Позначка: Bloomberg

  • Китайські хакери зламали пошту кубинських дипломатів у США

    Китайські хакери зламали пошту кубинських дипломатів у США

    Китайські хакерські угруповання отримали доступ до електронної пошти дипломатів Куби у США, зламавши щонайменше 65–68 акаунтів співробітників посольства у Вашингтоні. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на дані кібербезпекових досліджень.

    Атака, за даними розслідування, почалася ще у січні 2026 року і тривала непомітно протягом тривалого часу. У результаті зловмисники отримали доступ до листування високопосадовців, включно з послом Куби та заступником глави дипломатичної місії. Експерти зазначають, що йдеться не лише про звичайне листування, а про внутрішню дипломатичну комунікацію, яка могла містити аналітичні матеріали, службові оцінки та чутливу інформацію щодо переговорних процесів.

    За даними компанії Gambit Security, хакери використали дві старі вразливості у поштових серверах Microsoft Exchange. Ці вразливості були відомі вже кілька років і мали офіційні оновлення безпеки, однак частина інфраструктури посольства залишалася незахищеною. Після проникнення зловмисники масово завантажували поштові скриньки та систематично збирали дані, що могло дозволити їм аналізувати дипломатичні позиції та контакти Куби.

    Інцидент стався на тлі загострення відносин між США та Кубою, зокрема через енергетичну кризу на острові та посилення політики Вашингтона щодо Гавани. За даними джерел, атака збіглася у часі з рішеннями адміністрації Дональда Трампа щодо обмеження постачання нафти на Кубу, що призвело до масових відключень електроенергії та поглиблення внутрішніх проблем країни.

    Окремо дослідники повідомляють, що ця ж хакерська група атакувала урядові структури Венесуели, зокрема міністерство закордонних справ. Використані інструменти та методи, за оцінками фахівців, відповідають моделям державного кібершпигунства, які пов’язують із Китаєм, хоча офіційного підтвердження цього немає.

    Крім дипломатичних систем, хакери також експлуатували вразливість у популярному програмному інструменті React, що дозволило їм атакувати близько 5 тисяч серверів у світі менш ніж за тиждень після виявлення проблеми. Розробники React ситуацію поки не коментували.

    Фахівці попереджають, що подібні атаки ставатимуть частішими через використання штучного інтелекту та автоматизованих інструментів злому. Компанія Anthropic раніше заявляла, що її модель Mythos здатна самостійно знаходити та використовувати вразливості в програмному забезпеченні, що викликає занепокоєння урядових структур США та кіберекспертів.

    Аналітики наголошують, що інцидент із посольством Куби вкотре демонструє глобальну тенденцію: державні хакерські групи дедалі активніше використовують старі невиправлені вразливості для доступу до дипломатичної та стратегічної інформації, перетворюючи кіберпростір на важливий інструмент геополітичного впливу.

  • Куба відкинула звинувачення США, Вашингтон говорить про загрозу нацбезпеці

    Куба відкинула звинувачення США, Вашингтон говорить про загрозу нацбезпеці

    Куба різко відкинула заяви Сполучених Штатів про нібито загрозу національній безпеці та звинуватила Вашингтон у політичному тиску, тоді як американська сторона, зокрема держсекретар Марко Рубіо, продовжує наполягати на тому, що Гавана створює ризики через можливу присутність «ворожих» іноземних структур у регіоні. Про це повідомляє Bloomberg.

    Ситуація стала черговим епізодом загострення багаторічного дипломатичного протистояння між країнами, яке супроводжується санкціями, взаємними звинуваченнями та обмеженим рівнем політичного діалогу.

    Міністр закордонних справ Куби Бруно Родрігес заявив, що твердження американської сторони про загрозу з боку Гавани є «абсурдними» та не мають під собою жодного реального підґрунтя. Він наголосив, що Куба не становить небезпеки для США і не бере участі в діях, спрямованих проти інших держав.

    У своєму дописі в соцмережі X Родрігес підкреслив, що Куба дотримується мирної зовнішньої політики, не дозволяє використовувати свою територію для агресивних дій і має «чисту репутацію» у сфері боротьби з тероризмом та організованою злочинністю.

    Кубинська влада також традиційно наполягає, що основною причиною напруженості у відносинах із США є економічна блокада, яка триває десятиліттями та суттєво впливає на внутрішню ситуацію в країні.

    Зі свого боку держсекретар США Марко Рубіо в ефірі Fox News заявив, що Вашингтон не допустить присутності іноземних військових або розвідувальних структур поблизу американських кордонів.

