Gorchitsa.info

Позначка: фінанси

  • Фінансовий крах саудівського проєкту: найбагатша ліга гольфу у світі офіційно стала банкрутом через мільярдні борги

    Фінансовий крах саудівського проєкту: найбагатша ліга гольфу у світі офіційно стала банкрутом через мільярдні борги

    Корпорація «LIV Golf Incorporated» разом зі своїми афілійованими структурами офіційно подала заяву про визнання неплатоспроможності та захист від кредиторів. Відповідне звернення за процедурою одинадцятої статті Кодексу про банкрутство Сполучених Штатів Америки було направлено до суду округу Джерсі у вівторок. Керівництво найбагатшої спортивної організації світу ініціювало добровільний процес глибокої реструктуризації під суворим судовим контролем. Головна мета цього безпрецедентного юридичного кроку полягає в проведенні масштабної рекапіталізації та врятуванні компанії від остаточної ліквідації всіх наявних активів.

    Фундаментальною причиною гучного фінансового падіння стала величезна прірва між реальними доходами та космічними витратами на утримання зірок великого спорту. Згідно з поданими офіційними судовими документами, загальна вартість усіх активів ліги наразі оцінюється в скромному діапазоні від ста до п’ятсот мільйонів доларів. Водночас боргові зобов’язання компанії значно перевищують цю цифру та становлять від п’ятсот мільйонів до одного мільярда доларів. Такий катастрофічний касовий розрив виник переважно через багатомільйонні довгострокові контракти, якими організатори намагалися переманити топових гравців із конкуруючих міжнародних турнірів.

    Ця подія фактично засвідчила повний крах агресивної експансійної стратегії Державного інвестиційного фонду Саудівської Аравії на світовому спортивному ринку. Починаючи з 2022 року, саудівські інвестори влили в розкрутку «LIV Golf Incorporated» неймовірну суму, яка експертами оцінюється у понад шість мільярдів доларів. Головною метою цих колосальних фінансових вливань було створення потужної монопольної альтернативи та прямий виклик традиційному лідеру – американській організації «PGA Tour». Однак надмірні витрати на гонорари спортсменам призвели до того, що ліга остаточно змушена переходити до значно скромнішої та максимально ощадливої моделі бізнесу. Втрата платоспроможності стала логічним наслідком гонки бюджетів, коли агресивні інвестиції не принесли очікуваних прибутків від телевізійних трансляцій та рекламних угод.

    Попри офіційну заяву про неплатоспроможність, арабські інвестори не залишають спортивний проєкт напризволяще. Державний інвестиційний фонд долучиться до процесу порятунку організації, добровільно надавши 49,6 мільйона доларів як тимчасове фінансування на весь перехідний період проходження складної юридичної процедури. Проте головним фінансовим донором та ключовим організатором нового плану виходу з масштабної кризи тепер виступає потужна інвестиційна компанія «BC Partners Credit».

    У межах запропонованої мирової угоди про реорганізацію очікується абсолютно історичний крок – компанія має перейти під прямий управлінський контроль самих спортсменів. Нові власники та кредитори планують повністю перезавантажити операційну діяльність ліги, стабілізувати фінансові потоки та відновити повноцінне проведення турнірів уже у 2027 році. Цей перехідний час критично необхідний для того, щоб узгодити всі юридичні нюанси, переглянути умови невигідних контрактів та вибудувати економічно обґрунтовану модель функціонування ліги.

  • Друга спроба уряду: Кабмін повертає до Верховної Ради законопроєкти про оподаткування посилок вартістю до 150 євро заради траншів МВ

    Друга спроба уряду: Кабмін повертає до Верховної Ради законопроєкти про оподаткування посилок вартістю до 150 євро заради траншів МВ

    Кабінет міністрів України повторно схвалив пакет законопроєктів щодо скасування податкових пільг на міжнародні посилки вартістю до 150 євро та готує документи до повторного внесення на розгляд Верховної Ради. Голосування в сесійній залі очікується вже під час найближчого пленарного тижня, який розпочнеться 21 вересня.

    Європейський досвід та фіскальні реалії в Україні

    Питання ліквідації податкових шпарин для іноземних відправлень є частиною гармонізації вітчизняного законодавства з нормами ЄС. Європейський Союз скасував аналогічні пільги зі сплати ПДВ для дрібних відправлень ще у 2021 році, визнавши їх причиною значних фіскальних утрат і деформації чесної конкуренції, а з 1 липня 2026 року в ЄС припинила дію навіть пільга щодо мита. В Україні ж наразі митна пільга тимчасово зберігається, проте поточна фіскальна віддача залишається мізерною: із 75 мільйонів посилок, які щороку надходять у країну, реально оподатковується менше 1 відсотка.

