Gorchitsa.info

Позначка: нерухомість

  • Посадовець ДСНС задекларував будинок у Київській області за 4 тисячі гривень

    Посадовець ДСНС задекларував будинок у Київській області за 4 тисячі гривень

    У декларації за 2025 рік заступника начальника 19-ї державної пожежно-рятувальної частини 9-го пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України в Київській області Олександра Васильовича Лукашенка зафіксовані об’єкти нерухомості з вартістю, яка не має нічого спільного з ринковими реаліями та виглядає відверто абсурдною.

    Згідно з деклараційними даними, 23 травня 2025 року посадовець набув право власності на житловий будинок у місті Кагарлик Обухівського району Київської області загальною площею 90,4 квадратного метра. Вартість цього об’єкта на дату придбання зазначена у розмірі 80 тисяч гривень. Для порівняння, реальна ринкова ціна житлового будинку такої площі в Кагарлику у 2025 році в рази вища й зазвичай обчислюється сотнями тисяч або навіть мільйонами гривень залежно від стану та земельної ділянки.

    Того ж дня Лукашенко задекларував і земельну ділянку площею 1000 квадратних метрів у тому ж населеному пункті. Її вартість вказана на рівні 30 тисяч гривень. Навіть за найнижчими ринковими оцінками земля під житлову забудову в Кагарлику коштує значно дорожче, а зазначена сума виглядає не просто заниженою, а фактично нереалістичною.

    Окрему увагу привертає третій об’єкт, також оформлений 23 травня 2025 року. У декларації йдеться про житловий будинок площею 1740 квадратних метрів, вартість якого зазначена на рівні 4 445 гривень. Навіть з урахуванням можливих технічних помилок або неточностей у характеристиках, поява житлового будинку такої площі з ціною у кілька тисяч гривень не піддається жодному логічному поясненню.

    Усі три об’єкти задекларовані як власність одного посадовця. Тип вартості зазначено як «вартість на дату набуття права», що означає декларування саме фактичної ціни угоди, а не умовної або довідкової оцінки.

    Теоретично можна припустити спадкування майна або інші особливі юридичні підстави його набуття. Проте навіть у таких випадках законодавство передбачає проведення оцінки, а настільки суттєва різниця між задекларованими сумами та ринковою вартістю не може пояснюватися звичайними формальностями. Йдеться не про незначну похибку, а про заниження у десятки разів.

    Фактично маємо набір об’єктів нерухомості в Київській області, оформлених на чинного посадовця ДСНС, із цінами, які більше нагадують формальне заповнення декларації, ніж відображення реальних майнових операцій. Особливо показовим є будинок площею 1740 квадратних метрів за 4 445 гривень — сума, що виглядає як технічна умовність, а не реальна вартість нерухомості.

    Такі дані об’єктивно потребують уваги з боку органів фінансового контролю та правоохоронних структур, адже йдеться не про випадкову помилку, а про системну і грубу невідповідність між задекларованими цифрами та елементарною економічною логікою.

  • У члена НКРЕКП Формагея з’явилася нова квартира та два авто

    У члена НКРЕКП Формагея з’явилася нова квартира та два авто

    Член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Олександр Формагей задекларував нову квартиру в Києві та два автомобілі загальною вартістю понад 1,7 мільйона гривень. Відповідні дані містяться у його декларації за 2024 рік.

    Згідно з документом, у 2024 році Олександр Леонідович Формагей отримав заробітну плату від НКРЕКП у розмірі 3,47 мільйона гривень. Його дружина Юлія Формагей, яка раніше працювала у ПрАТ «Укргідроенерго», задекларувала 1,01 мільйона гривень заробітної плати, а також незначні додаткові виплати та соціальну допомогу.

    У декларації зазначено значний перелік нерухомості. Зокрема, подружжя задекларувало спільну квартиру площею 117,8 квадратного метра у Києві, придбану 27 листопада 2024 року за 2,27 мільйона гривень. Право власності на цю нерухомість було оформлене саме у 2024 році.