    За його словами, Куба нібито створює умови для діяльності «супротивників США» в регіоні, що розглядається у Вашингтоні як потенційна загроза національній безпеці.

    Хоча конкретних доказів таких звинувачень американська сторона публічно не наводить, ці заяви стали частиною ширшої політичної лінії щодо посилення тиску на Гавану.

    Паралельно загострення риторики відбувається і всередині американської політики. У Конгресі республіканці заблокували ініціативу демократів, яка передбачала обмеження повноважень адміністрації Дональда Трампа щодо політики стосовно Куби.

    Таким чином зберігається жорсткий курс Вашингтона щодо Гавани, включно з санкційними механізмами та обмеженнями в ключових секторах економіки.

    США останнім часом посилили економічні санкції проти Куби, зокрема в енергетичній сфері. Це вже призвело до низки негативних наслідків для кубинської економіки: скорочення авіасполучення, зменшення туристичних потоків і падіння промислової активності.

    Крім того, країна стикається з дефіцитом пального, що впливає на транспорт, енергетику та базове забезпечення населення. Економічна ситуація залишається однією з найскладніших за останні роки.

    Попри окремі контакти між сторонами, суттєвого прогресу в діалозі між Вашингтоном і Гаваною немає. Представники Держдепартаменту США раніше відвідували Кубу з закликами до економічних і політичних реформ, однак кубинська влада відкинула такі вимоги.

    Гавана також категорично не погоджується на вимоги щодо звільнення осіб, засуджених у політичних справах, розглядаючи це як втручання у внутрішні справи держави.

    У ширшому геополітичному контексті Куба неодноразово опинялася в центрі заяв США про можливу співпрацю Гавани з іншими державами, які Вашингтон вважає конкурентами або супротивниками.

    Зокрема, раніше американські посадовці заявляли, що Куба нібито могла сприяти направленню до 5 тисяч бійців для участі у війні Росії проти України. Ці твердження не були підтверджені незалежними джерелами, а кубинська сторона їх відкидає.

    На тлі взаємних звинувачень і відсутності дипломатичного прориву відносини між США та Кубою залишаються напруженими. Санкційний тиск, політичні розбіжності та безпекова риторика продовжують визначати порядок денний між двома країнами.

    Експерти відзначають, що без зміни підходів з обох сторін перспективи нормалізації відносин залишаються мінімальними, а ситуація може й надалі періодично загострюватися залежно від внутрішньополітичних процесів у США та Кубі.

  • ЄС може посилити умови кредиту Україні на €90 млрд — Bloomberg

    ЄС може посилити умови кредиту Україні на €90 млрд — Bloomberg

    Європейський Союз розглядає можливість посилення умов надання Україні кредиту обсягом 90 млрд євро, і частину виплат можуть прив’язати до виконання податкових реформ. Про це повідомляє Bloomberg.

    За даними джерел агентства, у центрі обговорень — перегляд чинного пільгового податкового режиму для українського бізнесу. Йдеться про систему, яка була створена для фізичних осіб-підприємців і малого бізнесу та дозволяє сплачувати приблизно 5% від виручки замість стандартного оподаткування.

    Міністерство фінансів України та міжнародні донори вважають, що така модель у нинішніх умовах війни створює додаткове навантаження на бюджет, викривлює конкуренцію та сприяє збереженню значного тіньового сектору економіки.

    У межах нових пропозицій обговорюється варіант, за якого компанії з доходом понад 4 млн гривень, що користуються пільговою системою, можуть бути зобов’язані сплачувати 20% податку на додану вартість.

    Водночас у ЄС підкреслюють, що ці можливі зміни стосуватимуться лише частини ширшого пакета допомоги, який розрахований на два роки і включає близько 60 млрд євро на оборонну підтримку України. Інша частина фінансування передбачена у межах макрофінансової допомоги та програми Ukraine Facility для бюджетних витрат.

    У Європейській комісії заявили, що робота над меморандумом про взаєморозуміння, який визначить умови фінансування України, триває. Там також зазначили, що всі програми реформ узгоджуються з Міжнародним валютним фондом, а мета полягає у зміцненні економіки України та прискоренні її інтеграції до ЄС.

    Водночас, за оцінками Bloomberg, нові вимоги можуть спричинити внутрішню політичну напругу в Україні, оскільки запропоновані податкові зміни є соціально чутливими і можуть викликати опір як у суспільстві, так і в політичному середовищі.

    Попри це, у публікації зазначається, що навіть у разі відтермінування частини рішень Україні в перспективі доведеться реформувати податкову систему відповідно до європейських стандартів у межах процесу вступу до ЄС, зокрема поступово скорочувати податкові пільги.

