Україна робить ставку не на симетричну відповідь Росії, а на високоточні операції, які завдають противнику значно більших економічних збитків, ніж коштує їхнє проведення. Саме така стратегія, за словами виконувача обов’язків міністра оборони України Євгенія Хмари, дозволяє ефективно послаблювати військовий потенціал країни-агресора навіть за умов нерівності ресурсів.
Про це Хмара розповів в інтерв’ю американській блогерці Лорі Лумер.
За його словами, Україна не може дозволити собі воювати з Росією за принципом “удар у відповідь на удар”, адже перевага ворога в кількості озброєння та людського ресурсу вимагає інших підходів. Саме тому Київ використовує асиметричну модель ведення війни, яка поєднує сучасні технології, далекобійні безпілотники та удари по стратегічно важливих об’єктах.
“Ми не можемо відповідати ударом на удар. Ми маємо діяти асиметрично”, – наголосив Хмара.
Він пояснив, що головною метою далекобійних атак є створення для Росії максимально високої ціни війни. Насамперед це стосується ударів по нафтовій інфраструктурі, логістичних об’єктах та інших підприємствах, які забезпечують функціонування російської економіки й оборонного комплексу.
За словами виконувача обов’язків міністра, українська сторона прагне досягти такого співвідношення, за якого вартість проведення операції становитиме лише близько 2% від тих економічних збитків, яких зазнає Росія внаслідок атаки. Такий підхід має не лише зменшувати фінансові можливості Кремля для продовження війни, а й змушувати Москву витрачати значні ресурси на захист власної території.
Хмара також згадав одну з найрезонансніших українських спецоперацій – “Павутину”. Йдеться про масштабну атаку безпілотників на російський парк стратегічної авіації, яку здійснив підрозділ, яким він раніше командував. За його словами, саме такі операції демонструють ефективність нової моделі ведення війни, коли відносно недорогі технологічні рішення здатні завдати противнику багатомільярдних втрат.
Окремо керівник оборонного відомства окреслив свої пріоритети на новій посаді. За його словами, одним із головних напрямків роботи є захист військової логістики від атак російських безпілотників, забезпечення підрозділів необхідним обладнанням та оперативне постачання ресурсів українським військовим.
Хмара наголосив, що його багаторічний бойовий досвід дозволяє добре розуміти реальні потреби військових на фронті.
“У мене в голові є реальна картина того, що використовується, що можна використати проти ворога і що може бути найефективнішим у подальшій перспективі”, – зазначив він.
За словами посадовця, одним із ключових принципів його роботи залишається взаємна довіра між командуванням і військовослужбовцями.
“Ми граємо за одними й тими самими правилами. Я довіряю їм, і вони довіряють мені”, – підкреслив Хмара.
Він додав, що ще під час служби у спецпідрозділі “Альфа” СБУ засвоїв правило, якого дотримується й сьогодні: командир не має права відправляти людей на завдання, яке сам не готовий виконати.
“Не відправляй когось туди, куди сам не готовий піти”, – наголосив він.
Хмара запевнив, що українські військові знають: він ніколи не вимагатиме від них ризикувати життям там, де не був би готовий ризикувати сам. Саме тому свою нинішню роботу в Міністерстві оборони він розглядає як продовження служби, головною метою якої є забезпечення української армії всім необхідним, підтримка захисників на передовій та турбота про їхні родини.
Варто зазначити, що інтерв’ю було записане для американської блогерки Лори Лумер, яка останнім часом заявляла, що змінила власне бачення російсько-української війни після ознайомлення з додатковою інформацією про події в Україні.
У російському місті Тула скоїли напад на керівника компанії, яка займається виробництвом безпілотних систем для потреб російської армії. Невідомий підстеріг чоловіка у під’їзді житлового будинку та кілька разів вистрілив у нього, після чого зник з місця події. Про це повідомляє російський Telegram-канал Mash.
За інформацією каналу, напад стався біля помешкання керівника компанії “Російська лабораторія повітряного транспорту” Андрія Черезова. Повідомляється, що нападник заздалегідь влаштував засідку в під’їзді житлового будинку, дочекався появи чоловіка та тричі вистрілив у нього.
Після стрілянини потерпілий отримав вогнепальні поранення. Його госпіталізували до лікарні, де медики надають необхідну допомогу. Інформація про його стан наразі офіційно не уточнюється.
За даними Mash, особу стрільця поки не встановлено. Російські правоохоронні органи проводять розшукові заходи та з’ясовують усі обставини нападу, однак офіційних заяв щодо можливих мотивів злочину поки не оприлюднили.
Компанія “Російська лабораторія повітряного транспорту”, яку очолює Черезов, спеціалізується на розробці та виробництві безпілотних авіаційних систем. Її продукція використовується для потреб російської армії.
За інформацією російських джерел, нещодавно підприємство отримало державні контракти майже на 30 мільйонів рублів. Вони передбачають постачання комплектів для складання безпілотників, а також систем управління для дронів.
На цей момент невідомо, чи пов’язують російські правоохоронці напад із професійною діяльністю керівника підприємства або ж розглядають інші версії. Офіційного підтвердження мотивів замаху поки немає.
Водночас інцидент стався на тлі інших резонансних нападів на представників окупаційної адміністрації та осіб, пов’язаних із російським військово-промисловим комплексом. Раніше в тимчасово окупованому Мелітополі стався замах на заступника начальника так званого “обласного управління внутрішніх справ”, коли вибуховий пристрій спрацював біля воріт його будинку. Тоді чоловік також отримав поранення та був госпіталізований. Наразі російська влада не повідомляє про можливий зв’язок між цими подіями.
Нагадаємо, в першій частині нашого журналістського розслідування ми опублікували факти з біографій дотичних до заснування та просування бренду Генерал Черешня членів ОЗУ Арташі – Ярослава Гришина, Михайла Прасола та Рудольфа Акопяна.
