Gorchitsa.info

Позначка: Донбас

  • РФ готує нову ескалацію на Донбасі: під загорозою Слов’янськ і Костянтинівка

    РФ готує нову ескалацію на Донбасі: під загорозою Слов’янськ і Костянтинівка

    За інформацією наших джерел західні розвідувальні структури оцінюють можливість активізації бойових дій з боку Росії в літній період 2026 року. Йдеться про потенційні загрози на напрямках Донбасу, зокрема в районах Слов’янська та Костянтинівки.

    Мі-6 передала в ОП та Генштаб розвідувальні дані про те, що Кремль готує велику наступальну операцію з метою оточення Слов’янська і Костянтинівки влітку 2026 року.

    Наразі Росія сформувала 15 нових бригад і активно накопичує БПЛА та техніку для літньої кампанії.

    На думку британської розвідки, Україна повинна терміново посилити мобілізацію та сформувати резерви до мільйона осіб, щоб мати можливість утримати головний форпост на Донбасі.

  • Лавров заявив, що Росія не припинить війну навіть після поступок України

    Лавров заявив, що Росія не припинить війну навіть після поступок України

    Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва не погодиться припинити війну проти України навіть у разі, якщо Київ визнає втрату частини територій. У Кремлі наполягають на виконанні всіх своїх вимог як передумові для будь-якого мирного врегулювання.

    Про це йдеться у новому звіті аналітиків Інституту вивчення війни (ISW).

    Під час спільного брифінгу 16 березня з прем’єр-кабінет-секретарем та міністром закордонних справ Кенії Мусалією Мудаваді Лавров заявив, що Росія не припинить війну навіть у випадку, якщо Україна «визнає реалії на місцях» і повністю відмовиться від Донбасу на користь РФ.

    Також глава російського МЗС назвав потенційні європейські миротворчі сили, які можуть бути розміщені на території України за її згодою, «окупаційними військами».

    Аналітики ISW зазначають, що подібні заяви свідчать про спробу Кремля нав’язати контроль над суверенною територією України.

    За оцінкою експертів, російське керівництво продовжує використовувати риторику про так звані «першопричини війни», щоб просувати максималістські вимоги. Йдеться, зокрема, про:

    • зупинку розширення НАТО

    • нейтральний статус України

    • «демілітаризацію» української армії

    • так звану «денацифікацію», що фактично означає зміну української влади

    На думку аналітиків, Кремль демонструє готовність продовжувати війну навіть під час переговорів зі США та Україною.

    Раніше аналітики Інституту вивчення війни також повідомляли, що Кремль не відмовляється від ширших територіальних амбіцій і продовжує розглядати можливість подальшого наступу на півдні України. Детальніше про це — у матеріалі.

    Також експерти фіксували перекидання російських «елітних» підрозділів на південний фронт після активізації контратак українських військових.

    Аналітики ISW підкреслюють, що подібні заяви російських посадовців свідчать про небажання Москви відмовлятися від своїх стратегічних цілей у війні проти України.

  • У ISW оцінили плани Кремля щодо захоплення півдня України

    У ISW оцінили плани Кремля щодо захоплення півдня України

    Російське військове командування продовжує встановлювати для своїх операцій терміни, які не відповідають реальним можливостям армії РФ. Про це йдеться у новому аналітичному звіті Інституту вивчення війни.

    Експерти проаналізували заяву президента України Володимира Зеленського, який раніше повідомив, що Кремль може планувати у 2025–2027 роках повне захоплення Донецької та Луганської областей, подальший наступ у Запорізькій і Херсонській областях, а також спробу взяти під контроль усю Одеську область.

    Водночас аналітики наголошують, що конкретні строки виконання цих планів залишаються незрозумілими. На їхню думку, сам факт планування подальших атак на півдні України свідчить про небажання Кремля погоджуватися на заморожування лінії фронту в Запорізькій та Херсонській областях.

    У звіті також зазначається, що заявлені російські цілі щодо Одеської області демонструють ширші територіальні амбіції Москви. Йдеться про прагнення Кремля поширити контроль на території за межами п’яти українських регіонів, які Росія раніше незаконно оголосила анексованими.

