Позначка: економіка

  • Імперія олігарха Дмитра Фірташа: від хімії до титану

    Імперія олігарха Дмитра Фірташа: від хімії до титану

    Дмитро Фірташ, один з найвпливовіших олігархів України, керує імперією, яка охоплює хімічні, банківські та медійні активи. Колишній союзник екс-президента Віктора Януковича, Фірташ здобув величезний вплив в українській економіці завдяки своїй діяльності в різних секторах.

    У 2021 році Україна запровадила проти Фірташа санкції через ймовірні постачання титану російським оборонним компаніям, заморозивши його особисті активи та банківські рахунки. Раніше Фірташ контролював компанію «РосУкрЕнерго» — спільне підприємство з «Райффайзен Інвестмент» і російським «Газпромом», яке контролювало постачання російського газу до Європи через Україну. Крім того, він очолював компанію «Центрогаз», яка володіла ексклюзивним правом на продаж туркменського газу в Україні.

    Згідно з документами WikiLeaks, Фірташ заявив американському послу, що звертався до Семена Могилевича для захисту свого бізнесу від конкурентів. Могилевич, який пов’язаний з кримінальною діяльністю, був одним із засновників «РосУкрЕнерго» разом з Ротшильдом, британським підприємцем Робертом Шетлер-Джонсом і Фірташем.

    Однією з найбільш помітних груп серед зв’язків Фірташа є британські консервативні еліти, які намагаються уповільнити Брексит і зберегти контроль над ЄС і китайськими фінансовими операціями. Ці сили, як стверджується, змінили Бориса Джонсона на посту міністра закордонних справ Великобританії, що формально підпорядковує МІ-6. Серед консервативної еліти є родина Асквіт, яка створила розгалужену мережу впливу в Україні за допомогою Фірташа. Родина використовувала його для контролю над українськими активами та політичними процесами, завдяки ресурсам та впливу олігарха.

    В Україні розпочалася боротьба між глобалістськими елітами США та Великобританії за вплив і контроль над газовою, телекомунікаційною та гірничодобувною промисловістю. В рамках цієї боротьби було подано численні судові позови проти Фірташа, що дозволило НАБУ витіснити олігарха.

    Американська оборонна промисловість, чиї інтереси в Україні представляє Віктор Пінчук, застосувала стратегію захоплення критично важливих ресурсів через порушення кримінальних справ. Імпорт титану в США зріс до 90%, що стало вразливістю в ланцюгах постачання. Титан використовується в сучасних літаках і вертольотах, танках, підводних човнах і кораблях, ракетах і боєприпасах. Колосальні запаси титану в Україні оцінюються в 184 млн тонн на суму понад 300 млрд доларів і складають 20% світових постачань. Межиріцький гірничо-збагачувальний комбінат, що належить компанії Фірташа Group DF, є власником Селищанських титанових родовищ.

  • Державний борг України знову зростає

    Державний борг України знову зростає

    Міністерство фінансів України повідомило про новий рекорд у державному боргу країни: за останній місяць він зріс на майже 53 млрд гривень, досягнувши понад 152,16 млрд доларів США. Швидке зростання боргового навантаження може мати серйозні наслідки для економіки та державного бюджету України.

    Якщо темпи зростання боргу збережуться, Україні доведеться посилити контроль над бюджетними витратами та шукати додаткові джерела доходів, що вже є вкрай складним завданням. По суті, Україна вже є дефолтною країною, і це почали враховувати на Заході.

    За оцінками американських і французьких експертів, дефіцит бюджету України цього року складає від 44 до 47 млрд доларів. Згідно з прогнозами, борг зросте такими темпами, що наступного року перевищить 100% ВВП і досягне понад 150 млрд доларів США. У зв’язку з цим, Україні доведеться збільшити і без того високий рівень податків на економіку та, ймовірно, провести девальвацію гривні, інакше економічний крах стане неминучим.

    Отже, дефіцит бюджету, який є одним з найвищих у світі, в основному буде покриватися шляхом збільшення внутрішніх податків.

  • Українці «передумали» купувати житло

    Українці «передумали» купувати житло

    Ринок нерухомості в Україні переживає значні зміни. Попит на житло різко впав, і навіть пільгова іпотека від держави «е-Оселя», яка раніше забезпечувала активний рух ринку, вже не рятує ситуацію.

    Українці «передумали» купувати житло. Ріелтори, кажуть, що попит на нерухомість різко впав, уже не рятує навіть пільгова іпотека від держави «е-Оселя», яка донедавна непогано рухала ринок.