    Раніше повідомлялося, що перший транш «військової» частини кредиту ЄС у 90 млрд євро становитиме 6 млрд євро і може надійти Україні вже в червні. Ці кошти планують спрямувати на закупівлю дронів українського виробництва, а наступні виплати можуть включати боєприпаси, безпілотники та засоби протиповітряної оборони.

  • Скандал між США та Індією: Нью-Делі різко відповів Трампу за образливий допис

    Скандал між США та Індією: Нью-Делі різко відповів Трампу за образливий допис

    Міністерство закордонних справ Індії виступило з різкою критикою на адресу президента США Дональда Трампа після його резонансного допису в соцмережі Truth Social, у якому він назвав країну «пекельною дірою». Як повідомляє Bloomberg, заява американського лідера викликала дипломатичне обурення в Нью-Делі та може вплинути на відносини між двома державами, які останнім часом і без того залишаються напруженими.

    Речник індійського МЗС Рандхір Джайсвал наголосив, що подібні висловлювання є «необґрунтованими, недоречними та відірваними від реальності». За його словами, такі заяви не відображають справжнього характеру індійсько-американських відносин, які традиційно будуються на взаємній повазі, стратегічному партнерстві та спільних інтересах у сфері безпеки, економіки та технологій.

    Сам допис Трампа був пов’язаний із публікацією стенограми одного з ток-шоу, де він виступав проти права на громадянство США за народженням і критикував імміграційну політику країни. У своїх заявах він також звинуватив мігрантів з Індії та Китаю у зловживанні цією системою, а індійських працівників у технологічному секторі — у дискримінації американців під час найму. Ці твердження стали ще одним елементом жорсткої риторики Трампа щодо імміграції, яка залишається однією з ключових тем його політичного курсу.

    Особливого резонансу ситуації додає те, що скандал виник у момент, коли Вашингтон і Нью-Делі намагалися відновити та зміцнити двосторонні відносини. Зокрема, сторони працюють над укладенням нової торговельної угоди, а також готуються до візиту державного секретаря США Марко Рубіо до Індії. У цьому контексті різкі заяви американського президента можуть ускладнити дипломатичний діалог і створити додаткову напругу.

    Варто зазначити, що відносини між США та Індією протягом останнього року залишалися нестабільними. Спочатку напруження виникло через запровадження тарифів і торговельні суперечки, згодом — через зближення Трампа з Пакистаном, що традиційно викликає занепокоєння в Нью-Делі. Додатковим фактором стали заяви Трампа про нібито посередництво США у припиненні конфлікту між Індією та Пакистаном, які індійська сторона неодноразово спростовувала.

    Ще одним чутливим питанням залишається імміграційна політика США. У вересні Трамп підписав указ, який значно посилив правила отримання віз, зокрема передбачив збільшення вартості візи H-1B до 100 тисяч доларів. Цей тип віз широко використовується американськими технологічними компаніями для залучення висококваліфікованих спеціалістів, переважно з Індії. Нові обмеження викликали критику як у бізнес-середовищі, так і серед індійських політиків, адже вони безпосередньо впливають на тисячі фахівців.

    На тлі цього Індія продовжує активну зовнішньополітичну та оборонну діяльність. Нещодавно країна схвалила масштабну програму закупівлі озброєння на суму близько 25 мільярдів доларів, включаючи російські системи ППО С-400, літаки та безпілотники. Це рішення стало частиною модернізації армії після загострення відносин із Пакистаном. Крім того, Нью-Делі веде переговори з Росією щодо відновлення постачання зрідженого природного газу та розширення енергетичної співпраці.

    У цьому складному геополітичному контексті різкі висловлювання Трампа можуть мати ширші наслідки, ніж просто дипломатичний скандал. Індія є одним із ключових партнерів США в Індо-Тихоокеанському регіоні, і будь-яке погіршення відносин між країнами може вплинути на баланс сил у світі, зокрема в контексті протистояння з Китаєм.

    Експерти зазначають, що подібна риторика може бути частиною внутрішньополітичної стратегії Трампа, спрямованої на мобілізацію електорату навколо теми імміграції. Водночас на міжнародному рівні вона створює ризики для стратегічних партнерств і може ускладнити співпрацю у ключових сферах — від торгівлі до безпеки.

    Поки що офіційний Вашингтон не оприлюднив детальної реакції на заяву індійського МЗС, однак очевидно, що ситуація потребуватиме дипломатичного врегулювання. З огляду на заплановані переговори та візити, обидві сторони, ймовірно, намагатимуться знизити напруження, щоб не допустити подальшого загострення.

