Gorchitsa.info

Позначка: дрони

  • Масований удар по Києву: одна людина загинула, кількість постраждалих зросла до 26

    Масований удар по Києву: одна людина загинула, кількість постраждалих зросла до 26

    Російські війська в ніч на 5 серпня здійснили чергову масовану комбіновану атаку на Київ, застосувавши балістичні ракети та ударні безпілотники. Внаслідок обстрілу загинула одна людина, а кількість постраждалих протягом ночі постійно зростала і станом на ранок досягла 26 осіб.

    Про це повідомила Київська міська військова адміністрація.

    За даними КМВА, станом на 02:10 було підтверджено загибель жінки внаслідок російського удару. На той момент також повідомлялося про п’ятьох постраждалих. Уже приблизно через пів години влада уточнила інформацію, заявивши, що кількість поранених зросла до 12 осіб.

    Згодом, станом на 05:35, міська влада повідомила про нове збільшення кількості постраждалих. Наразі відомо про 22 поранених, а рятувальні та аварійні роботи на місцях ударів тривають.

    Мер Києва Віталій Кличко повідомив, що серед постраждалих є водій бригади екстреної медичної допомоги. Автомобіль швидкої зазнав пошкоджень під час повторних вибухів, коли медики виконували свою роботу.

    За інформацією столичної влади, наслідки російської атаки зафіксовано більш ніж на семи локаціях у Голосіївському, Оболонському, Деснянському та Святошинському районах міста. У різних районах пошкоджено житлову інфраструктуру та складські приміщення, виникли масштабні пожежі.

    Крім того, у Голосіївському районі після одного з ударів стався витік аміаку. Фахівці оперативно локалізували небезпечну ситуацію, не допустивши її подальшого поширення.

    Екстрені служби продовжують працювати на місцях влучань, ліквідовуючи наслідки нічної атаки. Правоохоронці, рятувальники та комунальні служби обстежують пошкоджені об’єкти, а інформація про масштаби руйнувань і кількість постраждалих продовжує уточнюватися.

  • Масований удар по Київщині: кількість загиблих зросла до 14, пошкоджено логістичні центри та залізницю

    Масований удар по Київщині: кількість загиблих зросла до 14, пошкоджено логістичні центри та залізницю

    Унаслідок масованої комбінованої атаки російських військ на Київську область в ніч на 5 серпня кількість загиблих зросла до 14 осіб, ще 22 людини дістали поранення. Усім постраждалим надається необхідна медична допомога.

    Про це повідомила Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

    За інформацією рятувальників, аварійно-рятувальні роботи тривають одразу на семи локаціях. Найбільше постраждав Броварський район, де підрозділи ДСНС працюють на чотирьох об’єктах. Ще дві локації знаходяться у Бучанському районі та одна — у Фастівському.

    У Броварському районі внаслідок російських ударів виникли масштабні пожежі складських приміщень у Броварах, селищі Велика Димерка, а також у селах Квітневе та Перемога. Рятувальники продовжують ліквідацію наслідків обстрілів та гасіння вогню.

    У Фастівському районі пожежники ліквідували займання транспортних засобів на території одного з підприємств, яке також зазнало удару.

    У Бучанському районі триває гасіння пожежі складської будівлі у селі Чайки. Водночас у Софіївській Борщагівці рятувальникам вже вдалося ліквідувати займання на території логістичного підприємства.

    У ДСНС наголошують, що роботи проводяться в умовах підвищеної небезпеки, адже зберігається загроза повторних російських ударів.

    Через ураження логістичних центрів у Броварському районі було також порушено залізничне сполучення. В “Укрзалізниці” повідомили, що поруч із атакованими об’єктами проходять залізничні колії, через що рух поїздів тимчасово призупинили, а пасажирів і персонал станцій евакуювали.

    За оперативною інформацією компанії, на території залізничної платформи біля атакованих логістичних центрів виявили загиблих. Наразі триває оцінка наслідків обстрілу та відновлення роботи інфраструктури.

    Нагадаємо, в ніч на 5 серпня російські війська здійснили масовану комбіновану атаку по Києву та Київській області, застосувавши балістичні ракети та ударні безпілотники. У столиці внаслідок ударів спалахнули масштабні пожежі, переважно на складських об’єктах. За словами мера Києва Віталія Кличка, у місті загинула одна жінка, ще понад 20 людей отримали поранення.

    Київська область також зазнала значних руйнувань. Найбільше постраждали Броварський, Бучанський та Фастівський райони, де російські удари спричинили численні пожежі, пошкодження підприємств і логістичної інфраструктури, а також призвели до значних людських втрат.

  • Безпілотники знову атакували склади Wildberries: удари одночасно зафіксували у двох регіонах Росії

    Безпілотники знову атакували склади Wildberries: удари одночасно зафіксували у двох регіонах Росії

    У ніч на 4 серпня безпілотники атакували логістичні об’єкти найбільшого російського маркетплейса Wildberries одразу у двох регіонах Росії — Московській та Ленінградській областях. Внаслідок атак зафіксовано пошкодження складської інфраструктури, пожежі, а також загиблих і поранених.

