Gorchitsa.info

Позначка: FPV-дрони

  • Росія знищила автівки Укрпошти в Нікополі, доставку пенсій і листів довелося зупинити

    Росія знищила автівки Укрпошти в Нікополі, доставку пенсій і листів довелося зупинити

    Російська армія продовжує цілеспрямований терор цивільної інфраструктури України. Цього разу під ударом опинилася Укрпошта на Дніпропетровщині: внаслідок атаки FPV-дронів у Нікополі було знищено два службові автомобілі, які забезпечували роботу пересувних поштових відділень. Через загрозу нових ударів компанія була змушена тимчасово призупинити обслуговування мешканців громад Нікопольського району.

    20 червня російські війська вкотре атакували Нікополь FPV-дронами. Однією з цілей стали автомобілі Укрпошти, які використовувалися для доставки поштових відправлень, пенсій та соціальних виплат у прифронтових населених пунктах. Обидва транспортні засоби були повністю знищені внаслідок ударів.

    У компанії повідомили, що найголовніше — вдалося уникнути людських жертв. На момент атаки працівники перебували в укритті через оголошену повітряну тривогу, тому ніхто не постраждав.

    За даними Міністерства розвитку громад та територій України, це вже четвертий автомобіль Укрпошти, втрачений у Нікопольському районі лише протягом останнього тижня через російські обстріли. Систематичні атаки на поштову логістику змушують компанію переглядати маршрути та посилювати заходи безпеки.

    У зв’язку з різким погіршенням безпекової ситуації Укрпошта ухвалила рішення тимчасово призупинити роботу пересувних відділень у Нікопольському районі. Йдеться насамперед про мобільні поштові офіси, які забезпечують послугами мешканців невеликих населених пунктів та прифронтових громад, де стаціонарні відділення часто не можуть працювати через постійну загрозу обстрілів.

    У Міністерстві розвитку громад та територій зазначили, що рішення ухвалене виключно з міркувань безпеки працівників і мешканців громад. Водночас компанія вже працює над альтернативними механізмами надання послуг та додатковими заходами захисту персоналу. Очікується, що після оцінки ситуації пересувні відділення зможуть відновити роботу найближчим часом.

    Нікополь залишається одним із найбільш небезпечних міст Дніпропетровської області. Через близькість до окупованого Енергодара та лінії фронту російські війська регулярно застосовують артилерію, дрони-камікадзе та FPV-безпілотники для ударів по цивільній інфраструктурі. Під обстріли потрапляють житлові квартали, транспорт, об’єкти критичної інфраструктури та соціальної сфери.

    Особливу загрозу останнім часом становлять саме FPV-дрони. На відміну від звичайних ударних безпілотників, вони дозволяють оператору в режимі реального часу бачити ціль через камеру та коригувати політ аж до моменту влучання. Через відносно низьку вартість і високу точність такі апарати дедалі частіше використовуються для атак не лише на військові об’єкти, а й на цивільний транспорт.

    Для Укрпошти робота в прифронтових районах давно стала окремим викликом. Компанія продовжує доставляти пенсії, соціальні виплати, ліки та гуманітарні відправлення навіть у громади, які регулярно перебувають під вогнем. У багатьох селах і містечках пересувні відділення залишаються єдиною можливістю отримати поштові та фінансові послуги.

    Водночас останні події свідчать про те, що російські атаки дедалі частіше спрямовуються на логістичні ланцюги, які забезпечують життєдіяльність прифронтових територій. Знищення поштових автомобілів не має жодного військового значення, але створює додаткові труднощі для мирного населення та людей похилого віку, які залежать від регулярної доставки пенсій і соціальної допомоги.

    Попри втрати транспорту, в Укрпошті наголошують, що не планують згортати роботу в Нікопольському районі. Уже наступного тижня мобільні відділення мають повернутися до роботи після впровадження додаткових заходів безпеки та коригування маршрутів. Компанія подякувала своїм працівникам за витримку та мужність, адже саме вони щодня забезпечують зв’язок і доступ до базових послуг у найнебезпечніших регіонах країни.

    Історія з атакою на поштові автомобілі стала ще одним підтвердженням того, що російська тактика терору дедалі частіше спрямована не лише проти військових об’єктів, а й проти цивільної інфраструктури, яка забезпечує життя українських громад у прифронтових районах. Попри це державні служби та підприємства продовжують працювати навіть у найскладніших умовах, демонструючи стійкість і здатність адаптуватися до постійних загроз війни.

  • Російський дрон атакував швидку допомогу вночі: є поранені медики

    Російський дрон атакував швидку допомогу вночі: є поранені медики

    Російські окупаційні війська продовжують цілеспрямовано атакувати цивільну інфраструктуру та людей у Херсоні. У ніч на 16 червня під удар безпілотника потрапив автомобіль екстреної медичної допомоги, який прибув на виклик у Корабельний район міста. Внаслідок атаки поранення отримали двоє медичних працівників.

    Про це повідомила Херсонська міська військова адміністрація.

    За даними влади, близько 01:30 російський дрон атакував автомобіль «екстренки», коли бригада медиків виконувала свої службові обов’язки та надавала допомогу цивільним мешканцям.

    Внаслідок удару постраждали двоє працівників швидкої допомоги — чоловіки віком 51 та 63 роки.

    У медиків діагностували контузії, вибухові травми та закриті черепно-мозкові ушкодження. Стан одного з постраждалих виявився тяжчим: 51-річного парамедика госпіталізували до медичного закладу для подальшого лікування та спостереження лікарів. Його колега після надання необхідної допомоги проходитиме лікування амбулаторно.

    Удар по автомобілю швидкої допомоги став черговим випадком атак російських військових на представників служб порятунку та медичних працівників, які щоденно працюють у прифронтових регіонах та рятують життя цивільних.

