Gorchitsa.info

Позначка: мобілізація

  • ТЦК зникли з парковок «Епіцентру», «Метро» та «Ашану», негласне перемир’я між бізнесом і владою в Києві

    ТЦК зникли з парковок «Епіцентру», «Метро» та «Ашану», негласне перемир’я між бізнесом і владою в Києві

    Уже третій тиждень великі київські гіпермаркети живуть у відносному спокої. Патрулі Територіальних центрів комплектування (ТЦК) практично перестали з’являтися на парковках «Епіцентру», «Метро» та «Ашану». Систематичні перевірки документів і пов’язані з ними ризики вручення повісток, які ще в травні були звичною частиною шопінгу біля цих торговельних об’єктів, фактично зійшли нанівець. Ці зміни стали помітними у червні й різко контрастують із ситуацією, яка спостерігалася в травні.

    За інформацією джерел, близьких до ритейлерів, і розповідями співробітників магазинів, у травні патрулі приїжджали на парковки кілька разів на тиждень, особливо активно у вихідні та у вечірні години. Чоловіки призовного віку намагалися не виходити з автомобілів, а деякі сім’ї взагалі відмовлялися від поїздок за великими покупками.

    За оцінками представників роздрібної торгівлі, це призводило до помітного зниження трафіку та виручки, особливо в ключових категоріях.

    Громадська реакція та протести червня

    Середина червня 2026 року в Києві запам’яталася масовими протестами на Троєщині (Деснянський район). Після спроби затримання чоловіка місцеві жителі вийшли на вулиці, перекрили рух, сталися сутички з поліцією та ТЦК. Поліція офіційно пояснила інцидент порушенням ПДР, але в соцмережах і ЗМІ його пов’язували саме з мобілізаційними діями.

    Опитування показують зростання невдоволення: за даними Rating Group на початок червня 2026 року, понад 53% українців повністю не схвалюють дії місцевих ТЦК. Це на 10 відсоткових пунктів більше, ніж роком раніше. У Києві та інших великих містах напруга особливо висока.

    У цьому контексті призупинення перевірок на парковках великих ритейлерів виглядає як спроба влади знизити градус напруги хоча б у найчутливіших точках. Гіпермаркети є місцями масового скупчення людей. Будь-який конфлікт там має високий ризик ескалації та широкого висвітлення.

    Вплив великого бізнесу на державну політику

    За інформацією з ділових кіл, вказівка зменшити активність патрулів на цих об’єктах надійшла з Офісу президента. Реальні переговори, найімовірніше, вели представники торговельних мереж та галузевих асоціацій. Хто саме виступив ключовим посередником — залишається невідомим. Свою роль відіграли як економічні аргументи (великі ритейлери — значні платники податків і роботодавці), так і побоювання соціального резонансу.

    Ця історія відображає фундаментальний конфлікт, з яким стикається Україна: необхідність поповнювати лави армії при одночасному збереженні працюючої економіки. Великий ритейл забезпечує не лише податкові надходження, а й стабільність тилу. Повна паралізація споживчої активності вдарила б по всьому ланцюгу, від постачальників і виробників до державного бюджету.

    Такі негласні домовленості підкреслюють важливість особистих зв’язків і лобістських можливостей. Малий та середній бізнес такого захисту, як правило, позбавлений, що викликає додаткове роздратування в суспільстві.

    Прецеденти коригування мобілізаційних заходів

    Такі негласні домовленості вже траплялися й раніше. У західних областях патрулі ТЦК помітно знижували тиск на працівників агросектору під час посівної та збиральної кампаній, щоб не зірвати збір урожаю. В Одесі та Львові після скарг бізнесу обмежували перевірки біля окремих великих торговельних об’єктів. В ІТ-сфері та на стратегічних виробництвах давно діють різні форми захисту співробітників.

    Прямих офіційних підтверджень саме цього випадку з гіпермаркетами в Києві поки немає. Однак колишні співробітники ТЦК в інтерв’ю (зокрема, одеські кейси) неодноразово розповідали, що активність патрулів і плани з мобілізації часто коригуються залежно від сигналів зверху, економічної ситуації та соціального резонансу. Аналогічні приклади впливу вищого керівництва на роботу ТЦК уже фіксувалися в публічному просторі.

    Управління в умовах воєнної реальності

    Цей епізод підкреслює, що в нинішніх умовах ефективна мобілізація вже не може бути лише справою ТЦК. Вона потребує більш тонкого налаштування з урахуванням галузевих особливостей, соціального клімату та довгострокових економічних наслідків. Інакше кожен новий виток напруги лише посилюватиме недовіру та відтік людей із публічного простору.

    Поки офіційної реакції влади немає, а перемир’я тримається на взаємному розумінні. Але його стійкість напряму залежить від того, чи вдасться знайти більш системні рішення, від цифровізації обліку до прозорих механізмів бронювання та ротації. Без цього будь-які локальні домовленості залишаться лише тимчасовою латкою на глибокій тріщині.

