Gorchitsa.info

Позначка: мобілізація

  • «Суд Лінча стає дедалі поширенішим»: Лубінець пояснив, до чого призвела бусифікація

    «Суд Лінча стає дедалі поширенішим»: Лубінець пояснив, до чого призвела бусифікація

    Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що українське суспільство досягло «точки кипіння» через численні порушення прав громадян під час мобілізації, а відсутність належної реакції держави на незаконні дії окремих працівників територіальних центрів комплектування призводить до небезпечної радикалізації настроїв. За словами омбудсмена, у суспільстві дедалі частіше проявляються настрої, які можна охарактеризувати як готовність до самосуду над представниками ТЦК. Про це він заявив в інтерв’ю, присвяченому реформі системи мобілізації.

    Коментуючи резонансні випадки так званої «бусифікації», Лубінець наголосив, що роками українці спостерігали за порушеннями прав людини під час мобілізаційних заходів, однак далеко не завжди бачили реальне покарання винних.

    «Роками українці бачили несправедливість, коли представники ТЦК та СП не просто порушували права громадян, а скоювали кримінальні правопорушення і не несли за це реальної відповідальності. Це призвело до радикалізації українського суспільства. Суд Лінча, на жаль, стає все більш поширеним явищем в Україні», — заявив омбудсмен.

    Саме в цьому контексті з’явилося формулювання про те, що суспільство фактично дійшло до «точки кипіння». Водночас Лубінець не закликав до насильства. Навпаки, він підкреслив, що як працівники ТЦК, які порушують закон, так і громадяни, які нападають на військовослужбовців, повинні нести однакову юридичну відповідальність.

    За словами омбудсмена, система мобілізації потребує кардинальної реформи. Серед запропонованих ним змін — відмова від виконання мобілізації за кількісними показниками, обов’язкове використання бодікамер працівниками ТЦК та правоохоронцями, відеоспостереження у приміщеннях ТЦК, а також чітке розмежування повноважень. Він наголосив, що встановлювати особу громадянина мають виключно поліцейські, прикордонники або військовослужбовці Нацгвардії, тоді як представники ТЦК повинні перевіряти військово-облікові документи лише після встановлення особи.

    Лубінець також навів статистику звернень до Офісу омбудсмена щодо порушень під час мобілізації. Якщо у 2022 році таких звернень було лише 18, то у 2023 році — 514, у 2024 році — 3312, у 2025 році — понад 6100, а лише за першу половину 2026 року вже надійшло понад 3400 скарг. За його словами, громадяни повідомляють про незаконне позбавлення волі, застосування фізичної сили, неправомірне утримання у ТЦК, формальне проходження військово-лікарських комісій та ігнорування права на відстрочку.

    Ще 1 липня омбудсмен закликав повністю змінити підходи до мобілізації, відмовитися від «планових» показників та забезпечити відкритість роботи ТЦК. Тоді ж він заявив, що явище «бусифікації» стало системною проблемою і вимагає негайної реакції правоохоронних органів.

    Після нападу на працівників ТЦК у Львові Лубінець окремо звернувся до Міністерства оборони із закликом створити спеціальну робочу групу з реформи мобілізації. Він наголосив, що інцидент не можна розглядати ізольовано, адже він став наслідком тривалого накопичення суспільної напруги та відсутності належної реакції на численні скарги громадян.

    Омбудсмен підкреслює, що головною метою реформи має стати відновлення довіри між державою та суспільством. На його переконання, лише прозорі правила мобілізації, ефективний контроль за дотриманням прав людини та невідворотність відповідальності за будь-які порушення — незалежно від того, хто їх вчиняє — здатні знизити рівень напруги й не допустити подальшої радикалізації суспільства.

  • У Вінниці мобілізували чоловіка з інвалідністю? Після резонансного відео його повторно відправили на ВЛК

    У Вінниці мобілізували чоловіка з інвалідністю? Після резонансного відео його повторно відправили на ВЛК

    У Вінниці набув розголосу випадок із мобілізацією чоловіка, який, за словами його родичів та військовослужбовців навчального центру, має розумову відсталість. Попри це, під час проходження військово-лікарської комісії його визнали придатним до військової служби та направили до навчального центру. Після появи відеозаписів, на яких видно, що чоловік не може самостійно виконувати навіть найпростіші побутові дії, його повторно направили на проходження ВЛК. Наразі офіційних результатів повторного медичного огляду ще немає.

    За інформацією, що поширюється у соціальних мережах, під час проходження базової військової підготовки мобілізований не міг самостійно взутися, потребував постійної допомоги інших військовослужбовців та мав труднощі з виконанням елементарних команд. Один із таких епізодів був зафіксований на відео, яке швидко набуло широкого розголосу.

    Після появи цих кадрів командування навчального центру, за даними, які поширюються в українських медіа та соцмережах, ухвалило рішення направити чоловіка на повторний медичний огляд. Остаточне рішення щодо його придатності має ухвалити військово-лікарська комісія після додаткового обстеження.

