Gorchitsa.info

Позначка: Німеччина

  • Сотні невідомих дронів над Німеччиною: Бундесвер б’є на сполох

    Сотні невідомих дронів над Німеччиною: Бундесвер б’є на сполох

    У Німеччині дедалі частіше фіксують польоти невідомих безпілотників. Загальна кількість повідомлень про такі інциденти вже вимірюється сотнями, а останнім часом вони стали регулярними.

    Про це повідомляє RedaktionsNetzwerk Deutschland (RND).

    Представник Оперативного командування Бундесверу заявив, що кількість повідомлень про помічені дрони, пов’язаних із діяльністю німецьких військових, помітно зросла після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року.

    За його словами, нині кількість таких повідомлень залишається на стабільно високому рівні. Військові найчастіше фіксують поодинокі безпілотники, однак в окремих випадках йдеться і про цілі групи або рої дронів.

    “Кількість повідомлень про спостереження дронів, пов’язаних із Бундесвером, значно зросла та утримується на стабільному рівні”, — заявив представник Оперативного командування.

    При цьому в Бундесвері не стали розкривати подробиці конкретних випадків, зокрема інформацію про місця польотів, характеристики безпілотників або можливих операторів. Німецькі військові також не пов’язують офіційно ці інциденти з діяльністю конкретної держави.

    Водночас зростання кількості таких випадків розглядається на тлі ширшої проблеми гібридних загроз, із якими стикається Німеччина.

    У Бундесвері зазначають, що німецькі структури щодня мають справу з різними видами загроз, серед яких дезінформаційні кампанії, поширення фейків, кібератаки, шпигунство та диверсії. Польоти невідомих безпілотників є лише однією зі складових цієї безпекової ситуації.

    Особливу увагу до проблеми дронів у Німеччині привертають резонансні інциденти поблизу критичної інфраструктури. Один із останніх таких випадків стався в ніч на 5 серпня в аеропорту Лейпцига.

    Тоді роботу летовища тимчасово призупинили після виявлення неподалік злітної смуги підозрілого безпілотника із вибухівкою. Дрон знаходився біля українського вантажного літака Ан-124.

    Згодом німецькі слідчі виявили неподалік місця інциденту антену, а на самому безпілотнику та вибуховому пристрої — сліди ДНК. За даними слідства, апарат могли спеціально модифікувати для здійснення атаки. Правоохоронці також перевіряють можливий російський слід.

    Таким чином, регулярні повідомлення про невідомі безпілотники стають для Німеччини дедалі серйознішим питанням безпеки. Водночас офіційний Берлін поки не називає державу, яка могла б стояти за цими польотами.

  • ДНК на дроні вивела слідчих на російський слід: нові деталі атаки на український Ан-124 у Німеччині

    ДНК на дроні вивела слідчих на російський слід: нові деталі атаки на український Ан-124 у Німеччині

    Розслідування небезпечного інциденту в німецькому аеропорту Лейпциг/Галле, де начинений вибухівкою безпілотник атакував український транспортний літак Ан-124 «Руслан», отримало нову важливу зачіпку. Слідчі виявили на апараті біологічні сліди, профіль ДНК яких уже зустрічався правоохоронцям у Литві. Ще важливіше те, що нові дані можуть пов’язати нинішню атаку з попередньою справою про диверсії проти європейської логістичної інфраструктури, за якою слідчі вже вийшли на мережу ймовірних виконавців, що діяли в інтересах російської військової розвідки.

    За інформацією німецького Die Zeit, яку 11 серпня наводять європейські та українські медіа, експерти знайшли ДНК на дроні, який атакував літак української Antonov Airlines. Після перевірки за відповідними базами з’ясувалося, що такий самий генетичний профіль раніше вже був зафіксований у Литві. При цьому особу людини, якій належить біологічний матеріал, станом на зараз не встановили. Тому стверджувати, що слідчі вже знають безпосереднього виконавця атаки, поки не можна.

    Однак литовський слід привертає особливу увагу через інше масштабне розслідування, яке вже ведуть правоохоронці кількох країн Європи.

    Йдеться про серію диверсій із посилками, обладнаними саморобними вибухово-запалювальними пристроями, які відправляли з Литви у 2024 році.

    Дрон не просто опинився біля Ан-124 — він влучив у літак

    Перші повідомлення про інцидент створювали враження, що підозрілий безпілотник із вибухівкою лише виявили неподалік українського вантажного літака. Однак аналіз камер спостереження аеропорту суттєво змінив картину.

    За даними Die Zeit, відеозаписи показали, що апарат цілеспрямовано рухався в напрямку Ан-124 та врізався у крило українського літака. Вибухівка при цьому не здетонувала.

    Ця деталь принципово важлива: інцидент дедалі менше схожий на випадкову появу невідомого дрона поблизу стратегічного повітряного судна.

    Безпілотник був квадрокоптером приблизно розміром із мікрохвильову піч. За інформацією німецьких медіа, це був не звичайний серійний апарат. Його конструкція та модифікації ускладнювали виявлення стандартними системами контролю дронів. На борту містилася пластична вибухівка Semtex.

    Після удару вибуховий заряд, імовірно, від’єднався від апарата, тому його знайшли окремо.

    Саме неспрацювання вибухового механізму, схоже, запобігло значно серйознішим наслідкам.

    Німецькі ЗМІ повідомляли, що кількості та типу вибухівки могло вистачити для серйозного пошкодження літака. Особливе занепокоєння викликає те, що удар припав на район крила, де розташовуються паливні баки.

    Що тут робить Литва

    Саме знайдена ДНК відкриває найцікавіший напрямок розслідування.

    У липні 2024 року з Вільнюса були відправлені чотири посилки із саморобними вибухово-запалювальними пристроями. Дві прямували через DHL до Великої Британії, ще дві — автомобільним транспортом DPD до Польщі.

    Одна з них 20 липня 2024 року загорілася у вантажному центрі того самого аеропорту Лейпциг/Галле — буквально перед тим, як її мали завантажити на вантажний літак DHL, що виконував маршрут Вільнюс–Лейпциг–Велика Британія.

    Інша посилка загорілася наступного дня у вантажівці DPD у Польщі. Ще один пристрій спрацював на складі DHL у Бірмінгемі у Великій Британії. Четверта посилка не загорілася через несправність механізму і потрапила до рук правоохоронців, що дало слідчим можливість детально дослідити її конструкцію.

