Gorchitsa.info

Позначка: фронт

  • «Безпечного тилу більше немає»: дрони «Азову» взяли під контроль логістику росіян під Донецьком

    «Безпечного тилу більше немає»: дрони «Азову» взяли під контроль логістику росіян під Донецьком

    Підрозділи безпілотних систем 1-го корпусу Національної гвардії України «Азов» активізували удари по логістичних маршрутах російських військ на Донеччині, зокрема в районі окупованого Донецька та прилеглих населених пунктів. За інформацією українських військових і підтвердженням у медіа, ключові дороги, якими ворог здійснює постачання техніки, боєприпасів і особового складу, перебувають під постійним вогневим контролем ударних дронів.

    Йдеться про низку стратегічно важливих напрямків, серед яких Зугрес, Горлівка, Лисичанськ і ділянки Донецької кільцевої дороги. Саме ці маршрути раніше використовувалися російськими силами як відносно безпечні коридори для логістики. Однак із розвитком українських безпілотних технологій ситуація кардинально змінилася: тепер будь-яка техніка або пересування військ у цих районах перебуває під постійною загрозою ураження.

    Українські військові наголошують, що фактично йдеться про встановлення «вогневого контролю», коли противник не може безпечно переміщати ресурси навіть у тилових районах. За їхніми словами, безпечного тилу для окупаційних сил більше не існує, а кожна виявлена військова ціль може бути оперативно знищена за допомогою БПЛА.

    Ця ситуація є частиною ширшої тенденції у війні, де безпілотні системи відіграють ключову роль у порушенні логістики противника. Згідно з аналітичними оцінками, зокрема звітами Інституту вивчення війни (ISW), українські сили значно посилили удари по російській техніці та транспортних маршрутах за допомогою FPV-дронів. Це ускладнює постачання та може впливати на здатність російських військ проводити наступальні операції.

    Зокрема, у березні 2026 року фіксувалися випадки, коли українські дрони уражали техніку противника на відстані до 50 км від лінії фронту. Це свідчить про розширення радіуса дії безпілотних систем і здатність контролювати не лише передову, а й оперативний тил ворога.

    Російські військові джерела також визнають проблему. За їхніми оцінками, українські FPV-дрони почали активно «кошмарити» логістику навіть на підступах до Донецька, що змушує змінювати маршрути, використовувати додаткові засоби маскування або взагалі відмовлятися від руху у певних районах.

    Експерти підкреслюють, що контроль над логістикою є одним із ключових факторів сучасної війни. Якщо армія не може стабільно доставляти боєприпаси, паливо та підкріплення, її бойова ефективність різко знижується. Саме тому удари по транспортних маршрутах часто мають більший стратегічний ефект, ніж прямі зіткнення на передовій.

    Водночас розвиток безпілотних технологій змінює саму природу бойових дій. Сучасне поле бою дедалі більше нагадує простір, де будь-який рух може бути виявлений і уражений у реальному часі. Як зазначають військові, «кожен виїзд — це ризик», а традиційні способи логістики стають дедалі менш ефективними без додаткового захисту від дронів.

    Таким чином, активізація роботи підрозділів «Азову» на Донецькому напрямку є частиною системної стратегії Сил оборони України, спрямованої на руйнування логістичних ланцюгів противника. Використання ударних БПЛА дозволяє створювати постійний тиск на тилові маршрути російських військ і фактично позбавляє їх можливості безпечно переміщатися навіть на значній відстані від лінії фронту.

  • Втрати РФ зростають швидше за мобілізацію: у Міноборони назвали показники по фронту

    Втрати РФ зростають швидше за мобілізацію: у Міноборони назвали показники по фронту

    Російська армія зазнає значних втрат у війні проти України, які вже перевищують темпи її мобілізації. Про це заявив віцепрем’єр-міністр — міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров під час відкриття 34-го засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн», що відбулося в Берліні.

    За його словами, на сьогодні втрати Росії становлять у середньому 254 військових на кожен квадратний кілометр бойових дій. На окремих ділянках фронту ці показники ще вищі: зокрема, у Донецькій області вони сягають приблизно 428 військових на квадратний кілометр. «Ми робимо кожен метр української землі надзвичайно дорогим для ворога», — наголосив Федоров, підкреслюючи ефективність дій Сил оборони.

