Позначка: мобілізація

  • Драпатий призупинив набір до штурмових полків чи ні: що відомо насправді

    Драпатий призупинив набір до штурмових полків чи ні: що відомо насправді

    У Збройних силах України триває перегляд системи комплектування штурмових підрозділів, через що з’явилися повідомлення про нібито призупинення набору новобранців до окремих штурмових полків. Водночас офіційного підтвердження повної заборони наразі немає, а джерела та військові по-різному пояснюють ситуацію.

    За інформацією «Української правди», з 26 липня головнокомандувач ЗСУ Михайло Драпатий нібито розпорядився тимчасово припинити поповнення штурмових полків особовим складом із територіальних центрів комплектування та батальйонів резерву. Видання також стверджує, що наразі переведення військовослужбовців до таких формувань також обмежене, а одним із небагатьох способів поповнення залишається повернення військових, які самовільно залишили частину до 12 червня.

    Як зазначає видання, до цього часу щонайменше 225-й і 425-й окремі штурмові полки мали можливість отримувати значно більше поповнення, ніж інші підрозділи. Зокрема, чисельність 425-го полку «Скала» суттєво перевищила штатну.

    Начальник відділення комунікацій 425-го окремого штурмового полку «Скала» Олексій Братущак підтвердив, що останніми днями підрозділ дійсно не отримує новобранців. Водночас він пояснив це тим, що Генеральний штаб проводить перевірку системи комплектування військових частин та справедливості розподілу особового складу між підрозділами.

    «Ми вітаємо таку ініціативу та готові зі свого боку всебічно допомагати та реагувати на виклики, які стоять перед військом на сучасному етапі», — заявив Братущак.

    Натомість військова кореспондентка Юлія Кирієнко заперечила інформацію про повне призупинення набору до штурмових полків. За її словами, зараз відбувається не заборона комплектування, а зміна пріоритетів у розподілі новобранців через формування нових бригад.

    «Працює справедливий розподіл людей. Свою частку потреби в новобранцях штурмові полки продовжують отримувати», — зазначила журналістка.

    Вона також повідомила, що паралельно триває процес трансформації штурмових полків у Сили швидкого реагування, які нещодавно очолив колишній командир 8-го корпусу Десантно-штурмових військ Дмитро Волошин.

    Станом на момент публікації Генеральний штаб ЗСУ офіційно не коментував інформацію щодо можливого призупинення або зміни порядку комплектування штурмових полків. Через це наразі немає підтвердження про повну заборону набору, а наявні дані свідчать про проведення перевірки системи розподілу особового складу та перегляд підходів до комплектування окремих підрозділів.

  • Кабмін затвердив новий порядок ведення реєстру “Оберіг”: що зміниться для військовозобов’язаних

    Кабмін затвердив новий порядок ведення реєстру “Оберіг”: що зміниться для військовозобов’язаних

    Кабінет Міністрів України затвердив новий порядок ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів “Оберіг”. Документ визначає чіткий механізм внесення, оновлення, перевірки, виправлення та отримання інформації з державного реєстру, який є основою цифрового військового обліку в Україні.

    Про це повідомило Міністерство оборони України. Новий порядок деталізує процедури роботи з реєстром та визначає відповідальність органів, які наповнюють його інформацією.

    Як працюватиме новий порядок

    У Міноборони пояснили, що документ регламентує повний життєвий цикл обробки даних у реєстрі — від моменту їх надходження до внесення змін або виправлення можливих помилок.

    Зокрема, встановлено, що інформація про особу повинна бути внесена до реєстру не пізніше ніж через п’ять робочих днів після її отримання.

    Передбачено два способи внесення інформації:

    • автоматичний — через електронний обмін даними між державними інформаційними системами, реєстрами та базами даних;
    • ручний — на підставі інформації, отриманої від громадянина, державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, закладів освіти, територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або військових частин.

    Такий підхід покликаний мінімізувати дублювання інформації та пришвидшити актуалізацію військово-облікових даних.