    На цей момент немає офіційного підтвердження, що чоловік має встановлений медичний діагноз «розумова відсталість» або оформлену інвалідність саме за цим захворюванням. Також не оприлюднено медичних документів, які б підтверджували його психічний стан. Саме тому ця інформація наразі базується на повідомленнях сторін конфлікту та відеоматеріалах, які з’явилися у відкритому доступі.

    Водночас випадок викликав широку дискусію щодо якості проходження військово-лікарських комісій. Відповідно до чинних правил, рішення ВЛК повинно ухвалюватися після комплексної оцінки фізичного та психічного стану людини, а за наявності сумнівів або нових медичних обставин військовозобов’язаний може бути направлений на повторний огляд. Процедура повторного проходження ВЛК прямо передбачена нормативними актами Міністерства оборони.

    Подібні історії вже неодноразово ставали предметом суспільного обговорення. Зокрема, раніше у Вінниці широкий резонанс викликала мобілізація чоловіка, родичі якого також заявляли про серйозні проблеми зі здоров’ям, тоді як у ТЦК повідомляли, що після проходження ВЛК його було визнано придатним до служби.

    Наразі офіційних коментарів від Вінницького обласного ТЦК та СП щодо нового випадку станом на момент публікації немає. Також не повідомлялося, чи буде призначена службова перевірка обставин проходження первинної військово-лікарської комісії.

    Остаточну оцінку ситуації має дати повторний висновок ВЛК, який визначить, чи відповідає стан здоров’я чоловіка вимогам для проходження військової служби. До появи офіційних результатів робити висновки про можливі порушення під час мобілізації передчасно.

  • Побиття чоловіка у Львові: ТЦК призначив службову перевірку

    Побиття чоловіка у Львові: ТЦК призначив службову перевірку

    Львівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки призначив службову перевірку після інциденту, який стався 17 липня під час проведення заходів оповіщення у Львові. Причиною стала поява у соціальних мережах відеозапису, що викликав широкий суспільний резонанс. На кадрах видно, як чоловік сидить на землі, а двоє людей у військовій формі застосовують до нього фізичну силу, завдаючи ударів ногами, зокрема по голові. Після цього чоловіка силоміць затягують до мікроавтобуса. Також на відео помітний чоловік у формі працівника поліції.

    У Львівському обласному ТЦК та СП підтвердили, що розпочали службову перевірку за фактом події. У відомстві зазначили, що на оприлюднених у мережі кадрах зафіксовано можливе застосування фізичного впливу до громадянина під час виконання заходів оповіщення. Наразі керівництво центру комплектування має встановити всі обставини інциденту, а після завершення перевірки буде ухвалено рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

    У ТЦК також наголосили, що закликають представників медіа та громадськість утриматися від передчасних висновків до завершення офіційної перевірки. Там підкреслили, що всі дії учасників інциденту мають отримати належну правову оцінку, а висновки будуть зроблені лише після вивчення всіх матеріалів та встановлення фактичних обставин.

    Водночас у поліції Львівської області повідомили, що конфлікт між 34-річним місцевим жителем та військовослужбовцями ТЦК стався близько 16:40. За попередньою інформацією правоохоронців, чоловік отримав легкі тілесні ушкодження. Наразі поліцейські проводять перевірку, встановлюють усіх учасників події, опитують свідків та аналізують наявні відеоматеріали.

    Правоохоронці зазначають, що після завершення всіх необхідних процесуальних дій буде надано правову оцінку діям кожної з осіб, які можуть бути причетними до конфлікту. Від результатів перевірки залежатиме подальше процесуальне рішення та можливе притягнення винних до відповідальності, якщо будуть встановлені порушення закону.

    Опубліковане відео вже викликало активне обговорення у соціальних мережах, а інцидент став предметом суспільної уваги. Наразі офіційні органи закликають дочекатися результатів службового та поліцейського розслідування, які мають встановити повну картину подій і визначити, чи були дії військовослужбовців та інших учасників конфлікту правомірними.

  • РФ може мобілізувати понад пів мільйона людей вже восени

    РФ може мобілізувати понад пів мільйона людей вже восени

    Росія восени цього року може розпочати масштабну мобілізацію, у межах якої планують залучити понад 500 тисяч осіб. За оцінкою української сторони, частину мобілізованих можуть відправити на фронт уже протягом перших двох тижнів після призову, тоді як інші проходитимуть короткострокову підготовку для можливого відкриття нового напрямку бойових дій.

    Про це повідомив керівник Центру протидії дезінформації при РНБО України Андрій Коваленко у своєму Telegram-каналі.

    За словами Коваленка, російське військово-політичне керівництво вже формує плани щодо проведення масштабної мобілізаційної кампанії восени.

    «Росія готує мобілізацію від 500 тис. людей на осінь. Деяких планують кидати в бій у перші два тижні для затикання дірок на сході, інших готуватимуть від місяця для потенційного відкриття нового напрямку фронту. Це такий план РФ», – заявив він.

    За оцінкою керівника Центру протидії дезінформації, найближчі місяці можуть стати одним із найнапруженіших періодів війни. Він вважає, що восени та взимку українським Силам оборони доведеться протистояти масштабним наступальним діям російських військ.