    За оцінками української сторони, попри постійні штурми, російські війська не досягають стратегічних проривів. Натомість Збройні сили України утримують позиції та поступово нарощують тиск на противника. Сучасна тактика України базується на поєднанні активної оборони з точковими ударами, які поступово виснажують ресурси ворога. Важливу роль у цьому відіграють безпілотні системи, високоточна зброя та ефективна розвідка.

    Федоров також підкреслив, що рівень втрат російської армії вже перевищує темпи мобілізації, що створює для РФ додатковий тиск. Це означає, що Росія змушена витрачати більше ресурсів на підтримання чисельності військ, ніж здатна компенсувати у короткостроковій перспективі. У довшій перспективі це може впливати на боєздатність підрозділів та загальну ефективність ведення бойових дій.

    Паралельно Україна посилює тиск на економічні можливості Росії. Зокрема, йдеться про удари по енергетичному сектору, який є ключовим джерелом доходів російського бюджету. Також проводяться операції, спрямовані на порушення логістичних ланцюгів противника — ураження складів боєприпасів, транспортної інфраструктури та вузлів постачання, що ускладнює перекидання резервів і техніки на фронт.

    Заява пролунала в межах засідання у форматі «Рамштайн» — ключового міжнародного майданчика для координації військової допомоги Україні. Саме тут партнери узгоджують постачання озброєння, підготовку українських військових і довгострокову підтримку обороноздатності держави. Українська сторона наголошує, що міжнародна підтримка залишається критично важливою для збереження нинішнього темпу оборони та подальшого посилення тиску на ворога.

    Експерти відзначають, що нинішній етап війни дедалі більше нагадує війну на виснаження, де ключову роль відіграє співвідношення ресурсів, техніки та людського потенціалу. Високий рівень втрат російської армії у поєднанні з обмеженими можливостями швидкого поповнення може стати одним із визначальних факторів подальшого розвитку ситуації на фронті.

    Таким чином, за оцінками української сторони, стратегія Сил оборони спрямована не лише на утримання позицій, а й на системне виснаження противника. У цих умовах кожен кілометр фронту стає для Росії дедалі дорожчим — як у людських, так і в економічних ресурсах.

  • DeepState повідомив про розширення “сірої зони” на Сумщині

    DeepState повідомив про розширення “сірої зони” на Сумщині

    Російські війська продовжують спроби розширення так званої “сірої зони” вздовж державного кордону в Сумській області. Про це повідомляє аналітичний проєкт DeepState, який відстежує зміни лінії фронту на основі відкритих даних та підтвердженої інформації.

    За оцінками аналітиків, противник поступово нарощує присутність у прикордонній смузі, використовуючи тактику малих штурмових і диверсійних груп, а також інфільтрацію з метою виявлення слабких ділянок оборони та поступового розширення зони контролю без масштабного прориву.

    У DeepState зазначають, що активізація російських сил у цьому напрямку почалася після періоду “прощупування” українських позицій уздовж кордону. Спочатку фіксувалися розвідувальні дії та короткочасні спроби заходу на окремі ділянки території, після чого активність почала поширюватися на ширшу прикордонну смугу.

    Одним із перших районів такої активності стало село Грабовське, де, за даними аналітиків, відбувалися перші спроби закріплення противника. Надалі тиск почав зміщуватися в бік інших ділянок, зокрема району Миропільського, де останнім часом фіксується підвищена активність та спроби подальшого просування малими групами.

    Аналітики наголошують, що дії російських військ не мають характеру повномасштабного наступу із застосуванням великих механізованих підрозділів. Натомість використовується тактика поступового “просочування”, яка передбачає рух малих груп, короткочасне закріплення на окремих позиціях, спроби обходу українських опорних пунктів і постійний тиск уздовж лінії кордону. Такий підхід дозволяє противнику уникати прямих масштабних боїв, але створює постійне навантаження на українські сили оборони та ускладнює стабільний контроль прикордонної території.

    За оцінками DeepState, сумарна площа територій, де фіксується присутність або інфільтрація російських військ уздовж кордону Сумської області (так звані “червоні” та “сірі” зони), становить близько 150 квадратних кілометрів. Ці дані формуються на основі оновлень карти бойових дій, супутникових знімків, відеопідтверджень і інформації з відкритих джерел. Водночас аналітики підкреслюють, що ситуація залишається динамічною, а межі таких зон можуть змінюватися залежно від бойової активності сторін.

