За інформацією наших джерел, наразі проходять процесуальні дії з боку антикорупційних органів у відношенні топових співробітників Служби безпеки України.
Нагадаємо, раніше ТГ канал Bankova Mail опублікував пост, де звернув увагу на
медійну атаку Дмитра Корчинського на Департамент кібербезпеки СБУ, який
традиційно орієнтований на першого заступника голови СБУ Олександра Поклада.
Водночас, за інформацією Bankova Mail, Дмитро Корчинський орієнтується на ГУР та
чинного голову ОП Кирила Буданова.
У кулуарах влади розгортається новий конфлікт навколо конкурсу на керівництво Державної митної служби. Одним із фаворитів у кадрових домовленостях називають Данііла Меньшикова — нинішнього виконувача обов’язків голови Державіаційної служби, який раніше очолював Черкаську та Львівську митниці.
За інформацією з політичних джерел, просування Меньшикова підтримує заступник керівника Офісу президента Олег Татаров. Також Меньшиков має давні зв’язки з Ростиславом Шурмою — колишнім заступником голови Офісу президента, який свого часу сприяв його призначенню на митницю.
Кар’єра Данііла Меньшикова супроводжувалася низкою скандалів ще під час його роботи в митній службі. У 2022 році Державне бюро розслідувань провело обшуки за місцем його проживання у справі щодо ввезення автомобілів з-за кордону без сплати митних платежів. Слідство перевіряло можливу схему імпорту десятків авто через митницю, яка могла призвести до значних втрат державного бюджету.
Окремі питання виникли і до майнового стану посадовця. Під час перевірки способу життя Національне агентство з питань запобігання корупції встановило, що у деклараціях Меньшикова були відсутні відомості про чотири будинки в Києві загальною вартістю близько 14 млн грн. Нерухомість була оформлена на його співмешканку, яка також задекларувала заощадження, що значно перевищували її офіційні доходи — майже 1,5 млн доларів і 170 тисяч фунтів стерлінгів.
Крім того, НАЗК у 2024 році виявило недостовірні дані в декларації Меньшикова на суму приблизно 14 млн гривень. Посадовець намагається оскаржити ці висновки агентства у суді.
На цьому тлі в конкурсі на керівника митниці може зникнути один із конкурентів Меньшикова. Мова йде про чинного заступника голови Державної митної служби Владислава Суворова, якого вважають одним із претендентів на посаду.
Народний депутат забороненої партії ОПЗЖ Анатолій Бурміч та депутатка від «Європейської солідарності» Ніна Южаніна звернулися до Національного агентства з питань запобігання корупції із вимогою перевірити майнові декларації Суворова.
За словами співрозмовників у політичних колах, результат цієї перевірки може бути використаний як підстава для усунення Суворова з конкурсу на посаду керівника митниці.
Таким чином боротьба за контроль над митною службою дедалі більше набуває ознак політичного конфлікту, у якому переплітаються інтереси різних груп впливу.
Після оголошення підозри народній депутатці та лідерці партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко співпраця між фракціями «Слуга народу» і «Батьківщина» у Верховній Раді фактично припинилася. Про це повідомляють співрозмовники у парламенті.
За інформацією джерел, ситуація загострилася після візиту детективів Національного антикорупційного бюро та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до партійного офісу «Батьківщини». Саме після цих подій Тимошенко у розмовах із депутатами заявила, що розслідування є політично мотивованим.
За словами співрозмовників у Раді, лідерка «Батьківщини» нібито назвала справу «руками Арахамії» і заявила, що влада таким чином «зливає опозицію». Після вручення підозри депутати фракції БЮТ на певний час перестали брати участь у засіданнях погоджувальної ради та не з’являлися на окремих парламентських засіданнях.
Джерела зазначають, що після цього робоча взаємодія між фракціями фактично зупинилася. За даними інсайдерів, нині у парламенті не відбувається координації голосувань між «Слугою народу» та «Батьківщиною».
У публічних заявах Тимошенко також звучала критика на адресу влади, зокрема щодо так званого «зовнішнього управління» державою. На думку співрозмовників у парламенті, така риторика зменшує шанси на те, що фракція «Батьківщина» підтримуватиме законопроєкти, необхідні для співпраці з міжнародними партнерами — зокрема з Міжнародним валютним фондом та в межах програми Ukraine Facility.
За інформацією джерел, оперативна підозра НАБУ стала реакцією на матеріали, у яких нібито зафіксовані наміри Тимошенко зруйнувати парламентську більшість. Водночас ситуація збіглася із невиконанням домовленостей щодо підтримки фракцією «Батьківщина» низки кадрових рішень у Верховній Раді, які просувалися Офісом президента та головою фракції «Слуга народу» Давидом Арахамією.
На цьому тлі у парламенті говорять про новий етап політичного конфлікту між владою та однією з ключових опозиційних сил.
У Верховній Раді наразі немає чітких строків для підготовки нового виборчого законодавства, яке має визначити порядок проведення виборів після завершення війни. Про це повідомили співрозмовники серед народних депутатів, які беруть участь у відповідних обговореннях.
