Позначка: Донбас

  • У переговорах зі США Україна виключає територіальні поступки — Чернєв

    У переговорах зі США Україна виключає територіальні поступки — Чернєв

    Україна продовжує роботу над формуванням нової архітектури безпекових гарантій у співпраці зі Сполученими Штатами, однак будь-які пропозиції, що передбачають територіальні поступки Росії, є неприйнятними. Про це заявив заступник голови парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Єгор Чернєв.

    За його словами, між Києвом і Вашингтоном триває окремий переговорний трек, присвячений довгостроковим гарантіям безпеки для України. Цей процес передбачає узгодження механізмів військової, політичної та оборонної підтримки, які мають запобігти повторній агресії та забезпечити стабільність у регіоні після завершення активної фази війни.

    Чернєв зазначив, що робота над відповідними документами перебуває на фінальній стадії узгодження, однак ключові політичні рішення залишаються предметом складних дискусій. Українська сторона очікує, що результатом стане чітко прописана система гарантій безпеки, яка включатиме довгострокові зобов’язання партнерів у сфері оборони, постачання озброєнь, навчання військових та підтримку оборонної інфраструктури.

    Окремо він повідомив, що обговорюється можливий приїзд американської делегації до Києва. Водночас, за його словами, вирішальним буде не сам візит, а зміст переговорної позиції США. Якщо пропозиції американської сторони будуть повторювати вимоги Російської Федерації щодо виведення українських військ із Донбасу або фактичного визнання окупації, це, за словами Чернєва, унеможливить будь-який прогрес у переговорах.

    Він наголосив, що Україна не розглядає сценарії, які передбачають втрату суверенітету над своїми територіями. Це, за його словами, є принциповою позицією держави, яка не підлягає перегляду в межах дипломатичних процесів. Водночас Україна залишається відкритою до обговорення альтернативних моделей врегулювання, які можуть стосуватися післявоєнного відновлення, економічної співпраці або створення спеціальних механізмів розвитку окремих регіонів, але виключно без зміни їхнього правового статусу.

    За словами депутата, гарантії безпеки є ключовим елементом майбутнього врегулювання війни. У Києві розглядають їх як систему довгострокових міжнародних зобов’язань, яка має замінити або доповнити відсутність членства України в системі колективної безпеки НАТО на поточному етапі. У цьому контексті Україна вже має низку двосторонніх домовленостей із партнерами, які передбачають військову допомогу, навчання українських військових, постачання озброєнь і розвиток оборонної промисловості.

    Чернєв також підкреслив, що ефективність будь-яких домовленостей напряму залежить від узгодженості позицій України, США та інших партнерів. За його словами, без спільного розуміння базових принципів безпеки та непорушності територіальної цілісності досягти реального прогресу буде неможливо.

    На тлі повномасштабної війни з Росією Україна продовжує наполягати на тому, що жодні міжнародні переговори не можуть легалізувати окупацію її територій. Усі потенційні домовленості, за позицією Києва, мають базуватися на принципі відновлення суверенітету та довгострокового гарантування безпеки держави через міжнародні механізми стримування агресії

  • Російська армія вперше за 2,5 року не просунулась на фронті в Україні

    Російська армія вперше за 2,5 року не просунулась на фронті в Україні

    У березні 2026 року російська армія вперше за останні два з половиною роки не змогла досягти жодного територіального просування на фронті в Україні. Натомість українські військові провели низку контратак і відновили контроль над частиною територій.

    Про це свідчать дані аналізу Інституту вивчення війни, на основі яких міжнародні медіа відзначають різке сповільнення наступальних дій РФ уздовж усієї лінії зіткнення.

    За оцінками аналітиків, протягом березня Збройні сили України звільнили близько 9 квадратних кілометрів території. Водночас темпи просування російських військ фактично зійшли нанівець після поступового падіння показників у попередні місяці. Якщо у січні окупанти просунулися більш ніж на 300 квадратних кілометрів, то в лютому цей показник скоротився більш ніж удвічі, а в березні — до нуля.

