Західні аналітики з видання проаналізували поточну стратегію російського диктатора Володимира Путіна у війні проти України. Згідно з їхніми висновками, Кремль робив чотири головні ставки для досягнення перемоги. Дві з них — військовий крах української армії та політичний тиск з боку адміністрації Дональда Трампа — наразі не виправдовують сподівань Москви. Натомість дві інші стратегії мають цілком реальні шанси на успіх: це тотальне знищення української економіки через ракетний терор та очікування розколу європейської підтримки.
Розрахунок на те, що повернення Дональда Трампа до Білого дому змусить Київ піти на територіальні поступки, не спрацював. Попри майже повне заморожування американської військової та фінансової допомоги, Україна категорично відкинула вимоги щодо капітуляції. Ситуацію для Кремля додатково ускладнив перехід контролю над Конгресом США до демократів після проміжних виборів, що робить скасування антиросійських санкцій вкрай складним завданням. Водночас Сполучені Штати продовжують чинити певний тиск на Київ, що проявляється, зокрема, у відновленні обмежень на використання військової системи зв’язку Starlink від компанії Ілона Маска.
На полі бою Росія також не досягла бажаних результатів, продемонструвавши найгірші показники з 2022 року. Спроби оточити українські фортеці на Донеччині провалилися, а масоване використання Силами оборони дронів фактично нівелювало традиційну перевагу окупантів під час зимових наступів. Зрозумівши, що фронт завмер, Москва посилила кампанію терору проти українських міст. Систематичні удари по енергетиці, портах та мостах мають на меті спровокувати масштабну гуманітарну кризу напередодні зими, паралізувати економіку та зробити Україну тотально залежною від європейського фінансування.
Саме на політичне та економічне виснаження Європи Путін робить свою головну ставку. Економічна стагнація, напружені соціальні програми та високі ціни на енергоносії сприяють зростанню популярності право- та ліворадикальних популістів у країнах ЄС, які симпатизують Росії. Зокрема, йдеться про Марін Ле Пен у Франції, яка обіцяє скоротити допомогу Києву, та «Альтернативу для Німеччини», що виступає за відновлення закупівель російського газу. На думку експертів, Путін чекатиме до весни 2027 року, коли у Франції відбудуться президентські вибори, щоб оцінити ефективність цієї стратегії розколу.
Однак експерти наголошують, що час грає і проти самої Росії. Економічні резерви країни-агресора стрімко виснажуються через безпрецедентні військові витрати, які поглинають понад третину державного бюджету. Російська система стає дедалі нестабільнішою: регіональні влади змушені скорочувати виплати родинам загиблих солдатів, а Міністерство оборони РФ через брак коштів планує перенести виплату грудневих зарплат військовослужбовцям аж на наступний рік.
