Позначка: земельні питання

  • Ліси під курорт: що відбувається довкола проєкту GORO Mountain Resort

    Ліси під курорт: що відбувається довкола проєкту GORO Mountain Resort

    Проєкт будівництва GORO Mountain Resort у Славській громаді Львівської області супроводжується масштабною інформаційною кампанією. Представники бізнесу заявляють про інвестиції у розмірі 140 мільйонів євро та створення гірськолижного курорту з однією з найдовших канатних доріг у країні.

    Водночас довкола реалізації проєкту виникли питання щодо земельних рішень та використання територій державного лісового фонду. Зокрема, йдеться про землі ДП «Славське лісове господарство», а також про технічну документацію, розроблену ТОВ «Геоарх Проєкт». За даними відкритих реєстрів судових рішень, окремі документи фігурують у кримінальному провадженні, пов’язаному з можливими зловживаннями та підробленням даних.

    Окрема увага приділяється земельним ділянкам за межами села Волосянка. У 2019 році частина територій загальною площею близько 44 гектарів була оформлена як землі для ведення особистого селянського господарства. Згодом ці ділянки опинилися у власності юридичної особи, пов’язаної з бізнес-структурами, які беруть участь у реалізації курортного проєкту.

    У матеріалах також згадуються кадрові зміни в органах місцевого самоврядування, які відбулися після зміни керівництва громади. Опоненти забудови вважають, що це вплинуло на ухвалення земельних рішень, однак офіційних висновків правоохоронних органів щодо цього наразі немає.

    За даними публічної кадастрової карти, частина земель, які використовуються під проєкт, раніше належала до лісового фонду. Критики стверджують, що в окремих випадках могли відбуватися зміни меж та цільового призначення ділянок. Водночас представники бізнесу наполягають, що всі процедури здійснювалися відповідно до чинного законодавства.

    Станом на сьогодні інформація про можливі порушення перевіряється в межах відкритих кримінальних проваджень. Остаточні правові оцінки мають надати компетентні органи.

  • НАБУ викрило схему з землею в Луцьку: підозрюваному депутату визначили заставу

    НАБУ викрило схему з землею в Луцьку: підозрюваному депутату визначили заставу

    Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 10 млн грн депутату Волинської обласної ради, якого підозрюють в одержанні неправомірної вигоди за сприяння у вирішенні земельного питання в центрі Луцька. Про це повідомили в Національному антикорупційному бюро України.

    За версією слідства, депутат діяв у змові зі спільником і за винагороду обіцяв забезпечити позитивне голосування депутатів за рішення, необхідні для забудови земельної ділянки багатоквартирним житловим комплексом. Йдеться про зміну цільового призначення землі та погодження містобудівної документації.

    Як раніше повідомляли НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура, правоохоронці викрили депутатів обласної та міської рад Волинської області на одержанні неправомірної вигоди. За даними місцевих ЗМІ, фігурантами справи є депутат Волинської обласної ради від ВО «Свобода» Анатолій Вітив та депутат Луцької міської ради від тієї ж партії Микола Федік.

    У НАБУ уточнюють, що голова однієї з депутатських фракцій Волинської обласної ради, який раніше був народним депутатом України, у змові з головою цієї ж фракції у Луцькій міській раді звернувся до користувача земельної ділянки в Луцьку з вимогою надати неправомірну вигоду. Загальна сума, за даними слідства, становила 30 тисяч доларів США.

    За ці кошти депутати обіцяли забезпечити позитивне голосування членів своєї фракції та ухвалення необхідних рішень Волинською обласною і Луцькою міською радами. Це мало дозволити будівництво багатоквартирного житлового будинку на відповідній ділянці в центрі міста.

    Власник земельної ділянки погодився на запропоновані умови. Після того як Луцька міська рада ухвалила рішення про затвердження детального плану території, він передав депутатам частину обумовленої суми — 15 тисяч доларів США. Згодом Волинська обласна рада ухвалила рішення про зміну цільового призначення ділянки, що фактично відкрило шлях до її забудови.