    Уповільнення наступу почалося ще наприкінці 2025 року. Аналітики пов’язують це з активними контрдіями української армії, а також із внутрішніми обмеженнями, які виникли у російських військах. Серед факторів називають ускладнення доступу до технологій зв’язку та координації, що вплинуло на ефективність управління підрозділами.

    Окремо зазначається, що Росія поступово втрачає контроль над частиною позицій на південному відтинку фронту, зокрема між Донецькою та Дніпропетровською областями. Якщо на початку року під контролем окупантів там перебувало понад 400 квадратних кілометрів, то вже в березні ця площа скоротилася майже утричі.

    Водночас ситуація на півночі Донецької області залишається складною. Найбільший тиск російські війська продовжують чинити на напрямках Краматорська та Слов’янська, де зберігається висока інтенсивність бойових дій.

    Попри зупинку просування на суходолі, Росія значно наростила використання безпілотників. За даними аналізу, у березні було застосовано понад 6 тисяч далекобійних дронів, що стало рекордним показником від початку повномасштабної війни.

    Загалом після чотирьох років війни Росія контролює трохи більше ніж 19 відсотків території України. Значна частина цих земель була захоплена ще на початку вторгнення, а подальші наступальні дії даються окупантам дедалі складніше.

    Експерти відзначають, що лінія фронту фактично стабілізувалася. Попри спроби наступу на різних напрямках, російські війська не змогли прорвати українську оборону, зазнаючи значних втрат. Натомість ЗСУ активно вражають логістику противника, що ускладнює забезпечення його підрозділів.

    За оцінками військових аналітиків, найближчими місяцями ситуація на фронті може перейти у фазу затяжної стагнації. Водночас Росія готується до нових спроб наступу, однак швидких результатів від них не очікують через виснаження ресурсів і ефективну роботу українських сил оборони.

  • Заяви Кремля про Луганську область назвали частиною інформаційної війни

    Заяви Кремля про Луганську область назвали частиною інформаційної війни

    Міністерство оборони Росії вкотре заявило про нібито повне захоплення Луганської області. Це вже не перша подібна заява з боку Кремля від початку повномасштабного вторгнення. Водночас аналітики та українські військові спростовують ці твердження, наголошуючи, що бойові дії в регіоні тривають.

    За оцінками Інституту вивчення війни, російські війська справді контролюють переважну частину Луганщини, однак не всю територію. Станом на початок квітня під контролем окупантів перебуває близько 99,84% області. При цьому населені пункти Надія та Новоєгорівка залишаються поза повним контролем російських сил.

    Аналітики підкреслюють, що подібні заяви Кремля не відповідають реальній ситуації на фронті і є спробою перебільшити досягнення російської армії. Фактично йдеться про незначні зміни на окремих ділянках, які подаються як стратегічний прорив.

    Лінія фронту в Луганській області залишається відносно стабільною ще з осені 2022 року після українського контрнаступу на Харківщині. З того часу російські сили не змогли досягти суттєвого просування, попри регулярні спроби атак.

    В Інституті вивчення війни вважають, що подібні заяви є частиною ширшої інформаційної кампанії. Її мета — створити враження неминучого успіху російських військ і тиснути на Україну та її партнерів, щоб схилити до поступок у переговорах.

    Українські військові також підтверджують, що бої в регіоні тривають. За даними Третьої штурмової бригади, підрозділи ЗСУ продовжують утримувати оборону на окремих ділянках Луганщини, зокрема в районі Надії, Новоєгорівки та Греківки.

    За інформацією військових, лише за останні пів року російські війська здійснили понад сотню штурмових спроб на цьому напрямку. Водночас противник зазнав значних втрат, які оцінюються у сотні військових.

    Таким чином, попри гучні заяви Москви, повний контроль над Луганською областю залишається недосягнутим. Ситуація на фронті свідчить про продовження запеклих боїв і відсутність вирішальних змін на цій ділянці.