    1 вересня парламент не зміг підтримати скасування пільги з ПДВ для таких замовлень, відправивши профільні законопроєкти № 15460 та № 15112-д на доопрацювання замість повного відхилення.

    Вимоги кредиторів та загроза зриву фінансування

    Провал вересневого голосування спричинив різку реакцію: голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа попередила, що блокування фіскальних реформ ставить під удар наступний транш МВФ на 1,66 мільярда доларів, а також пряму макрофінансову допомогу від Євросоюзу, яка жорстко прив’язана до успіху програми з фондом.

    Гостроту питання підтвердили й міжнародні консультації. 7 вересня європейський комісар з економіки Валдіс Домбровскіс провів переговори з прем’єр-міністром Сергієм Корецьким щодо фінансових потреб України на 2026–2027 роки, а також анонсував переговори з очільницею МВФ Крісталіною Георгієвою. У Єврокомісії прямо підкреслили, що європейська фінансова підтримка залишатиметься нерозривно пов’язаною з виконанням зобов’язань перед МВФ.

  • Мільярди під загрозою: транш МВФ та фіндопомога ЄС опинилися на межі зриву через пробуксовку реформ у Раді

    Мільярди під загрозою: транш МВФ та фіндопомога ЄС опинилися на межі зриву через пробуксовку реформ у Раді

    Україна ризикує втратити наступний транш Міжнародного валютного фонду в розмірі 1,66 мільярда доларів, а разом із ним і прив’язане до програми фінансування від Європейського Союзу. Голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа повідомила, що під час переговорів із місією МВФ у Києві ключовою темою стало саме уповільнення темпів ухвалення критично важливих законодавчих рішень.

    Борги перед кредиторами та спірні закони

    Для успішного проходження чергового перегляду програми Україна повинна виконати низку чітких структурних маяків. Серед ключових вимог — набуття чинності законом про оподаткування цифрових платформ № 15111-д, підписання якого наразі заблоковано через суперечливі норми щодо публічних діячів (РЕР), що напряму загрожує європейській макрофінансовій підтримці.

    Крім того, парламент має невідкладно ухвалити законопроєкт № 15112-д щодо запровадження ПДВ на міжнародні посилки вартістю до 150 євро, гарантувати реальну незалежність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), а також перезавантажити Рахункову палату. Останній пункт уже зіткнувся з труднощами: Верховна Рада провалила формування відповідної конкурсної комісії.

    Загроза бюджетної кризи та заяви керівництва

    За словами народної депутатки, ще три обов’язкові законопроєкти має внести уряд, тоді як інші зобов’язання повністю перебувають у зоні прямої відповідальності Кабміну та профільних відомств. Тривожні оцінки Підласої збігаються з попередженнями голови податкового комітету Данила Гетманцева, який після серії провальних голосувань констатував, що масштабна фінансова криза вже перейшла в критичну фазу.

    Президент України Володимир Зеленський раніше підкреслював, що саме від дисципліни парламенту залежить надходження до державного бюджету близько 15 мільярдів доларів сукупної міжнародної допомоги, без якої держава ризикує зіткнутися з вимушеним урізанням базових видатків.

     

  • Мільярдні інвестиції в майбутнє: Південна Корея готує рекордне зростання бюджету на хвилі глобального буму штучного інтелекту

    Мільярдні інвестиції в майбутнє: Південна Корея готує рекордне зростання бюджету на хвилі глобального буму штучного інтелекту

    Уряд Південної Кореї офіційно представив проєкт державного бюджету на 2027 рік, передбачивши безпрецедентне збільшення витрат одразу на 12,8 відсотка. Загальна сума фінансування сягне 820,9 трильйона вон (близько 598 мільярдів доларів США), що стало рекордним показником двозначного зростання державних видатків із часів глобальної фінансової кризи 2009 року. Такий фінансовий стрибок став можливим завдяки надприбуткам технологічного сектору на тлі світового попиту на рішення у сфері штучного інтелекту.