    Наразі депутатам повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди службовою особою в особливо великому розмірі або за попередньою змовою групою осіб. Хабародавцю інкримінують ч. 1 ст. 369 КК України — надання неправомірної вигоди службовій особі. Досудове розслідування триває.

  • Депутата Волинської облради затримали у справі про забудову катка

    Депутата Волинської облради затримали у справі про забудову катка

    Каток «Снігова королева» пов’язують із колишнім народним депутатом Юрієм Савчуком. Формально бізнес зареєстрований на його доньку Каріну Савчук, яка виступає як фізична особа-підприємець. Сам об’єкт розташований на земельній ділянці, що належить Волинській обласній раді та перебувала в оренді строком на 50 років.

    Згодом обласна рада ухвалила рішення про зміну цільового призначення цієї землі. Якщо раніше ділянка мала освітнє призначення і могла використовуватися для будівництва школи чи іншого соціального об’єкта, то після голосувань її статус змінили, що дозволило комерційну забудову. Після цього орендарі звернулися до облради з проханням продати землю у приватну власність, аргументуючи це економічною невигідністю оренди.

    Рішення ухвалювали у два етапи: перше голосування відбулося ще у травні, остаточне — на одній з останніх сесій обласної ради. Попри застереження окремих депутатів, більшість підтримала сценарій, який відкрив шлях до продажу ділянки та реалізації проєкту забудови.

    Окрему роль у цій історії відіграла й міська рада, яка затвердила зміни до містобудівної документації, зокрема детального плану території. У результаті земля, що вважалася придатною для освітніх потреб, була переведена під житлову забудову.

    Анатолій Вітів є головою постійної комісії Волинської обласної ради з питань депутатської діяльності, місцевого самоврядування, захисту прав людини, законності, боротьби зі злочинністю та корупцією. Раніше правоохоронці вже фіксували резонансні справи за участі представників цієї ж політичної сили: заступника Вітіва, депутата облради Олександра Тиводара, СБУ та Офіс Генерального прокурора викрили у причетності до організації масштабної схеми незаконного переправлення чоловіків за кордон під час воєнного стану.

  • Нацполіція розслідує можливе самоправство навколо ділянки під забудову на Батиєвій горі в Києві

    Нацполіція розслідує можливе самоправство навколо ділянки під забудову на Батиєвій горі в Києві

    Столичні правоохоронці перевіряють факти можливого самоправства під час використання земельної ділянки на вулиці Людмили Проценко у Солом’янському районі Києва, поблизу Батиєвої гори. За даними Нацполіції, орендар землі — ТОВ «Ролан» — може не виконувати вимоги щодо інженерного захисту території від зсувів та не забезпечувати протизсувний режим. Окремі питання викликає і перспектива житлової забудови в зоні, яка, як зазначають слідчі, має обмеження через зсувонебезпечність та розташування в центральному історичному ареалі.

    Йдеться про кримінальне провадження №42025102090000062 від 22 квітня 2025 року. Попередня кваліфікація — ст. 356 КК України (самоправство). 3 грудня 2025 року Солом’янський районний суд Києва, за клопотанням Нацполіції, надав дозвіл на огляд ділянки площею 0,69 га (кадастровий номер 8000000000:72:184:0059). Огляд має відбутися із залученням представників КП «Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт», а також профільних департаментів КМДА — земельних ресурсів і територіального контролю. Під час огляду правоохоронці планують встановити межі й фактичну площу території, перевірити реальне цільове використання, наявність або відсутність будівництва, а також дотримання вимог щодо протизсувних заходів.

    Слідчі вказують, що ТОВ «Ролан» орендує цю землю з 2006 року. Цільове призначення ділянки — під будівництво і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об’єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури. Водночас у поліції повідомляють: КП «СУППР» ще 3 листопада 2025 року поінформувало правоохоронців, що від орендаря не надходили звернення та проєктна документація щодо інженерних вишукувань, укріплення схилів, підпірних стін чи інших протизсувних робіт. На підприємстві наголошують, що ділянка належить до зсувонебезпечних територій, а отже погодження та комплекс захисних заходів мають бути першочерговими.

