Gorchitsa.info

Категорія: Популярні

  • НАЗК викрило експодатківця із Сумщини на прихованих активах майже на 20 млн грн

    НАЗК викрило експодатківця із Сумщини на прихованих активах майже на 20 млн грн

    Національне агентство з питань запобігання корупції виявило суттєві порушення у декларації колишнього заступника начальника Головного управління ДПС у Сумській області Олексія Мазуренка. За результатами перевірки встановлено, що посадовець не задекларував співмешканку як члена сім’ї та приховав майно і доходи на суму близько 19,9 млн гривень.

    У декларації Мазуренко зазначив, що не має членів сім’ї. При цьому він не вказав дані про Еллу Середу з Києва. Сам декларант пояснив, що не перебував із нею у шлюбі, не проживав спільно та не мав сімейних прав і обов’язків, окрім оренди житла.

    Однак у НАЗК такі пояснення не прийняли. За матеріалами територіального управління ДБР у Полтаві, у межах кримінального провадження, відкритого 18 лютого 2025 року, встановлено, що Мазуренко та Середа фактично проживали разом у 2023 році.

    Згідно із законодавством, членами сім’ї вважаються особи, які проживають разом із суб’єктом декларування на кінець звітного періоду або сумарно не менше ніж 183 дні протягом року. З урахуванням цих обставин НАЗК дійшло висновку, що Середа є членом сім’ї посадовця, а її майно мало бути відображене в декларації.

    Під час перевірки встановлено, що не було задекларовано п’ять квартир у Києві площею від 36,4 до 102,8 квадратного метра, придбаних у 2018–2022 роках. Загальна вартість цієї нерухомості на момент придбання становила приблизно 4,15 млн гривень. Найдорожча квартира коштувала понад 2,5 млн гривень.

    Також у декларації не зазначено нежитлову будівлю площею 478,5 квадратного метра у Сумській області, яка перебуває у власності з 2013 року, а також кілька земельних ділянок у Сумській області та Києві.

    Крім того, перевірка виявила, що було приховано житловий будинок садибного типу у Києві площею 275,5 квадратного метра. Будинок офіційно зареєстрували у липні 2024 року, однак на кінець 2023 року він перебував у стані незавершеного будівництва. За даними перевірки, у жовтні–грудні 2023 року там проживали Мазуренко та Середа.

    Серед незадекларованого майна також автомобіль Mercedes-Benz GLC 300 2021 року випуску, зареєстрований на Середу у лютому 2022 року. Його вартість становить близько 2,4 млн гривень.

    Крім цього, у декларації не були відображені доходи співмешканки у розмірі близько 1,8 млн гривень.

    У підсумку НАЗК встановило, що посадовець вніс недостовірні відомості на суму майже 20 млн гривень. Матеріали перевірки передано до правоохоронних органів для визначення наявності ознак адміністративного або кримінального правопорушення за статтею 366-2 Кримінального кодексу України або статтею 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

    Наразі Олексій Мазуренко вже понад пів року не працює у податковій службі. При цьому більшість активів, які не були відображені у декларації, оформлені на його співмешканку.

  • У Німеччині засудили 16-річного українця за вбивство жінки та її маленької доньки

    У Німеччині засудили 16-річного українця за вбивство жінки та її маленької доньки

    У Німеччині суд виніс вирок 16-річному громадянину України, якого визнали винним у вбивстві 32-річної співвітчизниці та її однорічної доньки. Підлітка засудили до 10 років позбавлення волі. Про це повідомляють німецькі медіа.

    Трагедія сталася влітку минулого року в місті Дорстен. За даними слідства, хлопець напав на жінку та її маленьку дитину на лісовій стежці та побив їх. Отримані травми виявилися смертельними.

    Правоохоронці встановили, що підозрюваний і загибла раніше були знайомі та певний час перебували у близьких стосунках.

    Тіло жінки виявили перехожі. Після того, як про злочин стало відомо, підліток сам прийшов до поліції та зізнався у скоєному.

    Під час судового процесу було встановлено обставини події, після чого суд визнав обвинуваченого винним і призначив йому покарання у вигляді 10 років ув’язнення.

  • «Країна літніх людей»: експерт прогнозує пенсію для українців з 70–75 років

    «Країна літніх людей»: експерт прогнозує пенсію для українців з 70–75 років

    Через погіршення демографічної ситуації в Україні багато громадян у майбутньому можуть бути змушені працювати значно довше — до 70–75 років. Такий прогноз озвучив виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.