    Перемога у війні визначатиметься не лише на фронті, а й у тилу, там, де люди продовжують працювати, витрачати гроші та вірити, що держава здатна враховувати не тільки військові, а й людські реалії.

     

  • Патрулі ТЦК отримали наказ припинити перевірку документів на парковках “Епіцентру”, “Метро” та “Ашан” у столиці

    Патрулі ТЦК отримали наказ припинити перевірку документів на парковках “Епіцентру”, “Метро” та “Ашан” у столиці

    За інформацією наших джерел, патрулі ТЦК у Києві отримали наказ припинити перевірку документів на парковках великих мережевих магазинів, а саме “Епіцентру”, “Метро” та “Ашан”.

    “Ця домовленість почала діяти в червні, і за останні три тижні там не було помічено жодного патруля.

    Ще в травні, коли патрулі з’являлися на паркінгах цих магазинів, відчувався серйозний відтік клієнтів і зниження продажів.

    За чутками, наказ ТЦК надійшов від ОП. Хто був реальним посередником на переговорах між крупним торговельними мережами та ОП, наразі невідомо” – зазначає джерело.

  • Unity Hub і нова робоча група: Україна та Німеччина готують рішення щодо чоловіків призовного віку

    Unity Hub і нова робоча група: Україна та Німеччина готують рішення щодо чоловіків призовного віку

    Україна та Німеччина розпочали новий етап співпраці щодо повернення українських громадян, які перебувають за кордоном. Зокрема, між відомствами двох країн створено спеціальну робочу групу, яка займається напрацюванням механізмів повернення українців, у тому числі чоловіків мобілізаційного віку, які незаконно залишили територію України. Про це повідомив посол України в Німеччині Олексій Макеєв в інтерв’ю «Укрінформу».

    За словами дипломата, співпраця з німецькою стороною має два ключові напрямки. Перший — розвиток мережі центрів Unity Hub, які покликані допомагати українцям, що перебувають у Німеччині, отримувати державні послуги, консультації та підтримку. Перший такий центр уже відкрився у центрі Берліна.

    Макеєв розповів, що особисто відвідав Unity Hub у перші дні його роботи. За його словами, значний попит мали консультації представників Пенсійного фонду України, до яких одразу звернулася велика кількість українських пенсіонерів із питаннями щодо пенсійного забезпечення та документів.

    Другим напрямком роботи є координація між українськими та німецькими державними органами щодо можливого повернення громадян України.

    «Між українськими й німецькими відомствами створено робочу групу, де здійснюється обмін інформацією», – повідомив дипломат.

    За словами посла, саме в межах цієї робочої групи зараз опрацьовуються можливі механізми повернення чоловіків мобілізаційного віку, які виїхали за кордон із порушенням українського законодавства. При цьому Макеєв відмовився розкривати деталі, наголосивши, що відповідні механізми ще перебувають на стадії обговорення.

    «Я поки що не буду розкривати ці механізми. Вони якраз обговорюються в рамках роботи цієї робочої групи», – заявив він.

    Заява посла прозвучала на тлі ширших дискусій у Європейському Союзі щодо майбутнього статусу українців, які користуються тимчасовим захистом.

    26 червня Європейська комісія запропонувала продовжити дію Директиви про тимчасовий захист для українців до 4 березня 2028 року. Водночас документ передбачає важливе нововведення: новоприбулі чоловіки мобілізаційного віку, які не мають дозволу української влади на виїзд, не повинні автоматично отримувати тимчасовий захист у країнах ЄС. За словами єврокомісара з питань міграції Магнуса Бруннера, така норма була запропонована з урахуванням звернення української сторони та необхідності поєднати гуманітарний захист із потребами України в обороні держави.

    Остаточне рішення щодо продовження режиму тимчасового захисту для українців держави-члени Європейського Союзу планують ухвалити найближчими місяцями. До цього часу триватимуть консультації між урядами країн ЄС та Європейською комісією.

    Питання чоловіків мобілізаційного віку Україна та Німеччина порушували і раніше. Під час зустрічі Президента України Володимира Зеленського з федеральним канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом у квітні глава держави наголошував, що компетентні органи двох країн мають спільно працювати над питанням громадян, які виїхали з України всупереч законодавству.

    Тоді Зеленський зазначив, що багато чоловіків залишили країну нібито тимчасово, однак залишаються за кордоном роками, тоді як українські військові потребують ротації. У свою чергу Мерц заявив, що Німеччина готова підтримувати співпрацю з Україною у правовому полі, однак без порушення міжнародних зобов’язань щодо захисту біженців.

    Водночас експерти наголошують, що створення робочої групи не означає автоматичного чи примусового повернення українців із Німеччини. Наразі йдеться лише про напрацювання правових механізмів співпраці між компетентними органами двох держав. Будь-які конкретні рішення щодо можливих процедур ще не оприлюднювалися.