    Розслідування набуло міжнародного масштабу. Була створена спільна слідча група за участю Німеччини, Литви, Польщі, Нідерландів і Великої Британії під координацією Eurojust.

    І тут з’являється ключова деталь.

    Європейські слідчі встановили 22 підозрюваних у Литві та Польщі, які, за версією розслідування, могли діяти в інтересах російської військової розвідки. Частину справ у 2026 році вже передали до судів.

    Литовські правоохоронці окремо повідомляли, що у великому міжнародному розслідуванні встановлено щонайменше 16 громадян різних держав, яких підозрюють в організації, плануванні або сприянні терористичним злочинам у різних країнах.

    Тому збіг ДНК із матеріалом, який уже був зафіксований у Литві, потенційно може стати значно важливішою зачіпкою, ніж видається на перший погляд.

    Водночас наразі немає підтвердження, що знайдений генетичний профіль безпосередньо належить одному з обвинувачених у справі про вибухові посилки. Саме цю межу важливо не переходити до появи офіційних результатів слідства.

    Американська розвідка підозрює Росію

    Паралельно з німецьким розслідуванням з’явилася інформація про оцінки американських спецслужб.

    The Wall Street Journal із посиланням на американських посадовців повідомляв, що розвідувальна спільнота США вважає: за дроном із вибухівкою в Лейпцигу, ймовірно, стоїть Росія. Подібні оцінки американських джерел пізніше наводили й інші міжнародні медіа.

    Проте німецька влада поки публічно не оголосила Росію організатором конкретної атаки.

    Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт назвав інцидент проявом «професійного сценарію гібридної загрози» та заявив про необхідність посилити можливості країни для боротьби з безпілотниками.

    Тобто на цей момент варто розділяти дві речі: американські розвіддані вказують на ймовірну причетність Москви, але остаточного публічного висновку німецького слідства про замовника атаки ще немає.

    Російська сторона причетність заперечує.

    Чому саме Лейпциг

    Вибір аеропорту також може бути невипадковим.

    Лейпциг/Галле є одним із найважливіших вантажних авіаційних вузлів Німеччини. Після початку повномасштабного російського вторгнення він набув особливого значення і для української авіації.

    Antonov Airlines фактично закріпила тут свою присутність після того, як через війну стало неможливо нормально використовувати українську базу. У 2026 році компанія почала розбудовувати в Лейпцигу постійну інфраструктуру та власний ангар для технічного обслуговування Ан-124. Компанія експлуатує звідси парк із шести таких літаків.

    Аеропорт також використовується для військової логістики Німеччини та союзників по НАТО.

    Цікаво й те, що атака сталася практично на тому самому логістичному вузлі, де два роки тому спрацювала одна з посилок, які європейське слідство пов’язує з операцією в інтересах російської військової розвідки.

    У ту саму ніч стався ще один загадковий інцидент

    Історія не обмежилася одним дроном.

    Тієї ж ночі неподалік аеропорту вантажний літак DHL зіткнувся в повітрі з невідомим об’єктом. Літак зазнав незначних пошкоджень, але зміг безпечно приземлитися в Ганновері.

    Наразі остаточно не встановлено, чи був цей об’єкт другим безпілотником і чи пов’язаний він безпосередньо з атакою на Ан-124.

    Через кілька днів після подій у Лейпцигу ще два невідомі дрони помітили над військовою базою Бундесверу в Мехерніху. Військова поліція була приведена в готовність, а правоохоронці розпочали окреме розслідування.

    У сукупності ці події посилили дискусію в Німеччині про захист критичної інфраструктури від безпілотників.

    Від вибухових посилок до ударного дрона

    Саме цей аспект може виявитися найважливішим.

    У 2024 році європейські правоохоронці зіткнулися з диверсіями, де вибухові та запалювальні пристрої маскували під звичайні міжнародні посилки. У 2026 році в тому самому аеропорту з’явився вже озброєний безпілотник, який, за даними Die Zeit, фізично влучив в український транспортний літак.

    Європейські слідчі раніше встановили, що учасників мережі вибухових посилок могли вербувати через онлайн-месенджери, завдання розподіляли між різними людьми, а оплату часто здійснювали криптовалютою. За даними Eurojust, слідство підозрює, що операції виконувалися в інтересах військової розвідки Російської Федерації.

    Тепер знайдений на дроні генетичний матеріал створює потенційний міст між двома історіями.

    Проте остаточну відповідь мають дати німецькі та литовські слідчі. Поки достовірно відомо кілька речей: дрон був оснащений вибухівкою Semtex, він дістався українського Ан-124 і влучив у нього, заряд не здетонував, на апараті знайшли ДНК, яка вже фігурувала в Литві, а американська розвідка підозрює у причетності до операції Росію.

    Якщо ж слідству вдасться довести зв’язок знайденої ДНК із мережею виконавців попередніх диверсій, справа в Лейпцигу може перетворитися з окремого інциденту з безпілотником на один із найсерйозніших епізодів розслідування російських диверсій на території Європи за останні роки.

  • Німеччина вислала понад 80 російських дипломатів від початку війни: більшість підозрювали у шпигунстві

    Німеччина вислала понад 80 російських дипломатів від початку війни: більшість підозрювали у шпигунстві

    Штат російського посольства в Німеччині суттєво скоротився від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. За цей час Берлін вислав понад 80 російських дипломатів, значну частину яких німецька влада пов’язувала з розвідувальною діяльністю. Окрім дипломатів, з Німеччини з 2022 року видворили ще понад 300 громадян Росії.

    Про це повідомляє німецьке видання Bild із посиланням на дані Міністерства закордонних справ Німеччини.

    За інформацією видання, від лютого 2022 року Німеччина оголосила про видворення понад 80 російських дипломатів. Більшість із них, за оцінкою німецької сторони, були співробітниками російських спецслужб, які працювали під дипломатичним прикриттям.

    Таким чином, дипломатичний статус використовувався не лише для виконання офіційних представницьких функцій, а й, за версією німецьких органів, для здійснення розвідувальної діяльності на території ФРН.

    У Міністерстві закордонних справ Німеччини підтвердили, що чисельність персоналу російського посольства в Берліні за останні роки значно скоротилася. Водночас заходи Берліна не обмежувалися лише співробітниками дипломатичних установ.