    Коваленко наголосив, що майбутні бойові дії можуть характеризуватися інтенсивними піхотними боями із широким застосуванням безпілотників, керованих авіаційних бомб, артилерії та інших сучасних засобів ураження.

    За його словами, саме тому Україна має бути готовою до складного осінньо-зимового періоду на фронті, коли Росія може спробувати компенсувати власні втрати за рахунок масового поповнення особового складу.

    Питання нової хвилі мобілізації в Росії вже неодноразово порушувалося українським керівництвом. Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що після виборів до Державної думи Росії Кремль може вдатися до нового масштабного призову громадян. На його думку, це дозволить російській владі зменшити витрати на залучення контрактників, яким необхідно виплачувати значно більші грошові винагороди.

    Про підготовку Росії до нової мобілізаційної кампанії раніше також повідомляли в Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України. За інформацією української розвідки, російська влада проводить приховані заходи для підготовки до подальшого збільшення чисельності армії, необхідної для продовження війни проти України.

    Водночас офіційна Москва продовжує уникати будь-яких заяв про можливість проведення загальної мобілізації. Експерти пов’язують це з побоюваннями Кремля щодо негативної реакції суспільства, адже попередня хвиля мобілізації восени 2022 року викликала значний суспільний резонанс і масовий виїзд громадян з країни.

    За даними української сторони, російська влада також продовжує використовувати інші механізми поповнення армії. Зокрема, повідомлялося, що регіональна влада РФ чинить тиск на підприємства та бізнес, вимагаючи забезпечити визначену кількість людей для участі у війні проти України. У випадках, коли виконати такі вимоги неможливо, підприємцям нібито пропонують сплачувати значні кошти замість направлення працівників до війська.

    На цей момент офіційного підтвердження інформації про підготовку мобілізації чисельністю понад 500 тисяч осіб з боку російської влади немає. Озвучені дані базуються на заяві керівника Центру протидії дезінформації при РНБО України Андрія Коваленка.

  • У Міноборони зробили важливе уточнення щодо “Резерв+”: коли застосунок може не працювати

    У Міноборони зробили важливе уточнення щодо “Резерв+”: коли застосунок може не працювати

    Міністерство оборони України уточнило графік роботи застосунку “Резерв+” під час запланованих технічних робіт, які триватимуть із 18 до 22 липня. У відомстві запевнили, що сервіс не буде недоступним цілодобово — роботи проводитимуть лише в нічний час, а тимчасові обмеження триватимуть орієнтовно одну-дві години.

    Про це повідомило Міністерство оборони України.

    У Міноборони наголосили, що впродовж дня застосунок працюватиме у звичайному режимі. Тимчасові перебої в роботі можливі лише вночі, коли фахівці виконуватимуть необхідні технічні оновлення та обслуговування системи.

    За попередніми оцінками, кожне нічне відключення триватиме приблизно від однієї до двох годин. Після завершення робіт користувачі знову матимуть доступ до всіх функцій застосунку.

    У зв’язку з цим Міністерство оборони звернулося до військовозобов’язаних громадян, а також до осіб, які мають чинне бронювання або відстрочку від мобілізації, із рекомендацією заздалегідь підготуватися до можливих тимчасових обмежень.

    Особливу увагу радять звернути тим, хто планує у нічний час перетинати державний кордон або пересуватися під час дії комендантської години. У таких випадках рекомендується завчасно завантажити PDF-версію військово-облікового документа, щоб мати до нього доступ навіть за відсутності роботи сервісу.

    У Міноборони пояснили, що зробити це можна безпосередньо у застосунку “Резерв+”. Для цього необхідно на головному екрані натиснути кнопку «+», після чого обрати пункт «Завантажити PDF». Після збереження документ залишиться доступним на пристрої навіть у разі тимчасової недоступності застосунку.

    Раніше Міністерство оборони вже попереджало, що з 18 до 22 липня в “Резерв+” проводитимуться планові технічні роботи. Тоді користувачів закликали не відкладати завантаження військово-облікових документів та, за можливості, додатково роздрукувати PDF-версію, щоб уникнути можливих незручностей.

    У відомстві зазначають, що технічні роботи необхідні для забезпечення стабільної роботи сервісу та подальшого вдосконалення його функціоналу. Водночас користувачів просять врахувати можливі короткочасні нічні перерви в роботі застосунку та завчасно подбати про наявність електронної або паперової копії військово-облікового документа.

  • Відстрочки від мобілізації продовжують автоматично: кому не доведеться нічого робити, а хто ризикує втратити право

    Відстрочки від мобілізації продовжують автоматично: кому не доведеться нічого робити, а хто ризикує втратити право

    Міністерство оборони України розпочало черговий етап автоматичного продовження відстрочок від мобілізації. Для переважної більшості військовозобов’язаних ця процедура відбудеться без подання нових заяв, відвідування державних установ чи повторного оформлення документів. За інформацією оборонного відомства, сьогодні автоматично продовжується понад 90% уже оформлених відстрочок, якщо право на них залишається чинним, а всі необхідні дані містяться в державних реєстрах.