    Також важливо, що Європейська комісія поки не змінювала чинні правила тимчасового захисту для українців, які вже перебувають у країнах ЄС. Нові пропозиції стосуються насамперед майбутнього продовження програми та умов для осіб, які прибуватимуть після ухвалення відповідного рішення.

    Україна та Німеччина переходять до більш тісної координації у питаннях міграції та повернення громадян, однак остаточних механізмів чи рішень щодо чоловіків мобілізаційного віку наразі ще не затверджено.

  • Мобілізували — за добу помер: родина заявила про побої, Лубінець направив запит до ТЦК

    Мобілізували — за добу помер: родина заявила про побої, Лубінець направив запит до ТЦК

    Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець ініціював офіційну перевірку обставин смерті чоловіка, який, за словами його родини, помер наступного дня після мобілізації працівниками Шептицького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на Львівщині. Причиною звернення стали суперечливі обставини справи, численні тілесні ушкодження, виявлені на тілі загиблого, а також твердження родичів про те, що про смерть чоловіка їх тривалий час не повідомляли. Представник Омбудсмена у Львівській області вже направив офіційний запит до Львівського обласного ТЦК та СП з вимогою надати вичерпні пояснення щодо всіх обставин цього випадку.

    Про інцидент Дмитро Лубінець повідомив після отримання звернення від родини померлого та інформації, що раніше з’явилася у відкритих джерелах. За словами омбудсмена, донька чоловіка повідомила, що її батька мобілізували 13 червня 2026 року співробітники Шептицького районного ТЦК та СП, а вже наступного дня він помер. Саме така швидкість розвитку подій, а також подальші обставини викликали серйозні питання щодо законності дій усіх причетних служб.

    Найбільше занепокоєння викликають твердження родичів про те, що сім’ю не повідомили ні про сам факт смерті, ні про відкриття кримінального провадження. За їхніми словами, тіло чоловіка майже дванадцять діб перебувало у морзі, а коли близьким нарешті дозволили його оглянути, вони помітили численні тілесні ушкодження. Родина стверджує, що виявила гематоми в районі печінки та селезінки, а також травми кінцівок, які, на їхню думку, не узгоджуються з офіційно встановленою причиною смерті.

    Водночас висновок судово-медичного дослідження містить іншу версію. Згідно з документом, причиною смерті стала гіпертрофічна кардіоміопатія — тяжке захворювання серцевого м’яза, яке могло призвести до раптової зупинки серця. Саме ця обставина породила ще одне важливе питання. Родичі звертають увагу, що лише за день до смерті чоловік проходив військово-лікарську комісію, яка визнала його повністю придатним до проходження військової служби. Якщо ж у нього справді була тяжка серцева патологія, виникають запитання щодо повноти та якості медичного огляду.

    За словами Дмитра Лубінця, родина також повідомила про труднощі з отриманням процесуальних документів та інформації щодо перебігу розслідування. Саме тому представник Уповноваженого Верховної Ради з прав людини у Львівській області Тарас Подвірний звернувся до керівництва Львівського обласного ТЦК та СП із вимогою надати повну інформацію про дії посадових осіб, перебіг мобілізації, проходження військово-лікарської комісії та всі відомі обставини смерті чоловіка.

    Омбудсмен наголосив, що незалежно від попередніх висновків чи припущень кожен подібний випадок має бути ретельно, неупереджено та повноцінно перевірений. Він підкреслив, що якщо в ході розслідування буде встановлено порушення закону, усі винні повинні понести відповідальність. За словами Лубінця, родина має право знати правду про обставини смерті близької людини, а суспільство повинно отримати чесні відповіді від державних органів.

    Окремо Уповноважений Верховної Ради з прав людини знову порушив питання необхідності реформування мобілізаційної системи. На його переконання, чинні процедури потребують комплексного перегляду, аби громадяни не були змушені захищати свої законні права вже після фактичного затримання чи мобілізації. Лубінець також вкотре розкритикував практику так званої «бусифікації», наголосивши, що подібні випадки негативно впливають на рівень довіри громадян до державних інституцій.

    Цей випадок став черговою резонансною історією, у якій Офіс Омбудсмена звертає увагу на можливі порушення під час мобілізаційних заходів. Лише у червні Дмитро Лубінець повідомляв про інший випадок у Києві, коли після мобілізаційних заходів чоловік був госпіталізований із тяжкими травмами, а після його смерті прокуратура відкрила кримінальні провадження щодо можливого перевищення службових повноважень працівниками поліції та ТЦК, а також щодо можливого неналежного виконання професійних обов’язків медиками.

    Станом на момент оприлюднення інформації Львівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки публічно не коментував заяви родини загиблого та вимоги Омбудсмена. Також наразі не оприлюднено результатів можливих службових перевірок або офіційної позиції щодо озвучених родичами обставин. Остаточні висновки щодо причин смерті, походження тілесних ушкоджень та можливих порушень під час мобілізації мають бути встановлені виключно в межах офіційного розслідування компетентних правоохоронних органів.