    Надприбутки чипмейкерів та Фонд майбутнього реагування

    Економіка країни стрімко виграє від технологічної революції, яка сформувала вибуховий попит на передові мікросхеми пам’яті. Зростання доходів таких технологічних гігантів, як Samsung Electronics та SK Hynix, суттєво поповнило державну скарбницю через податкові надходження. Бюджет на наступний рік включає 162,3 трильйона вон (приблизно 118 мільярдів доларів), спрямованих до спеціального Фонду майбутнього реагування, який фінансується переважно за рахунок податків від виробників напівпровідників.

    Міністр бюджету Пак Хон Гин наголосив, що уряд прагне запустити стабільний економічний цикл, у якому державні інвестиції виступатимуть каталізатором подальшого розвитку та зміцнення фінансової системи держави. У новому фінансовому плані передбачено виділення 2,6 трильйона вон на розвиток чипової галузі, будівництво сучасних дата-центрів та розширення робототехнічної інфраструктури. Окремо 3,4 трильйона вон спрямують на фінансування оборонних програм, зокрема розробку стратегічних озброєнь та атомних підводних човнів.

    Рекордні доходи та нові виклики

    За прогнозами Міністерства бюджету, загальні державні доходи у 2027 році сягнуть рекордних 880,8 трильйона вон ($640 млрд), що перевищить заплановані витрати майже на 60 мільярдів доларів. Очікується, що завдяки економічному зростанню співвідношення державного боргу до ВВП скоротиться з 51,6% у 2026 році до 48,3% у наступному періоді.

    Водночас монетарна влада країни реагує на інфляційні ризики, спричинені перегрівом ринку на тлі технологічного буму. Банк Кореї нещодавно підвищив базову процентну ставку до 3%, а також покращив прогнози реального зростання ВВП до 3,3% на 2026 рік та 2,9% на 2027 рік. Головний секретар президента країни з політичних питань Кім Йон Бом підкреслив, що надходження від корпоративних податків на індустрію штучного інтелекту мають працювати на користь суспільства, забезпечуючи економічні дивіденди для всіх громадян.

  • Кінець злиденним окладам: уряд ламає радянську систему та піднімає зарплати вчителям на 20%

    Кінець злиденним окладам: уряд ламає радянську систему та піднімає зарплати вчителям на 20%

    В Україні з 1 вересня кардинально змінюється підхід до фінансування освітньої галузі, а посадові оклади педагогічних працівників зростуть ще на 20 відсотків. Про запуск довгоочікуваної реформи та остаточну відмову від застарілої Єдиної тарифної сітки офіційно повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький.

    Прощання з тарифною сіткою та нові стандарти нарахувань

    Нинішнє підвищення стане черговим етапом масштабного перегляду системи винагороди для українських освітян, адже на початку 2026 року виплати вчителям уже зросли на 30 відсотків. Головною зміною поточної реформи є повне скасування зрівнялівки в межах традиційної Єдиної тарифної сітки, яка діяла в державі протягом десятиліть.

    Відтепер базовий розмір окладу розраховуватиметься за принципово новим алгоритмом: ключовими показниками стануть конкретна посада педагога та середня заробітна плата в національній економіці України. Оновлені фінансові правила поширюються на викладацький склад закладів загальної середньої освіти, співробітників університетів та закладів вищої освіти, фахівців інклюзивно-ресурсних центрів, а також працівників державних освітніх установ.

    Водночас у питаннях фінансування працівників дошкільної, позашкільної та професійно-технічної освіти Кабінет Міністрів звернувся з офіційною рекомендацією до органів місцевого самоврядування знайти додаткові ресурси в місцевих бюджетах для дзеркального підвищення заробітних плат педагогам.

    Збереження надбавок та цільова підтримка стратегічних галузей

    Поряд із глобальним зростанням базових посадових окладів уряд ухвалив рішення зберегти та розширити низку критично важливих надбавок. Зокрема, вчителі, які щодня ризикують життям і проводять уроки в очному форматі на прифронтових територіях, гарантовано отримуватимуть обов’язкову щомісячну доплату в розмірі 2600 гривень.

    Окрему увагу держава приділила підтримці викладачів коледжів та закладів фахової передвищої освіти, які готують кадри для потреб оборонно-промислового комплексу, енергетичного сектору, машинобудування та металообробки. Для таких спеціалістів запроваджується обов’язкова додаткова надбавка у розмірі 10 відсотків від посадового окладу. Такий крок покликаний зупинити відтік кваліфікованих інженерних і технічних наставників та підняти престиж робітничих професій, які відіграють вирішальну роль у відбудові та обороноздатності країни.