    Оновлення даних відбуватиметься автоматично і вручну

    Новий порядок також визначає механізм актуалізації відомостей.

    Частина інформації оновлюватиметься автоматично завдяки електронній взаємодії між державними реєстрами. Інші зміни вноситимуть уповноважені працівники після отримання відповідних документів або повідомлень.

    Водночас усі дані, які громадянин надає особисто, проходитимуть перевірку. Працівники звірятимуть нову інформацію з тією, яка вже міститься у реєстрі, щоб уникнути помилок чи дублювання записів.

    Такий механізм має забезпечити більш високу достовірність інформації, яка використовується для ведення військового обліку та роботи цифрових сервісів Міністерства оборони.

    Що робити, якщо виявили помилку

    Окремий розділ документа присвячений виправленню недостовірних відомостей.

    Якщо громадянин виявив, що його дані в реєстрі містять помилки, він має право подати заяву до органу, який веде реєстр за місцем військового обліку.

    Якщо ж некоректну інформацію внесла інша державна установа, звертатися необхідно саме до цього органу.

    У випадках, коли помилка виникла через дані, отримані шляхом автоматичного обміну між державними інформаційними системами, виправлення здійснюватиметься після надходження оновленої інформації від відповідного державного органу.

    Таким чином, новий порядок визначає не лише процедуру внесення інформації, а й алгоритм її коригування залежно від джерела виникнення помилки.

    Як перевірити свої дані

    Міністерство оборони нагадало, що кожен військовозобов’язаний має право безоплатно отримати інформацію про себе, яка міститься в реєстрі “Оберіг”.

    Зробити це можна кількома способами:

    • через застосунок “Резерв+”;
    • через Єдиний державний вебпортал електронних послуг (за наявності технічної можливості);
    • шляхом подання письмового запиту до районного чи міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, де особа перебуває на військовому обліку.

    Саме “Резерв+” залишається основним цифровим інструментом взаємодії військовозобов’язаних із системою військового обліку. Через застосунок громадяни можуть отримувати актуальні відомості про власний статус, а функціональність сервісу поступово розширюється.

    “Оберіг” є ключовим елементом цифрового військового обліку

    Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів функціонує відповідно до Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів”. Його призначенням є накопичення, зберігання, обробка та використання інформації про осіб, які підлягають військовому обліку.

    В останні роки система активно інтегрується з іншими державними інформаційними ресурсами. Саме електронна взаємодія між реєстрами дозволяє автоматично оновлювати частину персональних даних без необхідності повторного звернення громадянина до державних установ. Такі механізми також передбачені чинним порядком організації та ведення військового обліку, який Кабмін поступово адаптує до цифрових сервісів.

    Які ще зміни запровадили останнім часом

    Затвердження нового порядку ведення реєстру стало черговим кроком у цифровізації військового обліку.

    Нещодавно в Україні також змінили правила оформлення відстрочки від мобілізації. Тепер військовозобов’язані, які вже мають чинну відстрочку, можуть переоформити її у разі виникнення іншої законної підстави без втрати відповідного статусу.

    Крім того, застосунок “Резерв+” отримав новий функціонал для пошуку вакансій у Силах оборони України. Через сервіс можна подати заявку на окремі посади, за якими укладаються нові контракти. Після завершення такого контракту військовослужбовцям гарантується право на відстрочку від мобілізації відповідно до чинного законодавства.

    У Міністерстві оборони наголошують, що оновлення нормативної бази та розвиток цифрових сервісів мають зробити систему військового обліку більш прозорою, оперативною та зручною як для громадян, так і для державних органів.

  • Мобілізація під тиском: чому скандали навколо ТЦК і військових частин підривають довіру до армії

    Мобілізація під тиском: чому скандали навколо ТЦК і військових частин підривають довіру до армії

    Україна продовжує шукати баланс між необхідністю поповнення лав Сил оборони та дотриманням прав громадян під час мобілізації. Попри те, що повномасштабна війна триває вже понад чотири роки, питання реформування мобілізаційної системи залишається одним із найгостріших. Експерти, військові, волонтери та правозахисники наголошують: без мобілізації забезпечити оборону держави неможливо, однак нинішня система потребує суттєвих змін.

