Gorchitsa.info

Категорія: Популярні

  • Інвалідність, маєток і BMW за $115 тисяч: як живе інспектор Закарпатської митниці

    Інвалідність, маєток і BMW за $115 тисяч: як живе інспектор Закарпатської митниці

    Інспектор Закарпатської митниці Василь Пупена, який офіційно отримує трохи більше ніж 24 тисячі гривень зарплати та близько 3 тисяч гривень пенсії по інвалідності, мешкає у маєтку вартістю близько 40 млн гривень і користується дорогими автомобілями.

    Про це йдеться у матеріалі журналістів Телеграфу, які дослідили декларації митника та майно його родини.

    Василь Пупена працює державним інспектором відділу митного оформлення №8 митного поста «Тиса» — це одна з найнижчих посад у структурі митниці. Водночас саме інспектори контролюють проходження товарів через кордон, перевіряють правильність декларування та нараховують митні платежі.

    Згідно з декларацією, офіційна зарплата Пупени після оподаткування становить приблизно 24,8 тисячі гривень на місяць. Також він отримував близько 3 тисяч гривень пенсії.

    При цьому митник у 29 років, уже після початку повномасштабної війни, оформив інвалідність третьої групи через «загальне захворювання». Такий статус, окрім пенсійних виплат, дає право на звільнення від мобілізації та можливість виїзду за кордон.

    У грудні 2024 року Центральна МСЕК скасувала йому інвалідність. Медики заочно вивчили документи і дійшли висновку, що він не є особою з інвалідністю. Однак Пупена оскаржив це рішення в суді. Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Павло Микуляк задовольнив його позов і скасував рішення Центральної МСЕК.

    На розкішний спосіб життя родини звернули увагу після публікацій у соцмережах дружини митника Вікторії Пупени. В Instagram вона демонструвала дорогі прикраси, дизайнерський одяг, подорожі та інші атрибути заможного життя.

    Вікторія Пупена працювала асистенткою кафедри англійської мови та літератури у Мукачівському державному університеті, а з червня 2024 року перебуває у відпустці по догляду за дитиною. Також вона має ФОП на другій групі єдиного податку.

    Однак основні витрати родини пов’язані не з одягом чи аксесуарами, а з нерухомістю та автомобілями.

    Згідно з декларацією, Пупена з 2019 року володіє будинком площею 297,3 кв. м в Ужгороді та земельною ділянкою. При цьому вартість будинку на момент придбання була задекларована лише на рівні 50 тисяч гривень.

    Пізніше будинок переоформили на батьків митника. Зокрема, у вересні 2025 року частину нерухомості за договором дарування оформила на себе його мати Ванда Пупена.

    Крім того, родина володіє дорогими автомобілями. У 2024 році мати митника придбала BMW X7 2024 року випуску, який коштує близько 115 тисяч доларів.

    У 2025 році вона оформила на себе ще один автомобіль — Mercedes-Benz V-Class V300 2025 року, ринкова вартість якого сягає приблизно 155 тисяч доларів.

    Дружина митника володіє автомобілем Skoda Kodiaq 2024 року, який коштує близько 1,9 млн гривень. На цій машині встановлені номерні знаки з комбінацією цифр «0001», такі ж номери мають і автомобілі матері.

    Батько митника також придбав автомобіль Skoda Octavia 2025 року з номером «4444».

    Крім частини будинку, мати Пупени володіє ще й будівлею площею 328,8 кв. м, придбаною у 2023 році. Загальна вартість майна родини оцінюється у десятки мільйонів гривень.

    Походження коштів родина пояснила позиками. За словами матері митника, за останні 18 років вона отримала доходи приблизно на 23 млн гривень, займаючись комерційною діяльністю без реєстрації бізнесу.

    Крім того, вона заявила, що взяла в борг майже 470 тисяч доларів у п’яти різних осіб.

    Втім перевірка показала, що так звані кредитори не мали достатніх офіційних доходів, щоб позичити такі суми. Крім того, всі вони проживають в Одесі, тоді як родина митника мешкає в Ужгороді.