     

  • Шалений прибуток чи миттєве банкрутство: чому торгівля ф’ючерсами лякає та приваблює інвесторів

    Шалений прибуток чи миттєве банкрутство: чому торгівля ф’ючерсами лякає та приваблює інвесторів

    Ф’ючерсний ринок, історія якого налічує понад століття, залишається одним із найдинамічніших та водночас найризикованіших секторів світових біржових торгів. Попри усталені упередження щодо надзвичайної складності цих контрактів, саме похідні фінансові інструменти надають професійним трейдерам унікальні можливості, які принципово недоступні на класичному ринку спотових акцій.

    Ф’ючерс є стандартизованим біржовим контрактом на купівлю або продаж базового активу за фіксованою вартістю у визначену дату в майбутньому. Ключовою особливістю торгівлі на провідних міжнародних майданчиках виступає система гарантійного забезпечення, або початкової маржі. Інвестору не потрібно виплачувати повну вартість контракту – достатньо внести від 3 до 15 відсотків суми залежно від інструменту. Це автоматично створює вбудоване кредитне плече: забезпечивши депозит лише у 5–10 тисяч доларів, гравець отримує контроль над позицією номінальною вартістю у 100 тисяч доларів на ринках нафти, золота, пшениці, провідних фондових індексів чи криптовалют.

    Серед головних переваг роботи з деривативами експерти виділяють колосальну ліквідність та мінімальні спреди на базові активи. Це дозволяє відкривати й закривати великі позиції практично без впливу на ринкові котирування. Окрім того, інструмент забезпечує абсолютну свободу гри на падіння: відкриття коротких позицій відбувається за тими ж простими правилами, що й звичайна купівля, без брокерських обмежень чи додаткових витрат. Прозорі біржові дані відкривають шлях до якісного кластерного аналізу обсягів, а майже цілодобовий графік торгів дозволяє оперативно реагувати на нічні події та новини світової економіки.

    Зворотним боком високої ефективності капіталу є симетричне збільшення потенційних збитків. За умов використання кредитного плеча 1:20 несприятливий рух ціни всього на 5 відсотків призводить до повної втрати внесеного забезпечення та примусового закриття позиції брокером через маржин-колл. Додаткові складнощі створює обмежений термін дії контрактів, який змушує періодично переносити угоди у наступні періоди, розуміти специфіку контанго і беквордації, а також володіти значним капіталом для старту.

    Фінансові аналітики підкреслюють, що торгівля ф’ючерсами ідеально підходить для досвідчених спекулянтів із залізною дисципліною або для інституційних хеджерів, які страхують виробничі ціни від ринкових коливань. Без чіткої стратегії та суворого управління ризиками вбудоване кредитне плече здатне миттєво знищити депозит замість очікуваного примноження прибутку.

     

  • 4,5 млн грн за місяць: скільки у липні заробив голова державного ПриватБанку

    4,5 млн грн за місяць: скільки у липні заробив голова державного ПриватБанку

    Голова правління державного ПриватБанку Мікаель Бьоркнерт у липні 2026 року отримав майже 4,46 млн грн заробітної плати. Окрім цього, банк відобразив ще 653 тис. грн винагороди у негрошовій формі. Таким чином, сукупна вартість виплат керівнику найбільшого українського банку лише за один місяць перевищила 5,1 млн грн.

    Про це свідчать матеріали ПриватБанку про винагороду членів правління. Банк регулярно публікує таку інформацію у розділі для акціонерів та стейкхолдерів, де також доступні положення про винагороду керівників і щомісячні дані щодо виплат членам органів управління.

    ПриватБанк на 100% належить державі в особі Міністерства фінансів України, тому рівень винагороди його топменеджменту традиційно привертає особливу увагу.

    Скільки отримали інші члени правління

    Правління ПриватБанку наразі складається з дев’яти осіб.

    Окрім голови правління Мікаеля Бьоркнерта, до нього входять чотири заступники голови — Наталія Савчук, Лариса Чернишова, Марк Краббенборг та Олексій Філіпов, а також члени правління Солвіта Деглава, Дмитро Мусієнко, Євген Заіграєв і Антон Разумний.

    За оприлюдненими даними, у липні заступники голови правління отримали зарплати у розмірах:

    1,223 млн грн, 1,531 млн грн, 1,609 млн грн та 1,833 млн грн.

    Ще чотири члени правління отримали відповідно 1,819 млн грн, 2,939 млн грн, 1,457 млн грн та 1,675 млн грн.

    Таким чином, навіть найнижча зарплата серед оприлюднених виплат членам правління перевищила 1,2 млн грн за місяць.

