Gorchitsa.info

Позначка: НАЗК

  • Фахівець ДСНС «забув» про майно, родину і 3 мільйони гривень

    Фахівець ДСНС «забув» про майно, родину і 3 мільйони гривень

    Головний фахівець відділу протидії корупції апарату ДСНС України Тарас Фесенко опинився в центрі скандалу після перевірки його декларації за 2022 рік. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило в його звіті численні порушення та недостовірні дані на загальну суму понад 3 мільйони гривень.

    Одразу кілька пунктів декларації викликали сумніви. Зокрема, Фесенко вказав, що не має унікального номера запису в демографічному реєстрі, хоча він є. Те саме стосується і паспорта для виїзду за кордон — в декларації зазначено «дані відсутні», хоча насправді документ оформлений на ім’я Fesenko Taras.

    Неправдива інформація простежується і в даних про членів родини. Дружина посадовця фігурує як Проценко, хоча після шлюбу змінила прізвище на Фесенко. Її УНЗР та паспорт для виїзду за кордон також не були вказані, як і аналогічні дані про дочку. НАЗК підкреслює: без цих даних ідентифікація сім’ї за кордоном ускладнюється, що є серйозним порушенням.

    Особливу увагу викликає нерухомість. Фесенко «забув» задекларувати квартиру в Києві, якою його дружина володіє у рівних частках із родичами. При цьому сама дружина зазначила цю квартиру у своїй декларації. Ринкова вартість житла на кінець 2022 року — 2,27 млн грн.

    Крім того, інша квартира, якою володіє сам Фесенко, не вказана як місце проживання його родини. Усі ці «помилки» НАЗК оцінило як подання недостовірної інформації.

    У фінансовому розділі Фесенко не задекларував 786 тисяч гривень доходу своєї дружини, які вона отримала від Національної поліції у 2022 році. Ці дані є у податковому реєстрі та в її попередній декларації. Чому він проігнорував цю інформацію — невідомо.

    Ще одна підозріла деталь — придбання автомобіля Toyota RAV4 (2017) у червні 2022 року. Вартість, вказана в декларації, не відповідає ринковій. AUTO.RIA оцінював аналогічну модель у 17,9 тис. доларів, а експерти — у понад 660 тисяч гривень. Дохід сім’ї за перше півріччя 2022 року просто не дозволяв здійснити таку покупку — заощаджень було значно менше.

    Фесенко мав можливість надати пояснення або підтверджуючі документи, але не скористався цим правом, попри запит від НАЗК ще у квітні 2024 року.

    Загальна сума недостовірних даних — понад 3 мільйони гривень. Цього достатньо, щоб інкримінувати кримінальне правопорушення за ч.1 ст. 366-2 КК України — подання завідомо недостовірних відомостей в декларації.

    Наразі очікується реакція правоохоронних органів.

  • Фінансовий скандал у КНДІСЕ: виконувач обов’язків директора Максим Кисельов під слідством

    Фінансовий скандал у КНДІСЕ: виконувач обов’язків директора Максим Кисельов під слідством

    Виконувач обов’язків директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) Максим Кисельов опинився в центрі масштабного фінансового розслідування. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило у його декларації недостовірні відомості на 2,7 млн грн, а слідство встановило, що чиновник нібито втратив криптовалюту на 700 тисяч доларів у сумнівній схемі з офшорами та підозрілими транзакціями.

    За результатами перевірки НАЗК у виправленій декларації Кисельова за 2023 рік зафіксовано низку порушень, зокрема:

    • занижена площа квартири дружини в Києві (77,6 замість 82,3 кв. м);
    • прихована вартість садового будинку в Обухівському районі Київської області (426,6 тис. грн);
    • непідтверджений дохід від продажу криптовалюти на 2,7 млн грн, який не знайшли у департаменті кіберполіції та компанії Nest Services Limited.

    Крім того, дружина Кисельова, Олександра Горяєва, має корпоративні права в адвокатському об’єднанні «КМ Практик» та володіє двома офшорними компаніями – британською Hengestone Development LTD та сейшельською Ammilo Commerce Ltd.

    Окремий інтерес викликала історія зникнення криптоактивів Кисельова. Він задекларував 647 065 USDT (23,66 млн грн), 3190 PALA (233 грн), 7853 UTRON (23 789 грн) і 0,507 USDT (19 грн). Однак кіберполіція не виявила жодних доказів існування цих активів на зазначених публічних адресах. Сам Кисельов заявив, що його ошукали, і кошти зникли через шахрайство.