За словами джерел у парламенті, робоча група, яку очолює перший віцеспікер Олександр Корнієнко, продовжує обговорювати різні варіанти законодавчих змін. Водночас конкретних рішень або узгодженого тексту документа поки немає.
Один із представників фракції «Слуга народу» зазначив, що засідання групи поки більше нагадують обговорення можливих сценаріїв і ризиків. За його словами, йдеться про попередні консультації без остаточних напрацювань.
Інший співрозмовник серед представників влади заявив, що паралельно в політичному керівництві обговорюється і сценарій функціонування державної влади у випадку, якщо вибори не зможуть відбутися ще кілька років через війну.
Водночас у публічному просторі звучать і інші оцінки щодо підготовки законодавства. Голова правління Комітету виборців України Олексій Кошель, який входить до робочої групи з підготовки законопроєкту, раніше заявив, що документ про проведення повоєнних виборів вже підготовлений приблизно на дві третини.
За його словами, у разі політичної домовленості законопроєкт можуть подати до Верховної Ради вже найближчим часом.
Питання виборів в Україні залишається складним через воєнний стан. Конституція передбачає, що під час воєнного стану проведення загальнонаціональних виборів неможливе, тому політики та експерти шукають правові механізми для організації голосування після завершення війни.
За даними джерела в Генштабі, російські війська проводять тактичне оточення міста Константинівка, а Лиман вже фактично відрізаний від ліній постачання. Противник одночасно просувається до Слов’янська та Краматорська з трьох напрямків.
У Генштабі очікують, що бої за Добропілля можуть розпочатися вже у квітні. Начальник Генштабу Сирський наполягає на посиленні мобілізації для закриття потреб у штурмових підрозділах, проте на Банковій наразі вирішили призупинити цей процес через можливий вплив на виборчий цикл.
Таким чином, ситуація на фронті залишається напруженою, а стратегічні міста на Донеччині потребують посиленої оборони та готовності до активних бойових дій.
За інформацією наших джерел, переговори у тристоронньому форматі щодо врегулювання “українського питання” відновляться не раніше 20-го березня та ймовірно пройдуть у Женеві.
“Переговори в тристоронньому форматі щодо України відновляться не раніше 20-го березня і знову пройдуть у Женеві.
До тристоронньої зустрічі у Женеві, спецпедставники президента США Стів Віткофф та Джаред Кушнер можуть в черговий раз відвідати Москву та зустрітись з Володимиром Путіним.
Питання територій залишається головним, але Україна втрачає підтримку ЄС. Нових пропозицій у України немає, як і підтримки партнерів” – зазначає джерело.
Нагадаємо, ввечері 9-го березня президент США Дональд Трамп та глава Росії Володимир Путін провели телефонну розмову, під час якої обговорили війну в Україні та конфлікт на Близькому Сході.
Зазначимо, що телефонна розмова Трампа і Путіна відбулася на тлі оголошення американським президентом рішення про зняття нафтових санкцій “проти деяких країн”.
Черговий раунд тристоронніх переговорів між Україною, США та Росією може відбутися 11 березня у Стамбулі. Туреччина розглядається як один із можливих майданчиків для продовження дипломатичних консультацій щодо завершення війни.
За даними джерел, нову зустріч готують після того, як попередні переговори, заплановані на початок березня, були відкладені через загострення ситуації на Близькому Сході. Раніше сторони планували провести раунд переговорів в Абу-Дабі, однак через нові геополітичні ризики місце зустрічі довелося змінювати.
У 2026 році вже відбулося кілька раундів переговорів у тристоронньому форматі. Перші зустрічі делегацій України, США та Росії пройшли в Абу-Дабі у січні та на початку лютого.
Після цього переговорники зустрілися у Женеві 17–18 лютого. Там сторони обговорювали технічні механізми можливого припинення бойових дій та роль США у моніторингу майбутнього перемир’я.
Попри сам факт переговорів, суттєвого прориву поки що досягти не вдалося. Переговорний процес залишається складним, а ключові політичні питання — зокрема території та гарантії безпеки — залишаються предметом гострих суперечок між сторонами.
Запланований раунд переговорів на початку березня спочатку мав пройти в Об’єднаних Арабських Еміратах, однак через ескалацію конфлікту на Близькому Сході зустріч довелося перенести.
Президент України Володимир Зеленський заявляв, що сторони продовжують консультації щодо нового місця і дати переговорів. Серед можливих локацій розглядали Туреччину або Швейцарію. Очікується, що на новій зустрічі делегації можуть зосередитися на кількох ключових питаннях:
параметри можливого припинення вогню, механізми міжнародного контролю та гуманітарні питання, включно з обмінами полоненими.
Попри складність переговорів, дипломатичний формат із участю США залишається одним із небагатьох каналів діалогу між Києвом і Москвою з початку повномасштабної війни.
Оновлено. Президент Володимир Зеленський заявив, що запланована зустріч представників США, України та Росії цього тижня відкладається через ситуацію в Ірані та загострення на Близькому Сході. Водночас Україна готова до переговорів у будь-який момент, якщо їх формат буде реалістичним для завершення війни.