    Про це повідомляє ASTRA.

    У Ленінградській області під удар потрапила складська зона поблизу селища Красний Бор у Тосненському районі. Губернатор регіону Олександр Дрозденко підтвердив факт атаки та повідомив про пошкодження логістичного комплексу.

    Спочатку російська влада заявила про знищення 15 безпілотників, однак згодом уточнила, що сили протиповітряної оборони нібито збили 17 дронів. Також повідомляється про одного постраждалого.

    У Красному Борі розташовано кілька великих логістичних центрів, серед яких і склад Wildberries площею близько 154 тисяч квадратних метрів. Інформації про масштаб пошкоджень самого комплексу офіційно не оприлюднювали.

    Ще одна атака сталася у підмосковному Чехові, де безпілотники атакували складські приміщення Wildberries. За повідомленнями російської сторони, після удару в приватному секторі неподалік спалахнула пожежа.

    Губернатор Московської області Андрій Воробйов заявив, що внаслідок атаки загинули п’ятеро людей, ще шестеро отримали поранення різного ступеня тяжкості.

    Останніми тижнями атаки на логістичну інфраструктуру Wildberries набули системного характеру. За даними Forbes, унаслідок серії ударів уже було виведено з ладу щонайменше 17% складських площ компанії. Протягом останніх двох тижнів Сили оборони України майже щодня завдавали ударів по об’єктах найбільшого російського маркетплейса.

    На тлі регулярних атак стало відомо, що Wildberries почала активно шукати нові логістичні потужності за межами Росії. Зокрема, компанія розглядає можливість розширення складської мережі в Казахстані, що може бути пов’язано з необхідністю диверсифікувати логістику та зменшити ризики для бізнесу.

  • Російська ППО збила дрон просто над пляжем у Геленджику: серед відпочивальників багато загиблих і поранених

    Російська ППО збила дрон просто над пляжем у Геленджику: серед відпочивальників багато загиблих і поранених

    На російському чорноморському узбережжі сталася трагедія під час атаки безпілотників. У курортному селі Архипо-Осипівка, що входить до муніципального утворення Геленджик Краснодарського краю РФ, безпілотник після роботи протиповітряної оборони впав у районі пляжу, де на той момент перебувала велика кількість відпочивальників. За попередніми офіційними даними російської сторони, загинули щонайменше троє людей, а кількість госпіталізованих згодом зросла до 17. Серед тяжко поранених є діти.

    Інцидент стався у понеділок, 3 серпня, на тлі чергової атаки безпілотників на південь Росії. Перші повідомлення про трагедію почали поширювати російські Telegram-канали та очевидці. На опублікованих у мережі відеозаписах чути стрілянину та вибухи, після яких люди починають залишати пляж.

    За даними ASTRA та інших російських джерел, безпілотник опинився безпосередньо над курортною зоною, після чого по ньому почала працювати російська протиповітряна оборона. Після ураження апарат втратив керування та впав у районі, де перебували відпочивальники.

    Початково губернатор Краснодарського краю Веніамін Кондратьєв повідомляв про трьох загиблих та 13 постраждалих. Пізніше дані щодо кількості поранених були оновлені.

    За словами помічника міністра охорони здоров’я РФ Олексія Кузнєцова, після інциденту до медичних закладів доставили вже 17 людей. Четверо госпіталізованих перебували у тяжкому стані, серед них — двоє дітей.

    Водночас у соціальних мережах та Telegram з’являлися повідомлення про більшу кількість загиблих. Зокрема, в окремих публікаціях ішлося вже про шість жертв і 17 поранених. Однак на момент підготовки матеріалу ці цифри не були підтверджені офіційно, тому достовірно говорити можна лише про щонайменше трьох загиблих.

    На пляжі були сотні людей

    Архипо-Осипівка є одним із популярних курортів російського чорноморського узбережжя. Населений пункт розташований на узбережжі приблизно за кілька десятків кілометрів від самого Геленджика та влітку приймає значну кількість туристів.

    Саме серпень традиційно є піком туристичного сезону. За даними туристичних ресурсів, місцеві пляжі влітку можуть бути сильно завантажені вже з раннього ранку. Архипо-Осипівка позиціонується насамперед як місце сімейного відпочинку завдяки пологому заходу у воду та розвиненій курортній інфраструктурі.

    Цього року попит на відпочинок у цьому районі залишався високим навіть на тлі регулярних атак безпілотників на Краснодарський край. Російський союз туріндустрії ще навесні повідомляв, що бронювання в Архипо-Осипівці на літній сезон демонструвало приріст приблизно на 90% порівняно з попереднім роком.

    Саме тому в момент падіння дрона на узбережжі перебувало багато людей. На кадрах із місця події видно заповнений пляж, а після вибуху частина відпочивальників починає швидко залишати берег.

    Очевидці заявляють, що сирени не було

    Одна з головних обставин трагедії, яка зараз активно обговорюється, — робота системи оповіщення.

