Gorchitsa.info

Позначка: фронт

  • Небезпечна знахідка: під час розтину тіла бійця виявили бойову гранату

    Небезпечна знахідка: під час розтину тіла бійця виявили бойову гранату

    У Чернівцях під час розтину тіла загиблого українського військового, яке повернули з Росії в межах обміну, судово-медичні експерти виявили нерозірвану гранату під шкірою. Через небезпечну знахідку працівників моргу довелося терміново евакуювати, а на місце викликали піротехніків. Про це повідомив начальник обласного бюро судово-медичної експертизи Віктор Бачинський.

    За його словами, подібні випадки траплялися і раніше, однак цього разу боєприпас був безпосередньо в тілі загиблого. Раніше вибухонебезпечні предмети знаходили переважно у кишенях або серед особистих речей військових.

    Під час розтину експерт почав стандартну процедуру дослідження. Після огляду черевної та грудної порожнин він перейшов до кінцівок, де й виявив під шкірою нерозірвану гранату.

    За попередніми даними, боєприпас потрапив у тіло через черевну порожнину, пройшов крізь організм і зупинився під правим стегном, не здетонувавши.

    Після виявлення небезпечного предмета роботу моргу негайно зупинили, а весь персонал евакуювали. На місце викликали піротехнічний підрозділ, який безпечно вилучив гранату.

    Боєприпас вивезли на спеціальний полігон, де його знищили шляхом контрольованого підриву. За словами Бачинського, у разі детонації гранати у приміщенні моргу наслідки могли бути вкрай небезпечними.

    Експерт зазначив, що подібні ситуації змушують застосовувати додаткові заходи безпеки під час роботи з тілами, які повертаються з районів бойових дій. У деяких випадках спочатку залучають піротехніків та рятувальників, а вже після перевірки експерти розпочинають судово-медичні процедури.

    Нагадаємо, останній масштабний обмін тілами загиблих військових між Україною та Росією відбувся 26 лютого. Тоді українській стороні передали 1000 тіл, які, за інформацією російської сторони, можуть належати українським військовослужбовцям.

  • Сирський наполягає на посиленні мобілізації, Банкова бере паузу

    Сирський наполягає на посиленні мобілізації, Банкова бере паузу

    За даними джерела в Генштабі, російські війська проводять тактичне оточення міста Константинівка, а Лиман вже фактично відрізаний від ліній постачання. Противник одночасно просувається до Слов’янська та Краматорська з трьох напрямків.

    У Генштабі очікують, що бої за Добропілля можуть розпочатися вже у квітні. Начальник Генштабу Сирський наполягає на посиленні мобілізації для закриття потреб у штурмових підрозділах, проте на Банковій наразі вирішили призупинити цей процес через можливий вплив на виборчий цикл.

    Таким чином, ситуація на фронті залишається напруженою, а стратегічні міста на Донеччині потребують посиленої оборони та готовності до активних бойових дій.

  • У Синельниківському районі почали примусову евакуацію населення

    У Синельниківському районі почали примусову евакуацію населення

    У Дніпропетровській області оголосили примусову евакуацію жителів п’яти населених пунктів Синельниківського району. Причиною рішення стало посилення загрози обстрілів з боку російських військ.

    Про це повідомили у пресцентрі Покровської територіальної громади.

    Зазначається, що рішення ухвалено відповідно до протоколу Синельниківського районного координаційного штабу з питань евакуації від 3 березня 2026 року.

    «У зв’язку з підвищеною загрозою життю та безпеці внаслідок збройної агресії Російської Федерації ухвалено рішення про обов’язкову евакуацію населення», — йдеться у повідомленні.

    Евакуація стосуватиметься жителів п’яти сіл Синельниківського району: Катеринівки, Зарічного, Дроздів, Романок та Водяного. За інформацією місцевої влади, евакуаційні заходи триватимуть 30 днів і розпочалися 5 березня 2026 року.

    Транзитним пунктом для евакуйованих визначили село Волоське Дніпровського району Дніпропетровської області. Саме туди спочатку доставлятимуть людей із небезпечних населених пунктів.

