Gorchitsa.info

Позначка: Bloomberg

  • Російська нафта Urals зросла в ціні на 42%

    Російська нафта Urals зросла в ціні на 42%

  • Російський експорт нафти знизився до мінімуму за кілька місяців

    Російський експорт нафти знизився до мінімуму за кілька місяців

    Експорт російської нафти у період з 16 березня по 12 квітня 2026 року скоротився до 3,22 млн барелів на добу, що є найнижчим рівнем із серпня 2025 року. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на дані моніторингу морських поставок. Порівняно з попереднім періодом обсяги експорту зменшилися приблизно на 200 тис. барелів на добу.

    Однією з ключових причин падіння стали перебої в роботі російської портової інфраструктури. Зокрема, після атак у ніч проти 5 квітня тимчасово зупиняв роботу нафтоналивний термінал “Шесхаріс” у порту Новоросійськ, який є одним із головних експортних вузлів Росії на Чорному морі. Через це завантаження танкерів було ускладнене, а частину відвантажень перенесено або затримано. Водночас на Балтійському напрямку частково відновлював роботу термінал Усть-Луга, однак це не компенсувало втрат чорноморських поставок.

    Попри скорочення фізичних обсягів експорту, доходи Росії від продажу нафти залишаються відносно високими. За даними Bloomberg, тижневі надходження коливалися в межах 2,07–2,29 млрд доларів. Це пояснюється зростанням світових цін на нафту, які компенсують зменшення обсягів постачання.

    Ціни на російську нафту марки Urals також зросли: до близько 95,83 долара за барель із балтійських портів і до 94,18 долара за барель із чорноморських напрямків. Водночас ціна на вже доставлену нафту для індійських покупців значно вища через логістичні витрати та ризикові надбавки.

    Основними покупцями російської нафти залишаються Китай, Індія та Туреччина. Водночас Bloomberg зазначає, що дедалі частіше танкери не вказують реальні кінцеві пункти призначення або використовують альтернативні маршрути, зокрема через “Порт-Судан” чи “Суец”, що ускладнює відстеження реальних потоків постачання.

    Загалом ситуація свідчить про те, що російський нафтовий експорт залишається чутливим до перебоїв інфраструктури, навіть попри здатність частково компенсувати втрати за рахунок високих світових цін.

  • Кремль занепокоєний падінням рейтингів через обмеження інтернету — Bloomberg

    Кремль занепокоєний падінням рейтингів через обмеження інтернету — Bloomberg

    У Кремлі зростає занепокоєння через можливе падіння рівня підтримки влади на тлі обмежень інтернету та перебоїв у роботі цифрових сервісів. Через це російська влада може сповільнити посилення контролю над онлайн-простором, зокрема щодо популярних платформ, таких як Telegram. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на обізнані джерела.

    За даними агентства, ініціативи Федеральної служби безпеки РФ щодо посилення контролю над інтернетом викликали внутрішні дискусії серед російських посадовців. Частина з них попереджає про політичні та економічні ризики надмірних обмежень, зокрема можливе зростання невдоволення серед населення, уповільнення бізнес-активності та негативний вплив на цифрову економіку.

    Окрему увагу приділяють питанню доступу до Telegram, який залишається одним із найпопулярніших каналів комунікації в Росії — як для приватного спілкування, так і для отримання новин. Обмеження його роботи можуть викликати широку негативну реакцію користувачів, що змушує владу діяти обережніше.

    Bloomberg зазначає, що перебої з мобільним інтернетом і доступом до онлайн-сервісів уже викликають роздратування серед громадян. Це створює додаткові політичні ризики для Кремля, особливо напередодні парламентських виборів, запланованих на вересень. У таких умовах навіть технічні або тимчасові обмеження можуть мати непропорційний вплив на суспільні настрої.

    Проблема посилюється тим, що інтернет у сучасній Росії відіграє ключову роль не лише як джерело інформації, а й як інфраструктура для повсякденного життя — від банківських операцій і державних сервісів до роботи бізнесу та логістики. Будь-які збої або обмеження одразу відчуваються широкими верствами населення.