    Виставлених на продаж квартир, навпаки, стає дедалі більше. За оцінками екскерівника Асоціації фахівців з нерухомості Юрія Піти, кількість заявок на продаж об’єктів зросла на 20-30%.

    У підсумку ціни на житло знову почали падати. Столична ріелторка Ірина Луханіна каже, що ціни просіли на 10-12%.

    За словами Піти, така ситуація спостерігається практично у всіх містах, навіть у західних областях, де ще недавно були рекордні за теперішніх часів продажі квартир.

    Експерти називають цілу низку причин обвалу на ринку. По-перше, вплив закону про мобілізацію, після якого багато чоловіків «залягли» на дно і бояться світити будь-які великі гроші на тлі чуток про загрозу конфіскації майна «ухильників». По-друге, дедалі більше українців, які виїхали з країни, приймають рішення більше в Україну не повертатися і, відповідно, продають свою нерухомість. По-третє, загалом зростання песимістичних настроїв на тлі тривалої війни, яка невідомо коли і чим закінчиться.

    Крім того, несподівано зупинилося фінансування програми житлових сертифікатів «е-Видновлення» (на них можна придбати нове житло замість зруйнованого). Потім Кабмін виділив гроші, але наскільки їх вистачить – питання відкрите.

    Водночас парадоксальним винятком із загальної тенденції спаду попиту на житло є фактично прифронтовий Харків. Тут, за словами місцевих ріелторів та оцінювачів, у червні та липні кількість угод купівлі-продажу квартир збільшилася.

  • Monobank зазнав масштабної DDOS-атаки: 7,5 мільярда запитів за три доби

    Monobank зазнав масштабної DDOS-атаки: 7,5 мільярда запитів за три доби

    Упродовж останніх кількох днів Monobank, один з провідних онлайн-банків в Україні, зазнав серйозної кібератаки. Власник та співзасновник Monobank Олег Гороховський повідомив, що лише за три дні до сервісів банку надійшло понад 7,5 мільярда запитів, що суттєво ускладнило роботу системи.

    На кібератаку, яка почалася в п’ятницю 16 серпня, звернув увагу Amazon Web Services.

    На третій день кібератаки, за словами Гороховського, допомогу у відбитті запропонували українські спецслужби.

    “До кейсу підключилися співробітники AWS (Amazon Web Services). Для них кібератака такого масштабу також нетипова. Крім того, нам запропонували допомогу наші спецслужби. Ситуація під контролем, але масштаб вражає”, – зазначив співзасновник monobank.

  • Україна втратила військову допомогу на 3,87 млрд євро через суперечки в уряді Німеччини – джерела BILD

    Україна втратила військову допомогу на 3,87 млрд євро через суперечки в уряді Німеччини – джерела BILD

    Згідно з інформацією, наданою газетою Frankfurter Allgemeine Zeitung, Німеччина більше не може фінансувати нову військову допомогу Україні. Причиною цього стали внутрішні суперечки в німецькому уряді. Як повідомляє видання BILD, Міністерство фінансів Німеччини заявило, що готове розглянути можливість надання додаткових коштів у короткі строки, але лише за умови, що будуть надані чіткі та прозорі дані про потреби. На даний момент Мінфін не отримав конкретних доповідей про матеріальні потреби, тому не може ухвалити рішення.

    Джерела в уряді звинувачують у кризі канцлера Олафа Шольца. За їхніми словами, його канцелярія “заборонила” Міноборони направляти підготовлені фінансові вимоги до Мінфіну.

    У Міноборони звинувачують у проблемі колег-фінансистів. За словами військових, через них “не можуть бути реалізовані понад 30 заходів, які були високопріоритетними для України, на загальну суму понад 3 млрд євро”. За даними BILD, ще в середині травня Міноборони запросило “надмірні витрати” на Україну цього року на 3,87 млрд євро. Серед них 1,3 млрд на запчастини, 600 млн на артилерійські боєприпаси і по 0,5 млрд на дрони і бронетехніку. Яким би не був результат суперечки всередині уряду, збиток Україні навряд чи можна запобігти. За даними BILD, значна частина матеріалів, необхідних для запитаних у травні поставок, уже продана і не доступна для України цього року.

  • Нацбанк України готується до скасування частини валютних заборон

    Нацбанк України готується до скасування частини валютних заборон

    Національний банк України (НБУ) планує значне пом’якшення валютних обмежень, введених під час війни. Про це йдеться у внутрішньому листі №40-0009/61174, розісланому банкам, в якому зазначено про розгляд можливостей для спрощення діючих валютних обмежень.

