Gorchitsa.info

Позначка: Офіс Генерального прокурора

  • Нова підозра Коломойському: слідство заявляє про схему на понад 100 млн грн із коштами ПриватБанку

    Нова підозра Коломойському: слідство заявляє про схему на понад 100 млн грн із коштами ПриватБанку

    Українському бізнесмену Ігорю Коломойському повідомили про нову підозру у справі, пов’язаній із заволодінням коштами одного з найбільших банків країни — ПриватБанку. За даними слідства, йдеться про суму понад 100 мільйонів гривень, яку, за версією правоохоронців, було виведено через фінансові схеми ще у 2014 році.

    Про нові епізоди кримінального провадження повідомили Служба безпеки України та Офіс Генерального прокурора. У відомствах заявили, що задокументували додаткові факти діяльності колишнього бенефіціарного власника фінансової установи. Хоча ім’я підозрюваного офіційно не називається, за даними медіа, йдеться саме про Ігоря Коломойського.

    Слідство вважає, що у 2014 році було реалізовано схему незаконного заволодіння коштами банку через механізм кредитування підконтрольних компаній. За версією правоохоронців, підприємства отримували значні кредити без належного забезпечення і без реальної господарської діяльності. Надалі ці кошти проходили через розгалужену мережу юридичних і фізичних осіб, що дозволяло створювати видимість законних фінансових операцій.

    У Службі безпеки України зазначають, що кінцевою метою таких дій було виведення коштів на рахунки осіб, які могли бути організаторами схеми. Зокрема, за матеріалами справи, частина фінансових ресурсів була перерахована на особисті рахунки під виглядом виконання договірних зобов’язань. Один із таких епізодів стосується переказу значної суми коштів у грудні 2014 року з підконтрольного підприємства.

    Правоохоронці також повідомляють, що джерелом коштів були кредитні ресурси банку, які використовувалися у схемі так званого перекредитування. Такий механізм дозволяв не лише виводити гроші, а й маскувати їхній рух через фінансову систему. До реалізації схеми, за попередніми даними, могли бути залучені службові особи банку, керівники підприємств та інші учасники, які забезпечували транзит активів і оформлення документів.

    Слідчі кваліфікують дії за частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України — шахрайське заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, вчинене у складі організованої групи. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років.

    У правоохоронних органах наголошують, що досудове розслідування триває, а всі обставини справи мають бути встановлені в межах законної процедури. Водночас відповідно до Конституції України особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в суді.

    Це не перша підозра, висунута Ігорю Коломойському. Із вересня 2023 року він перебуває під вартою в межах іншого кримінального провадження, пов’язаного з підозрами у шахрайстві та легалізації коштів. Крім того, у травні 2024 року йому також було оголошено підозру у справі про можливу причетність до організації замовного вбивства.

    Справи, пов’язані з ПриватБанком, залишаються одними з найрезонансніших в історії українського фінансового сектору. Після націоналізації банку держава неодноразово заявляла про необхідність розслідування схем, які могли призвести до значних збитків. Нові епізоди, про які повідомляють правоохоронці, свідчать про те, що слідство продовжує виявляти додаткові факти та розширювати обсяг обвинувачень.

    Експерти зазначають, що подібні справи мають не лише юридичне, а й економічне значення, адже йдеться про довіру до банківської системи та ефективність боротьби з фінансовими злочинами. Водночас остаточні висновки щодо вини чи невинуватості підозрюваного може зробити лише суд.

    Нова підозра у справі про можливе заволодіння коштами ПриватБанку стала черговим етапом у тривалому розслідуванні діяльності колишнього власника фінансової установи. Слідство триває, а подальший розвиток подій залежатиме від зібраних доказів і рішень судових органів.

