Міст Патона в Києві перебуває в аварійному стані, а навіть одне влучання під час російської атаки може призвести до повного припинення руху переправою. Експерти наголошують на необхідності термінового укріплення конструкцій, адже пошкодження окремих елементів мосту може мати серйозні наслідки.

Про це заявив експерт із містобудування Віктор Глеба, повідомляє «Апостроф».

За його словами, технічний стан мосту викликає серйозне занепокоєння. Переправа потребує комплексного ремонту та додаткового інженерного захисту, оскільки її конструкції вже мають значний ступінь зношення.

«Зараз цей міст точно в аварійному стані, і будь-яке потрапляння в нього перекриє рух повністю», — наголосив Глеба.

Експерт нагадав, що обстеження конструкцій проводили ще у 2019 році. Відтоді питання відновлення та посилення мосту залишається актуальним.

За словами Глеби, для переправи вже існують технічні рішення, які передбачають ремонт і посилення несучих конструкцій. Зокрема, йдеться про відновлення опорних елементів та встановлення додаткових металевих конструкцій.

На думку експерта, відповідні інженерні роботи можна було реалізувати протягом двох років. Водночас зволікання з модернізацією створює додаткові ризики для транспортної інфраструктури столиці.

Окрему увагу Глеба звернув на необхідність посилення протиповітряного захисту київських мостів. На його переконання, захист важливих транспортних переправ має поєднувати інженерні рішення та заходи протидії повітряним загрозам.

Експерт також застеріг, що швидко замінити пошкоджені мости тимчасовими переправами буде складно. Їх облаштування потребуватиме значного часу та масштабних підготовчих робіт.

Водночас у Київській міській державній адміністрації раніше повідомляли, що міст Патона можна експлуатувати за умови дотримання встановлених транспортних обмежень.

Зокрема, за результатами технічної наради у березні 2026 року фахівці дозволили продовжити рух переправою, але з обмеженнями для великовагового транспорту та забороною використання крайніх смуг.

Міст Патона експлуатують із 1953 року. Аварійним його вважають із 2017-го, а необхідність масштабної реставрації залишається одним із важливих інфраструктурних питань Києва.