Gorchitsa.info

Позначка: економіка

  • Затримки з поставками західної зброї спричинили дефіцит бюджету України

    Затримки з поставками західної зброї спричинили дефіцит бюджету України

    Україна стикається з різким збільшенням дефіциту державного бюджету через затримки в поставках західної зброї, що змусило уряд використовувати додаткові фінансові ресурси для закупівлі озброєння. Міністр фінансів України Сергій Марченко закликав західних партнерів прискорити надання кредиту в розмірі $50 млрд для покриття військових витрат та стабілізації фінансової ситуації в країні.

    Марченко розповів Financial Times, що повільні поставки зброї, особливо зі США, сприяли зростанню військових витрат бюджету на 12 мільярдів доларів (тобто зброю, якої не вистачає, закуповували за кошти держбюджету, чого від самого початку не планувалося).

    Зростання на 12 млрд доларів означає, що цього року Україна може зафіксувати дефіцит, який, за оцінками інших урядовців, становитиме трохи менше чверті ВВП, або 43,5 млрд доларів, зазначає видання.

    У квітні цього року Конгрес схвалив пряму військову допомогу США на суму 27 млрд доларів, але її розподіл, як і раніше, йде “повільно”, сказав Марченко.

    “У нас, як і раніше, не вистачає необхідної зброї, боєприпасів і снарядів”, – заявив міністр.

    За його словами, ситуація, що склалася, означає, що у країни “не вистачатиме грошей на виплату зарплат військовослужбовцям”, а затримки з допомогою призвели до того, що виплати, відкладені на кінець 2024 року, були використані для “закупівлі необхідної зброї та боєприпасів” на початку цього року.

    “Україна перебуває в дуже вразливому становищі”, – сказав Марченко, додавши, що кредит у розмірі 50 млрд доларів був “чарівним рішенням”, яке дало б змогу країні закупити військові матеріали та не допустити потрапляння у скрутне фінансове становище, яке стривожило б її кредиторів, таких як МВФ.

  • Скандал із орендою Добропіллявугілля

    Скандал із орендою Добропіллявугілля

    В Україні скандал навколо оренди державного підприємства Добропіллявугілля компанією ДТЕК продовжує викликати обурення. Це історія про те, як державне майно стало заручником олігархічних інтересів, що призвело до величезних фінансових втрат для держави і ставить під сумнів роль колишніх топменеджерів у державній політиці.

    Прем’єр-міністр Денис Шмигаль має великий досвід у розпилі коштів в інтересах олігарха Ахметова. 22 грудня 2010 року строком на 49 років відбулася передача в довгострокову оренду цілісного майнового комплексу ДП Добропіллявугілля.

    Передача відбулася згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1559-р від 28 липня 2010 року. Згідно з договором оренди шахт ДП Добропіллявугілля між Фондом державного майна України та компанією ДТЕК, сума місячної орендної плати склала 18,3 млн грн.

    Компанія ДТЕК взяла на себе інвестиційні зобов’язання з розвитку цих підприємств, однак протягом терміну оренди не тільки не виконала поточні інвестиційні зобов’язання, а й штучно накачувала кредиторську заборгованість ДП “ДТЕК Добропіллявугілля” перед власним підприємством компанії ДТЕК (ЗАТ “ДТЕК Павлоградвугілля”).

    Ці дії здійснювалися шляхом завищення цін на 200-300% на поставлені ТМЦ, які купувалися через УМТС ДТЕК Павлоградвугілля, передавалися у власність ДТЕК Добропіллявугілля, а потім відразу передавалися в оренду ДТЕК Павлоградвугілля за заниженою вартістю.

    Заборгованість ДТЕК за оренду цілісного майнового комплексу ДП Добропіллявугілля перевищила 100 млн грн. Згідно з чинним договором оренди шахт ДП Добропіллявугілля між Фондом державного майна України та компанією ДТЕК, сума місячної орендної плати складає 18,3 млн грн. При цьому орендна плата не виплачується орендарем із березня 2020 року. Наразі існує заборгованість з оренди на суму понад 100 млн грн.

    У 2020 за ініціативою орендаря договір оренди ДП Добропіллявугілля було розірвано. За дорученням Шмигаля (який був колишнім топменеджером компанії ДТЕК), а також в.о. міністра палива та енергетики Ольги Богуславець було створено міжвідомчу робочу групу для всебічного вивчення цього питання.