    За його словами, демографічна структура населення України вже давно втратила класичну форму піраміди. Натомість вона дедалі більше нагадує конструкцію, де верхня частина значно ширша за нижню.

    Економіст порівняв сучасну демографічну модель із «шаурмою на палці»: у верхній частині — велика кількість людей старшого віку, а внизу, де мали б бути діти та молодь, — помітний дефіцит населення.

    Серед причин такої ситуації він називає низьку народжуваність, значну трудову міграцію, а також високу передчасну смертність, особливо серед чоловіків. Повномасштабна війна, за словами Вишлінського, лише посилила ці тенденції.

    Експерт прогнозує, що з часом Україна може зіткнутися з серйозним дисбалансом у віковій структурі населення. У країні буде дедалі більше людей похилого віку, тоді як частка працездатної молоді зменшуватиметься.

    «З роками це може стати країною самотніх літніх жінок», — зазначає економіст, звертаючи увагу на різницю у тривалості життя чоловіків і жінок.

    На його думку, така демографічна ситуація неминуче вплине і на пенсійну систему. У майбутньому багато українців можуть бути змушені працювати значно довше, оскільки розміру пенсійних виплат може не вистачати для нормального життя.

    Водночас бізнес також відчуватиме дефіцит працівників. Через нестачу молодих кадрів роботодавці намагатимуться утримувати досвідчених співробітників навіть у похилому віці.

    За словами Вишлінського, роботодавці можуть буквально просити працівників не звільнятися, адже замінити їх буде просто ніким.

  • У Києві викрили шахраїв, які під виглядом співробітників СБУ виманили у пенсіонерок 8,6 млн гривень

    У Києві викрили шахраїв, які під виглядом співробітників СБУ виманили у пенсіонерок 8,6 млн гривень

    У Києві правоохоронці викрили групу шахраїв, які, видаючи себе за працівників Служби безпеки України, виманювали гроші у літніх жінок нібито для «перевірки» їхнього походження. Загальна сума завданих збитків перевищила 8,6 млн гривень. Підозрюваним уже повідомлено про підозру.

    За даними слідства, однією з жертв стала 62-річна жінка. Їй зателефонували невідомі та повідомили, що СБУ нібито проводить перевірку коштів громадян на можливий зв’язок із країною-агресором. Для цього, за словами аферистів, необхідно було передати всі заощадження, які після перевірки обіцяли повернути.

    Повіривши шахраям, пенсіонерка передала так званому «агенту» понад 59 тисяч доларів і близько 5 тисяч євро. У гривневому еквіваленті ця сума становить понад 2,8 млн грн.

    Правоохоронці встановили, що за такою ж схемою зловмисники ошукали ще трьох жінок віком 78, 81 та 88 років. Вони передали шахраям відповідно понад 1,3 млн грн, 3,1 млн грн та 1,4 млн грн.

    Отримані кошти зловмисники переводили через пункт обміну криптовалюти та переказували на криптогаманці, намагаючись приховати сліди злочину. Наразі триває досудове розслідування, правоохоронці встановлюють усіх причетних до схеми.

  • Харківська чиновниця вимагала 10% «відкату» від підрядника

    Харківська чиновниця вимагала 10% «відкату» від підрядника

    У Харкові правоохоронці викрили заступницю директора одного з департаментів міської ради, яка вимагала неправомірну вигоду від підрядника за безперешкодну участь у закупівлях, укладення договорів та підписання актів виконаних робіт.

    За даними слідства, у 2025 році департамент уклав із приватною компанією кілька договорів на поточний і капітальний ремонт трьох багатоквартирних будинків у Харкові на суму майже 3,7 млн грн. Після завершення робіт посадовиця вимагала «відкат» у розмірі 10%, що становило близько 370 тис. грн, натякнувши, що без цього подальша участь компанії у договорах буде заблокована.

    Отримати гроші в кабінеті чиновниця відмовилася. Замість цього вона передала підряднику аркуш із адресою та «кодами» для передачі готівки через пункт обміну валют, після чого знищила свій запис. Підрядник передав 300 тис. грн, решту посадовиця планувала отримати згодом.

    Прокурор Слобідської окружної прокуратури повідомив посадовиці про підозру за ч. 3 ст. 368 ККУ (одержання неправомірної вигоди). Триває досудове розслідування.