    Як повідомляють місцеві органи влади, евакуація проводиться для збереження життя та здоров’я жителів прифронтових територій, де через постійні обстріли зростає рівень небезпеки для цивільного населення.

    Зазначимо, що евакуація населення з прифронтових районів триває вже кілька місяців. Ще у листопаді минулого року обов’язкову евакуацію оголошували в окремих громадах Дніпропетровської та Запорізької областей.

    Тоді з небезпечних територій вивозили дітей разом із батьками або законними представниками, а також підопічних закладів інституційного догляду, розташованих приблизно за 50 кілометрів від лінії фронту.

    За оцінками журналістів, у Дніпропетровській та Донецькій областях нині приблизно 237 тисяч людей проживають у районах, де може знадобитися евакуація. Серед них майже 17,2 тисячі дітей.

    Експерти також припускають, що у разі нової масштабної наступальної операції російська армія може спрямувати резерви у бік Дніпра. Місто є важливим логістичним вузлом та перетином одразу кількох напрямків фронту, що робить його потенційною стратегічною ціллю для Кремля.

  • Російські війська активізували наступ на Добропільському напрямку

    Російські війська активізували наступ на Добропільському напрямку

    Російські війська змогли здійснити тактичне просування на одному з напрямків фронту в Донецькій області. Йдеться про Добропільський напрямок, де, за даними українських військових, окупанти змогли просунутися в районі населеного пункту Гришине.

    Про це повідомив старший лейтенант Сил оборони України з позивним Алекс у своєму Telegram-каналі «Офіцер».

    За його словами, російські підрозділи досягли певного просування у цьому населеному пункті та можуть намагатися розвивати наступ у напрямку селища Добропілля, а згодом — і до самого міста.

    «Штурми в лоб зі сторони Білицького та Родинського тривалий час вже не дають бажаних результатів, тому [росіяни] поступово зміщують акценти на напрямку», — зазначив військовий.

    Таким чином, противник може змінювати тактику та намагатися обходити укріплені позиції Сил оборони України.

    Ситуація на фронті

    За даними Генерального штабу ЗСУ, станом на вечір 7 березня на фронті відбулося 113 бойових зіткнень між українськими силами та російськими військами.

    Найбільш інтенсивні бої, за інформацією командування, тривали на Покровському, Костянтинівському, Слов’янському та Гуляйпільському напрямках.

    Водночас аналітичний проєкт DeepState повідомляє про захоплення російськими військами села Сопич Есманської громади у Сумській області.

    За даними аналітиків, під час окупації населеного пункту російські військові вивезли до Росії 19 місцевих жителів.

    Ситуація на фронті залишається складною, а бойові дії тривають на кількох ділянках лінії зіткнення.

  • Росія намагається обійти оборону ЗСУ на півдні: експерт оцінив ситуацію

    Росія намагається обійти оборону ЗСУ на півдні: експерт оцінив ситуацію

    Російські війська після нещодавніх українських контратак знову активізували наступальні дії на Гуляйпільському напрямку. Про це повідомив військовий експерт Костянтин Машовець, аналізуючи ситуацію на південній ділянці фронту.

    За його словами, основні зусилля російські підрозділи зосередили західніше та південний західніше Гуляйполя. Там вони продовжують атаки вздовж дороги Гуляйполе – Омельник, а також у напрямку Дорожнянка – Гуляйпольське.

    За останній тиждень просування російських сил було незначним і становило в середньому від одного до півтора кілометра. Водночас підрозділам РФ вдалося втягнутися в бої за населений пункт Залізничне, а окремі штурмові групи фіксуються вже західніше цього села.

    Паралельно російські війська намагаються вийти на рубіж Верхня Терса – Гуляйпольське та обійти Оріхівський район оборони Збройних сил України зі сходу та північного сходу.

    На окремих ділянках фронту російським підрозділам вдалося повернути позиції, які раніше були втрачені під час українських контратак. Зокрема, вони знову зайняли Єленоконстантинівку та витіснили українські штурмові групи з Прилук, просунувшись до району Цвіткового.

    Раніше українські сили змогли відтіснити противника до річки Гайчур з району Тернуватого та Косевцевого. Однак закріпитися на східному березі в районі Добропілля їм поки не вдалося — російські війська активно контратакують і намагаються утримати цей рубіж.