    При цьому експерти Інституту вивчення війни вважають, що Росія навряд чи зможе навіть просунутися до Одеси, не кажучи вже про захоплення всієї області. На їхню думку, подібні плани не враховують реального стану російських військ і ситуації на полі бою.

    Аналітики нагадують, що російське військове керівництво вже неодноразово встановлювало надто амбітні та нереалістичні цілі. Зокрема, на початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року Москва планувала захопити Київ упродовж кількох днів.

    Схожі приклади стосуються й Донбасу. Російське командування кілька разів визначало конкретні дати для захоплення всієї території Донецької області, однак ці плани щоразу зривалися. Попри значні витрати техніки та людських ресурсів, за останні роки російські війська не змогли досягти значного стратегічного прориву.

    У звіті також зазначається, що навіть російські військові блогери критикують командування за нереалістичні завдання, які призводять до великих втрат серед особового складу.

    Аналітики додають, що попри невдачі Москва не відмовляється від своїх амбітних заяв. За їхніми словами, президент Росії Володимир Путін намагається представляти ці цілі міжнародним партнерам як неминучі, зокрема для того, щоб вплинути на позицію Сполучених Штатів щодо подальшої підтримки України.

  • Зеленський попередив про можливий дефіцит ракет ППО через конфлікти на Близькому Сході

    Зеленський попередив про можливий дефіцит ракет ППО через конфлікти на Близькому Сході

    Володимир Зеленський у новому інтерв’ю для Corriere della Sera заявив, що виступає проти будь-якого обміну територіями з Росія. За його словами, питання територіального контролю стало одним із найскладніших у поточних дискусіях щодо можливих мирних ініціатив.

    Президент наголосив, що пропозиції щодо обміну територіями не відповідають інтересам України. Він підкреслив, що частина обговорень передбачає варіанти, вигідні лише одній стороні, тоді як українська позиція полягає у збереженні суверенітету та міжнародно визнаних кордонів.

    Зеленський також повідомив, що обговорювалися ідеї створення демілітаризованих та економічних зон по обидва боки лінії фронту. За його словами, Україна погоджується на рівні умови для обох сторін, однак не підтримує підходи, які передбачають обмеження лише для української території.

    Окремо президент звернув увагу на можливі наслідки загострення ситуації на Близькому Сході. На його думку, ескалація між Іран та Ізраїль може вплинути на глобальні поставки озброєнь і створити ризик дефіциту ракет протиповітряної оборони для України. Він зазначив, що у разі потреби США та їхні союзники можуть переорієнтувати частину ресурсів на власні оборонні потреби.

    У цьому контексті Зеленський згадав програму закупівель американського озброєння за європейські кошти, яка використовується для зміцнення обороноздатності України. Водночас він висловив занепокоєння, що раніше вже траплялися затримки постачань у періоди інших міжнародних криз.

    Також президент прокоментував питання виборів. Він заявив, що вони можуть відбутися лише після завершення війни, а не під час тимчасового перемир’я. За його словами, проведення виборів у воєнний час є складним із юридичної та безпекової точок зору. Він додав, що наразі не впевнений у своєму можливому балотуванні та планує орієнтуватися на позицію громадян.

    Окремі заяви глави держави пролунали на тлі публікацій у медіа, зокрема на ресурсі Strana.ua, де раніше повідомляли про можливі сценарії міжнародних переговорів і політичних рішень.

    Таким чином, Зеленський окреслив одразу кілька ключових тем: неприйнятність територіальних поступок, необхідність рівних умов у будь-яких домовленостях, ризики для оборонних постачань і позицію щодо виборів після завершення війни.

  • Переговори про припинення війни опинилися під загрозою через нові вимоги РФ

    Переговори про припинення війни опинилися під загрозою через нові вимоги РФ

    Росія може відмовитися від подальших мирних переговорів з Україною у разі, якщо Київ не погодиться на виведення українських військ із підконтрольної частини Донецької області. Про це повідомляють поінформовані джерела, знайомі з перебігом підготовки майбутніх переговорів.