    За даними німецького зовнішньополітичного відомства, починаючи з 2022 року Німеччина вислала загалом ще 313 громадян Росії. У цю кількість входять особи, які не мали дипломатичного статусу, але, за даними німецької влади, становили загрозу для безпеки країни або були причетні до діяльності, несумісної з перебуванням на її території.

    Останній відомий випадок висилання російського дипломата, про який пише Bild, стався у січні 2026 року. Тоді Німеччина оголосила персоною нон грата заступника військового аташе російського посольства в Берліні.

    Рішення ухвалили на тлі гучної справи щодо громадянки Німеччини українського походження Ілони В., яку німецьке слідство підозрює у співпраці з російськими спецслужбами.

    За версією слідства, жінка почала працювати на російську секретну службу ще в листопаді 2023 року. Після її затримання німецькі правоохоронці встановили зв’язок із представником російського дипломатичного відомства.

    Унаслідок цього заступник військового аташе посольства РФ був змушений залишити Німеччину. Берлін фактично продемонстрував, що дипломатичний статус не гарантуватиме захисту тим, кого німецька влада підозрює у діяльності на користь російських спецслужб.

    У Міністерстві закордонних справ Німеччини тоді наголошували на принциповій позиції Берліна щодо шпигунства. У німецькому уряді заявляли, що не мають наміру толерувати діяльність російських спецслужб на території країни, особливо якщо вона здійснюється під дипломатичним прикриттям.

    Скорочення російського дипломатичного корпусу в Німеччині відбувається на тлі загального погіршення відносин між Москвою та Берліном після початку повномасштабної війни Росії проти України.

    До 2022 року дипломатичні установи Росії в європейських країнах мали значно ширші можливості для роботи. Однак після початку повномасштабного вторгнення держави ЄС почали переглядати ставлення до російського дипломатичного персоналу, оскільки спецслужби низки країн заявляли про використання дипломатичних представництв РФ для розвідувальної діяльності.

    Особливу увагу європейські уряди приділяють так званим розвідникам під дипломатичним прикриттям. Такі співробітники формально можуть обіймати посади в посольствах або консульствах, однак паралельно виконувати завдання російських спецслужб.

    Німеччина в останні роки неодноразово заявляла про необхідність посилення протидії російському шпигунству. Причиною стали не лише класичні розвідувальні операції, а й ширша активність, яку європейські держави пов’язують із російською гібридною війною.

    Йдеться про спроби отримувати інформацію про військові об’єкти, оборонні підприємства, критичну інфраструктуру та виробників озброєння, а також про потенційні диверсії та вербування агентів.

    Останніми місяцями в Німеччині розслідують низку справ, пов’язаних із можливою діяльністю російських спецслужб. Зокрема, німецькі правоохоронці затримали громадянина України, якого підозрюють у зборі інформації для російської розвідки.

    За версією слідства, отримані ним дані могли бути пов’язані з підготовкою Росією замаху на керівника німецького виробника безпілотників Donaustahl.

    Подібні випадки фіксують і в інших європейських державах. На кордоні Сербії та Угорщини раніше затримали двох громадян Росії, яких підозрюють у підготовці диверсії на оборонному об’єкті в Німеччині. За версією слідства, вони могли діяти за винагороду та виконувати завдання, пов’язані з російськими спецслужбами.

    Італія також вживала заходів проти російських дипломатів. Раніше Рим вислав двох російських військових аташе на тлі шпигунського скандалу.

    Таким чином, ситуація навколо російського посольства в Берліні є частиною масштабнішого процесу скорочення дипломатичної присутності РФ у Європі. Водночас європейські країни дедалі більше розглядають російську розвідувальну активність як елемент ширшої гібридної загрози.

    Для Німеччини це питання має особливе значення через її роль у підтримці України. Російські спецслужби можуть намагатися отримувати інформацію про постачання озброєння, виробництво військової техніки та оборонні проєкти, а також чинити тиск на компанії та людей, залучених до допомоги Україні.

    Зменшення кількості російських дипломатів, яких Берлін вважає потенційно пов’язаними з розвідувальною діяльністю, є одним із заходів, спрямованих на обмеження можливостей російських спецслужб працювати під офіційним прикриттям.

    Водночас німецька влада продовжує стежити за діяльністю російських представників та осіб, яких підозрюють у співпраці з Москвою. Нові кримінальні провадження свідчать про те, що загроза шпигунства та диверсій у ФРН залишається актуальною.

  • Європі загрожує дефіцит газу взимку: запаси впали до мінімуму

    Європі загрожує дефіцит газу взимку: запаси впали до мінімуму

    Запаси природного газу в країнах Європейського Союзу опустилися до рівня, який може створити додаткові ризики для енергетичної безпеки блоку напередодні опалювального сезону. Наразі європейські газові сховища заповнені значно менше, ніж у середньому за останні роки, а особливе занепокоєння викликає ситуація в Німеччині, яка має найбільші потужності зі зберігання газу в ЄС.

    Про це пише Politico.

    За даними видання, традиційна модель підготовки Європи до зими цього року опинилася під тиском. У нормальних умовах трейдери та комунальні підприємства протягом літа закуповують природний газ за відносно низькими цінами, закачують його до підземних сховищ, а взимку використовують або продають його в період підвищеного попиту. Такий підхід дозволяє ринку одночасно забезпечувати необхідні запаси та отримувати прибуток від сезонної різниці цін.

    Однак цього року ситуація змінилася. Вартість газу в літній період виявилася вищою, ніж очікували учасники ринку, що зробило активне поповнення сховищ менш привабливим з економічної точки зору. На ситуацію вплинули одразу кілька факторів, серед яких геополітична нестабільність, війна на Близькому Сході та зміни клімату.

    За останніми даними, газові сховища країн Євросоюзу заповнені приблизно на 58% від загальної місткості. Це приблизно на 16% нижче за середній рівень заповнення за останні п’ять років. Крім того, нинішній показник є найнижчим для цього періоду з 2011 року.

    Такий рівень запасів викликає занепокоєння напередодні холодного сезону, адже взимку споживання газу традиційно різко збільшується. Насамперед це стосується опалення житлових будинків, роботи промислових підприємств та виробництва електроенергії в окремих країнах.