  • Майже 300 кандидатів “зрізались” на деклараціях: НАЗК викрило мільйонні приховані активи

    Майже 300 кандидатів “зрізались” на деклараціях: НАЗК викрило мільйонні приховані активи

    В Україні посилили контроль за доброчесністю кандидатів на державні посади: лише за минулий рік 260 осіб не змогли пройти спеціальну перевірку через недостовірні дані у деклараціях. Йдеться про претендентів на впливові посади в органах влади, які або приховали значні статки, або не змогли пояснити їхнє походження. Про це повідомили у Національному агентстві з питань запобігання корупції.

    За інформацією агентства, ключовою причиною відмови у призначенні стала невідповідність задекларованих доходів і реального майнового стану кандидатів. У багатьох випадках йшлося про значні суми — від сотень тисяч до десятків мільйонів гривень. Закон визначає, що якщо особа не може пояснити походження активів на суму, що перевищує 100 прожиткових мінімумів (станом на 2026 рік — понад 300 тис. грн), це є підставою для негативного висновку спецперевірки.

    У НАЗК зазначають, що перевірки стосуються насамперед кандидатів на посади категорій «А» і «Б» — тобто вищого корпусу державної служби, а також посад із підвищеним корупційним ризиком. Саме ці категорії передбачають найбільший рівень відповідальності та доступ до ресурсів, тому вимоги до прозорості їхніх доходів є особливо жорсткими.

    З початку 2026 року тенденція зберігається: ще близько 60 кандидатів уже не змогли пройти перевірку через невідповідності у деклараціях. Це свідчить про системність проблеми, а також про те, що механізм контролю поступово починає працювати ефективніше.

    Разом із тим у НАЗК визнають, що навіть негативний висновок спецперевірки не завжди стає остаточною перепоною для призначення. У деяких випадках рішення про призначення все ж ухвалюється суб’єктом призначення — органом чи посадовцем, який має відповідні повноваження. У таких ситуаціях агентство переходить до глибшої перевірки декларацій або ініціює моніторинг способу життя посадовця.

    Один із показових кейсів стосується кандидата на посаду в Державній екологічній інспекції. Під час первинної перевірки в його декларації виявили недостовірні дані на понад 16,6 млн грн. Попри це, кандидат надав пояснення і був призначений на посаду. Однак подальша повна перевірка виявила ще більші розбіжності — сума прихованих активів зросла до понад 26 млн грн. У результаті Національне агентство з питань запобігання корупції зафіксувало ознаки кримінального правопорушення за статтею про декларування недостовірної інформації та передало матеріали до Офіс Генерального прокурора.

    Інший випадок зафіксували у Дарницькому районному суді Києва. Кандидата призначили на посаду начальника відділу, незважаючи на те, що під час спецперевірки виявили недостовірні дані майже на 5 млн грн. Після повної перевірки ця сума зросла до понад 6,3 млн грн, і матеріали справи були передані до Національна поліція України.

    У НАЗК наголошують, що такі випадки демонструють важливість не лише первинної перевірки, а й подальшого контролю за посадовцями. Саме тому агентство активно використовує інструмент моніторингу способу життя — аналіз витрат, майна та фінансової поведінки осіб уже після їх призначення.

    Загалом із моменту відновлення спеціальних перевірок у жовтні 2023 року, після часткового їх призупинення через війну, агентство опрацювало понад 44,1 тисячі запитів. Це свідчить про масштабність процесу і значне навантаження на антикорупційні органи.

    Фахівці відзначають, що спецперевірки є одним із ключових інструментів запобігання корупції на етапі призначення. Вони дозволяють відсіяти кандидатів із сумнівною репутацією ще до того, як ті отримають доступ до державних ресурсів або впливу.

    Водночас експерти наголошують: ефективність цієї системи залежить не лише від роботи НАЗК, а й від політичної волі суб’єктів призначення. Якщо негативні висновки ігноруються, це знижує довіру до системи та створює ризики для державного управління.

    На тлі євроінтеграційного курсу України питання прозорості та боротьби з корупцією набуває особливого значення. Міжнародні партнери неодноразово наголошували, що ефективна система декларування та контролю доходів посадовців є однією з ключових умов подальшої підтримки України.