В другій частині нашого журналістського розслідування ми продовжимо розкривати бекграунд членів ОЗУ Арташі та засновників Генерал Черешня, розкажемо про їх ранні зв’язки та поставлені задачі оточенням “екс-куратором Путіна по Україні” Владиславом Сурковим, співпрацю з кадирівцями на початку війни, організацію наркотрафіку на фронт та назвемо осіб зі сфери оборонки які допомогли Ярославу Гришину зайти в українські оборонні бюджети.
Давня “дружба” запорізьких вірмен та Владислава Суркова
Цікавим фактом з біографії засновника Генерала Черешні Ярослава Гришина є контакти його шефа – запорізького кримінального авторитета армянського походження Арташеса Саргсяна з оточенням екс-куратора Володимира Путіна по Україні Владиславом Сурковим.
Зокрема, за інформацією джерел, “запорізькі вірмени” отримували фінансування від Суркова на організацію різного роду акцій, направлених на дестабілізацію в регіоні. Водночас, за інформацією джерела, “більшість виділених адміністрацією РФ коштів була просто вкрадена, у армян добре получалось тільки збирати автобуси зі студентами”.
Що цікаво, нещодавно видання Bankova Mail нагадалоінший цікавий кейс – про зв’язки політтехнолога Бориса Тізенгаузена з Владиславом Сурковим. “Саме в Суркова порадили Тізенгаузена Ложкіну, в той період, коли Сурков та Ложкін мали міцний зв’язок (літо-осінь 2014)” – зазначає Bankova Mail.
ФОТО: Скріншот ТГ Bankova Mail
Нагадаємо, Борис Ложкін являється “політичним дахом” Ярослава Гришина та Генерала Черешні, а його права рука – екс-нардеп, Григорій Шверк приймає безпосередню участь в проекті.
Вірменський слід: як гуманітарна допомога, що зникла в Запоріжжі, з’явилася в ДНР
Справа про гуманітарну допомогу, яка зникла в Запоріжжі, залишається однією з найгучніших з початку війни. Питання навіть не в масштабах крадіжки: частина запорізької гуманітарної допомоги “з’явилася” у чеченських військових телеграм-каналах під час роздачі мешканцям непідконтрольних територій соратником Кадирова Мурадом Саїдовим”.
ФОТО: Кадировці під керівництвом Мурада Саїдова піариться на роздачі вкраденої у Запоріжжі гуманітарки
Нагадаємо, до 2012 року інтереси Мурада Саїдова в Запоріжжі обслуговував Ярослав Гришин. Пізніше Саїдов через конфлікт з Донецьким кланом був вимушений покинути Запоріжжя та переїхати до Криму.
Після від’їзду Мурада Саїдова до Криму він починає тісно співпрацювати з Рамзаном Кадировим. Водночас, Саїдов продовжує спілкуватися й з Арташесом Саргсяном через свою довірену особу – Ярослава Гришина. Згодом адвокатська контора Гришина починає представляти інтереси як Саїдова, так і Саргсяна.
З початком військових дій Мурад Саїдов у складі загонів чеченських бойовиків повертається на захоплену частину Запорізької області та отримує від Рамзана Кадирова новий статус “смотрящого за Енергодаром та Мелітополем”.
Практично всі дії чеченських бойовиків, зокрема Мурада Саїдова, широко висвітлюються в чеченських військових телеграм-каналах. Так, у кадр фотографа потрапляє європейська гуманітарна допомога, яку роздають місцевим жителям від фонду Ахмата Кадирова.
Варто відзначити, що на початку війни координував роботу запорізького гуманітарного штабу людина Арташеса Саргсяна в ЗОВА – Едуард Гугнін. А 25 жовтня 2022 року у Ярослава Гришина, Рудольфа Акопяна та Михайла Прасола силовики проводять обшуки через зниклу гуманітарку.
Як бачимо, на зниклій у Запоріжжі гуманітарці піарився партнер Арташеса Саргсяна та шеф Ярослава Гришина – кадировець Мурад Саїдов, а в Україні винних у розкраданні так і не зайшли.
Як з початком війни ОЗУ Арташі налагодили в прифронтовому Запоріжжі поставки наркотичних речовин військовим
У кримінальному світі Запоріжжя за продажем наркотичних речовин стоять циганські та вірменські етнічні угруповання. Зокрема, до 70% ринку контролюється ОЗУ “Арташі”, які наразі стоять за виробником дронів під брендом Генерал Черешня.
Наприклад, амфетамін від “Арташі” можна без проблем придбати у закладі CoCo’s Bar у самому центрі Запоріжжя; також наркотичні речовини реалізуються через мережу борделів, підконтрольних ОЗУ “Арташі”. Зокрема, у стрип-клубі “Голий револьвер” та “масажному салоні” Арташів на вулиці Перемоги, 115.
Разом з тим надходять повідомлення про факти продажу наркотичних речовин військовим; за словами очевидців, наркотик потрапляє на фронт разом із гуманітарною допомогою.
Тобто, на початку війни, до того як зайнятись виробництвом дронів, засновники Генерала Черешні в складі ОЗУ Арташі займались не менш прибутковою справою – налагодженням трафіку наркотичних речовин українським військовим.
Як член ОЗУ Арташі Ярослав Гришин став збройним бароном через Арсена Жумаділова
Щоб зрозуміти, як запорізький адвокат Ярослав Гришин, основна діяльність якого крутилась довкола обслуговувуння обслуговування інтересів кадировців та ОЗУ Арташі зайшов у дроновий бізнес та отримав доступ до мільярдних контрактів, потрібно звернути увагу на його зв’язки з директором Агенції оборонних закупівель ДОТ Арсеном Жумаділовим.
Зокрема, Брат Ярослава Гришина – адвокат Станіслав Гришин – представляв “Державного оператора тилу” до злиття з Агентством оборонних закупівель, яке очолив Арсен Жумаділов.
Кадровий директор ТОВ “Центр дослідження беспілотних систем” який випускає дрони під брендо Генерал Черешня – Андрій Лавринович до 2025 року працював у тому ж “Державному операторі тилу” під керівництвом Жумаділова.