    Інцидент із дописом Трампа став черговим випробуванням для відносин між США та Індією. Він продемонстрував, наскільки крихким може бути баланс навіть між стратегічними партнерами, особливо в умовах глобальної нестабільності та зростання ролі внутрішньополітичних факторів у міжнародній політиці.

  • Після років зростання: у Дубаї вперше з 2020-го падають ціни на житло

    Після років зростання: у Дубаї вперше з 2020-го падають ціни на житло

    На ринку нерухомості Дубаю зафіксовано перше суттєве зниження цін із 2020 року. За даними аналітичних компаній та медіа, у березні 2026 року індекс житла знизився на 5,9% у місячному вимірі. Це стало сигналом зміни багаторічного тренду зростання, який тривав після пандемії COVID-19.

    Як повідомляє Bloomberg із посиланням на дані ValuStrat, падіння не є обвальним, однак воно свідчить про охолодження ринку. Фактично ціни повернулися приблизно до рівня піврічної давності, що поки не розглядається як повноцінна криза, але вже викликає занепокоєння серед інвесторів.

    Аналітики пояснюють зміну тренду насамперед геополітичними факторами. Напруженість у регіоні, зокрема конфлікти на Близькому Сході, вплинули на настрої інвесторів і зменшили приплив капіталу. Дубай тривалий час позиціонувався як «тиха гавань» для міжнародних інвестицій, але нинішня ситуація підриває цю репутацію.

    Водночас ринок реагує і на внутрішні чинники. Після стрімкого зростання більш ніж на 70% з 2020 року ціни досягли рівня, який для багатьох покупців став психологічно високим. Це призвело до природного уповільнення попиту.

    Генеральний директор компанії Betterhomes Луїс Гардінг зазначає, що ринок входить у фазу корекції:
    «Ми очікуємо, що ціни почнуть поступово знижуватися, оскільки попит слабшає».

    Ще одним фактором стала невизначеність. Інвестори стали обережнішими, довше приймають рішення, а девелопери змушені адаптуватися до нових умов. Зокрема, забудовники вже пропонують більш гнучкі умови — знижені авансові платежі та вигідніші розстрочки.

    Падіння цін супроводжується зменшенням активності на ринку. За даними REIDIN, загальна вартість угод із житлом у березні скоротилася майже на 20% — до 37,2 млрд дирхамів. Кількість угод також знизилася: з приблизно 16 тисяч до 13 тисяч за місяць.

    Найбільш вразливим виявився сегмент житла на стадії будівництва, який становить близько 75% усіх угод. Саме він найбільше залежить від очікувань інвесторів і швидко реагує на зміну настроїв. У березні продажі в цьому сегменті впали приблизно на 13%.

    Однак експерти наголошують: попри спад, ринок не зупинився. Девелопери продовжують запускати нові проєкти, а попит хоч і зменшився, але не зник. Покупцями залишаються як резиденти Об’єднаних Арабських Еміратів, так і іноземні інвестори, зокрема з Індії та Єгипту.

    Варто враховувати й сезонні фактори. У березні активність традиційно знижується через релігійні свята, зокрема Ід аль-Фітр, а також погодні умови — цього року на ринок вплинули сильні опади в ОАЕ.

    Додатковим сигналом змін у регіоні стало рішення про тимчасове закриття одного з найвідоміших готелів світу — Бурдж-аль-Араб. Його закривають на масштабну реконструкцію, яка триватиме близько півтора року. Формально це плановий ремонт, однак він відбувається на тлі зниження туристичного потоку та загальної невизначеності в регіоні.

    Економісти зазначають, що ринок нерухомості Дубая завжди був чутливим до глобальних змін. Його розвиток значною мірою залежить від іноземних інвесторів, які формують основний попит. За оцінками, понад 85% населення міста — експати, що робить економіку особливо залежною від міжнародних потоків капіталу.

    У короткостроковій перспективі аналітики прогнозують подальшу стабілізацію або помірне зниження цін. У довгостроковій — багато залежатиме від геополітичної ситуації, рівня довіри інвесторів і загального стану світової економіки.

    Ринок нерухомості Дубая входить у нову фазу після кількох років стрімкого зростання. Поки що йдеться не про кризу, а про корекцію, яка може створити нові можливості для покупців, але водночас стане викликом для девелоперів та інвесторів.