    Також у власності або користуванні родини перебуває квартира площею 56,7 квадратного метра в Києві, право проживання в якій було набуте ще у 2020 році. Дружині Формагея з 2013 року належить житловий будинок площею 83,2 квадратного метра у Борисполі та дві земельні ділянки по 1000 квадратних метрів кожна в Київській області. Крім того, Юлія Формагей володіє земельною ділянкою площею 447 квадратних метрів у Глевасі, а також садовим будинком площею 40 квадратних метрів у цьому ж населеному пункті, який перебуває у стані незавершеного будівництва.

    Окремо задекларована квартира площею 64,8 квадратного метра в Енергодарі Запорізької області, яка перебуває у спільній власності з родичами.

    Автопарк родини складається з двох автомобілів, які оформлені на дружину. Йдеться про KIA Stonic 2020 року випуску, право користування яким набуто у 2021 році, із задекларованою вартістю 568 тисяч гривень, а також KIA Sportage 2023 року випуску вартістю 1,18 мільйона гривень, право користування яким оформлене у 2023 році.

    У грошових активах Олександр Формагей задекларував 20 тисяч доларів США та 5 тисяч євро готівкою. На банківських рахунках у «ПриватБанку» та «Укрсиббанку» зазначені незначні суми.

    Також у декларації вказані фінансові зобов’язання: дружина Формагея має кредит в Ощадбанку із залишком боргу 637,65 тисячі гривень, забезпечений автомобілем KIA Sportage.

    Окрему увагу привертають витрати родини. У 2024 році Формагей та його дружина задекларували благодійну допомогу на потреби Збройних сил України на загальну суму понад 500 тисяч гривень через різні фонди, а також внесок на потреби протиповітряної оборони НКРЕКП. Ці витрати у декларації збігаються в часі з появою інформації про кримінальне провадження щодо діяльності члена регулятора.

  • Столичний адвокат привласнив квартиру померлих і отримав 6 років ув’язнення

    Столичний адвокат привласнив квартиру померлих і отримав 6 років ув’язнення

    У Києві суд визнав винним столичного адвоката у шахрайстві в особливо великих розмірах та призначив йому покарання у вигляді 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного майна. Про це повідомили у Київській міській прокуратурі.

    За даними слідства, дії адвоката були кваліфіковані за ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України — шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах. На момент скоєння цього злочину чоловік уже фігурував в іншому кримінальному провадженні, пов’язаному з шахрайськими діями.

    Правоохоронці встановили, що з метою заволодіння квартирою в Києві адвокат використав підроблені документи. Він оформив фіктивну короткострокову позику на суму понад 800 тисяч гривень на ім’я померлих власників житла — матері та її сина, які на той час уже не були живими.

    Оскільки «боржники» не могли повернути кошти, квартира за документами перейшла у власність адвоката. При цьому встановлено, що померлі не мали спадкоємців, а отже, нерухомість мала перейти у власність територіальної громади міста Києва як відумерла спадщина.

    За позовом прокуратури суд визнав квартиру відумерлою спадщиною на підставі матеріалів кримінального провадження. Таким чином, незаконне заволодіння майном було скасоване в судовому порядку.

    У прокуратурі зазначили, що вирок суду набуде законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

  • На Рівненщині колишньому депутату сільради повідомили про підозру за приховування майна

    На Рівненщині колишньому депутату сільради повідомили про підозру за приховування майна

    У Рівненській області колишньому депутату однієї з сільрад Дубенського району повідомили про підозру у внесенні недостовірних даних до електронної декларації.

    За даними слідства, у деклараціях за 2023 та 2024 роки посадовець навмисно вказав неправдиву інформацію про своє майно на суму понад 30 млн грн.

    Зокрема, колишній депутат не задекларував 6 об’єктів нерухомості та 4 приміщення ферми загальною площею 1,7 тисячі квадратних метрів. Також він приховав наявність вантажних та легкових автомобілів, напівпричепів і близько 40 земельних ділянок загальною площею понад 60 гектарів.