    Військова омбудсменка Ольга Решетилова раніше заявила, що за останні місяці Україна практично не просунулася у реформуванні мобілізаційних процесів. За її словами, система досі стикається з тими самими проблемами, про які говорять із 2023–2024 років: конфліктні ситуації під час роботи територіальних центрів комплектування, порушення прав громадян, випадки корупції та недоліки проходження військово-лікарських комісій.

    На думку військового експерта Сергія Грабського, збільшення мобілізаційних заходів залишається неминучим. Він зазначає, що навіть активний розвиток безпілотних технологій і цифровізація армії не можуть повністю замінити людський ресурс, тоді як Росія має значно більший мобілізаційний потенціал.

    Офіційні дані про кількість мобілізованих держава не оприлюднює. Водночас керівник фонду «Повернись живим» Тарас Чмут оцінював щомісячні темпи мобілізації приблизно у 30 тисяч осіб. За його словами, лише частина з них у підсумку потрапляє до бойових підрозділів, тоді як інші вибувають через проблеми зі здоров’ям, юридичні підстави для звільнення або тривалий час перебувають у навчальних центрах.

    Паралельно влада розглядає можливість посилення відповідальності за ухилення від мобілізації. Ольга Решетилова повідомила, що вже підготовлено законопроєкти, які можуть передбачати обмеження доступу до окремих адміністративних послуг, користування водійським посвідченням, арешт рахунків та інші заходи щодо військовозобов’язаних, які ухиляються від виконання обов’язку. За її словами, документи ще не внесені до Верховної Ради.

    Окремою проблемою залишаються повідомлення про можливі порушення прав людини під час мобілізаційних заходів. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець неодноразово заявляв про різке збільшення кількості звернень щодо дій окремих територіальних центрів комплектування. Омбудсмен також повідомляв про випадки смертей у приміщеннях ТЦК та наголошував на необхідності ретельної перевірки кожного такого інциденту.

    Дискусії викликають і події вже після мобілізації. У центрі суспільної уваги опинилися повідомлення про можливі порушення у 425-му окремому штурмовому полку «Скеля». Раніше різні українські медіа публікували журналістські розслідування щодо загибелі військовослужбовців, можливих випадків насильства та неналежного поводження з особовим складом.

    Військова омбудсменка Ольга Решетилова заявляла, що інформація про окремі випадки побиття військових у підрозділі була відома ще у 2025 році, однак належного реагування тоді не відбулося. Водночас вона наголошувала, що проблеми стосуються окремих осіб, а не всього підрозділу, в якому служить багато професійних військових.

    Наразі окремі епізоди, пов’язані з діяльністю полку, розслідують правоохоронні органи. Зокрема, Державне бюро розслідувань перевіряє інформацію щодо можливого перевищення службових повноважень окремими військовослужбовцями. Остаточні правові висновки мають бути зроблені після завершення досудового розслідування.

    Паралельно уряд переглядає правила бронювання працівників критично важливих підприємств. До 1 вересня компанії мають підтвердити свій статус відповідно до оновлених критеріїв, що також є частиною ширшої реформи мобілізаційної системи.

    Експерти наголошують, що успішна мобілізація залежить не лише від кількості призваних, а й від рівня довіри громадян до державних інституцій та військового командування. Саме тому прозоре розслідування резонансних випадків, удосконалення процедур призову та захист прав військовослужбовців і цивільних називають одними з ключових умов підвищення ефективності всієї системи.

  • Зеленський перед поїздкою до США зробив важливі заяви про ППО, мобілізацію та Іран

    Зеленський перед поїздкою до США зробив важливі заяви про ППО, мобілізацію та Іран

    Президент України Володимир Зеленський напередодні офіційного візиту до Сполучених Штатів дав велике інтерв’ю британському телеканалу Sky News, у якому окреслив головні виклики, що стоять перед Україною. Серед ключових тем – критична нестача ракет для систем протиповітряної оборони, підготовка до складного осінньо-зимового періоду, необхідність посилення міжнародної підтримки та можливі зміни у підходах до мобілізації.