    За словами співрозмовників, зустріч представників сторін може відбутися вже наступного тижня та розглядається як ключова для подальшої долі дипломатичного процесу.

    Як стверджують джерела, російська сторона сигналізує про готовність підписати меморандум щодо майбутньої мирної угоди лише за умови повного виведення Збройних сил України з територій Донеччини, які наразі залишаються під контролем Києва.

    У разі досягнення таких домовленостей наступним етапом може стати політичний саміт за участі президента України Володимира Зеленського, президента РФ Володимира Путіна та колишнього президента США Дональда Трампа, під час якого планується остаточне підтвердження параметрів потенційної угоди. Серед можливих пунктів обговорюється взаємний відвід військ.

    Водночас українська сторона публічно не підтверджувала наявність подібних умов. Офіційний Київ раніше неодноразово наголошував, що будь-які переговори можливі виключно без поступок щодо територіальної цілісності держави.

    Експерти зазначають, що вимога про виведення українських військ фактично означає закріплення контролю Росії над частиною Донбасу, що робить такі пропозиції вкрай чутливими з політичної та безпекової точки зору.

    Очікується, що найближчі переговори можуть стати визначальними для подальших міжнародних спроб досягти припинення війни.

  • Трамп і Зеленський обговорили територіальне питання та завершення війни

    Трамп і Зеленський обговорили територіальне питання та завершення війни

    Президент США Дональд Трамп та президент України Володимир Зеленський під час учорашньої півгодинної телефонної розмови обговорили можливі підходи до врегулювання територіального питання. Про це повідомляє Суспільне з посиланням на джерело в Офісі президента України.

    За інформацією співрозмовника, сторони також висловили спільне побажання щодо завершення війни у найближчі місяці. Крім того, у розмові йшлося про перспективи підписання гарантій безпеки для України та можливість проведення тристоронньої зустрічі за участі президента РФ Володимир Путін.

    Джерело зазначає, що окрему увагу приділили умовам припинення бойових дій та механізмам досягнення політичного врегулювання.

    Раніше повідомлялося, що Росія та США серед умов завершення війни розглядають виведення українських військ із Донбасу. Українська сторона виступає проти такого сценарію. Президент Зеленський неодноразово наголошував, що припинення бойових дій має супроводжуватися наданням Україні чітких та дієвих гарантій безпеки.

    Офіційних детальних коментарів щодо змісту розмови сторони наразі не оприлюднювали.

  • Переговори України та РФ можуть відтермінувати через активацію “іранського кейсу”. Джерела

    Переговори України та РФ можуть відтермінувати через активацію “іранського кейсу”. Джерела

    За інформацією наших джерел, ймовірність відновлення переговорів України з Росією за посередництва США 26 лютого вкрай малоймовірна, через активацію “іранського кейсу”.

    “Без Стіва Віткоффа переговорів не буде, а у США на цей тиждень пріоритетом є переговори з Іраном.

    Наша переговорна група все одно готується, але оцінює ймовірність зустрічі як “близьку до нуля”.

    Плюс з основних питань свіжих пропозицій немає, а з попередньою пророзіцією Росія не погоджується і ймовірно відмовиться від відновлення переговорів.

    Швидше за все на вихідних Кирило Буданов проведе телефонні консультації з американцями та обговорить питання щодо “розміщення міжнародної моніторингової групи на підконтрольній Україні території Донбасу, як проміжний варіант перед виходом з Донбасу ЗСУ”.

    Остання теза обговорюється, але ніде не транслюється, – це дуже складний компроміс” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, голова ОП Кирило Буданов під час спілкування з журналістами на полях Конференції щодо правосуддя заявив, що новий раунд мирних переговорів між Україною та РФ за участі США планується в останні дні лютого.

    “Здається, було офіційно сказано, що в районі 27 лютого, плюс-мінус день-два. Тобто 26 лютого підпадає під цей проміжок. Ми в процесі підготовки. Це ж протокольне питання. Всі три сторони, а по факту – чотири, бо є приймаюча сторона, мають узгодити. Ми готуємося“, – сказав Буданов.