    Раніше DeepState вже повідомляв про активізацію російських військ у прикордонних районах Сумщини, зокрема про зміни лінії контролю поблизу окремих населених пунктів. Серед зафіксованих епізодів — просування противника в напрямку південніше від Яблунівки та активність у районі Рясного, що також розташовані поблизу державного кордону. Аналітики зазначають, що подібні зміни не завжди означають повний контроль території, але свідчать про наявність бойової активності та спроби інфільтрації.

    У DeepState також підкреслюють, що Сили оборони України контролюють ситуацію та відстежують переміщення противника. Українські підрозділи здійснюють заходи для стримування малих груп і недопущення розширення “сірої зони”. Водночас складний рельєф прикордонних територій, наявність лісових масивів і розгалуженої мережі доріг створюють умови, які противник намагається використовувати для прихованого пересування.

    Загалом ситуація на прикордонні Сумської області залишається напруженою та динамічною. Російські війська продовжують спроби поступового розширення зони присутності вздовж кордону, однак українські сили оборони утримують контроль і протидіють таким діям, не допускаючи стабільного закріплення противника на значних ділянках території.

  • Сили оборони відійшли на нові рубежі біля Миропільського на Сумщині

    Сили оборони відійшли на нові рубежі біля Миропільського на Сумщині

    Українські Сили оборони провели організоване переміщення на заздалегідь підготовлені оборонні позиції в районі селища Миропільське Краснопільської громади Сумської області. Рішення ухвалене командуванням з метою збереження життя особового складу та підвищення стійкості оборони в умовах активних бойових дій і переваги противника в силах та засобах.

    Про це повідомив 14 армійський корпус Збройних сил України.

    За офіційними даними, обстановка на цій ділянці фронту залишається напруженою. Українські підрозділи продовжують оборонні дії вже на нових рубежах, утримуючи контроль над ситуацією та не допускаючи погіршення тактичного положення.

    Такі переміщення у військовій практиці зазвичай відбуваються у випадках, коли командування прагне зменшити втрати особового складу, вирівняти лінію оборони, покращити умови для застосування артилерії та безпілотних систем, а також створити більш вигідні умови для стримування наступальних дій противника.

    У Силах оборони наголошують, що попри інтенсивність боїв, підрозділи зберігають боєздатність і виконують поставлені завдання на визначених рубежах.

    Українські військові продовжують завдавати вогневого ураження противнику із застосуванням артилерійських систем, мінометів, безпілотних комплексів та інших засобів ураження. Основна увага зосереджена на виявленні та знищенні живої сили, техніки та логістичних маршрутів противника.

    Окремо підкреслюється роль підрозділів безпілотних систем, які забезпечують розвідку в режимі реального часу та коригування вогню, що дозволяє підвищувати ефективність оборонних дій навіть за умов складної оперативної обстановки.

    Також триває постійна розвідка — як повітряна, так і наземна — з метою виявлення переміщень противника та запобігання можливим проривам або накопиченню сил.

    Сумська область, як прикордонний регіон, регулярно перебуває під впливом бойових дій та обстрілів. Тут фіксуються як артилерійські удари, так і активність диверсійно-розвідувальних груп, а також спроби тиску на оборонні позиції.

    У таких умовах українські підрозділи часто застосовують маневрену оборону, яка передбачає зміну позицій, укріплення нових рубежів та гнучке реагування на дії противника. Це дозволяє уникати оточення, зменшувати ризики втрат та зберігати контроль над ключовими напрямками.

    У Збройних силах України наголошують на важливості довіри виключно до офіційних джерел інформації. Це пов’язано з тим, що ситуація на фронті є динамічною, а неперевірені повідомлення можуть спотворювати реальну картину бойових дій.

    Офіційні зведення Генерального штабу та підрозділів Сил оборони залишаються основним джерелом підтвердженої інформації про події на лінії фронту.

  • Українські військові просунулися під Вовчанськом: атаки РФ не дали результату

    Українські військові просунулися під Вовчанськом: атаки РФ не дали результату

    Російські війська продовжують наступальні дії одразу на кількох напрямках, зокрема на Сумщині та сході України, однак без значного просування. Водночас українські сили мають локальні успіхи, зокрема у Харківській області. Про це повідомляє Інститут вивчення війни.

