Сполучені Штати вперше порушили перед Україною питання можливого виходу українських військ із Донбасу в обмін на членство в НАТО. Водночас жодної конкретної пропозиції Київ поки не отримав. Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна не погодиться на нейтральний статус, а Росія продовжує блокувати домовленості про припинення вогню. Крім того, глава держави повідомив про серйозний дефіцит винищувачів F-16, проблеми зі Starshield та підготовку масштабного обміну полоненими.
Про це Зеленський розповів під час зустрічі з журналістами 13 листопада, повідомляють Forbes Ukraine та «Інтерфакс-Україна».
За словами президента, американські партнери вперше поцікавилися, чи могла б Україна погодитися на вихід із Донбасу, якби натомість отримала можливість вступити до Північноатлантичного альянсу.
Однак Зеленський наголосив, що наразі це лише питання, а не сформована пропозиція чи погоджений план завершення війни.
Україна продовжує наполягати на комплексних гарантіях безпеки. Вони повинні включати підтримку з боку НАТО та Європейського Союзу, збереження потужної української армії, довгострокове фінансування оборони та міжнародну допомогу для відновлення держави.
Окремою частиною майбутніх домовленостей має стати економічний план Prosperity Plan, спрямований на післявоєнну відбудову України.
Водночас президент категорично відкинув можливість закріплення нейтрального статусу України в Конституції.
За його словами, нейтралітет не здатний забезпечити державі надійний захист від повторної російської агресії. Україна й надалі розглядає членство в ЄС та співпрацю з НАТО як стратегічні напрями своєї політики.
Складною залишається й ситуація на мирних переговорах. Під час зустрічей в Абу-Дабі російська делегація відмовилася предметно обговорювати енергетичне перемир’я та інші варіанти припинення вогню, посилаючись на відсутність відповідних повноважень.
Представники Москви запропонували вирішувати ці питання безпосередньо з Володимиром Путіним.
Раніше «Ненька інфо» повідомляла про перебіг переговорів в Абу-Дабі, де сторони обговорювали припинення бойових дій, територіальні питання та можливий обмін полоненими.
Попри відсутність домовленості щодо перемир’я, в гуманітарному напрямі є певний прогрес.
За словами Зеленського, Україна та Росія готують обмін військовополоненими, який може охопити понад тисячу людей із кожного боку. Остаточну кількість учасників ще узгоджують.
Президент також розповів про нестачу бойової авіації. Україні потрібно приблизно у 2,5 раза більше винищувачів F-16, які одночасно можуть виконувати бойові завдання.
Частина наявних літаків постійно проходить ремонт та технічне обслуговування, оскільки передані Україні винищувачі не є новими.
Ще однією проблемою залишається робота американської системи супутникового зв’язку Starshield.
За словами Зеленського, українські військові вже п’яту добу фіксують обмеження, які впливають на виконання окремих бойових завдань.
Компанія SpaceX пояснює ситуацію технічними причинами та заперечує запровадження нових обмежень.
Раніше «Ненька інфо» писала про вимоги американських конгресменів до Трампа й Маска щодо проблем із супутниковим зв’язком для ЗСУ.
Водночас Зеленський повідомив і про позитивні зрушення в оборонній співпраці.
Українська ракета для нової протибалістичної системи FREYJA вже готова, а данські партнери завершили роботу над радаром. Україна відповідає за виготовлення ракети та пускової установки.
Крім того, Данія оголосила про пакет оборонної підтримки вартістю 645 мільйонів євро. Частину коштів спрямують на виробництво дронів, спільне виготовлення озброєння та постачання боєприпасів для F-16.
Окремо президент прокоментував ситуацію навколо Костянтинівки. На його думку, російська пропозиція створити гуманітарний коридор може бути спробою змусити українських військових залишити місто.
Зеленський попередив, що втрата Костянтинівки створила б додаткову загрозу для оборони Краматорська та Слов’янська.
Таким чином, попри активізацію міжнародних переговорів, ключові розбіжності між Україною та Росією залишаються невирішеними. Київ наполягає на реальних гарантіях безпеки, збереженні обороноздатності та участі європейських партнерів у визначенні майбутніх умов миру.