    Очевидці та користувачі російських соціальних мереж стверджують, що перед початком роботи ППО сигнал повітряної тривоги на пляжі не звучав. На відео, яке поширилося після інциденту, дійсно можна почути характерні звуки стрілянини та подальший вибух, однак звуку сирени на цих фрагментах немає. Водночас самі по собі відеозаписи не дозволяють встановити, чи працювала система оповіщення в інших частинах населеного пункту.

    Один із користувачів, який заявив, що перебував у цей час в Архипо-Осипівці, описував кілька пострілів та потужний вибух, після якого люди почали масово залишати пляж. За його словами, безпілотник пролітав над узбережжям, після чого почалася робота ППО. Це свідчення очевидця з соцмережі й незалежно воно наразі не підтверджене.

    Російська влада на момент появи перших повідомлень детально не пояснювала, чи оголошувалася евакуація пляжів перед початком роботи протиповітряної оборони.

    ППО працювала безпосередньо над курортною зоною

    Окремі питання викликає рішення застосовувати засоби ураження проти безпілотника безпосередньо над територією з великою кількістю цивільних.

    Точний тип дрона, засобу ППО, яким його уражали, а також траєкторію польоту апарата достовірно не встановлено. Тому стверджувати, що саме стало безпосередньою причиною падіння БпЛА на пляж, без результатів розслідування передчасно.

    Разом із тим відео та повідомлення очевидців вказують на те, що перед падінням апарата в районі пляжу було чути роботу засобів протиповітряної оборони.

    Важливо, що у Краснодарському краї діють обмеження на публікацію матеріалів, які демонструють безпілотники та роботу російської ППО. Про відповідну заборону місцеві ресурси нагадували жителям регіону ще раніше.

    Попри це, після трагедії в мережі з’явилася значна кількість кадрів очевидців.

    Атаки на Краснодарський край стали регулярними

    Трагедія біля Геленджика сталася на тлі систематичних атак безпілотників на об’єкти у Краснодарському краї. Навесні та влітку 2026 року дрони неодноразово фіксували в районі Туапсе та інших населених пунктів регіону.

    Зокрема, у квітні-травні серія атак припала на Туапсинський нафтопереробний завод та морський термінал. Унаслідок ударів виникали пожежі та фіксувалися розливи нафтопродуктів, що навіть позначилося на туристичних бронюваннях у частині курортів регіону.

    Водночас у самій Архипо-Осипівці туристичний сезон продовжувався практично у звичайному режимі. Місцеві ресурси впродовж літа регулярно публікували кадри заповнених пляжів та рекламували курортний відпочинок.

    Тепер ситуація 3 серпня стала одним із найтяжчих інцидентів із цивільними на російському курорті внаслідок атаки безпілотників та роботи ППО.

    Кількість жертв ще може змінитися

    Інформація про наслідки трагедії продовжує уточнюватися. На цей момент підтверджені російською стороною дані свідчать щонайменше про трьох загиблих та 17 госпіталізованих. Четверо поранених перебувають у тяжкому стані, серед них двоє дітей.

    Водночас у мережі поширюються повідомлення про можливе збільшення кількості загиблих до шести осіб. Поки офіційного підтвердження цих даних немає.

    Також залишається відкритим питання, чому пляж не був евакуйований на тлі повітряної загрози та чому відпочивальники продовжували перебувати просто неба в момент роботи російської ППО.

    Саме ці обставини — робота системи оповіщення, рішення про застосування засобів ППО над заповненим людьми узбережжям і безпосередня причина падіння безпілотника — потребують окремого встановлення. Поки російська влада повідомляє переважно про кількість жертв і надання медичної допомоги постраждалим, а повної офіційної картини того, як саме сталася трагедія на пляжі в Архипо-Осипівці, немає.

  • Чернігів під безперервною атакою дронів: є влучання, пожежа та поранений

    Чернігів під безперервною атакою дронів: є влучання, пожежа та поранений

    Російські війська вранці у понеділок, 3 серпня, розпочали серію атак безпілотниками по Чернігову. Перші вибухи жителі міста почули близько 6:30, після чого повітряна загроза зберігалася протягом кількох годин. Унаслідок одного з ударів пошкоджене підприємство, на місці влучання виникла пожежа. Щонайменше одна людина отримала осколкові поранення. Інформація про остаточні наслідки атаки продовжує уточнюватися.

    Про удар повідомив начальник Чернігівської міської військової адміністрації Дмитро Брижинський. За його словами, російські війська застосували проти міста безпілотні літальні апарати. Після одного з влучань було пошкоджене місцеве підприємство та почалася пожежа.

    Спочатку міська влада не повідомляла про потерпілих, наголошуючи, що інформація уточнюється. Згодом Брижинський підтвердив, що внаслідок російської атаки одна людина отримала осколкові поранення.

    Яке саме підприємство стало ціллю удару та наскільки серйозними є руйнування, на момент появи перших офіційних повідомлень не уточнювалося. Також влада не розкривала точне місце влучання, що є стандартною практикою під час війни.

