На сьомий рік роботи Верховної Ради IX скликання в Україні зафіксовано, що 47 мажоритарних округів залишились без своїх представників. Багато з цих округів не мали депутатів ще з 2019 року через російську агресію, а 21 округ втратив своїх депутатів під час нинішнього скликання. Водночас чисельність фракції "Слуга народу" зменшилась з 254 до 226 осіб, що є критичним, адже для ухвалення законів необхідно, щоб у парламенті було щонайменше 226 голосів.
Ці дані були оприлюднені громадською ініціативою "Голка", яка на основі аналізу кадрових змін у Верховній Раді, вакантних округів та наслідків змішаної виборчої системи, вказала на цю проблему. Згідно з інформацією, опублікованою на офіційному сайті Верховної Ради, станом на 28 липня 2026 року в фракції "Слуга народу" нараховується 226 депутатів.
Цю ситуацію можна оцінити з двох аспектів: по-перше, це впливає на представництво громадян, а по-друге — на здатність парламенту ухвалювати важливі законопроєкти, зокрема ті, що стосуються євроінтеграції та оборони.
26 округів залишились без депутатів ще з 2019 року, оскільки вибори в них не проводились через російську окупацію. Таким чином, Верховна Рада IX скликання не змогла сформуватися в повному складі з 450 депутатів. За час роботи парламенту, ще 21 округ втратив своїх представників, зокрема через складання мандатів, переходи на інші посади, смерть або втрату громадянства.
У мирний час ЦВК могла б оголосити проміжні вибори, проте під час воєнного стану це неможливо. Тому вакантні округи залишаються без представників до завершення військового режиму.
Також "Голка" наголошує на існуванні депутатів, які формально не втратили свої мандати, але фактично не виконують своїх обов'язків. Наприклад, четверо мажоритарників, таких як Ярослав Дубневич та Артем Дмитрук, перебувають за кордоном, що ускладнює представництво виборців.
З початку роботи IX скликання 71 депутат спинив виконання своїх обов'язків з різних причин, включаючи добровільні відставки, переходи на державні посади, а також смерть. Багато з них, обраних у конкретних округах, не можуть бути замінені автоматично, як це розповсюджено для депутатів, обраних за партійними списками.
Вибори 2019 року проходили за змішаною системою, що в умовах війни виявилося найбільш вразливим. Дослідники вказують, що якби парламент формувався винятково за пропорційною системою, кількість вакантних округів була б меншою.
Наразі Верховна Рада, яка розпочала свою роботу 29 серпня 2019 року, вже працює більше, ніж будь-яке інше звичайне скликання. В умовах воєнного стану, який триває, нові парламентські вибори не можуть бути проведені, що веде до поступового зменшення складу депутатів.
Сьогодні у Верховній Раді присутні дев'ять основних політичних груп, а фракція "Слуга народу", яка раніше мала безпрецедентну більшість, тепер стикається з проблемами у забезпеченні необхідних голосів для ухвалення законів. Кожне нове вакантне місце лише поглиблює цю кризу.
Наразі ситуація з 47 округами є проблемою не лише для депутатів, але й для виборців, які позбавлені особистого представника. Кожен новий випадок втрати мандата може лише збільшити кількість вакантних округів, що викликає серйозні питання щодо ефективності представництва в умовах триваючої війни.