    Окремим блоком у матеріалах фігурує питання містобудівних обмежень. За даними слідства, наразі відсутні документи, які б надавали право виконувати підготовчі або будівельні роботи та підтверджували введення в експлуатацію будь-яких об’єктів на цій території. У Департаменті містобудування та архітектури КМДА повідомляли правоохоронцям, що компанія не отримувала містобудівні умови та обмеження: заяви, які «Ролан» подавав у 2016 та 2023 роках, повертали на доопрацювання.

    Передісторія конфлікту тягнеться роками. Ще у 2004 році Київрада погодила передачу ділянки в оренду під житлове будівництво, а у 2010-му строк оренди збільшили до 15 років. У 2020 році в КМДА та Київраді з’явився проєкт рішення про розірвання договору оренди через те, що забудова так і не розпочалася, а також через борг зі сплати за землю. Однак проєкт так і не був ухвалений, а вже у 2021 році Київрада погодила поновлення оренди ще на 10 років, після чого прокуратура пішла до суду з вимогою скасувати рішення про пролонгацію та розірвати договір. У підсумку правоохоронці програли всі три інстанції, а остаточну крапку поставив Касаційний господарський суд 31 січня 2023 року.

    Навесні 2025 року історія отримала новий суспільний резонанс через позицію місцевої громади. Мешканці будинку поруч заявляли, що потенційне будівництво може погіршити стан їхньої «панельки» — вони пов’язували ризики з проблемами, які, за їхніми словами, почалися після зведення по сусідству іншого житлового комплексу: підтоплення підвалів, тріщини та просідання, руйнування асфальту і проблеми з водовідведенням. Активісти також звертали увагу на оголошення про продаж ділянки та поширювані візуалізації проєкту із двома 22-поверхівками та багаторівневим паркінгом. У компанії, своєю чергою, запевняли, що йдеться про нижчу поверховість.

    На цьому тлі додаткові питання викликає й фінансова дисципліна орендаря. У серпні 2025 року Господарський суд Києва задовольнив позов Київради до ТОВ «Ролан» щодо стягнення заборгованості з орендної плати за період з липня 2023-го по січень 2025 року. Частину боргу компанія погасила під час процесу, однак суд зобов’язав сплатити залишок.

    У поліції наразі акцентують на безпековому аспекті: з огляду на зсувонебезпечність і історичний статус території будь-які плани забудови мають супроводжуватися жорсткими обмеженнями та виконанням протизсувних заходів. Саме для цього, за рішенням суду, правоохоронці отримали дозвіл на огляд ділянки, який має зафіксувати її поточний стан, фактичне використання і виконання вимог інженерного захисту.

  • Прокурорка Вінниці придбала квартиру на 15–30 % дешевше за ринок

    Прокурорка Вінниці придбала квартиру на 15–30 % дешевше за ринок

    Прокурорка відділу земельних відносин Вінницької обласної прокуратури Лариса Моніч задекларувала суттєві зміни у майновому стані. 2 грудня вона придбала квартиру у Вінниці площею 54,7 м² за 2,22 млн гривень, що викликало підозри щодо вигідності угоди.

    Ціна за квадратний метр у цій угоді становить приблизно 970 доларів. Для порівняння, середня ціна нового житла у Вінниці наприкінці 2025 року коливається в межах 45–55 тис. грн/м², у популярних житлових комплексах — 60–80 тис. грн/м², а у преміумсегменті — до 100–110 тис. грн/м². Таким чином, квартира прокурорки обійшлася на 15–30 % дешевше від ринкової вартості.

    Продавцем виступив Концерн «Поділля» (ЄДРПОУ 33126939), один із найбільших забудовників Вінниці, земельні питання якого регулярно потрапляють до відділу Лариси Моніч.

    Згідно з декларацією, 24 листопада прокурорка внесла перший платіж у розмірі 962 тис. грн, а 2 грудня оформила кредит і доплатила 1,3 млн грн. Офіційно угода задекларована, податки сплачені.

    Факт придбання квартири за ціною, що значно нижча за ринкову, викликає питання щодо потенційного конфлікту інтересів, адже прокурорка відповідає за земельні справи місцевих забудовників.