Водночас, сам Ярослав Гришин публічно підтримувавАрсена Жумаділова у боротьбі за посаду голови Агентства, коли той усував попередню керівницю Марину Безрукову. Власне кажучи, на Українській Правді всього два дописи Ярослава Гришина, і обидва вони стосуються критики Марини Безрукової, яка, схоже, блокувала закупки неякісних дронів Генерала Черешні по завищеним цінам.
ФОТО: Скріншот блогів Ярослава Гришина на Українській Правді
Тож не дивно, що відразу після заходу Арсена Жумаділова на посаду, компанія “Центр досліджень безпілотних систем” різко стала одним з фаворитів “Агенції оборонних закупівель“. Так, за весь 2024 рік АОЗ законтрактував різних дронів під брендом “Генерал Черешня” на суму трохи більше 400 млн грн. А за перші шість місяців цього року обсяг контрактів виріс у десять разів – до 4,5 млрд грн.
Щоб виключити спекуляції на тему “купували тому що якісне”, достатньо згадати, що деякі підрозділи вважають дрони Генерал Черешня такими, що “вимагають доопрацювання після доставки на фронт”. Йдеться про заміну VТХ, польотників, частот керування. Тобто військовим доводиться за свої гроші доопрацьовувати дрони.
Про корупційні схеми членів ОЗУ Арташі в українській оборонці, у наступній частині нашого журналістського розслідування.
Після удару по виставці безпілотників 24 липня Brave1 різко наростив публічну комунікацію. За словами співрозмовника, знайомого з внутрішньою роботою оборонно-технологічного кластера, ця інформаційна активність не була випадковою. Її завданням стало зміщення суспільної уваги з трагедії та виниклих репутаційних ризиків на досягнення української оборонної екосистеми.
У наступні дні платформа практично щодня публікувала повідомлення про нові успіхи: розповідала про рекордні обсяги закупівель через Brave1 Market, демонструвала результати бойового застосування розробок учасників кластера, оголосила про спільну грантову програму з НАТО та підкреслювала лідерство України в розвитку «етичного» штучного інтелекту для військової сфери. При цьому сам удар по полігону та можливий зв’язок платформи з виставкою Brave1 публічно не коментував.
Інформаційний вакуум швидко заповнили інші учасники. Російська сторона практично одразу почала стверджувати, що саме Brave1 виступав організатором заходу, а відповідальність намагалася поширити і на віце-прем’єра Михайла Федорова. Українська влада подібних заяв не робила. Більше того, українські та західні ЗМІ пов’язують організацію виставки з асоціацією Armada та її керівником Василем Гончаруком, якого пізніше заарештували у справі про халатність.
24 липня російські балістичні ракети вдарили по приватному полігону в Капітанівці. Загинули не менше десяти осіб, близько ста отримали поранення. Москва офіційно заявила, що метою стала демонстрація українських та іноземних безпілотників. Володимир Зеленський назвав проведення відкритої виставки в умовах постійної загрози ударів «дорогою помилкою». Слідство зараз з’ясовує, чому організатори зібрали на одній площадці сотні військових, представників спецслужб і виробників озброєнь, маючи укриття лише на кілька десятків осіб.
Для Brave1 ця історія виявилася особливо чутливою. Створена у 2023 році державна платформа за участю Мінцифри, Міноборони та інших відомств до середини 2026 року стала одним із ключових елементів української системи підтримки оборонних інновацій. В екосистемі зареєстровані тисячі проєктів, а через маркетплейс Brave1 Market військові підрозділи закуповують обладнання, використовуючи систему бойових балів. Для такої структури довіра — один із головних ресурсів, оскільки від неї залежать не лише відносини з українськими розробниками та військовими, а й міжнародне фінансування.
Саме тому інформаційна стратегія, обрана після трагедії, виглядала показовою. Уже 28 липня Brave1 спільно з Міноборони повідомив про рекордні червневі закупівлі через Brave1 Market — понад ніж на 110 млн доларів (понад 5 млрд грн) дронів, наземних роботизованих комплексів і засобів радіоелектронної боротьби, а також про скорочення термінів поставок до восьми днів. Практично одночасно з’явилися повідомлення про успішне застосування нових керованих боєприпасів, запуск спільної грантової програми з НАТО та розвиток технологій «етичного» військового штучного інтелекту. Жодна з цих публікацій не торкалася подій у Капітанівці. Натомість вони формували зовсім інший інформаційний порядок денний — про технологічні досягнення, міжнародну підтримку та зростання оборонної галузі.
Основний репутаційний удар у підсумку припав на організаторів виставки. Василь Гончарук став фігурантом кримінального провадження, проте наслідки цієї історії можуть виявитися значно ширшими за одне розслідування. Російська інформаційна кампанія вже намагається поширити відповідальність на все коло проєктів, пов’язаних із Михайлом Федоровим і розвитком українських оборонних технологій. Навіть якщо подібні твердження не підтверджуються офіційними даними, сама спроба сформувати таку асоціацію створює додаткові репутаційні ризики для всієї екосистеми.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія втратила стратегічну ініціативу у війні завдяки стрімкому розвитку українських військових технологій. За його словами, за роки повномасштабної війни Україна створила потужний оборонно-промисловий сектор, який дозволяє ефективно протистояти противнику та компенсувати його чисельну перевагу.
Зеленський зазначив, що на початку повномасштабного вторгнення російський диктатор Володимир Путін розраховував захопити Україну за два-три дні. Однак війна триває вже понад чотири роки, а за цей час українська оборонна промисловість суттєво посилилася та стала одним із ключових чинників стримування російської агресії.
За словами президента, сьогодні в Україні працюють близько 500 компаній, які займаються розробкою сучасних військових технологій. Саме їхня діяльність, наголосив Зеленський, допомагає українським військовим отримувати нові рішення для ведення бойових дій та зберігати технологічну перевагу.
“Наразі у нас 500 компаній із дуже потужними технологіями”, – сказав президент.
Глава держави підкреслив, що сучасна війна швидко змінюється, а технології потребують постійного вдосконалення. За його словами, характер бойових дій змінюється кожні кілька місяців, тому Україна змушена оперативно адаптувати свої розробки до нових викликів.