    Таким чином, результати спецперевірок за 2025 рік і початок 2026-го демонструють дві паралельні тенденції: з одного боку — посилення контролю і виявлення порушень, з іншого — наявність системних проблем із доброчесністю частини кандидатів. У цих умовах подальше вдосконалення механізмів перевірки та підвищення відповідальності за недостовірне декларування залишаються ключовими завданнями антикорупційної політики держави.

  • Схеми на деревині для війська: у ЗСУ викрили корупцію на понад 14,7 млн грн

    Схеми на деревині для війська: у ЗСУ викрили корупцію на понад 14,7 млн грн

    Українські правоохоронці викрили масштабні корупційні зловживання під час закупівель деревини для потреб Сил оборони. Загальна сума збитків, завданих державному бюджету, перевищує 14,7 млн грн. Йдеться про системні схеми завищення цін і службову недбалість посадовців у різних регіонах країни.

    Про це повідомили в Офісі Генерального прокурора, зазначивши, що викриття відбулося в межах масштабної операції під назвою «Нечесні закупівлі», яку провели 15 квітня. За даними слідства, порушення були зафіксовані одразу в 11 регіонах України.

    Слідчі дії охопили Вінницьку, Волинську, Дніпропетровську, Львівську, Миколаївську, Одеську, Рівненську, Тернопільську, Хмельницьку, Чернігівську області, а також Київ. У межах розслідування правоохоронці провели 38 обшуків, під час яких вилучили засоби зв’язку, комп’ютерну техніку, службову документацію та чорнові записи, що можуть свідчити про організацію незаконних схем.

    За результатами слідчих дій шістьом особам повідомлено про підозру. Серед фігурантів — колишній керівник Київського квартирно-експлуатаційного управління (КЕУ), начальник квартирно-експлуатаційної служби тилу однієї з військових частин, а також керівники державних підприємств, які були залучені до процесу закупівель.

    Слідство встановило, що ключовою схемою було придбання паливної деревини для військових потреб за завищеними цінами. Зокрема, один із підозрюваних — інженер відділу матеріально-технічного забезпечення Харківського КЕУ — через неналежне виконання службових обов’язків допустив закупівлі, які завдали державі понад 10 млн грн збитків.

    Колишньому начальнику Київського КЕУ інкримінують службову недбалість, що призвела до закупівель за завищеною вартістю і завдання збитків приблизно на 2 млн грн. Ще один фігурант — начальник квартирно-експлуатаційної служби тилу військової частини — підозрюється у зловживанні службовим становищем. За даними слідства, він погоджував закупівлю деревини твердих порід за значно завищеними цінами, що спричинило понад 1,2 млн грн збитків.

    Дії підозрюваних кваліфіковані за низкою статей Кримінального кодексу України, зокрема за службову недбалість та зловживання владою або службовим становищем. Правоохоронці зазначають, що розслідування триває, і коло причетних осіб може розширитися.

    У Офіс Генерального прокурора підкреслюють, що подібні схеми мають системний характер і становлять серйозну загрозу для обороноздатності країни, особливо в умовах повномасштабної війни. Закупівлі матеріально-технічних ресурсів для війська перебувають під особливим контролем, адже від їхньої ефективності залежить забезпечення військових на фронті.

    Експерти наголошують, що махінації із закупівлями — одна з найпоширеніших форм корупції у сфері державних витрат. Найчастіше вони пов’язані із завищенням цін, змовою з постачальниками та відсутністю належного контролю. У випадку з деревиною для війська такі порушення можуть виглядати менш помітними, ніж закупівлі техніки чи озброєння, однак їхній сумарний ефект для бюджету є суттєвим.

    Варто зазначити, що це не єдиний випадок викриття корупції у сфері оборонних закупівель останнім часом. Раніше правоохоронці повідомляли про іншу схему, пов’язану з розкраданням понад 300 безпілотників, переданих військовим у межах державної програми «Армія дронів». За даними слідства, техніку незаконно продавали, а загальна сума збитків перевищила 15 млн грн.