    Слідство встановило, що у 2022 році чиновник накопичив криптовалюту на 700 тисяч доларів і здійснював операції через знайоме подружжя – Олега Громова та Віту Єфімчук. Вони познайомилися ще у 2021 році під час польоту з Сейшельських островів, де Кисельов відпочивав із дружиною. У лютому 2022 року його родина виїхала до Іспанії, де, за попередніми даними, придбала елітний маєток вартістю 1,5 млн євро. Через банківські обмеження Кисельов не міг переказати кошти офіційно, тому звернувся до Громова, який допоміг перевести заощадження у криптовалюту.

    Проте у лютому 2023 року гроші несподівано зникли. Транзакції з гаманця Кисельова свідчать, що 647 тис. USDT були переведені через низку рахунків, зокрема громадян України та Росії:

    • 60 000 USDT отримав Дмитро Джиоєв (Україна) на рахунок Binance;
    • 184 329 USDT пішли на гаманець Олександра Михайлова (РФ);
    • 100 000 USDT – на рахунок Кирила Зотова (РФ);
    • 407 088 USDT конвертовано у Bitcoin і виведено на гаманці, підконтрольні Даніїлу Броніхіну (РФ).

    Слідство вважає, що у справі можуть бути причетні Громов, Єфімчук та Джиоєв. Кримінальне провадження відкрито за ч. 3 ст. 190 (шахрайство) та ч. 1 ст. 358 (підробка документів) Кримінального кодексу України.

    Попри заяви Кисельова про втрату криптовалютних активів, слідчі не виключають, що схема могла бути створена для приховування коштів та ухилення від фінансових зобов’язань. Чиновник не надав жодних документів, які б підтверджували його версію подій, а НАЗК відхилило пояснення як безпідставні. У зв’язку з цим йому загрожує кримінальна відповідальність за декларування недостовірних даних та можливу участь у фінансових махінаціях.

  • Посадовця «УКРДІПРОДОР» викрили на приховуванні 6,2 млн грн у декларації

    Посадовця «УКРДІПРОДОР» викрили на приховуванні 6,2 млн грн у декларації

    Перший заступник керівника державного підприємства «Український державний інститут з проектування об’єктів дорожнього господарства «УКРДІПРОДОР» Юрій Харьковщенко став фігурантом розслідування Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). У його декларації виявили невідповідності на 6,2 млн гривень, що викликало підозри щодо джерел його статків.

    Серед головних порушень у декларації Харьковщенка:

    • Прихована земельна ділянка площею 1000 кв. м у Миколаєві, яка належить його дружині Анастасії Харьковщенко.

    • Занижена вартість BMW I3 (2015 року) – замість реальної ціни 694 440 грн у декларації вказано 5000 грн.

    • Не задекларований дохід дружини від продажу земельної ділянки (202 тис. грн) та автомобіля Toyota Venza (149 тис. грн).

    • Підозріла готівка: Харьковщенко задекларував 150 тис. доларів, а його дружина – ще 47 тис. доларів та 300 тис. грн, однак джерела цих коштів викликають сумніви.

    Загальні витрати подружжя на нерухомість та автомобілі склали 3,78 млн гривень, що значно перевищує їхні офіційні доходи.

    Харьковщенко намагався пояснити походження коштів, заявивши, що отримав подарунок від матері (Харьковщенко Л.М.) у листопаді 2021 року. Проте НАЗК виявило підозрілу деталь:

    • Мати чиновника не мала бізнесу чи стабільного доходу. За 2021-2023 роки вона отримала лише 950 грн соцдопомоги.

    • Вона нібито позичила кошти у громадянина Будника Ю.В., але реальність цієї угоди під великим питанням.

    • Після отримання «подарунка» Харьковщенко не купив жодного майна, що суперечить логіці подібних угод.

    За офіційними даними:

    • Сукупний дохід Юрія Харьковщенка за 1998-2022 роки – лише 2 млн гривень.

    • Доходи його дружини – 458 тис. гривень.

    При цьому родина задекларувала 7,5 млн гривень готівкою, а також витратила 2,8 млн грн на будинок, 928 тис. грн на земельні ділянки та майже 700 тис. грн на авто.