    Таким чином, українці, які вже отримали відстрочку законним шляхом, у більшості випадків можуть не звертатися повторно до Центрів надання адміністративних послуг або інших державних органів. Система самостійно перевіряє інформацію в державних реєстрах, після чого продовжує строк дії відстрочки, якщо підстави для її надання залишаються актуальними. Водночас Міністерство оборони наголошує: автоматичне продовження не означає автоматичне надання відстрочки тим, хто ще її не оформлював. Якщо людина лише має право на відстрочку, але не подала відповідних документів, вона повинна оформити її окремо.

    У Міноборони пояснюють, що механізм працює незалежно від того, де саме була оформлена відстрочка — через застосунок “Резерв+” чи у ЦНАП. Сам застосунок не приймає рішення про продовження відстрочки, а лише відображає інформацію, яка надходить із державного реєстру військовозобов’язаних. Саме тому після завершення автоматичної перевірки користувачі “Резерв+” отримують відповідне сповіщення, а оновлений термін дії можна побачити в розширених даних електронного військово-облікового документа.

    Автоматичне продовження наразі доступне для 22 категорій громадян. До них належать особи з інвалідністю, тимчасово непридатні до військової служби за висновком військово-лікарської комісії, батьки трьох і більше дітей, одинокі матері та батьки, громадяни, які виховують дитину з інвалідністю або тяжкохвору дитину, опікуни недієздатних осіб, люди, які здійснюють догляд за тяжкохворими родичами чи особами з інвалідністю, студенти, аспіранти, педагогічні працівники, окремі працівники закладів освіти, родичі загиблих або зниклих безвісти військовослужбовців, а також військові, які були звільнені з російського полону. До цього переліку також входять громадяни віком від 18 до 25 років, які уклали однорічний контракт на проходження військової служби.

    Втім автоматичне продовження працює лише за умови, що необхідні відомості вже містяться у державних інформаційних системах. Саме на цьому наголошує Міністерство оборони. Якщо інформація про людину відсутня, містить помилки або не була своєчасно оновлена, система просто не зможе підтвердити право на відстрочку. У такому разі військовозобов’язаний не втрачає свого права, але змушений буде звернутися до ЦНАП із підтверджувальними документами.

    Найчастіше труднощі виникають у випадках, коли відстрочка пов’язана з доглядом за батьками чи іншими родичами з інвалідністю, доглядом за тяжкохворими членами сім’ї, вихованням дітей з інвалідністю або наявністю трьох і більше дітей. Для цих категорій особливо важливо, щоб у державних реєстрах були правильно внесені всі персональні дані, включно з реєстраційними номерами облікових карток платників податків, інформацією про інвалідність, сімейний стан та іншими необхідними відомостями.

    Міністерство оборони радить військовозобов’язаним заздалегідь перевірити актуальність інформації в державних реєстрах. Насамперед варто переконатися, що правильно зазначені прізвище, ім’я та по батькові, дата народження, податковий номер, дані про сімейний стан у Державному реєстрі актів цивільного стану, а також інформація про встановлення інвалідності у відповідних базах Пенсійного фонду України або Єдиної інформаційної системи соціальної сфери. Для багатодітних батьків додатково перевіряється відсутність заборгованості зі сплати аліментів понад три місяці, що також може впливати на можливість автоматичного підтвердження права на відстрочку.

    Якщо ж автоматичного продовження не відбулося, панікувати не варто. У Міноборони пояснюють, що це не означає автоматичної втрати права на відстрочку. У такій ситуації достатньо звернутися до будь-якого зручного Центру надання адміністративних послуг і подати документи, які підтверджують підстави для її отримання або продовження. Водночас територіальні центри комплектування та соціальної підтримки більше не приймають заяви щодо оформлення чи продовження відстрочок — ці функції передані ЦНАПам та цифровим сервісам.

    Окремо в Міністерстві наголошують, що автоматичне продовження вже існуючої відстрочки та оформлення нової — це різні процедури. Станом на сьогодні через застосунок “Резерв+” нову відстрочку можуть оформити 11 категорій громадян. Серед них — люди з інвалідністю, тимчасово непридатні до служби, студенти, аспіранти, багатодітні батьки, одинокі батьки, батьки дітей з інвалідністю, особи, які мають дружину або чоловіка з інвалідністю, а також окремі категорії працівників закладів вищої освіти. Міністерство оборони повідомляє, що перелік категорій, для яких стане доступним онлайн-оформлення, поступово розширюватиметься.

    У відомстві також звертають увагу на особливість відображення строку дії відстрочки. У деяких військовозобов’язаних у застосунку “Резерв+” може бути зазначено не конкретну дату завершення, а формулювання “до завершення мобілізації”. Це означає, що відстрочка діє до завершення чинного періоду мобілізації. Якщо Президент України продовжить мобілізацію, а підстави для відстрочки залишаться чинними, її строк також буде автоматично продовжено без додаткових звернень громадянина.