  • В Україні посилили правила бронювання

    В Україні посилили правила бронювання

    В Україні оновили підхід до бронювання працівників критично важливих підприємств від мобілізації, запровадивши нові вимоги до бізнесу та уточнивши критерії отримання відповідного статусу. Про це під час виступу у Верховній Раді заявив міністр економіки України Олексій Соболев.

    За його словами, система бронювання залишається одним із ключових механізмів, який дозволяє з одного боку забезпечувати обороноздатність держави, а з іншого — зберігати стабільну роботу критичних секторів економіки. Водночас уряд визнає необхідність регулярного перегляду правил, адже ситуація на ринку праці та потреби Збройних сил суттєво змінюються під час повномасштабної війни.

    Базою для бронювання залишається статус критично важливого підприємства, який компанія може отримати лише за умови відповідності щонайменше трьом критеріям. Два з них є обов’язковими — це рівень середньої заробітної плати та відсутність податкової заборгованості. Відтепер середня зарплата має становити не менше 26 тисяч гривень, а для підприємств, розташованих у прифронтових регіонах, цей поріг знижено до 21 600 гривень.

    Третій критерій підприємства обирають самостійно. Це може бути, зокрема, обсяг сплачених податків (понад 1,5 млн гривень на рік), річна валютна виручка (понад 32 млн євро) або інші показники, визначені галузевими чи регіональними органами влади. Загалом у системі існують сотні різних критеріїв, які застосовуються залежно від сфери діяльності.

    Окрему увагу уряд приділив оновленню секторальних підходів. Як повідомив Соболев, усі державні органи переглянули власні критерії визначення критично важливих підприємств відповідно до нової постанови Кабінету міністрів. Частину нормативних актів уже затверджено та опубліковано, решта має бути фіналізована найближчим часом.

    Серед прикладів оновлення — посилення вимог до окремих галузей. Зокрема, у сфері виробництва протезів змінили підхід до оцінки критичності: якщо раніше достатньо було забезпечувати протезування щонайменше 50 осіб на рік, то тепер цей показник підвищено до 300.

    За попередніми оцінками, нові секторальні та регіональні критерії торкнуться приблизно 20% підприємств, які мають пройти повторне підтвердження статусу критично важливих. Для них передбачено обов’язкове подання оновленого пакета документів і перевірку відповідності новим вимогам.

    Водночас для решти компаній, де критерії не змінилися, уряд запровадив спрощену процедуру підтвердження статусу. Вона передбачає подання лише базових фінансових документів — довідки про середню зарплату та податкової звітності за останній місяць. Кінцевий термін подання — 10 серпня.

    Окремо змінено підхід до обліку працівників, які працюють за сумісництвом у кількох компаніях. Відтепер вони враховуються у квоті бронювання лише за одним місцем роботи — тим, де мають найдовший трудовий стаж. За словами міністра, це рішення ухвалене для запобігання зловживанням, коли одного працівника могли враховувати одразу кілька підприємств для збільшення квоти.

    Міністр також зазначив, що бізнес був завчасно поінформований про ці зміни ще на початку червня, що дало змогу підприємствам підготуватися до нових правил. Компанії, які перевищили встановлені квоти бронювання після перерахунку, отримають відповідні повідомлення і повинні будуть привести кількість заброньованих працівників у відповідність до нових норм протягом тижня.

    У Міністерстві економіки наголошують, що мета оновлення системи — зробити бронювання більш адресним і справедливим, а також забезпечити, щоб у переліку критично важливих залишалися лише ті підприємства, які реально мають значення для економіки, інфраструктури або оборони держави.

    Раніше уряд уже посилював критерії для окремих секторів, зокрема аграрного та лісового господарства, а також переглядав вимоги до великих компаній щодо доходів і зайнятості. Загалом кількість заброньованих працівників в Україні за останній рік зросла більш ніж на 300 тисяч, що, за словами уряду, також стало однією з причин перегляду системи.

  • Сирський назвав ключову умову демобілізації в Україні

    Сирський назвав ключову умову демобілізації в Україні

    Питання демобілізації в Україні залишається одним із найбільш чутливих і водночас очікуваних серед військовослужбовців, однак його практична реалізація напряму залежить від можливостей держави підтримувати належний рівень боєздатності Збройних сил. Про це заявив Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський в інтерв’ю телеканалу ТСН, коментуючи перспективи запровадження механізмів поетапного звільнення військових зі служби.

    За його словами, будь-яка реформа, яка стосується демобілізації, повинна бути максимально виваженою та прорахованою, адже вона безпосередньо впливає на стійкість обороноздатності країни в умовах повномасштабної війни. Сирський наголосив, що головним ризиком у цьому процесі є можливість одночасного виходу зі служби значної кількості досвідчених військовослужбовців, які мають критично важливий бойовий досвід і навички, що формувалися протягом багатьох років війни. У такому випадку, за його словами, виникає потреба оперативної та якісної заміни цих людей новими військовими, що напряму залежить від темпів і обсягів мобілізації.