    Слідство кваліфікує дії посадовця за статтею про декларування недостовірної інформації, що передбачає кримінальну відповідальність. Розслідування триває, встановлюється точний обсяг прихованих активів та джерела їх придбання.

  • Громадська рада доброчесності виявила проблеми у деклараціях судді Ткаченка

    Громадська рада доброчесності виявила проблеми у деклараціях судді Ткаченка

    Голова Бориспільського міськрайонного суду Київської області Дмитро Ткаченко, який бере участь у конкурсі на посаду судді апеляційної інстанції, не відповідає критеріям доброчесності через суттєві розбіжності у майнових деклараціях. Такий висновок оприлюднила Громадська рада доброчесності за результатами аналізу його статків та пояснень.

    У ГРД зазначають, що суддя не надав повної та достовірної інформації щодо походження майна, яким він та його родина фактично користуються. Зокрема, у власності Ткаченка перебувають дві земельні ділянки по 0,25 га в селі Зозулі Київської області, набуті у 2010 році. Їхня задекларована вартість на момент придбання становила по 119 тисяч гривень кожна, що за тодішнім курсом відповідало майже 30 тисячам доларів США.

    Водночас офіційні доходи кандидата, який у той період працював помічником судді та головним фахівцем у приватній компанії, не дозволяли здійснити таку покупку. Згідно з даними, з 2006 по 2019 роки сукупний дохід Ткаченка склав лише 233 тисячі гривень. У письмових поясненнях суддя стверджував, що позичив 400 тисяч гривень у знайомого, надавши скан розписки з обіцянкою повернути кошти до жовтня 2014 року. Однак навіть з урахуванням доходів за 2010–2014 роки, після відрахування податків і необхідних витрат, фінансова спроможність для таких операцій виглядає сумнівною.

    Окрему увагу Громадська рада доброчесності приділила майну родичів судді, насамперед з боку його дружини. За даними електронних декларацій, члени родини володіють значною кількістю земельних ділянок, житлових будинків і об’єктів незавершеного будівництва у Василькові та населених пунктах колишнього Васильківського району Київської області. Частина цього майна оформлена на батька дружини — суддю Господарського суду Києва у відставці Миколу Якименка, а також на її сестру та матір.

    ГРД звертає увагу, що походження коштів на придбання численних об’єктів нерухомості документально не підтверджене. Зокрема, Якименко під час співбесіди пояснював купівлю землі коштами сестри, яка багато років проживає в Італії, однак жодних доказів цього не надав. Водночас журналістські розслідування раніше вказували на можливе користування ним незадекларованим майном, оформленим на родичів.

    Сумніви у доброчесності кандидата посилює й ситуація з нерухомістю у Києві. У деклараціях зазначається квартира площею 89,7 кв. м, яка формально належить сину Ткаченка, але фактично використовується всією родиною. За поясненнями судді, житло було приватизоване тестем і передане у власність онука. Водночас сестра дружини декларувала користування іншою квартирою у Києві, яка перебуває у власності районної державної адміністрації. У ГРД вважають, що ці обставини можуть свідчити про зловживання механізмами безоплатної приватизації.

    Крім того, питання викликає й придбання батьком судді квартири у Києві вартістю понад 2 мільйони гривень у 2018 році. Задекларовані доходи пенсіонера за понад 20 років у кілька разів менші за вартість цього житла, а пояснення про фінансову допомогу від родичів не підтверджені документально.

    У підсумку Громадська рада доброчесності дійшла висновку, що сукупність виявлених фактів свідчить про можливе приховування реальних обсягів майна та витрат, а також про використання родичів для формального володіння активами. Це, на думку членів ради, ставить під сумнів відповідність Дмитра Ткаченка критеріям доброчесності, необхідним для зайняття посади судді апеляційної інстанції.