    Очевидно, що офіційних доходів для таких витрат недостатньо, що свідчить про незадекларовані джерела доходів.

    Дії Харьковщенка підпадають під ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу України (декларування недостовірної інформації). Йому загрожує позбавлення волі до двох років із позбавленням права обіймати державні посади.

    Чи вдасться йому уникнути відповідальності, стане відомо після подальших розслідувань правоохоронців.

  • Нові правки до закону допоможуть чиновникам приховувати незаконні активи

    Нові правки до закону допоможуть чиновникам приховувати незаконні активи

    Законопроєкт №12374-д щодо реформи Національного агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) готують до другого читання, але антикорупційні органи вже б’ють на сполох. У документі виявили низку правок, які можуть ускладнити боротьбу з незаконним збагаченням та зробити моніторинг активів чиновників формальністю.

    Попри те, що профільний комітет Верховної Ради 24 березня відхилив небезпечні правки, депутати можуть спробувати “протягнути” їх під час голосування в залі. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) та саме АРМА вже виступили категорично проти цих змін, наголошуючи на тому, що вони можуть серйозно послабити антикорупційні механізми.

    Серед ключових правок, які викликали резонанс, є зміни у моніторингу способу життя державних посадовців.

    Якщо парламент підтримає ці правки, НАЗК втратить можливість перевіряти майно чиновників, яке вже фігурувало у попередніх перевірках. Тобто якщо після першої перевірки з’являться нові докази про занижену вартість активів чи фіктивні угоди, довести незаконне збагачення буде практично неможливо.

    Центр протидії корупції (ЦПК) зазначає, що це відкриє шпарину для приховування нерухомості, автомобілів і готівкових активів, оскільки НАЗК зможе повторно перевіряти лише ті дані, які підтверджені судовим вироком.

    Також є правка, що забороняє перевіряти активи, придбані посадовцем або його сім’єю до призначення на державну службу. Це дозволить легалізувати раніше приховані статки, які нібито “належали” чиновнику ще до його кар’єри в органах влади.

    Ще один суперечливий блок правок (889, 890, 892) передбачає, що відомості в деклараціях мають заповнюватися автоматично із державних реєстрів, а сам декларант не зобов’язаний перевіряти їх точність.

    Тобто якщо в електронній декларації з’являться неточності або якщо у державних реєстрах просто немає інформації про певні активи, чиновник не буде нести жодної відповідальності.

    НАЗК застерігає, що це зруйнує всю систему електронного декларування, адже головним джерелом інформації про власність є не реєстри, а первинні документи. Наприклад, якщо квартира була отримана ще у 90-х роках, а відомостей про неї немає у сучасних базах даних, її можна легко приховати від декларування.

    АРМА та НАЗК відкрито розкритикували спроби “заховати” ці правки у законопроєкті. Голова АРМА Олена Дума заявила, що документ містить норми, які загрожують ефективності антикорупційних механізмів і не мають жодного відношення до реформи АРМА.

    За словами представників НАЗК, нові зміни фактично знищують інструмент моніторингу способу життя чиновників, що дозволило агентству передати до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури 61 справу на суму понад 231 млн грн.

    Загалом, сума необґрунтованих активів, виявлених завдяки цьому механізму, перевищує 1,5 млрд грн. Якщо парламент ухвалить спірні правки, подібні розслідування стануть неможливими.

    Центр протидії корупції вказує на те, що серед головних лобістів змін – народний депутат від “Батьківщини” Сергій Власенко та лідерка партії Юлія Тимошенко. Антикорупціонери побоюються, що під час голосування ці та інші “шкідливі” норми можуть бути внесені прямо в сесійній залі без попереднього обговорення.

    Небезпека полягає у тому, що формально законопроєкт спрямований на реформу АРМА в межах зобов’язань України перед ЄС (Ukraine Facility). Але разом із необхідними змінами туди намагаються додати норми, які послаблюють боротьбу з корупцією.

    Якщо ці зміни ухвалять, це може призвести до зупинки розслідувань корупції на найвищому рівні та створення нових лазівок для чиновників, які хочуть приховати незаконні активи.