  • Пентагон виділяє $75 млрд на дрони: рекордне зростання фінансування

    Пентагон виділяє $75 млрд на дрони: рекордне зростання фінансування

    Міністерство оборони США представило рекордний запит на оборонний бюджет у розмірі близько $1,5 трлн, що приблизно на 42% перевищує нинішній рівень витрат. Одним із ключових напрямів стане розвиток безпілотних систем і технологій боротьби з ними — на це планують спрямувати $75 млрд. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на представників Пентагон.

    Найбільша частина цих коштів — $54,6 млрд — передбачена для маловідомого підрозділу Defense Autonomous Working Group (DAWG), який займається інтеграцією автономних систем у військові операції. Для порівняння, у поточному році його фінансування становило лише $225,9 млн, що означає зростання у 241 раз за один рік. За оцінками американських військових, це найбільший одноразовий стрибок фінансування в історії оборонних програм США.

    DAWG працює у тісній взаємодії з US Special Operations Command і фактично виступає платформою для швидкого тестування нових безпілотників у бойових умовах. Спецпідрозділи використовують дрони під час операцій, після чого розробники отримують зворотний зв’язок і вдосконалюють технології перед їх масштабним впровадженням у військах. Підрозділ також координує програму Replicator, спрямовану на створення великої кількості дешевих автономних дронів.

    Серед уже відомих зразків, які проходять оцінку або використовуються в межах цієї ініціативи, — Switchblade 600 від AeroVironment, Ghost-X від Anduril Industries та безпілотник C-100 від Performance Drone Works. Ці системи поєднують розвідувальні та ударні функції і можуть діяти як автономно, так і під управлінням оператора.

    Різке зростання фінансування безпілотних технологій пояснюють змінами у характері сучасних війн. Зокрема, застосування Іраном дронів Shahed показало, що дешеві масові системи здатні створювати серйозні загрози навіть для технологічно сильніших армій. У відповідь США почали розробляти власні недорогі рішення, серед яких, зокрема, LUCAS drone — ударний дрон вартістю близько $35 тисяч.

    Окремий акцент робиться на розвитку технологій роїв дронів і штучного інтелекту. На початку року DAWG оголосила конкурс із бюджетом $100 млн на створення систем, здатних керувати великою кількістю безпілотників одночасно, зокрема за допомогою голосових команд і автономних алгоритмів. До участі в цих проєктах долучилися провідні технологічні компанії США, серед яких SpaceX та xAI, пов’язані з Ілон Маск, а також OpenAI, яку очолює Сем Альтман.

    Попри амбітність планів, їх реалізація залежить від рішення Конгресу США. Значна частина фінансування має бути затверджена через спеціальну бюджетну процедуру, що дозволяє ухвалювати рішення простою більшістю голосів. Це створює політичні ризики, оскільки питання оборонних витрат традиційно викликає дискусії між партіями.

    Експерти також звертають увагу на питання прозорості. Зокрема, аналітики American Enterprise Institute наголошують на необхідності чіткого пояснення, як саме будуть використані десятки мільярдів доларів, особливо з огляду на обмежену публічність результатів попередніх програм.

    Загалом ініціатива Пентагону відображає стратегічний зсув у підходах до ведення війни. У США дедалі більше розглядають безпілотники та автономні системи як ключовий елемент майбутніх конфліктів, що й пояснює безпрецедентний масштаб інвестицій у цей напрям.

  • Компанія Ахметова придбала квартиру в Монако за $554 млн — Bloomberg

    Компанія Ахметова придбала квартиру в Монако за $554 млн — Bloomberg

    Холдингова компанія українського бізнесмена Ріната Ахметова здійснила одну з найдорожчих угод на ринку елітної нерухомості Європи, придбавши п’ятирівневу 21-кімнатну квартиру в Монако вартістю 554 мільйони доларів. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на реєстри нерухомості та супровідні документи князівства.

    Йдеться про об’єкт у новому престижному житловому комплексі Маретерра, який зведено на штучно створеній території на узбережжі Середземного моря. Проєкт був офіційно відкритий у 2024 році князем Монако Альбером II та вже став одним із найвідоміших символів елітної забудови в регіоні.

    Придбана квартира розташована у флагманській будівлі Le Renzo. Її площа становить близько 2500 квадратних метрів без урахування великих терас і балконів із видом на узбережжя.

    За даними Bloomberg, об’єкт включає:

    • 21 кімнату різного призначення
    • приватний басейн із видом на море
    • джакузі та зону відпочинку
    • щонайменше 8 паркомісць у підземному паркінгу
    • панорамні тераси з видом на Середземне море

    Будівля входить до складу великого житлового кварталу, який формувався понад десять років і поєднує апартаменти, вілли, таунхауси, марину та громадські простори.