    Водночас у Європейській комісії не вважають, що Євросоюзу безпосередньо загрожує фізична нестача газу цієї зими. Представники ЄК заявляють, що блок має достатньо інструментів для забезпечення енергетичної безпеки та продовжує стежити за ситуацією на ринку.

    Однак окремі аналітики оцінюють перспективи більш обережно. За розрахунками енергетичної компанії Rapidan, до листопада європейські газові сховища можуть бути заповнені лише приблизно на 65% від їхньої загальної місткості.

    Якщо такий сценарій справдиться, Європі буде складніше виконати встановлені перед початком опалювального сезону цілі щодо накопичення газу. Аналітики зазначають, що для прискорення закачування ЄС може знадобитися підвищити ціну, яку він готовий платити за природний газ. Це зробило б європейський ринок привабливішим для постачальників і стимулювало б додаткові обсяги поставок.

    Водночас вищі ціни на газ створюють іншу проблему. Якщо європейські країни будуть змушені активніше конкурувати за обмежені обсяги палива на світовому ринку, це може призвести до подальшого подорожчання газу. У результаті збільшаться витрати не лише держав та енергетичних компаній, а й промисловості та домогосподарств.

    Особливе місце в цій ситуації займає Німеччина. За останніми даними, у серпні її газові сховища були заповнені лише приблизно на 47% від загальної національної місткості. Це, за даними Politico, найнижчий рівень заповнення з моменту початку ведення відповідної статистики.

    Ситуація в Німеччині має значення далеко за межами самої країни. Газові сховища ФРН є одними з найбільших у Європі, а їхня сумарна місткість становить понад 20% від загальної місткості сховищ у всьому Євросоюзі.

    Саме тому проблеми з накопиченням газу в Німеччині можуть вплинути на весь європейський енергетичний ринок. Якщо Берлін не зможе достатньо швидко наростити запаси, йому доведеться активніше закуповувати газ у період, коли попит зростатиме. Це може створити додатковий тиск на ціни та посилити конкуренцію між європейськими державами за поставки.

    Politico називає Німеччину однією з найбільш вразливих країн ЄС у цьому питанні саме через масштаб її економіки та розмір газової інфраструктури. Будь-які серйозні перебої з постачанням або недостатній рівень запасів у ФРН можуть мати наслідки для сусідніх держав, оскільки європейський газовий ринок значною мірою взаємопов’язаний.

    У разі дефіциту Німеччина може бути змушена активніше купувати газ на спотовому ринку. Якщо одночасно зростатиме попит в інших європейських країнах, це може спричинити подальше підвищення цін у всьому блоці.

    Попри це, німецьке Міністерство енергетики наразі не пішло на пряме втручання в роботу ринку. Відомство визнало, що поточний рівень запасів є історично низьким, однак відмовилося зобов’язувати державні компанії закуповувати газ за нинішніми цінами.

    Таким чином, Берлін фактично залишає рішення про темпи закупівлі газу учасникам ринку, розраховуючи на подальше поповнення сховищ упродовж найближчих місяців.

    Для Європи ситуація є особливо складною через те, що після початку повномасштабної війни Росії проти України ЄС значно скоротив залежність від російського трубопровідного газу. Європейські країни збільшили імпорт скрапленого природного газу, наростили поставки з Норвегії та інших країн і намагалися диверсифікувати джерела енергопостачання.

    Однак така диверсифікація не усуває ризику цінових коливань. Європа конкурує за скраплений газ із країнами Азії, а будь-які геополітичні конфлікти, перебої з видобутком чи транспортуванням енергоресурсів можуть швидко позначитися на вартості палива.

    Додатковим фактором невизначеності залишається ситуація на Близькому Сході. Будь-яке загострення в регіоні може впливати на глобальні енергетичні ринки та збільшувати вартість транспортування і постачання енергоресурсів.

    Водночас остаточні наслідки нинішнього рівня запасів залежатимуть від погоди взимку. Теплий сезон може дозволити Європі пройти опалювальний період без серйозних проблем, тоді як тривала холодна погода різко збільшить споживання газу та посилить тиск на запаси.

    Тому нинішній рівень заповнення сховищ не означає автоматичного виникнення дефіциту взимку. Однак низькі запаси залишають Європу з меншим запасом міцності у випадку різкого похолодання, перебоїв із постачанням або нового стрибка цін на світовому ринку.

    Раніше генеральний директор найбільшого європейського постачальника природного газу Equinor заявляв, що Європа, ймовірно, не встигне заповнити газові сховища до 80% до початку зими. Такий рівень традиційно розглядається як важливий орієнтир для підготовки до опалювального сезону.

    Крім того, нещодавно повідомлялося про зміни в структурі газового імпорту окремих країн Європи. Зокрема, Бельгія збільшила залежність від імпорту російського скрапленого природного газу на тлі змін на світовому енергетичному ринку та наслідків війни на Близькому Сході.

    Таким чином, Європа входить у другу половину літа з помітно нижчими, ніж зазвичай, запасами природного газу. Безпосередньої загрози нестачі палива Єврокомісія наразі не бачить, проте ситуація залишатиметься залежною від темпів закачування газу, світових цін, доступності імпортних поставок та погодних умов у холодний період. Особливу увагу в найближчі місяці буде прикуто до Німеччини, оскільки її газові сховища мають величезне значення для стабільності всього європейського енергетичного ринку.

  • Заморожені активи РФ можуть передати під контроль ЄС

    Заморожені активи РФ можуть передати під контроль ЄС

    Колишні високопосадовці Німеччини, Франції та США закликали Європейський Союз передати заморожені російські активи, що зберігаються в бельгійському депозитарії Euroclear, під управління спеціально створеної структури ЄС. На їхню думку, такий крок дозволить зменшити ризики для Бельгії та водночас використати російські кошти для посилення позицій України.

    Про це повідомляє Frankfurter Allgemeine Zeitung.

    Йдеться про близько 210 млрд євро активів Центрального банку Росії, які були заморожені в Європейському Союзі після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Значна частина цих коштів перебуває саме в Euroclear у Бельгії.

    За даними видання, наприкінці 2025 року Бельгія виступила проти прямої передачі заморожених російських активів Україні. Однією з головних причин стали побоювання щодо можливих юридичних та фінансових наслідків для країни, якщо Росія спробує домогтися компенсації або вжити інших заходів у відповідь.

