Gorchitsa.info

Позначка: дрони

  • Найсмертоносніший місяць за понад чотири роки: ООН назвала страшні цифри втрат серед цивільних в Україні

    Найсмертоносніший місяць за понад чотири роки: ООН назвала страшні цифри втрат серед цивільних в Україні

    Липень 2026 року став одним із найтяжчих місяців для цивільного населення України від початку повномасштабного вторгнення Росії. Моніторингова місія ООН з прав людини підтвердила щонайменше 437 загиблих та 2610 поранених мирних жителів протягом одного місяця. Загалом це 3047 цивільних жертв — найвищий місячний показник убитих і поранених, який ООН зафіксувала з березня 2022 року. Кількість саме загиблих стала найбільшою з травня 2022-го.

    В ООН наголошують, що йдеться лише про випадки, які вдалося незалежно перевірити відповідно до методології організації. Реальна кількість убитих і поранених може бути вищою, особливо на тимчасово окупованих територіях, де можливості отримувати та перевіряти інформацію дедалі більше обмежуються.

    Порівняно з червнем кількість цивільних жертв зросла приблизно на 30%. У липні 2025 року ООН фіксувала 312 загиблих і 1482 поранених, тож рік до року сумарний показник зріс приблизно на 70%. Це демонструє не просто окремий сплеск після кількох великих атак, а ширше погіршення ситуації з безпекою мирного населення.

    Керівниця Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Даніель Белл зазначила, що у 2026 році кількість цивільних жертв зростала фактично щомісяця, а в липні ця тенденція різко прискорилася. За її словами, мирне населення одночасно стикається зі зростанням загрози від далекобійних ракет і дронів у великих містах, керованих авіабомб поблизу фронту та FPV-дронів у прифронтових районах.

    Особливо важкими стали втрати серед дітей. У липні загинули 17 дітей, ще 166 отримали поранення. Це найвищий місячний показник дитячих жертв з квітня 2022 року. Для порівняння, у квітні 2022-го ООН документувала 62 загиблих і 149 поранених дітей.

    Найбільше людей убили ракети та далекобійні дрони

    Головною причиною загибелі та поранення цивільних у липні залишалися далекобійні засоби ураження — ракети та ударні безпілотники.

    На них припало 38% усіх цивільних втрат. Унаслідок таких атак загинули щонайменше 183 людини, ще 967 отримали поранення. Найчастіше подібні удари припадали на великі міста, розташовані далеко від безпосередньої лінії фронту.

    У липні Росія значно збільшила застосування ракет. За даними ООН, протягом місяця російські війська запустили щонайменше 429 ракет — більш ніж удвічі більше, ніж у червні. Значна частина ударів припала на Київ.

    Однією з найсмертоносніших атак став удар 2 липня. Тоді російські війська застосували 74 ракети та майже 500 далекобійних дронів, причому основною ціллю був Київ. За уточненими даними ООН, під час цієї атаки загинули щонайменше 30 цивільних.

    У самому Києві за місяць ООН підтвердила 54 загиблих і 202 поранених. Столиця стала одним із найбільш постраждалих міст України в липні.

    КАБи стали другою найбільш небезпечною зброєю

    Ще сильніше за місяць зріс масштаб втрат від авіаційних бомбардувань.

    У липні внаслідок застосування авіабомб загинули 105 цивільних, а 753 отримали поранення. Порівняно з червнем кількість таких жертв зросла одразу на 143%. Тоді ООН фіксувала 45 загиблих та 308 поранених.

    Основну роль тут відіграли керовані авіаційні бомби, які російська авіація застосовує проти міст і сіл, розташованих відносно близько до фронту.

    В ООН прямо назвали авіабомби другою за масштабами причиною цивільних втрат у липні — після далекобійних ракет та ударних дронів.

    FPV-дрони встановили ще один антирекорд

    Окремою і дедалі серйознішою загрозою залишаються короткодистанційні безпілотники поблизу лінії бойового зіткнення.

    У липні вони вбили 111 мирних жителів і поранили ще 710. Це найвищий місячний показник втрат від таких дронів від 24 лютого 2022 року. Загалом на них припало близько 27% усіх цивільних жертв місяця.

    Такі апарати особливо небезпечні для жителів прифронтових районів, оскільки можуть атакувати окремі автомобілі, людей на дорогах, цивільний транспорт та житлову забудову.

    Таким чином, нинішня структура втрат в Україні формується одразу кількома типами загроз: великі міста потерпають від ракет і далекобійних ударних БпЛА, прифронтові населені пункти — від КАБів, а села та дороги біля фронту — від FPV-дронів.

    Де було найбільше жертв

    Цивільні гинули або отримували поранення у 14 областях України та Києві.

    Найвищі показники серед міст ООН зафіксувала у Києві — 54 загиблих і 202 поранених. У Херсоні загинули 34 людини, 424 дістали поранення. У Запоріжжі підтверджено 27 загиблих і 280 поранених, у Сумах — 20 загиблих та 152 поранених.

    Ці дані показують, наскільки різною є географія російських атак. Херсон перебуває фактично в зоні постійної небезпеки від артилерії й дронів, тоді як Київ розташований далеко від фронту, але регулярно стає ціллю масованих ракетно-дронових ударів.

    У звіті ООН також згадуються атаки 6 липня на Київ і Вишневе. У столиці того дня загинули щонайменше 19 цивільних, ще 57 були поранені. У Вишневому загинули сім людей, ще 27 дістали поранення.

    За сім місяців 2026 року жертв уже значно більше

    Липнева статистика є частиною ширшого погіршення ситуації.

    За перші сім місяців 2026 року Моніторингова місія ООН підтвердила 12 477 цивільних жертв в Україні: 1839 людей загинули, 10 638 були поранені.

    Це на 44% більше, ніж за такий самий період 2025 року, коли ООН підтвердила 1434 загиблих і 7216 поранених. Порівняно з першими сімома місяцями 2024-го загальна кількість жертв більш ніж подвоїлася.

    Загалом від початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року ООН верифікувала щонайменше 16 874 загиблих цивільних, серед яких 820 дітей, та 51 273 поранених, серед яких 3126 дітей.

    Ці цифри не є остаточними. ООН послідовно наголошує, що реальний масштаб втрат значно більший, оскільки підтвердження кожного випадку потребує перевірки з кількох джерел.

    На окупованих територіях реальна цифра може бути значно більшою

    Окремо у звіті зазначено, що липнева статистика включає 25 загиблих і 50 поранених цивільних на територіях України, окупованих Росією.

    Однак саме там перевірка інформації стає дедалі складнішою.

    Через обмежений доступ до окупованих районів і зменшення кількості відкритої інформації реальна кількість загиблих і поранених там, за оцінкою ООН, може бути значно вищою.

    Тому показник 437 загиблих у липні слід розуміти як підтверджений мінімум, а не повний підрахунок усіх жертв.

    Росія посилила атаки на порти

    У липні ООН також зафіксувала різке зростання атак на морські судна та портову інфраструктуру в Одеській та Миколаївській областях.

    Протягом місяця сталося щонайменше 39 таких атак, у тому числі не менш як 20 ударів по морських суднах. Вони пошкоджували кораблі та портові об’єкти, а також спричинили загибель 19 цивільних і поранення ще 25.

    В ООН зазначили, що ці удари негативно впливають на міжнародні перевезення вантажів і української аграрної продукції через Чорне море.

    Найгірша статистика з перших місяців великої війни

    Є важлива різниця між двома формулюваннями ООН.

    Загальна кількість убитих і поранених у липні — 3047 людей — стала найбільшою за один місяць із березня 2022 року. Водночас кількість саме загиблих — 437 — є найвищою з травня 2022 року.

    Тому заголовок «найбільше з 2022 року» загалом передає масштаб трагедії, але точніше уточнювати, про який саме показник ідеться.

    Новий звіт ООН свідчить, що через чотири з половиною роки після початку повномасштабної війни небезпека для цивільного населення України не зменшується, а навпаки різко зростає.

    Поєднання масованих ударів ракетами і далекобійними дронами по великих містах, інтенсивного застосування керованих авіабомб та FPV-дронів біля фронту призвело до того, що липень 2026 року за рівнем цивільних втрат повернув Україну до показників перших місяців повномасштабного вторгнення.