“Ми розуміємо, що ця війна змінюється кожні три-шість місяців. Ми маємо змінювати технології”, – зазначив Зеленський.
Президент також звернув увагу на чисельну перевагу російської армії. За його словами, саме тому Україна робить ставку не на кількість військових, а на інновації, високотехнологічне озброєння та розвиток власного оборонно-промислового комплексу.
Зеленський наголосив, що посилення військових спроможностей України, а також удари по російських військових об’єктах поступово змінюють ситуацію на полі бою та позбавляють Кремль можливості нав’язувати власний сценарій розвитку подій.
Окремо глава держави заявив, що російська армія щомісяця зазнає значних втрат особового складу, однак, попри це, Кремль не демонструє готовності до припинення бойових дій.
“Путін втрачає 30 000 солдатів на місяць. Втрати великі, але він не хоче припиняти цю війну. Тому зараз ініціатива не в руках Путіна”, – наголосив президент.
За словами Зеленського, подальший розвиток українських військових технологій і нарощування оборонного виробництва залишаються одним із ключових факторів, які дозволяють Україні ефективно протистояти російській агресії та зміцнювати свої позиції на фронті. Водночас президент підкреслив, що для збереження цієї переваги необхідно й надалі інвестувати у розвиток інновацій, розширювати виробництво сучасного озброєння та поглиблювати співпрацю з міжнародними партнерами.
Президент України Володимир Зеленський 27 липня здійснив робочий візит до Великої Британії, де вперше зустрівся з новим прем’єр-міністром країни Енді Бернемом. Переговори відбулися на борту авіаносця Королівських військово-морських сил HMS Queen Elizabeth на військово-морській базі в Портсмуті. Головними темами зустрічі стали зміцнення оборони України на морі та в повітрі, розвиток спільного оборонного виробництва, підтримка української програми безпілотників, а також передача британської технології радіоелектронної боротьби Stone Cloak, яка вже використовується українськими військовими.
Візит Зеленського став першим прийомом іноземного лідера для Енді Бернема після його вступу на посаду прем’єр-міністра Великої Британії. Це, як наголосили на Даунінг-стріт, мало підкреслити незмінність британської підтримки України попри зміну глави уряду. Сам Бернем заявив, що Лондон і надалі стоятиме «пліч-о-пліч» з Україною, доки не буде досягнуто справедливого та тривалого миру.
Зеленський після переговорів повідомив, що особливо цінує рішення Великої Британії передати Україні технології радіоелектронної боротьби для захисту безпілотників. За його словами, це рішення матиме безпосереднє практичне значення для українських військових.
«Вдячний Британії за сьогоднішнє рішення надати Україні технології РЕБ для захисту українських дронів. Точно буде корисно на полі бою»,— зазначив президент.
Він також повідомив, що сторони обговорили подальше розширення співпраці у сфері виробництва безпілотників та інших сучасних оборонних технологій. За словами Зеленського, саме технологічне партнерство сьогодні є одним із найважливіших напрямків українсько-британських відносин.
Одним із ключових результатів зустрічі стала домовленість щодо британської системи Stone Cloak. Ідеться не лише про передачу готових засобів радіоелектронної боротьби, а й про передачу Україні прав інтелектуальної власності на цю технологію. Це означає, що українські підприємства отримають можливість самостійно виробляти такі комплекси у великих масштабах без залежності від імпорту.
Stone Cloak являє собою компактний засіб радіоелектронного придушення, який за розмірами можна порівняти з планшетом. Пристрій встановлюється на безпілотники та створює електронні перешкоди, що ускладнюють російським системам протиповітряної оборони виявлення, супровід і наведення на українські дрони. За інформацією британського уряду, тисячі таких систем уже були передані Україні, а тепер Київ зможе організувати їх серійне виробництво на власній території.
На Даунінг-стріт назвали Stone Cloak прикладом британських військових інновацій, які пройшли перевірку безпосередньо на полі бою. У майбутньому ця технологія також інтегруватиметься у нові британські високоточні засоби ураження, включно з перспективними крилатими ракетами.
Переговори відбулися на борту авіаносця HMS Queen Elizabeth, який є найбільшим бойовим кораблем Королівських ВМС Великої Британії. Під час візиту Зеленський і Бернем поспілкувалися також із британськими та українськими військовими, які брали участь у міжнародних навчаннях Sea Breeze. У цьогорічному етапі навчань, що проходив у Великій Британії, були задіяні понад 200 українських військовослужбовців та моряків. Програма була присвячена протимінній боротьбі, морській безпеці та підготовці до майбутніх операцій у Чорному морі.
Президент України наголосив, що саме зміцнення безпеки в повітрі та на морі є одним із пріоритетів двосторонньої співпраці. Він також запросив Енді Бернема здійснити офіційний візит до України.
Візит Зеленського до Великої Британії став продовженням інтенсивного політичного діалогу між Києвом і Лондоном після зміни британського уряду. Одразу після вступу на посаду Бернем провів телефонну розмову з президентом України, під час якої запевнив у збереженні незмінної підтримки Києва. Тоді ж він запросив Зеленського до Великої Британії для проведення особистих переговорів щодо подальшого розвитку оборонного партнерства.
Сам Бернем неодноразово заявляв, що має намір продовжити політику свого попередника Кіра Стармера щодо України. За офіційними даними британського уряду, від початку повномасштабного російського вторгнення Лондон уже надав Україні допомогу на суму близько 25 млрд фунтів стерлінгів, із яких 16 млрд фунтів припадають безпосередньо на військову підтримку.
Під час спілкування з журналістами Зеленський також заявив, що Україна прагне не лише отримувати сучасні технології від союзників, а й розширювати спільне виробництво. Зокрема, президент повідомив про намір створити у Великій Британії підприємство з виробництва сучасних безпілотних систем на основі українських розробок. За його словами, Україна готова ділитися бойовим досвідом і власними технологічними рішеннями, а також розраховує на аналогічну відкритість британської сторони.