    Замість використання самого тіла заморожених активів Євросоюз погодив для України кредит у розмірі 90 млрд євро на 2026–2027 роки. При цьому витрати, пов’язані з обслуговуванням такого фінансування, зрештою покладаються на європейські бюджети.

    Тепер колишні представники влади трьох країн запропонували альтернативний механізм, який, на їхню думку, може дозволити використати російські кошти без того, щоб Бельгія залишалася єдиною стороною, яка несе основні ризики.

    Ініціаторами пропозиції стали колишня міністерка оборони Німеччини та екслідерка Християнсько-демократичного союзу Аннегрет Крамп-Карренбауер, колишня міністерка Франції з європейських справ Наталі Луазо та Даліп Сінгх — колишній заступник радника з національної безпеки США та експерт із санкцій, який працював в адміністрації президента Джо Байдена.

    У спільній заяві вони закликали ЄС негайно передати заморожені кошти Центрального банку РФ новому адміністратору, який діятиме від імені Європейського Союзу.

    На їхню думку, це дозволить позбавити Бельгію статусу держави, яка фактично сама відповідає за значну частину російських активів і потенційні наслідки їхнього використання.

    «Європейський союз має негайно передати заморожені кошти Центрального банку Росії новому адміністратору ЄС. Тоді Бельгії більше не доведеться боятися “російського примусу”», — йдеться у заяві.

    Ідея полягає у тому, щоб централізувати управління активами на рівні Євросоюзу. У такому разі відповідальність за рішення щодо їх використання була б розподілена між країнами-членами, а не концентрувалася переважно на Бельгії.

    Одним із головних аргументів колишніх чиновників є зміна політичної ситуації навколо війни. Вони вважають, що зараз існує певне «вікно можливостей» для ухвалення рішення щодо російських активів.

    На їхню думку, російська економіка дедалі сильніше відчуває наслідки війни та міжнародних санкцій, тоді як Україна та її союзники повинні продовжувати пошук ресурсів для підтримки української оборони.

    Крамп-Карренбауер вважає, що передача російських активів під контроль ЄС могла б посилити переговорні позиції України.

    За її словами, якщо Росія побачить, що Україна та її союзники отримують додатковий довгостроковий ресурс для продовження опору, Москва може переглянути розрахунок на те, що західна підтримка Києва рано чи пізно припиниться.

    «Якщо ЄС зараз передасть російські активи Києву, Путін зрозуміє, що продовжувати так само, поки в України та її союзників не закінчаться гроші, безнадійно. Це може підвищити його готовність погодитися на припинення вогню», — пояснила вона.

    Ще одним аргументом є майбутня потреба України у фінансуванні. Кредит ЄС на 90 млрд євро розрахований на 2026 та 2027 роки, однак після його використання питання подальшої фінансової підтримки Києва знову стане критичним.

    Автори пропозиції вважають, що відкладання рішення щодо заморожених російських активів може послабити позиції України у майбутньому.

    Якщо європейські країни не знайдуть довгострокового механізму фінансування, Росія, на їхню думку, може отримати додатковий стимул затягувати війну в очікуванні скорочення західної допомоги.

    Саме тому колишні чиновники пропонують ухвалити рішення щодо активів зараз, коли ЄС ще має можливість визначити правила їхнього використання.

    Окремо автори заяви звертають увагу на майбутні президентські вибори у Франції.

    Вони побоюються, що після завершення президентського терміну Еммануеля Макрона зовнішньополітичний курс Франції може змінитися, а нове керівництво країни може займати менш прихильну до України позицію.

    Серед потенційних політичних сил, які можуть вплинути на французьку політику, згадується «Національне об’єднання» Марін Ле Пен.

    «Існує небезпека того, що Франція може перестати бути одним із найважливіших союзників України після Макрона», — сказала Крамп-Карренбауер.

    На її думку, саме тому рішення щодо російських активів варто ухвалити до того, як політична ситуація в ключових країнах Європи може змінитися.

    Ще один аргумент стосується політики США та президента Дональда Трампа.

    Крамп-Карренбауер звернула увагу на можливість використання заморожених російських активів у потенційних американсько-російських домовленостях.

    У публікації йдеться про неофіційний мирний план із 28 пунктів, який, за повідомленнями, міг обговорюватися переговорниками восени 2025 року. Зокрема, у 14-му пункті нібито передбачалося використання 100 млрд доларів із заморожених російських активів для відновлення України під американським управлінням. Частина прибутку від таких інвестицій мала б надходити США, а інша частина коштів могла бути спрямована на спільні американсько-російські проєкти.

    Крамп-Карренбауер припустила, що якщо ЄС візьме заморожені активи під власний контроль, це унеможливить їхнє використання в інших домовленостях без погодження з європейськими країнами.

    «Дехто каже, що Трамп хоче використати ці гроші для фінансування угод між Америкою та Росією. Якщо ж ЄС візьме їх під свій контроль зараз, то вони будуть захищені від доступу Путіна або Трампа», — зазначила вона.

    На її думку, це також може посилити позиції європейців та України під час майбутніх переговорів про завершення війни.

    Окремо автори пропозиції згадують внутрішньополітичну ситуацію в Німеччині.

    Вони вважають, що використання заморожених російських активів для фінансування підтримки України могло б послабити аргументи ультраправої «Альтернативи для Німеччини».

    Представники цієї політичної сили регулярно критикують допомогу Україні та заявляють, що німецькі платники податків не повинні фінансувати війну, яка безпосередньо не стосується Німеччини.

    Якщо ж значна частина фінансування української оборони та відновлення здійснюватиметься за рахунок російських активів, урядам європейських країн буде простіше пояснювати виборцям необхідність підтримки Києва.

    Водночас Європейський Союз уже використовує прибутки, отримані від заморожених російських активів, для підтримки України.

    Раніше глава Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС направить Україні 1,4 млрд євро доходів від заморожених російських активів. За її словами, ці кошти мають бути спрямовані, зокрема, на оборонні потреби України.

    Однак використання самих активів Центрального банку РФ залишається значно складнішим юридичним і політичним питанням. Саме тому пропозиція створити окремого адміністратора ЄС покликана знайти механізм, який дозволив би розподілити ризики між державами-членами та водночас забезпечити Україні доступ до значно більшого фінансового ресурсу.