    Запровадження автоматичного механізму є частиною цифровізації військового обліку та має суттєво скоротити бюрократичні процедури для військовозобов’язаних. За оцінкою Міністерства оборони, нова система дозволяє мінімізувати кількість особистих звернень громадян до державних установ, зменшити навантаження на ЦНАПи та забезпечити оперативне оновлення інформації про відстрочки. Разом із тим успішність автоматичного продовження напряму залежить від актуальності даних у державних реєстрах, тому громадянам рекомендують своєчасно перевіряти та, за необхідності, оновлювати свої персональні відомості.

  • “По-хорошому треба міняти обох”: що Зеленський сказав депутатам про Федорова і Сирського

    “По-хорошому треба міняти обох”: що Зеленський сказав депутатам про Федорова і Сирського

    Відставка Михайла Федорова з посади міністра оборони стала одним із найрезонансніших кадрових рішень останніх місяців. Хоча офіційно президент Володимир Зеленський пояснював необхідність оновлення уряду комплексними змінами, джерела у фракції «Слуга народу» стверджують, що ключовою причиною стало тривале протистояння між Федоровим та головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським. Саме цей конфлікт, за словами співрозмовників, президент більше не вважав можливим залишати без розв’язання.

    За інформацією «Української правди», остаточне рішення було озвучене під час закритої зустрічі президента з депутатами фракції «Слуга народу», яка відбулася після формування нового складу уряду. За словами одного з народних депутатів, Зеленському було непросто повідомляти про відставку людини, яка багато років входила до його найближчої команди. Співрозмовник видання розповів, що президент близько десяти хвилин добирав слова, намагаючись пояснити логіку свого рішення, і було помітно, що воно далося йому непросто.

    Попри те, що депутати заздалегідь знали більшість кандидатур нового Кабінету Міністрів, саме доля Михайла Федорова стала головною інтригою зустрічі. За даними джерел, президент пояснив, що системний конфлікт між Міністерством оборони та Генеральним штабом фактично паралізував ефективну взаємодію двох ключових структур, відповідальних за ведення війни.

    За словами співрозмовників «Української правди», Зеленський описував ситуацію як зіткнення двох абсолютно різних підходів до управління обороною країни. Один із депутатів переказав слова президента про те, що Федоров прагнув максимально цифровізувати всі процеси, побудувати систему навколо сучасних технологій, автоматизації та нових моделей управління. Натомість військове керівництво, за словами президента, наполягало насамперед на оперативному забезпеченні конкретних бойових потреб та швидкому реагуванні на запити командування.

    Джерела також стверджують, що суперечки виходили далеко за межі звичайних робочих дискусій. Один зі співрозмовників видання навів приклад, який, за його словами, озвучував президент. За цією версією, Сирський звертався до глави держави зі скаргами, що Міністерство оборони не забезпечує проведення окремих операцій необхідними ресурсами. У відповідь Федоров наполягав, що фінансування та техніка були виділені, однак використовуються неефективно або не за тим призначенням, для якого планувалися. Подібні суперечки, за словами джерел, повторювалися неодноразово.

    Саме тому, як стверджують учасники зустрічі, Зеленський сказав депутатам, що не може допустити ситуації, коли Міністерство оборони та Генеральний штаб фактично конфліктують між собою під час повномасштабної війни. За словами співрозмовників, президент навіть зазначив, що за ідеальних умов слід було б змінювати обох керівників одночасно, однак зробити це зараз він не може. Цю заяву також підтверджують джерела, на які посилається «Українська правда».

    Окрім конфлікту із Сирським, Зеленський, за даними джерел, назвав ще одну важливу причину кадрового рішення — відсутність очікуваних результатів у реформуванні системи мобілізації. За словами співрозмовників, президент наголосив, що саме ця сфера потребує негайного впорядкування. У зв’язку з цим він пояснив депутатам, що кандидат на посаду нового міністра оборони Ігор Клименко має значний досвід організації роботи силових структур і, на його думку, здатний ефективніше налагодити процес комплектування української армії. Подібну інформацію також підтверджують джерела РБК-Україна.

    За інформацією джерел, президент також звернув увагу на можливі майбутні виклики безпеці країни. Один із депутатів переказав слова Зеленського про те, що Україні необхідно максимально швидко впорядкувати питання мобілізації, адже ситуація на фронті може ускладнитися будь-якої миті, зокрема у разі нових масштабних рішень Росії щодо збільшення чисельності своїх військ.

    У великому матеріалі «Української правди» також зазначається, що конфлікт навколо Міністерства оборони був ширшим, ніж лише особисті розбіжності між Федоровим та Сирським. За даними видання, міністр проводив масштабні кадрові зміни, реформував систему закупівель, переводив частину процесів на відкриті тендери, ініціював аудит оборонних контрактів та намагався змінити підходи до планування забезпечення армії. Саме ці кроки викликали опір частини військового керівництва та інших груп впливу, пов’язаних із оборонною сферою. Водночас ці твердження базуються на інформації джерел видання, а не на офіційних висновках державних органів.

    Сам Михайло Федоров після оголошення про завершення роботи на посаді подякував своїй команді та заявив, що продовжить працювати заради перемоги України. Він підбив підсумки своєї діяльності, зазначивши, що за час роботи вдалося реалізувати низку технологічних реформ, однак не всі заплановані зміни були завершені. Федоров також наголосив, що має намір і надалі працювати над розвитком інноваційних рішень для держави та сектору безпеки, хоча новий формат його діяльності поки офіційно не оголошено.