    За оцінками аналітиків, більшість російських штурмів закінчуються невдачею, попри інтенсивність бойових дій.

    Зокрема, упродовж 3–4 квітня російські війська намагалися наступати на півночі Сумської області поблизу Грабовського, що на південний схід від Сум, однак без зафіксованого просування.

    На Харківському напрямку окупанти продовжують спроби відтіснити українські сили від кордону та наблизитися до Харкова. Бої тривали поблизу Вовчанська, Липців та інших населених пунктів.

    Водночас українські військові досягли успіху — зафіксовано просування у південно-західній частині Вовчанська. Крім того, на Куп’янському напрямку ЗСУ покращили свої позиції. Геолокаційні дані свідчать про просування у північній частині Куп’янська на тлі активних атак противника.

    У Донецькій області російські війська продовжують наступальні дії з метою повного захоплення регіону. Бої тривали на Слов’янському, Костянтинівському та Покровському напрямках, однак безрезультатно. Також не дали результату спроби інфільтрації поблизу Костянтинівки.

    Українські сили також просунулися в районі Олександрівки. Водночас атаки російських військ поблизу Покровська, Добропілля та Новопавлівки не мали успіху.

    На півдні, у Запорізькій області, російська армія продовжувала атакувати в районах Гуляйполя та Оріхова, однак також без просування.

    Окремо аналітики зазначають, що українські військові розширюють так звану «кіл-зону», контролюючи переміщення противника на відстані до 20–30 кілометрів від лінії фронту.

    На Херсонському напрямку російські війська також здійснювали наступальні дії, проте ситуація на фронті залишилася без суттєвих змін.

  • Російська армія вперше за 2,5 року не просунулась на фронті в Україні

    Російська армія вперше за 2,5 року не просунулась на фронті в Україні

    У березні 2026 року російська армія вперше за останні два з половиною роки не змогла досягти жодного територіального просування на фронті в Україні. Натомість українські військові провели низку контратак і відновили контроль над частиною територій.

    Про це свідчать дані аналізу Інституту вивчення війни, на основі яких міжнародні медіа відзначають різке сповільнення наступальних дій РФ уздовж усієї лінії зіткнення.

    За оцінками аналітиків, протягом березня Збройні сили України звільнили близько 9 квадратних кілометрів території. Водночас темпи просування російських військ фактично зійшли нанівець після поступового падіння показників у попередні місяці. Якщо у січні окупанти просунулися більш ніж на 300 квадратних кілометрів, то в лютому цей показник скоротився більш ніж удвічі, а в березні — до нуля.

    Уповільнення наступу почалося ще наприкінці 2025 року. Аналітики пов’язують це з активними контрдіями української армії, а також із внутрішніми обмеженнями, які виникли у російських військах. Серед факторів називають ускладнення доступу до технологій зв’язку та координації, що вплинуло на ефективність управління підрозділами.

    Окремо зазначається, що Росія поступово втрачає контроль над частиною позицій на південному відтинку фронту, зокрема між Донецькою та Дніпропетровською областями. Якщо на початку року під контролем окупантів там перебувало понад 400 квадратних кілометрів, то вже в березні ця площа скоротилася майже утричі.

    Водночас ситуація на півночі Донецької області залишається складною. Найбільший тиск російські війська продовжують чинити на напрямках Краматорська та Слов’янська, де зберігається висока інтенсивність бойових дій.

    Попри зупинку просування на суходолі, Росія значно наростила використання безпілотників. За даними аналізу, у березні було застосовано понад 6 тисяч далекобійних дронів, що стало рекордним показником від початку повномасштабної війни.

    Загалом після чотирьох років війни Росія контролює трохи більше ніж 19 відсотків території України. Значна частина цих земель була захоплена ще на початку вторгнення, а подальші наступальні дії даються окупантам дедалі складніше.

    Експерти відзначають, що лінія фронту фактично стабілізувалася. Попри спроби наступу на різних напрямках, російські війська не змогли прорвати українську оборону, зазнаючи значних втрат. Натомість ЗСУ активно вражають логістику противника, що ускладнює забезпечення його підрозділів.

    За оцінками військових аналітиків, найближчими місяцями ситуація на фронті може перейти у фазу затяжної стагнації. Водночас Росія готується до нових спроб наступу, однак швидких результатів від них не очікують через виснаження ресурсів і ефективну роботу українських сил оборони.