    Також немає підтверджень, що ці борги повертаються або що між сторонами відбувалися фінансові перекази.

    У межах кримінального провадження Державне бюро розслідувань звернулося до суду з проханням накласти арешт на майно родини митника, щоб запобігти його можливому відчуженню.

    Однак суддя Печерського районного суду Києва Анна Гридасова відмовила у задоволенні цього клопотання, і арешт на нерухомість накладено не було.

  • Як підсанкційний PariMatch продовжив заробляти на українському ринку

    Як підсанкційний PariMatch продовжив заробляти на українському ринку

    Те, що навесні 2023 року виглядало як демонстративний удар держави по одному з найгучніших брендів грального ринку, за три роки перетворилося на історію з великою кількістю незручних запитань. Після рішення РНБО та президентського указу про санкції проти структур, пов’язаних із PariMatch, суспільству показали картину жорсткої і безкомпромісної реакції: сайт недоступний, робота зупинена, на рахунках заблоковані сотні мільйонів гривень клієнтських коштів. Але далі з’ясувалося, що санкції самі по собі ще не означають ліквідацію бізнесу, якщо той встигає змінити оболонку, юрисдикцію, юрособу або технічну платформу.

    На цьому тлі вся історія PariMatch уже давно вийшла за межі дискусії про окремого букмекера. Це історія про тіньовий сегмент онлайн-казино, який, за оцінками Асоціації українських операторів грального бізнесу, щороку відтягує з легального ринку щонайменше 15 мільярдів гривень виручки. Це гроші, які не доходять до бюджету, не перетворюються на податки і не працюють на державу в умовах війни. За оцінками галузі, нелегальні оператори продовжують рости завдяки дропам, p2p-схемам, агресивній рекламі та мережі дзеркал, які з’являються швидше, ніж їх встигають блокувати. Про це пише видання СтопКор.

    Дослідження Kantar, Gradus і Factum, проведені у 2025 році, показували, що частка тіньового сегмента в українському гральному ринку могла становити від 39% до 53%. Тобто фактично кожна друга гривня, яку українець витрачав на азарт, могла пройти повз державний контроль. Саме в такій реальності кейс PariMatch виглядає не винятком, а найяскравішим симптомом.

    Офіційно санкції проти структур, пов’язаних із PariMatch, запровадили на 50 років. Публічне пояснення було жорстким: можливі зв’язки з Росією, виведення коштів, ризики для національної безпеки. Сама компанія тоді наполягала, що ще після початку повномасштабного вторгнення вийшла з ринків РФ і Білорусі. Однак уже після санкцій журналісти та розслідувачі звертали увагу, що окремі сайти, пов’язані з брендом, продовжували бути доступними, хоча формально мали бути заблоковані на території України. У відповідях регулятора тоді звучало пояснення про можливий доступ через VPN, але це не знімало головного запитання: якщо держава оголосила нокаут, чому суперник залишився на ногах.

    Ще більше запитань виникло після того, як у публічному полі з’явилася інформація про офшорні структури, через які бізнес міг зберігати активність у різних юрисдикціях. У медіа згадувалися Ericius Investments Limited та Parimatch United Investments Limited, а також імена осіб із російським громадянством, пов’язаних із групою. Саме в цьому місці санкційна історія починає виглядати не як закриття бізнесу, а як його ребрендинг і реорганізація.

    Окрема деталь, яка привернула увагу ринку, стосується зміни формального контролю. У 2024 році Катерина Білоруська заявила про вихід із наглядової ради, а її місце посів Сергій Портнов, який до того був директором із маркетингу. Для ринку це рішення виглядало нетипово: маркетинговий менеджер раптом перетворюється на власника і голову наглядової ради великого грального холдингу. Такі переходи рідко бувають випадковими, особливо в бізнесі, який щойно пережив санкційний удар.