    Комплекс Маретерра будували на намивній території, створеній спеціально для розширення прибережної зони Монако. Будівництво тривало понад десятиліття та вимагало масштабних інженерних робіт із формування нової берегової лінії.

    Проєкт включає понад 100 об’єктів преміальної нерухомості, які об’єднані в єдину архітектурну концепцію з приватною гаванню, садами та пішохідною набережною.

    Згідно з даними Bloomberg, угода була завершена у 2024 році. Інформація про неї міститься в офіційних реєстрах нерухомості князівства Монако, а також у супровідних документах щодо права власності.

    System Capital Management підтвердила участь у проєкті, але не розкрила точну структуру володіння конкретним об’єктом і фінансові деталі угоди.

    У заяві компанії зазначається, що міжнародний інвестиційний портфель SCM уже понад десять років включає преміальну нерухомість у різних країнах. Участь у проєкті Le Renzo була розпочата ще у 2021 році на етапі первинних інвестицій.

    Монако є одним із найдорожчих ринків нерухомості у світі через обмежену територію, високий попит і статус фінансового центру. Вартість квадратного метра тут стабільно входить до світових рекордів, а великі об’єкти часто продаються в межах сотень мільйонів доларів.

    Експерти ринку відзначають, що подібні покупки зазвичай мають інвестиційний характер і використовуються як інструмент збереження капіталу в стабільних юрисдикціях.

    Згідно з даними міжнародних агентств нерухомості, угода за $554 млн може стати однією з найбільших в історії продажів окремого житла у світі. Вона перевищує попередні рекорди угод із пентхаусами та особняками в Лондоні, Нью-Йорку та Гонконгу.

    Рінат Ахметов залишається найбагатшим українцем за оцінками міжнародних рейтингів. Його бізнес-активи охоплюють енергетику, металургію, телекомунікації та інвестиції в нерухомість.

    Раніше повідомлялося, що структура SCM також володіє преміальною нерухомістю у Франції, зокрема на Лазурному узбережжі, де тривають будівельні роботи на одному з об’єктів, придбаних раніше.

    Угода з придбання квартири в Монако демонструє подальшу диверсифікацію інвестиційного портфеля українського бізнесу в сегменті елітної міжнародної нерухомості. Водночас вона вже стала однією з найобговорюваніших угод на ринку преміального житла Європи.

  • Танкерні судна змінюють курс біля Ормузької протоки на тлі невизначеності в регіоні

    Танкерні судна змінюють курс біля Ормузької протоки на тлі невизначеності в регіоні

    Невизначеність навколо безпеки судноплавства в Ормузькій протоці знову спричинила перебої в русі нафтових танкерів. Кілька великих суден, завантажених сирою нафтою, розвернулися в районі Перської затоки після спроби пройти через стратегічно важливий морський коридор. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на дані судноплавних компаній і трейдерів.

    За інформацією видання, щонайменше шість танкерів, серед яких судна під грецьким та індійським прапорами, змінили курс у суботу, 18 квітня. Вони рухалися у напрямку Ормузької протоки з районів поблизу Дубая, однак не продовжили транзит і почали маневрувати в акваторії Перської затоки.

    Частина суден наразі перебуває поблизу іранського острова Кешм, інші фактично зупинилися в очікуванні подальших інструкцій. Один із танкерів, за даними морських сервісів моніторингу, навіть припинив передавати сигнал про своє місцезнаходження, що ускладнює відстеження його руху.

    Загальний обсяг нафти на борту цих суден оцінюється приблизно у 8,3 мільйона барелів. Це потенційно міг би бути один із найбільших денних транзитів через Ормузьку протоку за останній період, однак ситуація з безпекою змусила операторів переглянути маршрути.

    Ормузька протока є одним із найважливіших енергетичних коридорів у світі, через який проходить значна частина глобального експорту нафти з країн Перської затоки. Будь-які перебої в її роботі одразу впливають на світові енергетичні ринки, зокрема на ціни на нафту.

    Ситуація ускладнюється суперечливими сигналами щодо режиму проходу через протоку. Іранські офіційні та напівофіційні джерела заявляли про відкриття маршруту для комерційного судноплавства після оголошення короткострокового перемир’я в регіоні. Однак водночас з’являються повідомлення про можливість повторного обмеження або закриття проходу у разі ескалації напруженості чи посилення санкційного тиску.

    За даними учасників ринку, судновласники отримували радіоповідомлення з рекомендаціями погоджувати прохід через протоку з іранськими військовими структурами. Це додатково підвищує невизначеність і змушує операторів обирати більш обережну стратегію.