    Головнокомандувач підкреслив, що реформування системи військової служби не може відбуватися відірвано від реалій фронту та ресурсних можливостей держави. Він зазначив, що будь-які зміни мають враховувати не лише соціальні очікування військових і суспільства, а й реальний баланс сил, який дозволяє утримувати оборону на всіх напрямках. Саме тому, за його словами, ключовим елементом є збереження стабільного рівня комплектування підрозділів, які несуть службу на передовій.

    Сирський також звернув увагу на те, що важливою складовою цієї реформи є питання соціальної справедливості щодо військовослужбовців, які вже тривалий час перебувають на службі, зокрема з перших років повномасштабної війни. За його словами, відповідні пропозиції щодо окремих механізмів демобілізації вже опрацьовуються на рівні військового керівництва та профільних структур, однак остаточне рішення залежатиме від комплексної оцінки ситуації на фронті та в тилу.

    Водночас він наголосив, що головним обмежувальним фактором залишається мобілізаційний ресурс держави. Йдеться про здатність країни забезпечити достатню кількість підготовленого особового складу для заміни тих військових, які можуть бути звільнені зі служби. За словами Сирського, саме тут виникає ключова рівновага: чим більше військових потенційно можуть бути демобілізовані, тим більшим має бути обсяг нової мобілізації, щоб не допустити ослаблення оборонних позицій.

    Головнокомандувач підкреслив, що в нинішніх умовах це питання є не лише військовим, а й стратегічним, оскільки безпосередньо впливає на здатність держави продовжувати оборонні дії та утримувати фронт. Він додав, що у процесі планування враховуються всі можливі сценарії, включно з довготривалими обмеженнями у людських ресурсах, які є характерними для війни високої інтенсивності.

    Окремо в Міністерстві оборони України раніше повідомляли, що за дорученням керівництва держави розглядається можливість поетапної демобілізації військовослужбовців, які перебувають на службі з 2014 року, а також з моменту початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Передбачається, що цей процес може бути розтягнутий у часі та реалізовуватиметься поступово, щоб уникнути різкого зниження чисельності бойових підрозділів.

    Також у відомстві зазначали, що військовослужбовці, які не мають визначеного строку завершення служби, зможуть укладати нові контракти терміном на 24 місяці. При цьому у разі старту офіційного механізму демобілізації відповідні рішення матимуть пріоритет над контрактними умовами, що дозволить узгодити правову базу з реальними процесами у війську.

    Окремо наголошується, що Генеральний штаб ЗСУ визначатиме черговість звільнення військових, орієнтуючись на тривалість служби, участь у бойових діях та рівень бойового досвіду. Крім того, планується впровадження спеціального цифрового інструмента, який у форматі умовного «калькулятора демобілізації» дозволятиме військовослужбовцям орієнтовно розрахувати можливі строки їхнього звільнення зі служби, хоча ці дані не матимуть юридично зобов’язального характеру, а слугуватимуть лише індикативною інформацією.

    У військовому керівництві підкреслюють, що остаточна модель демобілізації має бути збалансованою і не повинна створювати ризиків для обороноздатності країни, оскільки в умовах триваючої війни будь-яке різке скорочення особового складу може призвести до ускладнення ситуації на фронті та зниження стійкості оборони.

  • Кремлівський режисер видав нову порцію пропаганди: “Це війна не з Україною”

    Кремлівський режисер видав нову порцію пропаганди: “Це війна не з Україною”

    Кремлівський режисер і один із найвідоміших російських пропагандистів Микита Михалков знову опинився в центрі скандалу після нової серії гучних заяв про війну проти України. Під час пропагандистського форуму він фактично повторив ключові наративи Кремля, але цього разу пішов ще далі — заявив, що Росія нібито воює не з Україною, а веде “релігійну війну з дияволом”.

    “Хто не розуміє, що ми воюємо не з Україною? Ми ведемо релігійну війну – з дияволом, з бісівщиною. Цих людей неможливо переконати”, – сказав Михалков, виступаючи перед учасниками форуму.

    Це далеко не єдина резонансна теза, яку озвучив режисер. Він знову повторив давній кремлівський міф про “один народ”, заявивши, що українців нібито “два покоління виховували проти Росії”. На його думку, саме тому вони “ніколи добровільно не зрозуміють”, що є одним народом із росіянами.

    Окрім цього, Михалков традиційно поклав відповідальність за війну на Захід. Він звинуватив західні країни у нібито багаторічному обмані Росії та закликав росіян підтримувати мобілізацію, заявивши, що країна повинна об’єднатися навколо війни.

    Подібна риторика вже давно стала невід’ємною частиною виступів режисера. Після початку повномасштабного вторгнення він регулярно озвучує заяви, які повністю збігаються з офіційною позицією Кремля. Раніше Михалков називав українську мову “катастрофою” для Росії, стверджував, що символ російського вторгнення Z нібито “з’явився у храмі з Божої волі” ще до 2022 року, а також неодноразово виправдовував агресію Росії історичними та релігійними аргументами.