    Після розірвання договору оренди, створене ДП Добропіллявугілля заплатило 397,8 млн грн. компанії ДТЕК Добропіллявугілля через неможливість вивезення основних фондів, які були оновлені ДТЕК під час оренди. Однак фактично структурні підрозділи компанії ДТЕК просто вивезли все наявне робоче обладнання і фактично залишили під виглядом обладнання металобрухт.

    За період з травня 2020 по січень 2021 року було повністю вирізано на брухт завод РМЗ, що входить до складу ЦМК Добропіллявугілля. Так само в наявну інвентаризаційну відомість, яку підписали представники ФДМ (за вказівкою Шмигаля), Міністерства палива та енергетики України, а також керівництво новоствореного підприємства ДП “Добропіллявугілля-видобуток”, було внесено фіктивні ТМЦ, які фактично було вивезено на шахти ДТЕК “Павлоградвугілля”. За даними профспілок ДП Добропіллявугілля нестача ТМЦ становить понад 300 млн грн.

  • НБУ піводомляє про блокування у Європі українських платежів з Донбасу, Запоріжжя та Херсона

    НБУ піводомляє про блокування у Європі українських платежів з Донбасу, Запоріжжя та Херсона

    Українські компанії з фронтових областей — Запорізької, Херсонської, Донецької та Луганської — зіткнулися з серйозними проблемами у здійсненні міжнародних фінансових операцій. За інформацією Національного банку України (НБУ), європейські банки масово блокують платежі українського бізнесу з цих регіонів, незалежно від того, чи перебувають вони на підконтрольних Україні територіях, чи на тимчасово окупованих.

    Іноземні банки не розбираються, де саме перебуває наш бізнес – на захоплених РФ територіях чи на підконтрольних Україні, – і загортають платежі експортерів/імпортерів без розбору. Офіційну причину таких дій підприємствам ніхто не пояснює, але її називає НБУ – через те, що компанії провалили фінансовий моніторинг у Євросоюзі.

    Про все це НБУ пише у своєму листі №25-0005/59329, що опинився в нашому розпорядженні.

    Регулятор пояснює провал фінмоніторингу у своєму документі секторальними санкціями Євросоюзу щодо непідконтрольної території України.

    Західні банки автоматично вважають, що бізнес уже захоплений РФ, тому й блокує всі його проводки, не вникаючи, в якій частині фронтової зони він зареєстрований. Нацбанк наводить у документі приклад двох міст – Херсон і Запоріжжя, і називає такий підхід необґрунтованим.

    “Здебільшого іноземні банки не деталізують підставу для блокування/відмови з посиланням на вимоги їхньої внутрішньої політики та процедур комплаєнсу. На думку Національного банку, невиконання платежу може бути пов’язане із санкційними обмеженнями (зокрема, секторальними санкціями Європейського Союзу щодо непідконтрольних уряду України територій у Донецькій, Херсонській, Луганській та Запорізькій областях), а також вимогами міжнародних стандартів та національного законодавства інших країн з питань фінансового моніторингу, управління ризиками тощо. Вважаємо, що такий де-ризикінг з боку іноземних банків щодо українських суб’єктів господарювання не обґрунтований”, – йдеться в листі №25-0005/59329.

    У підсумку страждає не тільки сам цей бізнес, а й українська економіка загалом. Адже в Україну не надходить валютна виручка, а наш фінансовий ринок зараз особливо потребує долара і євро. А так само гальмуються імпортні поставки, оскільки за них не приходить оплата з України.

    Зазвичай проблеми з проходженням фінансового моніторингу лягають на плечі самого бізнесу – коли наші компанії провалюють його на батьківщині, їм не намагаються допомагати. Але в цьому випадку НБУ зажадав від українських банків, через які йдуть зовнішньоекономічні платежі компаній, впритул узятися за розв’язання проблеми і домогтися розблокування проводок експортерів/імпортерів. Від наших фінансистів вимагається, по-перше, попередньо (перед проведенням зовнішньоекономічного платежу) зв’язуватися з іноземним банком-кореспондентом, через який він іде, і проводити додаткові роз’яснення по кожній компанії та доводити легітимність її роботи за допомогою відповідних даних, зокрема даних Мінреінтеграції, яка регулярно оновлює список окупованих територій (для цього міністерство створило на сайті відповідну англомовну сторінку).

    По-друге, українські банкіри мають детально описувати кожен зовнішньоекономічний платіж під час його здійснення (з усіма даними щодо місця реєстрації та ситуації з поточною окупацією).

    По-третє, якщо блокування платежу все ж таки трапиться, то український банк має зв’язатися із західним банком-партнером, з’ясувати причини і надати всю інформацію для розблокування. По суті це зробили його обов’язком, чого раніше не було.