    Речник Кремля Дмитро Пєсков не відповів на запит Bloomberg щодо коментаря. Водночас на брифінгу 14 квітня він заявив, що обмеження роботи інтернету мають тимчасовий характер і пов’язані з необхідністю забезпечення безпеки. За його словами, повноцінну роботу мережі буде відновлено після зникнення відповідних загроз.

    На цьому тлі фіксується і зниження рівня підтримки влади. За даними державного Всеросійського центру вивчення громадської думки (ВЦИОМ), рівень схвалення діяльності Володимира Путіна у період з 30 березня по 5 квітня становив 67,8%, що на 2,3 відсоткового пункту менше порівняно з попереднім опитуванням. Це найнижчий показник із початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році.

    Водночас у довшій динаміці цей показник залишається відносно високим, однак навіть незначні коливання розглядаються російською владою як сигнал до потенційних ризиків, особливо в умовах війни та зростаючого економічного тиску.

    Обмеження інтернету в Росії мають системний характер і тривають із 2025 року. За підрахунками сервісу Top10VPN, країна стала світовим лідером за кількістю інтернет-шатдаунів: їх загальна тривалість сягнула понад 37 тисяч годин і торкнулася практично всього населення країни.

    Зокрема, у березні 2026 року мешканці Підмосков’я, Санкт-Петербурга та Москви отримували повідомлення про «тимчасові складнощі» з мобільним інтернетом. Подібні обмеження пояснювалися заходами безпеки, однак їх регулярність викликає дедалі більше запитань у користувачів.

    Експерти зазначають, що посилення контролю над інтернетом є частиною ширшої політики Кремля, спрямованої на контроль інформаційного простору, особливо в умовах війни. Водночас влада змушена балансувати між прагненням до цього контролю та необхідністю зберігати лояльність населення.

    У підсумку, за оцінками джерел Bloomberg, Кремль опинився перед складним вибором: або посилювати контроль над інтернетом із ризиком зростання невдоволення, або пом’якшувати обмеження, знижуючи рівень контролю над інформаційним середовищем. Саме цей баланс, ймовірно, визначатиме подальшу політику РФ у цифровій сфері найближчим часом.

  • Ймовірність візиту американської делегації до Києва після Великодня вкрай низька. Джерела

    Ймовірність візиту американської делегації до Києва після Великодня вкрай низька. Джерела

    За інформацією наших джерел у Вашингтоні, ймовірність візиту американської делегації на чолі зі спецпосланцем президента США Дональда Трампа Стівом Віткоффом та зятем Трампа Джаредом Кушнером до Києва після Великодня вкрай низька та становить не більше 10%.

    “Американська сторона передала Україні інформацію, що у разі проведення 12–14 квітня продуктивної зустрічі в Ісламабаді, Джаред Кушнер та Стів Віткоф наступною зупинкою на 16 квітня визначили “переговори з Путіним у Москві”.

    Після цього вони готові обговорити переговорний трек із Володимиром Зеленським у Львові або у Варшаві. Київ розглядається як альтернативний варіант.

    Тому наразі говорити про відновлення переговорів не просто зарано, а неможливо” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше керівник Офісу президента України Кирило Буданов у інтерв’ю Bloomberg повідомив, що делегація США на чолі зі Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером може відвідати Київ невдовзі після православного Великодня.

    Водночас, інформаційне агентство Bloomberg з посиланням на власні джерела зазначає, що поїздка Віткоффа та Кушнера до України дійсно обговорюється, але ще не підтверджена.

  • США та РФ запропонували план щодо України, який розколов Європу — Bloomberg

    США та РФ запропонували план щодо України, який розколов Європу — Bloomberg

    Після оприлюднення спільної американсько-російської пропозиції щодо припинення війни в Україні в Європі дедалі голосніше лунають паралелі з подіями 1939 року. Оглядач Bloomberg Марк Чемпіон порівняв запропонований план із пактом Молотова-Ріббентропа, який фактично поділив Східну Європу між СРСР і нацистською Німеччиною та відкрив шлях до вторгнення Гітлера в Польщу. На його думку, нинішні дії Вашингтона й Москви свідчать про аналогічну логіку великих держав, які намагаються перерозподілити впливи на континенті — цього разу за рахунок України.