    Головний пріоритет – додаткові системи ППО

    Президент наголосив, що сьогодні найбільшою потребою України залишаються ракети-перехоплювачі та системи протиповітряної оборони для захисту міст від масованих російських атак.

    За словами Зеленського, Росія значно збільшила використання балістичних ракет, а наявних запасів засобів ППО недостатньо для ефективного захисту українського неба.

    Він повідомив, що планує обговорити це питання під час переговорів із президентом США Дональдом Трампом, а також із європейськими союзниками.

    Президент також зазначив, що війна на Близькому Сході вплинула на розподіл військової допомоги, через що Україна зіткнулася з дефіцитом окремих систем протиповітряної оборони.

    Україну може чекати важка зима

    Окремо Зеленський попередив про ризики нового масштабного російського наступу на енергетичну інфраструктуру.

    За його словами, Росія продовжує нарощувати виробництво ракет та ударних безпілотників, що створює додаткові загрози для енергетичної системи України напередодні опалювального сезону.

    Саме тому президент закликав партнерів прискорити постачання систем ППО та фінансової допомоги, необхідної для підготовки до зими.

    Зеленський заявив про необхідність нових підходів до мобілізації

    Під час інтерв’ю глава держави також торкнувся питання мобілізації.

    Він зазначив, що восени Росія може збільшити чисельність своїх військ приблизно на 500 тисяч військовослужбовців, що вимагатиме від України відповідної реакції.

    За словами президента, державі необхідно виробити нові підходи до мобілізації.

    Водночас Зеленський не уточнив, про які саме зміни йдеться, наголосивши лише, що рішення мають бути виваженими та узгодженими між усіма відповідальними державними інституціями.

    Президент назвав Іран учасником війни проти України

    Коментуючи міжнародну ситуацію, Зеленський заявив, що Іран фактично вже бере участь у війні проти України.

    Президент пояснив, що йдеться не лише про постачання ударних безпілотників Shahed, а й про передачу Росії технологій та ліцензій на їх виробництво.

    Він також нагадав про військову допомогу Москві з боку Північної Кореї, яка, за його словами, постачає ракети, боєприпаси та інші ресурси.

    Питання миру в інтерв’ю майже не звучало

    Попри значну увагу до міжнародної підтримки України, тема можливих мирних переговорів практично не порушувалася.

    Політологи, яких опитав Фокус, вважають, що таким чином Київ демонструє своїм союзникам незмінність позиції: головним пріоритетом залишаються військова допомога, посилення санкцій проти Росії та зміцнення української оборони.

    На думку експертів, інтерв’ю стало своєрідним політичним сигналом напередодні переговорів у США, де президент України планує обговорити із союзниками питання додаткового фінансування, постачання зброї, систем Patriot та подальшої підтримки України в умовах триваючої війни.

  • На Вінниччині чоловік поранив ножем військовослужбовця ТЦК під час перевірки документів

    На Вінниччині чоловік поранив ножем військовослужбовця ТЦК під час перевірки документів

    У Вінницькій області стався конфлікт між місцевим жителем та представниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки. За повідомленням обласного ТЦК, чоловік поводився агресивно, висловлювався нецензурною лайкою, а згодом поранив одного з військовослужбовців ножем.

    Інцидент стався під час проведення мобілізаційних заходів. За попередньою версією ТЦК, військовослужбовці звернулися до чоловіка для перевірки його військово-облікових документів. У відповідь він почав лаятися та вступив у конфлікт із представниками групи оповіщення.

    Під час сутички чоловік дістав ніж і завдав поранення одному з військовослужбовців. Інформація про характер травми, стан потерпілого та його госпіталізацію наразі уточнюється. Також поки не повідомляється, чи перебували разом із працівниками ТЦК представники Національної поліції.