    За інформацією кореспондента РБК-Україна, перші вибухи у Чернігові пролунали приблизно о 6:30 ранку. Пізніше повідомлення про роботу безпілотників та нові вибухи продовжували надходити. Таким чином, йшлося не про одиничний удар, а про тривалу повітряну загрозу для обласного центру.

    Росія запустила по Україні 181 безпілотник

    Ранкова атака на Чернігів відбулася після масштабного нічного удару Росії по Україні.

    За даними Повітряних сил, у ніч проти 3 серпня російські війська застосували 181 ударний безпілотник та дрони інших типів. Українська протиповітряна оборона працювала в різних регіонах країни. Водночас були зафіксовані й влучання.

    Атаки на Чернігів продовжилися вже після завершення основної нічної хвилі ударів.

    Чернігівська область через географічне розташування регулярно опиняється під ударами російської армії. Росія застосовує проти регіону ударні безпілотники, ракети, керовані авіаційні бомби та інші засоби ураження. Особливо вразливими залишаються прикордонні громади області.

    Сам Чернігів останнім часом також дедалі частіше стає ціллю атак безпілотників.

    За тиждень до цього дрон РФ вдарив по супермаркету

    Нинішня атака сталася лише через вісім днів після одного з найтяжчих останніх ударів по Чернігову.

    26 липня російський безпілотник влучив у супермаркет АТБ у мікрорайоні ЗАЗ. У момент удару всередині магазину та поруч із ним перебували люди. Внаслідок атаки загинули двоє людей, серед яких 10-річна дитина. Кількість поранених згодом зросла щонайменше до 13 осіб.

    Тоді екстрені служби працювали безпосередньо серед житлової забудови. Частину потерпілих госпіталізували, іншим медичну допомогу надали амбулаторно.

    Російські війська того дня атакували місто не один раз. Вранці 26 липня один із безпілотників також влучив у підприємство. Після удару виникла масштабна пожежа, площа якої сягнула приблизно 1500 квадратних метрів. Рятувальникам вдалося ліквідувати займання.

    Таким чином, удар 3 серпня частково повторює тактику попередньої атаки: безпілотники заходять на місто хвилями, а загроза може зберігатися протягом тривалого часу.

    Після удару 26 липня українські джерела повідомляли, що російська армія могла застосовувати проти Чернігова реактивні безпілотники типу «Герань».

    Чернігів дедалі частіше опиняється під ударами

    Чернігів розташований приблизно за 60–70 кілометрів від кордону з Білоруссю та менш ніж за 100 кілометрів від російського кордону. Через це місто та область залишаються в зоні підвищеного ризику.

    Після відступу російських військ із півночі України навесні 2022 року наземна загроза для обласного центру суттєво зменшилася, однак повітряні атаки не припинилися. Російська армія регулярно атакує Чернігівщину ракетами та безпілотниками, а прикордонні громади потерпають також від артилерійських і мінометних обстрілів.

    Останнім часом особливо помітним стало збільшення ролі безпілотників. Росія використовує їх як для ударів по окремих об’єктах, так і під час масованих комбінованих атак.

    У випадку Чернігова ситуацію ускладнює невелика відстань до російської території: час між виявленням повітряної цілі та її наближенням до міста може бути значно коротшим, ніж для центральних чи західних регіонів України.

    Саме тому місцева влада регулярно закликає жителів не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та повідомлення про рух ударних безпілотників.

    Наслідки атаки ще встановлюють

    Станом на ранок 3 серпня підтверджено пошкодження щонайменше одного підприємства, пожежу на місці удару та поранення однієї людини.

    Повної інформації про масштаб руйнувань поки немає. На місцях влучань працюють відповідні служби, а влада збирає інформацію про можливі додаткові пошкодження.

    Чернігівська атака стала частиною чергової масштабної хвилі російських повітряних ударів. Лише протягом ночі противник запустив по Україні понад 180 безпілотників, після чого атаки на окремі регіони продовжилися вже вранці.

    Для Чернігова це вже щонайменше друга серйозна атака безпілотниками за трохи більше ніж тиждень. Після смертельного удару по супермаркету 26 липня російські дрони знову повернулися до міста — цього разу під ударом опинилося підприємство, спалахнула пожежа та є поранений.

    Остаточні наслідки ранкової атаки 3 серпня влада обіцяє повідомити після завершення роботи екстрених служб та обстеження місць ударів.

  • Генштаб підтвердив масштабний удар по Росії

    Генштаб підтвердив масштабний удар по Росії

    У ніч на 2 серпня Сили оборони України завдали серії ударів по військовій та паливній інфраструктурі Росії. Під ураження потрапили Саратовський нафтопереробний завод, військовий аеродром “Енгельс”, нафтобаза в Калузькій області, а також об’єкти, пов’язані з підготовкою та запуском російських ударних безпілотників.

    Про це повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України.

    У Генштабі зазначили, що операція була проведена в межах заходів зі зниження воєнно-економічного потенціалу країни-агресора. Однією з головних цілей став Саратовський нафтопереробний завод у Саратовській області.

    За інформацією військових, зафіксовано пряме влучання по території підприємства, після чого на об’єкті виникла пожежа.