    Ще більш показовим став фінансовий епізод 2024 року. Бюро економічної безпеки тоді звітувало, що підсанкційний букмекер відшкодував державі 1,07 мільярда гривень несплачених податків. Формально це подавалося як перемога. Але паралельно з’явилося інше число — податкове повідомлення-рішення на суму понад 23,2 мільярда гривень. І саме ця цифра зруйнувала весь офіційний пафос. Бо якщо реальний масштаб претензій держави перевищував 23 мільярди, то мільярд відшкодування виглядав не тріумфом, а лише невеликою часткою від загальної суми. І тоді постає ключове питання: чому 1 мільярд почали продавати суспільству як успішне завершення історії, якщо понад 22 мільярди так і залишилися у тіні.

    Саме тут починає читатися схема, в якій виграють усі, окрім держави. У серпні 2023 року директором ТОВ «Паріматч» став Сергій Гуменюк. У журналістських матеріалах ідеться про те, що він міг виконувати роль формального, контрольованого директора — людини, яка в разі потреби бере на себе юридичний удар, тоді як реальні бенефіціари залишаються поза зоною прямої відповідальності. Якщо ця версія відповідає дійсності, тоді вся подальша логіка цілком зрозуміла: провести перевірку, частково погасити претензії, використати норми Кримінального кодексу про звільнення від відповідальності після відшкодування збитків і закрити найбільш токсичну частину питання. Проблема лише в тому, що при такій арифметиці держава не виглядає стороною, яка перемогла.

    У 2025 році з’явилися й нові сигнали про можливе збереження присутності бренду на українському ринку в іншій формі. Увагу аналітиків привернули BuddyBet і PariWin — два онлайн-казино, які, за даними технічного аналізу, могли працювати на тій самій платформі, що й PariMatch. Формальні власники при цьому не перетиналися, але технічна схожість інфраструктури стала окремим приводом для підозр. Якщо бренд справді зміг вийти з-під удару через нові юридичні оболонки, це означає, що санкційний механізм виявився недостатнім у частині контролю за фактичним продовженням діяльності.

    Не менш важливим у цій історії є банківський вимір. За даними судових матеріалів, через SPORTBANK у певний період проходили платежі, пов’язані з діяльністю онлайн-казино, зокрема прийом і переказ коштів на користь сайтів PariMatch. Це виводить історію на інший рівень: мова вже не лише про сайт, бренд чи юрособу, а про фінансову інфраструктуру, яка дозволяла роками обслуговувати мільярдні гральні потоки через регульовану банківську систему. І якщо ці потоки проходили настільки довго, а вироків у підсумку майже немає, то проблема лежить значно глибше, ніж у площині однієї компанії.

    Ще одна зона мовчання — це реклама. Український сегмент YouTube, Telegram і Instagram роками отримував величезні гроші за промокоди, інтеграції та «виграші» в онлайн-казино. Інфлюенсери допомагали легалізувати в очах аудиторії бренди, які заробляли на залежності та витягували гроші в обхід бюджету. Але щойно постає питання, де державна частка, де податки і чому силовики так мляво реагують на тіньовий сегмент, — ця ж медійна машина раптово замовкає.

    Справжня проблема історії PariMatch навіть не в тому, що одна велика компанія могла обійти санкції. Проблема в тому, що за три роки держава так і не показала, що здатна доводити такі історії до кінця. Блокування сайтів не працює без системного фінансового контролю. Гучні заяви не працюють без вироків. Часткове відшкодування не працює, якщо суспільству не пояснюють, куди зникла решта. І поки на папері триває боротьба з тіньовим гральним ринком, в реальності він продовжує збирати мільярди — значно швидше, ніж правоохоронна система встигає бодай наздогнати його.

  • Підряд на укриття у Ворзелі за 6 млн грн отримала фірма з податковими боргами

    Підряд на укриття у Ворзелі за 6 млн грн отримала фірма з податковими боргами

    ТОВ «БК Клевер» продовжує отримувати бюджетні підряди, попри відсутність помітних результатів виконаних робіт.

    25 вересня 2025 року підприємство отримало 6 млн гривень від комунального закладу «Київська обласна психоневрологічна лікарня №2». Кошти були перераховані як попередня оплата за закупівлю та постачання матеріалів, конструкцій і виробів для капітального ремонту протирадіаційного укриття.