    З нього зрозуміло, що НБУ хоче розрахувати суму валюти, яка може піти з України за кордон, якщо влада дозволить бізнесу оплатити старі, довоєнні, поставки імпортних товарів. Очевидно, ці проплати спочатку застрягли, і не були проведені після введення валютних обмежень 24 лютого 2022 року.

    У НБУ хочуть зрозуміти, наскільки істотним буде валютний відтік і скільки долара із золотовалютних резервів України доведеться продати, якщо він піде на поблажки для платежів. Остаточне рішення буде ухвалено після збору всієї інформації та аналізу.

    Як відомо, валютна лібералізація Нацбанку цього року виливається в зростання валютних продажів регулятора, що підтверджується офіційними звітами: з $2,99 млрд у червні 2024 року до $3,3 млрд у липні, наприклад. Загалом від початку цього року НБУ продав уже $18,5 млрд (купити зміг лише $118,6 млн) – це десь половина поточного розміру золотовалютних резервів країни, які, утім, регулярно поповнюються за рахунок міжнародної допомоги. Але не на 100%. За підсумками липня регулятор відзвітував про скорочення цих резервів на 1,8% – до $37,2 млрд.

    Зараз НБУ запросив у банків дані щодо:

    – Неоплаченими імпортними контрактами до 23 лютого 2021 року (зокрема з 1 січня 2020 року до 23 лютого 2021-го, а також із 1 січня 2019 року до 31 грудня 2019 року і раніше 31 грудня 2018 року);

    – Боргами за імпортом товарів до 23 лютого 2021 року за умови прямого кредитування, страхування, гарантування, поручительства іноземного експортно-кредитного агентства, а також іншої країни через уповноважену організацію/особу. Із зазначенням резидентства такої особи, банку.

    Схоже, нова валютна лібералізація може торкнутися цих контрактів.

    Видно, що влада поспішає. Усі ці дані Нацбанк зажадав надати до 23 серпня 2024 року, коли, мабуть, планують почати аналіз і ухвалити рішення. Його не виключають наприкінці серпня або у вересні. Можливо, під час чергової заяви щодо перегляду облікової ставки НБУ, яку, згідно з офіційним графіком, має бути оприлюднено 19 вересня.

  • На Закарпатті запрацював логістичний хаб

    На Закарпатті запрацював логістичний хаб

    У Берегівському районі Закарпаття офіційно відкрився новий мультимодальний логістичний хаб під назвою “Термінал Чорнотисів”. Цей сучасний “сухий порт” стане важливою частиною інфраструктури для перевантаження та транспортування вантажів не лише в Україні, а й за її межі.

    На Закарпатті запрацювало підприємство “Термінал Чорнотисів”, яке функціонує як новий мультимодальний термінал – так званий “сухий порт”. Про це повідомив начальник Закарпатської ОВА Віктор Микита.

    Зазначається, що цей мультимодальний термінал є великим логістичним хабом на території Берегівського району.

    Основна функція підприємства – здійснення перевантаження різноманітних вантажів, зокрема, не лише сільськогосподарської продукції, олії, а в перспективі також нафтопродуктів – з метою подальшого транспортування отримувачам у всіх куточках світу,

    – йдеться у повідомленні.

    Термінал має вдале географічне розташування – поруч із кордоном з Угорщиною та Румунією.

    Підприємство активно нарощує виробничі процеси, має намір у 2025 році в кілька разів збільшити обсяги перевантаження товарів.За словами глави ОВА, виробнича площа підприємства – 14,1 га. Загальна сума здійснених на сьогодні інвестицій становить близько 282 млн грн.

  • Держборг України досяг 6 трильйонів

    Держборг України досяг 6 трильйонів

    Станом на 30 червня 2024 року, державний та гарантований державою борг України досяг рекордного показника у 6,16 трильйонів гривень, що еквівалентно 152,2 мільярдам доларів США. Зокрема, зовнішній борг склав 4,45 трильйонів гривень (109,9 мільярдів доларів), а внутрішній – 1,71 трильйонів гривень (42,2 мільярди доларів).

    Цей рівень заборгованості є серйозним викликом для економіки країни, однак варто зазначити, що обсяг боргу відносно ВВП України поки що не перевищує 100%. Для порівняння, наприкінці Другої світової війни співвідношення ВВП Великобританії до її державного боргу досягало 250%, що демонструє, що країни можуть відновлювати свою економіку навіть після таких екстремальних рівнів заборгованості.