    НБУ зажадав від наших банків усе це зробити і відзвітувати перед ним протягом найближчого місяця з точною деталізацією. А саме, зі списками конкретних українських підприємств із заблокованими платежами, причинами блокувань і статусами щодо вирішення проблеми.

  • В Україні загострюється криза хлібопекарської галузі: заводи на межі зупинки

    В Україні загострюється криза хлібопекарської галузі: заводи на межі зупинки

    Хлібозаводи України перебувають на межі зупинки через різке зростання цін на борошно, що ставить під загрозу безперебійне постачання хліба до магазинів. В умовах економічної нестабільності та постійного зростання витрат на сировину деякі заводи вже переходять на роботу в одну зміну, а найближчі місяці можуть стати вирішальними для галузі.

    Тому існують великі ризики перебоїв із постачанням хліба в магазини, особливо в регіонах.

    За словами президента Всеукраїнської асоціації пекарів і голови компанії “Київ Хліб” Юрія Дученка, ще з весни почали розганятися ціни на борошно. У підсумку вони підвищилися вже на 50%. Якщо у квітні пекарі купували борошно по 10 гривень за кілограм, то зараз змушені платити вже по 15 гривень. Очікується, що восени цінники на борошно злетять до 16 тисяч.

    Крім того, борошномелам у липні масово відключали електроенергію, тож вони були змушені працювати на генераторах, що сильно вдарило по собівартості продукції.

    “Борошняна” частка в собівартості хліба простих рецептур, за оцінками Дученка, сягає 40%.

    Але, крім борошна, дорожчають й інші складові (цукор, соняшникова олія, пакувальні матеріали тощо). Скажімо, за сировинною групою (крім борошна) зростання цін від початку року перевищило 20%.

    Водночас хліб у червні, за даними Держстату, зріс у ціні лише на 1,1%.

    “Більшість основних виробників хліба і в червні, і в липні спрацювали в мінус або, в кращому разі, в нуль”, – каже Дученко.

    Державного регулювання цін на хліб в Україні вже немає. Але, як розповіли “Стране” на одному з хлібозаводів, є вимога роздрібних мереж – підвищувати цінники не більше ніж на 5% на місяць.

    Тому ставити вищі цінники хлібопекарі просто не можуть.

    При цьому, за розрахунками Дученка, з урахуванням збільшених витрат хліб уже найближчим часом має подорожчати на 15-20%.

    “Крім борошна, є ще безліч інших чинників, які впливають на собівартість. У нас зросли витрати на персонал, оскільки багатьох чоловіків мобілізують, доводиться підвищувати зарплати. Дорожчає також логістика. Ми ж, виходить, навіть не на крок, а на кілька кроків відстаємо від реалій ринку. Тому заганяємо себе в мінуси. Так триває з місяця в місяць, і перекривати касові розриви вже просто нічим. Альтернативи такі, що вже до вересня буде нічим розраховуватися з постачальниками і платити людям зарплати”, – розповідає керівник одного з регіональних хлібозаводів.

    При цьому хліб в Україні залишається локальним продуктом. Тобто, якщо в місті зупиниться хлібозавод, почнуться перебої з хлібом і в місцевому роздробі, і в сусідніх селах.

    “Ситуація на сьогодні така, що питання навіть не в тому, за скільки буде хліб, а в тому, чи буде він узагалі”, – каже керівник хлібозаводу.

    Він також розповів, що багато замовників, особливо державних, не розраховуються вчасно за поставлений хліб. Зокрема, за постачання для армії заборгованість може сягати 4 місяців.

  • Курс долара в Україні має бути вдвічі нижчим і становити 20,7 грн

    Курс долара в Україні має бути вдвічі нижчим і становити 20,7 грн

    Українська валюта недооцінена на 49,5% порівняно з фактичним обмінним курсом 41,05 грн/долар, згідно з оновленим Індексом Біг-Маку за липень 2024 року, опублікованим виданням The Economist.

    Згідно з даними, Біг-Мак в Україні коштує 118 гривень, тоді як у США його ціна складає 5,69 долара. Це свідчить про те, що українська валюта недооцінена на 49,5% порівняно з фактичним обмінним курсом 41,05 грн/долар. За паритетом купівельної спроможності курс має бути на рівні 20,74 грн/долар.

    Серед найбільш недооцінених валют також опинилися валюти Тайваню, Індонезії, Єгипту, Індії, ПАР, Філіппін та Малайзії, список яких не змінився з січня 2024 року.