    В обласному територіальному центрі комплектування назвали подію нападом на військовослужбовця під час виконання ним службових обов’язків. Представники ТЦК наголосили, що будь-які спірні ситуації під час перевірки документів мають вирішуватися виключно у правовому полі, а застосування зброї або фізичного насильства тягне за собою кримінальну відповідальність.

    Правоохоронці мають встановити всі обставини інциденту, зокрема послідовність подій, законність дій учасників конфлікту та мотиви нападника. Юридичну кваліфікацію події визначать після проведення першочергових слідчих дій і отримання медичних висновків щодо тяжкості поранення військовослужбовця.

    Станом на момент публікації детального повідомлення поліції або прокуратури щодо інциденту не оприлюднено. Тому твердження про перебіг події наразі ґрунтуються на версії Вінницького обласного ТЦК та СП. Термін «бусифікація», використаний у повідомленнях у соціальних мережах, не є офіційним визначенням і не підтверджує можливих порушень під час мобілізаційних заходів.

  • В Україні готують нові обмеження для ухилянтів: що може змінитися

    В Україні готують нові обмеження для ухилянтів: що може змінитися

    В Україні розробили законодавчі зміни, які передбачають запровадження нових обмежень для громадян, які ухиляються від мобілізації. Серед запропонованих заходів — обмеження доступу до адміністративних послуг, можливість позбавлення права керування транспортними засобами та арешт банківських рахунків. Водночас відповідні законопроєкти ще не внесені на розгляд Верховної Ради. Про це повідомила військова омбудсменка Ольга Решетилова в ефірі Радіо Свобода.

    За її словами, законопроєкти вже підготовлені, однак наразі перебувають на етапі підготовки до реєстрації в парламенті.

    «Ці законопроєкти вже розроблені, вони ще не подані до парламенту. Але це обмеження в наданні адміністративних послуг, використанні водійських прав, арешти рахунків і т.д.», — зазначила Решетилова.

    Військова омбудсменка пояснила, що йдеться не про окремі санкції, а про комплексний механізм, який має посилити відповідальність за ухилення від мобілізації та зробити розшук порушників ефективнішим.

    За її словами, нові інструменти мають допомогти правоохоронним органам оперативніше встановлювати місцеперебування осіб, які порушують законодавство про мобілізацію, а також обмежити їхній доступ до окремих державних сервісів і можливість вільного пересування.

    «Це такий комплекс заходів, який дозволить і більш ефективні розшукові дії щодо тих правопорушників, які ухиляються від мобілізації, обмежить їхнє вільне пересування і доступ до певних послуг, які надає держава», — наголосила Решетилова.

    Вона також підкреслила, що запровадження таких механізмів має супроводжуватися поступовим вирішенням питання демобілізації військовослужбовців, які вже тривалий час перебувають на фронті.

    «Цей комплекс заходів повинен бути паралельним з продуманою поступовою демобілізацією військовослужбовців», — заявила військова омбудсменка.

    За словами Решетилової, такий підхід є справедливим щодо українських захисників, які вже тривалий час виконують бойові завдання та потребують ротації.

    Нагадаємо, нині в Україні вже діють посилені правила мобілізації. За порушення вимог військового обліку, зокрема неоновлення облікових даних або неявку за повісткою без поважних причин, для фізичних осіб передбачено штрафи від 17 до 25 тисяч гривень.

    Крім того, чинне законодавство вже передбачає додаткові заходи впливу на боржників за несплаченими штрафами. Зокрема, після відповідного рішення суду можуть застосовуватися арешт банківських рахунків або тимчасове обмеження права керування транспортними засобами. Водночас запропоновані законодавчі зміни поки не зареєстровані у Верховній Раді, тому їхній остаточний зміст і механізм застосування ще можуть змінитися.

  • Зеленський: Путін готує нову мобілізацію та хоче залучити 30 тисяч військових із КНДР

    Зеленський: Путін готує нову мобілізацію та хоче залучити 30 тисяч військових із КНДР

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія готується до нової хвилі мобілізації та планує залучити до війни проти України ще близько 30 тисяч військових із Північної Кореї. За його словами, про це свідчать дані української розвідки. Відповідну заяву глава держави зробив під час вечірнього звернення.