  • Бензин зникає, заправки вводять ліміти: Росію накрила нова хвиля паливної кризи

    Бензин зникає, заправки вводять ліміти: Росію накрила нова хвиля паливної кризи

    Російський паливний ринок після нетривалого полегшення знову входить у кризову фазу. У регіонах РФ повертаються обмеження на продаж бензину, на окремих АЗС зникають популярні марки пального, а водіям дозволяють заправлятися лише раз на добу або відповідно до парних і непарних номерів автомобілів. Нова хвиля перебоїв збіглася з черговою серією українських ударів по російських нафтопереробних заводах, частина яких була змушена скоротити або повністю зупинити виробництво.

    За даними The Moscow Times, із початку серпня обмеження на вільний продаж бензину знову запровадили щонайменше у п’яти російських регіонах. Водночас ті чи інші проблеми з пальним — дефіцит окремих марок, ліміти, черги або спеціальний порядок заправлення — після нової хвилі ударів фіксують уже більш ніж у 20 регіонах РФ, включно з Московським регіоном.

    Одними з останніх обмеження повернули Астраханська та Іркутська області.

    В Іркутській області мережа «КрайсНефть» 13 серпня обмежила продаж бензину АІ-92, АІ-95 та АІ-98 до 30 літрів на один автомобіль. Окремо встановлений ліміт на заправлення каністр — не більш як 20 літрів. Компанія назвала такий крок превентивним заходом для стабільної роботи мережі.

    У місті Бодайбо ситуація ще жорсткіша. За повідомленнями місцевих жителів, бензин АІ-92 відпускають максимум по 20 літрів і не частіше одного разу на добу. АІ-95, за даними The Moscow Times, немає у продажу ще з 1 серпня.

    В Астраханській області місцева влада запровадила ліміт до 40 літрів бензину на один автомобіль. Частину АЗС перевели на обмежений графік. Губернатор Ігор Бабушкін пояснив рішення необхідністю зменшити ажіотажний попит і стабілізувати запаси пального.

    Після удару по Орську НПЗ зупинився повністю

    Найбільш показова ситуація зараз складається в Оренбурзькій області.

    11 серпня українські військові повідомили про удар по НПЗ «Орскнефтеоргсинтез». Через два дні губернатор області Євген Солнцев визнав, що підприємство повністю зупинило роботу. За його словами, уламки пошкодили ключове обладнання, відновити яке швидко неможливо. Частина техніки імпортна, а санкції ускладнюють її заміну, тому ремонт може тривати до шести місяців.

    Орський НПЗ має потужність приблизно 6 млн тонн нафти на рік і виробляє бензин, дизельне та авіаційне пальне, мазут, бітум та інші нафтопродукти. Після його зупинки регіональна влада вже попередила, що Оренбурзька область буде змушена покладатися на постачання пального з інших регіонів.

    Станом на 13 серпня в області працювали лише близько 80% із 287 АЗС. Пріоритет під час заправлення надали екстреним і спеціальним службам, а поліція та волонтери допомагали регулювати потоки автомобілів біля заправок.

    Для звичайних водіїв запровадили ліміти: не більш як 30 літрів АІ-92 або АІ-95 в одні руки. Продаж бензину в каністри заборонили. Дизель дозволяють купувати в обсязі до 60 літрів у населених пунктах і до 200 літрів на трасах.

    Волгоград спробував скасувати ліміти — але повернув їх за кілька днів

    Подібний сценарій повторився у Волгоградській області.

    28 липня після певної стабілізації місцеві мережі «Лукойл» і «Газпром» скасували обмеження на продаж пального. Однак уже 1 серпня ліміти довелося повернути: водіям знову дозволили купувати не більш як 40 літрів бензину за одну заправку.

    Це сталося після удару по Волгоградському НПЗ «Лукойл-Волгограднефтепереработка» потужністю понад 15 млн тонн нафти на рік. Обмеження торкнулися і дизеля: у межах міста встановлено ліміт 60 літрів, на трасах — до 200.

    У Липецькій області обмеження поширилися на АЗС «Газпрому», «Лукойлу», Teboil та «Роснефти». Там на один автомобіль дозволяють продавати не більш як 30 літрів бензину. Дизельного пального ці ліміти не стосуються.

    У деяких регіонах запроваджують ще незвичніші схеми — заправлення автомобілів за принципом парних і непарних номерів або можливість отримати бензин лише раз на добу.

    На початку липня Росія виробляла лише 65% потрібного бензину

    Поточна криза не виникла раптово.

    Ще на початку липня Reuters із посиланням на галузеві джерела повідомляв, що виробництво бензину в Росії після зупинки великих НПЗ впало до рівня, еквівалентного лише близько 65% сезонного внутрішнього попиту. Добова нестача бензину тоді становила приблизно 40–45 тисяч тонн, або близько 35% від потреби.

    Одночасно припинили або суттєво скоротили роботу кілька великих підприємств, серед яких НПЗ NORSI, Омський і Саратовський заводи. Омський НПЗ є найбільшим нафтопереробним підприємством Росії та одним із ключових виробників бензину.

    Уряд РФ намагався перекрити дефіцит кількома способами.

    Москва почала активніше використовувати резерви, перенаправляти пальне між регіонами, різко наростила імпорт із Білорусі, а також почала закуповувати бензин в Індії, Казахстані та Марокко.

    Особливо показова ситуація з білоруським паливом.

    У липні поставки бензину з Білорусі до Росії залізницею зросли на 13% порівняно з червнем і досягли 212 тисяч тонн. Постачання дизеля подвоїлося — до 162 тисяч тонн. За перші сім місяців 2026 року імпорт білоруського бензину до РФ збільшився у 25 разів порівняно з аналогічним періодом 2025-го, а дизельного пального — майже у сім разів.

    Росія навіть заборонила експорт свого пального

    Масштаб проблеми видно і з рішень федерального уряду.

    30 липня Москва продовжила заборону на експорт бензину та дизельного пального до 31 січня 2027 року. Російська влада прямо пояснила цей захід необхідністю стабілізувати внутрішній ринок після серії атак на нафтопереробні заводи, які спричинили дефіцит та стрибок цін.

    Обмеження поширили не лише на бензин і дизель, а й на суднове пальне та газойлі. Для аграріїв, які проводять збиральну кампанію, уряд був змушений запровадити окремий механізм гарантованого забезпечення паливом.

    На цьому тлі різко скоротився й російський експорт нафтопродуктів.

    У липні морський експорт нафтопродуктів РФ зменшився на 33,3% порівняно з червнем і на 54,7% у річному вимірі — до 3,93 млн тонн. Reuters пов’язує падіння передусім із позаплановими ремонтами та зупинками НПЗ після атак безпілотників.

    Постачання нафтопродуктів через балтійські порти Приморськ, Висоцьк, Санкт-Петербург та Усть-Луга впали на 16% за місяць, через Чорне та Азовське моря — на 49%, а через арктичні порти Мурманська та Архангельська — більш ніж на 85%.

    Дефіцит уже б’є по російській економіці

    Нестача пального перестала бути проблемою лише автомобілістів.

    Reuters повідомляє, що протягом останнього місяця ціни на пальне для російських транспортних компаній зросли приблизно на 16–18%. Через це собівартість вантажних перевезень піднялася на 4,5–5,5%, а частина логістичних операторів почала відмовлятися від довгих маршрутів і переходити на коротші перевезення.

    У липні — під час найгострішої фази кризи — тарифи на автомобільні вантажні перевезення зросли в середньому на 12–15%, а на окремих маршрутах та у деяких регіонах — до 50%. Дизель становить близько 30% собівартості вантажних перевезень.

    Особливо сильно дефіцит відчувається у Сибіру та на маршрутах із Китаю. У Забайкальському краї вантажівки можуть чекати пальне по два-три дні. Вартість доставки вантажу з Китаю до Москви зросла майже на третину — приблизно до 1,1–1,2 млн рублів за рейс.

    Через це компанії дедалі активніше шукають альтернативу автомобільному транспорту. Попит на прямі залізничні перевезення зріс приблизно на 18–20%, а на морські — на 10–12%.

    Навіть Москва вже не повністю захищена від дефіциту

    Російська влада довгий час намагалася захистити столичний регіон від наслідків кризи.

    У липні паливо з Уралу та Сибіру масово перенаправляли до Москви, а імпорт із Білорусі використовували для компенсації втрат після удару по Московському НПЗ. У середині липня ситуацію вдалося частково стабілізувати.

