У рамках нової дипломатичної стратегії, Україна та Сполучені Штати працюють над проектом, що передбачає зупинку повітряних атак між Україною і Росією. Важливою частиною цієї ініціативи є можлива угода про припинення використання далекобійних ракет та безпілотних літальних апаратів, що завдають ударів по території обох країн. Ожидається, що розроблене рішення буде представлено російській стороні в рамках нового пошуку шляхів деескалації конфлікту.
Про це повідомляє агентство Reuters, посилаючись на джерела, знайомі з ходом консультацій між Києвом і Вашингтоном. За їхніми даними, президент України Володимир Зеленський планує обговорити деталі цієї концепції під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом, яка відбудеться у вівторок, 28 липня, у Вашингтоні.
Представник Білого дому підтвердив, що зустріч між двома лідерами запланована на наступний тиждень. Ці переговори можуть стати одними з найважливіших дипломатичних контактів останніх місяців, оскільки сторони прагнуть сформувати новий пакет пропозицій для Кремля.
Запропоноване повітряне перемир’я, за попередньою інформацією, передбачає взаємне припинення атак з використанням далекобійних систем. Це може стосуватися ракетних ударів та безпілотників, націлених на міста, енергетичну інфраструктуру, промислові підприємства та військові об’єкти.
Відомо, що остаточні деталі майбутньої пропозиції поки не розголошуються. Невідомо, чи буде вона стосуватися лише ударів по цивільних та енергетичних об’єктах, або ж охоплюватиме й військові цілі. Також відсутня інформація про можливий механізм міжнародного контролю за дотриманням угоди.
Ця концепція є складовою частиною ширших зусиль, спрямованих на зниження інтенсивності бойових дій та створення умов для подальших переговорів між Києвом та Москвою. Джерела Reuters зазначають, що українські та американські чиновники активно працюють над новими варіантами тиску на Росію та водночас шукають механізм, який міг би стати першим кроком до більш всеосяжного припинення вогню.
Напередодні Зеленський також проводив консультації з представниками адміністрації Трампа, зокрема зі спеціальним посланником Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. У ході обговорень піднімалися питання завершення війни, майбутні дипломатичні контакти та умови, за яких Росію можна буде спонукати до реальних дій.
Процес переговорів відбувається на фоні суперечливих заяв з боку Кремля. Речник президента Росії Дмитро Пєсков недавно заявив, що Москва готова чекати на нові пропозиції від Трампа для припинення війни, однак підтвердив, що до їх отримання Росія продовжуватиме військові дії.
Ця ситуація свідчить про те, що навіть готовність Кремля розглянути нові ініціативи не гарантує автоматичного припинення атак. Росія постійно заявляла про свою відкритість до переговорів, але паралельно посилювала удари по українських містах, енергетичних об’єктах та прикордонних районах.
Водночас, російська сторона нещодавно заявила, що не бачить реальних перспектив для відновлення мирних переговорів з Україною. Вимоги Москви, які Київ вважає неприйнятними, включають питання територіальної цілісності, зовнішньої політики та оборонних можливостей України.
Таким чином, повітряне перемир’я може бути розцінене як обмежений, але більш реалістичний перший крок. На відміну від повного припинення бойових дій, зупинка дальніх атак вимагатиме менш складного контролю. Супутникові системи, партнерська розвідка та національні засоби спостереження можуть задовольнити потреби контролю за виконанням угоди.
Для України така угода могла б суттєво знизити ризики для цивільного населення та економіки. Російські збройні сили регулярно використовують крилаті ракети, безпілотники та інші засоби для атак на житлові будинки, лікарні та критичну інфраструктуру.
З іншого боку, обмеження українських дальнобійних атак може стати складною темою для переговорів. Останнім часом Україна значно розширила свої можливості для атак на російські військові об'єкти, нафтопереробні заводи та логістичні центри, що стало важливим інструментом для тиску на російську військову промисловість.
За інформацією Reuters, українські дрони завдають ударів по російських нафтопереробних підприємствах і портах, посилюючи тиск на Кремль, хоча поки що це не призвело до відмови Володимира Путіна від продовження війни. Російський президент залишається налаштованим на ескалацію конфлікту та не демонструє готовності погодитися на умови Києва.
Основним елементом майбутньої пропозиції буде її взаємний характер: Росії пропонуватимуть зупинити удари по Україні, але, в свою чергу, Москва, ймовірно, вимагатиме припинення атак на свої військові об’єкти.
Для Києва важливо, щоб будь-яке перемир’я не дало можливості російській армії накопичувати ракети та готуватися до нових наступів. Влада України неодноразово підкреслювала, що тимчасове затишшя без належного контролю може бути використане Кремлем для перегрупування сил.
У 2026 році сторони вже робили кілька спроб домовитися про зупинку вогню. Зокрема, у травні за посередництвом США оголошувалася короткострокова угода, проте обидві сторони звинуватили одна одну у її порушенні, і бойові дії не припинилися.
Зустріч Зеленського і Трампа 28 липня стане важливим етапом у цьому процесі, продемонструвавши, наскільки детально опрацьована нова концепція і чи готові США виступити в ролі посередника. Обговорення також торкнеться питань постачання зброї Україні, зміцнення протиповітряної оборони, тиску на російську економіку та можливого формату майбутніх переговорів.
Остаточне рішення залежатиме від реакції Москви, яка на момент публікації не коментувала запропоновану українсько-американську концепцію. Таким чином, поки що йдеться про підготовлену пропозицію, а не про узгоджене чи оголошене перемир’я.
Навіть у разі схвалення з боку Росії залишаться питання довіри та контролю за дотриманням угоди. Проте зупинка ракетних і дронових атак могла б стати першим важливим кроком до зниження насильства і тестом готовності Кремля до реальної деескалації, а не лише до декларативних заяв про переговори.