    За інформацією джерел у «Слузі народу», попри відставку з посади міністра оборони, Федоров не залишає президентську команду. Очікується, що його майбутня роль стане відомою найближчим часом. Офіційно Банкова поки не повідомляла про нове призначення ексміністра.

    Рішення про зміну керівництва Міністерства оборони, за версією джерел, стало результатом поєднання кількох факторів: тривалого конфлікту між міністром оборони та головнокомандувачем ЗСУ, різних підходів до управління військовою сферою, необхідності реформування системи мобілізації та загального переформатування уряду. Водночас значна частина цих деталей ґрунтується на повідомленнях джерел, наведених «Українською правдою», і не підтверджувалася офіційними заявами президента чи Офісу президента.

  • У Німеччині різко зросла кількість відмов від військової служби

    У Німеччині різко зросла кількість відмов від військової служби

    У Німеччині стрімко зростає кількість молодих чоловіків, які офіційно відмовляються від проходження військової служби, посилаючись на моральні або релігійні переконання. Така тенденція набирає обертів на тлі планів федерального уряду суттєво посилити Бундесвер і створити найпотужнішу конвенційну армію в Європі для стримування потенційної російської агресії. Про це повідомляє The Guardian.

    За даними Федерального відомства у справах сім’ї, лише за перші шість місяців 2026 року до державних органів уже надійшло 5862 заяви від громадян, які просять офіційно визнати їх такими, що відмовляються від військової служби через переконання. Цей показник уже значно перевищив результат усього 2025 року, коли було подано 3879 таких заяв. Для порівняння, у 2024 році їхня кількість становила лише 2249, що свідчить про різке прискорення цієї тенденції.

    Станом на кінець травня 2026 року влада вже задовольнила 2667 відповідних звернень. Таким чином дедалі більше громадян користуються правом, гарантованим Основним законом Німеччини, який прямо забороняє примушувати людину до військової служби зі зброєю, якщо це суперечить її совісті.

    Конституція ФРН передбачає, що кожен громадянин має право відмовитися від служби у війську з моральних або релігійних міркувань. Якщо раніше цим правом користувалися порівняно рідко, то нині, на тлі погіршення безпекової ситуації в Європі та війни Росії проти України, кількість таких заяв зростає рекордними темпами.

    Експерти пов’язують це не лише зі зміною суспільних настроїв, а й із намірами німецької влади реформувати систему комплектування армії. Після багатьох років скорочення військових можливостей Берлін активно працює над збільшенням чисельності Бундесверу та відновленням оборонного потенціалу країни.

    Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус запропонував нову модель комплектування збройних сил, яку вже називають “спрощеним призовом”. Відповідно до цієї концепції, усі 18-річні чоловіки повинні будуть заповнювати спеціальну анкету, у якій зазначатимуть своє ставлення до проходження військової служби та готовність вступити до армії. Крім цього, молодих людей планують запрошувати на обов’язковий медичний огляд. Для жінок участь у такій процедурі залишатиметься добровільною.

    Хоча офіційно загального військового призову в Німеччині наразі немає, багато громадян сприймають запропоновану реформу як можливий перший крок до його повернення. Саме тому частина молодих німців вирішує заздалегідь оформити статус особи, яка відмовляється від військової служби через переконання, щоб уникнути потенційних проблем у майбутньому.

    Аналітики зазначають, що зростання кількості таких заяв значною мірою пов’язане із загальною нестабільністю у сфері міжнародної безпеки. Війна в Україні, напруженість у Європі та побоювання щодо можливого залучення німецьких військових до миротворчих чи інших міжнародних операцій змушують частину молоді переосмислювати своє ставлення до військової служби.

    Водночас уряд Німеччини продовжує реалізовувати масштабну програму модернізації Бундесверу. Нині чисельність німецьких збройних сил становить близько 186 тисяч військовослужбовців, однак цього, на думку влади, недостатньо для виконання нових оборонних завдань. До 2035 року Берлін планує збільшити кількість особового складу приблизно до 260 тисяч добровольців.

    У разі якщо добровільна система набору не забезпечить необхідної кількості військовослужбовців, влада не виключає повернення до обов’язкового призову, який було призупинено ще у 2011 році. Раніше голова комітету Бундестагу з питань оборони Томас Рьовекамп заявляв, що такий сценарій цілком можливий, якщо реформа Бориса Пісторіуса не дасть очікуваного результату. За його словами, остаточне рішення щодо майбутньої моделі комплектування Бундесверу планують ухвалити до 31 липня наступного року.

    Паралельно Німеччина продовжує переглядати власну оборонну політику. Нещодавно федеральний уряд представив першу в історії країни Національну військову стратегію, у якій Росію офіційно назвали головною загрозою безпеці Європи. Саме цей документ визначає основні напрями розвитку німецьких збройних сил та пояснює необхідність їхнього масштабного посилення в найближчі роки.