    Йдеться про об’єкт у Бучанському районі Київської області — у селищі Ворзель на вулиці Парковій, 4. Роботи мали виконуватися в межах договору генерального підряду №7/07 від 7 серпня 2025 року.

    Однак станом на сьогодні жодних матеріалів для ремонту укриття не закуплено, поставок не здійснено, а самі будівельні роботи так і не розпочалися.

    Фактично 6 мільйонів гривень авансового платежу вже перераховані, однак об’єкт, який має слугувати захистом для людей під час повітряних тривог і обстрілів, досі залишається лише у документах.

    Ситуація виглядає особливо дивною з огляду на те, що бюджетний рік уже наближається до завершення, а укриття, на яке виділено кошти, так і не почали ремонтувати.

    Паралельно компанія стикається і з податковими проблемами. 12 грудня 2025 року Запорізький окружний адміністративний суд у справі №280/8852/25 ухвалив рішення про стягнення з ТОВ «БК Клевер» податкового боргу у розмірі 116,5 тис. гривень.

    На цьому тлі виникають питання щодо того, як підприємство з податковими боргами продовжує отримувати мільйонні бюджетні підряди, а об’єкти, на які виділяються кошти, роками залишаються нереалізованими.

    Поки на папері ремонтують протирадіаційні укриття, бюджетні мільйони можуть зникати значно швидше, ніж з’являється хоча б один завершений об’єкт.

  • Пенсія понад 1,4 млн на рік: що задекларував нардеп Михайло Новіков

    Пенсія понад 1,4 млн на рік: що задекларував нардеп Михайло Новіков

    Голова підкомітету з правосуддя Комітету Верховної Ради з питань правової політики Михайло Новіков отримує пенсію, яка перевищує його заробітну плату народного депутата. Загальний річний дохід посадовця перевищує два мільйони гривень.

    Про це свідчать дані його декларації, оприлюдненої на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції. Про це пише видання Телеграф.

    Згідно з документом, у 2025 році Новіков отримав 796 860 гривень заробітної плати у Верховній Раді. Водночас його пенсія склала 1 463 367 гривень.

    Раніше Новіков працював суддею. Пенсії суддів є одними з найбільших у країні і можуть сягати сотень тисяч гривень на місяць. За наявними даними, максимальні виплати для суддів можуть доходити до приблизно 390 тисяч гривень щомісяця, однак інформація про конкретних отримувачів таких сум не розголошується.

    Окрім доходів самого депутата, у декларації вказані прибутки його дружини. За 2025 рік вона заробила понад один мільйон гривень від підприємницької діяльності.

    Також у декларації зазначені значні грошові заощадження родини. Зокрема, Новіков задекларував 30 тисяч доларів готівкою та 2,9 млн гривень. Подружжя разом зберігає ще 3 млн гривень, 30 тисяч доларів та 6 тисяч фунтів стерлінгів.

    Крім того, сім’я депутата володіє кількома автомобілями. У власності Новікова є Volkswagen Touareg 2008 року, Volkswagen ID.4 2022 року випуску, Volkswagen Transporter та вантажний автомобіль ГАЗ-53.

    Його дружині належить автомобіль Audi Q5 2011 року випуску.

    Михайло Новіков народився 15 листопада 1965 року у місті Гайсин Вінницької області. Він закінчив юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

    Раніше працював у сфері правосуддя — був суддею Київського апеляційного господарського суду та Арбітражного суду Києва. Також є адвокатом і засновником юридичних компаній «Правова група “Новіков та партнери”» та «Консалтингова компанія “Новіков та партнери”».

  • Керівники НАБУ і САП запропонували підвищити зарплати суддям ВАКС

    Керівники НАБУ і САП запропонували підвищити зарплати суддям ВАКС

    Директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос та керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко звернулися до уряду з пропозицією внести зміни до бюджетного законодавства на 2026 рік. Серед ключових ініціатив — перегляд механізму нарахування винагород суддям Вищого антикорупційного суду.

    У листі, оприлюдненому у публічному доступі, йдеться про необхідність скасувати обмеження прожиткового мінімуму, який зараз використовується як база для розрахунку суддівських окладів. У разі ухвалення таких змін розмір щомісячних виплат суддям ВАКС може зрости на десятки або навіть сотні тисяч гривень.