    У 2023 році режисер передав російським військовим, які воюють проти України, близько 700 примірників книги з фронтовими віршами свого батька Сергія Михалкова — автора тексту державного гімну Росії. Цей жест широко висвітлювали російські державні медіа як демонстрацію підтримки окупаційної армії.

    В Україні діяльність Михалкова отримала юридичну оцінку ще після початку повномасштабної війни. У 2022 році суд дозволив його затримання, а Служба безпеки України повідомила про підозру через систематичну підтримку російської агресії. Режисер відкрито схвалював незаконне визнання так званих “ЛНР” і “ДНР”, підтримував вторгнення та виправдовував воєнні злочини Кремля.

    Експерти наголошують, що використання релігійної риторики стало одним із ключових інструментів сучасної російської пропаганди. Кремль дедалі частіше намагається подати війну проти України як “священну місію” або “боротьбу добра зі злом”, аби мобілізувати російське суспільство та виправдати затяжну війну. Аналогічні тези регулярно озвучують російські чиновники, пропагандисти та окремі представники Російської православної церкви.

    Попри подібні заяви, міжнародна спільнота продовжує розглядати дії Росії як неспровоковану агресію проти суверенної держави. Водночас слова Михалкова вкотре демонструють, що кремлівська пропаганда дедалі більше переходить від політичних аргументів до відверто ідеологічних і релігійних образів, намагаючись пояснити росіянам необхідність продовження війни будь-якою ціною.

  • «Побачив, як сина завели до ТЦК»: військовий напав на поліцейського — чим завершилася справа

    «Побачив, як сина завели до ТЦК»: військовий напав на поліцейського — чим завершилася справа

    У Житомирській області суд виніс вирок військовослужбовцю, який напав на поліцейського біля територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Конфлікт стався після того, як до ТЦК доставили сина обвинуваченого. За матеріалами справи, чоловік прибув до центру після телефонного дзвінка від сина, побачив, як його виводять з автомобіля, і намагався втрутитися в ситуацію. Сутичка завершилася травмами правоохоронця, кайданками для військового та кримінальним провадженням.

    Справу розглядав Звягельський міськрайонний суд Житомирської області. Обвинуваченого судили за умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв’язку з виконанням ним службових обов’язків. Йдеться про частину другу статті 345 Кримінального кодексу України.

    Як встановив суд, інспектори сектору реагування патрульної поліції Звягельського районного відділу поліції несли службу на території ТЦК та СП. Вони забезпечували громадський порядок і брали участь у реалізації мобілізаційних заходів.

    У цей час на територію центру прибув військовослужбовець. За даними суду, він розпочав словесний конфлікт з одним із поліцейських. Під час суперечки чоловік усвідомлював, що перед ним перебуває правоохоронець у форменому одязі, який виконує службові обов’язки.

    Після словесного конфлікту ситуація швидко переросла у фізичну сутичку. Суд встановив, що обвинувачений схопив поліцейського за формений одяг, після чого вдарив його головою в обличчя, а потім завдав ще одного удару кулаком.

    Унаслідок нападу правоохоронець отримав синець у ділянці носа з переходом у навколоочні ділянки, перелом кісток носа зі зміщенням, крововилив і садно слизової оболонки верхньої губи. Також у потерпілого зафіксували крайовий скол першого зуба верхньої щелепи. За висновком експерта, ці травми належать до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров’я.

    Сам обвинувачений у суді повністю визнав свою вину. Він пояснив, що того дня йому зателефонував син і повідомив, що працівники поліції везуть його до ТЦК. Після цього військовий приїхав на місце й побачив, як його сина витягли з автомобіля.

    За словами чоловіка, він намагався захистити сина, однак працівники поліції йому перешкоджали. Саме це, як він пояснив у суді, викликало сильний гнів. Під час конфлікту він ударив поліцейського спочатку головою, а потім рукою. Після цього до нього застосували кайданки.

    Обвинувачений також повідомив суду, що на момент розгляду справи його сина вже мобілізували, однак йому невідомо, де саме той проходить службу.

    Потерпілий поліцейський надав суду свою версію подій. За його словами, сина обвинуваченого затримали як особу, яка перебувала в розшуку за порушення правил військового обліку. Після затримання його доставили до ТЦК, куди згодом прибув батько.

    Правоохоронець заявив, що військовий поводився агресивно та намагався розпочати бійку. Поліцейський намагався його заспокоїти, але у відповідь отримав удари. Через перелом носа потерпілий переніс операцію, близько місяця перебував на лікуванні та, за його словами, у цей період не отримував заробітної плати.

    Крім того, поліцейський розповів, що після інциденту в соцмережах, зокрема у Facebook, з’явилися негативні публікації, які стосувалися його особисто. Саме тому він наполягав на компенсації моральної шкоди.