    А найбільшою після виплати голові правління стала винагорода одному з членів правління — 2,939 млн грн.

    Понад 19 млн грн лише зарплат за місяць

    Якщо скласти наведені ПриватБанком суми зарплат усіх дев’яти членів правління, загальна сума становить близько 19,5 млн грн лише за липень.

    При цьому сюди не входять можливі додаткові негрошові виплати іншим членам правління, якщо такі були передбачені звітністю.

    Для порівняння, 4,459 млн грн зарплати керівника банку — це приблизно 144 тис. грн у розрахунку на один календарний день липня. Якщо додати 653 тис. грн негрошової винагороди, сукупний місячний пакет перевищує 5 млн грн.

    Водночас важливо розрізняти поняття зарплати та повної винагороди.

    У банківському секторі компенсаційний пакет топменеджера може включати не лише базову заробітну плату, а й додаткові виплати, страхування, компенсації витрат, бонуси чи інші негрошові складові, передбачені внутрішньою політикою банку.

    ПриватБанк має окреме положення про винагороду членів правління та впливових осіб, затверджене наглядовою радою.

    Хто такий Мікаель Бьоркнерт

    Мікаель Бьоркнерт — шведський банкір, який очолив ПриватБанк на початку 2025 року.

    До роботи в Україні він мав тривалий досвід у великих скандинавських фінансових установах, зокрема SEB та Swedbank.

    За даними The Times, Бьоркнерт підписав п’ятирічний контракт із ПриватБанком. Він прийшов до установи з завданням посилити корпоративне управління, підготувати банк до повоєнного розвитку та можливого майбутнього виходу держави з капіталу банку.

    Сам Бьоркнерт в одному з інтерв’ю зазначав, що його головна роль у ПриватБанку — змусити установу мислити довгостроково, а не лише реагувати на постійні кризи.

    Це особливо важливо з огляду на масштаб банку.

    За даними The Times, ПриватБанк обслуговує понад 18 млн роздрібних клієнтів і близько 1 млн бізнес-клієнтів та проводить приблизно половину всіх платежів у країні.

    ПриватБанк залишається найбільшим банком країни

    Попри війну, державний банк у 2026 році демонструє дуже високі фінансові результати.

    За підсумками першого півріччя 2026 року прибуток ПриватБанку до оподаткування становив 49,5 млрд грн, що на 7,6% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

    Чистий прибуток після сплати 50-відсоткового податку на прибуток склав 24,6 млрд грн.

    Окрім цього, у другому кварталі банк сплатив державі 20,36 млрд грн дивідендів за результатами роботи у 2025 році.

    Фактично це означає, що держава як єдиний акціонер отримує значну частину прибутку банку назад до бюджету.

    За перший квартал прибуток перевищив 25 млрд грн

    Ще більш показовими були результати за перші три місяці року.

    ПриватБанк повідомляв, що у першому кварталі 2026-го його прибуток до оподаткування досяг 25,9 млрд грн, що на 17% перевищило показник за той самий період 2025 року.

    Чистий прибуток становив 12,8 млрд грн.

    Банк також заявляв про значне зростання клієнтських коштів. На кінець першого кварталу їхній обсяг був на 19% більшим, ніж роком раніше.

    Тому мільйонні винагороди топменеджменту формуються на тлі дуже високої прибутковості самої установи.

    ПриватБанк — один із найбільших платників податків

    За підсумками 2025 року ПриватБанк сплатив до бюджету 58,2 млрд грн податку на прибуток.

    У першому кварталі 2026 року банк перерахував 44,1 млрд грн податків, причому 42,1 млрд грн із цієї суми припали на податок на прибуток за четвертий квартал попереднього року.

    Сам банк називає себе найбільшим платником податків серед українських банків.

    Саме ця обставина часто є одним з аргументів у дискусії щодо рівня зарплат його керівництва: ПриватБанк фактично працює як велика комерційна фінансова структура, яка одночасно повністю належить державі.

    Чому зарплати в держбанках настільки високі

    Великі українські державні банки конкурують за керівників не лише між собою, а й із приватними українськими та міжнародними фінансовими групами.

    Керівники такого рівня відповідають за установи з сотнями мільярдів гривень активів, мільйонами клієнтів та системним значенням для всієї економіки.

    Для ПриватБанку цей фактор особливо важливий, адже збій у його роботі може вплинути на платіжну систему всієї країни.