Візит до Великої Британії став першим етапом насиченого міжнародного графіка президента України. Уже найближчим часом Зеленський має продовжити переговори зі стратегічними партнерами, зокрема провести зустріч із президентом США Дональдом Трампом. На цьому тлі переговори в Портсмуті стали важливим сигналом, що зміна влади у Великій Британії не вплинула на стратегічний курс країни щодо підтримки України, а співпраця у сфері високих військових технологій лише поглиблюватиметься.
У ніч проти 27 липня Сили оборони України здійснили серію далекобійних ударів по стратегічних об’єктах на території Росії. Президент Володимир Зеленський підтвердив, що українські військові уразили експортний термінал у Ростовській області, а також завдали ударів по нафтових об’єктах у Ярославській області та Удмуртській Республіці. За словами глави держави, ці операції є частиною стратегії так званих «далекобійних санкцій», спрямованої на послаблення економічних можливостей Росії фінансувати війну.
Про результати нічної операції Зеленський повідомив у своїх соціальних мережах. Він зазначив, що експортний термінал у Ростовській області, який став ціллю українських сил, розташований приблизно за 250 кілометрів від лінії фронту. Водночас удари по нафтовій інфраструктурі в Ярославській області та Удмуртії були завдані на відстані близько 1300 кілометрів від державного кордону України.
Президент наголосив, що такі операції є частиною довгострокового плану зі зниження військово-економічного потенціалу Росії. За його словами, Україна системно скорочує можливості Кремля отримувати прибутки від експорту енергоресурсів, які використовуються для фінансування війни.
«Виконується план далекобійних санкцій та знижуємо можливості Росії фінансувати війну»,– заявив Зеленський. Також він подякував військовослужбовцям Сил оборони за точну роботу по цілях, які ще донедавна вважалися глибоким тилом Росії.
Напередодні російські Telegram-канали та місцеві жителі повідомляли про серію вибухів і масштабні пожежі в Ростовській області. Зокрема, очевидці публікували відео займання в районі Ростовського морського торговельного порту, який є одним із важливих логістичних вузлів для експорту російської продукції. Незалежні OSINT-аналітики також дійшли висновку, що однією з головних цілей атаки був саме цей портовий комплекс.
Окрім Ростовської області, під удар потрапили об’єкти паливно-енергетичного комплексу в Ярославській області та Удмуртії. Ці регіони розташовані далеко від українського кордону й відіграють важливу роль у забезпеченні російської економіки паливом та логістикою. Українська влада традиційно розглядає подібні удари як спосіб послабити ресурсну базу Росії, не завдаючи ударів по цивільній інфраструктурі.
Останніми місяцями Україна значно активізувала кампанію далекобійних ударів по території Росії. Основними цілями стають нафтобази, нафтопереробні заводи, експортні термінали, логістичні вузли та об’єкти, які забезпечують російський військово-промисловий комплекс. Київ пояснює такі дії необхідністю позбавити Росію фінансових ресурсів для продовження агресії.
У липні президент Зеленський вже оголосив про створення в Україні окремого командування далекобійних ударів, яке координує застосування безпілотників і високоточної зброї по стратегічних цілях на території РФ. За словами українського керівництва, ця стратегія має не лише військове, а й економічне значення, оскільки завдає збитків енергетичному сектору Росії та скорочує її експортні доходи.
Російська влада традиційно повідомляє про роботу систем протиповітряної оборони, однак інформація про масштаби пошкоджень на уражених об’єктах поки що уточнюється. Незалежного підтвердження всіх заяв сторін щодо наслідків нічної атаки наразі немає.
Відомий український бізнесмен та близький соратник опального екс-міністра оборони Михайла Федорова – Олександр Конотопський налагодив корупційні схеми в українській оборонці та паралельно продовжує торгувати з РФ, поставляючи туди свої охоронні системи Ajax.
На перший погляд ситуація з присутністю Конотопського на ринках двох воюючих країн здається парадоксальною, але якщо глибше зануритися у внутрішні процеси в українському політикумі та неформальні зв’язки близького соратника Конотопського – Михайла Федорова в США, то багато речей стають на свої місця.
Зокрема, як ми писали раніше, за відставкою Михайла Федорова з поста міністра оборони стоїть Давид Арахамія. За інформацією нашого джерела, Арахамія збив Федорова однією фразою, яку доніс до Президента: “його рейтинг сильно зростає”.
Дану інформацію варто розглядати в контексті “зливів” з резиденції Трампа в Мар-а-Лаго, про те, що “кандидатура Михайла Федорова на пост президента України одинаково влаштовує і американців і росіян”.
В даній конфігурації гра найближчого соратника Федорова – Конотопського на “два фронти” не являється настільки резонансною подією.
Російський бекграунд Олександра Конотопського
Як стверджує Олександр Конотопський в одному із своїх численних інтерв’ю, його перший серйозний бізнес на ринку охоронних систем, з яких виросла Ajax Systems почався з Росії. Як признається Конотопський, на початкових етапах розвитку Ajax, він займався “системним імпортом” систем сигналізації з РФ і Китаю.
В тому ж інтерв’ю ми бачимо щире захоплення Олександра Конотопського досягненнями інженерів СССР в області ракетобудування.
ФОТО: Скріншот раннього інтерв’ю Олександра Конотопського виданню BIT.UA
З часом Олександр Конотопський зміг розробити свою систему сигналізацій, які продаються у всьому світі, в тому числі на добре йому знайомому російському ринку, звідки, власне кажучи, і починався його бізнес.
У 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення, компанія Конотопського Ajax Systems заявила про вихід з ринків Росії та Білорусі та закриття офісу ТОВ “Аджакс Системс” на території РФ, але по факту продовжила працювати неофіційно.
Спочатку журналісти знайшли докази того, що Ajax Конотопського, незважаючи на офіційний вихід компанії з ринку РФ, продовжила сервісне обслуговування уже проданих безпекових комплексів.
Зокрема, Конотопський залишив працювати хмарні сервіси Ajax. У повідомленнях компанії зазначалося, що “хмара буде працювати”, що фактично дозволяло користувачам у Росії продовжувати використовувати частину функцій системи.