  • Заяви Кремля про Луганську область назвали частиною інформаційної війни

    Заяви Кремля про Луганську область назвали частиною інформаційної війни

    Міністерство оборони Росії вкотре заявило про нібито повне захоплення Луганської області. Це вже не перша подібна заява з боку Кремля від початку повномасштабного вторгнення. Водночас аналітики та українські військові спростовують ці твердження, наголошуючи, що бойові дії в регіоні тривають.

    За оцінками Інституту вивчення війни, російські війська справді контролюють переважну частину Луганщини, однак не всю територію. Станом на початок квітня під контролем окупантів перебуває близько 99,84% області. При цьому населені пункти Надія та Новоєгорівка залишаються поза повним контролем російських сил.

    Аналітики підкреслюють, що подібні заяви Кремля не відповідають реальній ситуації на фронті і є спробою перебільшити досягнення російської армії. Фактично йдеться про незначні зміни на окремих ділянках, які подаються як стратегічний прорив.

    Лінія фронту в Луганській області залишається відносно стабільною ще з осені 2022 року після українського контрнаступу на Харківщині. З того часу російські сили не змогли досягти суттєвого просування, попри регулярні спроби атак.

    В Інституті вивчення війни вважають, що подібні заяви є частиною ширшої інформаційної кампанії. Її мета — створити враження неминучого успіху російських військ і тиснути на Україну та її партнерів, щоб схилити до поступок у переговорах.

    Українські військові також підтверджують, що бої в регіоні тривають. За даними Третьої штурмової бригади, підрозділи ЗСУ продовжують утримувати оборону на окремих ділянках Луганщини, зокрема в районі Надії, Новоєгорівки та Греківки.

    За інформацією військових, лише за останні пів року російські війська здійснили понад сотню штурмових спроб на цьому напрямку. Водночас противник зазнав значних втрат, які оцінюються у сотні військових.

    Таким чином, попри гучні заяви Москви, повний контроль над Луганською областю залишається недосягнутим. Ситуація на фронті свідчить про продовження запеклих боїв і відсутність вирішальних змін на цій ділянці.

  • Росіяни використовують нову грубу тактику проти українських БПЛА

    Росіяни використовують нову грубу тактику проти українських БПЛА

    Російські військові почали застосовувати нову тактику боротьби з українськими безпілотниками — у повітрі з’явилися дрони-перехоплювачі, оснащені металевими прутами для фізичного ураження цілей. Про це повідомляє британське видання The Telegraph із посиланням на експертів.

    Йдеться про спробу вести своєрідні «повітряні поєдинки», під час яких безпілотники не використовують вибухівку, а намагаються пошкодити противника механічно. Зокрема, застосовуються металеві стрижні або тризубцеподібні конструкції, якими намагаються пробити корпус або крила українських дронів.

    Як пояснюють аналітики, така тактика частково базується на особливостях деяких українських безпілотників, які створюються з дешевших матеріалів, зокрема полістиролу чи пінопласту. Це дозволяє здешевити виробництво, але водночас робить їх більш вразливими до фізичного ураження.

    Український журналіст і експерт з автономних систем Давид Кириченко зазначає, що це помітна еволюція російських підходів. Якщо раніше оператори переважно намагалися просто врізатися у ціль і збити її, то тепер використовують додаткові засоби для підвищення ймовірності пошкодження.

    Серед можливих переваг такого методу називають шанс зберегти сам дрон-перехоплювач після атаки та використати його повторно. Втім, експерти ставляться до цієї ідеї скептично.

    Професор Джастін Бронк із Королівського інституту об’єднаних служб зазначає, що на практиці такі зіткнення часто призводять до пошкодження обох апаратів. Крім того, здійснити точне влучання значно складніше, ніж використати вибухову бойову частину поблизу цілі.

    Схожої думки дотримується й аналітик Семюел Бендетт, який попереджає, що подібні «таранні» атаки можуть бути ризикованими для обох сторін і не гарантують стабільного результату.

    Попри це, поява таких рішень свідчить про постійний пошук нових способів протидії дешевим і масовим безпілотникам, які стали одним із ключових елементів сучасної війни.

  • Українські контратаки зірвали плани наступу Росії на кількох напрямках

    Українські контратаки зірвали плани наступу Росії на кількох напрямках

    Просування російських військ на фронті у 2026 році суттєво сповільнилося, тоді як українські сили дедалі частіше перехоплюють ініціативу на різних напрямках. Про це повідомляють аналітики Інституту вивчення війни.