    Однак на цьому нічні атаки не завершилися.

    Вже через кілька хвилин, близько 01:35, російські військові здійснили ще одну атаку за допомогою безпілотника у тому ж Корабельному районі Херсона. Цього разу окупанти скинули вибуховий пристрій на цивільну територію.

    У результаті удару постраждав 45-річний місцевий житель, який перебував на вулиці.

    Медики діагностували у чоловіка вибухову травму та множинні осколкові поранення шиї, лівого плеча та нижніх кінцівок. Потерпілого доставили до лікарні. За інформацією лікарів, його стан оцінюється як середньої тяжкості.

    Херсон залишається одним із найбільш небезпечних міст України через постійні атаки російських військ. Після деокупації правобережної частини області місто перебуває під систематичними обстрілами з тимчасово окупованого лівого берега Дніпра.

    Останніми місяцями російська армія дедалі частіше використовує ударні FPV-дрони та безпілотники для атак на цивільне населення. Особливу небезпеку становлять саме скиди вибухівки з дронів, які дозволяють окупантам цілеспрямовано бити по автомобілях, громадському транспорту, рятувальниках, медиках та звичайних перехожих.

    Представники місцевої влади неодноразово наголошували, що російські військові фактично ведуть полювання на цивільних жителів Херсона за допомогою безпілотників. Через постійну загрозу мешканців закликають без нагальної потреби не перебувати на відкритих ділянках вулиць та оперативно реагувати на сигнали повітряної тривоги.

    Удари по медичних працівниках та автомобілях екстреної допомоги є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права. Згідно з Женевськими конвенціями, медичний персонал та транспортні засоби, що використовуються для надання допомоги пораненим, перебувають під особливим захистом під час збройних конфліктів.

    Попри постійну небезпеку, херсонські медики продовжують працювати у надзвичайно складних умовах, ризикуючи власним життям заради порятунку інших.

    Місцева влада вкотре закликала мешканців бути максимально обережними та не ігнорувати повідомлення про загрозу атак безпілотників.

  • Більше зброї за ті самі гроші: Міноборони вже показало перші результати нової системи закупівель

    Більше зброї за ті самі гроші: Міноборони вже показало перші результати нової системи закупівель

    Міністерство оборони України розпочало масштабну реформу системи оборонних закупівель, яка може кардинально змінити правила гри для постачальників озброєння, техніки та військового обладнання. У відомстві заявили про поступовий перехід до електронних конкурентних тендерів, що має зробити закупівлі для Сил оборони більш прозорими, ефективними та захищеними від корупційних ризиків. Про це повідомив заступник міністра оборони Мстислав Банік під час спеціального заходу, присвяченого прозорості та підзвітності оборонних закупівель.

    За словами посадовця, Україна вже сьогодні має одну з найоперативніших систем оборонних закупівель у світі, однак наступним завданням є забезпечення максимальної прозорості всіх процесів. Саме тому Міноборони поступово переводить закупівлі на електронну тендерну модель, де перемогу визначатимуть не лише технічні характеристики продукції, а й реальна конкуренція між виробниками за найкращу ціну та якість.

    Банік наголосив, що глобальна мета міністерства — перевести всі оборонні закупівлі на електронні тендери. За його словами, така система дозволяє отримувати кращі цінові пропозиції, створює справжню конкуренцію між постачальниками та стимулює виробників впроваджувати нові технології.

    Наразі в оборонній сфері вже тестують новий підхід на окремих категоріях закупівель. Одним із найбільш показових прикладів стала закупівля далекобійних артилерійських боєприпасів калібру 155 мм. Агенція оборонних закупівель провела конкурентні торги зі зниженням ціни, в результаті чого державі вдалося зекономити понад 16% бюджетних коштів. За рахунок цієї економії Міноборони отримало можливість придбати додатково десятки тисяч артилерійських снарядів для фронту.

    Ще одним масштабним кейсом став тендер на закупівлю 5 тисяч пікапів для потреб українських військових. Процедура була проведена у форматі рамкової угоди і тривала менш ніж тиждень від моменту оголошення до визначення переможців. За результатами конкурсу було відібрано чотирьох постачальників, а в Міністерстві оборони вже прогнозують суттєву економію бюджетних коштів.

    У Міноборони пояснюють, що нова система має одразу кілька стратегічних переваг. По-перше, конкуренція між учасниками дозволяє знижувати ціни та більш ефективно використовувати державний бюджет. По-друге, виробники змушені конкурувати якістю продукції та швидкістю виконання контрактів. По-третє, цифровізація процесів значно зменшує вплив людського фактора та мінімізує можливості для корупційних зловживань.

    Окремий акцент робиться на диверсифікації постачальників. Якщо раніше великі контракти часто отримувала одна компанія, то тепер замовлення можуть розподілятися між кількома виробниками. Це дозволяє уникнути ризиків зриву поставок і забезпечити безперервне постачання критично важливих ресурсів для війська.

    У Міноборони підкреслюють, що кожен постачальник отримуватиме обсяг замовлення відповідно до своїх реальних виробничих можливостей. Таким чином держава прагне створити стійку систему забезпечення армії, яка не залежатиме від одного виконавця.

    Банік зазначив, що реформа відбувається поступово, оскільки змінювати систему закупівель під час активної фази війни надзвичайно складно та відповідально. Саме тому кожна нова модель спочатку тестується на окремих закупівлях, а вже після підтвердження ефективності масштабується на інші напрями.

    Крім артилерійських боєприпасів та автомобільної техніки, найближчим часом Міноборони планує запуск електронних тендерів для закупівлі FPV-дронів, квадроциклів та інших видів військової техніки. За словами заступника міністра, поступово саме тендерна модель має стати базовою для більшості закупівель у секторі оборони.