    Москва і Московська область споживають близько 6 млн тонн бензину на рік, тому для Кремля стабільне забезпечення столиці залишається одним із пріоритетів. Однак уже 13 серпня The Moscow Times знову повідомило про зникнення бензину на окремих АЗС Московського регіону.

    Таким чином, нова хвиля перебоїв показує, що тимчасове поліпшення наприкінці липня не вирішило системної проблеми.

    Росія одночасно змушена ремонтувати пошкоджені НПЗ, імпортувати дедалі більше пального, обмежувати його експорт, перекидати бензин між регіонами та вводити ліміти для власних громадян. Після повної зупинки Орського НПЗ і нових атак ситуація знову почала погіршуватися.

    Якщо удари по великих нафтопереробних заводах продовжаться, навантаження на логістику та залишкові потужності російської нафтопереробки лише зростатиме. При цьому навіть стабілізація постачання вже не гарантує швидкого повернення цін до попередніх рівнів: представники транспортної галузі Reuters прямо говорять, що компанії намагатимуться компенсувати втрати, понесені під час паливної кризи.

  • Дрони прорвалися до одного з головних нафтових портів РФ: Усть-Луга спалахнула після масованої атаки

    Дрони прорвалися до одного з головних нафтових портів РФ: Усть-Луга спалахнула після масованої атаки

    У ніч проти 14 серпня Росія пережила чергову масштабну атаку безпілотників. Під ударом опинилися одразу кілька регіонів, зокрема Москва та Ленінградська область. Найпомітніші наслідки зафіксували в районі стратегічного балтійського порту Усть-Луга — одного з найбільших центрів експорту російської нафти та нафтопродуктів. Після атаки там виникла пожежа. Російська влада заявляє про десятки збитих дронів, однак незалежно перевірити всі озвучені нею цифри неможливо.

    Губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко протягом ночі кілька разів оновлював інформацію щодо атаки. Спочатку повідомлялося про 15 збитих безпілотників, пізніше — про 37, потім кількість зросла до 51, а вже о 07:02 російські інформагентства повідомили з посиланням на владу регіону про нібито 54 знищені дрони. Таким чином, ранкова цифра в 51 БпЛА, яку поширювали перші повідомлення, вже була неактуальною.

    Саме під час цієї атаки пошкодження зафіксували в районі порту Усть-Луга.

    За словами Дрозденка, після пошкоджень на території порту виникло займання, до ліквідації якого залучили екстрені служби. Згодом губернатор заявив, що наслідки пожежі нібито оперативно ліквідували та що постраждалих немає. Reuters підтверджує сам факт пожежі на території великого російського експортного порту, посилаючись на регіональну владу.

    Водночас російська сторона не уточнила, який саме об’єкт або установка на території величезного портового комплексу отримали пошкодження. Тому говорити про знищення конкретного нафтового термінала чи резервуарів станом на ранок 14 серпня немає достатніх підстав.

    Чому Усть-Луга настільки важлива для Росії

    Усть-Луга — далеко не звичайний морський порт.

    Це один із ключових вузлів російського експорту енергоносіїв на Балтійському морі. Через порт проходять значні обсяги сирої нафти та нафтопродуктів, а його інфраструктура безпосередньо пов’язана з російським паливно-енергетичним комплексом.

    За даними Reuters, Усть-Луга здатна обслуговувати близько 700 тисяч барелів нафтового експорту на добу. Лише у 2025 році через порт, за даними джерел агентства, було відвантажено близько 32,9 млн тонн нафтопродуктів.

    Саме тому удари по цьому району мають значно ширше значення, ніж звичайне ураження логістичного об’єкта.

    Пошкодження портових терміналів може впливати на експорт нафти й пального, завантаження танкерів, роботу трубопроводів та логістику російських енергетичних компаній.

    І Усть-Луга вже не вперше потрапляє під атаки.

    Навесні 2026 року порт неодноразово атакували далекобійні українські безпілотники. 29 березня Reuters повідомляв про черговий удар, після якого в Усть-Лузі виникла пожежа. Перед цим атаки на Усть-Лугу та Приморськ спричиняли займання резервуарів і тимчасове припинення завантаження нафти та нафтопродуктів. Тоді СБУ підтверджувала Reuters, що далекобійні українські дрони атакували нафтовий термінал Усть-Луги.

    Отже, атака 14 серпня вписується у серію ударів по російській енергетичній та експортній інфраструктурі.

    Дрони атакували й напрямок Москви

    Неспокійною ніч була і для російської столиці.

    Мер Москви Сергій Собянін ще близько 23:44 заявив про два безпілотники, які, за його словами, летіли в напрямку Москви і нібито були знищені силами ППО.

    Вранці з’явилися нові повідомлення ще про групу дронів. У частині ранніх російських публікацій йшлося про десять знищених БпЛА. Водночас у конкретному повідомленні не завжди уточнювалося, чи всі вони безпосередньо летіли на Москву. Саме тому твердження, що всі ці дрони досягли російської столиці, потребує обережності.

    Атаки безпілотників на Московський регіон останнім часом стали значно масштабнішими.

    Наприкінці липня російська влада повідомляла про одну з найбільших таких атак. За словами Собяніна, між вечором 27 липня та ранком 28 липня в напрямку Московського регіону нібито рухалися понад 390 дронів, 81 із яких, за його твердженням, збили поблизу столиці. Тоді у підмосковному Чехові було пошкоджено багатоповерховий житловий будинок.

    Ще раніше, 16 червня, дрони атакували Московський нафтопереробний завод у районі Капотня. За даними Reuters, після удару підприємство тимчасово зупиняло роботу, а через два дні повторна атака пошкодила технологічні установки та спричинила нові пожежі. Потужність цього НПЗ становить близько 11 млн тонн нафти на рік.

    Удар став частиною значно ширшої кампанії

    Атака на Усть-Лугу відбулася на тлі різкого посилення ударів по російській нафтовій інфраструктурі.

    Reuters на початку цього тижня підрахував, що протягом останніх місяців під ударами опинилися понад десяток великих російських нафтопереробних заводів. Деякі підприємства атакували повторно, а частина після пошкоджень повністю або частково припиняла переробку нафти.

    Зокрема, Волгоградський НПЗ після удару 31 липня повністю зупинив переробку сирої нафти. Рязанський НПЗ — один із найбільших у Росії — зупинив роботу після атаки 29 липня. Саратовський завод припинив переробку після удару 2 серпня. Атаки також пошкоджували підприємства у Пермі, Тюмені, Сизрані, Омську, Уфі та інших регіонах.

    У Reuters зазначають, що такі удари вже спричинили проблеми із забезпеченням пальним у Росії. Станом на 14 серпня агентство повідомляло, що понад десяток великих НПЗ зазнали ударів, причому деякі — неодноразово.

    Сама Україна пояснює кампанію ударами по російських енергетичних та промислових об’єктах прагненням збільшити для Москви економічну ціну продовження війни. Reuters зазначає, що цілями ставали порти, нафтопереробні заводи, нафтобази, насосні станції та інша інфраструктура.

    Атака дійшла до кордонів НАТО

    Ще одна важлива деталь ранку 14 серпня — наслідки активності безпілотників вийшли за межі Росії.

    Reuters повідомляє, що в цей же день винищувачі збили безпілотник, який увійшов у повітряний простір Латвії — країни НАТО та Європейського Союзу. Одночасно Фінляндія тимчасово обмежувала рух у частині Балтійського моря через загрозу дронів.

    На цьому тлі географія нічної атаки виглядає особливо масштабною: від Московського регіону до Ленінградської області та російського узбережжя Балтики.

    При цьому станом на ранок немає підтверджених даних про людські жертви саме в Усть-Лузі. Дрозденко заявив, що постраждалих немає, а наслідки пожежі ліквідовано. Незалежної оцінки масштабів пошкоджень самого портового комплексу поки немає.

    Однак сам факт повторного проникнення великої кількості безпілотників у Ленінградську область і пожежі в одному з найважливіших російських нафтових портів демонструє, що навіть об’єкти на Балтійському морі залишаються в зоні досяжності далекобійних ударів.

    Для Росії це особливо чутливо через роль Усть-Луги в експорті енергоносіїв. Попередні атаки на цей порт уже призводили до призупинення завантаження нафти та нафтопродуктів, а нинішній удар відбувається в момент, коли низка російських НПЗ уже працює з перебоями після попередніх атак.