    Водночас найбільш переоціненими валютами є швейцарський франк (на 41,8%), уругвайський песо (на 24,3%), норвезька крона (на 18,9%), аргентинський песо (на 15,0%), євро (на 6,5%) та британський фунт (на 3,6%).

    Що таке Індекс Біг-Маку?

    Індекс Біг-Маку був створений виданням The Economist у 1986 році. Методологія індексу базується на теорії паритету купівельної спроможності (ППЗ), яка стверджує, що валютний курс має зрівнювати вартість кошика товарів (в даному випадку бургера) у різних країнах.

    У липні 2022 року The Economist не зміг оцінити курс гривні до долара в Індексі Біг-Маку, оскільки McDonald’s тимчасово закрив свої ресторани в Україні через російське вторгнення. Пізніше заклади мережі почали відновлювати роботу.

    Російський рубль відсутній в індексі через те, що McDonald’s залишив російський ринок.

  • Столичний ТРЦ Ocean Plaza та готель “Україна” виставлені на продаж

    Столичний ТРЦ Ocean Plaza та готель “Україна” виставлені на продаж

    В Україні розпочинається новий етап “великої приватизації”, що привертає значну увагу інвесторів і громадськості. В рамках цього процесу на продаж виставляють кілька знакових об’єктів, серед яких — торгово-розважальний центр (ТРЦ) Ocean Plaza та готель “Україна” в центрі Києва.

    Про це повідомив голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев у своєму Telegram-каналі.

    За словами Гетманцева, перші п’ять об’єктів вже оголошені для продажу, і їх реалізація буде здійснюватися через онлайн-платформу “Прозорро.Продажі”. Серед них два об’єкти, які перебували у державній власності:

    • Готель “Україна” на Майдані Незалежності в Києві. Аукціон відбудеться 18 вересня зі стартовою ціною 1,05 млрд гривень.
    • Найбільший виробник з видобування та збагачення титанових руд “Об’єднана гірничо-хімічна компанія”. Аукціон запланований на 9 жовтня зі стартовою ціною 3,9 млрд гривень.

    Інші три об’єкти належали підсанкційним особам і за рішенням Вищого антикорупційного суду були передані у власність держави:

    • Виробник газобетонних виробів ТОВ “Аерок”.
    • Розробник титанового та цирконієвого родовища ТОВ “Демурінський ГЗК”.
    • ТОВ “Інвестиційний союз “Либідь”, що володіє ТРЦ Ocean Plaza.

    Як пояснив Гетманцев, кошти від продажу перших двох об’єктів надійдуть до державного бюджету України, тоді як від продажу інших трьох об’єктів кошти буде спрямовано до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії.

    Нагадаємо, що у червні 2023 року Україна націоналізувала мільярдні активи російських олігархів, включаючи київський ТРЦ Ocean Plaza, який раніше належав братам Аркадію та Ігорю Ротенбергам. У березні 2023 року Вищий антикорупційний суд передав ці активи у власність держави, і тепер торговий центр Ocean Plaza виставлять на аукціон.

  • Бізнес в Україні стикається з браком працівників у зв’язку з мобілізацією

    Бізнес в Україні стикається з браком працівників у зв’язку з мобілізацією

    Великі українські компанії, зокрема ритейлер «Аврора», виявились на передньому краї боротьби зі складнощами через брак працівників, що є наслідком війни та законодавчих змін, пов’язаних з мобілізацією. Ситуація, на яку звернула увагу преса, викликає серйозні турбулентності у функціонуванні бізнесу та обслуговуванні клієнтів.

    В «Аврорі» кажуть, що дефіцит робочих рук є впродовж усієї війни і зараз становить 8%. Однак ситуація загострилася після набуття чинності закону про мобілізацію. 18 травня на роботу не вийшли 80% водіїв компанії, виникли проблеми з доставленням товарів у магазини. Наразі у великої мережі є лише один водій вантажівок.

    У «Нової пошти» – три водії великогабаритного транспорту. Бракує також кур’єрів: з 460 кандидатів на роботу (зокрема 130 жінок) у підсумку найняли тільки двох. Більшість відмовилися самі, бо хотіли працювати в пішій доставці.

    Фармацевтичній компанії «Фармак» не вистачає вантажників, електрогазозварників, слюсарів-ремонтників, водіїв вантажних авто, інженерів.

    У Ferrexpo на «чоловічих» посадах працює понад сотня жінок: водійки великовантажних автосамоскидів, електрогазозварювальниці, електромонтерки. Компанія почала навчати їх ще з 2020 року.

