У 2025 році система бронювання військовозобов’язаних продовжує працювати, однак, як показує практика, навіть наявність офіційної відстрочки не гарантує повного захисту від мобілізації. Адвокатка юридичної компанії “Riyako&Partners” Катерина Аніщенко розповіла про найпоширеніші проблеми, з якими стикаються українці, що мають бронь, але все одно опиняються у війську.

Основна причина — помилки в комунікації або неузгодженість між базами даних. Як пояснює юристка, попри наявність підтвердження від Мінекономіки та Міноборони, працівники ТЦК не завжди враховують ці дані. Особливо часто це трапляється, якщо роботодавець не оновлює списки заброньованих працівників або ж працівник сам не повідомив ТЦК про свій статус.

Ще один критичний момент — час вручення повістки. Якщо людині вручили повістку раніше, ніж було оформлено бронювання, вона втрачає право на відстрочку. У такому випадку захист уже не діє, і військовозобов’язаний підлягає мобілізації.

Деякі роботодавці вимагають, щоб їхні працівники спочатку пройшли військово-лікарську комісію (ВЛК), а вже потім отримували бронювання. Однак це — пряме порушення закону, наголошує адвокатка. Жодна норма не зобов’язує проходити ВЛК перед отриманням броні. Така вимога може створити додаткові ризики для працівника — під час проходження медкомісії він може бути визнаний придатним, і тоді вже жодне бронювання не врятує.

Із кінця 2024 року в Україні запрацювала система електронного бронювання через застосунок “Дія”, яка інтегрована з платформою “Резерв+”. Однак технічні збої все ще трапляються, і наявність броні у системі не завжди підтягуюється автоматично. Тому навіть особи зі 100% підтвердженням відстрочки можуть потрапити до списків мобілізації.

У таких випадках адвокати радять мати при собі роздруковану виписку з “Резерв+” та письмове підтвердження про погодження броні з боку Мінекономіки. Це підвищує шанси уникнути непорозуміння на місці.

Адвокати рекомендують компаніям надсилати офіційні листи одразу у два ТЦК:

• за місцем реєстрації підприємства;

• за місцем військового обліку конкретного працівника.

Це мінімізує ризик того, що інформація “загубиться” у системі. Також рекомендується перевіряти статус працівника в системі “Резерв+” та зберігати копії усіх документів.

Варіантів небагато. Якщо людина вже опинилась у війську — жодна відстрочка не діє, навіть якщо вона була оформлена до цього. Юридично особа вважається мобілізованою, і скасувати це можливо лише в судовому порядку — що фактично майже нереально.

Окремі випадки оскарження таких мобілізацій уже є в судовій практиці 2024 року. Проте вони вкрай поодинокі й, за словами юристів, перемога у таких справах – радше виняток, ніж правило.