    Точні масштаби нових пошкоджень можуть стати зрозумілими пізніше. Станом на ранок 14 серпня підтвердженим залишається головне: унаслідок атаки безпілотників у порту Усть-Луга виникла пожежа, російська влада заявила вже про 54 нібито збиті над Ленінградською областю дрони, а атаки одночасно фіксувалися й у напрямку Москви.

  • Дрон зі шрапнеллю влетів у багатоповерхівку: нічна атака РФ на Смілу залишила поранених

    Дрон зі шрапнеллю влетів у багатоповерхівку: нічна атака РФ на Смілу залишила поранених

    У ніч проти п’ятниці, 14 серпня, російські війська завдали чергового удару безпілотниками по Україні. Однією з цілей атаки стала Сміла на Черкащині, де ворожий БпЛА, за інформацією обласної влади, був начинений шрапнеллю та влучив у житлову дев’ятиповерхівку. Унаслідок атаки постраждали п’ятеро людей, у будинку спалахнула пожежа, а один із під’їздів зазнав значних пошкоджень.

    Про наслідки нічної атаки повідомив начальник Черкаської обласної військової адміністрації Ігор Табурець. За його словами, удар припав безпосередньо по багатоповерховому житловому будинку в Смілі.

    «Ворожий БпЛА, начинений шрапнеллю, поцілив у багатоповерхівку», — повідомив очільник області.

    За попередніми даними, квартира, яка опинилася безпосередньо в епіцентрі влучання, на момент атаки була порожньою — її мешканців удома не було. Це, ймовірно, дозволило уникнути значно тяжчих наслідків.

    Водночас без постраждалих не минулося. Відомо про п’ятьох людей, яким після атаки знадобилася допомога медиків. Бригади екстреної медичної допомоги оглянули потерпілих і надали їм необхідну допомогу. Від госпіталізації всі вони відмовилися.

    На місці удару одразу розпочали роботу рятувальники, медики та інші екстрені служби. За даними ДСНС, унаслідок влучання в дев’ятиповерховому житловому будинку виникла пожежа. Вогнеборцям вдалося оперативно ліквідувати займання та не допустити подальшого поширення вогню.

    Із небезпечної частини будинку рятувальники евакуювали десятьох мешканців. Ще 23 людям знадобилася допомога психологів ДСНС. На оприлюднених після атаки кадрах видно пошкодження фасаду багатоповерхівки та сліди пожежі. Один із під’їздів зазнав суттєвих руйнувань.

     Особливу увагу привертає інформація про бойове оснащення безпілотника. За словами Табурця, БпЛА був начинений шрапнеллю. Йдеться про металеві уражальні елементи, які під час вибуху розлітаються навколо та створюють додаткову небезпеку для людей.

    Це не перший випадок, коли українські органи влади повідомляють про застосування російськими військами безпілотників із подібним оснащенням. Зокрема, раніше у Сумах після російського удару місцева влада також заявляла про БпЛА, начинений шрапнеллю. У листопаді 2025 року Суспільне повідомляло про російський безпілотник із шрапнеллю, який вибухнув у середмісті Сум. Пошкодження тоді отримали нежитлова споруда та розташовані поруч багатоповерхівки.

    Шрапнель фактично створює велику кількість окремих металевих уражальних елементів. Тому застосування такого оснащення поблизу житлової забудови різко збільшує небезпеку для людей, які можуть перебувати не лише безпосередньо в місці вибуху, а й поруч із ним.

    Сміла вже неодноразово ставала ціллю російських повітряних атак. У травні 2026 року місто також атакували російські безпілотники. Тоді падіння БпЛА фіксували на кількох локаціях у Смілі та сусідніх селах, була пошкоджена житлова інфраструктура. Троє чоловіків отримали поранення, причому стан двох із них оцінювали як тяжкий.

    Ще раніше місто переживало масштабні ракетно-дронові удари, внаслідок яких пошкоджень зазнавали багатоповерхові та приватні житлові будинки, автомобілі, освітні й медичні заклади. Під час однієї з таких атак значно постраждали три дев’ятиповерхівки, а також щонайменше чотири заклади освіти та психіатрична лікарня.

    Загалом історія російських ударів по Смілі триває вже кілька років. За даними Суспільного, 15 серпня 2023 року після російського ракетного удару частина міста залишилася без водопостачання. 29 грудня того ж року внаслідок чергового удару були травмовані дев’ятеро людей, серед яких дитина.

    Атака на Смілу в ніч проти 14 серпня була частиною значно ширшого повітряного нападу РФ на Україну. За повідомленнями з посиланням на Повітряні сили, російські війська застосували 112 безпілотників. Протиповітряна оборона збила або подавила 89 із них. Водночас було зафіксовано влучання 23 БпЛА на 11 локаціях, а падіння уламків збитих безпілотників — ще на трьох.

    Таким чином, майже кожен п’ятий запущений під час цієї хвилі атаки безпілотник не був знешкоджений до влучання. Наслідки ударів у різних регіонах України уточнювалися протягом ранку.

    Варто звернути увагу і на цифру щодо роботи ППО. У перших повідомленнях окремих медіа йшлося про 90 знешкоджених цілей, однак у доступному повідомленні з посиланням на Повітряні сили вказано 89 збитих або подавлених БпЛА зі 112. Саме цю цифру коректніше використовувати до появи оновленого офіційного зведення.

    Нинішній удар по Смілі вкотре показує небезпеку російських дронових атак для цивільної забудови. Цього разу безпілотник не просто впав неподалік житлового кварталу — за даними обласної влади, він безпосередньо поцілив у багатоповерхівку. Додатковим фактором ризику стало оснащення дрона шрапнеллю.

    Після ліквідації пожежі фахівці мають оцінити технічний стан пошкоджених конструкцій будинку та остаточні масштаби завданих збитків. Станом на ранок 14 серпня відомо про п’ятьох постраждалих, десятьох евакуйованих мешканців та 23 людей, яким знадобилася психологічна допомога.

    Те, що в квартирі, яка опинилася в епіцентрі влучання, у момент удару нікого не було, дозволило уникнути потенційно значно більшої кількості жертв. Водночас пошкоджений житловий будинок і постраждалі мешканці стали черговими наслідками масованого російського повітряного удару по Україні.

  • Vyriy залучає $5 млрд: інвесторам обіцяють 25% річних, але без гарантії повернення коштів

    Vyriy залучає $5 млрд: інвесторам обіцяють 25% річних, але без гарантії повернення коштів

    На початку серпня Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку зареєструвала дебютний випуск облігацій Vyriy Industries на 5 млрд грн. Папери трирічні, з офертою, номіналом в одну тисячу гривень та датою погашення 26 липня 2029 року. Купонна дохідність у перший рік — 25% з виплатою кожні 35 днів. Уже з 13 серпня через закритий недиверсифікований фонд Inzhur MilTech ці облігації стали доступними роздрібним інвесторам від тисячі гривень. Схема передбачає, що фонд як інституційний інвестор купує папери емітента, а громадяни, у свою чергу, купують сертифікати цього фонду.

    Vyriy позиціонує себе як одного з найбільших виробників FPV-дронів. За заявами компанії, її продукцію використовують понад 200 підрозділів Сил оборони, а кожен четвертий FPV на фронті її. У 2024-му виручка наближалася до мільярда гривень. Власник — Олексій Бабенко, водночас співвласник видання «Бабель». Кошти від розміщення, за офіційними поясненнями, підуть на поповнення оборотного капіталу та масштабування поставок.

    Але за цим стоїть інша реальність. 7 липня Державне бюро розслідувань провело обшуки більш ніж на сорока локаціях — офіс, виробництва, будинки родичів Бабенка, низка контрагентів. Слідство перевіряє можливе штучне завищення вартості безпілотників, поставлених у 2025 році за контрактами приблизно на 7 млрд грн. У матеріалах фігурує мережа з більш ніж 150 ФОПів і господарюючих суб’єктів з ознаками фіктивності, через які нібито створювалися завищені витрати. Сума операцій, що потрапили в поле зору фінмоніторингу, перевищувала 197 млн грн. Вилучили близько 40 млн грн готівки в офісі. Печерський суд пізніше відмовив у арешті 32,1 млн грн і повернув їх компанії. Бабенко наполягає, що дрони продавалися на 25–26% дешевше ринку, а мережа дрібних постачальників — звичайна практика локалізації.