    Президент наголосив, що українська розвідка володіє інформацією про військові плани Кремля на осінь, і вони не передбачають жодних кроків до мирного врегулювання.

    «Українська розвідка має інформацію про російські плани на осінь, і в цих планах миру немає», — зазначив Зеленський.

    За словами глави держави, російський диктатор Володимир Путін уже створює умови для розширення мобілізації, хоча наразі намагається приховати це за іншими формулюваннями та політичними сигналами.

    Президент також навів дані щодо втрат російської армії від початку 2026 року. За його словами, за неповні сім місяців до лав Збройних сил РФ було набрано 221 тисячу осіб, тоді як загальні втрати російських військ за цей самий період становили майже 225,5 тисячі військових.

    Із них, за інформацією Зеленського, 131 тисяча — загиблі, ще майже 93 тисячі — поранені. Президент додав, що значна частина поранень є тяжкими через низький рівень медичного забезпечення в російській армії.

    «Путін готується просто забирати нових росіян на війну. Зараз він маскує це під іншими словами й сигналами, але насправді готується», — заявив глава держави.

    Окремо Зеленський повідомив про поглиблення військового співробітництва між Москвою та Пхеньяном. За даними української розвідки, Росія планує отримати ще 30 тисяч військовослужбовців із Північної Кореї.

    Президент уточнив, що вже з червня у Воронезькій області ведеться підготовка до їхнього прийому. Крім того, за його словами, КНДР готується передати Росії нові пускові установки для балістичних ракет.

    «Росія хоче отримати ще 30 тисяч військових із Північної Кореї. Також Північна Корея готується передати Росії нові пускові установки для балістичних ракет. Це загроза не тільки для України», — наголосив Зеленський.

    Президент додав, що Москва фактично допомагає Пхеньяну отримувати сучасний бойовий досвід, удосконалювати озброєння та відпрацьовувати його застосування у реальних бойових умовах. На його думку, це створює потенційну загрозу не лише для України, а й для країн Азійсько-Тихоокеанського регіону, які перебувають у зоні досяжності північнокорейських ракет.

    Водночас Зеленський наголосив, що Україна разом із міжнародними партнерами повинна посилювати тиск на Росію, аби змусити Кремль відмовитися від продовження війни.

    «Важливо, щоб ми з партнерами могли натиснути на Росію достатньо, щоб думки про припинення цієї агресії стали домінувати — думки про мир, а не про додаткову російську мобілізацію», — підкреслив президент.

    Глава держави також зазначив, що українські далекобійні удари по військових цілях на території Росії впливають на суспільні настрої всередині країни-агресора. За його словами, дедалі більше росіян відчувають наслідки війни та усвідомлюють, що її затягування лише збільшує людські втрати.

  • В Україні змінили правила автоматичного продовження відстрочки для батьків дітей з інвалідністю

    В Україні змінили правила автоматичного продовження відстрочки для батьків дітей з інвалідністю

    В Україні змінили порядок автоматичного продовження відстрочки від мобілізації для батьків дітей з інвалідністю віком до 18 років. Відтепер система по-новому перевірятиме інформацію в державних реєстрах, що має зробити процес точнішим та зменшити кількість випадків, коли відстрочка не продовжується автоматично.

    Про це повідомило Міністерство оборони України.

    У відомстві пояснили, що відтепер під час автоматичної перевірки система використовує дані останнього виданого свідоцтва про народження дитини. Крім того, якщо дитина має реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), інформація також звіряється за цим номером через Державний реєстр актів цивільного стану громадян (ДРАЦС).

    За словами представників Міноборони, новий алгоритм дозволить точніше підтверджувати право на відстрочку та уникати помилок, пов’язаних із застарілими даними в державних реєстрах.

    Якщо автоматичне продовження відстрочки не відбулося, громадянам рекомендують насамперед перевірити правильність інформації про дитину. Зокрема, у Єдиній інформаційній системі соціальної сфери (ЄІССС) повинні міститися реквізити саме останнього виданого свідоцтва про народження, яке внесене до ДРАЦС та відображається у застосунку «Дія».