  • Колишній співробітник БЕБ вимагав 700 тисяч доларів і отримав умовний термін

    Колишній співробітник БЕБ вимагав 700 тисяч доларів і отримав умовний термін

    Голосіївський районний суд Києва ухвалив вирок колишньому співробітнику Бюро економічної безпеки Віталію Черненку, який вимагав 700 тисяч доларів у бізнесмена під виглядом «вирішення» кримінальної справи. За версією слідства, у травні 2024 року Черненко дізнався про розслідування щодо ТОВ «Преміум фінанс» за ухилення від сплати податків на понад 56 млн гривень.

    Використовуючи свої старі зв’язки в правоохоронних органах, ексспівробітник БЕБ запропонував засновнику компанії «вирішити питання» через хабар впливовим посадовцям. Спочатку він озвучував суму у 5 тисяч доларів, але згодом «апетити» зросли до 700 тисяч доларів. Для початку Черненко вимагав аванс у розмірі 100 тисяч доларів. Під час зустрічей він імітував активну роботу, демонструючи нібито листування з впливовими особами та розповідаючи про паралельне розслідування ДБР.

    На суді Віталій Черненко повністю визнав провину та розкаявся. Суд врахував щире каяття, наявність неповнолітньої дитини на утриманні, відсутність попередніх судимостей та те, що злочин не було доведено до кінця. Йому призначили покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, проте звільнили від його відбування з іспитовим строком на 3 роки.

    Крім того, суд скасував арешт на майно Черненка — земельну ділянку та автомобіль Subaru Tribeca, а внесену заставу майже 900 тис. гривень повернув заставодавцям.

  • Майже 2 кг золота і готівка — що задекларував співробітник ТЦК на Київщині

    Майже 2 кг золота і готівка — що задекларував співробітник ТЦК на Київщині

    У декларації співробітника Бучанського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на Київщині виявили значні фінансові активи та дорогоцінні метали. Йдеться про працівника 1-го відділу Бучанського РТЦК та СП Олега Коломійця.

    Згідно з оприлюдненими даними, у власності посадовця перебувають золоті злитки на суму приблизно 7,7 мільйона гривень. Окрім цього, у декларації вказано готівкові заощадження — 35 тисяч доларів США та 8,5 тисячі євро.

    За рік роботи у Бучанському РТЦК Олег Коломієць задекларував 335 578 гривень заробітної плати. Таким чином, річний дохід посадовця значно поступається вартості активів, які він вказав у декларації.

    Окрім цього, у документі зазначено, що родина працівника ТЦК володіє ювелірними виробами на загальну суму 778 826 гривень.

    Попри наявність значних заощаджень, посадовець також скористався державними програмами підтримки.

    Зокрема, він оформив виплату у розмірі 1000 гривень у межах програми «Зимова підтримка». Крім того, у декларації зазначено отримання 642 гривень у межах програми «Національний кешбек».

    Наразі у відкритих джерелах не уточнюється походження золотих злитків та значних готівкових накопичень, зазначених у декларації.

  • Відбудова за мільярди: як під керівництвом Сергія Сухомлина розподіляють підряди у регіонах

    Відбудова за мільярди: як під керівництвом Сергія Сухомлина розподіляють підряди у регіонах

    Сергій Сухомлин очолює Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України — ключову структуру, через яку проходить значна частина бюджетних коштів, спрямованих на воєнну відбудову. Саме це відомство визначає, які об’єкти фінансуватимуться, погоджує технічні параметри робіт і фактично формує коло підрядників, які отримують державні контракти.

    За таких повноважень керівництво агентства має безпосередній вплив на розподіл бюджетних потоків у регіонах. Аналіз окремих проєктів відбудови та інфраструктурних контрактів викликає запитання щодо прозорості процедур та ефективності використання коштів.

    Ягідне: показова відбудова, яка буксує

    Село Ягідне на Чернігівщині стало одним із символів російських злочинів під час окупації. У червні 2023 року для населеного пункту презентували масштабну програму відбудови. Вона передбачала комплексне відновлення житлових будинків, реконструкцію інфраструктури та створення нових громадських просторів.

    Однак фактична динаміка робіт викликає запитання. Попри гучні презентації та офіційні звіти, реалізація проєкту відбувається значно повільніше, ніж очікувалося.

    За наявною інформацією, навіть після офіційного старту будівельних робіт у жовтні 2023 року рівень їх виконання залишається приблизно на рівні 30%. Місцеві жителі неодноразово скаржилися на якість робіт: перекриття дахів доводилося переробляти, а утеплення фасадів проводили навіть у дощову погоду або взимку.

    Крім того, у публічному просторі з’являється інформація про можливу координацію рішень між регіональною владою, структурами відбудови та окремими підрядниками. Серед посадовців, яких пов’язують із цими процесами, називають голову Чернігівської ОВА В’ячеслава Чауса, його заступника Дмитра Синенка, керівника агентства відновлення Сергія Сухомлина та керівника Служби відновлення в області Романа Сміяненка.