    Найцікавіший пункт усієї конструкції стосується саме повернення грошей. Це не державні папери і не забезпечений заставою інструмент. Корпоративні облігації Vyriy незабезпечені. У документах фонду прямо зазначено, що держава не гарантує ні дохідність, ні повернення інвестицій. Серед перелічених ризиків — можливий дефолт емітента, реструктуризація його зобов’язань, проблеми з ліквідністю, девальвація та воєнні ризики.

    У разі банкрутства Vyriy Industries держателі облігацій (а через них — власники сертифікатів фонду) потрапляють у четверту чергу кредиторів за Кодексом України з процедур банкрутства. Спочатку задовольняються вимоги щодо зарплат, податків, забезпечених заставами та низки інших пріоритетних зобов’язань. Лише після повного погашення попередніх черг доходить до незабезпечених кредиторів. Якщо активів не вистачає — вимоги вважаються погашеними. Жодного спеціального механізму захисту, державного поручительства чи страхового покриття в конструкції немає. Інвестор фонду купує не прямий доступ до виробничих активів компанії, а вимогу до емітента, яка в процедурі банкрутства конкурує з усіма іншими незахищеними кредиторами.

    Раніше, у 2024–2025 роках, Vyriy вигравала великі тендери Агентства оборонних закупівель, але відмовлялася підписувати частину контрактів, посилаючись на перевантаження потужностей. У результаті фронт не отримав десятки тисяч дронів, а закупівлі частково зривалися.

    Паралельно Inzhur, заснований екснардепом Андрієм Журжієм, продовжує розвивати власні проєкти в нерухомості та енергетиці. Фонд Inzhur Energy стикався із судовими заборонами на будівництво газопоршневої станції в Софіївській Борщагівці через претензії місцевих жителів і прокуратури. Аудитори Deloitte другий рік поспіль видають думку із застереженням щодо керуючої компанії і третій рік відзначають суттєву невизначеність щодо безперервності її діяльності. Водночас Inzhur заявляє про плани залучити для Vyriy до 5 млрд грн і вже розглядає можливість короткострокового розміщення вільних коштів свого REIT-фонду в ті самі облігації.

    Фактично, Inzhur MilTech переносить частину ризику з виробника на інвестора. Якщо Vyriy зможе наростити виробництво і виконати заявлені показники, вкладники отримають дохід. Якщо ж компанія зіткнеться з проблемами, відповідати за свої інвестиції доведеться вже їм. Для оборонного бізнесу, де результати залежать не тільки від попиту на продукцію, але й від державних контрактів, регуляторних рішень та роботи самого виробника, це важлива деталь цієї пропозиції.

     

     

  • Сотні невідомих дронів над Німеччиною: Бундесвер б’є на сполох

    Сотні невідомих дронів над Німеччиною: Бундесвер б’є на сполох

    У Німеччині дедалі частіше фіксують польоти невідомих безпілотників. Загальна кількість повідомлень про такі інциденти вже вимірюється сотнями, а останнім часом вони стали регулярними.

    Про це повідомляє RedaktionsNetzwerk Deutschland (RND).

    Представник Оперативного командування Бундесверу заявив, що кількість повідомлень про помічені дрони, пов’язаних із діяльністю німецьких військових, помітно зросла після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року.

    За його словами, нині кількість таких повідомлень залишається на стабільно високому рівні. Військові найчастіше фіксують поодинокі безпілотники, однак в окремих випадках йдеться і про цілі групи або рої дронів.

    “Кількість повідомлень про спостереження дронів, пов’язаних із Бундесвером, значно зросла та утримується на стабільному рівні”, — заявив представник Оперативного командування.

    При цьому в Бундесвері не стали розкривати подробиці конкретних випадків, зокрема інформацію про місця польотів, характеристики безпілотників або можливих операторів. Німецькі військові також не пов’язують офіційно ці інциденти з діяльністю конкретної держави.

    Водночас зростання кількості таких випадків розглядається на тлі ширшої проблеми гібридних загроз, із якими стикається Німеччина.

    У Бундесвері зазначають, що німецькі структури щодня мають справу з різними видами загроз, серед яких дезінформаційні кампанії, поширення фейків, кібератаки, шпигунство та диверсії. Польоти невідомих безпілотників є лише однією зі складових цієї безпекової ситуації.

    Особливу увагу до проблеми дронів у Німеччині привертають резонансні інциденти поблизу критичної інфраструктури. Один із останніх таких випадків стався в ніч на 5 серпня в аеропорту Лейпцига.

    Тоді роботу летовища тимчасово призупинили після виявлення неподалік злітної смуги підозрілого безпілотника із вибухівкою. Дрон знаходився біля українського вантажного літака Ан-124.

    Згодом німецькі слідчі виявили неподалік місця інциденту антену, а на самому безпілотнику та вибуховому пристрої — сліди ДНК. За даними слідства, апарат могли спеціально модифікувати для здійснення атаки. Правоохоронці також перевіряють можливий російський слід.

    Таким чином, регулярні повідомлення про невідомі безпілотники стають для Німеччини дедалі серйознішим питанням безпеки. Водночас офіційний Берлін поки не називає державу, яка могла б стояти за цими польотами.

  • Мінус $50 млн і одразу шість «очей» російських дронів: ЗСУ накрили важливі цілі РФ від Луганщини до Курщини

    Мінус $50 млн і одразу шість «очей» російських дронів: ЗСУ накрили важливі цілі РФ від Луганщини до Курщини

    Сили оборони України протягом 10–11 серпня провели серію точкових ударів по російській військовій інфраструктурі на тимчасово окупованих територіях та безпосередньо в Росії. Серед підтверджених Генеральним штабом цілей — сучасний зенітний ракетний комплекс «Бук-М3», командно-спостережний пункт, склади матеріально-технічного забезпечення та одразу шість пунктів управління російськими безпілотниками. Таким чином українські військові одночасно вдарили по кількох критичних елементах російської бойової системи — протиповітряній обороні, управлінню, логістиці та дронових підрозділах.

    Генеральний штаб повідомив, що 11 серпня одним із найцінніших уражених об’єктів став російський зенітний ракетний комплекс «Бук-М3» у районі населеного пункту Тополі на тимчасово окупованій території Луганської області. У повідомленні Генштабу йдеться саме про ураження комплексу; додаткові дані щодо ступеня його пошкодження наразі не оприлюднені.

    «Бук-М3» належить до найбільш сучасних серійних комплексів середнього радіуса дії, які використовує російська армія. Він призначений для боротьби з літаками, вертольотами, крилатими ракетами та іншими повітряними цілями і є важливим елементом ешелонованої системи ППО російських військ.

    Оцінки вартості одного такого комплексу відрізняються залежно від конфігурації. Українські військові джерела раніше називали орієнтовну ціну $40–50 млн. 23 липня Державна прикордонна служба, повідомляючи про знищення іншого «Бук-М3» на Донеччині, оцінювала його приблизно у $50 млн.

    Той липневий епізод показовий іще з однієї причини: російський комплекс було виявлено під час переміщення в напрямку фронту та уражено українським безпілотником. Фактично відносно дешеві ударні дрони дедалі частіше використовуються для знищення техніки вартістю в десятки мільйонів доларів.

    Ураження чергового «Бук-М3» важливе не тільки через вартість самої машини. Російські системи ППО прикривають командні пункти, артилерію, склади, логістичні маршрути та райони концентрації військ. Тому вибивання таких комплексів потенційно створює більш сприятливі умови для подальшої роботи українських розвідувальних та ударних безпілотників у конкретному районі. Це логічний військовий ефект від послаблення ППО, хоча Генштаб не повідомляв, чи був нинішній удар частиною конкретної багатоступеневої операції.

    Удар по командному пункту вже на території Росії

    Того ж 11 серпня Сили оборони уразили командно-спостережний пункт російських військ у районі Теребрено Бєлгородської області РФ. Генштаб не розкрив, якому саме підрозділу належав об’єкт і якими засобами його атакували. Також поки немає офіційної інформації щодо втрат особового складу.

    Командно-спостережні пункти забезпечують управління підрозділами, збір даних про ситуацію на полі бою, передачу наказів та координацію дій між різними елементами військового угруповання. Тому їх ураження може тимчасово ускладнювати управління російськими силами на відповідній ділянці.

    Водночас українські військові не повідомляють деталі операції — ані тип використаного озброєння, ані відстань запуску, ані конкретні результати всередині командного пункту. Отже, говорити про його повне знищення без додаткового підтвердження наразі не варто.