    Паралельно фіксуються зміни маршрутів і серед інших типів суден. Частина танкерів із скрапленим газом та нафтопродуктами також розвернулася і повернулася в напрямку Оманської затоки, уникаючи входу в Ормузьку протоку.

    На фоні цих подій енергетичні ринки вже відреагували коливаннями. Після появи інформації про можливе тимчасове відкриття протоки ціни на нафту різко знизилися, а марка Brent втратила понад 10% вартості. Однак подальша невизначеність швидко стримала стабілізацію ринку.

    Додатковий фактор ризику створює політична позиція Сполучених Штатів. Президент США Дональд Трамп заявив, що морська блокада суден, які прямують до іранських портів, залишатиметься чинною до досягнення більш широкої довгострокової угоди. Це означає, що навіть за формального відкриття Ормузької протоки ризики для судноплавства залишаються високими.

    Аналітики відзначають, що ситуація навколо протоки є одним із найчутливіших факторів для глобального нафтового ринку. Будь-які обмеження або загрози блокування цього маршруту одразу впливають на логістику постачання енергоресурсів та формують спекулятивні очікування серед трейдерів.

    Таким чином, попри заяви про можливе послаблення напруги, фактична ситуація в районі Ормузької протоки залишається нестабільною. Судноплавні компанії продовжують діяти обережно, а ринок уважно стежить за подальшими сигналами з регіону, які можуть визначити напрямок руху світових цін на нафту в найближчій перспективі.

  • Постачання нафти “Дружбою” до Угорщини можуть відновити наступного тижня — Мадяр

    Постачання нафти “Дружбою” до Угорщини можуть відновити наступного тижня — Мадяр

    Постачання російської нафти до Угорщини трубопроводом “Дружба”, який проходить через територію України, може бути відновлено вже наступного тижня після тривалої перерви. Про це заявив майбутній прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр, посилаючись на керівництво угорської нафтопереробної компанії MOL, повідомляє Bloomberg.

    За словами Мадяра, він отримав відповідну інформацію від голови MOL Жолта Хернаді. Той, як зазначається, повідомив про можливе відновлення поставок і планує наступного тижня відвідати Росію для подальших переговорів щодо умов транспортування нафти та стабілізації постачань.

    “Недостатньо просто запустити ‘Дружбу’. Потрібно ще й нафту туди доставляти”, — наголосив Мадяр, коментуючи перспективи відновлення роботи трубопровідної системи.

    Нафтопровід “Дружба” є одним із ключових маршрутів постачання нафти з Росії до країн Центральної Європи. Його південна гілка проходить через територію України та забезпечує постачання сировини, зокрема до Угорщини, Словаччини та частково Чехії. Саме ця інфраструктура традиційно відіграє важливу роль у забезпеченні енергетичної безпеки регіону.

    Постачання через “Дружбу” були зупинені у січні після інциденту, коли трубопровід зазнав пошкоджень унаслідок атаки російського безпілотника. Відтоді транспортування нафти було призупинено, що спричинило необхідність пошуку альтернативних маршрутів і тимчасових рішень для угорських нафтопереробних підприємств.

    Ситуація навколо відновлення постачань стала також предметом політичних дискусій у самій Угорщині. Під час передвиборчої кампанії чинний прем’єр-міністр Віктор Орбан звинувачував Україну у нібито затягуванні ремонту інфраструктури з політичних мотивів. Водночас українська сторона публічно заявляла, що питання відновлення постачань залежить від технічних та безпекових факторів.

    Мадяр, зі свого боку, заявив, що очікує політичних рішень, які дозволять пришвидшити відновлення транзиту. Він також припустив, що Орбан може змінити свою позицію та зняти вето після стабілізації постачань нафти.

    Важливо, що питання енергетичної залежності Угорщини від російської нафти вже тривалий час залишається одним із ключових у відносинах між Будапештом, Брюсселем та Києвом. Попри заклики ЄС до диверсифікації джерел постачання енергоносіїв, Угорщина зберігає значну залежність від трубопровідних поставок.

    За інформацією з регіону, президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що відновлення постачання через “Дружбу” може стати можливим до кінця квітня за умови технічної готовності та узгодження всіх сторін.

    На тлі цих заяв Угорщина паралельно продовжує обговорення диверсифікації енергопостачання. Зокрема, під час майбутніх міжнародних контактів, включно з візитами американських посадовців, Будапешт розглядає можливість розширення імпорту нафти з альтернативних джерел, включно зі США.