    За цими твердженнями, частина тендерів могла проводитися з порушеннями законодавства про публічні закупівлі, що дозволяло завищувати вартість робіт та концентрувати підряди у вузькому колі компаній.

    Миколаївщина: дороги, лікарні та тендери без конкуренції

    Ще одним прикладом є реалізація інфраструктурних проєктів у Миколаївській області.

    У регіоні укладено контракт на 1,64 млрд гривень на так зване «експлуатаційне утримання» доріг державного значення. Однак за обсягом робіт він фактично має ознаки повноцінного ремонту.

    Таке формулювання дозволяє застосовувати менш жорсткі процедури закупівель і спрощує погодження кошторисів.

    Моніторинг Державної аудиторської служби також виявив, що замовники не надали достатнього обґрунтування бюджетних призначень та не оприлюднили необхідні підтвердні документи відповідно до постанови Кабміну №710.

    Крім того, аудитори звернули увагу на штучно занижені гарантійні строки для асфальтобетонного покриття та формальний контроль якості матеріалів.

    Системно фіксується і концентрація підрядів у кількох компаній. Наприклад, значну частину контрактів на дорожні роботи отримує ТОВ «Ростдорстрой».

    Реконструкція лікарні на 600 млн

    Інший приклад — реконструкція Миколаївської обласної дитячої клінічної лікарні. Загальна вартість проєкту становить майже 600 млн гривень.

    Під час тендеру замовник відхилив пропозицію іншого учасника з нижчою ціною, пославшись на формальні зауваження до кошторису. У результаті контракт отримала компанія «Антарес-БУД».

    Моніторинг Держаудитслужби встановив, що процедура закупівлі могла бути сформована під конкретного учасника, що порушує принципи конкуренції.

    У кошторисі також передбачено понад 238 млн гривень на закупівлю обладнання та меблів без детального переліку, що створює ризики маніпуляцій із цінами.

    Сукупність цих факторів — концентрація управлінських повноважень, багатомільярдні інфраструктурні контракти, зауваження аудиторів до процедур закупівель і участь обмеженого кола підрядників — формує систему, у якій контроль над потоками воєнної відбудови фактично зосереджений у руках кількох управлінських центрів.

    І саме через рішення Державного агентства відновлення визначається, хто і за які кошти відбудовуватиме Україну.

  • Навколо зборів батальйону «Госпітальєри» виник скандал через $210 тисяч донатів

    Навколо зборів батальйону «Госпітальєри» виник скандал через $210 тисяч донатів

    У соцмережах розгорівся скандал навколо зборів коштів на амуніцію та тактичну медицину для добровольчого медичного батальйону «Госпітальєри». Донори заявили про можливі фінансові порушення під час збору пожертв, зокрема про подвійні «банки» для донатів та можливе виведення коштів із криптогаманців.

    Перші звинувачення оприлюднила журналістка Олена Худецька у соцмережі X. За її словами, з офіційного сайту батальйону почали зникати адреси криптогаманців, на які надходили пожертви. Ті адреси, які користувачі встигли зберегти, нібито свідчать про виведення приблизно 210 тисяч доларів, що становить понад 9 мільйонів гривень.

    Крім того, за її інформацією, частину коштів із банок для збору донатів могли знімати ще до їхнього офіційного закриття.

    Окремі користувачі мережі також звернули увагу, що деякі збори батальйону мали одразу дві «банки» для донатів. Одна з них була прив’язана до рахунку організації, а інша — до особистої картки засновниці батальйону.

    Зокрема, така ситуація, за словами користувачів, виникла під час збору коштів «на амуніцію», а також під час збору «на тактичну медицину та ротації». За їхніми твердженнями, гроші з особистої «банки» могли зніматися кілька разів на день після накопичення сум у 10–20 тисяч гривень. При цьому публічних звітів щодо використання цих коштів, як зазначають користувачі, не оприлюднювали.

    Також у мережі поширилася інформація, що для діяльності організації та збору пожертв нібито створили близько 14 юридичних осіб зі схожими назвами, серед яких благодійні фонди, громадські організації та товариства з обмеженою відповідальністю.

    На сайті батальйону останній фінансовий звіт оприлюднений у жовтні 2025 року і стосується діяльності за 2024 рік. Звітів за більш пізні періоди, за словами критиків, наразі немає.