    Для перевірки даних необхідно відкрити застосунок «Дія», перейти до розділу «Документи» та знайти актовий запис про народження дитини. Якщо він відсутній або містить некоректну інформацію, потрібно звернутися до органів ДРАЦС для уточнення або внесення необхідних відомостей. У випадку, коли актовий запис відображається, слід перевірити, чи відповідають дані останнього свідоцтва інформації, яка міститься в ЄІССС.

    У Міністерстві оборони зазначили, що дізнатися, яке саме свідоцтво внесене до ЄІССС, можна в органах соціального захисту населення або у відділенні Пенсійного фонду України, а також через його гарячу лінію.

    Якщо виявляться розбіжності, персональні дані дитини та медичний висновок про інвалідність можна оновити у відділенні Пенсійного фонду України. Після внесення змін громадяни можуть повторно подати запит на оформлення відстрочки через застосунок «Резерв+».

    Для цього необхідно відкрити застосунок, перейти до розділу «Сервіси», обрати оформлення відстрочки, вказати підставу — наявність дитини з інвалідністю віком до 18 років, перевірити зазначені дані та надіслати запит. Після цього залишиться дочекатися повідомлення про результат розгляду.

    У Міноборони наголосили, що наразі понад 90% чинних відстрочок продовжуються автоматично. Якщо підстава для відстрочки залишається чинною та підтверджується державними реєстрами, повторно звертатися із заявою чи документами не потрібно.

    У відомстві також зазначили, що автоматичне продовження відстрочок є частиною цифровізації військового обліку та має спростити процедуру для громадян, а також зменшити навантаження на територіальні центри комплектування, центри надання адміністративних послуг та інші державні установи.

  • Бронювання в «Дії» не зупинятимуть: уряд переглянув попереднє рішення

    Бронювання в «Дії» не зупинятимуть: уряд переглянув попереднє рішення

    Новий Кабінет Міністрів вирішив поки не призупиняти процедуру бронювання військовозобов’язаних через застосунок «Дія». Уряд відтермінував розгляд цього питання, оскільки вважає, що попереднє рішення потребує додаткового аналізу та оцінки можливих наслідків.

    Наразі жодних змін у роботі сервісу бронювання не передбачається. За його словами, відповідне питання було вирішено тимчасово відкласти.

    «Бронювання в “Дії” точно ніхто не зупиняє. Принаймні зараз дали команду це питання відтермінувати», – зазначило джерело.

    Однією з причин такого рішення стало те, що під час підготовки попередньої ініціативи не були повною мірою враховані всі можливі ризики та практичні наслідки її реалізації. Саме тому новому складу уряду потрібен додатковий час для комплексного опрацювання цього питання.

    Ще одним фактором стало те, що рішення про можливе призупинення бронювання ухвалював попередній склад Кабінету Міністрів. Водночас нове керівництво Міністерства економіки, яке є профільним органом у питаннях бронювання військовозобов’язаних, не зацікавлене в тому, щоб уже в перші дні своєї роботи реалізовувати рішення, яке може викликати значний суспільний резонанс.

    Саме тому інформація про можливе припинення бронювання, яка раніше активно поширювалася в медіа, наразі вже не відповідає актуальному стану справ.

    Під час засідання Ставки Верховного головнокомандувача нібито було ухвалено рішення поставити бронювання через «Дію» на паузу. Тоді повідомлялося, що обмеження могли запрацювати орієнтовно до 1 вересня, однак деталі щодо категорій працівників або механізму призупинення залишалися невідомими.

    Це вже не перший випадок, коли новий уряд переглядає рішення своїх попередників щодо механізму бронювання військовозобов’язаних. Раніше також було скасовано рішення про створення Координаційного центру з питань бронювання. Передбачалося, що цей орган аналізуватиме звернення та надаватиме рекомендації щодо визначення підприємств критично важливими для економіки й обороноздатності держави, а також щодо можливості бронювання їхніх працівників.

