Під час нещодавньої репатріаційної операції Україна повернула 501 тіло загиблих, які, за інформацією російської сторони, можуть бути українськими військовими. Зараз розпочинається тривалий і відповідальний процес встановлення особи кожного з них. У цій роботі братимуть участь слідчі, судово-медичні експерти та представники спеціалізованих установ.
Про завершення репатріації було оголошено 16 липня Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими. Відомство зазначило, що дані щодо належності тіл українським оборонцям поки що базуються на заявах російської сторони, тому до завершення аналізу не можна з упевненістю стверджувати, що всі останки належать військовослужбовцям України.
Після доставки тіл до України їх передадуть відповідним державним установам, де експерти проведуть огляд, зафіксують особливі прикмети і будь-які особисті речі, що можуть допомогти в ідентифікації, а також відберуть зразки біологічного матеріалу. Основний метод, який використовуватимуть для ідентифікації, – молекулярно-генетична експертиза, що передбачає порівняння ДНК з зразками родичів зниклих безвісти.
У Координаційному штабі підкреслили, що ця репатріація стала результатом злагодженої роботи багатьох державних структур, включаючи Службу безпеки України, Збройні сили, Міністерство внутрішніх справ, а також органи, що займаються правами людини.
Репатріація тіл загиблих є складним гуманітарним процесом, що вимагає проведення переговорів та узгодження технічних деталей між сторонами. Головним завданням української сторони є не лише транспортування останків, а також точна ідентифікація та встановлення обставин смерті, що дозволить забезпечити належне поховання загиблого.
Процес ідентифікації може включати кілька етапів, таких як ретельний огляд тіл, перевірка відбитків пальців, фотографій, татуювань та інших особливих ознак. Якщо цих даних недостатньо, фахівці відбирають матеріал для формування генетичного профілю. Дослідження можуть проводитися в спеціалізованих лабораторіях, де аналізують зразки тканин, кісток та інших матеріалів.
Навіть у випадку підтвердження ДНК, процедура може затягнутися, оскільки результати мають бути оформлені та перевірені в контексті кримінальних справ щодо зниклих безвісти. Після підтвердження особи, слідчий зобов'язаний повідомити родину загиблого. Саме тому державні органи закликають близьких підтримувати зв'язок зі слідчими та надавати необхідні зразки для порівняння.
Тривалість ідентифікаційного процесу залежить від багатьох чинників, зокрема стану тіл, наявності зразків родичів та якості генетичного матеріалу. Раніше українські відомства попереджали, що великі партії репатрійованих тіл можуть розглядатися місяцями, а повна ідентифікація деяких складних випадків може затягнутися більше ніж на рік.
Крім того, існують проблеми з даними, наданими російською стороною, які не завжди підтверджуються. Після попередніх репатріацій українські експерти знаходили серед останків російські військові речі, що ставить під сумнів їхню належність українським військовим. У разі підтвердження, що останки не належать українським захисникам, їх можуть повернути назад.
Операція з повернення тіл загиблих у липні є вже не першою великою акцією цього року. Раніше, 18 червня, Україна повернула 522 тіла, а в травні — 528. Проте ці цифри не можна додавати до офіційної статистики загиблих українських військових, адже частина останків може належати цивільним або російським військовим.
Для родин зниклих безвісти така новина про репатріацію є водночас надією та важким випробуванням. Держава не публікує списки до остаточної ідентифікації, оскільки попередня інформація може бути неправильною. Родичам радять звертатися до офіційних органів, а не покладатися на неофіційні джерела.
Координаційний штаб підкреслює, що лише після підтвердження ДНК зразків слідчий має повідомити близьких про результати. Сім'ї можуть також запитувати про можливість повторної експертизи, якщо виникають сумніви щодо результатів. Державні органи регулярно проводять роз'яснювальні зустрічі з родинами зниклих військових.
На завершення, Україна продовжує впроваджувати нові підходи для покращення процесу ідентифікації загиблих. Наприкінці 2025 року було створено спеціальний Центр ідентифікації тіл загиблих, який має на меті посилити координацію між відомствами та прискорити дослідження.
Робота експертів, слідчих і лабораторій попереду буде складною, адже необхідно ретельно дослідити кожне з 501 повернутого тіла, сформувати генетичний профіль та перевірити можливі збіги. Для численних українських родин цей процес може стати завершенням багаторічного пошуку, а також можливістю попрощатися з близькими та провести їх в останню путь з гідними військовими почестями.