    Також Міністр закордонних справ Оману Бадр бін Хамад аль Бусаїді підтвердив, що переговори між США та Іраном відбудуться у четвер, 26 лютого, в Женеві.

  • Україна може отримати перспективу членства в ЄС в обмін на поступки — Die Welt

    Україна може отримати перспективу членства в ЄС в обмін на поступки — Die Welt

    Україна може розглядати можливість територіальних поступок у межах потенційного мирного врегулювання в обмін на прискорений вступ до Європейського Союзу. Про це повідомляє німецьке видання Die Welt із посиланням на джерела в європейських дипломатичних колах.

    За інформацією співрозмовників у Брюсселі, США як посередники у можливих переговорах нібито просувають сценарій, за якого Київ отримує перспективу членства в ЄС та гарантії безпеки в обмін на те, що Росія «значною мірою» закріплює контроль над Донбасом.

    Дипломати зазначають, що президенту Володимиру Зеленському «потрібен реальний козир», якщо він прагне заручитися підтримкою українського суспільства щодо потенційних територіальних поступок. У цьому контексті в ЄС можуть розглянути варіант прискорення переговорного процесу про вступ України.

    За даними видання, в обговорюваних неформальних сценаріях як можлива дата вступу України до ЄС фігурує 2027 рік. Водночас джерела в Брюсселі називають більш реалістичними терміни 2028–2030 років і не очікують повноцінного членства вже наступного року.

    «Територіальна втрата в обмін на членство в ЄС і гарантії безпеки — схоже, це формула Трампа для вирішення війни в Україні. Але чи зможуть європейці з цим погодитися?», — йдеться у статті.

    При цьому європейські дипломати визнають, що прискорений вступ України до ЄС у межах чинної процедури розширення виглядає складним завданням. Вони зазначають, що офіційний процес передбачає виконання значної кількості критеріїв, зокрема у сферах боротьби з корупцією та забезпечення верховенства права.

    Офіційних підтверджень щодо існування такого плану від уряду України, Європейської комісії чи адміністрації США наразі не оприлюднено.

  • Переговори щодо України стали політичним театром через страх перед Трампом

    Переговори щодо України стали політичним театром через страх перед Трампом

    Переговори про припинення війни між Україною та Росією дедалі більше нагадують політичну виставу, метою якої є не допустити гніву президента США Дональда Трампа. Про це пише американське видання The Wall Street Journal, аналізуючи останній раунд консультацій за посередництва Вашингтона.

    Чергові перемовини, що відбулися цього тижня в Женеві, як і попередні раунди в Абу-Дабі, завершилися без прориву. За оцінкою журналістів, мирний процес фактично зайшов у глухий кут, а сама дипломатія дедалі більше виглядає як спроба сторін уникнути звинувачень у зриві переговорів.

    Високопоставлений український чиновник, на якого посилається видання, зазначив, що три раунди тристоронніх зустрічей цього року зводилися до демонстрації того, що саме Україна не є перешкодою для досягнення миру. Така тактика, за його словами, спрямована насамперед на те, щоб не спровокувати негативну реакцію з боку американського президента.

    За даними WSJ, і Київ, і Москва побоюються непередбачуваності Трампа. Україна досі залежить від розвідувальної підтримки США, а також від поставок зброї, яку Вашингтон продає європейським союзникам для подальшої передачі ЗСУ. Водночас для Росії критично важливими залишаються питання санкцій. Посилення обмежень може ще більше вдарити по російській економіці, особливо в частині доходів від експорту нафти.

    Політолог і колишній спічрайтер Кремля Аббас Галлямов зазначив, що Кремль намагається демонструвати готовність до переговорів саме з огляду на економічну ситуацію. За його словами, Путін не може дозволити собі відкрито розлютити Трампа, адже нові санкції стали б серйозним ударом для Москви.

    Українська сторона публічно ставить під сумнів щирість намірів Росії, звинувачуючи її делегацію у затягуванні процесу через так звані «історичні лекції». Однак частина експертів переконана, що переговори все ж мають реальний зміст, навіть якщо про них практично нічого не просочується у публічний простір. На думку Томаса Грема з Ради з міжнародних відносин, відсутність витоків може свідчити про певний рівень серйозності.

