У Росії зростає кількість громадян, які виступають за радикальні зміни політичної системи. Водночас майже дві третини населення переконані, що представники влади не переймаються проблемами звичайних людей. Найбільшу частку прихильників кардинальних перетворень зафіксували серед молоді.
Про це свідчать результати дослідження Інституту соціології Російської академії наук, проведеного у травні–червні 2026 року, які оприлюднило російське незалежне видання «Вёрстка».
Згідно з опитуванням, 19% росіян вважають, що чинну політичну систему необхідно радикально змінити. Це на чотири відсоткові пункти більше, ніж торік, і найвищий показник від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Для порівняння, у 2022 році радикальних змін вимагали 18% опитаних, у 2023-му — 16%, у 2024-му — 13%, а у 2025-му — 15%.
Ще 47% респондентів переконані, що політична система має численні недоліки, які можна усунути шляхом реформ. Повністю задоволені нинішнім устроєм лише 23% учасників опитування. Решта 11% не змогли визначитися з відповіддю.
Найпомітніший запит на радикальні зміни соціологи виявили серед молоді віком від 18 до 24 років. У цій категорії кардинальних політичних перетворень прагнуть 22,5% респондентів.
Водночас дослідження продемонструвало зростання відчуження між російським суспільством і представниками влади. Зокрема, 64% опитаних погодилися з твердженням, що посадовцям немає жодного діла до проблем простих громадян.
Цей показник також зріс порівняно з попередніми роками. У 2022 році так вважали 59% росіян, у 2023-му — 56%, у 2024-му — 54%, а у 2025-му — 60%.
Нові соціологічні дані з’явилися на тлі економічних труднощів і затяжної війни проти України. Раніше «Ненька інфо» повідомляла про зростання запитів росіян щодо завершення війни після українських атак.
Крім того, за даними української розвідки, у Росії посилюється невдоволення війною, хоча наразі складно прогнозувати, чи переростуть такі настрої у масштабні протести.
Водночас результати соціологічних досліджень у Росії слід оцінювати з урахуванням авторитарного політичного середовища, яке може впливати на готовність громадян відкрито висловлювати свої переконання.