    Чемпіон зазначає, що ще від лютого попереджав: адміністрація Дональда Трампа прагне не стільки миру для України, скільки «перезавантаження» відносин із Росією. Публікація 28-пунктного плану, узгодженого без участі Києва чи його європейських партнерів, лише підтвердила ці побоювання. А коли європейські лідери зрозуміли, що залишилися самі у стримуванні Москви, виникло питання: чи здатен ЄС стати самостійним стратегічним гравцем? Відповідь, за оцінкою автора, неприємна — Євросоюз історично не пристосований до демонстрації жорсткої сили.

    Європейський проєкт будувався як антипод воєн між своїми — саме за це ЄС отримав Нобелівську премію миру у 2012 році. Але у сфері оборони блок системно перекладав відповідальність на НАТО, тобто на США. У результаті, пояснює Чемпіон, нинішній ЄС нагадує футболіста, якого змушують зіграти в регбі: наявних інструментів для силової дипломатії не вистачає.

    Втім, Європі, на думку оглядача, доведеться зробити стрибок у невідоме. Розв’язання він бачить поза межами інституцій ЄС — через коаліції країн, які готові діяти швидше й рішучіше. Приклади вже з’являються: Велика Британія очолює Об’єднані експедиційні сили з десяти північних держав; існує Північно-Балтійська вісімка, а Лондон та Париж разом формують коаліцію для майбутньої миротворчої місії в Україні. Дослідник Фінського інституту міжнародних відносин Ніклас Гельвіг вважає таку фрагментарність не хибою, а, можливо, навіть перевагою — адже ключові регіональні гравці, зокрема Британія, Норвегія та Туреччина, не входять до ЄС.

    Європа, підкреслює Чемпіон, повертається в реальність історії після кількох десятиліть «утопічного перепочинку». Її першочергове завдання — переозброєння і формування спільної позиції щодо загроз. Але в історії континент об’єднувався лише тоді, коли небезпека ставала очевидною та екзистенційною: як під час Холодної війни чи протидії Османській імперії у XVII столітті.

    На думку оглядача, сьогоднішній виклик для європейських лідерів — знайти спосіб одночасно зберегти мир усередині блоку та виробити силу зовні, щоб протистояти Росії та не дозволити їй нав’язати сценарій, схожий на той, що був узгоджений між Москвою і Берліном у 1939 році.

    Європейські медіа нагадують, що ці процеси розгортаються на тлі поглиблення контактів між США та Росією, а також погроз Вашингтона обмежити підтримку Києва. За оцінками New York Post, фінансування української оборони упродовж чотирьох років коштуватиме Європі значно дешевше, ніж наслідки капітуляції перед Кремлем. Bloomberg своєю чергою пише, що багато європейських країн уже готуються стримувати Росію самостійно — інвестують у збройову промисловість і проводять навчання без участі США.

  • Умеров і Кислиця прибули до США на консультації зі спецпредставником Трампа

    Умеров і Кислиця прибули до США на консультації зі спецпредставником Трампа

    Українська делегація, до якої входять секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умеров та перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця, прибула до Сполучених Штатів для обговорення мирного плану, який просуває президент Дональд Трамп. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на джерела, знайомі з перебігом консультацій.

    За інформацією агентства, українські представники зустрінуться у Флориді зі спецпредставником США Стівом Віткоффом, а також із зятем Трампа Джаредом Кушнером. Саме Віткофф, за даними Bloomberg, очолить американську делегацію на переговорах у Росії, що мають відбутися наступного тижня.

    У матеріалі уточнюється, що телефонна розмова Віткоффа з високопоставленим російським чиновником, яка відбулася минулого місяця, показала готовність команди Трампа обговорювати “спільну роботу над планом щодо України”. Це свідчить про те, що майбутні консультації можуть стати частиною ширшої дипломатичної ініціативи.

    Президент Володимир Зеленський раніше повідомив, що Україну на переговорах зі США представлятимуть начальник Генерального штабу Андрій Гнатов, представники МЗС, секретар РНБО Рустем Умеров та українська розвідка. Зустріч запланована на наступний тиждень.