    Водночас на північних ділянках фронту українські сили змогли втримати нещодавно зайняті позиції. Підрозділи ЗСУ просунулися в районах Тернового та Новомиколаївки, а також витіснили частину російських військ із Березового. Українські штурмові групи також ведуть бої поблизу Новогригорівки та намагаються закріпитися на лінії Солодке – Привілля.

    За оцінкою Машовця, ситуація на цьому напрямку залишається нестабільною. Незважаючи на тиск на північному фланзі, російські війська продовжують зберігати ініціативу на південних ділянках фронту.

    Експерт зазначає, що українські контратаки можуть створити для російських військ серйозні проблеми, якщо ЗСУ зможуть просунутися вздовж річки Янчур і вийти до району Успенівки. У такому випадку російське командування змушене буде зупинити наступ і змінити конфігурацію фронту, щоб уникнути загрози удару по тилу.

    Водночас Машовець підкреслює, що українські дії на цьому напрямку мають обмежений характер. Підрозділи ЗСУ діють відносно невеликими силами, яких недостатньо для масштабних оперативних проривів або оточення великих угруповань противника.

    На думку експерта, головна мета українських контратак полягає не у розгромі російських сил на цій ділянці, а у зриві планів російського командування щодо підготовки нового наступу в межах літньої військової кампанії.

  • Росія планує війну щонайменше до виборів у Держдуму – ISW

    Росія планує війну щонайменше до виборів у Держдуму – ISW

    Росія планує продовжувати війну проти України щонайменше до виборів у Державну думу, які мають відбутися у вересні 2026 року. Водночас у Кремлі можуть розраховувати на ще довший період бойових дій.

    Про це повідомляється у звіті Інституту вивчення війни (ISW), аналітики якого посилаються на інсайдерську інформацію з російських джерел.

    За даними джерела, адміністрація президента Росії провела спеціальний семінар для віцегубернаторів, присвячений внутрішній політиці та підготовці до майбутніх виборів у Держдуму. Учасники мали опрацювати ключові сценарії розвитку ситуації в країні з урахуванням повномасштабної війни проти України.

    Як зазначають аналітики, планування виборчої кампанії у Росії напряму пов’язують із перебігом бойових дій.

    “Джерело інсайдера стверджувало, що планування виборів буде зосереджено на прогресі Росії в повномасштабному вторгненні“, – йдеться у звіті.

    За інформацією ISW, у Кремлі розглядають три основні сценарії розвитку подій. Усі вони передбачають продовження війни щонайменше до виборів у вересні 2026 року. Відмінність між ними полягає лише у ступені військового успіху Росії або необхідності мобілізації суспільної підтримки.

    Найбільш імовірним аналітики називають сценарій, за якого ситуація на фронті залишатиметься відносно стабільною без кардинальних змін у військовій чи економічній сферах.

    “Ці заяви інсайдерів свідчать про те, що Кремль планує продовження війни щонайменше до вересня, але, ймовірно, набагато довше“, – наголошують аналітики.

    Водночас, як зазначають у звіті, російська влада може використати будь-яке потенційне мирне врегулювання до виборів як політичну перемогу. Однак наразі ознак підготовки до такого сценарію не фіксується.

    Про довгострокові плани Росії раніше говорив і президент України Володимир Зеленський. За його словами, Москва розглядає можливість продовження війни ще протягом двох років.

    Президент повідомив, що українська сторона отримала документи з планами Росії на 2025–2027 роки. З них випливає, що Кремль не відмовляється від спроб окупації східних регіонів України, а також розглядає подальший тиск на південному напрямку.

    За словами Зеленського, серед ключових цілей Росії залишаються повна окупація Донецької та Луганської областей, просування у Запорізькій області та спроби тиску на Дніпропетровський регіон. Також окупанти продовжують розглядати Одеський напрямок.

    Водночас український президент наголосив, що ці плани не відповідають реальній ситуації на фронті, оскільки російські війська не змогли виконати поставлені раніше завдання.