  • Громадська рада доброчесності визнала голову Бориспільського суду недоброчесним

    Громадська рада доброчесності визнала голову Бориспільського суду недоброчесним

    Очільник Бориспільського міськрайонного суду Київської області Дмитро Ткаченко, який претендує на посаду судді апеляційної інстанції, не відповідає критеріям доброчесності. Такий висновок ухвалила Громадська рада доброчесності за результатами аналізу його декларацій та наданих пояснень.

    У рішенні зазначається, що суддя не надав повної та правдивої інформації про власні статки, хоча мав бути обізнаний із відповідними обставинами. Йдеться про розбіжності між офіційними доходами та вартістю набутого майна, а також про сумнівні фінансові операції за участі близьких родичів.

    Зокрема, Дмитру Ткаченку на праві власності належать дві земельні ділянки у селі Зозулі площею по 0,25 гектара кожна, набуті у 2010 році. Вартість кожної ділянки на момент придбання становила 119 тисяч гривень. Суддя пояснив, що земля купувалася для будівництва приватного будинку. Водночас на той момент сума угоди в еквіваленті становила майже 30 тисяч доларів США.

    Згідно з біографічними даними, у той період Ткаченко працював помічником судді та головним фахівцем у комерційній структурі. Його сумарний офіційний дохід за період з 2006 по 2019 роки становив лише 233 тисячі гривень, що, за оцінкою ГРД, не дозволяло здійснити такі придбання без стороннього фінансування.

    У письмових поясненнях кандидат зазначив, що кошти в розмірі близько 400 тисяч гривень були позичені у товариша. Як підтвердження він надав скан розписки із зобов’язанням повернути борг до жовтня 2014 року. Водночас аналіз доходів судді за 2010–2014 роки свідчить, що після сплати податків він фактично міг розпоряджатися сумою близько 331 тисячі гривень, з яких значну частину мав спрямувати на погашення боргу та утримання родини з двома дітьми. При цьому у той самий період подружжя набувало й інше майно.

    Окрему увагу Громадська рада доброчесності звернула на майнові операції родичів дружини Ткаченка. Зокрема, під час співбесіди судді Господарського суду Києва Михайла Якименка, який є батьком дружини кандидата, з’ясувалося, що його матір у 2008 та 2010 роках придбала дві земельні ділянки по 0,25 гектара у Васильківському районі. При цьому вона фактично не проживала на території Київської області.

    Пояснюючи мету придбання, Якименко посилався на сестру, яка тривалий час мешкає в Італії та нібито надала кошти для купівлі землі. Жодних документальних підтверджень цього надано не було.

    За даними декларацій за 2016–2022 роки, родичі кандидата — дружина, її сестра, батьки та батько самого Ткаченка — володіють значною кількістю об’єктів нерухомості, переважно у місті Васильків та прилеглих населених пунктах. Йдеться про житлові будинки, земельні ділянки та об’єкти незавершеного будівництва.

    Сестра дружини задекларувала кілька житлових будинків та низку земельних ділянок, зокрема у Василькові та селі Путрівка. Батько дружини володіє численними ділянками різної площі та нежитловим приміщенням у Василькові. Мати дружини задекларувала житловий будинок, гараж і земельні ділянки, набуті у різні роки.

    ГРД також звернула увагу на обставини набуття квартир у Києві. Згідно з деклараціями, син кандидата є власником квартири площею 89,7 квадратного метра з 2009 року. При цьому суддя зазначив, що квартира була приватизована тестем на онука, а сам він із 2012 року постійно проживає у цьому житлі разом із сім’єю.

    Водночас у деклараціях сестри дружини зазначалося право користування іншою квартирою у Києві, власником якої значиться районна державна адміністрація. На думку ГРД, ці обставини можуть свідчити про причетність родичів кандидата до безоплатного передання житла у користування та подальшої приватизації на користь членів родини.

    Додаткові питання виникли й щодо майна батька кандидата, який у 2018 році придбав квартиру у Києві площею понад 60 квадратних метрів за 2,13 мільйона гривень. При цьому задекларовані доходи батька за понад двадцять років у кілька разів менші за вартість придбаного житла. Суддя пояснив це фінансовою допомогою від сестри, однак документального підтвердження надано не було.