    Крім того, Україна після націоналізації банку запровадила модель корпоративного управління, яка передбачає незалежну наглядову раду та ринкові підходи до найму топменеджменту.

    Саме наглядова рада затверджує політику винагороди правління. Документи щодо цієї політики банк публікує відкрито.

    Банк був націоналізований у 2016 році

    ПриватБанк перейшов у державну власність наприкінці 2016 року.

    До цього він належав Ігорю Коломойському та Геннадію Боголюбову.

    Націоналізацію провели після того, як Національний банк заявив про значний дефіцит капіталу та ризики для стабільності фінансової системи.

    Відтоді єдиним акціонером установи є держава в особі Міністерства фінансів.

    Після націоналізації ПриватБанк перетворився на один із головних активів державного банківського сектору та регулярно перераховує значні дивіденди до бюджету.

    Дискусія про винагороду нікуди не зникає

    Сума у 4,459 млн грн за один місяць неминуче привертає увагу, особливо в умовах війни та обмежених можливостей державного бюджету.

    Водночас сама цифра без контексту не дає повної картини.

    З одного боку, ПриватБанк належить державі, тож питання ефективності витрат і винагороди керівництва є суспільно значущим.

    З іншого — банк залишається прибутковою комерційною установою, яка лише за перше півріччя 2026 року заробила майже 50 млрд грн до оподаткування та перерахувала десятки мільярдів гривень податків і дивідендів державі.

    Саме тому оцінювати винагороду керівництва коректніше не лише через абсолютну цифру зарплати, а й у контексті фінансових результатів, масштабу установи та відповідальності менеджменту.

    У липні ж цей показник був однозначно великим: 4,459 млн грн зарплати голови правління та ще 653 тис. грн виплат у негрошовій формі.

    А сукупні зарплати дев’яти членів правління за місяць, виходячи з оприлюднених даних, перевищили 19 млн грн.

  • Андрій Пишний намагається приховати мільйонні зарплати правління Нацбанку на фоні ймовірної відставки

    Андрій Пишний намагається приховати мільйонні зарплати правління Нацбанку на фоні ймовірної відставки

    Як повідомляє близький до фінансових кіл ТГ канал ВІЙ, глава НБУ Андрій Пишний, на фоні ймовірної відставки, намагається приховати мільйонні зарплати правління та директорів департаментів Нацбанку.

    Зокрема, у фінансових колах відмічають цікаву тенденцію з приховування доходу менеджменту Нацбанку та уникнення декларування майнових змін у відповідності до ЗУ “Про запобігання корупції”.

    Так, згідно даних НАЗК доходи правління НБУ у вигляді зарплат за 2025 рік склали:

    Голова НБУ Андрій Пишний – 7,02 млн гривень;

    Перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук – 6,6 млн гривень;

    Заступник Голови НБУ Юрій Гелетій – 5,6 млн гривень;

    Заступник Голови НБУ Володимир Лепушинський- 5,8 млн гривень;

    Заступник Голови НБУ Ярослав Матузка – 5,6 млн гривень;

    Заступник Голови НБУ  Дмитро Олійник – 5,8 млн гривень;

    Заступник Голови НБУ Олексій Шабан – 5,6 млн гривень.

    Нагадаємо, Законом «Про запобігання корупції» передбачається, що у разі отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку декларантом на суму, що перевищує 50 прожиткових мінімумів декларант повинен подати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єктів декларування.

    Тобто, якщо разова місячна виплата менеджменту НБУ становить більше 166 тис гривень, оприлюднюється в реєстрі НАЗК.

    Але у Правління Нацбанку, як і у директорів департаментів, не спостерігаються регулярні повідомлення, хоча їх зарплата становить в середньому 400-500 тис гривень на місяць.

    Важливими аспектами при визначенні суттєвої зміни є саме разова операція одержання доходу, купівля майна чи здійснення видатку, а не сукупний дохід чи витрати за певний період.

    За інформацією джерел в Нацбанку, щоб не привертати увагу до мільйонних виплат Андрій Пишний дав вказівку бухгалтерії здійснювати дроблення зарплат на декілька виплат до граничної суми. Виключення – соціальні виплати, дохід та проценти від погашення ОВДП, тобто те, що це приховати неможливо.

    Водночас, аванс має бути не менше оплати за фактично відпрацьований час (50%). У розрахунку авансу бере участь «голий» оклад, без надбавок, доплат, у тому числі й доплати до МЗП та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

    Таким чином бухгалтерія Андрія Пишного вимальовує особисті схеми та щотижнево виплачує менеджменту Нацбанку зарплату з метою не перевищення граничної суми в 166 тис гривень.