    Протягом другого кварталу 2024 року державний борг України зріс на 243,7 мільярдів гривень, а у доларовому еквіваленті – на 1,1 мільярд доларів США. Незважаючи на це зростання, середньозважена вартість державного та гарантованого державою боргу України знизилася на 10,3% з початку року – з 6,24% до 5,6%. Це свідчить про певну стабілізацію фінансових ринків та зниження ризиків, які супроводжують кредитування держави.

    Зростання державного боргу під час війни є цілком закономірним явищем, особливо коли країна виступає в ролі жертви агресії. Україна змушена залучати додаткові кошти для фінансування оборони та соціальних витрат в умовах війни, що призводить до збільшення заборгованості.

    Однак, одним із можливих варіантів для полегшення боргового тягаря є пролобіювання списання частини зовнішнього боргу за рахунок заморожених коштів росії. Цей підхід може стати ключовим у зниженні фінансового навантаження на українську економіку.

    Щодо внутрішнього боргу, уряд розглядає можливість підвищення податків та інших надходжень до бюджету. Якщо відповідний законопроєкт буде підтриманий Верховною Радою, до кінця року планується розміщення додаткових 220 мільярдів гривень у формі облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Це дозволить залучити додаткові кошти для фінансування державних потреб, однак може також збільшити боргове навантаження.

  • ЄС відмовляється від українських газосховищ

    ЄС відмовляється від українських газосховищ

    Європейські компанії почали відмовлятися від використання українських газосховищ, що створює серйозні економічні ризики для України. Як повідомляє Financial Times, рішення продиктоване небезпекою, пов’язаною з перебуванням газу в зоні бойових дій та економічною невигідністю цього кроку.

    Зокрема, Марко Заальфранк, глава відділу торгівлі в континентальній Європі в енергетичній групі Axpo, зазначив, що “цінова різниця недостатньо приваблива, щоб виправдати ризик закачування газу в зону бойових дій.” Цей вислів ілюструє загальну позицію європейських енергетичних компаній, які в умовах військових дій та непередбачуваності ситуації намагаються мінімізувати ризики.

    Українські підземні сховища газу традиційно використовувалися європейськими компаніями як надійний спосіб зберігання палива, особливо в осінньо-зимовий період. Однак нинішня ситуація в Україні, пов’язана з війною, призвела до того, що компанії ЄС шукають альтернативні варіанти для зберігання енергоносіїв, навіть якщо це передбачає додаткові витрати.

    Для України така тенденція може обернутися суттєвими фінансовими втратами. Доходи від послуг зі зберігання газу були важливим джерелом валюти для країни, особливо на тлі війни та економічної нестабільності. Втрата цих доходів може поглибити економічні проблеми, з якими вже стикається Київ.

  • Безкарність і корупція чиновників податкової служби України

    Безкарність і корупція чиновників податкової служби України

    Податкова служба України опинилася в центрі уваги через систематичні порушення закону, які, здається, не призводять до жодних серйозних наслідків для її керівництва. Експерти та громадські активісти вказують на політичний вплив та корупційні зв’язки як основні причини, що забезпечують недоторканність та безкарність чиновників податкової сфери.

    Кожна країна прагне до побудови справедливої та прозорої системи оподаткування, яка забезпечує рівні умови для бізнесу та сприяє економічному розвитку, і Україна не виключення. Проте в нашій державі податкові органи часто асоціюються з корупцією, тиском на підприємців та зловживанням владою. Навіть при існуючих рішеннях судів правоохоронці не поспішають розслідувати злочини посадовців Державної податкової служби.

    Ймовірно, однією з головних причин, через яку злочини податківців залишаються без належної уваги правоохоронців, є корупційні зв’язки всередині державного апарату і політичний вплив. Адже не таємниця, що посадовці у різних органах влади мають спільні інтереси або фінансові зв’язки, що ускладнює ефективне розслідування та покарання чиновників. Відсутність незалежного контролю призводить до того, що справи проти податківців просто “зливаються” на рівні правоохоронних органів і не доходять до суду.

    Не виключено, що так відбувається через покровительство податкової, яке, як стверджують експерти, здійснює голова комітету Верховної ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Він не лише визначає кадрову політику ДПС через ручних керівників органу, але, ймовірно, захищає їх від кримінальних переслідувань, зокрема, вироків.

    Інакше як пояснити той факт, що колишній помічник Гетманцева, а нині в.о. заступника голови ДПС Євгеній Сокур систематично порушує закон і досі за це не покараний, як і інше керівництво податкової?