  • Заступник голови ЖКГ Харкова збрехав у декларації на 8 мільйонів

    Заступник голови ЖКГ Харкова збрехав у декларації на 8 мільйонів

    Заступник директора департаменту житлово-комунального господарства Харківської міськради Костянтин Коротич подав декларацію, яка виявилася далекою від реальності. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило невідповідності на 8,38 млн гривень, а перевірка його фінансових операцій свідчить про можливі махінації.

    Чиновник заявив, що ні він, ні його дружина Інна, ні діти – син і дочка Валерія – не мають закордонних паспортів. Проте державний реєстр (ЄДДР) це спростовує: усі вони мають документи для виїзду за кордон. Навіщо Коротич приховав цю інформацію? Одна з можливих причин – уникнення питань про подорожі чи активи за межами України.

    У розділі про автомобілі чиновник вказав неточні дані щодо вартості та дати придбання транспортних засобів:

    • Mazda CX-7 (2008 року) – Коротич зазначив, що придбав авто 5 листопада 2008 року за 336 тис. грн, хоча реальна дата купівлі, за реєстром, 18 листопада 2008 року, а вартість невідома. Чиновник виправдовується тим, що “документів немає”, тому вказав “ринкову вартість”.

    • Opel Vivaro (2008 року) – задекларував авто за 15,4 тис. грн, хоча воно ще у 2020 році було передано стягувачу Саулу О.С. за борги. Попри це, Коротич продовжує його декларувати, пояснюючи, що боржник не переоформив авто.

    Не менш цікава ситуація зі банківськими рахунками. Коротич не вказав свої рахунки в “ПриватБанку”, “ТасКомБанку” та “Універсал Банку”, а також рахунки дружини та сина в “Укргазбанку” та “ПриватБанку”. Це виглядає як системне замовчування фінансових активів.

    Особливу увагу привертає борг чиновника перед його сестрою Наталією. У декларації Коротич вказав, що винен їй 7,46 млн грн, а з відсотками борг зріс до 8,21 млн грн. Однак, як встановив Верховний Суд у 2023 році, ця угода є фіктивною. Вона була укладена з метою уникнення виплат реальним кредиторам. Тобто чиновник знав про рішення суду, але свідомо вніс недостовірні дані у декларацію.

    Ще одна “цікава” позика – 2,89 млн грн від Саула, оформлена 18 жовтня 2017 року. Однак за рішенням суду сума цієї позики зменшена до 2,71 млн грн. Коротич “переплутав” на 176 тис. грн, що виглядає як навмисне завищення фінансових зобов’язань для коригування загальної суми активів.

    За результатами розслідування НАЗК встановило факт порушення, що має ознаки злочину за ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу України (декларування недостовірної інформації). Це означає, що чиновнику загрожує кримінальна відповідальність.

    З огляду на кількість виявлених маніпуляцій та масштаб прихованих активів, Костянтин Коротич став ще одним прикладом чиновника, який намагається використати деклараційні лазівки для приховування статків і тіньових фінансових потоків.

  • Чиновниця МСЕК зі Львова не змогла пояснити походження 12,7 млн грн

    Чиновниця МСЕК зі Львова не змогла пояснити походження 12,7 млн грн

    Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило суттєві порушення у декларації голови міжрайонної спеціалізованої профпатологічної медико-соціальної експертної комісії Львівського обласного центру медико-соціальної експертизи Зіновії Николишин. Йдеться про незадекларовані земельні ділянки, невідповідність доходів і витрат та недостовірні дані про заощадження. Загальна сума невідповідностей склала 12,75 млн гривень.

    Згідно з результатами перевірки за 2023 рік, Николишин не внесла у декларацію три земельні ділянки у Вірлівській сільській раді Зборівського району Тернопільської області, які ще з 2010 року належать члену її сім’ї. Також чиновниця задекларувала готівку у розмірі 60 тисяч доларів та 500 тисяч гривень власних коштів, а для члена сім’ї – 240 тисяч доларів і 800 тисяч гривень. Однак під час пояснень вона заявила, що допустила технічну помилку та випадково вказала суму, яка в десять разів перевищує реальні заощадження. НАЗК не прийняло цей аргумент, оскільки він не мав документального підтвердження.

    Агентство проаналізувало доходи сім’ї Николишин з 1998 по 2023 рік. Виявилося, що сукупний дохід подружжя за цей період становив 3 мільйони гривень. Водночас їхні витрати на придбання нерухомості та автомобіля значно перевищували цей дохід. Зокрема, у 2019 році сім’я купила житловий будинок за 2,41 млн гривень, а також земельну ділянку за 189 тисяч гривень. У 2021 році вони придбали Volkswagen Touareg 2019 року випуску за 1,47 млн гривень. Загалом витрати склали 4 мільйони гривень, що вже перевищувало їхній офіційний дохід.