    Це є свідченням повного ігнорування антикорупційних законів, а також приховування неймовірної індексації зарплат під час військового стану.

    На прикладі директора департаменту внутрішнього аудиту Олени Авраменко, яка була призначена у 2024 році, можна відслідкувати «індексацію» зарплати даній категорії. В порівнянні з зарплатою попереднього директора Вадима Миронюка її дохід збільшився на 2 млн гривень на рік. Тепер він на рівні Правління – 6 млн гривень на рік.

    Аналогічна ситуація з подругою Пишного – директором департаменту комунікацій Юлією Євтушенко.

    Наведені у матеріалі факти мають стати підґрунтям для вивчення операції бухгалтерії Нацбанку яки започаткував Андрій Пишний.

    Нагадаємо, раніше ми писали, що наступною ціллю розслідування НАБУ може стати глава Нацбанку Андрій Пишний.

    Про основні скандали за участі Андрія Пишного на посаді глави Нацбанку читайте у нашому журналістському розслідуванні: Під главою НБУ “захиталось крісло”.

     

     

     

     

  • ОККО сплатила майже 15 млрд грн податків за пів року: надходження зросли на третину

    ОККО сплатила майже 15 млрд грн податків за пів року: надходження зросли на третину

    Група компаній ОККО за підсумками першого півріччя 2026 року сплатила до державного бюджету України 14,987 млрд грн податків і зборів. Це на 33%, або 3,7 млрд грн, більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомила пресслужба компанії.

    Загальна сума податкових платежів складається з податків від операційної діяльності та митних платежів. Зокрема, 2,7 млрд грн припало на податок на прибуток, податок на додану вартість (без урахування ПДВ, сплаченого під час імпорту), роздрібний акциз, податок на доходи фізичних осіб, військовий збір, плату за землю та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування.

    У компанії зазначають, що надходження від операційної діяльності зросли на 25% порівняно з першим півріччям 2025 року. Ще 12,2 млрд грн було сплачено під час імпорту товарів у вигляді митних платежів та податків.

    За інформацією ОККО, у середньому кожен автозаправний комплекс мережі у першому півріччі 2026 року щомісяця забезпечував понад 1,1 млн грн податкових надходжень від операційної діяльності. Крім того, у розрахунку на одного працівника щомісячні відрахування податку на доходи фізичних осіб, військового збору та збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування становили майже 15,6 тис. грн.

    Інфографіка ОККО

    Віцепрезидент ОККО з фінансів Назар Купибіда зазначив, що компанія й надалі дотримується принципів прозорого ведення бізнесу та виконання своїх податкових зобов’язань.

    «Ми переконані, що навіть у найскладніші часи бізнес має не лише розвиватися, а й бути надійною опорою для країни. Прозора й відповідальна діяльність дозволяє нам зміцнювати довіру міжнародних фінансових інституцій і партнерів, залучати кредитні ресурси та інвестиції для реалізації нових проєктів в Україні», – зазначив Купибіда.

    За його словами, стабільна сплата податків не лише забезпечує виконання поточних зобов’язань перед державою, а й створює передумови для подальшого економічного розвитку країни.

    Окрім податкових платежів, компанія продовжує фінансувати благодійні та оборонні ініціативи. За перші шість місяців 2026 року група ОККО спрямувала близько 500 млн грн на підтримку Сил оборони України та реалізацію гуманітарних проєктів.

    Загалом із початку повномасштабного російського вторгнення обсяг благодійної допомоги компанії досяг 4,3 млрд грн. Ці кошти були використані для підтримки українських військових, закупівлі техніки й обладнання, а також реалізації гуманітарних програм.

    Водночас ОККО продовжує інвестувати у розвиток власної інфраструктури. Одним із пріоритетних напрямів компанія називає розширення мережі швидкісних зарядних станцій для електромобілів та збільшення енергетичних потужностей автозаправних комплексів.

    У липні компанія повідомила про відкриття 100-го швидкісного зарядного комплексу Ultra Fast для електромобілів. Розвиток зарядної інфраструктури є частиною стратегії модернізації мережі АЗК та адаптації до зростання кількості електротранспорту в Україні.

    У компанії наголошують, що поєднання стабільної сплати податків, інвестицій у розвиток інфраструктури та підтримки оборонних і гуманітарних проєктів залишається одним із ключових напрямів діяльності ОККО в умовах повномасштабної війни.