    Наразі сервіс бронювання через застосунок «Дія» продовжує працювати у звичайному режимі. Водночас питання подальшого вдосконалення механізму бронювання, за інформацією джерел, залишається на порядку денному уряду, який планує провести додатковий аналіз чинної системи та лише після цього ухвалювати остаточні рішення щодо можливих змін.

  • Кремль готує нові кроки перед можливою мобілізацією

    Кремль готує нові кроки перед можливою мобілізацією

    Кремль продовжує формувати правові та організаційні умови для можливої нової мобілізації, а також готується до потенційного невдоволення всередині країни, яке може супроводжувати такі рішення. На це вказують останні законодавчі ініціативи російської влади та зміни у сфері внутрішньої безпеки. Такого висновку дійшли аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW).

    Одним із кроків у цьому напрямку стало рішення Державної думи Росії, яка 22 липня ухвалила законопроєкт, що розширює коло громадян, які можуть укладати контракти з Міністерством оборони РФ під час формальних періодів мобілізації. Документ дозволяє проходити військову службу за контрактом навіть особам із непогашеною судимістю, зокрема за тяжкі злочини, пов’язані з контрабандою наркотичних речовин або участю в організованих злочинних угрупованнях.

    Заступник міністра оборони Росії та начальник Головного військово-політичного управління генерал армії Віктор Горємикін заявив, що ухвалений закон має збільшити кількість громадян, які можуть бути залучені до військової служби, та полегшити комплектування армії для продовження війни проти України у 2026 році.

    Ще одним сигналом аналітики називають дії Росгвардії. 21 липня відомство оприлюднило проєкт поправок до нормативних документів, які розширюють правила цивільної оборони. Офіційно зміни пояснюють необхідністю захисту населення від невизначених загроз під час мобілізації, воєнного стану та в умовах війни. Водночас в ISW вважають, що ці зміни можуть свідчити про підготовку влади до можливих внутрішніх протестів або інших проявів суспільного невдоволення.

    Аналітики також нагадують, що ще у листопаді 2025 року президент Росії Володимир Путін підписав закон, який дозволяє направляти резервістів до зон бойових дій без офіційного оголошення мобілізації. На думку експертів, цей механізм може використовуватися для проведення прихованих або поетапних призовів без формального запровадження загальної мобілізації.

    У ISW зазначають, що сукупність цих рішень свідчить про системну підготовку Кремля до різних сценаріїв розвитку подій. З одного боку, російська влада створює законодавчу базу для можливого оголошення формальної мобілізації чи навіть воєнного стану на території країни. З іншого — посилює інструменти контролю за внутрішньою ситуацією, враховуючи, що нова мобілізація може викликати негативну реакцію серед населення.

    Водночас аналітики підкреслюють, що остаточне рішення про оголошення мобілізації значною мірою залежить особисто від Володимира Путіна. За оцінкою ISW, російський президент ухвалюватиме таке рішення, виходячи зі свого бачення ситуації на фронті, потреб армії та рівня внутрішньої політичної стабільності. Наразі немає підтверджень того, що Кремль уже визначив конкретні терміни або формат нової мобілізаційної кампанії.

    Раніше Центр протидії дезінформації повідомляв, що Росія може восени розпочати масштабну мобілізацію, під час якої планують залучити понад 500 тисяч осіб, частину з яких можуть одразу направити на війну проти України. Президент України Володимир Зеленський також припускав, що після завершення виборчої кампанії до Державної думи російська влада може вдатися до нового етапу мобілізації, щоб скоротити витрати на залучення контрактників.

    Своєю чергою, Головне управління розвідки Міністерства оборони України раніше повідомляло про ознаки прихованої підготовки Росії до масштабнішої мобілізації, зазначаючи, що Кремль уникає публічних заяв через побоювання негативної реакції суспільства. Також надходила інформація про те, що регіональна влада Росії вимагає від підприємств забезпечувати набір людей до армії або сплачувати компенсації за невиконання встановлених планів.