    Реформа закупівель є одним із ключових завдань, які отримав Мстислав Банік після призначення на посаду заступника міністра оборони навесні 2026 року. Міністр оборони Михайло Федоров тоді заявив, що головна мета нової команди — зробити закупівлі для українського війська найбільш прозорими та ефективними у світі. До роботи в Міноборони Банік брав участь у створенні цифрових державних сервісів, зокрема проєкту «Дія», а також займався розвитком систем «Армія+» і «Резерв+».

    Паралельно Міністерство оборони працює над створенням єдиної цифрової екосистеми оборонних закупівель. Планується інтеграція різних електронних платформ та сервісів для того, щоб автоматизувати весь цикл закупівель — від формування потреб до укладання контрактів та контролю виконання замовлень.

    Експерти відзначають, що перехід до електронних тендерів є одним із ключових елементів модернізації української оборонної системи. В умовах війни, коли кожна гривня державного бюджету має використовуватися максимально ефективно, конкурентні процедури можуть забезпечити як економію коштів, так і швидше забезпечення військових необхідним озброєнням та технікою.

    У Міноборони переконані, що нова модель закупівель допоможе створити більш прогнозовані та зрозумілі правила роботи для українських виробників, залучити нових учасників ринку та підвищити довіру до державних контрактів у сфері оборони. Якщо реформа покаже ефективність на перших проєктах, уже найближчими місяцями електронні тендери можуть стати стандартом для значної частини закупівель Сил оборони України.

  • «Потрібна лише згода Трампа»: Зеленський розкрив деталі мегаугоди зі США на десятки мільярдів доларів

    «Потрібна лише згода Трампа»: Зеленський розкрив деталі мегаугоди зі США на десятки мільярдів доларів

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ та Вашингтон досі не уклали масштабної двосторонньої угоди про співпрацю у сфері безпілотних технологій, хоча такий документ може стати одним із найважливіших оборонних проєктів між двома країнами за всю історію партнерства.

    Про це глава держави розповів в інтерв’ю американському телеканалу CBS News у програмі Face the Nation.

    За словами Зеленського, Україна вже веде активну міжнародну співпрацю у сфері виробництва та розвитку безпілотних систем. Подібні угоди вже укладені з окремими державами Європи та Близького Сходу, а також триває підготовка великої рамкової Drone Deal із Європейським Союзом.

    Водночас саме співпраця зі Сполученими Штатами, на думку українського президента, може стати найпотужнішою у світі.

    «Ми вже маємо домовленості з деякими країнами Близького Сходу та Європи. Зараз готуємо велику Drone Deal з Європейським Союзом. Але угода зі США могла б стати найсильнішою у світі у своєму роді», — наголосив Зеленський.

    Президент підкреслив, що Україна та США мають взаємодоповнювальні можливості. Американська сторона володіє передовими технологіями штучного інтелекту, системами обробки даних та програмним забезпеченням, тоді як Україна отримала унікальний бойовий досвід використання безпілотників у реальних умовах сучасної війни.

    Саме завдяки повномасштабній війні Україна стала одним із глобальних лідерів у розробці та застосуванні дронів різного типу — від FPV-апаратів до морських безпілотників та далекобійних ударних систем.

    За словами Зеленського, американські партнери висловили зацікавленість у випробуванні українських технологій та вивченні практичного досвіду їх застосування.

    «Сполучені Штати хотіли протестувати всі типи українських дронів. Ми погодилися на те, як вони хотіли використовувати наші системи для навчання та застосування в повітрі, на землі та на морі», — розповів президент.

    Втім, попри тривалі консультації, сторони досі не підписали рамковий документ, який би визначав параметри стратегічного партнерства у сфері безпілотних технологій.

    «Нам потрібно вести переговори, а не просто говорити про це. Зробити необхідні кроки й зробити це якнайшвидше. Для цього нам потрібно, щоб президент Трамп сказав “так”», — заявив Зеленський.

    Тема майбутньої Drone Deal активно обговорюється вже кілька місяців. Ще навесні президент України повідомляв, що розраховує укласти зі США довгострокову угоду у сфері виробництва безпілотників орієнтовною вартістю від 35 до 50 мільярдів доларів. Йдеться не лише про закупівлю готових систем, а й про створення спільних підприємств, обмін технологіями та розвиток виробничих потужностей.

    Американські медіа також повідомляли про активну підготовку такого партнерства. Зокрема CBS News із посиланням на власні джерела писав, що Київ і Вашингтон вже підготували проєкт меморандуму про співпрацю в оборонній сфері. Документ передбачає створення спільних виробництв безпілотників, а також можливість виходу українських військових технологій на американський ринок.

    За інформацією журналістів, сторони також обговорюють механізми передачі технологій та спільного розвитку перспективних систем озброєння.

    Водночас агентство Bloomberg повідомляло, що США зацікавлені в отриманні доступу до українських розробок та прав інтелектуальної власності на окремі безпілотні системи. Після трьох років повномасштабної війни український оборонно-промисловий комплекс накопичив величезний досвід у створенні дешевих і ефективних засобів ураження, які вже привертають увагу провідних армій світу.

    Останніми місяцями американські законодавці та військові делегації неодноразово відвідували українські виробництва безпілотників. Представники Конгресу США після таких візитів заявляли, що темпи розвитку українських технологій вражають навіть фахівців Пентагону.

    Особливий інтерес викликають українські FPV-дрони, ударні системи великої дальності, морські безпілотники та програмне забезпечення для координації роїв дронів.