  • Новий міністр економіки задекларував нуль заощаджень: куди пішли понад 11 млн грн доходів

    Новий міністр економіки задекларував нуль заощаджень: куди пішли понад 11 млн грн доходів

    Новопризначений міністр економіки та довкілля України Олександр Кравченко оприлюднив декларацію кандидата на посаду, яка привернула увагу незвичним поєднанням високих доходів і повної відсутності задекларованих заощаджень. Згідно з документом, у 2025 році нинішній урядовець отримав понад 11,3 млн грн доходів, працюючи керівним партнером міжнародної консалтингової компанії McKinsey & Company в Україні. Водночас у декларації не зазначено жодних грошових активів — ні готівки, ні коштів на банківських рахунках, ні депозитів чи інших фінансових накопичень.

    Електронну декларацію Кравченко подав після призначення на посаду міністра економіки та довкілля у складі нового уряду прем’єр-міністра Сергія Корецького. Документ охоплює фінансовий стан посадовця за 2025 рік і був оприлюднений у Єдиному державному реєстрі декларацій Національного агентства з питань запобігання корупції.

    Основним джерелом доходу Кравченка стала заробітна плата в українському офісі McKinsey & Company, яка становила 9 368 548 гривень. Крім цього, він задекларував 844 649 гривень пенсійних внесків у межах програми недержавного пенсійного забезпечення, 1 114 918 гривень додаткових виплат від роботодавця та ще 10 270 гривень інших виплат. Загальний дохід за рік склав 11 338 385 гривень.

    Водночас найбільше уваги привернув розділ декларації, присвячений грошовим активам. У ньому відсутні будь-які записи про готівкові кошти, банківські рахунки, депозити, інвестиційні активи чи інші заощадження. Це означає лише те, що таких активів не було задекларовано станом на кінець звітного періоду. Декларація сама по собі не містить пояснень, чому грошові активи відсутні. Вона також не дає підстав стверджувати, що всі отримані доходи були витрачені саме на особисті потреби чи потреби сім’ї, адже документ не деталізує структуру витрат за рік.

    Серед нерухомості новий міністр задекларував квартиру площею 113,6 квадратного метра у Києві та паркомісце площею 17,7 квадратного метра. Інших об’єктів нерухомості у декларації не зазначено. Також документ не містить інформації про володіння автомобілями, корпоративними правами, цінними паперами чи іншими значними активами.

    До приходу в уряд Олександр Кравченко очолював український офіс міжнародної консалтингової компанії McKinsey & Company як керівний партнер. Саме досвід роботи у сфері стратегічного консалтингу став одним із ключових аргументів на його користь під час формування нового Кабінету Міністрів. 16 липня Верховна Рада підтримала його кандидатуру на посаду міністра економіки та довкілля України, після чого він офіційно розпочав виконання своїх обов’язків.

    Під час представлення колективу міністерства прем’єр-міністр Сергій Корецький окреслив головні завдання нового очільника відомства. Серед пріоритетів були названі підготовка економіки до проходження наступного опалювального сезону, підтримка українського бізнесу, розвиток прифронтових територій, євроінтеграція, залучення інвестицій та реалізація програм зеленого відновлення країни. Сам Кравченко тоді заявив, що планує зосередитися на економічному розвитку, підтримці підприємництва та відбудові України.

    Публікація декларацій новопризначених членів уряду традиційно викликає значний суспільний інтерес, адже дозволяє оцінити майновий стан посадовців до вступу на державну службу. Законодавство України зобов’язує осіб, які претендують на державні посади, подавати декларації про майно, доходи та фінансові зобов’язання. Після призначення такі чиновники також подають щорічні декларації, а їхні дані можуть перевірятися НАЗК у межах повної перевірки.

    Опублікована декларація не містить відомостей про порушення законодавства чи ознаки неправомірних дій з боку міністра. Водночас відсутність задекларованих заощаджень при доходах понад 11 млн грн стала предметом активного обговорення у медіа та соціальних мережах. Сам Олександр Кравченко публічно не коментував особливості своєї декларації або причини відсутності грошових активів у документі.

    Після призначення до уряду Кравченко відповідатиме за реалізацію економічної політики держави, розвиток підприємництва, залучення інвестицій, підтримку українських виробників, екологічну політику та координацію програм післявоєнного відновлення. Його робота також охоплюватиме взаємодію з міжнародними фінансовими інституціями та інвесторами, що робить питання прозорості майнового стану особливо важливим для суспільної довіри.