    Таким чином, питання заморожених російських активів може знову опинитися в центрі європейських дискусій. Йдеться про сотні мільярдів євро, які потенційно можуть суттєво вплинути на здатність України продовжувати оборону та фінансувати відновлення. Водночас остаточне рішення залежатиме від готовності країн ЄС погодитися на механізм, який дозволить використати ці кошти без створення неприйнятних юридичних і фінансових ризиків для окремих держав.

  • Німеччину стривожили дрони біля секретного військового об’єкта: там ремонтують Patriot

    Німеччину стривожили дрони біля секретного військового об’єкта: там ремонтують Patriot

    У німецькому місті Мехерніх, де розташований важливий військовий об’єкт Бундесверу та проводиться технічне обслуговування й ремонт систем протиповітряної оборони Patriot, зафіксували серію підозрілих польотів безпілотників. Німецькі правоохоронці розглядають версію про можливе незаконне спостереження за військовим об’єктом.

    Про це повідомляє Tagesschau.

    Мехерніх розташований у регіоні Ейфель, на південний захід від Бонна. Саме там знаходиться один із важливих логістичних об’єктів німецьких збройних сил. На території бази розміщений захищений підземний об’єкт, розташований приблизно на 130-метровій глибині. На площі близько 30 тисяч квадратних метрів зберігається обладнання та запасні частини для військової техніки Бундесверу.

    Об’єкт має стратегічне значення для німецької армії, оскільки є одним із ключових елементів її логістичної мережі. Водночас особливу увагу до нього привертає те, що саме в Мехерніху працюють фахівці, які займаються технічним обслуговуванням і ремонтом американських зенітно-ракетних комплексів Patriot, що перебувають на озброєнні Німеччини.

    У Бундесвері цей об’єкт називають «верф’ю Patriot». За даними німецьких ЗМІ, ймовірно, це унікальний для Європи центр такого типу.

    На тлі цього нещодавно над військовим об’єктом зафіксували низку польотів безпілотників. За інформацією журналістів, минулого тижня в ніч із п’ятниці на суботу охоронці об’єкта помітили загалом шість випадків прольоту дронів. Інциденти відбувалися в період із 22:00 до 05:00.

    Особливу увагу правоохоронців привернув останній зафіксований випадок. Поліцейські районного управління поліції Еускірхена, яких заздалегідь попередили про можливі польоти, перебували неподалік і, за даними розслідування, самі стали свідками щонайменше одного прольоту безпілотника.

    Згідно з конфіденційним поліцейським звітом, один із дронів навіть ненадовго кружляв над службами екстреної допомоги, які перебували на місці.

    Інцидент також зафіксувала військова поліція Бундесверу. За даними звіту, військовослужбовці спостерігали за безпілотником із відстані близько 40 метрів.

    Попередня оцінка військової поліції полягає в тому, що ймовірно йшлося про безпілотник Fly-380 VTOL. Це великий безпілотний літальний апарат із вертикальним зльотом і посадкою. Заявлений розмах його крил становить близько 3,8 метра, а дальність польоту може сягати приблизно 400 кілометрів. Такий апарат здатний розвивати швидкість до 150 км/год і перевозити понад 10 кілограмів корисного навантаження.

    Водночас сам факт використання саме такого типу дрона поки не є остаточно встановленим. Правоохоронці продовжують з’ясовувати, хто керував безпілотниками та з якою метою вони перебували над військовим об’єктом.

    Дрони Fly-380 VTOL можуть використовуватися для цілком законних цивільних завдань. Зокрема, їх застосовують для геодезичних і картографічних робіт, моніторингу територій, охорони кордонів та виконання завдань у важкодоступних районах.

    Однак німецькі слідчі не вважають, що зафіксовані польоти можна просто пояснити випадковим проведенням геодезичних робіт. За даними журналістів, попереднє розслідування не виявило ознак того, що безпілотник помилково виконував цивільне завдання.

    Тому правоохоронці розглядають іншу версію — навмисне спостереження за військовим об’єктом. Поліція перевіряє підозри щодо можливого несанкціонованого фотографування або відеозйомки військової інфраструктури, озброєння чи закритих зон.

    До розслідування залучені не лише місцеві правоохоронці. За даними німецьких ЗМІ, участь у перевірці беруть Управління кримінальної поліції землі Північний Рейн-Вестфалія, федеральні органи безпеки, військова контррозвідка та Об’єднаний центр захисту від дронів у Берліні.

    Наразі слідчі не встановили, хто стоїть за підозрілими польотами. Також немає підтверджень того, що до них причетна конкретна іноземна держава. Водночас сама поява безпілотників над об’єктом, де ремонтуються системи Patriot і зберігається військове обладнання, викликає серйозне занепокоєння німецьких органів безпеки.

    Особливої актуальності ця історія набуває на тлі інших інцидентів із безпілотниками в Німеччині. У ніч проти 5 серпня біля українського літака в аеропорту «Лейпциг/Галле» виявили дрон, оснащений вибухівкою та детонатором. За даними німецьких ЗМІ, йшлося про літак «Антонов», який, імовірно, належить українській стороні.

    Цей інцидент нині розслідує Генеральна прокуратура Німеччини. Американська розвідка, за даними західних ЗМІ, пов’язує дрон із Росією. Москва при цьому заперечує свою причетність та називає звинувачення провокацією.

    Таким чином, німецькі силовики одночасно розслідують кілька інцидентів, пов’язаних із підозрілою активністю безпілотників. У випадку Мехерніха головна увага зосереджена на можливому зборі розвідувальної інформації про військовий об’єкт.

    Остаточні висновки про походження дронів, їхнього оператора та мету польотів німецькі правоохоронці поки не зробили. Розслідування триває.

  • Росія заперечила причетність до дрона з вибухівкою біля українського літака

    Росія заперечила причетність до дрона з вибухівкою біля українського літака

    Посольство Росії в Берліні заперечує будь-яку причетність Москви до інциденту з дроном, оснащеним вибухівкою, який виявили в аеропорту «Лейпциг/Галле» поблизу українського вантажного літака.

    У російському дипломатичному представництві заявили, що версія про причетність Росії нібито є «поспішно сфабрикованою провокацією», яка, за твердженням Москви, відповідає інтересам України та «мілітаристського крила європейського політичного істеблішменту».

    Російське посольство також звинуватило німецьку сторону в нібито розгортанні «нової хвилі антиросійської істерії». У дипломатичному представництві заявили, що шкодують через «безпідставні звинувачення» на адресу Росії.