У квітні 2022 року в Telegram-спільноті “Ajax Россия Unofficial” з’явилося закріплене повідомлення про наявність резервних мобільних застосунків для російських користувачів на випадок блокування офіційних сервісів.
Станом на лютий 2024 року ця спільнота налічувала близько тисячі учасників, а її модератор продовжував відповідати на технічні запити користувачів. У повідомленнях групи також зазначалося, що українські співробітники Ajax продовжували надавати технічну підтримку клієнтам із Росії вже після початку повномасштабної війни.
ФОТО: Ajax Россия продовжив обслуговування клієнтів незважаючи на офіційні заяви про вихід з ринку
Так, Дубайські компанії Конотопського – Ajax Systems Trading FZE та DMCC – відвантажують продукцію з Польщі на митний пост “Астана-ЦТО”. Одержувачі – казахстанські ТОВ “Торговий Дім Intant” і “Сафеті Експерт”, які далі перепродують товар в Росії та Білорусь.
– 65% імпорту “Торгового Дому Intant” – товар Ajax FZE, ~13,3 тис. одиниць за вересень 2025 – березень 2026;
– Ще ~ 45,5 тис. одиниць через “Сафеті Експерт”;
— до 2022 року компанії Конотопського не відвантажили до Казахстану жодної партії.
ФОТО: Конотопський продовжує продавати Ajax до РФ, через схеми паралельного імпорту
Описана схема свідчить про використання Конотопським Казахстану як проміжної юрисдикції для торгівлі з державою-агресором.
Такі дії можуть містити ознаки порушення санкційного законодавства та кримінальних правопорушень, передбачених ст. 111-1 (колабораційна діяльність), ст. 110-2 (фінансування дій, спрямованих на зміну меж території України), ст. 258-5 (фінансування тероризму) та ст. 209 (легалізація доходів) КК України.
Як Олександр Конотопський корумпує українських чиновників
Варто відзначити, що успіх Олександра Конотопського на ринку охоронних систем це не завжди про параметри ціна-якість, а більше про вміння правильно вибудувати комунікацію, особливо якщо мова йде про ТОП-чиновників та відкати.
Яскравий приклад корупційної схеми вибудованої Олександром Конотопським – встановлення охоронних систем Ajax у всіх київських школах.
Як ми писали раніше, за прямого впливу близького друга Конотопського – заступника голови КМДА Валентина Мондриївського, охоронні системи Ajax були встановлені у всіх 400 шкіл міста Києва. Корупційна складова від цієї “угоди”, за яку в кінцевому рахунку заплатили кияни, пішла в особисту кишеню Валентина Мондриївського.
Таким чином Валентин Мондріївський отримав “особисту кормушку”, а Олександр Конотопський вдячного та контрольованого ТОП-чиновника, через якого можна з легкістю “вирішувати питання”.
Судячи з того, що на п’ятому році збройної агресії охоронні системи Ajax продовжують безперешкодно продаватись в РФ, не виключено, що Конотопський зміг корумпувати також і когось з російських ТОП-чиновників.
Як Олександр Конотопський наживається на поставках дронів по завищених цінах
Окрема тема – це над заробітки Олександра Конотопського, як постачальника дронів для українського війська. Нагадаємо, Конотопському через ТОВ “Скайфолл Індастріс” та ТОВ “Стрим Техно” належить SkyFall — українська компанія, що займається розробкою та виробництвом безпілотних систем.
Зокрема, SkyFall розробляє та виробляє ударний дрон Vampire, а також випускає FPV-дрони Shrike, перехоплювачі шахедів P1-SUN, системи зв’язку та інші технологічні компоненти для Сил оборони України.
Варто відзначити, що успіх SkyFall був забезпечений двома факторами. Перший, це державні закупівлі на мільярди доларів дронів SkyFall в без конкуренції. Зокрема, місяць тому, за сприяння уже екс-міністра оборони Михайла Федорова, Конотопський отримав підряд 40 мільярдів гривень без конкуренції.
Другим “секретом” успіху виробника дронів Олександра Конотопського є продаж державі дронів по завищених в рази цінах через мережу фірм-прокладок, зареєстрованих на фунтів.
Так, згінно даних митних декларацій упродовж 2025-2026 років ТОВ “Стрим Техно” Конотопського імпортувало товар від близько 60 постачальників-нерезидентів на суму понад 43,1 млрд грн.
Постачання відбувається за непрямими контрактами через естонську компанію-прокладку DMO COMMERCE OU.
Компанія DMO COMMERCE OÜ зареєстрована 18.06.2024р, зі статутним капіталом у 2 500 євро, видом діяльності вказана оптова та роздрібна торгівля.
Засновником компанії з мільярдними оборотами вказаний Denys Ovsiannikov (Денис Овсянніков), з бекграундом звичайного айтішника.
ФОТО: Структура власності DMO COMMERCE OÜ
При цьому у фінансовій звітності компанії витрати на оплату праці співробітників не вказані, тобто компанія немає співробітників і являється класичною “прокладкою”.
ФОТО: В естонській прокладці DMO COMMERCE OÜ Конотопського немає співробітників
Розрахунки за поставлений товар проводяться не безпосередньо на користь гонконгського постачальника, а спочатку йдуть на адресу естонської DMO COMMERCE OÜ, яка, у свою чергу, здійснює подальше перерахування коштів до Гонконгу.
Як бачимо з фінансової звітності DMO COMMERCE OÜ, доступної у відкритих джерелах, оборотні активи естонської прокладки Конотопського у рік заснування склали відразу 7 473 877 €, а уже у наступному зросли до 48 662 044 €.
При цьому чистий прибуток компанії DMO COMMERCE OÜ, в якій як ми бачимо працює “0” співробітників, за неповний 2024 рік склав – 6 537 362 €, а за 2025 рік – 24 186 793 €.
ФОТО: Річні фінансові звіти естонської прокладки DMO COMMERCE OÜ Конотопського
Іншими словами, тільки через одну естонську прокладку DMO COMMERCE OU, яку Конотопський використовує у схемі поставок дронів за 2024-2025 роки було виведено 30 724 155 €.