    На думку Громадської ради доброчесності, сукупність наведених фактів свідчить про можливе фіктивне володіння майном, оформлення активів на родичів та приховування реальних правочинів. Така динаміка збігається з періодом професійної діяльності Дмитра Ткаченка у Бориспільському суді та викликає обґрунтовані сумніви щодо законності джерел походження майна.

  • У Харківській області викрили схему фіктивного «збільшення» площ будівель

    У Харківській області викрили схему фіктивного «збільшення» площ будівель

    Державний реєстратор Солоницівської селищної ради Харківського району Ігор Тесленко роками використовував Державний реєстр речових прав на нерухоме майно для легалізації самочинних реконструкцій та маніпуляцій із характеристиками об’єктів.

    Камеральна перевірка Міністерства юстиції України, завершена 27 жовтня 2025 року, виявила системні порушення під час проведення реєстраційних дій. Зокрема, зміни вносилися без введення об’єктів в експлуатацію, без присвоєння адрес та без обов’язкових відомостей з державної електронної системи у сфері будівництва. Реєстрація здійснювалася виключно на підставі технічних паспортів приватних компаній, що прямо заборонено законодавством.

    Суть схеми була типовою та повторюваною. У реєстр вносилися «оновлені» дані щодо площі, поверховості та функціонального призначення об’єктів, які не відповідали ані правовстановлюючим документам, ані фактичному стану нерухомості. Незавершені або старі будівлі реєструвалися як повністю завершені, а невеликі приміщення — у кілька разів більшими.

    Найбільш показовими стали випадки зміни площ без жодних дозвільних документів. У Харкові площу нежитлових приміщень на одному з проспектів було збільшено зі 139,7 до 237,5 квадратного метра. В інших населених пунктах Харківської області житлові будинки «виростали» з 48 до понад 220 квадратних метрів, а нежитлові об’єкти — з кількох сотень до більш як 2000 квадратних метрів.

    Перевірка також встановила, що реєстратор не проводив обов’язкових пошуків у реєстрах, не направляв запитів до органів влади щодо прав, які виникли до 2013 року, та ігнорував вимоги щодо перевірки судових заборон і обтяжень.

    У результаті Міністерство юстиції України ухвалило рішення про тимчасове блокування доступу реєстратора до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас це рішення порушує ширше питання відповідальності управлінської вертикалі, яка роками не реагувала на масштабні й системні порушення у сфері державної реєстрації.

  • Ціни на квартири в Україні зросли до рекордних рівнів

    Ціни на квартири в Україні зросли до рекордних рівнів

    В Україні протягом року істотно зросла вартість житла як на первинному, так і на вторинному ринку нерухомості. Найвищі ціни традиційно фіксуються у столиці та західних регіонах країни.

    За підсумками року середня ціна квадратного метра у новобудовах зросла майже на 10%. Найдорожчим ринком первинного житла залишається Київ, де середня вартість квадратного метра сягає близько 1 445 доларів, що майже на 8% більше, ніж рік тому.

    У Львівській області середня ціна квадратного метра зросла до 1 188 доларів, продемонструвавши річне зростання на 9%. Найбільший приріст за рік зафіксовано в Кіровоградській області, де середня вартість досягла 1 156 доларів за квадратний метр, що на 12% більше порівняно з минулим роком. У Дніпропетровській області ціна зросла до 1 122 доларів за квадратний метр, або на 4% за рік.

    Водночас Закарпатська область стала винятком із загальної тенденції. Попри стабільний попит, середня ціна квадратного метра тут знизилася на 5% і становить близько 1 114 доларів.

    На вторинному ринку житла найвищі ціни зафіксовані у столиці. Середня вартість однокімнатної квартири в Києві становить близько 98 тисяч доларів, що на 12% більше, ніж рік тому. У Львівській області такі квартири в середньому коштують близько 74 тисяч доларів, тоді як в Івано-Франківській та Закарпатській областях — приблизно по 68 тисяч доларів.