    Крім фінансових змін, антикорупційні органи пропонують реформувати процесуальні правила розгляду справ у Вищому антикорупційному суді. Зокрема, йдеться про перехід до одноосібного розгляду справ суддею замість чинної практики колегії з трьох суддів. Також пропонується виключити з Кримінального процесуального кодексу норму, яка гарантує високопосадовцям розгляд їхніх справ колегією суддів.

    На думку авторів ініціативи, такі зміни дозволять зменшити навантаження на суд та пришвидшити розгляд антикорупційних справ.

    Окремо у зверненні пропонується створити спеціалізовану незалежну експертну установу для проведення експертиз у кримінальних провадженнях, які розслідує НАБУ. Йдеться про формування окремої структури судових експертів, що працюватимуть із матеріалами антикорупційних розслідувань.

    Керівники антикорупційних органів також виступають за розширення процесуальних повноважень керівника САП. Зокрема, пропонується надати йому право самостійно вносити до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості щодо можливих злочинів народних депутатів. Наразі така процедура передбачає участь Генерального прокурора.

    На думку представників НАБУ і САП, відсутність таких повноважень може затягувати початок розслідувань щодо членів парламенту.

    Серед інших пропозицій — перегляд правил оприлюднення судових рішень у Єдиному державному реєстрі. У листі пропонується запровадити обмеження щодо публікації деяких ухвал і рішень у справах, які розслідують антикорупційні органи. Водночас детальний механізм таких обмежень у документі не уточнюється.

    Ініціативи керівників антикорупційних органів уже викликали дискусію серед юристів та експертів. Деякі з них вважають, що фінансові ініціативи щодо суду з боку органів обвинувачення можуть викликати питання щодо балансу між сторонами процесу.

    Крім того, експерти звертають увагу на питання ефективності роботи антикорупційної системи. За результатами аудиту, проведеного у 2025 році, значна частина розслідувань НАБУ роками перебуває на стадії досудового слідства, не доходячи до судових вироків.

  • Ексголова МСЕК у Житомирі не задекларувала майно родини на понад 5 млн грн

    Ексголова МСЕК у Житомирі не задекларувала майно родини на понад 5 млн грн

    У декларації колишньої голови Житомирської міської медико-соціальної експертної комісії №2 Наталії Кушнір виявили недостовірні відомості на суму понад 5,25 мільйона гривень. Такі результати встановили під час перевірки її електронної декларації.

    Перевірка тривала з 28 липня до 30 жовтня 2025 року. За її результатами встановлено, що посадовиця не вказала у декларації інформацію про свого чоловіка — Кушніра Миколу Олеговича, а також не задекларувала значну частину його майна, доходів і банківських рахунків.

    Йдеться насамперед про нерухомість, яка формально належить чоловікові, але не була зазначена у декларації. Серед такого майна — кілька квартир і житлових будинків. Зокрема, квартира, яка за договором купівлі коштувала 605 тисяч гривень, за оцінкою експерта може мати ринкову вартість від 2,7 до 2,9 мільйона гривень. Інша квартира була придбана за 936 тисяч гривень. Також не задекларовано житловий будинок із оціночною вартістю близько 1,85 мільйона гривень, який, за даними перевірки, використовувався як місце фактичного проживання декларантки.

    Крім цього, серед незадекларованого майна зазначено ще один житловий будинок із приблизною вартістю 354 тисячі гривень, земельну ділянку з оцінкою близько 29 тисяч гривень, а також квартиру, придбану за договором за 20 тисяч гривень, але з експертною оцінкою близько 890 тисяч гривень.

    Під час перевірки також виявили порушення у частині декларування транспортних засобів. У документах не були вказані або були відображені некоректно кілька автомобілів і техніки. Серед них — Toyota Land Cruiser Prado 150 2017 року випуску вартістю близько 1,38 мільйона гривень та квадроцикл Linhai LH3300ATV-D PROMAX 2023 року, який за договором купівлі коштував 75 тисяч гривень, але його реальна вартість оцінюється приблизно у 206 тисяч гривень.