    Таким чином, перспектива відновлення роботи нафтопроводу “Дружба” залишається залежною від технічних умов, політичних рішень і загальної ситуації у сфері енергетичної безпеки Центральної Європи.

  • США не отримали підтримки союзників щодо Ормузької протоки

    США не отримали підтримки союзників щодо Ормузької протоки

    Попри заяви президента США Дональда Трампа про підтримку з боку союзників, європейські партнери Вашингтона наразі не демонструють готовності до активної участі у військово-морській операції, спрямованій на розблокування Ормузької протоки. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на європейських та дипломатичних посадовців.

    За інформацією агентства, питання безпеки в Ормузькій протоці планують обговорити Велика Британія та Франція під час окремої зустрічі. Однак, як зазначають джерела, попри інтенсивні консультації, прогрес у формуванні спільної військово-морської місії залишається обмеженим і не наблизив сторони до конкретних рішень.

    Європейські країни наголошують, що не готові розгортати військові сили до моменту досягнення більш стабільного політичного врегулювання між США та Іраном. Наразі основна увага дипломатичних зусиль зосереджена на спробах деескалації конфлікту між США, Ізраїлем та Іраном, а не на військових сценаріях.

    Джерела Bloomberg підкреслюють, що союзники США розглядають ситуацію як вкрай чутливу, а будь-які кроки в напрямку військової присутності можуть призвести до подальшого загострення. Саме тому більшість європейських столиць обирають обережну позицію, очікуючи розвитку дипломатичних переговорів.

    Окремо зазначається, що Велика Британія та Франція поки не мають спільного бачення того, як саме може функціонувати потенційна військово-морська місія. Сторони обговорюють як формат операції, так і ступінь участі різних країн, включно з можливим залученням США.

    За даними джерел, Велика Британія схиляється до більш обмеженого підходу, розглядаючи можливість використання вже наявних автономних систем для розмінування морських маршрутів. Йдеться про технічну підтримку без повноцінного військового супроводу комерційних танкерів у зоні протоки.

    Франція натомість просуває концепцію “системи супроводу”, яка передбачає ширшу координацію міжнародних сил для захисту судноплавства. При цьому Париж наголошує, що будь-яка операція має бути максимально узгодженою з регіональними умовами, зокрема з урахуванням позиції Ірану.

    Французька сторона також пропонує залучення до потенційної місії країн, які не є прямими учасниками конфліктів на Близькому Сході. Серед можливих партнерів називаються держави на кшталт Індії або окремих європейських країн, які не мають прямого конфліктного досвіду з Іраном.

    Окремим предметом дискусій залишається участь США у можливій місії. Частина європейських посадовців, за даними Bloomberg, вважає, що надмірна присутність Вашингтона може ускладнити ситуацію, оскільки це потенційно підштовхне Іран до більш жорсткої позиції та зменшить простір для переговорів.

    Водночас США наполягають на чітких зобов’язаннях союзників у сфері безпеки морських шляхів і очікують більшої конкретики щодо їхньої участі. Це створює додаткову напругу в трансатлантичних обговореннях.

    Ще одним ключовим елементом дискусії є можливість створення місії під егідою Організації Об’єднаних Націй. Франція та Велика Британія підтримують ідею міжнародного мандата, який міг би надати операції легітимності та ширшої підтримки.

    Однак, як визнають дипломатичні джерела, реалізація такого сценарію є складною, оскільки для ухвалення відповідного рішення необхідна згода постійних членів Ради Безпеки ООН, зокрема США, Китаю та Росії. У нинішніх геополітичних умовах досягти такого консенсусу буде вкрай важко.

    Напруженість навколо Ормузької протоки зросла після повідомлень про посилення контролю над морськими маршрутами та обмеження руху суден у регіоні. США заявляють про необхідність забезпечення свободи судноплавства та безпеки танкерів, тоді як Іран звинувачується у створенні перешкод для комерційного трафіку.

    Раніше також повідомлялося про різні підходи союзників до участі в потенційних операціях: частина країн наполягає на дипломатії, інші — на обмеженій військово-технічній присутності без прямого залучення до бойових дій.

    Ситуація навколо Ормузької протоки залишається невизначеною та політично чутливою. Попри тиск США щодо формування спільної місії, європейські союзники не готові до швидкого розгортання військових сил і продовжують робити ставку на дипломатичні механізми врегулювання.

    Основні розбіжності стосуються формату потенційної операції, ступеня залучення США, а також міжнародно-правового статусу можливої місії. У результаті переговори тривають без остаточних рішень, а ситуація в регіоні залишається напруженою та залежною від подальших політичних кроків усіх сторін.