Народний депутат України Олександр Дубінський, який наразі перебуває у слідчому ізоляторі за обґрунтованою підозрою у державній зраді, продовжує отримувати багатомільйонні виплати з державного бюджету. За даними гучного розслідування журналістського проєкту «Схеми» (Радіо Свобода), протягом 2026 року одіозному політику було перераховано близько 3,4 мільйона гривень. Ці кошти склали виплати, пов’язані з виконанням депутатських повноважень, а також частково — заробітна плата. Цей безпрецедентний випадок оголив серйозні прогалини в українському законодавстві, які дозволяють фінансувати коштом платників податків осіб, підозрюваних у роботі на ворога. Варто нагадати, що Дубінський потрапив до парламенту як мажоритарник від партії «Слуга народу», проте ще у 2021 році був зі скандалом виключений як із фракції, так і з самої політичної сили.
Механізм отримання цих коштів виявився доволі цинічним, але формально повністю законним. Перебуваючи за ґратами, Дубінський офіційно звернувся з листом до регламентного комітету Верховної Ради. У своєму зверненні він попросив нарахувати йому заробітну плату, компенсацію за невикористані дні відпустки, а також щомісячні виплати «на виконання депутатських повноважень», які на сьогодні становлять 199 680 гривень для кожного обранця. У липні під час розгляду цього клопотання голова регламентного комітету Сергій Кальченко пояснив юридичну колізію: перебування під вартою справді не дає підстав для виплати класичної зарплати, адже вона нараховується виключно за фактично відпрацьований час. Натомість додаткові майже 200 тисяч гривень на місяць виплачуються автоматично, просто за факт наявності чинного депутатського мандата. Як наслідок, на підставі такого роз’яснення комітету, до жовтня апарат ВРУ перерахував ув’язненому 3,4 мільйона гривень. Показово, що безпосередньо як заробітна плата пройшов лише один платіж на символічну суму 2518 гривень.
Окреме обурення громадськості та експертів викликає той факт, що українські парламентарі законодавчо звільнені від обов’язку звітувати, куди саме вони витрачають ці 200 тисяч гривень. Журналісти опитали інших депутатів щодо цільового призначення цих коштів. Відповіді були кардинально різними: Суто Мамоян проігнорував запитання, Микола Скорик обмежився загальною фразою про «необхідні депутатські моменти», Максим Хлапук згадав про утримання приймальні, а Георгій Мазурашу — про оплату праці помічників та волонтерство. У контексті фігуранта розслідування виникає логічне запитання: які саме депутатські повноваження, утримання офісів чи роботу з виборцями він фінансує, сидячи в камері СІЗО під цілодобовим наглядом?
Кримінальний шлейф навколо політика є надзвичайно важким. Наразі він фігурує у справах щодо сприяння у незаконному перетині державного кордону, а також офіційно внесений до державного реєстру корупціонерів. Проте найважчими є два повідомлення про підозру у державній зраді (частина 2 статті 111 Кримінального кодексу України), що стосуються його ймовірної участі в розгалуженій проросійській мережі впливу, яка багато років діяла в Україні. 14 травня суд обрав йому безальтернативний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Утім, доки немає остаточного обвинувального вироку суду, який би дозволив позбавити його мандата, держава змушена щомісяця перераховувати сотні тисяч гривень особі, яку підозрюють у підривній діяльності проти цієї самої держави.