    Також у декларації неправильно було зазначено рік випуску автомобіля Toyota RAV-4 Hybrid: замість 2020 року був вказаний 2021-й.

    Перевірка встановила й інші неточності у фінансових даних. Зокрема, не була задекларована допомога по тимчасовій непрацездатності у розмірі близько 3 тисяч гривень, отримана від ТОВ «Житомиргаззбут».

    Окремо виявлено доходи чоловіка декларантки, які також не були відображені належним чином. Йдеться про заробітну плату приблизно у 494 тисячі гривень, отриману від КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського», близько 15 тисяч гривень винагород за цивільно-правовими договорами, а також 252 тисячі гривень доходу від продажу автомобіля Volvo C30 2007 року випуску.

    За результатами перевірки встановлено ознаки кримінального правопорушення за частиною 1 статті 366-2 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за подання недостовірних відомостей у декларації.

  • Тендер на 13 млн євро: МОЗ будує реабілітаційний центр, але кошторис матеріалів приховали

    Тендер на 13 млн євро: МОЗ будує реабілітаційний центр, але кошторис матеріалів приховали

    Міністерство охорони здоров’я України уклало контракт на реконструкцію будівлі під реабілітаційний центр в Ужгороді на суму 13,24 млн євро, що становить близько 655 млн гривень. Проєкт передбачає створення центру «4.5.0 Recovery Center» у приміщенні колишнього пологового будинку.

    Про це повідомляє видання «Наші гроші» з посиланням на дані системи державних закупівель Prozorro.

    Новий медичний простір матиме площу близько 8 тисяч квадратних метрів і зможе приймати до 500 пацієнтів щомісяця. У центрі планують облаштувати 100 стаціонарних ліжок, палати інтенсивної терапії, зали для фізичної реабілітації, басейн та ветеранський хаб.

    Фінансування проєкту забезпечують міжнародні партнери — Міжнародний банк реконструкції та розвитку та Банк розвитку Ради Європи. Закарпатська обласна військова адміністрація також бере участь у співфінансуванні та внесла близько 60 млн гривень.

    Водночас у тендерній документації не оприлюднили ціни на будівельні матеріали, що привернуло увагу аналітиків.

    У Міністерстві охорони здоров’я пояснили, що договір укладений за системою укрупнених показників. У такому форматі підрядник подає загальну вартість за певні види робіт без детального розпису вартості матеріалів.

    За словами представників міністерства, така практика погоджена зі Світовим банком, який бере участь у фінансуванні проєкту. Саме тому окремі розрахунки щодо вартості будівельних матеріалів у відкритих документах не публікуються.

    Переможцем тендера стало об’єднання трьох компаній: ТОВ «МТМ-Компаньйон» із Закарпаття, ТОВ «Компанія Інтеркон» із Київської області та київське ТОВ «Фундамент».

    Закарпатська компанія «МТМ-Компаньйон» зареєстрована у селі Великі Лучки. Її власником і директором є Сергій Титаренко.

    Згідно з умовами контракту, будівельні роботи мають завершити протягом 14 місяців після отримання дозволу на початок робіт.

  • В Україні змінюють систему освіти дитсадків: що чекати батькам з осені

    В Україні змінюють систему освіти дитсадків: що чекати батькам з осені

    З 1 вересня цього року у дитячих садках України стане обов’язковим вивчення англійської мови для дітей віком 5–6 років. Про це повідомили у Міністерство освіти і науки України.

    Згідно з новими правилами, у закладах дошкільної освіти передбачено введення окремої посади вчителя англійської мови. Норматив становитиме 0,25 штатної одиниці на кожну групу дітей старшого дошкільного віку.

    У міністерстві зазначають, що для майбутніх педагогів уже підготували спеціальні практичні рекомендації щодо проведення занять з дітьми. Йдеться про методичні поради, які допоможуть організувати навчання у доступній ігровій формі, що відповідає віковим особливостям дошкільнят.