    Водночас низка європейських чиновників дійшла висновку, що Москва діє недобросовісно, використовуючи переговори для здобуття дипломатичних позицій, яких їй не вдається досягти на полі бою.

    Білий дім, як зазначає WSJ, виходить із припущення, що військові цілі Кремля можуть бути обмеженішими, ніж декларується публічно. У Вашингтоні припускають, що Росія могла б задовольнитися повним контролем над Донбасом. Однак російські офіційні особи продовжують наголошувати на ширших цілях, які передбачають не лише територіальні зміни, а й трансформацію української державності та інституцій.

    За словами учасників переговорів, певний прогрес досягнуто в другорядних питаннях, однак припинення вогню поки не передбачається. Європейські чиновники вважають, що війна може тривати ще від одного до трьох років.

    Американська адміністрація закликає сторони до якнайшвидшого укладення угоди, і частина чиновників сподівається на результат до проміжних виборів у США. Водночас, за інформацією видання, Білий дім наразі не посилює тиск ні на Москву, ні на Київ, поступово переключаючи увагу на інші зовнішньополітичні пріоритети, зокрема переговори з Іраном і ситуацію в секторі Гази.

    Таким чином, мирний процес залишається формально активним, але без ознак швидкого завершення війни.

  • Росія відмовилась передати контроль над Запорізькою АЕС США

    Росія відмовилась передати контроль над Запорізькою АЕС США

    Москва відкинула пропозицію Вашингтона щодо управління Запорізькою атомною електростанцією в межах можливого мирного врегулювання війни проти України. Російська сторона наполягає на збереженні повного контролю над об’єктом, який перебуває під окупацією з березня 2022 року.

    За інформацією джерел, під час обговорень американська сторона пропонувала модель, за якої управління Запорізькою АЕС здійснювалося б за участі США, а вироблена електроенергія розподілялася між Україною та Росією. Кремль цю ідею відкинув, заявивши про намір залишити станцію під власним контролем.

    Крім того, російська сторона наполягає на передачі їй усієї території Донбасу. Саме ці дві вимоги — контроль над Запорізькою АЕС і територіальні претензії — залишаються ключовими перешкодами для досягнення будь-якої мирної угоди.

    За словами співрозмовників, Росія водночас пропонувала Україні постачання електроенергії зі станції за зниженими тарифами, однак Київ вважає такий підхід неприйнятним і таким, що легітимізує окупацію стратегічного об’єкта.

    Позиція України щодо Запорізької АЕС залишається незмінною. Наприкінці 2025 року президент Володимир Зеленський публічно відкинув будь-які варіанти спільного управління станцією з Росією. Він також наголошував, що не існує відповіді на питання, хто і за чий кошт має відновлювати саму АЕС та пов’язану з нею інфраструктуру, зокрема після руйнування Каховської дамби.

    Запорізька атомна електростанція є найбільшою в Європі. Вона складається з шести енергоблоків загальною потужністю 6 тисяч мегаватів і розташована поблизу міста Енергодар. Після підриву Каховської дамби водосховище, яке забезпечувало охолодження станції, суттєво обміліло.

    Російські війська захопили ЗАЕС на дев’ятий день повномасштабного вторгнення. Згодом станцію передали під управління російської державної корпорації. Наразі всі реактори перебувають у зупиненому стані, однак потребують постійного охолодження, що робить об’єкт критично залежним від стабільного електропостачання.

    Безпекова ситуація навколо ЗАЕС залишається вкрай напруженою. З початку повномасштабної війни бойові дії неодноразово призводили до пошкодження ліній електропередач. За цей час станція щонайменше 12 разів повністю втрачала зовнішнє електроживлення, переходячи на аварійні дизельні генератори.

    Попри періодичні ремонтні роботи на резервних лініях електропередач, експерти наголошують, що тривала окупація ЗАЕС і використання її як інструмента політичного тиску створюють серйозні ризики ядерної та енергетичної безпеки не лише для України, а й для всієї Європи.