    Саратовський НПЗ є одним із найбільших нафтопереробних підприємств Поволжя. Його виробничі потужності дозволяють переробляти близько 7 мільйонів тонн нафти на рік. Підприємство забезпечує виробництво бензину, дизельного пального, авіаційного пального та інших нафтопродуктів, які, за даними Генштабу, використовуються для потреб військово-промислового комплексу та збройних сил Росії.

    Ще однією важливою ціллю став військовий аеродром “Енгельс” у Саратовській області. Українські військові повідомили про успішне ураження об’єкта та виникнення пожежі на його території.

    Авіабаза “Енгельс” є однією з ключових баз стратегічної авіації Росії. Саме там дислокуються стратегічні бомбардувальники Ту-95МС і Ту-160, які регулярно застосовуються для запуску крилатих ракет по українських містах та об’єктах критичної інфраструктури.

    Крім того, Сили оборони України завдали удару по нафтобазі “Людиновська”, розташованій у місті Людиново Калузької області. За інформацією Генерального штабу, цей об’єкт використовується для зберігання та постачання паливно-мастильних матеріалів, зокрема для забезпечення потреб російської армії.

    Також українські військові повідомили про ураження місця зберігання, підготовки та запуску ударних безпілотників у районі населеного пункту Навля Брянської області. Подібні об’єкти відіграють важливу роль у забезпеченні російських атак дронами по території України.

    Окремо Генеральний штаб повідомив, що 1 серпня українські сили також уразили пункти управління безпілотниками противника. Удари були завдані по об’єктах у районах Ольхожемчугова Курської області Росії, а також Берестка на Донеччині, Січневого Дніпропетровської області та Яблукового Запорізької області.

    У Генштабі наголосили, що бойова робота зі знищення військової інфраструктури противника триває. Українські сили продовжують системно завдавати ударів по об’єктах, які забезпечують логістику, паливне постачання, стратегічну авіацію та застосування ударних безпілотників Росії.

    Нагадаємо, цієї ж ночі стало відомо про атаку безпілотників на логістичний центр Wildberries у Самарській області, який є одним із найбільших вузлів зберігання та розподілу товарів у Росії. Також російські джерела повідомляли про пожежі в Саратовській області після ударів по району Саратовського НПЗ та військового аеродрому “Енгельс”. Повідомлення Генерального штабу ЗСУ стало першим офіційним підтвердженням ураження низки цих стратегічно важливих об’єктів.

  • Українські дрони вдарили по складу Wildberries і Саратовському НПЗ

    Українські дрони вдарили по складу Wildberries і Саратовському НПЗ

    Україна продовжує завдавати ударів по логістичній та паливній інфраструктурі в тилових регіонах Росії. Цього разу під атаку безпілотників потрапили логістичний центр маркетплейса Wildberries у Самарській області та Саратовський нафтопереробний завод, який є одним із найбільших підприємств російської нафтопереробної галузі.

    Про це повідомила українська компанія Fire Point у Telegram.

    За її даними, удар по логістичному хабу Wildberries у селищі Новосемейкіно Самарської області завдали українські безпілотники FP-1. Зазначається, що цей комплекс виконує функції зберігання, сортування та розподілу товарів і є одним із важливих елементів логістичної мережі найбільшого російського маркетплейса.

    У Fire Point наголосили, що виведення з ладу подібних логістичних об’єктів здатне впливати на безперебійність поставок товарів, створювати додаткове навантаження на транспортну систему та змушувати компанії перебудовувати свої логістичні маршрути.

    Крім цього, під удар потрапив Саратовський нафтопереробний завод. Це підприємство вважається одним із ключових об’єктів паливної інфраструктури Росії та має потужність переробки близько 7 мільйонів тонн нафти на рік.

    На заводі виробляють бензин, дизельне пальне, авіаційний керосин та інші нафтопродукти, які використовуються як для цивільних потреб, так і для забезпечення транспортної та промислової інфраструктури.

    У компанії Fire Point зазначили, що систематичні удари по нафтопереробній і логістичній інфраструктурі Росії мають комплексний ефект. На їхню думку, такі атаки посилюють економічний тиск на країну-агресора, ускладнюють функціонування логістичних ланцюгів, збільшують витрати на ремонт і захист критично важливих об’єктів, а також змушують російську владу перекидати додаткові ресурси на оборону тилових регіонів.

    Як повідомляється, наслідки попередніх атак на логістичні центри Wildberries вже відобразилися на роботі маркетплейса. За інформацією The Moscow Times, після ударів по складах ціни на окремі категорії товарів у Росії зросли на 10–30%, а строки доставки в низці регіонів збільшилися у кілька разів.

    Крім того, продавці повідомляли про дефіцит окремих товарів і скаржилися на недостатній рівень компенсацій за продукцію, втраченої внаслідок пошкодження складських приміщень.

    На тлі регулярних атак безпілотників компанія Wildberries, за даними російських ЗМІ, почала шукати альтернативні логістичні потужності за межами Росії. Зокрема, розглядається можливість розширення інфраструктури в Казахстані, щоб вивести частину логістичних операцій із зон потенційного ризику та забезпечити стабільність постачання.