    Експерти зазначають, що потенційна Drone Deal може стати для США можливістю швидко інтегрувати бойовий досвід України у власні військові програми. Для України ж така угода означатиме додаткові інвестиції, доступ до американських технологій штучного інтелекту, розширення виробництва та посилення обороноздатності.

    На тлі стрімкого розвитку безпілотних технологій саме дрони дедалі більше визначають перебіг сучасних воєн. Україна вже продемонструвала здатність використовувати їх для ударів по військових об’єктах у глибокому тилу противника, ураження кораблів Чорноморського флоту РФ та знищення стратегічної інфраструктури.

    Саме тому потенційна угода між Києвом і Вашингтоном розглядається не лише як комерційний контракт, а як стратегічне партнерство, здатне змінити баланс технологічної переваги у сфері сучасної війни на роки вперед.

  • Україна може вдарити по Білорусі: у Міноборони назвали червону лінію для Лукашенка

    Україна може вдарити по Білорусі: у Міноборони назвали червону лінію для Лукашенка

    Україна може завдати ударів по території Білорусі, якщо звідти з’явиться пряма загроза для української безпеки — зокрема запускатимуться російські ударні дрони або будуватимуться бази для «Шахедів». Про це заявив фахівець із систем зв’язку та радник міністра оборони України Сергій «Флеш» Бескрестнов, коментуючи ризики з північного напрямку.

    За його словами, українська розвідка відстежує активність на території Білорусі, однак наразі ознак готовності до негайного нападу «завтра» немає. Водночас Бескрестнов наголосив, що будь-яке використання білоруської території для агресії проти України дасть Києву право на адекватну відповідь.

    «Якщо ми побачимо, що з території Білорусі запускають або будують бази для “Шахедів”, ми будемо атакувати ці бази. Тобто відповідь буде іншим типом БпЛА. Усе залежить від того, яка саме загроза йтиме з Білорусі», — пояснив він в інтерв’ю 24 Каналу.

    Бескрестнов зазначив, що з боку Білорусі вже раніше фіксували активність, пов’язану з російськими дронами. За його словами, там працювали пункти керування «Шахедами», хоча нині такої активності не фіксують. Водночас, за його словами, існує непідтверджена інформація про можливе будівництво баз для запуску таких БпЛА.

    Радник міністра оборони підкреслив, що українська армія готується до різних сценаріїв. Якщо йтиметься про спробу прориву білоруської піхоти через кордон, застосовуватимуться одні засоби, зокрема FPV-дрони. Якщо ж загроза буде пов’язана із запуском ударних безпілотників, відповідь може бути іншою — із використанням далекобійних БпЛА по відповідних об’єктах.

    За словами Бескрестнова, повторення сценарію лютого 2022 року, коли російські колони заходили з території Білорусі в напрямку Києва, зараз фізично значно складніше. Український кордон на півночі укріплений, а Сили оборони мають бойову готовність до можливих провокацій. Водночас він не виключає комбінованих сценаріїв, метою яких може бути не повномасштабне вторгнення, а відтягування українських сил на нову ділянку фронту.

    Тема можливої відповіді України по Білорусі загострилася після заяви командувача Сил безпілотних систем ЗСУ Роберта «Мадяра» Бровді. Він повідомив, що українські військові вже визначили понад 500 потенційних цілей на території Білорусі на випадок, якщо режим Олександра Лукашенка вирішить відкрито вступити у війну на боці Росії.

    На цю заяву відреагував сам Лукашенко. Він заявив, що Білорусь нібито має «одну дуже серйозну ціль» неподалік від своєї території. При цьому він не уточнив, про який саме об’єкт ідеться, але його слова прозвучали як чергова погроза Україні на тлі посилення напруги довкола білоруського напрямку.

    Українські експерти вважають, що Москва може й надалі використовувати Білорусь як інструмент тиску. Йдеться не лише про потенційний сухопутний наступ, а й про запуск дронів, розміщення пунктів управління, логістичних вузлів, радіоелектронних засобів або інфраструктури для підтримки російських атак. Саме такі об’єкти, у разі їх використання проти України, можуть стати законними військовими цілями.

    Особливо небезпечним сценарієм є створення на території Білорусі баз для «Шахедів». Це дало б Росії змогу атакувати Україну з півночі, створюючи додаткове навантаження на українську ППО та загрозу для Києва, Волині, Рівненщини, Житомирщини, Чернігівщини, Львівщини й навіть країн НАТО поблизу білоруського кордону.

    Водночас офіційний Київ неодноразово наголошував: Україна не зацікавлена у відкритті нового фронту з Білоруссю, але залишає за собою право на самооборону. Якщо з білоруської території запускатимуть ракети чи дрони, або якщо там розміщуватимуть інфраструктуру для атак, такі об’єкти можуть розглядатися як частина воєнної машини агресора.

    Заява Сергія Бескрестнова є не оголошенням наміру атакувати Білорусь, а попередженням: нейтральність Мінська закінчується там, де його територія починає працювати на російську війну. Для Лукашенка це фактично сигнал, що повторення ролі плацдарму для агресії 2022 року матиме вже інші наслідки.

  • КамАЗи-зебри на фронті: росіяни вигадали дивний захист від українських дронів, але експерти побачили проблему

    КамАЗи-зебри на фронті: росіяни вигадали дивний захист від українських дронів, але експерти побачили проблему

    Російська армія продовжує шукати способи захистити свою техніку від українських безпілотників, які дедалі ефективніше знищують логістику окупантів на фронті та в глибокому тилу. Цього разу в мережі з’явилися фото російських військових вантажівок, пофарбованих у дивний чорно-білий смугастий камуфляж, що нагадує забарвлення зебри. За версією військових аналітиків, окупанти намагаються адаптувати стару військову технологію часів Першої світової війни для боротьби з сучасними українськими дронами, однак експерти переконані: така ідея майже не має практичного сенсу.