    У відповідь на закиди командирка батальйону «Госпітальєри» Яна Зінкевич заявила, що підтримує право донорів знати, куди витрачаються пожертви. Вона повідомила, що команда готує повний зведений фінансовий звіт.

    Зінкевич також пояснила, що організація придбала нову базу площею близько 6000 квадратних метрів. За її словами, вартість об’єкта становила 561 680 доларів.

    Нова база була куплена після того, як попередню базу батальйону в Павлограді знищили російські удари. На заміну пошкоджених вікон, за словами командирки, витратили близько 2 мільйонів гривень, частину коштів довелося позичити.

    Вона додала, що частина документів була втрачена або пошкоджена під час знищення попередньої бази, тому систематизація фінансових даних та підготовка звіту займають більше часу.

    Це не перший скандал навколо батальйону. Два роки тому в мережі обговорювали дії колишньої співробітниці організації Анни Скольбушевської, відомої під псевдонімом «Адмірал няв». Її звинувачували у привласненні донатів і витрачанні їх на азартні ігри та особисті потреби.

    Після цього вона публічно заявила, що «втратила над собою контроль», а згодом видалила свій акаунт у соцмережі X і зникла з публічного простору.

    Тоді керівництво батальйону провело службове розслідування, змінило внутрішні правила та закликало донорів надсилати пожертви лише на офіційні рахунки організації.

  • Фігурант справи про пособництво РФ отримав посаду у Київській ОДА

    Фігурант справи про пособництво РФ отримав посаду у Київській ОДА

    Олександр Ревякін, який нині працює спеціалістом відділу роботи з громадськістю управління оцінки впливу на довкілля та природно-заповідної справи Департаменту екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації, раніше керував компаніями, пов’язаними з російським олігархом Михайлом Гуцерієвим.

    Формально призначення Ревякіна є рядовим кадровим рішенням, однак його попередня діяльність викликає запитання. З серпня 2022 року до середини 2025 року він очолював компанії «УБС Логістик», «МЛП-Чайка» та «МЛП Бориспіль» (нині перейменоване на «Кам-Інвест 2025»). На ці структури оформлені великі логістичні комплекси у селі Чайка під Києвом загальною площею близько 80 тисяч квадратних метрів.

    До 2018 року безпосереднім бенефіціаром цих компаній був російський бізнесмен Михайло Гуцерієв, власник холдингу «Самфар». Згодом активи були переписані на його тодішню партнерку Вікторію Кущ, відому як співачка та авторка пісень Вікторія Кохана. Вона має українське громадянство, однак проживає у Росії з 2014 року.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії активи, пов’язані з логістичним бізнесом, були переоформлені на іноземних номінальних власників, зокрема турецьких громадян. При цьому фактичне управління підприємствами здійснював український менеджмент, зокрема Олександр Ревякін.

    За даними джерел, саме він відігравав ключову роль у збереженні роботи цих компаній в Україні та уникненні санкцій чи націоналізації активів.

    Також зазначається, що Ревякін є давнім знайомим Олексія Кулеби, який у 2022 році очолював Київську ОДА, а нині обіймає посаду віцепрем’єр-міністра з відновлення.

    Згідно з деклараційними даними, лише у 2025 році на посаді керівника ТОВ «УБС Логістик» Ревякін заробив близько 2 млн грн. Він також зберігає 5 млн грн і 300 тис. доларів готівкою. Крім того, у його власності перебуває автопарк із близько 20 легкових автомобілів 2011–2016 років випуску, а також мотоцикл Harley-Davidson 2021 року.

    У грудні 2025 року Офіс генерального прокурора відкрив кримінальне провадження №42025000000001242 за статтею про пособництво державі-агресору. Одним із фігурантів цієї справи є Олександр Ревякін.

    Слідчі, зокрема, перевіряють обставини переуступки прав за кредитом на суму 55 млн доларів, який компанія «МЛП-Чайка» отримала у російському «Сбербанку» ще у 2011 році. Наразі загальна сума непогашеної заборгованості разом із відсотками перевищує 1 млрд грн.

    За версією слідства, у 2022 році «Сбербанк» переуступив цей борг киргизькій компанії «Торугарт Трейдинг», а у 2023 році права вимоги перейшли до компанії VICTORIUM INVESTMENTS and CO LTD, зареєстрованої на Маврикії.

    Правоохоронці припускають, що така схема могла бути використана для виведення коштів за межі України. Крім того, у 2023 році компанія «МЛП-Чайка» зменшила свій дохід на суму цього боргу, що могло призвести до зменшення податкових платежів до бюджету.