    У Ровеньках під удар потрапила російська логістика

    Ще однією ціллю стали склади матеріально-технічних засобів у Ровеньках на тимчасово окупованій Луганщині. Їх ураження також офіційно підтвердив Генеральний штаб.

    Матеріально-технічні склади можуть використовуватися для накопичення боєприпасів, пального, запасних частин, спорядження та іншого майна, необхідного російським підрозділам. Водночас Генштаб не уточнював, що саме зберігалося на ураженому об’єкті в Ровеньках, тому конкретний склад запасів або масштаб втрат поки невідомі.

    Загальна логіка подібних ударів полягає в тому, щоб змушувати російські війська відтягувати запаси далі від фронту, дробити склади на менші об’єкти та витрачати більше ресурсів на логістику й захист.

    Одразу шість пунктів управління російськими дронами

    Не менш важливий блок операцій відбувся напередодні, 10 серпня. Сили оборони завдали ударів одразу по шести пунктах управління російськими БпЛА.

    За даними Генерального штабу, цілі були розташовані:

    у районах Шевченка Першого, Комара та Веселого на Донеччині;

    у районі Ходяківки Курської області Росії;

    а також у районах Залізничного та Нестерянки Запорізької області.

    Таким чином удари охопили щонайменше три різні операційні райони — Донеччину, Запоріжжя та прикордонну територію Росії.

    Пункти управління БпЛА стали одними з ключових об’єктів сучасної війни. Саме з них оператори керують розвідувальними та ударними дронами, ведуть спостереження за позиціями, коригують артилерійський вогонь і проводять атаки FPV-безпілотниками.

    Знищення самого дрона часто позбавляє противника лише одного апарата. Удар по пункту управління може мати значно ширший ефект, оскільки одночасно виводить з роботи операторів, антени, ретранслятори, термінали зв’язку та інше обладнання.

    Генштаб заявив, що всі шість зазначених об’єктів були уражені точними ударами, однак не деталізував кількість знищених операторів або обладнання.

    Чому боротьба з дронами стала одним із головних напрямів

    Інтенсивність використання безпілотників на фронті продовжує різко зростати. За ранковим зведенням Генштабу за 10 серпня, російські війська лише протягом однієї доби застосували 10 631 дрон-камікадзе та здійснили понад 3200 обстрілів позицій українських військ і населених пунктів.

    Ще днем раніше Генштаб повідомляв про понад 6300 дронів-камікадзе протягом доби. Ці цифри охоплюють велику кількість FPV та інших безпілотних систем і демонструють масштаб того, наскільки важливою стала «дронова» складова бойових дій.

    Саме тому Сили оборони дедалі частіше намагаються бити не лише по окремих апаратах у повітрі, а й по всьому ланцюгу їх застосування: операторах, пунктах управління, складах дронів, антенах, ретрансляторах і транспорті.

    Удари відбуваються на тлі значно ширшої кампанії

    Серія атак 10–11 серпня не обмежилася цілями безпосередньо біля фронту.

    У ніч проти 11 серпня українська сторона також повідомила про ураження НПЗ «Орскнефтеоргсинтез» в Оренбурзькій області Росії. Об’єкт розташований приблизно за 1500 км від українського кордону.

    Напередодні, 10 серпня, Генеральний штаб підтверджував ще один далекобійний удар — по нафтохімічному комплексу в Тобольську Тюменської області. Ціль знаходиться більш ніж за дві тисячі кілометрів від України.

    Тобто українські удари зараз одночасно спрямовані на кілька рівнів російської військової системи: безпосередньо фронтові цілі, тилові склади та командні центри, протиповітряну оборону, дронову інфраструктуру і стратегічні підприємства далеко в російському тилу.

    У Генштабі прямо пояснюють таку тактику необхідністю послідовно знижувати здатність Росії вести бойові дії та забезпечувати функціонування її військових угруповань.

    «Бук-М3» уже не вперше стає ціллю

    Сучасні російські системи сімейства «Бук» регулярно стають пріоритетними цілями українських підрозділів.

    Наприкінці липня підрозділ «Фенікс» Держприкордонслужби повідомляв про знищення іншого «Бук-М3» на Донеччині. Система рухалася в бік фронту й була виявлена українською розвідкою. Її орієнтовну вартість тоді оцінювали у $50 млн.

    За кілька днів до нинішньої атаки також повідомлялося про знищення ще одного комплексу «Бук-М3», вартість якого окремі українські джерела оцінювали приблизно у $45 млн.

    Такі втрати особливо відчутні через складність виробництва сучасних систем ППО. На відміну від звичайної бронетехніки, комплекс потребує складної радіолокаційної електроніки, ракет, систем наведення та підготовленого екіпажу.

    Водночас на підставі відкритих повідомлень не можна достовірно визначити, скільки боєздатних «Бук-М3» наразі має Росія: актуальний склад її парку ППО не розкривається.

    Одночасний удар по кількох «нервах» російської армії

    У нинішній серії атак найбільш показовою є саме комбінація цілей.

    «Бук-М3» відповідає за захист російських сил від повітряних загроз. Командно-спостережний пункт — за управління. Склади — за постачання. Пункти управління БпЛА — за одну з найбільш активних ударно-розвідувальних складових сучасного фронту.

    Ураження всіх цих елементів протягом короткого проміжку часу створює комплексний ефект: противнику необхідно одночасно відновлювати ППО, логістику, зв’язок та дронові підрозділи.

    Сам Генеральний штаб підсумував, що робота по ключових цілях продовжується, а Сили оборони нарощують результативність і намагаються послаблювати наступальний потенціал російських військ.

    При цьому щодо більшості об’єктів поки використовується саме формулювання «уражено», а не «знищено». Це важлива різниця: ступінь пошкодження «Бук-М3», командного пункту та складів ще потребує додаткового підтвердження. Натомість Генштаб уже підтверджує сам факт успішних ударів по всіх зазначених цілях.

  • Російська нафтопереробка палає одразу на двох кінцях країни: дрони дістали НПЗ в Орську та на Далекому Сході

    Російська нафтопереробка палає одразу на двох кінцях країни: дрони дістали НПЗ в Орську та на Далекому Сході

    У ніч проти 11 серпня в Росії повідомили про пожежі одразу на двох великих нафтопереробних підприємствах — у місті Орськ Оренбурзької області та на Комсомольському НПЗ у Хабаровському краї. За повідомленнями місцевих жителів та російських Telegram-каналів, займанням передували вибухи та атаки безпілотників. При цьому один із заводів розташований приблизно за 1500 км від України, а другий — фактично на іншому кінці Росії, на Далекому Сході.

    Найбільше підтверджених деталей станом на ранок є щодо Орського НПЗ. Губернатор Оренбурзької області Євгеній Солнцев підтвердив атаку безпілотників на промисловий об’єкт регіону. OSINT-джерела та місцеві канали ідентифікували ціллю підприємство «Орскнефтеоргсинтез». На відео очевидців видно сильне займання та великий стовп диму над територією заводу.

    Офіційна російська влада на момент ранкових повідомлень не деталізувала, яка саме технологічна установка могла бути пошкоджена та чи довелося підприємству зупиняти виробництво. Тому заяви окремих Telegram-каналів про «повне виведення заводу з ладу» поки не мають незалежного підтвердження.

    Сам «Орскнефтеоргсинтез» є великим нафтопереробним підприємством із встановленою потужністю близько 6 млн тонн нафти на рік. Це підтверджує й офіційний сайт заводу. Підприємство має установки первинної переробки, гідрокрекінгу та інші потужності для виробництва бензинів, дизельного пального й низки інших нафтопродуктів.

    За останні роки завод активно модернізувався. Зокрема, підприємство розвивало комплекс гідрокрекінгу та проєкт уповільненого коксування, який дає змогу поглиблювати переробку важких нафтових залишків і збільшувати вихід світлих нафтопродуктів.

    Орськ знаходиться далеко від українського кордону — приблизно за 1400–1500 км залежно від точки відліку. І це не перша атака на цей НПЗ. У жовтні та листопаді 2025 року в районі підприємства вже фіксували безпілотники й пожежі. Тоді місцева влада також підтверджувала атаки на промислові об’єкти, а ASTRA геолокувала відео безпосередньо біля «Орскнефтеоргсинтезу».

    Ще більш незвичною стала інформація про пожежу на Комсомольському НПЗ у Хабаровському краї.