    Таким чином, нове розслідування щодо закупівель деревини стало ще одним свідченням того, що правоохоронні органи посилюють контроль за використанням коштів у секторі оборони. Водночас справа демонструє, що навіть у критично важливих для країни сферах зберігаються ризики зловживань, які потребують системного реагування та посилення прозорості процедур закупівель.

    Наразі триває досудове розслідування, а правоохоронці продовжують збирати докази та встановлювати всі обставини функціонування схем. Очікується, що після завершення слідчих дій матеріали будуть передані до суду.

  • Зеленський розкрив деталі стрілянини в Києві

    Зеленський розкрив деталі стрілянини в Києві

  • Двох представників УПЦ МП підозрюють у розбещенні неповнолітніх

    Двох представників УПЦ МП підозрюють у розбещенні неповнолітніх

    Двом представникам УПЦ МП повідомили про підозру у сексуальних злочинах проти неповнолітніх. Подія відбулася у Харкові.

    Про це Офіс генерального прокурора повідомляє у Фейсбуці.

    За даними слідства, 52-річний рясофорний чернець, який відповідав за приготування випічки, запрошував дівчаток додому під приводом частування солодощами. Після пригощання чоловік примушував їх іти до ванної кімнати, роздягатися та приймати душ. Оголених дівчат він фотографував та знімав на відео. Порнографію зберігав у власному телефоні.

    Правоохоронці затримали монаха та повідомили йому про підозру за фактами виготовлення та зберігання дитячої порнографії.

    Під час слідства одна з 14-річних дівчат розповіла, що систематично піддавалася сексуальним діям з боку чоловіка. Вона стверджувала, що підозрюваний напоював її алкоголем, аби вона не могла чинити опір.

    Після проведення необхідних експертних досліджень вирішуватиметься питання щодо додаткової правової кваліфікації.

    Крім того, 24-річний ієромонах тієї ж церкви, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, заманив 14-річну дівчину до підвалу однієї з монастирських будівель. Там він, маніпулюючи дитячою довірою, вчинив із потерпілою сексуальні дії у неприродний спосіб. Йому вручили підозру за ч. 1 ст. 155 Кримінального кодексу України.

    Рясофорного ченця взяли під варту з правом застави 998 400 грн, священнослужителю суд призначив домашній арешт.

    Прокуратура оскаржить рішення і вимагатиме для обох безальтернативного тримання під вартою.

  • Судді на Закарпатті повідомили про підозру через фейковий науковий ступінь

    Судді на Закарпатті повідомили про підозру через фейковий науковий ступінь

    Офіс Генерального прокурора повідомив про підозру судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області у привласненні бюджетних коштів. За версією слідства, він протягом кількох років отримував доплати за науковий ступінь, якого фактично не мав.

    Як повідомляють у прокуратурі, підставою для нарахування надбавок став диплом доктора філософії у галузі права, виданий Міжрегіональною академією управління персоналом. Водночас цей документ не відповідає державному зразку і не підтверджує наявність наукового ступеня в Україні.

    Слідство також встановило, що відповідний навчальний заклад запровадив власну систему атестації наукових кадрів без належних повноважень, що суперечить вимогам законодавства.

    Попри це, у березні 2017 року суддя подав заяву про встановлення доплати за науковий ступінь, зазначивши недостовірні дані. На підставі цієї інформації йому призначили щомісячну надбавку у розмірі 15% від посадового окладу.

    У результаті, за період із квітня 2017 року до жовтня 2025 року, він безпідставно отримав понад 640 тисяч гривень бюджетних коштів.

    Наразі вирішується питання щодо подальших процесуальних дій у справі.

