Голова французького ультраправого «Національного об’єднання» Жордан Барделла заявив, що у разі приходу його політичної сили до влади Франція не повинна повністю припиняти підтримку України, однак нинішній формат фінансової допомоги, на його думку, необхідно переглянути.
В інтерв’ю Bloomberg TV політик аргументував свою позицію великим державним боргом і дефіцитом бюджету Франції. Барделла заявив, що Париж не може, на його думку, безумовно брати на себе нові витрати без отримання певних гарантій або економічної вигоди. Водночас він наголосив, що мова не йде про повну відмову від України.
«Національне об’єднання» залишається однією з найвпливовіших політичних сил Франції напередодні президентських виборів 2027 року. Партія зараз домінує у багатьох опитуваннях, а Марін Ле Пен розглядається як одна з головних претенденток на президентську посаду. Reuters також зазначає, що RN має дедалі більший вплив на французький політичний порядок денний.
Барделла: Україну не треба «кидати»
Попри критику нинішньої моделі допомоги, Барделла не підтримав повне припинення французької підтримки.
За його словами, Франція має зобов’язання перед Україною і повинна продовжувати сприяти тому, щоб країна могла захищати свої кордони та територіальну цілісність.
Політик також заявив, що Париж роками закликає до припинення бойових дій і створення гарантій безпеки для України.
Таким чином позиція Барделли відрізняється від радикальнішого сценарію повного згортання допомоги: він пропонує зробити її більш умовною та прив’язаною до конкретних економічних або промислових механізмів.
Хоче, щоб гроші поверталися французькій оборонці
Однією з ключових пропозицій Барделли стало обмеження напрямів використання французького фінансування.
Він хоче, щоб кошти, які європейські держави виділяють Україні, використовувалися передусім для закупівлі військового обладнання у європейських, зокрема французьких, виробників.
Фактично йдеться про модель, за якої допомога Україні одночасно працює як замовлення для національного оборонно-промислового комплексу.
Цей підхід вписується у ширшу дискусію в Європі про те, що значну частину витрат на підтримку Києва варто спрямовувати на розвиток власного виробництва боєприпасів, систем ППО, бронетехніки та інших озброєнь.
При цьому сама Франція вже давно пов’язує підтримку України з поглибленням співпраці між оборонними промисловостями двох країн.
У двосторонній безпековій угоді між Парижем і Києвом, укладеній у лютому 2024 року, Франція взяла на себе зобов’язання продовжувати постачання військового обладнання, навчання, розвідувальну підтримку та розвивати спільне оборонне виробництво.
Барделла навів у приклад США
Французький політик також позитивно оцінив модель відносин, яку Сполучені Штати вибудували з Україною за президентства Дональда Трампа.
Як приклад він згадав угоду між Києвом і Вашингтоном щодо спільного інвестиційного фонду, пов’язаного з українськими природними ресурсами та відбудовою.
Втім, формулювання про те, що США нібито просто «отримали українські копалини в обмін на допомогу», є спрощеним.
У квітні 2025 року США та Україна створили спільний Американсько-український інвестиційний фонд відбудови. За офіційними умовами, фонд працює на паритетних засадах, а Україна зберігає державний контроль над своїми ресурсами.
Початковий капітал фонду становив $150 млн — по $75 млн від США та України. У 2026 році структура вже перейшла до перших інвестицій, зокрема у технологічні та оборонні проєкти.
Саме такий формат — коли допомога одночасно створює економічний інтерес для країни-партнера — Барделла фактично пропонує розглядати і для Франції.
Франція має довгострокові зобов’язання перед Україною
Водночас можливе майбутнє рішення уряду Франції не можна розглядати лише як питання окремих бюджетних виплат.
Франція та Україна мають чинну десятирічну угоду про співробітництво у сфері безпеки.
Документ передбачає, що Париж допомагатиме Україні захищати суверенітет, незалежність і територіальну цілісність, розвиватиме її військові спроможності та сприятиме економічній стійкості держави.
Також Франція взяла на себе провідні ролі у міжнародних коаліціях з підтримки української артилерії та протиповітряної оборони й бере участь у коаліціях щодо авіації та морської безпеки.
До повномасштабного перегляду цієї політики будь-якому новому французькому уряду довелося б враховувати не лише внутрішні бюджетні проблеми, а й уже взяті міжнародні зобов’язання.
Для розуміння масштабів: згідно з даними Єлисейського палацу, Франція надала Україні військової допомоги на €1,7 млрд у 2022 році та €2,1 млрд у 2023 році, а на 2024 рік зобов’язалася виділити ще до €3 млрд.
Заява пролунала на тлі боротьби за владу у Франції
Особливого значення словам Барделли додає наближення президентських виборів, які мають відбутися навесні 2027 року.
«Національне об’єднання» входить у кампанію з дуже сильних позицій. Le Monde пише, що партія зараз очолює опитування, тоді як французькі центристські та традиційні праві політичні сили поки не мають кандидата, який упевнено перегравав би Марін Ле Пен у прогнозованому другому турі.
Опитування також демонстрували високий особистий рейтинг самого Барделли. Навесні 2026 року 36% опитаних французів заявили, що були б задоволені його обранням президентом — дещо більше, ніж у випадку Ле Пен. Водночас більшість респондентів усе одно негативно оцінювали перспективу президентства обох політиків.
Наразі Барделла розглядається насамперед як потенційний прем’єр-міністр у разі перемоги Ле Пен. Le Monde при цьому фіксує окремі розбіжності між ними з внутрішньополітичних питань, зокрема щодо пенсійної реформи та заборони носіння мусульманської хустки у публічному просторі.
Позиція щодо України стає частиною виборчої кампанії
Українське питання дедалі виразніше стає одним із пунктів французької президентської кампанії.
Для ультраправих ключовим аргументом є внутрішня фінансова ситуація Франції. Барделла прямо пов’язав перегляд підтримки України з державним боргом і дефіцитом.
Водночас його нинішня позиція виглядає обережнішою, ніж проста вимога «припинити допомогу». Політик фактично намагається поєднати дві тези: Франція повинна продовжувати підтримувати здатність України оборонятися, але французькі гроші мають приносити більше вигоди самій Франції.
Така позиція потенційно дозволяє «Національному об’єднанню» одночасно звертатися до виборців, які виступають проти великих зовнішніх витрат, і не демонструвати повного розриву із загальноєвропейською політикою підтримки України.
При цьому поки йдеться лише про політичну позицію Барделли напередодні виборів. Чинна французька влада продовжує виконувати свої зобов’язання щодо військової, економічної та політичної підтримки України, закріплені зокрема у двосторонній безпековій угоді.