    Крім того, глава держави попередив про можливі нові тактики тиску з боку Росії. За його словами, після важкої зими ворог може активізувати масовані атаки по інфраструктурі, зокрема по системах водопостачання, намагаючись створити гуманітарну кризу.

    Зеленський закликав місцеві громади приділити особливу увагу захисту водних об’єктів і резервних систем, а Сили оборони – бути готовими до відбиття нових атак.

  • У ISW оцінили плани Кремля щодо захоплення півдня України

    У ISW оцінили плани Кремля щодо захоплення півдня України

    Російське військове командування продовжує встановлювати для своїх операцій терміни, які не відповідають реальним можливостям армії РФ. Про це йдеться у новому аналітичному звіті Інституту вивчення війни.

    Експерти проаналізували заяву президента України Володимира Зеленського, який раніше повідомив, що Кремль може планувати у 2025–2027 роках повне захоплення Донецької та Луганської областей, подальший наступ у Запорізькій і Херсонській областях, а також спробу взяти під контроль усю Одеську область.

    Водночас аналітики наголошують, що конкретні строки виконання цих планів залишаються незрозумілими. На їхню думку, сам факт планування подальших атак на півдні України свідчить про небажання Кремля погоджуватися на заморожування лінії фронту в Запорізькій та Херсонській областях.

    У звіті також зазначається, що заявлені російські цілі щодо Одеської області демонструють ширші територіальні амбіції Москви. Йдеться про прагнення Кремля поширити контроль на території за межами п’яти українських регіонів, які Росія раніше незаконно оголосила анексованими.

    При цьому експерти Інституту вивчення війни вважають, що Росія навряд чи зможе навіть просунутися до Одеси, не кажучи вже про захоплення всієї області. На їхню думку, подібні плани не враховують реального стану російських військ і ситуації на полі бою.

    Аналітики нагадують, що російське військове керівництво вже неодноразово встановлювало надто амбітні та нереалістичні цілі. Зокрема, на початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року Москва планувала захопити Київ упродовж кількох днів.

    Схожі приклади стосуються й Донбасу. Російське командування кілька разів визначало конкретні дати для захоплення всієї території Донецької області, однак ці плани щоразу зривалися. Попри значні витрати техніки та людських ресурсів, за останні роки російські війська не змогли досягти значного стратегічного прориву.

    У звіті також зазначається, що навіть російські військові блогери критикують командування за нереалістичні завдання, які призводять до великих втрат серед особового складу.

    Аналітики додають, що попри невдачі Москва не відмовляється від своїх амбітних заяв. За їхніми словами, президент Росії Володимир Путін намагається представляти ці цілі міжнародним партнерам як неминучі, зокрема для того, щоб вплинути на позицію Сполучених Штатів щодо подальшої підтримки України.

  • ISW: Україна за два тижні лютого звільнила більше території, ніж втратила

    ISW: Україна за два тижні лютого звільнила більше території, ніж втратила

    За останні два тижні лютого 2026 року українські війська вперше з часів літнього контрнаступу 2023 року звільнили більше території, ніж втратили. Про це йдеться у новому звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).

    Аналітики повідомили, що з початку 2026 року українські сили звільнили приблизно 257 квадратних кілометрів території. Зокрема, у період з 14 по 20 лютого українські підрозділи досягли чистого приросту майже 33 квадратних кілометри, а з 21 по 27 лютого — приблизно 57 квадратних кілометрів.

    В Інституті нагадали, що востаннє українські війська демонстрували чистий приріст території під час літнього контрнаступу 2023 року. Тоді ЗСУ звільнили 377 квадратних кілометрів у червні, 257 квадратних кілометрів у липні та ще 1,47 квадратного кілометра у вересні.

    Аналітики також прокоментували заяву президента України Володимира Зеленського про те, що з початку 2026 року Сили оборони повернули близько 460 квадратних кілометрів території. У ISW пояснили, що їхня методологія картографування може недооцінювати українські просування.

    За словами експертів, Інститут зображує на картах найдальші оцінені межі російського просування доти, доки не з’явиться достатньо доказів із відкритих джерел, що дозволяють впевнено підтвердити втрату цих позицій російськими військами.