  • Справу про заволодіння нафтопродуктопроводом передали до суду: в ній фігурує Медведчук

    Справу про заволодіння нафтопродуктопроводом передали до суду: в ній фігурує Медведчук

    Офіс Генерального прокурора передав до суду обвинувальний акт щодо колишнього народного депутата Віктор Медведчук, якого обвинувачують в організації масштабної схеми заволодіння державним майном. Про це повідомили в Офіс Генерального прокурора.

    За даними слідства, у період 2015–2018 років екснардеп створив та очолив організовану групу, яка незаконно заволоділа частиною магістрального нафтопродуктопроводу, що належав державі. Орієнтовна вартість об’єкта на момент протиправних дій становила близько 1,4 млрд грн.

    Правоохоронці встановили, що для реалізації схеми учасники групи залучали експертів для підготовки завідомо неправдивих висновків, які використовувалися в судових процесах. Також, за версією слідства, застосовувалися механізми зловживання повноваженнями на різних рівнях для отримання контролю над стратегічним активом.

    Після встановлення контролю над трубопроводом його експлуатували з метою отримання прибутку. Отримані кошти, за даними обвинувачення, були легалізовані — йдеться про понад 29,9 млн євро доходів, здобутих злочинним шляхом.

    Колишньому народному депутату інкримінують організацію заволодіння майном в особливо великих розмірах, легалізацію коштів, зловживання службовим становищем та підроблення експертних висновків. Оскільки він перебуває на території РФ, провадження здійснювалося у форматі спеціального досудового розслідування (заочно).

    Матеріали щодо інших фігурантів виділено в окреме провадження. Вони перебувають у розшуку. Правоохоронні органи продовжують роботу з арешту активів та встановлення майна, яке може бути використане для відшкодування завданих державі збитків, як в Україні, так і за її межами.

  • Прокурору, який фігурував у скандалі Тетяни Крупи, зберегли інвалідність

    Прокурору, який фігурував у скандалі Тетяни Крупи, зберегли інвалідність

    Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення про закриття дисциплінарного провадження щодо прокурора Летичівської окружної прокуратури Хмельницької області Андрія Благовісного. Комісія дійшла висновку про відсутність у його діях складу дисциплінарного проступку.

    Провадження було відкрито на підставі скарги, поданої виконувачем обов’язків керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора. У ній йшлося про можливі порушення, пов’язані з отриманням Благовісним II групи інвалідності у 2019 році та подальшим призначенням пенсійних виплат. Загальна сума виплат за період 2019–2025 років оцінювалася заявником у приблизно 1,3 млн грн.

    Ситуація навколо прокурора стала частиною ширшого суспільного обговорення щодо встановлення інвалідності окремим працівникам правоохоронних органів у Хмельницькій області. У межах службових перевірок та окремих кримінальних проваджень досліджувалися обставини оформлення інвалідності та можливі порушення процедур.

    Під час розгляду дисциплінарної справи комісія вивчила матеріали службових розслідувань Генінспекції Офісу Генерального прокурора та Хмельницької обласної прокуратури, документи Державного бюро розслідувань, а також медичні висновки і результати переоглядів. За даними перевірок, ознак використання службового становища для отримання інвалідності не встановлено. ДБР не повідомляло прокурору про підозру та не проводило щодо нього процесуальних дій у межах кримінального провадження.

    У 2019 році Благовісному було встановлено II групу інвалідності безстроково на підставі медичних документів, що підтверджували наявність вродженого захворювання серця та супутніх станів. Після суспільного резонансу 2024–2025 років його направили на повторний медичний огляд. У 2025 році групу інвалідності було змінено на III, а згодом підтверджено її безстроковий характер відповідно до чинних процедур оцінювання.

    Комісія наголосила, що оцінка медичних критеріїв не належить до її повноважень, а питання стану здоров’я є конфіденційною інформацією. Доводи скарги, за висновком КДКП, не підтверджені належними доказами порушення закону «Про прокуратуру», присяги прокурора або правил професійної етики.

    Рішення про закриття дисциплінарного провадження ухвалено одноголосно. Копії рішення буде надіслано до Генінспекції Офісу Генерального прокурора, Летичівської окружної прокуратури та самому прокурору.