    Фото: ЦАПЛІЄНКО_UKRAINE FIGHTS

    Перші фотографії незвичної техніки опублікував український моніторинговий паблік Exilenova+, який регулярно відстежує пересування та стан російської техніки на окупованих територіях. На знімках видно вантажний КамАЗ, кузов і навіть колеса якого вкриті контрастними чорними та білими смугами. Саме через це користувачі соцмереж одразу охрестили машину «КамАЗом-зеброю».

    Аналітики Defense Express вважають, що росіяни намагалися відтворити так званий «сліпучий камуфляж» або dazzle camouflage — систему маскування, яку активно використовували під час Першої світової війни для військових кораблів Великої Британії, США та інших держав. На відміну від традиційного камуфляжу, який має приховувати об’єкт від спостереження, сліпучий камуфляж був створений для іншої мети — спотворювати контури цілі та ускладнювати визначення її швидкості, напрямку руху й відстані до неї за допомогою оптичних приладів.

    Фото: ЦАПЛІЄНКО_UKRAINE FIGHTS

    У той час кораблі розфарбовували складними асиметричними геометричними фігурами різних кольорів. Такі візерунки створювали візуальну ілюзію та збивали з пантелику екіпажі ворожих кораблів і підводних човнів, які визначали параметри цілі через оптичні далекоміри. Через незвичне поєднання ліній і кольорів противнику було важче правильно розрахувати траєкторію артилерійського чи торпедного удару.

    Однак уже після Першої світової війни ефективність такого маскування почали ставити під сумнів. У Другу світову війну розвиток радарів фактично зробив оптичні камуфляжі застарілими. Спроби використовувати подібні принципи на літаках також не дали помітного результату. Саме тому сьогодні більшість військових експертів сприймає появу російських «зебр» скоріше як прояв пошуку будь-яких рішень на тлі серйозних проблем із захистом логістики від українських безпілотників.

    Фото: ЦАПЛІЄНКО_UKRAINE FIGHTS

    У Defense Express наголошують, що сучасні FPV-дрони та безпілотники із системами машинного зору працюють за зовсім іншими принципами, ніж оптичні далекоміри сторічної давності. Алгоритми штучного інтелекту аналізують форму об’єкта, теплові сигнатури, контури, рух та інші параметри. Тому чорно-білі смуги навряд чи здатні серйозно вплинути на точність наведення дронів. Особливо якщо оператор використовує тепловізійну камеру, яка фактично ігнорує зовнішнє фарбування техніки.

    «Поява такого КамАЗа-зебри у прицілі українського оператора дрона може викликати хіба що психологічний ефект. А може навіть залишитися непоміченою, якщо використовується тепловізійне наведення», — пояснюють аналітики.

    Водночас сама поява таких експериментів свідчить про зростання проблем російської логістики. За останні місяці українські сили значно наростили використання дронів середньої дальності, які регулярно атакують військові колони, склади, командні пункти та транспортні маршрути окупантів. Особливо складною ситуація стала на півдні України. Українські безпілотники дедалі частіше працюють по трасі Р-280 «Новоросія», яка з’єднує Ростовську область РФ з окупованими територіями Запорізької та Херсонської областей і далі веде до Криму. Саме цей маршрут вважається головною артерією так званого сухопутного коридору до півострова.

    Через постійні удари українських дронів окупаційна влада вже змушена обмежувати рух вантажного транспорту окремими ділянками окупованої Херсонщини. Раніше Головне управління розвідки Міністерства оборони України також оприлюднило кадри ураження російської логістики на маршрутах між окупованим Кримом і Донецькою областю. За оцінками експертів, саме постійні атаки безпілотників дедалі більше ускладнюють постачання російських військ на фронті.

    Додатково привертає увагу ще одна деталь. За інформацією Exilenova+, російським підрозділам рекомендують не лише перефарбовувати техніку у «нейтральні кольори», а й наносити символіку різних цивільних або громадських організацій, щоб ускладнити ідентифікацію військових машин. Також екіпажам радять частіше пересуватися в негоду, використовувати другорядні дороги та призначати окремих спостерігачів для контролю повітряної обстановки.

    На думку аналітиків, усе це демонструє, наскільки серйозною загрозою для російської армії стали українські безпілотні системи. Якщо ще два роки тому основний акцент робився на артилерії та ракетних ударах, то зараз саме дрони дедалі частіше визначають ситуацію на полі бою та впливають на можливості постачання військ.

    Фото: ЦАПЛІЄНКО_UKRAINE FIGHTS

    Поки що незрозуміло, чи стане «зебровий камуфляж» масовим явищем у російській армії. Однак уже зараз військові експерти називають цей підхід радше інформаційним курйозом, ніж реальною технологією захисту. На тлі розвитку українських FPV-дронів, автоматизованих систем наведення та тепловізійного спостереження спроби повернутися до принципів маскування часів Першої світової виглядають радше як ознака пошуку відчаєм будь-яких рішень для збереження техніки на фронті.

  • Росіяни збирають FPV-«франкенштейни» з українських дронів: окупанти перетворили трофеї ЗСУ на нову зброю

    Росіяни збирають FPV-«франкенштейни» з українських дронів: окупанти перетворили трофеї ЗСУ на нову зброю

    Російські окупанти налагодили виробництво бойових FPV-дронів із захоплених або пошкоджених українських безпілотників. Для цього на тимчасово окупованій території Донецької області створили спеціальну лабораторію, де трофейні дрони розбирають на запчастини, перепрошивають та перетворюють на нові ударні апарати для армії РФ.