    До цього українську делегацію на переговорах очолював керівник Офісу президента Андрій Єрмак. 28 листопада він подав у відставку, що призвело до зміни формату представництва України у подальших консультаціях.

  • Контроль над Покровськом не дасть РФ стратегічного прориву

    Контроль над Покровськом не дасть РФ стратегічного прориву

    Хоча захоплення Покровська виглядає для багатьох оглядачів неминучим, контроль над руїнами міста не дасть Росії значної військової переваги для подальшого наступу, пише в колонці для Bloomberg оглядач Марк Чемпіон. За його оцінкою, бойова ціна кожного захопленого «міста середнього розміру» вже виявилася для Москви надзвичайно високою, а результат війни визначатиметься не міськими трофеями, а здатністю воювати далі.

    У колонці для Bloomberg Марк Чемпіон пояснює: після провалу блискавичного наступу 2022 року Росія фактично обрала інший підхід — поетапне взяття окремих населених пунктів середнього масштабу. Такі цілі, як Бахмут, Авдіївка і тепер, можливо, Покровськ, мали для Кремля політичне та моральне значення, але кожен із них дався сторонах величезними людськими та матеріальними втратами.

    Автор наголошує, що захоплення Покровська не означатиме відкритого шляху для наступу на інші райони Донбасу: за містом проходить нова лінія оборони Збройних сил України, і географічно контроль над руїнами не гарантує подальшого маневру чи швидкого просування. Чемпіон проводить паралель із Авдіївкою: навіть після її захоплення російським силам знадобилося ще майже два роки, щоб просунутися лише на десятки кілометрів — при цьому людські втрати ворога зросли багаторазово.

    Головним фактором, на думку оглядача, залишаються не конкретні міські опорні пункти, а загальна витривалість та воля сторін продовжувати боротьбу. Якщо Київ і його партнери зможуть підтримувати постачання, мобілізацію та мораль, а Україна — утримувати ефективний опір, то втрата окремих населених пунктів не матиме вирішального стратегічного значення. Для Кремля ж кожен «успіх» обходиться неймовірно дорого з точки зору людських ресурсів і техніки.

    Також автор звертає увагу на політичний вимір події: хоча військовий ефект може бути обмеженим, сам факт падіння міста може стати пропагандистським та політичним козирем для Москви. Чемпіон попереджає, що Путін може використати подібні «досягнення», щоб переконати західних політиків — зокрема Дональда Трампа — нібито про крах української стійкості й необхідність інших підходів у відносинах з Росією. Це вже має свої ризики у дипломатичній та інформаційній площині.

    Покровськ, навіть якщо опиниться під контролем російських сил, навряд чи стане переломним моментом у війні: його воєнна ціна занадто висока, а стратегічні перспективи — обмежені. Натомість реальне значення цього епізоду лежатиме в площині моралі, пропаганди та дипломатичних впливів — факторів, які можуть відсунутися у часі, але вимагатимуть пильної реакції з боку Києва та його партнерів.

  • Євросоюз готовий використати російські активи для підтримки України, попри юридичні ризики

    Євросоюз готовий використати російські активи для підтримки України, попри юридичні ризики

    Європейський Союз розглядає можливість до квітня наступного року узгодити механізм виділення Україні приблизно 140 мільярдів євро за рахунок заморожених російських активів. Про це повідомляє агентство Bloomberg з посиланням на джерела в європейських інституціях.

    Очікується, що вже наступного тижня Єврокомісія спробує досягти політичної домовленості між лідерами держав-членів ЄС. Однак Бельгія, яка є головним розпорядником активів через депозитарну систему Euroclear, і далі висловлює занепокоєння щодо можливих юридичних наслідків. У відповідь ЄС або окрема група країн готові надати Euroclear гарантії на випадок судових позовів з боку Росії.

    У разі успішного погодження, юридична пропозиція щодо механізму передачі коштів Україні може бути підготовлена вже у другому кварталі 2025 року, який розпочинається у квітні.

    Європейські лідери дедалі більше схиляються до думки, що використання заморожених російських активів є єдиним реалістичним способом забезпечити стабільне фінансування України. Інші джерела підтримки виснажуються, а Сполучені Штати відмовляються фінансувати військову допомогу. Тим часом низка країн ЄС зіштовхується з внутрішніми політичними та бюджетними труднощами, що ускладнює пряме виділення коштів.