    Останніми місяцями Україна регулярно завдає ударів по об’єктах паливної, транспортної та логістичної інфраструктури на території Росії. Основними цілями стають нафтопереробні заводи, нафтобази, військові аеродроми, склади та логістичні центри. Українська сторона розглядає такі удари як спосіб послаблення ресурсної бази Росії та ускладнення забезпечення її військової машини. Водночас незалежного підтвердження заявлених наслідків ударів по логістичному центру Wildberries та Саратовському НПЗ наразі немає.

  • Дрони атакували Саратов і Енгельс: після вибухів спалахнули НПЗ та військовий аеродром

    Дрони атакували Саратов і Енгельс: після вибухів спалахнули НПЗ та військовий аеродром

    У ніч на 2 серпня Саратовська область Росії опинилася під масованою атакою безпілотників. За повідомленнями російських OSINT-каналів, після серії вибухів виникли масштабні пожежі в районі нафтопереробного заводу в Саратові, а також на військовому аеродромі в Енгельсі. Російська влада підтвердила факт атаки та повідомила про пошкодження цивільної інфраструктури.

    Про це повідомляють російські OSINT-канали.

    Перші повідомлення про загрозу атаки безпілотників почали з’являтися близько другої години ночі. Уже приблизно за годину місцеві пабліки почали публікувати інформацію про вибухи та наслідки ударів у Саратові та Енгельсі.

    Опубліковані в мережі відеозаписи демонструють масштабні осередки займання та густі стовпи чорного диму, які було видно на значній відстані. За даними OSINT-спільнот, пожежа виникла на території нафтопереробного підприємства в Саратові, а також у районі військового аеродрому Енгельс, який уже неодноразово ставав ціллю атак безпілотників.

    Офіційно наслідки атаки підтвердив губернатор Саратовської області Роман Бусаргін. За його словами, внаслідок удару безпілотників зафіксовано пошкодження цивільної інфраструктури в Саратові та Енгельсі.

    “Внаслідок атаки БПЛА є пошкодження цивільної інфраструктури у Саратові та Енгельсі. На місці працюють усі оперативні служби”, – йдеться у повідомленні губернатора.

    Водночас російська влада не уточнила, які саме об’єкти були пошкоджені, а також не повідомила про можливих постраждалих чи масштаби руйнувань. Інформація про наслідки атаки продовжує уточнюватися.

    Аеродром “Енгельс” є одним із ключових військових об’єктів Росії. Саме там базуються стратегічні бомбардувальники, які Росія регулярно використовує для завдання ракетних ударів по території України. Через це військова авіабаза вже неодноразово ставала об’єктом атак безпілотників.

    Нафтопереробні підприємства також регулярно потрапляють під удари дронів. Такі атаки спрямовані на ускладнення роботи російської паливної інфраструктури та зниження можливостей забезпечення армії паливно-мастильними матеріалами.

    Останніми місяцями Україна суттєво наростила можливості щодо ураження об’єктів військової та енергетичної інфраструктури на території Росії. Зокрема, удари по нафтопереробних заводах, нафтобазах і логістичних центрах вже неодноразово призводили до тимчасового скорочення виробництва пального та порушення логістичних ланцюгів.

    Раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія поступово відновлює пошкоджені нафтопереробні заводи. За його словами, Україна працює над рішеннями, які не дозволять країні-агресору відновити стабільну роботу свого енергетичного сектору та забезпечити безперебійне постачання пального для військових потреб. Водночас незалежного підтвердження масштабів пошкоджень об’єктів у Саратовській області наразі немає, а інформація про наслідки нічної атаки продовжує надходити.

  • Росія зробила реактивні “Шахеди” ще небезпечнішими

    Росія зробила реактивні “Шахеди” ще небезпечнішими

    Російські окупаційні війська модернізували реактивний ударний безпілотник “Герань-4 Сикер”, який є однією з новітніх модифікацій дронів типу “Шахед”. Нове оснащення передбачає встановлення сучасної системи наведення та оптико-електронного модуля, що має підвищити точність ураження цілей навіть у разі втрати зв’язку на завершальному етапі атаки.

    Про це повідомляє “Мілітарний”.

    Фахівці видання проаналізували фотографії уламків модернізованої версії безпілотника та звернули увагу на суттєві конструктивні зміни. Найпомітнішою стала оновлена носова частина апарата, в якій розмістили компактний оптико-електронний модуль. За оцінками аналітиків, саме він відповідає за фінальне наведення дрона на визначену ціль.

    Експерти зазначають, що модернізація включає систему донаведення, яка дозволяє безпілотнику продовжувати виконання бойового завдання навіть у разі втрати каналу зв’язку під час пікірування. Це означає, що дрон здатний самостійно завершити атаку на об’єкт, використовуючи оптичне наведення, що потенційно підвищує ефективність його застосування та ускладнює протидію засобами радіоелектронної боротьби.