  • Зеленський відкинув пропозиції щодо відступу ЗСУ в обмін на гарантії США

    Зеленський відкинув пропозиції щодо відступу ЗСУ в обмін на гарантії США

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що пропозиції щодо можливого виведення українських військ з Донбасу в обмін на гарантії безпеки з боку США фактично повторюють ультимативні вимоги Росії. Про це він сказав в інтерв’ю американському телеканалу NBC News, коментуючи дискусії навколо шляхів завершення війни.

    За словами глави держави, подібні ініціативи формально не подаються як прямий тиск з боку Сполучених Штатів, однак їхня логіка очевидна. Йдеться про те, що Україна має піти на територіальні поступки, після чого можуть бути запропоновані гарантії безпеки.

    Президент наголосив, що такий підхід не є реалістичним сценарієм досягнення миру. На його думку, він лише відтворює позицію Росії, яка прагне змусити Україну відмовитися від своїх територій.

    «Вони зупиняться. Але тільки якщо ціна для них стане достатньо високою», — заявив Зеленський.

    Він підкреслив, що Україна не може погодитися на подібні умови, оскільки це означало б фактичну капітуляцію перед агресором.

    Окремо президент зазначив, що США мають достатній вплив для зміни позиції Кремля. На його переконання, американські політики, зокрема Дональд Трамп, можуть посилити тиск на Росію та змусити її припинити війну.

    Зеленський також зауважив, що Москва продовжує агресію не через власну силу, а через недостатній рівень міжнародного тиску. Саме тому, на його думку, ключем до завершення війни є посилення санкцій та політичного тиску на Росію, а не пошук компромісів за рахунок українських територій.

  • На Олександрівському напрямку ЗСУ зупинили найпотужнішу атаку року

    На Олександрівському напрямку ЗСУ зупинили найпотужнішу атаку року

    Російські війська знову вдалися до масованих штурмових дій на фронті. Вранці 28 березня окупанти здійснили спробу масштабного наступу в операційній зоні 37 окремої бригади морської піхоти, однак атака була відбита.

    Як повідомили у бригаді, бойові дії відбувалися на Олександрівському напрямку. Для наступу противник залучив значну кількість особового складу та важку броньовану техніку.

    За словами військових, це була найпотужніша атака на цій ділянці фронту з початку року. Попри інтенсивність штурму, українським підрозділам вдалося стабілізувати ситуацію та повністю зупинити просування ворога.

    У результаті бою російські війська зазнали значних втрат. За попередніми даними, знищено 27 окупантів, ще одного поранено. Також уражено танк, два квадроцикли та два мотоцикли.

    У бригаді зазначили, що лише за першу половину доби втрати противника перевищили сумарні показники за попередні три дні бойових дій на цій ділянці.

    37-ма окрема бригада морської піхоти входить до складу 30 корпусу морської піхоти. Олександрівський напрямок розташований на стику Дніпропетровської, Донецької та Запорізької областей і залишається однією з ключових ділянок фронту.

    З початку року українські сили у межах наступальних дій вже звільнили на цьому напрямку дев’ять населених пунктів.

  • Зеленський поставив питання про ядерну зброю як гарантію для України

    Зеленський поставив питання про ядерну зброю як гарантію для України

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що питання гарантій безпеки для України має включати конкретні й дієві механізми, зокрема можливість отримання ядерної зброї. Таку позицію він озвучив в інтерв’ю французькому виданню Le Monde.

    За словами глави держави, аргумент про те, що Україна не може перемогти через ядерний статус Росії, потребує чіткої відповіді з боку партнерів. Він підкреслив, що у такому випадку постає логічне питання про те, які саме гарантії безпеки може отримати Україна.

    Президент зазначив, що наразі ніхто з міжнародних партнерів не порушував питання про передачу Україні ядерної зброї чи надання альтернативних гарантій на рівні НАТО. Водночас він наголосив, що Україні необхідні не декларації, а реальні інструменти стримування.