Варто відзначити, що через мережу прокладок на кшталт естонської DMO COMMERCE OU можуть проходити сотні мільйонів, які мали йти на обороноздатність України, але осідають в кишенях Олександра Конотопського та його спільників.
У Німеччині запропонували укласти з Україною двосторонню угоду про обмін оборонними технологіями. Берлін особливо зацікавлений в українських розробках у сфері безпілотників, протидії дронам і ракетних систем, пише Bild.
З такою ініціативою виступив керівник парламентської групи Християнсько-соціального союзу в Бундестазі Александер Гоффманн. Він наголосив, що Німеччина залишається одним із найбільших донорів України та планує продовжувати військову, фінансову й гуманітарну підтримку. Водночас співпраця, на його думку, має приносити користь обом державам.
Гоффманн запропонував юридично закріпити передачу Німеччині частини практичного досвіду, який Україна отримала під час повномасштабної війни. Йдеться не про вже ухвалене рішення німецького уряду, а про політичну пропозицію, яку ще мають обговорити.
Найбільшу увагу Берлін приділяє українському виробництву безпілотників. За словами політика, Німеччина повинна мати можливість у разі загострення безпекової ситуації швидко збільшити випуск дронів. Український досвід може допомогти німецьким підприємствам швидше адаптувати розробки до реальних бойових умов.
Також Німеччину цікавлять системи перехоплення ворожих БпЛА, засоби радіоелектронної боротьби, використання штучного інтелекту та сучасні ракетні технології. Раніше міністр оборони ФРН Борис Пісторіус називав ці напрями серед ключових сфер, у яких німецькі військові та виробники можуть переймати досвід України.
Оборонна співпраця між країнами вже розширюється. Українські та німецькі компанії працюють над спільним виробництвом безпілотних систем різної дальності, включно з дронами, здатними уражати цілі на відстані до 1500 кілометрів.
Крім того, сторони домовлялися про розвиток протиракетних спроможностей і спільне виробництво наземних роботизованих комплексів. Такі проєкти мають одночасно посилити Збройні сили України та розширити можливості європейської оборонної промисловості.
Ініціатива Гоффманна показує, що український оборонно-промисловий комплекс дедалі частіше розглядають не лише як отримувача західної допомоги, а і як джерело унікальних технологій та бойового досвіду. Остаточні умови можливого обміну, зокрема питання захисту інтелектуальної власності та доступу до розробок, наразі не визначені.
Президент України Володимир Зеленський у неділю, 26 липня, провів нараду, присвячену далекобійним ударам по стратегічних об’єктах на території Росії. За її підсумками українське керівництво погодило продовження операцій та оновило перелік пріоритетних цілей, ураження яких має послабити здатність Москви виробляти зброю, забезпечувати окупаційні війська й фінансувати подальше ведення війни.
Про результати наради глава держави повідомив у соціальних мережах. Зеленський наголосив, що український план так званих далекобійних санкцій проти Росії виконується відповідно до визначених військово-політичним керівництвом пріоритетів.
«План українських далекобійних санкцій проти Росії за цю війну виконується у відповідності з визначеними пріоритетами», — заявив президент.
Під терміном «далекобійні санкції» українська влада має на увазі удари по об’єктах, які безпосередньо підтримують російську військову машину. Йдеться, зокрема, про нафтопереробні підприємства, склади пального, військові виробництва, логістичні вузли, аеродроми, радіолокаційні системи та інші стратегічні цілі.
На відміну від економічних санкцій, запроваджених західними державами, українські далекобійні операції фізично знижують спроможність Росії використовувати конкретне підприємство або інфраструктурний об’єкт для підтримання війни.
Дальність українських ударів перевищила 3000 кілометрів
За словами Зеленського, українські засоби ураження вже здатні долати відстань понад 3000 кілометрів. Водночас держава продовжує нарощувати технологічні та виробничі спроможності, щоб діяти на ще більшій глибині російської території.
Раніше Україна вже підтверджувала наявність далекобійних безпілотників із радіусом дії понад 3000 кілометрів. У червні Зеленський повідомляв про українську атаку на нафтопереробні потужності у Тюменській області Росії, розташованій більш ніж за 2000 кілометрів від українського кордону. Тоді президент наголосив, що Україна створила відповідні далекобійні системи саме для системного тиску на російський нафтовий сектор.
Нині українські ударні дрони потенційно здатні діставатися об’єктів не лише в європейській частині Росії, а й на Уралі та в окремих районах Сибіру. Це суттєво змінює стратегічну ситуацію, адже російське керівництво протягом багатьох років розраховувало, що велика відстань від українського кордону гарантує безпеку ключових підприємств і військових виробництв.
Зеленський зазначив, що стратегічна глибина тилу тривалий час була однією з головних переваг Росії. Тепер вона поступово перетворюється на проблему, оскільки Москва змушена захищати величезну кількість об’єктів на території найбільшої за площею країни світу.
Російська ППО не може прикрити всі об’єкти
За словами президента, значна частина російських систем протиповітряної оборони зосереджена навколо Москви, Санкт-Петербурга, державних резиденцій та Кримського мосту.
Це означає, що промислові підприємства, нафтопереробні заводи, склади, логістичні вузли й військові об’єкти в інших регіонах можуть залишатися недостатньо захищеними. Що ширшою стає географія українських ударів, то складніше Росії одночасно прикривати всі потенційні цілі.
Перекидання додаткових комплексів ППО вглиб країни також може послаблювати захист фронту, окупованих територій або стратегічно важливих регіонів. Таким чином навіть сама загроза ударів змушує Кремль розпорошувати дорогі зенітні системи та витрачати ракети-перехоплювачі.
Україна вже демонструвала здатність проводити масовані далекобійні операції. 20 липня українські сили спрямували в бік Московського регіону понад 400 безпілотників. Під час цієї атаки повідомлялося про пожежі на промислових об’єктах і ймовірне ураження нафтової інфраструктури.