  • ISW: Путін міг схвалити витік про удари по енергетиці України

    ISW: Путін міг схвалити витік про удари по енергетиці України

    Російський диктатор Володимир Путін міг особисто організувати або схвалити витік інформації Bloomberg щодо планів подальшого посилення ударів по українській енергетиці та критичній інфраструктурі. Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).

    Аналітики наголошують, що Кремль має жорсткий контроль над інформаційним простором і не допускає випадкових повідомлень у західні медіа. Тому поява даних про стратегію Москви може бути навмисним кроком, спрямованим на формування потрібних наративів.

    20 вересня видання Bloomberg з посиланням на джерела, близькі до Кремля, повідомило: Путін вважає військову ескалацію найкращим способом змусити Україну до переговорів на його умовах. Ті ж співрозмовники вказали, що російський лідер оцінив позицію Вашингтона як пасивну – зокрема, після зустрічі у серпні на Алясці він вирішив, що США не прагнуть активно втручатися у війну.

    ISW підкреслює, що поширення таких даних може переслідувати кілька цілей Кремля:

    • посіяти страх серед українців напередодні зими;

    • підживити наратив про неминучість перемоги РФ;

    • використати розбіжності між США та ЄС у підходах до підтримки Києва.

    Експерти наголошують, що витік ігнорує ключові проблеми самої російської армії, яка вже неодноразово демонструвала нездатність досягти поставлених стратегічних цілей.

    «Військова перемога Росії в Україні не є неминучою. Україна, США та європейські партнери зберігають значний вплив на результат війни», – підсумували в ISW.

  • Bloomberg: Трампа з Путіним нагадують новий Будапештський меморандум

    Bloomberg: Трампа з Путіним нагадують новий Будапештський меморандум

    Після серпневого саміту на Алясці та серії переговорів у Вашингтоні аналітики дедалі гостріше критикують підхід Дональда Трампа до врегулювання війни в Україні. Колумніст Bloomberg Opinion Макс Гастінгс вважає, що Путін відчуває слабкість Заходу і прагне використати ситуацію для нав’язування вигідних Кремлю умов.

    За словами автора, удари Росії та затяжна війна послабили волю українців і змусили багатьох західних союзників допустити сценарії з територіальними поступками. Це, підкреслює Гастінгс, — несправедливо, адже Путін «не має жодного законного права навіть на клаптик української землі».

    Особливу увагу він звернув на переговори за участю представника Трампа Стіва Віткоффа, який назвав «проривом» обіцянку Кремля не нападати після мирної угоди. Утім, для більшості дипломатів така заява стала радше доказом наївності американської сторони, ніж реального прогресу.

    Гастінгс наголошує, що адміністрація Трампа діє у стилі бізнес-угод: намагається швидко закрити питання, щоб мати «новину для заголовків», а не довготривалий процес серйозних переговорів. Такий підхід ігнорує природу автократів, які, як Путін чи Сі Цзіньпін, рідко змінюють базові позиції.

    На думку колумніста, Путін погодився б на угоду лише заради зняття санкцій, але навіть тоді наполягатиме на неприйнятних для України умовах: відмова від НАТО, ЄС і будь-якої західної військової присутності.

    Автор вважає найбільш небезпечним те, що Трамп продовжує тиснути на Володимира Зеленського, не чинячи реального тиску на Путіна. Постачання американської зброї скорочене, а фінансова допомога фактично перекладена на плечі європейських партнерів.

    «Путін бачить слабку волю США та обмежені можливості Європи. Натомість Трамп мріє про Нобелівську премію миру і прагне тимчасового припинення вогню, яке дозволило б йому представити себе миротворцем», — підсумовує Гастінгс.

    Таким чином, після десятиліть, коли НАТО стримувало радянську загрозу, нинішньою проблемою стає непередбачуваність самих США. Європейські лідери, за словами колумніста, намагаються втримати Трампа від кроків, які можуть зруйнувати єдність Заходу, тоді як Росія залишається агресором, що прагне шкоди не лише Україні, а й самому Заходу.