  • Воєнний стан і мобілізацію в Україні офіційно продовжили: до якої дати діятимуть обмеження

    Воєнний стан і мобілізацію в Україні офіційно продовжили: до якої дати діятимуть обмеження

    Верховна Рада України підтримала чергове продовження дії воєнного стану та загальної мобілізації. Обидва правові режими залишатимуться чинними ще 90 днів — щонайменше до 31 жовтня 2026 року. Це вже двадцяте рішення парламенту про їхнє продовження з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії.

    Про це стало відомо під час пленарного засідання Верховної Ради, трансляція якого велася онлайн.

    Продовження воєнного стану та мобілізації відбулося за вже традиційною процедурою. Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкти №15401 та №15402, після чого народні депутати підтримали кожен із документів конституційною більшістю голосів, необхідною для їх ухвалення.

    Таким чином, дія воєнного стану та загальної мобілізації в Україні буде продовжена ще на три місяці. Новий термін завершиться 31 жовтня 2026 року, якщо до цього часу Верховна Рада не ухвалить нового рішення.

    Воєнний стан передбачає збереження спеціального правового режиму, який діє в країні після початку широкомасштабної агресії Російської Федерації. Він дозволяє державі оперативно ухвалювати рішення, необхідні для забезпечення оборони, функціонування органів влади, захисту населення та підтримки роботи критичної інфраструктури.

    Паралельно продовжується й загальна мобілізація, яка дає можливість комплектувати Сили оборони України особовим складом відповідно до потреб фронту та обороноздатності держави.

    Під час дії воєнного стану військовозобов’язані громадяни повинні дотримуватися визначених законодавством вимог. Чоловіки віком від 18 до 60 років зобов’язані перебувати на військовому обліку у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання або фактичного перебування, своєчасно оновлювати свої військово-облікові дані та забезпечувати актуальність інформації в Єдиному державному реєстрі військовозобов’язаних.

    Також військовозобов’язані повинні постійно мати при собі документи, що посвідчують особу, а також військово-обліковий документ у паперовій або електронній формі. На вимогу представників Національної поліції, Державної прикордонної служби чи працівників територіальних центрів комплектування ці документи необхідно пред’являти для перевірки.

    Крім того, громадяни зобов’язані з’являтися до ТЦК або навчальних центрів у строки, визначені повістками, а також проходити військово-лікарську комісію для визначення придатності до військової служби відповідно до чинних правил.

    Відповідно до законодавства, під час мобілізації обов’язковому призову підлягають придатні за станом здоров’я чоловіки віком від 25 до 60 років, які не мають законних підстав для відстрочки. Після мобілізації всі призовники проходять базову загальновійськову підготовку у спеціалізованих навчальних центрах, після чого можуть бути направлені до бойових або інших військових підрозділів.

    Для громадян віком від 18 до 25 років діють окремі правила. Їх можуть мобілізувати лише у визначених законом випадках, зокрема якщо вони мають статус офіцерів запасу або раніше проходили строкову військову службу. В інших випадках молоді українці цього віку можуть вступити до лав Сил оборони лише добровільно, уклавши контракт із Збройними силами чи іншими військовими формуваннями.

    Щодо жінок, які перебувають на військовому обліку, законодавство передбачає можливість проходження військової служби виключно на добровільних засадах. Обов’язкова мобілізація для них не застосовується.

    Водночас Міністерство оборони раніше нагадувало, що необхідно розрізняти поняття відстрочки від мобілізації та бронювання працівників критично важливих підприємств. У відомстві зазначали, що більшість чинних відстрочок наразі продовжується автоматично без необхідності повторного звернення громадян.

    Окремо юристи звертають увагу, що право на відстрочку або бронювання не є безстроковим. За словами адвокатки Тетяни Лебєдєвої, у визначених законом випадках такі підстави можуть втратити чинність, після чого військовозобов’язаний може бути мобілізований відповідно до загальної процедури.

    Ухвалене парламентом рішення означає, що всі чинні механізми правового режиму воєнного стану та загальної мобілізації й надалі діятимуть без змін щонайменше до кінця жовтня, забезпечуючи державі можливість продовжувати оборону країни в умовах триваючої російської агресії.

  • «Усі молоді українці мають повернутися»: міністр оборони Польщі зробив гучну заяву про мобілізацію та депортацію

    «Усі молоді українці мають повернутися»: міністр оборони Польщі зробив гучну заяву про мобілізацію та депортацію

    Міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш виступив із резонансною заявою щодо українських громадян, які перебувають у Польщі. Він заявив, що всі молоді українці, придатні до військової служби, мають повернутися до України та долучитися до її оборони від російської агресії. Крім того, глава польського оборонного відомства закликав видворяти з країни українців, які порушують громадський порядок, зокрема тих, хто демонстративно поводиться в публічних місцях або стає учасником резонансних інцидентів.

    Заяву Косіняка-Камиша було зроблено 13 липня в ефірі польського телеканалу TVP Info. Коментуючи ситуацію з українськими біженцями, він наголосив, що Польща з початку повномасштабної війни відкрила свої кордони для мільйонів українців, однак це не означає, що будь-яка поведінка гостей країни є прийнятною.