    Окремо Зеленський звернув увагу на ситуацію на фронті, зокрема на значення Донбасу як ключової лінії оборони. За його словами, укріплення та фортифікації, які будувалися роками, є фактичними гарантіями безпеки, створеними українською армією.

    Президент підкреслив, що пропозиції залишити ці території в обмін на безпекові обіцянки не можуть розглядатися серйозно. Він наголосив, що відмова від оборонних позицій відкриє шлях до подальшої окупації.

    Також Зеленський заявив, що не має наміру публічно деталізувати бачення перемоги, однак окреслив її базові принципи. Йдеться про збереження незалежності, свободи вибору та української державності як основи справедливого миру.

    На цьому тлі у Росії продовжують поширювати заяви про нібито плани західних країн передати Україні ядерну зброю. Аналітики Інституту вивчення війни вважають такі твердження частиною інформаційної кампанії, спрямованої на відволікання уваги від війни проти України.

  • Золото Донбасу за копійки: Росія продала родовище з запасами на сотні мільйонів

    Золото Донбасу за копійки: Росія продала родовище з запасами на сотні мільйонів

    Росія продовжує системно розпродавати українські природні ресурси на тимчасово окупованих територіях, фактично перетворюючи їх на джерело швидкого прибутку. Одним із найяскравіших прикладів стала угода з продажу права на розробку Бобриківського золоторудного родовища на Луганщині.

    За даними розслідування Reuters, ліцензію на видобуток отримала компанія «Алчевськпромгруп», заплативши лише 9,7 млн доларів. Водночас запаси родовища оцінюються приблизно у 1,64 тонни золота, що за поточними ринковими цінами може становити близько 260 млн доларів. Таким чином, вартість угоди виявилася у десятки разів нижчою за потенційну ціну ресурсу.

    До початку війни родовище розробляла австралійська компанія Korab Resources, однак після окупації у 2014 році вона була змушена припинити діяльність. З того часу контроль над об’єктом перейшов до російських структур.

    Журналісти зазначають, що це не поодинокий випадок. Москва активно виставляє на онлайн-аукціони десятки об’єктів на захоплених територіях, включно з шахтами, кар’єрами та сільськогосподарськими землями. Фактично йдеться про цілеспрямовану політику привласнення українських активів.

    У Росії такі території називають «Новоросією» та відкрито заявляють про наміри їхнього розвитку. Володимир Путін характеризує це як «відновлення історичних земель». При цьому, за оцінками, у 2024–2026 роках РФ планує витратити близько 11,8 млрд доларів на розвиток окупованих регіонів — це майже втричі більше, ніж спрямовується на інші регіони країни у межах аналогічних програм.

    Паралельно з розпродажем активів Росія активно вивозить ресурси. За даними журналістів, у період з 2022 по 2025 рік з окупованих територій було експортовано щонайменше 500 тисяч тонн вугілля, яке постачалося до третіх країн.

    Експерти наголошують, що подібні дії порушують міжнародне право та свідчать про спробу Москви закріпити економічний контроль над захопленими регіонами. Йдеться не лише про військову окупацію, а й про довгострокову економічну інтеграцію цих територій у російську систему.

    Українська розвідка водночас підкреслює ключову роль транспортної інфраструктури, зокрема портів Азовського моря та залізниць, які забезпечують вивезення ресурсів. Через Маріуполь і Бердянськ здійснюється експорт вугілля, зерна та інших корисних копалин.

    За словами українського військового з позивним «Орест», навіть диверсійні дії в тилу не здатні суттєво зупинити цей процес через масштаби логістики. Залізнична мережа, яка використовується для транспортування ресурсів, розтягнута на сотні кілометрів.

    Аналітики вважають, що масштабні інвестиції Росії в інфраструктуру окупованих територій свідчать про небажання повертати їх у майбутньому. Окупація дедалі більше набуває економічного виміру, перетворюючись на інструмент отримання прибутку.

    Водночас президент України Володимир Зеленський наголошує, що подібні проєкти є лише «вітриною», яка не покращує життя місцевих жителів і супроводжується подальшою мілітаризацією регіонів.