    За повідомленнями очевидців, у ніч проти 11 серпня в районі підприємства було чути вибухи, після яких на території заводу виникла пожежа. Російські та українські Telegram-канали пов’язували її з атакою далекобійних безпілотників. Станом на ранок незалежного офіційного підтвердження від російської влади щодо причин пожежі та масштабу пошкоджень було менше, ніж у випадку Орська. Тому саме твердження про пряме влучання українського дрона потребує подальшого підтвердження.

    Комсомольський НПЗ належить «Роснефті» та є одним із ключових постачальників пального для Далекого Сходу Росії. Історичні звіти самої компанії свідчать про багатомільйонні щорічні обсяги переробки нафти — в окремі роки понад 6 млн тонн. Підприємство має стратегічне значення через віддаленість регіону від основних нафтопереробних центрів європейської частини РФ та забезпечує пальним значну частину далекосхідного ринку.

    Якщо причетність безпілотників до пожежі на Комсомольському НПЗ підтвердиться, це буде показовим епізодом через величезну відстань від України. Комсомольськ-на-Амурі розташований у Хабаровському краї, тобто за кілька тисяч кілометрів від української території. Це ставить питання не лише про дальність конкретного засобу ураження, а й про можливість використання інших схем — запусків із території РФ, диверсійних операцій або комбінованої логістики. Жодну з цих версій українські військові станом на ранок офіційно не підтверджували.

    Ніч проти 11 серпня загалом стала для Росії однією з найнапруженіших за останній час у контексті безпілотних атак. Паралельно російська влада заявила про масований наліт на Московський регіон. За словами мера Москви Сергія Собяніна, протягом приблизно 12 годин у напрямку Москви та області нібито рухалися 237 дронів, більшість із яких російська ППО начебто знищила на дальніх підступах. Ще 13, за його словами, були збиті безпосередньо біля столиці. Незалежно перевірити ці цифри неможливо, тому їх слід розглядати як заяву російської сторони.

    Ще один великий епізод цієї ночі стався під Воронежем. Там після атаки безпілотників загорілися два великі складські комплекси Wildberries у районі села Александровка. За повідомленнями місцевої влади та медіа, сукупна площа пожеж перевищила 36 тисяч квадратних метрів.

    Таким чином, протягом однієї ночі пожежі та наслідки атак фіксувалися одразу в кількох віддалених один від одного російських регіонах — від Воронежа та Московської області до Оренбуржжя і, за повідомленнями очевидців, Хабаровського краю.

    Ця географія продовжує тенденцію, яка стала особливо помітною протягом літа 2026 року: удари дедалі частіше сягають не лише НПЗ у прикордонних чи центральних областях РФ, а й стратегічних підприємств за тисячу і більше кілометрів від України.

    Лише напередодні українські військові підтвердили удар по TANECO у Нижньокамську в Татарстані. Після атаки на території НПЗ було зафіксовано пожежу. Reuters верифікував відео з димом над підприємством.

    Того ж дня Сили спеціальних операцій України заявили про ураження нафтохімічного комплексу «ЗапСибНефтехим» у Тобольську Тюменської області — на відстані понад 2000 км. За українськими даними, ціллю стала центральна газофракціонуюча установка.

    Така серія атак створює для російської нафтопереробки проблему, яка значно ширша за пошкодження окремого підприємства. Москва змушена одночасно захищати десятки НПЗ, нафтобаз, експортних терміналів, компресорних станцій та інших об’єктів на території, що простягається на тисячі кілометрів.

    Причому система ППО необхідна Росії також на фронті, для прикриття Москви, військових аеродромів, заводів ВПК і стратегічних баз. Чим ширшою стає географія атак, тим складніше концентрувати захист навколо всіх потенційних цілей одночасно.

    Для Орського НПЗ це особливо важливо через його роль у забезпеченні регіону паливом та технологічну складність обладнання. Навіть якщо підприємство не зупинене повністю, пошкодження окремої ключової установки може обмежити переробку або змусити завод перейти на знижене завантаження на час ремонту.

    У випадку Комсомольського НПЗ потенційні наслідки могли б бути ще чутливішими саме через його географію. Далекий Схід має значно меншу щільність нафтопереробних потужностей, ніж європейська частина Росії, тому великі місцеві підприємства відіграють особливо важливу роль у забезпеченні бензином, дизелем та авіаційним пальним.

    Водночас станом на ранок 11 серпня необхідно чітко розділяти підтверджені та попередні дані. Атака на промисловий об’єкт в Оренбурзькій області та пожежа в районі Орського НПЗ підтверджені значно краще. Щодо Комсомольського НПЗ наразі основою інформації залишаються відео очевидців та повідомлення Telegram-каналів; офіційних даних про характер пошкоджень ще недостатньо.

    Українські військові на момент публікації також не брали офіційної відповідальності саме за обидві нічні атаки.

    Тож наразі можна говорити про дві великі пожежі на російських нафтопереробних об’єктах протягом однієї ночі, підтверджену атаку дронів у районі Орська та повідомлення про безпілотники біля Комсомольського НПЗ. Остаточний масштаб пошкоджень, можливі зупинки виробництва та конкретні уражені установки стануть зрозумілішими після появи супутникових знімків, заяв підприємств або додаткових даних українських та російських джерел.

  • Дрони долетіли до Сибіру: Україна вдарила по стратегічному гіганту російської нафтохімії

    Дрони долетіли до Сибіру: Україна вдарила по стратегічному гіганту російської нафтохімії

    Українські Сили оборони завдали удару по одному з найпотужніших об’єктів російської нафтохімічної промисловості — промисловому майданчику в Тобольську Тюменської області. Операцію провели підрозділи Deep Strike Сил спеціальних операцій у взаємодії з рухом «Черная Искра». Для досягнення цілі безпілотники подолали понад 2000 кілометрів, а Генеральний штаб ЗСУ пізніше підтвердив ураження центральної газофракціонуючої установки підприємства.

    Удар стався 10 серпня. Перші повідомлення про безпілотники над Тобольськом почали надходити від російської сторони. Губернатор Тюменської області Олександр Моор підтвердив атаку кількох дронів на промислове підприємство, однак спочатку не назвав конкретний об’єкт. За його інформацією, повідомлень про загиблих або постраждалих не надходило. Водночас відео очевидців та повідомлення українських джерел вказували на район підприємств холдингу «СИБУР». Відстань по прямій від українського кордону до Тобольська перевищує 2200 кілометрів.

    Згодом Сили спеціальних операцій офіційно заявили про удар по «ЗапСибНефтехиму». За інформацією ССО, після атаки на території промислового комплексу були зафіксовані пожежі та руйнування. Українські військові назвали об’єкт найбільшим нафтохімічним комплексом Росії та стратегічним підприємством її хімічної промисловості.

    Важливі деталі пізніше розкрив Генеральний штаб ЗСУ. Там повідомили, що метою операції було зниження військово-економічного потенціалу Росії. За підтвердженими українською стороною даними, ураження зазнала центральна газофракціонуюча установка. Її потужність становить близько 6,6 млн тонн сировини на рік. Остаточні масштаби завданої підприємству шкоди на момент публікації уточнюються.

    Що саме могли уразити в Тобольську

    Центральна газофракціонуюча установка має особливе значення для всього промислового майданчика. За даними Генштабу, підприємство виробляє, серед іншого, бутадієн, ізобутилен, малеїновий ангідрид та МТБЕ — високооктанову кисневмісну добавку. Українська сторона стверджує, що така продукція використовується, зокрема, у виробництві компонентів ракетного та авіаційного палива, композитних матеріалів для безпілотників і високооктанових бензинів. Саме цим у Генштабі пояснюють військово-економічне значення об’єкта.

    OSINT-аналітики також локалізували атаку в районі центральної газофракціонуючої установки промислового комплексу «СИБУР» у Тобольську. Це збігається з інформацією, яку пізніше офіційно оприлюднив український Генштаб.

    Сам «ЗапСибНефтехим» справді має величезні масштаби. Російський «СИБУР» називає його найбільшим нафтохімічним комплексом країни й одним із найбільших у світі. Після виходу на проєктну потужність підприємство отримало можливість щорічно виробляти понад 2,2 млн тонн продукції з високою доданою вартістю, основну частину якої становлять поліетилен і поліпропілен. Запуск комплексу свого часу фактично подвоїв російські можливості з виробництва полімерів.