Після серії публічних заяв посла України у Великій Британії та колишнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного в оточенні президента Володимира Зеленського почали обговорювати його можливу участь у майбутніх виборах. Про це повідомляють джерела у президентській команді.
Розмови активізувалися після інтерв’ю та виступів посла у Великій Британії, де він, зокрема, публічно говорив про проблеми українського контрнаступу 2023 року та розбіжності з керівництвом країни. Після чого, за словами співрозмовника, у владі сформувалося переконання, що він може готуватися до політичної кампанії.
«Після серії нових заяв Залужного в команді Зеленського зміцнилися в думці, що ексголовком вирішив йти на вибори», — зазначило джерело.
За інформацією видання, подібну оцінку поділяють і деякі народні депутати, які симпатизують Залужному.
Додаткову дискусію викликали й оцінки політологів, близьких до владних кіл. Зокрема, політолог Володимир Фесенко заявив, що серія публічних виступів Залужного може бути частиною продуманої політичної стратегії.
«Це заздалегідь спланована інформаційна операція. І це початок приходу Валерія Залужного в публічну політику», — заявив Фесенко.
На його думку, нинішній статус посла України у Великій Британії передбачає значні обмеження щодо публічних коментарів.
«Посол не може критикувати керівництво своєї держави — це неприпустимо», — зазначив політолог.
Фесенко також припустив, що публічна поведінка Залужного може бути частиною політичної тактики. За його словами, колишній головнокомандувач може прагнути звільнення з дипломатичної посади.
«Залужний, який вже почав критикувати Зеленського, хоче, щоб Зеленський його звільнив з посади. І це частина цієї комбінації — щоб він став ще раз жертвою дій Зеленського», — пояснив він.
На цьому тлі в політичних колах дедалі частіше обговорюють можливу підготовку до майбутніх виборів. За словами джерел, у владі розглядають різні сценарії, зокрема і варіант, за якого виборча кампанія може бути оголошена раптово.
Наступний раунд тристоронніх переговорів між Україною, США та Росією щодо завершення війни може відбутися вже наступного тижня — після 9 березня. Остаточна дата зустрічі наразі не визначена.
Про це повідомляють джерела, знайомі з підготовкою переговорів.
За попередніми даними, сторони розглядають кілька можливих майданчиків для проведення зустрічі. Серед основних варіантів — Женева у Швейцарії або Стамбул у Туреччині.
Спочатку переговори планували провести 5 березня в Абу-Дабі, однак зустріч була перенесена. За інформацією співрозмовників, на зміну планів вплинула безпекова ситуація на Близькому Сході.
На початку березня повідомлялося, що новий раунд консультацій між делегаціями України, США та Росії може відбутися у Швейцарії, де раніше вже проходили переговорні зустрічі.
Згодом місцем проведення назвали Об’єднані Арабські Емірати. Однак через загострення ситуації в регіоні, зокрема удари по ОАЕ з боку Ірану, переговори вирішили відкласти.
Наразі сторони продовжують узгоджувати нову дату та локацію зустрічі.
Спецпредставник президента США Стів Віткофф 6 березня заявив, що переговорний процес між Україною та Росією не зупинено. За його словами, сторони продовжують роботу над пошуком можливих домовленостей.
Водночас президент США Дональд Трамп під час пресконференції 7 березня заявив, що Вашингтон нібито вже неодноразово був близьким до домовленостей щодо завершення війни.
Він також зазначив, що мирні переговори між Києвом та Москвою є, за його словами, «послугою для Європи».
Трамп додав, що президент Росії Володимир Путін, за його словами, буцімто готовий до підписання мирної угоди, і закликав президента України Володимира Зеленського зробити відповідний крок.
Офіційних підтверджень дати проведення нового раунду переговорів наразі немає.
Президент України Володимир Зеленський та віцепрем’єр-міністерка економіки Юлія Свириденко висловили серйозні претензії до роботи Міністерства у справах ветеранів. Про це повідомляють джерела, знайомі з перебігом однієї з урядових нарад.
За інформацією співрозмовників, напружена ситуація виникла під час робочої зустрічі з урядовцями, яка відбулася кілька днів тому.
Під час обговорення ветеранської політики президент поставив міністерці у справах ветеранів Наталії Калмиковій пряме запитання: скільки наразі в Україні ветеранів.
За словами джерел, міністерка не змогла назвати конкретну цифру та пояснила, що точні дані з’являться після створення цифрових інструментів для обліку.
У відповідь президент, як стверджують співрозмовники, зауважив, що приблизну цифру можна визначити за державними реєстрами та обсягом виплат.
«Ви можете просто відкрити реєстр, подивитися, скільки держава робить виплат, і назвати мені хоча б якусь цифру?» — передають джерела слова президента.
За інформацією співрозмовників, після цієї розмови міністерка помітно розхвилювалася.
Водночас джерела в уряді зазначають, що тема обліку ветеранів та формування єдиного реєстру залишається одним із ключових викликів для державної ветеранської політики.
Експерти наголошують, що після початку повномасштабної війни кількість ветеранів в Україні стрімко зростає, а ефективна система обліку та підтримки цієї категорії громадян стає одним із важливих завдань для держави.