    Окрім цього, дослідники зазначають, що сама лінія фронту в Україні часто є «пористою». Через відсутність суцільних оборонних ліній визначити реальний контроль над окремими ділянками місцевості буває складно.

    Водночас, попри різницю між оцінками ISW та заявами українського керівництва, аналітики наголошують, що останні успіхи України на фронті заслуговують на увагу.

    Раніше подібну оцінку ситуації на фронті озвучував голова благодійного фонду «Повернись живим» Тарас Чмут. Він заявляв, що російська армія фактично програла зимову кампанію, а українські сили почали звільняти більше територій, ніж втрачати.

    Опубліковані згодом дані Інституту вивчення війни фактично підтверджують цю оцінку. За підрахунками аналітиків, протягом останніх тижнів лютого українські війська справді досягли чистого приросту території.

    Втім, у ISW попереджають, що ці локальні успіхи навряд чи найближчим часом переростуть у масштабний контрнаступ. На думку аналітиків, російські війська можуть стабілізувати свої позиції та знову перейти до активних наступальних дій.

    Разом з тим експерти визнають, що останні українські контратаки вже зірвали плани Росії створити сприятливі умови для весняно-літнього наступу 2026 року. Це змушує російські війська насамперед укріплювати оборону і намагатися повернути втрачені позиції.

  • Філатов заявив про ризик наступу РФ на Дніпро

    Філатов заявив про ризик наступу РФ на Дніпро

    Мер Дніпра Борис Філатов заявив, що існує ризик можливого наступу з боку Росія із метою захоплення міста. Про це йдеться в його інтерв’ю французькому виданню Le Monde.

    У публікації зазначається, що фронт поступово наближається до Дніпра, а разом із цим зростає інтенсивність ракетних і дронових атак. Автор матеріалу підкреслює, що місто є важливим промисловим центром і потенційна спроба його захоплення могла б стати суттєвим поворотним моментом у війні. Водночас у статті наголошується, що за нинішніх темпів просування російські війська залишаються далеко від міста.

    Борис Філатов у коментарі зазначив, що в разі нового наступу Дніпро може стати однією з пріоритетних цілей. Він описує ситуацію як складну, але наголошує на готовності міста до можливих викликів.

    Президент України Володимир Зеленський також заявив, що Росія може готувати нові наступальні дії. За його словами, попередній зимовий наступ не досяг поставлених цілей, і українська сторона очікує нових спроб з боку противника. Президент висловив переконання, що такі дії також зазнають невдачі.

    Ситуація навколо Дніпра залишається напруженою через його стратегічне значення, логістичну роль та промисловий потенціал. Представники влади наголошують на продовженні зміцнення оборони та підготовці до можливих сценаріїв розвитку подій.

  • Україна мобілізує до 34 тисяч людей щомісяця, але Росія має більші резерви

    Україна мобілізує до 34 тисяч людей щомісяця, але Росія має більші резерви

    Україна щомісяця мобілізує від 30 до 34 тисяч осіб, однак Росія за цей самий період залучає приблизно на 10 тисяч військових більше. Про це заявив президент України Володимир Зеленський.

    За словами глави держави, українське військове командування наразі використовує максимально можливий мобілізаційний ресурс в умовах повномасштабної війни. Водночас командири підрозділів постійно звертаються із запитами щодо додаткового особового складу, насамперед для проведення повноцінної ротації військових на фронті.

    Президент наголосив, що проблема виснаження військовослужбовців залишається однією з ключових. Тривале перебування на передовій без заміни безпосередньо впливає на моральний стан бійців і загальний рівень боєздатності підрозділів.

    Зеленський підкреслив, що перед військовим керівництвом стоїть складне завдання — збалансувати наявні людські ресурси з оперативними потребами фронту. За його словами, триває робота над тим, щоб кожна бригада отримувала необхідне підсилення.

    Окремо президент звернув увагу на зміну характеру бойових дій. На полі бою суттєво зросла роль безпілотників та далекобійних систем ураження, що додатково підвищує потребу в особовому складі, технічних фахівцях і ресурсах.

    У таких умовах питання мобілізації, поповнення підрозділів і регулярної ротації військових залишаються постійним пріоритетом для Сил оборони України.