Такі операції мають не лише безпосередній військовий або економічний ефект. Вони також змушують російську владу обмежувати роботу аеропортів, перекривати повітряний простір і перекидати ресурси на захист столиці та інших великих міст.
Понад тисяча вогневих завдань за рік
Зеленський повідомив, що від початку реалізації плану далекобійних санкцій українські сили виконали вже понад тисячу вогневих завдань.
За його словами, серед уражених цілей були російські нафтові об’єкти, критично важливі військові виробництва та системні об’єкти логістики. Йдеться про інфраструктуру, яка забезпечує російську армію пальним, боєприпасами, комплектувальними, технікою та можливістю перекидати ресурси до фронту.
«Ми вже довели, що українські дрони можуть досягати, зокрема, цілей в Уральському регіоні, в Сибіру та інших віддалених від Москви землях», — заявив президент.
Офіційна статистика щодо конкретного результату кожного з понад тисячі завдань не оприлюднюється з міркувань безпеки. Частина операцій також може проводитися Службою безпеки України, Силами спеціальних операцій, Силами безпілотних систем, військовою розвідкою та іншими структурами.
У липні Україна повідомила про створення окремого командування далекобійного впливу, яке має об’єднати відповідні ресурси й систематизувати удари по російській енергетичній та логістичній інфраструктурі. Зеленський пояснював, що метою нового командування є максимальне послаблення здатності Росії продовжувати війну.
Які цілі можуть бути пріоритетними
Точний перелік об’єктів, погоджених під час наради 26 липня, зі зрозумілих причин не розкривається. Зеленський лише зазначив, що список оновили відповідно до реального впливу кожної цілі на Росію та її спроможність продовжувати й затягувати війну.
Найімовірніше, під час визначення пріоритетів враховують роль об’єкта у виробництві зброї, забезпеченні армії, експорті енергоносіїв, ремонті техніки або транспортуванні військових вантажів. Це висновок із попередніх офіційно підтверджених операцій та заяв українського керівництва.
Одним із ключових напрямів залишається російський нафтопереробний сектор. Доходи від експорту нафти та нафтопродуктів допомагають Кремлю фінансувати державний бюджет і військові витрати, а самі підприємства забезпечують пальним армію, авіацію та логістику.
Удари по НПЗ можуть тимчасово знижувати обсяги перероблення, змушувати підприємства зупиняти окремі установки й витрачати кошти на ремонт. Водночас постійна загроза нових атак збільшує витрати на захист і страхування промислових об’єктів.
Раніше українські удари по російських нафтопереробних заводах, терміналах і паливних складах уже призводили до перебоїв із постачанням пального в окремих регіонах Росії та на окупованих територіях. У відповідь Москва запроваджувала обмеження на експорт дизельного пального та посилювала контроль за транспортними маршрутами.
Окрему групу цілей становлять підприємства російського оборонно-промислового комплексу. Це можуть бути заводи, які випускають ракети, безпілотники, вибухові речовини, двигуни, електронні компоненти або ремонтують військову техніку.
Навіть тимчасова зупинка критичного виробничого вузла може вплинути на темпи виготовлення озброєння, особливо якщо підприємство має унікальне обладнання або залежить від складних імпортних компонентів.
Мета — підштовхнути Росію до дипломатії
Зеленський заявив, що кінцевою метою далекобійного тиску є створення умов, за яких Росія буде змушена серйозніше ставитися до дипломатичного завершення війни.
«Головна мета — щоб наш далекобійний тиск ще більше підштовхував Росію до дипломатії через ускладнення виробництва компонентів для зброї, нафтові й інші економічні втрати та повернення цієї війни в “рідну гавань”», — наголосив президент.
Формулювання про повернення війни в «рідну гавань» означає перенесення наслідків російської агресії на територію самої держави-агресора. Українське керівництво наголошує, що Москва не повинна мати можливості безкарно атакувати українські міста, водночас зберігаючи свої військові заводи, аеродроми та паливну інфраструктуру в повній безпеці.
За словами Зеленського, Україна вже передала російському політичному керівництву всі необхідні пропозиції для завершення війни достойним миром. Однак Кремль продовжує відкидати припинення вогню та наполягає на виконанні власних вимог.
У таких умовах Київ поєднує дипломатичні ініціативи з військовим і економічним тиском. Українська позиція полягає в тому, що реальні переговори стануть можливими лише тоді, коли продовження війни коштуватиме Росії більше, ніж її припинення.
Удари продовжаться
Під час наради Зеленський погодив продовження далекобійних операцій. Це означає, що удари по російських військових, промислових, енергетичних і логістичних об’єктах залишатимуться частиною української стратегії.
Розширення дальності дронів до понад 3000 кілометрів значно збільшує потенційну кількість цілей. Росія тепер змушена враховувати загрозу не лише для прикордонних областей, Криму чи Краснодарського краю, а й для підприємств у віддалених промислових регіонах.
Водночас українська сторона не розкриває маршрути, типи апаратів, обсяги виробництва та конкретні об’єкти майбутніх операцій. Такі дані є військовою таємницею, а публічні повідомлення зазвичай з’являються вже після підтвердженого ураження.
Президент наголосив, що партнери України знають, які саме кроки необхідні для посилення тиску на Москву. Йдеться як про санкції та обмеження російських енергетичних доходів, так і про розвиток українського оборонного виробництва.
«Наша влучність ефективно працює на створення умов для реальної дипломатії», — підсумував Зеленський.
Отже, Україна переходить від окремих резонансних ударів до системної далекобійної кампанії. Понад тисяча виконаних завдань, дальність більш ніж 3000 кілометрів і створення спеціального командування свідчать, що дипстрайки стають одним із ключових інструментів тиску на російську військову машину. Київ розраховує, що знищення важливих виробництв, скорочення нафтових доходів і руйнування логістики поступово звузять можливості Кремля продовжувати війну та підштовхнуть його до реальних переговорів.
ФОТО: Кадировці під керівництвом Мурада Саїдова піариться на роздачі вкраденої у Запоріжжі гуманітарки