    Щодо походження значних грошових активів, чиновниця стверджувала, що ці кошти накопичувалися протягом усього життя та були отримані у спадок, а також що її чоловік заробляв великі гроші в Сибіру та на Камчатці ще у 80-90-х роках. Однак вона не змогла надати документальні підтвердження цих джерел доходу. Крім того, НАЗК встановило, що Николишин не внесла виправлення у декларацію, хоча мала таку можливість протягом 30 днів після її подання.

    Виявлені порушення ставлять під сумнів законність походження коштів посадовиці. Наразі справа може бути передана до правоохоронних органів для подальшого розслідування.

  • НАЗК приховало декларації заступника начальника Офісу Генерального прокурора

    НАЗК приховало декларації заступника начальника Офісу Генерального прокурора

    Національне агентство з питань запобігання корупції видалило з публічного доступу декларації новопризначеного заступника начальника департаменту міжнародного-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора Дмитра Петрова.

    Що відомо про посадовця?

    Раніше повідомлялося, що Петров три роки працював у міграційній службі Києва та області та міг бути причетним до корупційних схем.
    У 2017 році виникали питання щодо нелогічних статків прокурора.

    Згідно з попередніми деклараціями, Петров:
       Продав дві квартири у Києві та Вишневому
       Продав Toyota Prado 2012 року
       Купив три земельні ділянки та два недобудовані будинки під Києвом
       Придбав Toyota Corolla (2016), мотоквадроцикл, причіп та гідроцикл
       Задекларував готівку у розмірі 134 тис. доларів

    При цьому є невідповідність у витратах: видатки на третю земельну ділянку не були внесені до декларації.

    Зараз у реєстрі відсутні всі 30 декларацій Петрова. За даними журналістів, НАЗК не проводило жодної повної перевірки з 2017 року.

  • Чиновниця Мінрегіону приховала статки на 4,5 млн грн

    Чиновниця Мінрегіону приховала статки на 4,5 млн грн

    Керівниця відділу відновлення територій та створення безперешкодного життєвого середовища Міністерства розвитку громад та інфраструктури Віта Павлів опинилася у центрі скандалу через невідповідності у своїй декларації. Згідно з результатами повної перевірки НАЗК, чиновниця вказала недостовірні відомості на суму понад 4,5 млн грн.

    Одним із найбільших питань стало задеклароване 1,48 млн грн готівкових заощаджень. Павлів пояснила це накопиченням протягом життя, зокрема у період 2018-2022 років, коли вона не була держслужбовцем. Проте жодних документальних підтверджень цього вона не надала.

    Дохід Павлів за 2023 рік склав 583 тис. грн, до яких додалися 2,74 млн грн від продажу автомобіля, 352 тис. грн від оренди та 1,826 млн грн повернутих позик. Однак її витрати на нерухомість за цей же рік досягли 7,5 млн грн, що значно перевищує офіційні доходи. НАЗК підрахувало, що вона не могла накопичити 1,48 млн грн – отже, ці кошти вказані недостовірно.

    Окрім цього, Павлів не задекларувала 198 тис. грн, отриманих від Віктора Мельниченка, та 154 тис. грн від Вікторії Хомич, які, за версією слідства, є доходами від оренди. Сама чиновниця пояснила, що це були позики, але підтверджуючих документів не надала.

    Невідповідності виявлено і щодо нерухомості. Павлів задекларувала житловий будинок у селі Скнилів площею 231 кв. м без вказання вартості, хоча декларація про готовність цього об’єкта фіксує суму 399 тис. грн. Аналогічна ситуація з квартирою в Києві площею 42 кв. м – у договорі іпотеки 2018 року її вартість зазначена як 594 тис. грн.

    НАЗК також встановило, що чиновниця не вказала у декларації кілька значних видатків:

    • 800 тис. грн (28.02.2023),
    • 1,26 млн грн (05.01.2023),
    • 284 тис. грн (дата спотворена),
    • 2,12 млн грн (24.01.2023).