  • Успіхи ЗСУ на півдні змушують Росію переглядати наступальні плани

    Успіхи ЗСУ на півдні змушують Росію переглядати наступальні плани

    Успіхи українських військ на південному напрямку можуть зірвати плани Росії щодо масштабного весняно-літнього наступу у 2026 році на так званий «фортечний пояс» на сході України. Про це йдеться в аналітичному звіті американського Інституту вивчення війни.

    За оцінками аналітиків, Сили оборони України продовжують демонструвати поступ на півдні. Зокрема, 26 березня Десантно-штурмові війська повідомили про звільнення населеного пункту Березове, розташованого на південний схід від Олександрівки.

    Експерти підкреслюють, що з кінця січня 2026 року українські сили повернули під контроль більше територій, ніж російські війська змогли захопити протягом лютого. За даними українських посадовців, звільнено понад 400 квадратних кілометрів на Олександрівському та Гуляйпільському напрямках. Водночас аналітики підтверджують щонайменше 334 квадратні кілометри деокупованої території з початку року.

    У звіті зазначається, що активні дії ЗСУ створюють для російського командування складну дилему. Російські війська змушені одночасно стримувати українські контратаки на півдні та розподіляти ресурси для наступальних операцій на інших ділянках фронту.

    Як наслідок, на початку березня російське командування було змушене перекинути елітні підрозділи повітряно-десантних військ і морської піхоти з Донецької області на південь. На думку аналітиків, це суттєво підірвало можливості РФ реалізувати наступ проти «фортечного поясу».

    Під цим терміном мають на увазі систему укріплених міст у Донецькій області вздовж траси Костянтинівка – Слов’янськ, які залишаються ключовими оборонними вузлами України. Загальне довоєнне населення цих міст перевищувало 380 тисяч осіб.

    Експерти вважають малоймовірним, що Росія зможе захопити цей район у 2026 році. Вони нагадують, що аналогічні спроби у 2014 та 2022 роках завершилися невдачею. Крім того, навіть захоплення менших міст потребувало від російських військ значних ресурсів і тривалого часу.

    У звіті також звертають увагу на заяви російських посадовців, які визнають повільні темпи просування та великі втрати. Зокрема, представники російського парламенту вже зазначають, що говорити про масштабний наступ зарано.

    Аналітики підкреслюють, що Кремль усвідомлює складність військового сценарію і тому паралельно намагається досягти політичних поступок, зокрема вимог щодо передачі Україні неокупованих територій Донецької області.

    На думку експертів, такі вимоги можуть бути спробою зменшити втрати ресурсів і створити умови для потенційних майбутніх військових операцій.

  • Чому вихід США з переговорів не змінить ситуацію для України

    Чому вихід США з переговорів не змінить ситуацію для України

    Після чергової хвилі “інсайдів” про те, що США можуть вийти з переговорів, якщо Україна не погодиться на поступки щодо Донбасу, виникає просте питання: а що, власне, ми втрачаємо?

    Відверто кажучи, за весь цей рік переговорного процесу так і не з’явилося жодної зовнішньої ознаки, що він хоч якось наближає нас до завершення війни або хоча б до припинення вогню. Єдиний відчутний плюс — обміни полоненими. Але вони відбувалися і раніше, і продовжуватимуться через тих самих посередників, зокрема арабські країни, роль яких лише зростає.

    Усе інше — це регулярний цикл тиску з боку США. Кожні кілька тижнів з’являється нова тема, нова вимога, нова “червона лінія”. І що цікаво — ці вимоги дивним чином синхронізуються з російською позицією.

    Тепер нам знову натякають: або ви погоджуєтесь, або ми виходимо з гри.

    Добре. А що це означає на практиці?

    Перше, чим традиційно лякають — це розвіддані. Так, це дійсно чутлива тема. Їхня відсутність може вдарити по наших можливостях. Але давайте чесно: ми вже проходили періоди, коли обсяг або якість розвідданих знижувалися. Це проблема, але не катастрофа.