    Двокімнатні квартири також суттєво подорожчали. У Києві їх середня вартість зросла до 144 тисяч доларів, що на 35% більше, ніж торік. У Львівській області ціна таких об’єктів становить близько 99 тисяч доларів, у Закарпатській — 92 тисячі доларів, в Івано-Франківській області — близько 80 тисяч доларів.

    Ще стрімкіше зросли ціни на трикімнатні квартири у столиці — до 195 тисяч доларів, що на 53% більше за рік. У Львівській області середня вартість таких квартир становить близько 110 тисяч доларів, у Чернівецькій — 93 тисячі доларів. В Івано-Франківській області ціни зросли до майже 89 тисяч доларів.

  • Недеклароване майно та сумнівні доходи: що закидають судді Буського суду

    Недеклароване майно та сумнівні доходи: що закидають судді Буського суду

    Суддя Буського районного суду Львівської області Ігор Кос, який бере участь у конкурсі на посаду судді апеляційного суду, отримав негативну оцінку Громадської ради доброчесності. Причиною стали сумніви щодо прозорості його майнового стану, можливе приховування нерухомості у декларації, а також питання до якості та строків ухвалення судових рішень.

    Ключові зауваження стосуються квартири у Львові площею 62 квадратні метри, якою суддя користується нібито на безоплатній основі. Формально житло оформлене на його сестру — Галину Сеник. Водночас члени Громадської ради доброчесності вважають, що під виглядом безкоштовного користування може приховуватися фактичне придбання квартири самим суддею для власних потреб.

    За даними матеріалів перевірки, суддя не надав переконливих доказів щодо джерел походження коштів, за які було придбано зазначену квартиру. Крім того, ціна житла, зазначена в договорі, виглядає щонайменше вдвічі нижчою за ринкову вартість подібних квартир у Львові на той момент, що підтверджується інформацією зі спеціалізованих ресурсів з нерухомості.

    Згідно з наданими поясненнями, сестра судді у грудні 2016 року уклала договір на придбання майбутньої квартири вартістю 444,1 тисячі гривень. Ціна, за її словами, була знижена на 10% за умови повної оплати протягом п’яти днів після підписання договору. Також зазначалося, що на момент укладення угоди забудовник ще не мав зареєстрованого дозволу на будівництво, що нібито зумовило додаткові ризики та зменшення вартості.

    Втім, Громадська рада доброчесності критично оцінила ці аргументи. За 13 років офіційні доходи сестри судді становили лише 190 тисяч гривень, а її чоловік задекларував 539,2 тисячі гривень доходів. Цих сум, на думку ради, було недостатньо для купівлі такого майна навіть із урахуванням знижки.

    Під час співбесіди Ігор Кос пояснив, що кошти на придбання квартири походили з кількох джерел: подарунку від батьків у розмірі 50 тисяч доларів у 2014 році, близько 10 тисяч доларів, подарованих на весілля у 2016 році, а також заощаджень сестри та її чоловіка у розмірі 30 тисяч доларів. Однак і ці пояснення не переконали ГРД, оскільки офіційні доходи батьків також не дозволяли зробити настільки дорогі фінансові подарунки.

    Додаткові питання викликає і той факт, що суддя Кос проживав у цій квартирі протягом семи років, у той час як його сестра не користувалася житлом. До цього, з 2013 по 2017 роки, суддя разом із сім’єю мешкав безоплатно у квартирі, що належала співробітниці та подрузі його дружини.

    Окрему увагу Громадська рада доброчесності звернула на професійну діяльність судді. У період з 2010 по 2025 роки Ігор Кос розглянув 1116 справ про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП. Під час аналізу було виявлено щонайменше 10 випадків, які потребують додаткових пояснень через порушення розумних строків розгляду справ. У результаті затягування процесів окремі водії уникнули відповідальності через сплив строків давності.

