Gorchitsa.info

Позначка: знесення

  • Касаційний суд скасував рішення про можливе знесення «Голосіївської вежі»

    Касаційний суд скасував рішення про можливе знесення «Голосіївської вежі»

    Касаційний господарський суд Києва скасував ухвалу попереднього суду, яка дозволяла забудову території, де розташований об’єкт промислової архітектури ХХ століття — так звана «Голосіївська вежа».

    Як повідомляє ГО «Спадщина», колегія суддів на чолі з Олексієм Случем задовольнила касаційні скарги Київської міської прокуратури та Київської міської ради. Раніше апеляційний суд визнав укладеною додаткову угоду на забудову території об’єкта культурної спадщини, що могло відкрити шлях до його знищення.

    Активісти зазначають, що «Голосіївська вежа» є домінантою та найвищою точкою Голосіївського району. З 2023 року вона внесена до Переліку об’єктів культурної спадщини Києва. Вежа має великий потенціал для ревіталізації та може стати оглядовим майданчиком, подібно до прикладів у багатьох європейських містах.

    Пам’яткоохоронці підкреслюють, що протистояння в судах триває: прокуратура прагне повернути башту в державну власність та добитися її відновлення. Раніше забудовник намагався визнати додаткову угоду до договору оренди чинною, що фактично відкривало шлях до забудови ділянки та знесення вежі.

  • Ресторан на заповідній землі: суд зобов’язав знести незаконну забудову в Голосіївському лісі

    Ресторан на заповідній землі: суд зобов’язав знести незаконну забудову в Голосіївському лісі

    Апеляційний суд Києва залишив у силі рішення про знесення ресторану, самовільно збудованого на території Національного природного парку “Голосіївський”. Мова йде про заклад, що працював під назвами “Тандир” і “Хінкальня Кувшин”, і який належить колишньому керівнику Святошинського райвідділу міліції столиці Анатолію Миколайцю.

    Як повідомляє “Інформатор”, суд підтвердив, що будівля розташована в межах природно-заповідного фонду без жодного правового обґрунтування. За інформацією Київської міської прокуратури, забудова здійснювалась без належного рішення Київради, а документи на право власності на землю були оформлені з порушеннями.

    Згідно з рішенням суду, приміщення має бути демонтоване, а ділянка — повернута у власність громади Києва. Рішення першої інстанції було ухвалене ще 10 жовтня 2024 року, однак власники ресторану намагались його оскаржити.

    За даними сервісу Опендатабот, до грудня 2022 року єдиним бенефіціаром ресторанного бізнесу був Анатолій Миколаєць — колишній міліціонер і податківець, який сьогодні є помічником народного депутата від фракції “Слуга народу” Михайла Новікова.

    У ході розгляду справи з’ясувалося, що реєстрація права власності на землю була здійснена з допомогою фальшивих документів. У схемі фігурують двоє державних реєстраторок — Сніжана Аврамченко та Вікторія Кендзьора. Саме вони видали документи, які дозволили узаконити будівлю на заповідній території. Надалі Аврамченко обійняла посаду в Офісі протидії рейдерству Міністерства юстиції.

    Окрему увагу слід звернути на дивну схему, за якою юридичні права на землю перейшли до ТОВ “Затишок і Ко”. Підставою для передачі стала ухвала Брянківського міського суду Луганської області ще у 2010 році — міста, що перебуває під окупацією з 2014-го. Через це перевірити достовірність рішення неможливо.

    Таким чином, суд остаточно визнав самовільність забудови в охоронній зоні Нацпарку, а прокуратура заявила, що домагатиметься виконання рішення про демонтаж.

  • У Києві через суд намагаються позбавити охоронного статусу пам’ятку архітектури

    У Києві через суд намагаються позбавити охоронного статусу пам’ятку архітектури

    У центрі Києва знову розгорається скандал навколо чергової історичної будівлі. Йдеться про колишні лазні купця Михайла Бубнова на вулиці Набережно-Хрещатицькій, зведені ще у 1822 році. Сьогодні власники цієї нерухомості намагаються через суд позбавити її охоронного статусу, щоб відкрити дорогу для забудови.

    Будівля належить ТОВ “Корпоративні рішення ЛТД” — компанії, яку пов’язують із бізнес-групою братів Дроботів і колишнім міністром енергетики Іваном Плачковим. Ці імена не нові у скандалах навколо київської землі та забудов. Група Дробота вже “засвітилася” у спробах забудови набережної Русанівської протоки. Плачков — політик з великим досвідом і широкими зв’язками.

    “Корпоративні рішення ЛТД” намагаються через суд скасувати рішення КМДА, яким споруда отримала статус об’єкта культурної спадщини. Аргументи традиційні: “споруда втратила автентичність”, “права власника порушено”, “хотіли реконструювати під бізнес-центр”.

    Першу судову інстанцію бізнесмени програли: Київський окружний адмінсуд став на бік міської влади й прокуратури. Але компанія вже готує апеляцію. І громадські активісти попереджають: битва за старовинні лазні лише починається.

    Будівля розташована у Центральному історичному ареалі Києва — це надзвичайно цінна територія. Більше того, вона потрапляє під охорону кількох заповідних зон: археологічної, історичної та архітектурної.

    Але замість збереження пам’ятки власники бачать перед собою лише бізнес-проєкт: кілька сотень квадратних метрів у самому центрі столиці — ідеальна ділянка для будівництва апарт-готелю чи офісного центру.

    Підозрілі моменти

    • У 2023 році будівельники частково демонтували дах старовинної будівлі без належних погоджень.

    • Поліція відкрила кримінальне провадження за фактом самоправства та руйнування об’єкта культурної спадщини. Але через кілька місяців слідство фактично “заглохло” — ні підозр, ні реальних наслідків.

    • Паралельно юристи компанії почали оскаржувати охоронний статус будівлі в суді.

    • У позовах власники будівлі наполягають, що на момент купівлі вона не мала статусу пам’ятки. Хоча логіка проста: купуєш об’єкт у центрі історичного Києва — будь готовий до обмежень.

    Варто нагадати: У 2023 році КМДА надала будівлі охоронний статус саме через її архітектурну і культурну цінність: це одна з небагатьох споруд пізнього класицизму у Києві, що збереглася до наших днів.

    Знищення цієї споруди дозволить забудувати ділянку на Набережно-Хрещатицькій щонайменше семиповерховим апарт-готелем. Із нинішньою ринковою ціною нерухомості в центрі Києва — це проєкт на десятки мільйонів доларів. Саме тому боротьба буде запеклою.

    До того ж, бізнес-група, що стоїть за “Корпоративними рішеннями”, має давні зв’язки в політичних колах і досвід “вирішення питань”. Тож активісти та юристи побоюються: без суспільного тиску справу можуть “порєшать” на етапі апеляції або касації.

    Суспільний розголос — єдина реальна перепона на шляху забудови історичного Києва. 20 травня має відбутися наступне судове засідання у справі щодо укладення охоронного договору на будівлю. А також триває друга спроба бізнесменів оскаржити охоронний статус.

    Історія лазень Бубнова — це черговий тест на те, чи здатне українське суспільство захистити своє місто від перетворення його на безликий комерційний анклав.