    Під час судового розгляду обвинувачений заявив, що визнає цивільний позов частково — у сумі 30 тисяч гривень. Також він повідомив, що ще до ухвалення вироку переказав потерпілому 15 тисяч гривень як часткове відшкодування моральної шкоди, однак поліцейський ці кошти не отримав.

    Суд розглядав справу у скороченому порядку, оскільки обвинувачений визнав вину, а фактичні обставини не оспорювалися сторонами. Захист, потерпілий і сам обвинувачений не заперечували проти такого формату розгляду.

    Прокурор просив призначити військовому п’ять років позбавлення волі, але звільнити його від відбування покарання з випробуванням на три роки. Водночас суд вирішив, що такий строк є надмірним.

    Під час ухвалення вироку суд врахував, що обвинувачений раніше не був судимий, визнав свою вину, щиро розкаявся, частково намагався відшкодувати шкоду та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення. Також суд взяв до уваги, що чоловік є військовослужбовцем, неодноразово отримував бойові поранення під час захисту України, має позитивну характеристику за місцем служби та відзнаки командування.

    Окремо суд звернув увагу на позицію потерпілого, який не наполягав на суворому покаранні для обвинуваченого.

    У підсумку суд визнав військового винним і призначив йому три роки позбавлення волі. Водночас чоловіка звільнили від реального відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік.

    У вироку зазначається, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а обране покарання має забезпечити справедливий баланс між інтересами суспільства та правами людини.

    Ця справа стала черговим резонансним епізодом на тлі напруження навколо мобілізаційних заходів в Україні. Вона показує, що навіть сильні емоції, сімейні обставини та військовий статус не звільняють людину від кримінальної відповідальності за напад на правоохоронця. Водночас суд може враховувати бойовий шлях, каяття, позицію потерпілого та інші обставини під час призначення покарання.

  • «Третього не дано»: Сирський пояснив, чому Україні терміново потрібні нові бригади

    «Третього не дано»: Сирський пояснив, чому Україні терміново потрібні нові бригади

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що українській армії необхідно формувати нові бойові бригади, а не лише доукомплектовувати вже існуючі. За його словами, таке рішення продиктоване планами Росії розширити лінію активних бойових дій приблизно на 160 кілометрів на півночі України.

    Про це Сирський повідомив у коментарі LIGA.net.

    За словами головнокомандувача, російське військове командування змінило свої плани після того, як не змогло досягти поставлених цілей на основних напрямках фронту.

    Тепер, зазначив Сирський, окупанти намагаються створити нову зону активних бойових дій на півночі України, що вимагатиме від Сил оборони додаткових сил і засобів.

    «Ворог, до речі, скорегував свої плани й збирається цього року ще створити нові дивізії та п’ять бригад. Ми вимушені реагувати на такі дії. На війні ініціативу або перехоплюєш, або віддаєш. Третього не дано», – наголосив головнокомандувач.

    Чому потрібні саме нові бригади

    Сирський пояснив, що через розширення фронту Україні вже недостатньо лише поповнювати особовим складом існуючі військові частини.

    За його словами, лінія бойового зіткнення не лише залишається надзвичайно протяжною, а й продовжує збільшуватися як по ширині, так і в глибину.

    Саме тому, на думку головнокомандувача, необхідно створювати нові бойові бригади, які зможуть прикривати нові напрямки та утримувати оборону.

    Окремо Сирський звернув увагу на перевагу Росії у чисельності особового складу та озброєння.

    Саме цей фактор, за його словами, змушує українське командування оперативно реагувати на зміни оперативної обстановки.

    Росія збільшує власне угруповання

    За інформацією Сирського, Росія не лише розширює географію бойових дій, а й продовжує нарощувати свої війська.

    За його словами, цього року російське командування планує сформувати нові дивізії та ще п’ять окремих бригад.

    Такі дії свідчать про намір противника зберігати високий темп бойових дій і створювати додатковий тиск на українські сили.

    Посилення північного напрямку

    Останні заяви головнокомандувача продовжують курс на зміцнення оборони північних регіонів України.

    Ще 16 червня Сирський доручив сформувати додаткові підрозділи безпілотних систем для посилення захисту державного кордону на північному напрямку.

    Передусім ідеться про використання сучасних безпілотних комплексів для розвідки, спостереження та ураження противника.

    Загрозу підтверджував і Зеленський

    Неодноразово про ризики нового наступу Росії з півночі говорив і Президент України Володимир Зеленський.

    Зокрема, 20 травня глава держави повідомив, що під час засідання Ставки Верховного Головнокомандувача окремо розглядалася ситуація на чернігівському та київському напрямках.

    За словами президента, військово-політичне керівництво країни аналізувало можливі сценарії наступальних дій російських військ та заходи щодо їхнього недопущення.

    Україна готується до нових викликів

    Заява Олександра Сирського свідчить про те, що українське командування вже зараз враховує можливе розширення фронту та готується до нього заздалегідь.