  • Чи був експрокурор Фільчаков у Харкові на початку російського вторгнення — що відомо

    Чи був експрокурор Фільчаков у Харкові на початку російського вторгнення — що відомо

    До річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну на ютуб-каналі «Комерсант Український» оприлюднено інтерв’ю колишнього керівника Харківської обласної прокуратури Олександр Фільчаков. У розмові він розповідає про перші дні війни та власну роль у координації роботи правоохоронних органів у регіоні.

    За словами експрокурора, ранок 24 лютого він зустрів у Харкові, оперативно включився в управління процесами, проводив наради та забезпечував взаємодію структур у надзвичайних умовах. У поданому на каналі матеріалі події змальовуються як інтенсивна робота кризового штабу.

    Водночас у публічному просторі з’явилися твердження, що в зазначений період Фільчаков нібито перебував за межами Харківської області. Окремі джерела стверджують, що він міг виїхати на захід країни в перші дні повномасштабної агресії.

    У зв’язку з цим лунають заклики до проведення перевірки з боку Офіс Генерального прокурора, зокрема його Генеральної інспекції. Порушуються питання щодо можливого службового розслідування обставин перебування посадовця у перші місяці війни та належного реагування з боку відповідальних осіб.

    У публікаціях також згадується ім’я колишнього виконувача обов’язків керівника Генінспекції Івана Дзюби, а також колишнього очільника цього підрозділу Андрія Яковлева — у контексті можливого службового контролю. Офіційних повідомлень про результати перевірок наразі не оприлюднено.

    Окремо обговорюється кадровий аспект. За інформацією з відкритих джерел, Фільчаков може претендувати на подальшу роботу в органах прокуратури. У цьому контексті частина громадськості ставить питання про необхідність повної та прозорої перевірки фактів, озвучених як у самому інтерв’ю, так і в публічних заявах його критиків.

    Станом на тепер офіційної позиції правоохоронних органів щодо наведених тверджень не оприлюднено. Публічний резонанс навколо теми зберігається, а суспільний інтерес зосереджений на встановленні об’єктивних обставин подій початку повномасштабної війни.

  • На Дніпропетровщині викрили схему ухилення від мобілізації через посвідки для іноземців

    На Дніпропетровщині викрили схему ухилення від мобілізації через посвідки для іноземців

    У Дніпропетровській області правоохоронці викрили та припинили протиправну схему ухилення від мобілізації, організовану посадовцем регіонального підрозділу Державна міграційна служба України спільно з адвокатом. Про підозру повідомлено організатору та його спільнику.

    За даними Офіс Генерального прокурора, тимчасово виконуючий обов’язки першого заступника керівника регіонального управління ДМС разом із адвокатом налагодили механізм отримання неправомірної вигоди від військовозобов’язаних громадян.

    Слідство встановило, що за 5 тисяч доларів США вони забезпечували незаконне виготовлення та видачу посвідок на постійне проживання в Україні, оформлених нібито на іноземців. Насправді ж громадянам України створювали фіктивний статус іноземця, що дозволяло уникати перевірки військово-облікових документів під час мобілізаційних заходів.

    Для реалізації схеми використовували анкетні дані реальних іноземців. У документи вклеювали фотокартки військовозобов’язаних українців. Комунікація з клієнтами здійснювалася через месенджери, а передача коштів відбувалася під час особистих зустрічей через адвоката, який виступав посередником.

    Правоохоронці задокументували отримання двох частин неправомірної вигоди на загальну суму 10 тисяч доларів. Після передачі підробленої посвідки на постійне проживання фігурантів затримали.

    Під час обшуків вилучено підроблений документ, мобільні телефони та листування, що, за даними слідства, підтверджує координацію дій між учасниками схеми. Суд обрав підозрюваним запобіжні заходи.

    Наразі тривають слідчі дії для встановлення інших можливих учасників та додаткових епізодів незаконної діяльності.