    За словами міністра, польське суспільство проявило безпрецедентну солідарність після російського вторгнення, прийнявши близько трьох мільйонів українців без створення таборів для біженців. Водночас він висловив занепокоєння тим, що останнім часом у суспільстві посилюється напруга, яку, на його думку, підживлюють як радикальні політичні сили, так і окремі резонансні випадки за участю українців.

    «Усі молоді, придатні до бойових дій українці мають бути в Україні»

    Найбільший резонанс викликала саме частина виступу, присвячена українцям призовного віку.

    «Чи все гаразд з українцями? Ні, не все гаразд. Чи нормально розбивати автомобілі за мільйони злотих і заїжджати на “Морське Око”? Ні, це ненормально, і таких треба виганяти. Усі молоді, придатні до бойових дій українці мають бути в Україні й там служити своїй батьківщині», — заявив Косіняк-Камиш.

    Водночас важливо зазначити, що міністр не оголошував про ухвалення рішення щодо масової депортації всіх українців призовного віку. Його слова є політичною позицією, висловленою під час телевізійного ефіру. Наразі польський уряд не повідомляв про запровадження нового механізму примусового повернення українських чоловіків до України.

    Чому міністр згадав дорогі автомобілі

    Під час виступу Косіняк-Камиш навів приклад українців, які їздять дорогими автомобілями та потрапляють у гучні історії.

    Він згадав інциденти в районі озера Морське Око в Татрах, де окремі водії на дорогих автомобілях порушували правила дорожнього руху та громадський порядок. Міністр використав ці випадки як приклад поведінки, яка, на його думку, викликає обурення серед польського суспільства.

    Подібну позицію Косіняк-Камиш висловлював і раніше. Ще у 2024 році він заявляв, що багатьох поляків дратує, коли вони бачать молодих українських чоловіків у дорогих автомобілях, готелях чи ресторанах, тоді як Польща витрачає значні кошти на підтримку України та прийом біженців. Тоді він також говорив про готовність Варшави допомогти Україні, якщо Київ звернеться із запитом щодо повернення чоловіків мобілізаційного віку.

    На тлі дискусії про майбутнє тимчасового захисту

    Заява польського міністра пролунала в момент, коли в Європейському Союзі триває обговорення подальшої долі механізму тимчасового захисту для українців.

    Наприкінці червня Європейська комісія запропонувала продовжити дію Директиви про тимчасовий захист ще на один рік — до 4 березня 2028 року. Водночас у ЄС обговорюються різні сценарії поступового переходу від режиму тимчасового захисту до інших правових механізмів перебування українців у країнах Союзу. Однією з тем дискусії є статус осіб, які можуть ухилятися від військової служби в Україні. Остаточне рішення держави-члени ЄС планують ухвалити найближчими місяцями.

    Польща залишається одним із головних центрів прийому українців

    Від початку повномасштабного вторгнення Росії Польща стала країною, яка прийняла найбільшу кількість українських біженців. Мільйони громадян України отримали доступ до тимчасового захисту, медичних послуг, освіти та ринку праці.

    За офіційними даними польської влади, значна частина українців працює легально, сплачує податки та інтегрувалася в місцеву економіку. Українці сьогодні є найбільшою іноземною громадою в Польщі та відіграють важливу роль у багатьох галузях — від промисловості до сфери послуг.

    Водночас останніми місяцями тема українських біженців дедалі частіше стає предметом політичних дискусій у Польщі. На тлі президентських виборів та активізації правих сил питання міграції, соціальної підтримки та історичної пам’яті регулярно використовуються у внутрішньополітичній боротьбі.

    Польща не змінює підтримки України

    Попри жорсткі висловлювання щодо окремих категорій українців, Косіняк-Камиш одночасно розкритикував політиків, які розпалюють антиукраїнські настрої.

    Він заявив, що Польща зробила безпрецедентний внесок у допомогу Україні та не повинна допустити перетворення цієї підтримки на ненависть до українців. Міністр також наголосив, що радикалізація суспільних настроїв є небезпечним явищем, яке може зашкодити польсько-українським відносинам.

    Крім того, нещодавно Міністерство оборони Польщі оголосило про розсекречення інформації щодо військової допомоги Україні за 2022–2026 роки. За словами Косіняка-Камиша, загальна вартість польських поставок озброєння обчислюється мільярдами злотих, а Варшава залишається одним із ключових союзників Києва.

    Чи можливі масові депортації

    Станом на 13 липня жодного рішення польського уряду про автоматичну депортацію всіх українців призовного віку не існує.

    Юридично питання повернення українських чоловіків залишається складним і пов’язане як із польським законодавством, так і з нормами Європейського Союзу щодо тимчасового захисту біженців. Будь-які зміни вимагатимуть окремих рішень польської влади та, у низці випадків, узгодження з європейським законодавством.

    Тому нинішня заява Владислава Косіняка-Камиша є насамперед політичним сигналом і відображає його особисту позицію як міністра оборони. Водночас вона демонструє, що тема українців призовного віку дедалі активніше обговорюється не лише в Україні, а й серед європейських партнерів, які вже понад чотири роки приймають мільйони українських громадян.