    Початковий проєкт передбачав установку піролізу потужністю 1,5 млн тонн етилену, близько 500 тисяч тонн пропілену та 100 тисяч тонн бутан-бутиленової фракції на рік. Також були побудовані виробничі лінії для випуску поліетилену й поліпропілену. Одним із ключових завдань проєкту російська сторона називала глибоку переробку побічних продуктів видобутку нафти й газу Західного Сибіру та заміщення імпортних полімерів.

    Росія продовжувала розширювати комплекс навіть під час війни

    Особливо показово, що на момент нинішнього удару промисловий майданчик продовжував розширюватися. У Тобольську будують новий комплекс дегідрування пропану та виробництва поліпропілену ДГП-2.

    У лютому 2026 року «СИБУР» повідомляв, що готовність нового виробництва досягла 82%, а вже у квітні — 85%. Будівельно-монтажні роботи на той момент були виконані більш ніж на 90%, на частині об’єктів розпочалися пусконалагоджувальні роботи. Проєктна потужність нового заводу має становити близько 570 тисяч тонн поліпропілену на рік.

    Після запуску нового виробництва роль Тобольська у російській нафтохімії мала зрости ще більше. За даними місцевої влади, після введення нового заводу в експлуатацію у 2027 році в Тобольську планують виробляти кожну другу тонну російського поліпропілену.

    Таким чином, удар припав не просто по окремому заводу, а по одному з центральних вузлів російської системи глибокої переробки вуглеводневої сировини.

    Понад 2000 км — ключова деталь операції

    Не менш важливою за саму ціль стала відстань. ССО заявили, що безпілотники подолали понад дві тисячі кілометрів. Незалежні повідомлення з російської сторони підтверджують, що Тобольськ розташований більш ніж за 2200 км по прямій від українського кордону.

    Це означає, що географія об’єктів російського військово-промислового та паливно-енергетичного сектору, які потенційно можуть опинятися в зоні дії українських далекобійних засобів, продовжує розширюватися.

    Тюменська область уже стикалася з атаками безпілотників. Зокрема, 20 червня губернатор регіону повідомляв про атаку на Тюменський НПЗ. Тоді російська влада заявляла, що підприємство нібито не постраждало, а персонал був евакуйований.

    Проте операція 10 серпня відрізняється масштабом заявленої цілі. Цього разу українська сторона не лише взяла на себе відповідальність за атаку, а й повідомила про конкретно уражений технологічний об’єкт — центральну газофракціонуючу установку.

    У Силах спеціальних операцій такі операції називають «далекобійними санкціями» проти військово-економічного сектору Росії. При цьому точний масштаб пошкоджень у Тобольську поки залишається невідомим. Український Генштаб повідомляє, що оцінювання наслідків триває. Незалежного підтвердження того, наскільки удар вплинув на виробничий цикл підприємства та чи довелося зупиняти окремі установки, станом на вечір 10 серпня немає.

    Саме тому наразі коректно говорити про підтверджене українською стороною ураження центральної газофракціонуючої установки, пожежі та руйнування, але не про повне знищення чи зупинку всього «ЗапСибНефтехиму». Масштаби наслідків можуть стати зрозумілими після появи нових супутникових знімків, повідомлень підприємства або додаткових даних Сил оборони.

  • Безпілотники масовано атакували Татарстан: під ударом один із найбільших нафтопереробних вузлів Росії

    Безпілотники масовано атакували Татарстан: під ударом один із найбільших нафтопереробних вузлів Росії

    Уранці 10 серпня безпілотники атакували російську Республіку Татарстан. Основною ціллю став промисловий район Нижньокамська, де розташований один із найбільших нафтопереробних і нафтохімічних комплексів Росії. Після появи перших повідомлень про вибухи та стовпи диму влада Татарстану підтвердила атаку безпілотників і заявила про загиблих, водночас традиційно звинувативши в ударі Україну.

    Про атаку першими повідомили російські Telegram-канали, моніторингові ресурси Exilenova+, ASTRA та NEXTA. За їхніми даними, жителі Нижньокамська та сусіднього Чистополя вранці чули вибухи, а в небі спостерігали велику кількість безпілотників. У соціальних мережах почали поширюватися фото й відео, на яких видно дрони, що пролітають над містом, а також густий дим у районі промислової зони.

    Спочатку російська влада не коментувала події. Однак згодом офіційна влада Татарстану підтвердила, що республіка зазнала масованої атаки безпілотників. У повідомленні зазначалося, що наліт був спрямований як на виробничі, так і на цивільні об’єкти Нижньокамська. Також російська сторона заявила про наявність загиблих, не уточнивши їхню кількість та обставини загибелі. Незалежного підтвердження цієї інформації наразі немає.

    Офіційно не повідомляється, які саме підприємства були уражені. Водночас OSINT-аналітики ASTRA та низка російських моніторингових ресурсів звернули увагу, що осередок задимлення знаходився саме в промисловій зоні Нижньокамська, де розташовані ключові підприємства паливно-енергетичного комплексу Росії. Серед них — нафтопереробний комплекс ТАНЕКО, завод ТАІФ-НК та один із найбільших нафтохімічних комбінатів Європи «Нижньокамськнефтехім», що входить до групи «Сібур».

    Комплекс ТАНЕКО, який належить компанії «Татнефть», вважається одним із найсучасніших нафтопереробних заводів Росії. Його проєктна потужність перевищує 16 мільйонів тонн нафти на рік, а глибина переробки сягає майже 99%, що дозволяє максимально ефективно виробляти бензин, дизельне паливо, авіаційний керосин та інші нафтопродукти. Саме цей завод є одним із ключових елементів паливного забезпечення російської економіки та військово-промислового комплексу.

    Поруч із ним працює підприємство ТАІФ-НК — другий за величиною нафтопереробний завод Нижньокамська. Його виробничі потужності дозволяють переробляти до 8,5 млн тонн нафти на рік. Завод спеціалізується, зокрема, на глибокій переробці важких нафтових залишків і випуску широкого спектра паливної продукції. У цій самій промисловій зоні розташований і «Нижньокамськнефтехім», який виробляє синтетичні каучуки, пластики, полімери та іншу продукцію, що використовується в різних галузях промисловості.

    Для України цей промисловий вузол має стратегічне значення, адже підприємства забезпечують Росію паливом, мастильними матеріалами та нафтохімічною продукцією, частина якої використовується оборонною промисловістю. Саме тому об’єкти в Нижньокамську вже неодноразово ставали цілями атак українських далекобійних безпілотників.

    Зокрема, у червні та липні 2026 року українські Сили оборони вже завдавали ударів по ТАНЕКО та ТАІФ-НК. Тоді Генеральний штаб ЗСУ та Сили спеціальних операцій повідомляли про влучання по обох нафтопереробних підприємствах із підтвердженими пожежами. Російська влада визнавала пошкодження промислових об’єктів, однак не розкривала масштаби збитків.

    Нижньокамськ розташований приблизно за 1 300–1 400 кілометрів від території, контрольованої Україною. Це свідчить про значну дальність польоту безпілотників, які використовуються для ударів по стратегічній інфраструктурі Росії. Ще у 2024 році атака на ТАНЕКО стала однією з найглибших операцій українських безпілотників у тилу РФ, а згодом такі удари стали регулярними.

    Російська сторона поки не повідомила, чи призвела нинішня атака до зупинки роботи підприємств або обмеження виробництва. Також відсутня офіційна інформація про масштаби пошкоджень технологічного обладнання. Водночас оприлюднені очевидцями фото та відео свідчать про задимлення у промисловій зоні, однак незалежно підтвердити наслідки удару наразі неможливо.

    Від початку 2026 року Україна значно активізувала удари по російських нафтопереробних заводах, нафтобазах, паливних терміналах та інших об’єктах енергетичної інфраструктури. Такі операції мають на меті знизити можливості Росії забезпечувати свої війська паливом, а також створити додатковий економічний тиск на російський військово-промисловий комплекс. За оцінками міжнародних аналітиків, систематичні атаки вже неодноразово призводили до тимчасових зупинок роботи окремих підприємств та логістичних труднощів у паливному секторі РФ.

    Наразі офіційного підтвердження з українського боку щодо причетності до ранкової атаки на Нижньокамськ не оприлюднено. Інформація про точні наслідки удару, масштаби пошкоджень та кількість постраждалих продовжує уточнюватися.