    Про роботу такої майстерні повідомило російське пропагандистське агентство ТАСС. За словами самих окупантів, для складання одного повноцінного FPV-дрона їм доводиться використовувати компоненти одразу з п’яти або шести українських безпілотників. Йдеться переважно про дрони, які були пошкоджені, подавлені системами радіоелектронної боротьби або перехоплені під час бойових дій.

    За даними російської сторони, лабораторія працює у структурі угруповання «Південь» та за два тижні здатна зібрати від 300 до 400 ударних FPV-дронів. Для цього окупанти нібито переробляють близько 1500 трофейних українських БПЛА. Якщо ці цифри відповідають дійсності, то мова йде про доволі масштабне виробництво, яке може забезпечувати значну частину потреб окремих російських підрозділів на фронті.

    Схема роботи виглядає доволі простою, але ефективною. Спочатку російські системи РЕБ намагаються «глушити» українські FPV-дрони або перехоплювати їхній сигнал. Після падіння безпілотників придатні деталі збирають та доставляють до лабораторії. Там окремі групи займаються демонтажем, сортуванням компонентів, заміною електроніки та перепрошивкою систем управління під російські частоти.

    Найбільше окупантів цікавлять материнські плати, відеопередавачі, двигуни, корпусні елементи, антени та інші компоненти, які можна повторно використати. Частину деталей комбінують із китайськими комплектуючими, які масово закуповуються Росією через треті країни. У результаті росіяни фактично створюють гібридні FPV-дрони — своєрідних «франкенштейнів», зібраних із різних безпілотників.

    Важливим елементом є перепрошивка техніки. Після зміни програмного забезпечення дрони можуть працювати вже в інтересах армії РФ. Окремі оператори одразу тестують нові системи, а пілотів навчають працювати з модернізованими апаратами.

    FPV-дрони сьогодні стали одним із ключових інструментів сучасної війни. Вони використовуються як для розвідки, так і для ударів по техніці, укріпленнях та живій силі. Через відносно низьку вартість і високу ефективність такі безпілотники фактично перетворилися на «витратний матеріал» фронту. Українські та міжнародні експерти неодноразово зазначали, що середній «термін життя» FPV-дрона на передовій може становити лише кілька бойових вильотів.

    На цьому тлі повторне використання деталей із пошкоджених дронів виглядає логічним кроком для Росії, яка намагається компенсувати величезні втрати техніки та зменшити витрати на виробництво нових БПЛА. Водночас сама поява таких лабораторій свідчить про те, наскільки масштабною стала «дронова війна» між Україною та РФ.

    За різними оцінками, російські війська можуть запускати понад тисячу ударних FPV-дронів щотижня. Частину з них виробляють безпосередньо на території РФ, а ще частину — у напівпідпільних майстернях поблизу фронту. Українські військові та волонтерські проєкти також активно розвивають власне виробництво безпілотників. За даними державної програми «Армія дронів», виробництво БПЛА в Україні за останні роки масштабувалося у десятки разів, а до створення безпілотників долучилися сотні компаній.

    Останнім часом окрему увагу військові приділяють дронам на оптоволокні, які практично неможливо заглушити засобами РЕБ. Саме такі безпілотники зараз активно використовують і російські війська. У 2026 році чеська компанія SPARK навіть створила власний FPV-дрон «Jan Žižka» на основі перехопленої російської технології оптоволоконного БПЛА «Князь Вандал Новгородський».

    Україна, своєю чергою, також активно нарощує технологічну перевагу у сфері безпілотників. Нещодавно українські військові протестували нові типи FPV-дронів ближньої дії, які мають закрити зону до 100–150 кілометрів від кордону. Крім того, українські оператори БПЛА регулярно демонструють ефективність на міжнародних навчаннях, а США вже ведуть переговори щодо можливого придбання українських дронів та систем РЕБ.

    Попри це, поява російських «дронів-франкенштейнів» показує ще одну небезпечну тенденцію війни — технології на фронті адаптуються надзвичайно швидко. Будь-яка втрачена або пошкоджена техніка може стати джерелом комплектуючих для противника. А це означає, що боротьба за перевагу у повітрі дедалі більше перетворюється на війну інженерів, програмістів та операторів дронів.

  • “На форсування Дніпра потрібні два місяці”: Кім оцінив загрозу нового наступу Росії на півдні

    “На форсування Дніпра потрібні два місяці”: Кім оцінив загрозу нового наступу Росії на півдні

    Голова Миколаївської ОВА Віталій Кім заявив, що Росія наразі не демонструє ознак підготовки до масштабного наступу на півдні України. За його словами, для повноцінної операції з форсування Дніпра окупантам знадобилося б щонайменше два місяці активної підготовки, а українська розвідка таких процесів наразі не фіксує.

    Про це Кім розповів в інтерв’ю 24 Каналу, коментуючи ситуацію на південному напрямку після так званого “триденного перемир’я”, оголошеного Росією.

    За словами очільника області, останніми днями масованих атак по Миколаївщині не було, хоча обстріли прифронтових громад тривають щодня. Лише за одну добу росіяни здійснили дев’ять обстрілів, унаслідок яких поранення дістали троє людей.

    Кім уточнив, що ворог активно застосовує FPV-дрони та безпілотники типу “Молнія”. Водночас він наголосив: попри інформаційний тиск та заяви Кремля, масштабної підготовки до нового великого наступу на півдні наразі не видно.

    “На підготовку до повномасштабного форсування Дніпра чи подібної операції потрібно щонайменше два місяці. Поки ми цього не бачимо, тому масованих рухів не очікуємо”, — пояснив Кім.

    Він також зазначив, що російській армії зараз була б вигідна пауза у бойових діях для перегрупування та накопичення ресурсів. Саме тому, на його думку, Кремль продовжує інформаційні маніпуляції навколо теми переговорів і “перемир’їв”.