    Водночас німецькі правоохоронці продовжують розслідувати інцидент. Генеральна прокуратура Німеччини займається справою щодо безпілотника, який був оснащений вибуховим пристроєм і детонатором та який виявили на території вантажного термінала аеропорту.

    Інцидент стався в ніч проти 5 серпня. Під час перевірки території поблизу українського літака співробітники служб безпеки виявили безпілотник із вибухівкою. За повідомленнями німецьких ЗМІ, дрон знаходився неподалік літака «Антонов», який, імовірно, належить українській стороні.

    Виявлення вибухового пристрою спричинило тимчасове призупинення роботи аеропорту та посилені заходи безпеки. До місця події прибули правоохоронці та сапери, які знешкодили небезпечний предмет.

    Особливу увагу до інциденту привернула інформація про можливу причетність Росії. За даними американської розвідки, яку цитують західні ЗМІ, зібрані розвідувальні дані пов’язують цей дрон із Росією.

    Таким чином, наразі існують дві протилежні позиції. Американська розвідка пов’язує інцидент із російською стороною, тоді як Москва категорично заперечує свою причетність і називає звинувачення провокацією.

    Окремі німецькі політики також публічно припускають, що за інцидентом може стояти Росія. Водночас німецькі правоохоронні органи поки не оголосили остаточних висновків щодо того, хто саме доставив безпілотник на територію аеропорту та якою була мета операції.

    Для Німеччини інцидент має особливе значення через місце, де було виявлено дрон. Аеропорт «Лейпциг/Галле» є важливим вантажним авіаційним вузлом, а українські літаки «Антонов» регулярно використовують його для вантажних перевезень.

    Наявність вибухового пристрою неподалік від великого транспортного літака могла створити серйозну загрозу для повітряного судна, персоналу та інфраструктури аеропорту. Саме тому німецькі слідчі намагаються встановити походження безпілотника, вибухівки та детонатора, а також з’ясувати, хто міг організувати його доставку.

    Інцидент також розглядається на тлі зростання занепокоєння європейських держав щодо можливих диверсій та інших гібридних операцій, пов’язаних із Росією. Німецькі посадовці раніше наголошували на необхідності посилення захисту критичної інфраструктури та транспортних об’єктів.

    Водночас остаточно пов’язувати інцидент із Росією без завершення німецького розслідування наразі передчасно. Американська розвідувальна оцінка є важливим елементом справи, але остаточну юридичну оцінку мають дати німецькі правоохоронні органи.

    Російська сторона вже сформулювала свою позицію: Москва відкидає будь-яку причетність до інциденту та стверджує, що звинувачення на її адресу є частиною антиросійської кампанії. Тим часом Генеральна прокуратура Німеччини продовжує встановлювати всі обставини появи дрона з вибухівкою в аеропорту «Лейпциг/Галле».

  • Дрон із вибухівкою біля українського літака в Німеччині: розвідка США пов’язала інцидент із Росією

    Дрон із вибухівкою біля українського літака в Німеччині: розвідка США пов’язала інцидент із Росією

    Американська розвідка пов’язала з Росією інцидент в аеропорту Лейпциг/Галле в Німеччині, де біля українського вантажного літака Ан-124 виявили безпілотник із вибуховим пристроєм. За даними американських чиновників, ознайомлених із розвідувальними матеріалами, до інциденту може бути причетна російська влада.

    Про це повідомляє The Wall Street Journal.

    Співрозмовники видання, які мають доступ до американських розвідувальних звітів щодо події, стверджують, що зібрані дані вказують саме на Росію. Водночас остаточне розслідування інциденту ще триває, тому американська оцінка наразі не означає офіційно встановленої вини російської сторони.

    На можливу російську причетність також звертали увагу німецькі засоби масової інформації. Водночас міністр внутрішніх справ Німеччини Олександр Добріндт поки утримується від прямого звинувачення Росії. За його словами, слідство має встановити, чи могли до інциденту бути причетні іноземні держави. Саму подію німецький посадовець назвав новим сценарієм загрози.

    Інцидент стався в ніч на 5 серпня в аеропорту Лейпциг/Галле. Роботу летовища тимчасово призупинили після того, як у захищеній зоні поблизу українського вантажного літака виявили підозрілий безпілотник. Аеропорт є важливим логістичним вузлом, який використовується, зокрема, для вантажних перевезень українською компанією «Антонов», а також пов’язаний із перевезеннями для німецьких військових та партнерів НАТО.

    Безпілотник знаходився лише за кілька метрів від українського Ан-124. На ньому виявили вибуховий пристрій. За даними німецьких правоохоронців, вибухівка могла бути виготовлена із Semtex. Пристрій не вибухнув через несправність детонатора, після чого його вилучили фахівці саперного підрозділу.

    Таким чином, потенційна атака могла мати серйозні наслідки для авіації. Український Ан-124 є великим транспортним літаком, а розміщення вибухового пристрою поруч із ним у контрольованій зоні аеропорту створювало ризик пошкодження повітряного судна та іншої інфраструктури.

    На момент виявлення безпілотника німецькі служби не мали остаточної інформації про те, хто саме його доставив і з якою метою. Саме тому правоохоронці розглядають можливість причетності іноземної держави, а також перевіряють інші версії.

    Ситуація стала ще серйознішою через інший інцидент, який стався тієї ж ночі. Другий невідомий об’єкт зіткнувся з вантажним літаком DHL, після чого повітряне судно отримало незначні пошкодження та змогло здійснити посадку в Ганновері. Німецькі служби перевіряють, чи пов’язані ці випадки між собою.

    Спочатку з’являлися повідомлення про те, що український Ан-124 міг перевозити боєприпаси та саме тому стати потенційною ціллю. Однак цю версію згодом спростували німецькі офіційні джерела. За повідомленнями німецьких ЗМІ, літак раніше міг перевозити боєприпаси, але на момент інциденту він перебував без такого вантажу.

    Особливу увагу до події привертає географія та характер інциденту. Лейпцигський аеропорт розташований далеко від лінії фронту й використовується як важливий вузол для міжнародних вантажних перевезень. Тому використання безпілотника з вибухівкою на території такого об’єкта може свідчити про спробу атакувати не лише конкретний літак, а й створити загрозу для критично важливої транспортної інфраструктури.