    Систематичність порушень

    УНН раніше розповідав, що проти Сокура 4 листопада 2022 року було відкрите кримінальне провадження за ч. 3 ст. 365 КК України (перевищення влади або службових повноважень). В.о. заступника голови ДПС 26 жовтня 2022 року прийняв розпорядження про анулювання ліцензії ПАТ “Укртатнафта” на виробництво пального. На думку слідства, такі його дії спричинили тяжкі наслідки компанії, а також державі у вигляді неможливості виконання мобілізаційних завдань Міноборони з виробництва та постачання нафтопродуктів для потреб оборони та обороноздатності держави.

    Офіс Генерального прокурора підтвердив, що слідчими Державного бюро розслідувань розслідується справа, у якій фігурує виконувач обов’язків заступника голови Державної податкової служби України Євгеній Сокур.

    Минуло два роки з моменту відкриття кримінального провадження, проте Сокура досі не притягнули до відповідальності і він продовжує працювати на керівній посаді.

    Більше того, зʼясувалося, що це не поодинокий випадок і дії в.о. заступника голови ДПС можуть мати систематичний характер. Адже відповідно до рішення Київського окружного адміністративного суду він ще й незаконно позбавив ліцензії “Червонослобідський спиртзавод”.

    ЗМІ не виключають, що таким чином ставленик Гетманцева змушує бізнес платити за те, щоб йому податкова дозволяла працювати.

    Недоторканість керівництва

    Експерти вказують на те, що податкова стала інструментом тиску в руках Гетманцева. Окрім позбавлень ліцензій за надуманими приводами ДПС тисне на підприємців ще й через блокування податкових накладних і віднесення їх до ризикових. Представникам бізнесу регулярно доводиться в судах скасовувати незаконні постанови ДПС. Проте ще жоден посадовець не був притягнутий до відповідальності за примусову зупинку роботи підприємств таким чином.

    Влада не реагує на хвилю обурення, яку викликають дії податківців. А правоохоронці, ймовірно, мають вказівку не чіпати керівництво ДПС. І тут мова не лише про те, що силовики роблять вигляд боротьби з корупцією, вимаганням і хабарництвом на місцях, а по факту такі справи не мають логічного завершення. Слідство навіть не намагається встановити учасників всього ланцюга руху готівки коридорами податкової.

    Одним з прикладів недоторканості ДПС є рішення суду, яким Державне бюро розслідувань ще у квітні зобовʼязали відкрити справу проти керівництва податкової за перевищення службових повноважень і підроблення документів.

    Йдеться і про те, що посадові особи ДПС України, зокрема керівництво, у тому числі Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великим платниками податків, використовували владу чи службове становище всупереч інтересам служби, а також внесли завідомо недостовірні відомості в офіційний документ. Йдеться, зокрема, про результати податкової перевірки банку “Конкорд”, який перебуває у процесі ліквідації. Такі дії податкової нанесли великі збитки акціонерам фінустанови.

    Печерський районний суд Києва зобовʼязав ДБР внести відомості про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань ще 11 квітня. Однак попри те, що слідчі мали розпочати розслідування відразу після цього, віз і нині там.

    Тобто податкові перевірки стали ще одним дієвим інструментом знищення бізнесу.

    Чи буде світло в кінці тунелю

    Фахівці і народні депутати вказують на те, що така ситуація стала можливою через відсутність реформ і необхідність повного перезавантаження податкової. Попри численні обіцянки та програми реформування податкової служби, на практиці зміни фактично так і не відбуваються. Часто оголошувані реформи залишаються лише на папері або мають косметичний характер. Експерти переконані, що відсутність системних змін сприяє збереженню старих корупційних схем та підриває довіру до всієї податкової системи.

    Ігнорування злочинів податківців має серйозні наслідки для економіки та суспільства в цілому. Це підриває довіру до державних інституцій, створює несправедливі умови для ведення бізнесу та сприяє відтоку капіталу з країни. Малий та середній бізнес, який є основою економічного зростання, особливо страждає від податкового тиску та корупції, що ускладнює розвиток підприємництва та знижує рівень економічної активності.

    Для подолання ситуації, що склалася, необхідно впроваджувати справжні, а не декоративні реформи. Перш за все, потрібен незалежний контроль за діяльністю податкових органів, а також ефективна система покарання за корупційні дії. Необхідно розірвати корупційні зв’язки всередині державного апарату, забезпечити прозорість у прийнятті рішень та захистити бізнес від неправомірного тиску з боку податківців.

    Лише тоді Україна зможе побудувати справедливу та ефективну податкову систему, яка буде сприяти розвитку економіки, а не гальмувати її.