Корпус швидкого реагування НАТО розпочав масштабні навчання в лондонському метро, використовуючи невикористовувану платформу станції Чаринг-Крос як підземний командний центр. Як повідомляє видання The Independent, військові відпрацьовують сценарій, що передбачає можливий напад Росії на країни Балтії. Ці навчання є частиною операції “Аркадний удар”, метою якої є підвищення готовності НАТО до сучасних високотехнологічних війн.
В рамках маневрів увага зосереджена на концепції “глибокого удару”, яка передбачає завдання ударів по тилових районах противника, його логістичним мережам і системам управління до початку масштабного наступу основних сил. Під час навчань НАТО зосереджує зусилля на використанні систем радіоелектронної боротьби для нейтралізації російських засобів зв'язку та моніторингу, а також на боротьбі з безпілотниками, які стали невід'ємною частиною сучасних бойових дій.
Командувач британського Корпусу швидкого реагування НАТО генерал-лейтенант Майк Елвісс підкреслив, що основна мета маневрів полягає в освоєнні швидкого виявлення та знищення ворожих сил. Він зазначив, що в умовах сучасної війни важливо мати швидкий цикл реагування, починаючи від збору розвідданих до виконання ударів. Тому НАТО активно інтегрує розвідку, дрони та електронну боротьбу в спільну систему.
Генерал Елвісс також звернув увагу на дві ключові переваги, які має Росія у разі конфлікту: швидкість концентрації великих військових сил у визначеній точці та можливість самостійно визначати момент атаки. Це ставить НАТО в ситуацію, коли альянсу необхідно підтримувати готовність до оборони по всьому східному флангу.
Крім того, генеральний секретар Сухопутного командування НАТО генерал Крістофер Донах’ю зазначив, що альянс не може більше покладатися на старі моделі мобілізації та нарощування сил, наголошуючи на важливості своєчасної адаптації до нових загроз.
Водночас в НАТО тривають обговорення щодо необхідності прискорення підготовки до можливого великого конфлікту в Європі. Генерал Алексус Гринкевич наголосив на важливості швидкого засвоєння уроків сучасної війни для збереження оборонних планів альянсу.
На фоні цих навчань виникають нові питання щодо обороноздатності Великої Британії. За інформацією джерел у британському оборонному секторі, запаси безпілотників країни можуть вистачити лише на тиждень інтенсивних бойових дій. Це контрастує з українським досвідом, де дрони активно використовуються у великій кількості.
Експерти також підкреслюють проблеми з боєприпасами, модернізацією техніки та фінансуванням, незважаючи на те, що британський уряд заявляє про витрати на оборону у розмірі 2,5% ВВП. Критики стверджують, що ця сума включає не лише військові витрати, а й інші витрати, такі як пенсії та розвідка.
Фінансування оборонних програм викликає занепокоєння, оскільки нестача коштів на модернізацію техніки вже досягла 28 млрд фунтів стерлінгів. Це стало причиною затримки у публікації нового Плану інвестицій в оборону.
Навчання НАТО відбуваються на фоні військових маневрів Росії в Білорусі, що підвищує напруженість у відносинах між Москвою та Заходом і збільшує потребу в підготовці до можливих кризових ситуацій. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте висловив ідею про необхідність збільшення витрат до 3,5% ВВП, а президент США Дональд Трамп закликав союзників виділяти до 5% ВВП на оборону.
Ці події свідчать про серйозне ставлення НАТО до ризику прямого конфлікту з Росією і перехід від теоретичних сценаріїв до практичного відпрацювання бойових дій в Європі.