    Формування нових бойових бригад, посилення підрозділів безпілотних систем і зміцнення оборони північних областей розглядаються як необхідні кроки для стримування можливих наступальних дій російської армії.

    Водночас головнокомандувач наголошує, що успіх оборони залежить від здатності України своєчасно реагувати на зміни планів противника та зберігати ініціативу на полі бою.

  • «Без частини черепа, але придатний»: адвокат розповів про шокуючі рішення ВЛК

    «Без частини черепа, але придатний»: адвокат розповів про шокуючі рішення ВЛК

    В Україні необхідно посилити відповідальність за незаконні або помилкові рішення військово-лікарських комісій (ВЛК), адже випадки мобілізації людей із важкими захворюваннями та очевидними медичними протипоказаннями продовжують фіксуватися. Про це заявив адвокат Олег Мицик, навівши низку резонансних прикладів, які, на його думку, свідчать про системні проблеми у роботі військово-лікарських комісій.

    Про це правозахисник розповів в ефірі програми «Ранок.LIVE».

    За словами адвоката, до нього регулярно звертаються громадяни, які вже зіткнулися з наслідками сумнівних рішень ВЛК. Водночас реальна кількість таких випадків може бути значно більшою, оскільки далеко не всі постраждалі готові оскаржувати рішення або звертатися за юридичною допомогою.

    Одним із найрезонансніших випадків, який навів Мицик, стала мобілізація чоловіка з важкою черепно-мозковою травмою.

    «Був випадок, коли мобілізували людину, в якої відсутні 14 квадратних сантиметрів черепа. Ми звільнили його через рік», – заявив адвокат.

    За його словами, навіть за наявності серйозних медичних документів окремі громадяни все одно отримують висновки про придатність до військової служби.

    Правозахисник також розповів про інший випадок, коли мобілізували людину з діагностованою шизофренією. Ще один приклад стосується військовослужбовця, який проходив замісну підтримувальну терапію метадоном.

    За словами адвоката, родичам доводилося передавати необхідні препарати безпосередньо до військової частини, аби не допустити зриву лікування.

    «Уявіть собі, що мати отримувала методон і передавала у військову частину, щоб не перервалася терапія», – зазначив він.

    Мицик переконаний, що такі випадки не можна пояснювати лише окремими помилками чи людським фактором. На його думку, йдеться про системну проблему, яка потребує законодавчого врегулювання.

    Адвокат повідомив, що у Верховній Раді вже зареєстровано законопроєкт, який передбачає кримінальну відповідальність за очевидно незаконні висновки військово-лікарських комісій, якщо такі рішення призвели до незаконної мобілізації громадян.

    Окрему увагу правозахисник звернув на проблеми з обміном інформацією між територіальними центрами комплектування.

    За його словами, трапляються ситуації, коли одна ВЛК визнає людину непридатною до військової служби, але через помилки в документації або відсутність належної комунікації інший ТЦК ухвалює рішення про мобілізацію.

    «В одному ТЦК людину визнали повністю непридатною, але через бардак у документах інший ТЦК мобілізував», – заявив адвокат.

    Питання роботи військово-лікарських комісій залишається одним із найбільш дискусійних у суспільстві з початку повномасштабної війни. Останніми роками Міністерство оборони неодноразово заявляло про реформування системи ВЛК, цифровізацію процесів та посилення контролю за ухваленням медичних рішень.

    Разом із тим періодично виникають резонансні історії, які викликають суспільний резонанс і стають предметом судових розглядів.

    Одним із таких випадків стала справа жителя Тернополя, якого мобілізували попри інвалідність II групи та судове рішення про недієздатність через психічне захворювання.

    Чоловіка визнали придатним до військової служби та призвали без згоди офіційного опікуна. Після звернення до суду мобілізацію було визнано незаконною.

    Суд скасував рішення військово-лікарської комісії та зобов’язав звільнити чоловіка зі служби. У рішенні окремо наголошувалося, що люди з інвалідністю не підлягають обов’язковій мобілізації та можуть проходити службу лише добровільно.

    На тлі суспільних дискусій дедалі частіше лунають заклики до створення незалежних механізмів контролю за діяльністю ВЛК, а також до автоматизації процесів перевірки медичних документів через державні електронні реєстри.

    Експерти вважають, що цифровізація медичних даних та запровадження персональної відповідальності членів комісій можуть знизити кількість помилок і мінімізувати ризики незаконної мобілізації громадян із тяжкими захворюваннями.

    Водночас Міністерство оборони неодноразово наголошувало, що більшість військово-лікарських комісій працюють у штатному режимі, а окремі резонансні випадки потребують індивідуального розгляду та правової оцінки.

    Проте історії, які озвучують адвокати та правозахисники, свідчать про те, що питання справедливості та якості роботи ВЛК залишається одним із найболючіших для українського суспільства в умовах триваючої мобілізації.