    Крім основної системи наведення, на безпілотнику виявили ще одну камеру. За даними OSINT-дослідників, це китайська модель Dahua TiOC Dual-Lens Panoramic із панорамним кутом огляду 180 градусів. Імовірно, вона використовується для широкого огляду місцевості перед атакою та забезпечення ситуаційної обізнаності. Також серед можливих функцій розглядається виявлення українських дронів-перехоплювачів, які останнім часом дедалі активніше використовуються для боротьби з російськими ударними БпЛА.

    За інформацією “Мілітарного”, модернізована версія “Герань-4 Сикер” має заявлену дальність польоту до 550 кілометрів, крейсерську швидкість близько 300 км/год та бойову частину масою 50 кілограмів. Водночас максимальна швидкість реактивного безпілотника може досягати 500 км/год, що значно ускладнює його перехоплення мобільними вогневими групами та частиною українських дронів-перехоплювачів.

    Аналітики також зазначають, що російські війська вже застосовують ці реактивні безпілотники для ударів по портовій інфраструктурі та цивільних суднах у Чорному морі. Використання швидкісних реактивних дронів у таких операціях свідчить про прагнення Росії підвищити ефективність повітряних атак по важливих логістичних об’єктах.

    Перші випадки застосування реактивної “Герані-4” були зафіксовані ще на початку травня 2026 року, коли безпілотник потрапив у поле зору українського дрона-перехоплювача. На різних екземплярах фахівці виявили два типи китайських турбореактивних двигунів — Telefly LX-WP-160 із тягою близько 160 кгс та Telefly TF-TJ2000A із тягою приблизно 200 кгс. Останній також використовується на реактивному безпілотнику “Герань-5”.

    Новий планер дозволяє дрону активно маневрувати на швидкостях 300–400 км/год, а практична висота польоту становить до 5 тисяч метрів. Для базової модифікації “Герань-4” дальність польоту оцінювалася приблизно у 450 кілометрів, тоді як модернізована версія отримала збільшений запас ходу.

    Фахівці наголошують, що поява нової системи наведення створює додаткові виклики для української протиповітряної оборони. Висока швидкість реактивних модифікацій та можливість автономного донаведення роблять такі безпілотники складнішими цілями для мобільних вогневих груп і частини наявних засобів перехоплення.

    Водночас Україна продовжує працювати над відповіддю на нові загрози. Зокрема, в країні вже презентували систему автоматизованого перехоплення швидкісних ударних дронів ZIRKA, яка розроблена саме для боротьби з реактивними безпілотниками типу “Герань-4”. Паралельно українські фахівці продовжують вдосконалювати технології протидії ударним БпЛА, які Росія регулярно застосовує під час атак на українські міста та критичну інфраструктуру.

    Раніше також повідомлялося, що під час дослідження уламків російських ударних дронів типу “Герань-2” у Чернігівській області були виявлені елементи зі збідненим ураном. У зв’язку з цим громадян закликають не наближатися до уламків збитих безпілотників, а одразу повідомляти про їх виявлення поліцію, ДСНС та саперні підрозділи для безпечного обстеження та знешкодження.

  • Ракети для ППО та «мисливці» на носії КАБів: Україна обговорила з Британією критичне посилення

    Ракети для ППО та «мисливці» на носії КАБів: Україна обговорила з Британією критичне посилення

    Україна розраховує на допомогу Великої Британії у постачанні ракет для систем протиповітряної оборони, а також далекобійних авіаційних ракет Meteor для винищувачів JAS 39 Gripen. Окремо Київ і Лондон обговорюють антибалістичні проєкти та закупівлю засобів для боротьби з російськими ударними безпілотниками.

    Про це стало відомо за підсумками зустрічі тимчасового виконувача обов’язків міністра оборони України Євгенія Хмари та головнокомандувача ЗСУ Михайла Драпатого з начальником Штабу оборони Збройних сил Великої Британії, головним маршалом авіації сером Річардом Найтоном.

    Однією з центральних тем переговорів стало посилення української ППО на тлі інтенсивних російських ракетно-дронових атак.

    За словами Хмари, Україна розраховує на британську допомогу з ракетами для систем ППО, а також Meteor для майбутнього застосування з винищувачами Gripen. Такі ракети мають допомогти українській авіації протидіяти російським літакам, які запускають керовані авіаційні бомби по позиціях Сил оборони та прифронтових населених пунктах.

    Meteor уже розглядається українською стороною як один із ключових елементів майбутнього озброєння Gripen. Міністерство оборони наприкінці травня повідомляло, що Україна очікує першу партію шведських винищувачів разом із цими ракетами.

    Чому Україні потрібні Meteor

    Meteor – європейська ракета класу «повітря-повітря» великої дальності, розроблена групою MBDA. Її ключове значення для України полягає не стільки в безпосередньому перехопленні КАБів, скільки у можливості створити загрозу для літаків, які їх запускають.

    Російські Су-34 та інші носії керованих авіабомб намагаються здійснювати пуски, залишаючись на значній відстані від лінії фронту. Далекобійне авіаційне озброєння має дозволити Повітряним силам створювати для них значно більшу зону ризику.