    У сукупності ці обставини, за висновком Громадської ради доброчесності, свідчать про наявність ознак недоброчесності та ставлять під сумнів відповідність судді Ігоря Коса критеріям, необхідним для роботи в апеляційному суді.

  • Квартири немає в Реєстрі: що це означає для власника

    Квартири немає в Реєстрі: що це означає для власника

    Кожен громадянин України, який володіє квартирою або приватним будинком, має подбати про належний стан документів на свою нерухомість. Відсутність даних у Державному реєстрі речових прав часто викликає занепокоєння, однак це не завжди означає втрату права власності.

    Нотаріус Наталія Манойло пояснила, які документи підтверджують право власності на житло, навіщо потрібна реєстрація в електронному Реєстрі та як діяти, якщо інформації про квартиру там немає.

    Навіщо потрібен Державний реєстр речових прав

    Державний реєстр речових прав на нерухоме майно — це електронна база даних, у якій міститься інформація про об’єкти нерухомості, їхніх власників, а також про можливі обтяження: арешти, іпотеки чи заборони на відчуження. Реєстр почав працювати з 1 січня 2013 року.

    До цього часу реєстрацію прав здійснювали органи БТІ на паперових носіях. Після змін у законодавстві ці функції перейшли до державних реєстраторів, які працюють у ЦНАПах, органах місцевого самоврядування, райдержадміністраціях, а також до нотаріусів — як державних, так і приватних.

    Наразі після посвідчення договору купівлі-продажу, дарування чи іншого правочину дані про нерухомість одразу вносяться до Реєстру. Підтвердженням цього є витяг з Державного реєстру речових прав.

    Реєстрація необхідна для реалізації більшості майнових прав: без неї неможливо продати або подарувати житло, оформити спадщину, отримати субсидії чи компенсації за пошкоджене майно, зокрема в межах програми «єВідновлення».

    Чи можуть анулювати право власності, якщо квартири немає в Реєстрі

    Нотаріус наголошує: відсутність інформації про нерухомість у Державному реєстрі не означає втрати права власності. Держава визнає документи, оформлені на паперових носіях до 2013 року, і вони залишаються чинними.

    У 1990-х та 2000-х роках облік нерухомості вели органи БТІ, а електронного Реєстру ще не існувало. Частина архівних даних згодом була перенесена в електронну систему, частина — ні. Тому нерухомість, придбана, наприклад, у 2005 році, може не відображатися в Реєстрі, і це не є порушенням.

    Внесення відомостей до Реєстру не є обов’язковою умовою для збереження права власності, але значно спрощує будь-які операції з майном.

    Як перевірити квартиру в Реєстрі через «Дію»

    Якщо право власності оформлювалося у 2013 році або пізніше, у більшості випадків дані вже мають бути внесені до Реєстру. Перевірити це можна через нотаріуса, ЦНАП або онлайн.

    Найпростіший спосіб — скористатися порталом «Дія». Через послугу надання інформації з Державного реєстру речових прав можна сформувати витяг, вказавши адресу об’єкта нерухомості. Вартість такої перевірки становить близько 60 гривень, а результат надається у форматі PDF.

    Як внести квартиру до Реєстру і скільки це коштує

    Якщо інформації про житло в Реєстрі немає, її можна внести, звернувшись до нотаріуса або до ЦНАПу. Для цього знадобляться паспорт, ідентифікаційний код, правовстановлюючі документи на нерухомість (договір купівлі-продажу, дарування, свідоцтво про право власності) та довідка з БТІ.

    Також необхідно сплатити адміністративний збір. Його розмір залежить від строку реєстрації та прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За стандартну реєстрацію протягом п’яти робочих днів сума становить одну десяту прожиткового мінімуму. Пришвидшена процедура коштує дорожче: реєстрація за два дні — один прожитковий мінімум, за один день — два прожиткових мінімуми.

    У разі звернення до нотаріуса додатково оплачуються нотаріальні послуги. Їхня вартість залежить від регіону та складності процедури і може коливатися від кількох сотень до кількох тисяч гривень.