    Американська розвідка вважає, що за інцидентом може стояти Росія. Якщо ця оцінка буде підтверджена німецьким розслідуванням, подія матиме значний міжнародний резонанс, оскільки йдеться про потенційну диверсію на території держави НАТО.

    Водночас наразі важливо не ототожнювати розвідувальну оцінку США з остаточним висновком слідства. Німецькі правоохоронці продовжують встановлювати обставини появи безпілотника, його маршрут, походження вибухового пристрою та можливих організаторів.

    Росія, зі свого боку, заперечує причетність до інциденту. Російське посольство в Берліні назвало звинувачення на адресу Москви провокацією.

    Інцидент у Лейпцигу відбувається на тлі зростання уваги європейських країн до диверсій, шпигунства та використання безпілотників поблизу стратегічних об’єктів. Саме тому німецька влада розглядає подію як потенційно новий рівень загрози для безпеки країни.

    Якщо російське походження операції буде підтверджено, це стане черговим випадком, коли інфраструктура європейської країни могла бути використана для проведення операції, пов’язаної з війною Росії проти України. Наразі ж остаточна відповідь на питання про організаторів має бути встановлена в межах німецького розслідування.

  • Німеччина перевіряє “російський слід” після інциденту з дроном біля українського Ан-124

    Німеччина перевіряє “російський слід” після інциденту з дроном біля українського Ан-124

    Німецькі правоохоронці розслідують інцидент із безпілотником, який виявили поблизу українського вантажного літака Ан-124 “Руслан” в аеропорту Лейпцига. Однією з основних версій слідства є можлива причетність Росії до події, хоча офіційних доказів цього наразі не оприлюднено. Через серйозність ситуації до розслідування залучили антитерористичні підрозділи, а перебіг справи перебуває під увагою НАТО.

    Про це повідомляє The Guardian із посиланням на німецькі джерела. За інформацією видання Die Zeit, інцидент стався в ніч на 5 серпня. Поблизу українського транспортного літака “Антонов” було виявлено модифікований безпілотник із вибуховим пристроєм. Через потенційну загрозу роботу аеропорту Лейпцига тимчасово призупинили, а низку рейсів перенаправили до інших аеропортів.

    Розслідуванням займаються антитерористичний підрозділ прокуратури Дрездена та поліція федеральної землі Саксонія. Слідчі вивчають кілька можливих версій, серед яких імовірна спроба диверсії або атаки на український літак, що перебував на території Німеччини.

    Під час цього ж інциденту стався ще один незвичайний випадок. Після відновлення роботи аеропорту вантажний літак DHL після зльоту зіткнувся з невідомим літаючим об’єктом. Екіпаж благополучно приземлився в Ганновері, де під час огляду фахівці виявили незначні пошкодження повітряного судна. За даними слідства, другий невстановлений об’єкт міг перебувати в повітрі одночасно з безпілотником, знайденим біля українського літака.

    У НАТО підтвердили, що поінформовані про ситуацію та уважно стежать за ходом розслідування. В Альянсі поки не роблять висновків щодо можливої відповідальності будь-якої сторони до завершення роботи німецьких правоохоронців.

    Посол України в Німеччині Олексій Макеєв висловив припущення, що за інцидентом може стояти Росія. Водночас він не навів доказів на підтвердження цієї версії, а Кремль наразі не коментував подію.

    Подібної думки дотримуються і окремі німецькі політики. Голова парламентського комітету з нагляду за розвідкою Марк Генріхманн припустив, що потенційною ціллю могла бути компанія, діяльність якої має стратегічне значення для України. Він наголосив, що якщо причетність Росії буде доведена, це може свідчити про новий рівень ескалації.

    Речник партії “Зелені” з питань парламентського контролю за спецслужбами Константін фон Нотц заявив, що у разі підтвердження російського сліду йтиметься не лише про терористичний акт, а й про прояв державного тероризму проти Німеччини та її громадян.

    Наразі слідчі продовжують збирати докази та аналізувати всі обставини події. Остаточних висновків щодо походження безпілотника, його завдання та можливих організаторів інциденту правоохоронні органи Німеччини поки не оприлюднили. Це означає, що версія про причетність Росії залишається однією з робочих, але на цьому етапі офіційно не підтверджена.

  • У Відні пройшли таємні переговори щодо війни в Україні

    У Відні пройшли таємні переговори щодо війни в Україні

    У столиці Австрії відбулися неофіційні переговори щодо можливого завершення війни між Росією та Україною. У зустрічі взяли участь колишні високопосадовці Великої Британії, Франції, Німеччини та Росії, які обговорювали потенційні сценарії мирного врегулювання.

    Про це повідомляє Bloomberg.

    За інформацією агентства, переговори відбулися у Відні в липні, однак точну дату зустрічі співрозмовники журналістів не розкривають. Основною темою дискусії стали можливі умови для майбутніх мирних переговорів, які могли б сприяти завершенню російсько-української війни.

    До складу учасників увійшли колишній радник Великої Британії з питань національної безпеки Тім Барроу, колишній державний секретар Міністерства закордонних справ Німеччини Маркус Едерер, французький дипломат П’єр Вімон, а також колишній високопосадовець Кремля, ім’я якого не розголошується.

    Після появи інформації про зустріч офіційні коментарі були стриманими. Тім Барроу та Міністерство закордонних справ Франції не відповіли на запити журналістів. Водночас у МЗС Німеччини заявили, що їм нічого не відомо про такі переговори, наголосивши, що вони не проводилися від імені відомства чи за його координації.

    Речник Кремля Дмитро Пєсков також утримався від коментарів щодо повідомлень про неофіційну зустріч.

    У Bloomberg зазначають, що подібні контакти між колишніми чиновниками та представниками аналітичних центрів є поширеною практикою так званої “неофіційної дипломатії”. Такі дискусії не мають офіційного мандату й не представляють позицію урядів, однак дозволяють обмінюватися ідеями, які згодом можуть бути передані офіційним дипломатичним каналам.

    За даними агентства, головною метою таких зустрічей є пошук можливих підходів до врегулювання складних міжнародних конфліктів без формальних політичних зобов’язань.

    Нагадаємо, раніше президент Азербайджану Ільхам Алієв повідомив про ще одну неофіційну зустріч колишніх високопосадовців Німеччини та Росії, яка відбулася в Баку. За його словами, учасники також обговорювали можливі шляхи припинення війни Росії проти України.