    Окремо голова ОВА прокоментував ситуацію із захистом логістики від FPV-дронів. За його словами, на півдні вже активно використовують антидронові сітки для прикриття цивільних маршрутів та шляхів постачання Сил оборони.

    “Основні логістичні шляхи вже прикриті. Але це не дає стовідсоткового захисту, тому що ворог постійно змінює тактику”, — зазначив посадовець.

    За словами Кіма, у Миколаївській області нині перебувають близько 130 тисяч переселенців із Херсонщини. При цьому регіон одночасно стикається як із дефіцитом кадрів, так і з нестачею робочих місць.

    Він пояснив це тим, що частина економічно активного населення виїхала до інших регіонів або за кордон, тоді як значну частину внутрішньо переміщених осіб становлять пенсіонери та люди, які потребують соціальної підтримки.

    Окремою проблемою для області залишається робота портів. До повномасштабного вторгнення саме портова інфраструктура забезпечувала до 40% економіки регіону. Однак через контроль росіян над Кінбурнською косою безпечний вихід суден у море наразі фактично неможливий.

    “Вихід з портів Миколаївщини проходить повз окуповану Кінбурнську косу, де ворог може обстрілювати судна практично з будь-якої зброї”, — пояснив Кім.

    Він наголосив, що проблема полягає не лише у загрозі ракетних ударів, а й у самій географії регіону. Через це повноцінне розблокування миколаївських портів наразі не розглядається.

    Складною залишається і ситуація з розмінуванням. За словами Кіма, у регіоні необхідно очистити від вибухонебезпечних предметів понад 800 тисяч гектарів територій. Водночас уже частково або повністю розміновано близько 624 тисяч гектарів.

    Пріоритет зараз надають саме сільськогосподарським землям, оскільки житловий сектор переважно вже очищений.

    “Зараз залишилися аграрні землі, посадки, луги та інші території, які потребують гуманітарного розмінування”, — уточнив очільник області.

    На цьому тлі в Миколаївській ОВА обережно прогнозують кращий урожай у 2026 році після кількох складних сезонів. За словами Кіма, цього року в області засіяли приблизно на 7% більше площ, ніж торік.

    Водночас через безпекову ситуацію морські пляжі Миколаївщини цього літа, ймовірно, знову залишаться закритими. Причиною є близькість до лінії бойових дій та ризики ударів FPV-дронами й артилерією.

    “На деяких ділянках до ворога лише 4–15 кілометрів. Це зона досяжності FPV-дронів і артилерії”, — пояснив Кім.

    Попри війну область уже формує стратегію післявоєнного розвитку. Серед головних напрямків — відновлення промисловості, створення індустріальних парків та розвиток ІТ-сектору.

    За словами голови ОВА, зараз у відновленні Миколаївщини беруть участь 21 країна. Найбільшу допомогу надає Данія, яка вже виділила понад 170 мільйонів євро та затвердила ще 225 мільйонів на наступний рік.

    Загалом міжнародні партнери інвестували у відновлення регіону понад 340 мільйонів євро.

    Окрему увагу в області приділяють енергетиці. Кім повідомив, що росіяни змінили тактику ударів і тепер намагаються вражати менші підстанції для точкового перевантаження системи.

    Водночас Миколаївщина сьогодні виробляє приблизно у десять разів більше електроенергії, ніж споживає сама, забезпечуючи електрикою й інші регіони України.

    “Наше завдання — захистити та зберегти енергетичну систему, щоб і надалі постачати електроенергію в єдину мережу України”, — підсумував Кім.

  • “Дорога смерті” для окупантів: паніка в Кремлі через удари ЗСУ біля Маріуполя — ISW розкрив нову тактику України

    “Дорога смерті” для окупантів: паніка в Кремлі через удари ЗСУ біля Маріуполя — ISW розкрив нову тактику України

    Російські “воєнкори” та пропагандисти дедалі частіше визнають те, що ще кілька місяців тому в Кремлі намагалися заперечувати: українські дрони фактично зривають російську логістику навіть у глибокому тилу окупаційних військ. Особливу паніку в РФ викликали удари поблизу тимчасово окупованого Маріуполя, де українські безпілотники почали системно полювати на паливозаправники, вантажівки та військові колони ворога. Американський Інститут вивчення війни — Institute for the Study of War — у новому звіті констатує: здатність України вражати рухомі цілі на десятки кілометрів від фронту стає серйозною проблемою для російського командування.

    Йдеться насамперед про район стратегічної траси Т-0509 між Маріуполем і Донецьком. Саме там українські FPV-дрони та ударні системи Hornet почали регулярно атакувати транспорт окупантів. У російському ультранаціоналістичному сегменті Telegram це вже називають “логістичним пеклом”. Російські блогери скаржаться, що дороги, які ще у 2024–2025 роках вважалися відносно безпечними навіть поблизу фронту, тепер стали смертельно небезпечними навіть за 30–35 кілометрів від бойових дій.

    Аналітики ISW звертають увагу, що українські сили досягли цього завдяки різкому збільшенню дальності польоту безпілотників, а також використанню нових технологій зв’язку та наведення. Зокрема, російські пропагандисти прямо визнають, що частина українських дронів використовує системи зв’язку через Starlink, що робить їх менш вразливими до російських засобів радіоелектронної боротьби. Крім того, окремі БпЛА здатні працювати з автоматичним захопленням цілі, що ще більше ускладнює їх перехоплення.