    Очікується, що раннє вивчення англійської мови допоможе дітям швидше опановувати іноземну мову, розвивати комунікативні навички та підготуватися до подальшого навчання у школі.

    Впровадження нових правил стане частиною реформування системи дошкільної освіти в Україні, спрямованої на підвищення якості навчання та інтеграцію сучасних освітніх стандартів.

  • Схема в армії: заступниця командира брала гроші за відсутність на службі

    Схема в армії: заступниця командира брала гроші за відсутність на службі

    На Вінниччині правоохоронці викрили заступницю командира роти, яка організувала схему незаконного надання «відпусток» військовослужбовцям за гроші. Про це повідомили у Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Південного регіону.

    За даними слідства, упродовж липня–серпня 2025 року підозрювана без законних підстав дозволяла підлеглим тимчасово не виконувати обов’язки військової служби. Військовослужбовці могли залишати частину та фактично перебувати поза місцем служби.

    Щоб приховати протиправну діяльність, під час щоденних перевірок вона вносила до службової документації неправдиві дані, зазначаючи, що військові нібито перебувають у підрозділі.

    За можливість тимчасово не з’являтися на службі військовослужбовці платили по 500 гривень за кожну добу відсутності. Гроші перераховувалися на банківську картку підозрюваної залежно від кількості днів, протягом яких військовий фактично не перебував у частині.

    За попередніми підрахунками, у такий спосіб жінка отримала близько 30 тисяч гривень неправомірної вигоди.

    Заступниці командира роти повідомлено про підозру за кількома статтями Кримінального кодексу України. Йдеться про одержання службовою особою неправомірної вигоди, вчинене повторно, а також сприяння самовільному залишенню місця служби військовослужбовцями за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану.

    Досудове розслідування здійснюють слідчі Головного управління Нацполіції у Вінницькій області. Оперативний супровід забезпечують співробітники управління стратегічних розслідувань, Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України.

    У разі доведення вини підозрюваній може загрожувати серйозна кримінальна відповідальність.

  • Українці витратили на азартні ігри 158 млрд грн: казино в Україні заробляють космічні гроші

    Українці витратили на азартні ігри 158 млрд грн: казино в Україні заробляють космічні гроші

    За даними, оприлюдненими народною депутаткою Ніною Южаніною на основі статистики Національного банку, у 2025 році українці витратили на азартні ігри рекордну суму — 158 млрд грн (близько $3,9 млрд). При цьому виплати виграшів склали лише 105 млрд грн, що залишає різницю у 53 млрд грн — приблизно 30% від загального обсягу ставок. Для порівняння, у більшості розвинених країн маржа азартних операторів зазвичай не перевищує 5–15%.

    Южаніна зазначає, що така структура виплат викликає сумніви щодо її достовірності. Частина «виграшів» може бути пов’язана не з реальною грою, а зі схемами відмивання коштів. Ситуацію погіршує відсутність ефективної системи онлайн-моніторингу, масове використання дропів і фактичне ігнорування обмежень на ставки.

    Деталі статистики виявляють ще більш тривожну картину. По-перше, дані НБУ враховують лише легальні банківські операції — тіньова частина ринку може становити до половини реального обороту. По-друге, лише у четвертому кварталі минулого року суди зобов’язали казино повернути гравцям близько 15 млрд грн як «не використані кошти на ігровому рахунку». Лідерами за цими рішеннями стали Favbet та Cosmolot, що належать громадянам РФ Андрію Матюсі та Сергію Токареву, що свідчить про ще більшу реальну маржу казино.

    Соціальні наслідки також є серйозними: зростає лудоманія, пов’язана з азартними іграми злочинність та проблеми з боргами. В результаті державний контроль за ринком фактично відсутній, а сама інфраструктура азартних ігор може бути використана для відмивання коштів.

    За оцінкою експертів, політика легалізації ринку мала конкретних авторів — Володимира Зеленського, Давида Арахамію та Данила Гетманцева. Незалежно від того, чи була вона результатом некомпетентності чи свідомого розрахунку, Україна отримала величезний і погано контрольований ринок з колосальними фінансовими потоками та серйозними соціальними наслідками.