    Загальна сума прихованих витрат становить 2,67 млн грн, що перевищує поріг для кримінальної відповідальності. В діях Павлів вбачаються ознаки злочину, передбаченого ст. 366-2 Кримінального кодексу України.

  • Військовий медик потрапила в корупційний скандал

    Військовий медик потрапила в корупційний скандал

    Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) викрило фельдшера 18-ї регіональної військово-лікарської комісії Південного регіону Світлану Пащенко у приховуванні значної частини свого майна. За результатами перевірки її декларації за 2023 рік встановлено, що посадовиця не внесла до звітності активи на загальну суму 2,16 млн гривень.

    Пащенко задекларувала себе як співробітницю Міністерства оборони України, однак приховала реальну посаду — фельдшера військово-лікарської комісії, на яку була призначена наказом від 2019 року. Експерти припускають, що це могло бути зроблено навмисно, щоб не привертати увагу до розбіжності між її офіційними доходами та статками.

    Окрім цього, чиновниця не внесла до декларації свого чоловіка Василя Пащенка, з яким перебуває у шлюбі з 1989 року. Вона пояснила це тим, що нібито не підтримує з ним зв’язку з 2008 року, однак розслідування НАЗК спростувало цю версію. Зокрема, виявлено спільні поїздки подружжя за кордон у 2022-2024 роках, а також факт її нотаріальної згоди на придбання чоловіком нерухомості.

    До переліку незадекларованого майна увійшли:

    • Квартира в Києві (33,2 кв. м), куплена у 2017 році за 385 тис. грн.
    • Житловий будинок (43,1 кв. м), оформлений із її згоди.
    • Корпоративні права чоловіка в українській компанії “Український центр інжинірингу” (15,2 тис. грн) та болгарській “Consalt Engineering Ltd” (50 левів).
    • Незадекларовані доходи чоловіка — 126 тис. грн від заробітної плати та договорів.

    Крім того, Пащенко не вказала квартиру в Одесі (66,9 кв. м), де вона фактично проживає та зареєстрована. Формально її власником є дочка Валерія, однак згідно із законом чиновниця була зобов’язана задекларувати право користування. Оціночна вартість цього житла становить 1,57 млн грн.

    Ще одним підозрілим моментом стало заниження вартості автомобіля Nissan Rogue (2016), придбаного у 2021 році. У декларації зазначено, що вартість авто “невідома”, хоча його ринкова ціна — щонайменше 164,9 тис. грн. На думку НАЗК, це зроблено навмисно, щоб приховати реальну суму угоди.

    Порушення підпадають під ст. 366-2 Кримінального кодексу України (“Декларування недостовірної інформації”) і можуть призвести до кримінальної відповідальності фельдшера. Матеріали передані до правоохоронних органів для подальшого розгляду.

  • «Супер-мама» здала прокурора: розкішне життя заступника керівника Спеціалізованої екологічної прокуратури стало предметом розслідування

    «Супер-мама» здала прокурора: розкішне життя заступника керівника Спеціалізованої екологічної прокуратури стало предметом розслідування

    Генеральна інспекція Офісу генпрокурора розпочала перевірку заступника керівника Спеціалізованої екологічної прокуратури Олександра Малєєва після публікації матеріалу про його незадекларовані статки. Приводом для скандалу став випуск шоу «Супер-мама», у якому нова дружина посадовця відкрито розповіла про їхній розкішний спосіб життя.

    Перевірка і можливі санкції

    Генінспекція виявила дисциплінарний проступок, пов’язаний із невідповідністю офіційних доходів Малєєва та його реального майнового стану. У зв’язку з цим 17 січня матеріали було передано до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (КДКП), яка відкрила провадження. Відповідальною за розгляд справи призначена заступниця голови КДКП Катерина Коваль.

    Очікується, що з усіма можливими затягуваннями розгляд відбудеться до 17 квітня.

    НАЗК теж взялося за Малєєва

    Паралельно Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) ініціювало повну перевірку декларації Олександра Малєєва за 2023 рік. Якщо буде доведено незаконне збагачення, прокурору може загрожувати не лише дисциплінарне покарання, а й кримінальна відповідальність.

    Скандал навколо посадовця вчергове підняв питання про приховані статки чиновників і безкарність корупції в Україні. Тепер залишається чекати, чи КДКП і НАЗК доведуть справу до логічного завершення, чи вона залишиться ще одним гучним, але безрезультатним розслідуванням.