    До того ж частина цієї інформації вигідна і самим США — наприклад, для ударів по російській енергетичній інфраструктурі, що послаблює РФ як глобального гравця.

    Друге — зброя. Але тут ще цікавіше.

    Йдеться не про “допомогу”, а про продаж. Контракти на мільярди доларів, які отримують приватні американські виробники. Військово-промисловий комплекс США — один із ключових донорів Республіканської партії. Удачі пояснити їм, чому ці контракти потрібно згорнути напередодні виборів.

    Більше того, демократи можуть легко перехопити цю тему і включити розширення оборонних замовлень для України у свою політичну програму. І це буде не лише про геополітику, а й про гроші, робочі місця і донорські бюджети.

    Тобто навіть тут важко побачити реальні важелі тиску.

    По факту, якщо відкинути емоції, у США зараз немає сильних “козирів”, щоб змусити Україну прийняти невигідні умови. Окрім сценаріїв, які виходять далеко за межі політики — санкцій проти самої України, прямих військових дій або спроб дестабілізації влади. Але це вже зовсім інша реальність.

    Тому всі ці заяви про “вихід з переговорів” виглядають радше як елемент інформаційного тиску, ніж як реальна стратегія.

    І головне питання тут не в тому, чи вийдуть США з переговорів.

    А в тому, чи є в цих переговорах хоч якийсь сенс у нинішньому вигляді.

    Раніше ми повідомляли, що переговори між Україною та представниками команди Дональда Трампа тривають, і сторони обговорюють можливі варіанти мирного врегулювання війни. Водночас, за інформацією Української правди, американська сторона допускає вихід із переговорного процесу, якщо Україна не погодиться на виведення військ із Донецької області.

  • Скільки військових втратила Росія під час нового наступу

    Скільки військових втратила Росія під час нового наступу

    Російська армія вже розпочала весняно-літній наступ на сході України, зосередивши основні зусилля на так званому «поясі фортець» у Донецькій області. Водночас у Кремлі заздалегідь готують суспільство до повільного просування та значних втрат.

    Про це повідомляють аналітики Інституту вивчення війни (ISW).

    За словами головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського, Росія кинула в атаку десятки тисяч військових, які беруть участь у виснажливих піхотних штурмах. Лише за чотири дні таких боїв російські війська втратили понад 6090 осіб убитими та пораненими — це в середньому близько 1520 втрат щодня.

    Загалом за останній тиждень втрати російської армії склали 8710 військовослужбовців.

    Аналітики ISW наголошують, що такі масштаби втрат є критичними для російської армії. З огляду на нинішні темпи мобілізації в РФ, подібні показники можуть суттєво обмежити здатність проводити великі наступальні операції в майбутньому.

    У звіті також зазначається, що російські війська навряд чи зможуть досягти стратегічних цілей у 2026 році. Йдеться, зокрема, про захоплення укріпленої лінії оборони українських сил — так званого «поясу фортець».

    Найімовірніше, як вважають експерти, Росія зможе досягати лише обмежених тактичних успіхів, які супроводжуватимуться непропорційно великими втратами.

    Паралельно російська влада вже формує інформаційний фон для виправдання таких результатів. Зокрема, один із депутатів Держдуми РФ заявив, що у війні неминучі жертви, але російська армія нібито просуватиметься «неспішно» у напрямку Слов’янська та Краматорська.

    Таким чином, попри початок нового етапу наступу, експерти оцінюють перспективи російської армії як обмежені, а саму кампанію — як виснажливу та затратну з точки зору людських ресурсів.

    Раніше ми також повідомляли, що наступ РФ на Запоріжжі зупинився, але росіяни змінюють тактику. За оцінками аналітиків, окупанти зіткнулися з серйозними труднощами через контратаки ЗСУ та змушені адаптувати свої дії, зокрема переходити до більш розосереджених атак і активніше використовувати дрони. На цьому тлі нинішні спроби активізації наступу виглядають як пошук нової тактики в умовах обмеженого просування і значних втрат.