    За даними Міноборони України, Meteor має дальність понад 100 км, а максимальна дальність за певних умов може сягати близько 200 км. Ракета оснащена активною радіолокаційною головкою самонаведення та прямоточним повітряно-реактивним двигуном, завдяки якому здатна зберігати високу швидкість на значній частині траєкторії.

    Саме зв’язку Gripen і Meteor в Україні розглядають як засіб, здатний відтіснити російські літаки-носії КАБів далі від фронту. Аналогічної оцінки дотримуються й західні військові експерти: Defense News зазначав, що Meteor дасть українським Gripen можливість створювати загрозу російській авіації на дистанціях, недоступних для частини нинішнього авіаційного озброєння України.

    Gripen для України вже не просто перспектива

    Переговори щодо Meteor відбуваються в межах значно ширшої програми переозброєння української бойової авіації.

    Наприкінці травня Міністерство оборони України повідомило, що перша партія Gripen очікується протягом десяти місяців. Українська сторона також заявляла про плани закупівлі до 20 нових JAS 39 Gripen E.

    Reuters у червні повідомляв, що Україна закуповує 20 нових Gripen E, а Швеція планує передати ще 16 літаків попередніх модифікацій. На фінансування закупівлі нових машин передбачалося спрямувати €2,5 млрд із кредитного механізму ЄС. У довгостроковій перспективі співпраця може охопити значно більший парк літаків.

    На початку липня українська та шведська сторони вже обговорювали практичну реалізацію проєкту Gripen, включно з підготовкою українських пілотів. У Міноборони тоді знову наголошували, що комбінація Gripen і Meteor здатна суттєво посилити Повітряні сили та допомогти Україні повернути ініціативу в повітрі.

    На переговорах ішлося не лише про літаки

    Другим важливим напрямом зустрічі з британською делегацією стала боротьба з російськими ударними дронами.

    Україна зацікавлена у додаткових антидронових засобах, причому їх закупівлю пропонується фінансувати за рахунок доходів від заморожених російських активів.

    Такий підхід дозволив би одночасно вирішувати дві проблеми: масштабувати відносно дешевші засоби протидії масовим атакам БпЛА та зменшувати навантаження на дорогі зенітні ракети.

    Особливого значення це набуває через російську тактику комбінованих ударів, коли разом застосовуються ударні дрони, крилаті та балістичні ракети. Для України принципово важливо мати багаторівневу систему, в якій дешевші повітряні цілі не доводиться масово перехоплювати найбільш дорогими боєприпасами.

    Британія може долучитися до антибалістичних проєктів

    Окремий блок переговорів стосувався протидії балістичним ракетам.

    Хмара повідомив, що українська сторона обговорила з британськими партнерами антибалістичні проєкти, до яких Велика Британія потенційно може зробити внесок.

    Ця тема стала особливо актуальною після масованого російського удару в ніч на 1 серпня. За словами президента Володимира Зеленського, Росія застосувала 35 ракет, серед яких 27 були балістичними, та 185 ударних безпілотників різних типів. Українській ППО вдалося перехопити лише одну балістичну ракету, а президент пов’язав такий результат із дефіцитом ракет-перехоплювачів для Patriot.

    На цьому тлі питання поповнення запасів боєприпасів для ППО переходить із площини довгострокового планування у категорію нагальної потреби.

    Київ і Лондон говорили й про ситуацію на фронті

    Зустріч не обмежилася протиповітряною обороною. Українська сторона також представила британським партнерам бачення подальших дій, спрямованих на перехоплення ініціативи на полі бою.

    За словами Хмари, у координації з головнокомандувачем Михайлом Драпатим готуються кроки, які мають посилити тиск на російські війська, збільшити їхні втрати та вивести застосування безпілотних систем на новий рівень.

    Деталі цих планів із міркувань безпеки не розголошуються.

    Україна водночас пропонує партнерам не лише отримувати західні технології, але й використовувати український бойовий досвід. За роки повномасштабної війни Сили оборони накопичили унікальну практику застосування FPV-дронів, далекобійних безпілотників, наземних роботизованих систем, засобів радіоелектронної боротьби та протидії масованим повітряним атакам.

    «Україна має унікальний досвід сучасної війни, який може посилювати і наших партнерів», – наголосив Хмара.

    ППО стає одним із головних питань співпраці з союзниками

    Переговори з британським військовим керівництвом показують, що український запит на захист неба зараз складається одразу з кількох рівнів: додаткових ракет для наявних систем ППО, засобів проти ударних дронів, антибалістичних можливостей і далекобійного авіаційного озброєння.

    Gripen із Meteor мають вирішувати ще одну частину проблеми – не лише перехоплювати загрози після їхнього запуску, а й змушувати російські літаки залишатися далі від українських позицій.

    Саме тому Meteor може стати важливим компонентом майбутньої архітектури української ППО та авіації. Однак результат переговорів із Великою Британією залежатиме від конкретних рішень щодо обсягів, термінів і механізмів фінансування поставок. Наразі українська сторона заявила про свій запит, але конкретної кількості ракет чи графіка їх передачі за підсумками зустрічі не оголошували.