    Особливу тривогу в РФ викликає не лише район Маріуполя, а й стратегічна траса М-14, яка проходить через Маріуполь, Бердянськ і Мелітополь до окупованого Криму. Саме ця дорога є однією з ключових артерій постачання російського угруповання на півдні України. Через неї перекидаються боєприпаси, паливо, важка техніка та резерви. Якщо Україна зможе системно тримати цю магістраль під вогневим контролем, це серйозно вдарить по можливостях Росії утримувати окупаційні сили в Запорізькій області та Криму.

    У ISW наголошують, що здатність ЗСУ вражати рухомі цілі у районах, які раніше вважалися “глибоким тилом”, стає однією з головних причин нервовості в російському інформаційному просторі. Російські “воєнкори” вже відкрито пишуть, що українські дрони починають “захоплювати траси”, фактично змушуючи окупантів або повністю змінювати маршрути, або рухатися лише вночі та малими групами.

    Важливу роль у цих операціях відіграють підрозділи української аеророзвідки та оператори FPV-дронів. Зокрема, нещодавно бійці 1-го корпусу Азов опублікували відео ударів по російських вантажівках поблизу Маріуполя. На кадрах видно, як українські дрони вистежують техніку окупантів прямо на трасах та завдають точкових ударів. Для російської армії це означає не лише втрату транспорту, а й постійний психологічний тиск: будь-який рух у тилу тепер може завершитися атакою.

    За оцінками військових експертів, ситуація навколо Маріуполя має для Кремля не лише тактичне, а й стратегічне значення. Саме сухопутний коридор через окупований південь України залишається критично важливим для сполучення Росії з Кримом. Після ударів по Кримському мосту Москва була змушена ще більше покладатися на маршрути через Маріуполь і Мелітополь. Тому українські атаки по логістиці в цьому районі фактично б’ють по всій системі постачання російських військ на південному напрямку.

    Російські пропагандисти вже прямо визнають, що ситуація погіршується. Один із Z-блогерів заявив, що траси біля Маріуполя починають нагадувати “дорогу смерті”, а українські дрони дедалі частіше діють безкарно. У Кремлі намагаються применшити масштаби проблеми, однак навіть у провоєнних каналах дедалі частіше лунають вимоги терміново посилити захист тилових маршрутів.

    Українська сторона офіційно не розкриває деталей нових тактик використання безпілотників, однак експерти звертають увагу: за останній рік ЗСУ суттєво змінили підхід до дронової війни. Якщо раніше FPV-дрони переважно використовувалися безпосередньо на лінії фронту, то тепер Україна дедалі активніше застосовує їх для глибокого ураження логістики та виснаження противника.

    На тлі невдач російського весняного наступу та проблем із постачанням удари по трасах навколо Маріуполя стають ще одним фактором, який може серйозно послабити окупаційне угруповання РФ. Війна дедалі більше переходить у фазу боротьби за логістику, ресурси та можливість швидко перекидати резерви. І саме тут українські безпілотники починають створювати для Росії одну з найбільших проблем за весь час повномасштабної війни.

  • В Україні готують нову модель мобілізації та контрактної служби

    В Україні готують нову модель мобілізації та контрактної служби

    Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив про підготовку нової моделі комплектування української армії, яка передбачає поступовий перехід від мобілізаційної системи до контрактної служби. Також у Збройних силах планують запровадити чіткі правила ротацій для військових на передовій.

    За словами Сирського, наразі Генеральний штаб уже отримав завдання підготувати конкретні пропозиції щодо нових форматів контрактної служби в межах ініціативи президента Володимира Зеленського.

    Головком наголосив, що окрему увагу приділяють питанням мобілізації та рекрутингу. Йдеться про створення більш гнучкої системи залучення людей до війська, яка має зменшити навантаження на мобілізаційний ресурс та зробити службу більш прогнозованою.

    Одним із ключових нововведень стане система обов’язкових ротацій для військових, які перебувають на передових позиціях. За словами Сирського, вже підписано спеціальну інструкцію, яка визначає терміни перебування бійців на “нулі”.

    Відтепер заміна військовослужбовців на передових позиціях має відбуватися не пізніше ніж через два місяці безперервного перебування в зоні бойових дій. Після цього передбачено ще один місяць на ротацію та відновлення.

    Сирський пояснив, що ситуація на фронті залишається складною, оскільки російська армія активізувала наступальні дії практично по всій лінії фронту. Найважчою ділянкою він назвав Покровський напрямок, де Росія, за даними українського командування, зосередила близько 106 тисяч військових.

    Попри це, українські сили продовжують оборонні та контрнаступальні дії, зокрема операції в Курській області РФ. За словами головнокомандувача, щоденні втрати російської армії становлять щонайменше тисячу військових убитими та пораненими.

    “Запорука успіху — саме в активній обороні та ініціативі на полі бою. Це дає змогу виснажувати противника та відновлювати позиції”, — зазначив Сирський.

    Окремо головком розповів про посилення далекобійних ударів по території Росії. У квітні Сили оборони України активізували атаки по об’єктах російської військової та паливної інфраструктури.

    Серед пріоритетних цілей — нафтопереробні заводи, логістичні вузли з паливно-мастильними матеріалами та підприємства військово-промислового комплексу РФ. За словами Сирського, протягом місяця українські сили уразили 84 цілі в глибині російської території за допомогою засобів Deep Strike.

    Також головнокомандувач раніше заявляв, що Росія терміново розгортає нові підрозділи для боротьби з українськими безпілотниками. Йдеться про створення чотирьох нових полків та 162 батарей протидії дронам. За оцінками української сторони, РФ планує виготовити понад 7 мільйонів FPV-дронів протягом року.

    Паралельно в Україні планують посилити систему підготовки мобілізованих та роль військових інструкторів. Сирський уже ініціював підвищення виплат для викладацького складу, який займається підготовкою новобранців.