    Співвласник EVA і Varus розповів, що жінки не хочуть навчатися і працювати на «чоловічих» посадах, навіть коли їм пропонують істотно вищу зарплату.

    «Зараз у жінки в Україні немає проблеми знайти роботу. То навіщо їй обирати важкі спеціальності, якщо за ті самі гроші можна робити легшу роботу», – каже гендиректор “Логістик Юніон”.

  • Boeing і “Антонов” співпрацюватимуть в оборонних проектах

    Boeing і “Антонов” співпрацюватимуть в оборонних проектах

    Американська авіакомпанія Boeing та українська компанія “Антонов” уклали меморандум про потенційну співпрацю у виробництві безпілотників для військових потреб України. Угода, підписана в рамках Міжнародного авіасалону Farnborough 2024, включає в себе навчання, логістичну підтримку та ремонт тактичних безпілотних літальних апаратів (БПЛА), зокрема моделі ScanEagle, для Збройних Сил України.

    В угоді визначені такі сфери потенційної співпраці: навчання, логістична підтримка та послуги з капітального ремонту тактичних безпілотних літальних систем, які використовуються ЗСУ, зокрема ScanEagle. Крім того, компанії також вивчатимуть можливості надання “Антонов” інженерної підтримки Boeing.

    Ми раді продовжити співпрацю з ДП “Антонов” для підтримки розвитку та економічного зростання України. Ця угода демонструє наші постійні зусилля, спрямовані на пошук нових можливостей для співпраці з українською промисловістю, що було підкреслено підписанням нами раніше цього року Договору про співпрацю з оборонно-промисловим комплексом України,

    – сказав Тед Колберт, президент і генеральний директор Boeing Defence, Space & Security.

    Генеральний директор ДП “Антонов” Євген Гаврилов заявив, що ця угода може посприяти подальшому розвитку оборонної промисловості України, “на додаток до можливості майбутніх проєктів з Boeing в аерокосмічній та оборонній промисловості”.

    Державний концерн “Укроборонпром” відкрив своє перше закордонне представництво у Вашингтоні, з метою зміцнення співпраці з оборонною промисловістю США, залучення інвестицій, сприяння передачі технологій та реалізації спільних проєктів.

  • Українці активно скуповують автомобілі в очікуванні нового законопроєкту

    Українці активно скуповують автомобілі в очікуванні нового законопроєкту

    В останні кілька днів в Україні відзначено значний попит на автомобілі, що викликано запровадженням урядом законопроєкту про введення нового податку у розмірі 15%.

    Як повідомляє AUTO-Consulting, генеральний директор Всеукраїнської асоціації автомобільних імпортерів та дистриб’юторів (ВААІД) Олег Назаренко підтвердив, що українці масово звертаються до автосалонів та придбають наявні автомобілі перед прийняттям відповідного закону.

    Українці за кілька днів скупили всі автомобілі, виставлені в салонах, після внесення урядом законопроєкту про введення нового податку в 15%.

    Нагадаємо, у четвер уряд вніс до Ради законопроєкт №11416, який передбачає введення 15% військового збору під час купівлі (першої реєстрації) авто та інших додаткових податків.

  • Україні бракує 4,5 мільйона працівників

    Україні бракує 4,5 мільйона працівників

    Заступник міністра економіки України Тетяна Бережна на зустрічі з представниками Міжнародного валютного фонду (МВФ) оголосила про серйозний кадровий дефіцит, з яким стикається країна.

    Вона повідомила, що через війну, виїзд українців за кордон та внутрішню міграцію в державі існує кадровий дефіцит та структурне безробіття. Якщо у 2021 році офіційний ринок праці нараховував 11,5 мільйона працівників, то у 2023 році ця цифра зменшилася до 9 мільйонів офіційно працевлаштованих.

    “За попередніми розрахунками, для того, щоб забезпечити щорічне зростання ВВП до 2030 року на 7%, нам потрібно 4,5 мільйона працівників додатково”, – повідомила Бережна.

    Як зазначив під час зустрічі перший заступник міністра Олексій Соболев, за підсумками шести місяців ВВП зріс на 4,1%, а зростання за підсумками року очікується на рівні 3,5%.

    “Що стосується прогнозних макропоказників на 2025–2027 роки, то базовий сценарій, затверджений нещодавно урядом, враховує як безпекові фактори, так і інші чинники, частина яких випливає із безпекової ситуації”, – сказав Соболев.