    За їхніми даними, у період з жовтня 2025 року до кінця березня 2026 року російські війська захопили близько 1929 квадратних кілометрів території, просуваючись у середньому на 10,66 квадратного кілометра на добу. Для порівняння, роком раніше темпи були значно вищими — понад 14 квадратних кілометрів на день.

    Особливо помітне падіння темпів у перші три місяці 2026 року. За оцінками аналітиків, російські сили просувалися в середньому лише на 5,5 квадратного кілометра на добу, що майже вдвічі менше, ніж за аналогічний період 2025 року.

    Однією з ключових причин уповільнення називають активні дії українських сил. Контратаки та удари середньої дальності значно ускладнюють логістику та наступальні можливості російської армії.

    Аналітики відзначають, що взимку та навесні 2026 року Збройні сили України досягли найбільш відчутних успіхів за тривалий час. Зокрема, українські підрозділи звільнили понад 400 квадратних кілометрів території на Олександрівському та Гуляйпільському напрямках у межах двох наступальних операцій.

    Ці дії мали ширший ефект на фронті. Російським військам доводиться одночасно утримувати оборону та намагатися продовжувати наступ, що призводить до розпорошення ресурсів і ослаблення позицій.

    У ISW наголошують, що поточна ситуація не свідчить про неминучість великих успіхів Росії. Зокрема, малоймовірним виглядає швидке просування на Куп’янському напрямку або на півдні України.

    Додатковим фактором є кадрові проблеми російської армії. Війська РФ продовжують зазнавати значних втрат і дедалі більше покладаються на недостатньо підготовлену піхоту. Також спостерігаються труднощі із закріпленням на нових позиціях, попри використання тактики інфільтрації.

    У підсумку аналітики констатують, що ситуація на фронті залишається динамічною, а ініціатива дедалі частіше переходить до українських сил.

  • У Росії визнали що контратаки України зірвали плани наступу на 2026 рік

    У Росії визнали що контратаки України зірвали плани наступу на 2026 рік

    Російський інформаційний простір, орієнтований на підтримку війни, демонструє зростаюче занепокоєння через дії Збройних сил України. Пропагандисти дедалі частіше визнають, що контратаки ЗСУ та удари по тилових об’єктах суттєво ускладнюють здатність Росії проводити наступальні операції у 2026 році.

    Про це йдеться в аналітичних матеріалах Інституту вивчення війни. За їхніми оцінками, російські ультранаціоналістичні коментатори дедалі відвертіше говорять про проблеми на фронті та стратегічні ризики для Кремля.

    Зокрема, один із російських пропагандистів визнав, що економічний потенціал західних країн значно перевищує можливості Росії і це вже проявляється на полі бою. Йдеться про масовані удари українських безпілотників по території РФ, які дедалі частіше здійснюються сотнями апаратів одночасно.

    За його словами, масштаби таких атак лише зростатимуть, тоді як російська сторона не здатна виробляти достатню кількість ракет-перехоплювачів для ефективної протидії. У цьому контексті в російському середовищі звучать навіть заяви про неминучість поразки та необхідність завершення війни.

    Водночас частина пропагандистів продовжує наполягати на необхідності масштабного наступу, зокрема із фокусом на захопленні Слов’янська та Краматорська. Однак, як визнається, російське керівництво наразі не готове до реалізації такого сценарію.

    На цьому тлі в ISW звертають увагу на успішні удари України по російській нафтовій інфраструктурі, зокрема на Балтійському морі, що має відчутний економічний ефект для РФ.

    Додатковим фактором тиску на російську армію є ситуація безпосередньо на фронті. Російські військові блогери визнають, що найближчим часом окупанти не зможуть переломити хід бойових дій, а українські контратаки вже підірвали їхню наступальну спроможність на перспективу.

    Також фіксується зростання проблем із логістикою та зв’язком. Російські сили стикаються з труднощами через блокування супутникових сервісів, а також через нестачу сучасних засобів радіоелектронної боротьби.

    У підсумку навіть прихильники війни у російському інформаційному полі дедалі частіше ставлять під сумнів здатність армії РФ досягти прориву або утримати нинішні позиції виключно за рахунок людських ресурсів.