Gorchitsa.info

Позначка: російський обстріл

  • «Шахед» влучив просто у багатоповерхівку в Хмельницькому

    «Шахед» влучив просто у багатоповерхівку в Хмельницькому

    У Хмельницькому вранці 24 вересня стало відомо про влучання російського ударного безпілотника у житловий багатоквартирний будинок. Ніч і ранок область провела під тривалими повітряними тривогами — російські дрони заходили на захід України кількома хвилями, по цілях працювали сили протиповітряної оборони. Начальник Хмельницької ОВА Сергій Тюрін підтвердив, що є збиті безпілотники, однак один із засобів повітряного нападу досяг житлової забудови в обласному центрі.

    Перші повідомлення про наслідки з’явилися близько 08:40–08:50. Тюрін заявив, що Хмельниччина перебувала під атакою російських БпЛА фактично з ночі, а після влучання в багатоповерхівку на місце негайно виїхали всі необхідні служби. Попередньо повідомлялося, що загиблих і поранених немає.

    Міський голова Хмельницького Олександр Симчишин уточнив масштаби пошкоджень. У будинку вибиті вікна, пошкоджені балкони, а у дворі понівечені автомобілі. Комунальні та екстрені служби працюють над ліквідацією наслідків удару.

    Станом на ранок влада не повідомляла про значне руйнування несучих конструкцій будинку або необхідність евакуації всіх мешканців. Так само не було інформації про пожежу чи людей під завалами. Дані щодо характеру самого влучання та типу конкретного дрона можуть ще уточнюватися.

    Атака на Хмельницький стала частиною значно масштабнішого нічного удару РФ по Україні 24 вересня. Повітряні сили повідомили про застосування Росією 282 ударних та допоміжних безпілотників, серед яких Shahed, зокрема реактивні модифікації, «Гербери», баражуючі боєприпаси «Бандероль»/«Дань-Т» та дрони-імітатори «Пародія». Паралельно російські війська запускали протикорабельні ракети «Циркон» і балістичні ракети типу «Іскандер-М», С-400 та KN-23.

    Станом на 08:00 українська ППО заявляла про знищення або подавлення 227 повітряних цілей: чотирьох «Цирконів», трьох балістичних ракет, однієї «Бандеролі»/«Дань-Т» та 219 безпілотників різних типів. Водночас влучання зафіксували на 13 локаціях, а падіння уламків збитих цілей — ще на десяти.

    Основними напрямками масованого удару Повітряні сили називали Київщину та Одещину, однак російські безпілотники протягом ночі рухалися також у напрямку західних областей, зокрема Хмельниччини. Саме тому повітряна тривога в регіоні оголошувалася неодноразово.

    У Хмельницькому це вже не перша атака на житлову забудову лише за вересень.

    5 вересня внаслідок іншого російського удару значних руйнувань зазнав багатоквартирний житловий будинок. Тоді кількість постраждалих зросла до семи осіб, серед яких була неповнолітня. Чотирьох людей госпіталізували, стан одного постраждалого міська влада називала важким. Також було знищено або пошкоджено чотири приватні автомобілі.

    Тодішня атака мала значно важчі наслідки. Саме тому ранкова інформація 24 вересня про відсутність постраждалих після влучання у багатоповерхівку є особливо важливою — цього разу, за попередніми даними, людям вдалося уникнути фізичних травм.

    Утім, сам факт влучання ударного БпЛА безпосередньо в житловий будинок у великому обласному центрі знову показує, що небезпека масованих атак не обмежується Києвом, Одесою чи прифронтовими регіонами.

    Хмельницька область регулярно опиняється на маршрутах російських ракет та безпілотників. У попередні періоди російські війська неодноразово атакували область, зокрема об’єкти енергетики та промисловості.

    Наприклад, 13 вересня після чергової атаки в Хмельницькому виникла пожежа на території підприємства, а в приватних будинках були пошкоджені дахи й вікна. Тоді обійшлося без постраждалих.

    Ще 1 квітня внаслідок нічної та ранкової атак у місті двічі виникали пожежі на одному з підприємств, а вибуховою хвилею пошкодило вікна житлових будинків.

    Тож нинішній удар став черговим епізодом систематичних атак на регіон, однак цього разу дрон досяг саме житлового сектору.

    Особливу увагу привертає й те, що в ніч на 24 вересня Росія вкотре застосувала реактивні модифікації Shahed. Такі безпілотники здатні рухатися швидше за звичайні версії і є складнішими цілями для частини мобільних вогневих груп.

    У попередню ніч, 23 вересня, Росія також масовано атакувала Україну безпілотниками. Тоді Повітряні сили повідомляли про 161 засіб повітряного нападу, включно з десятками реактивних «Шахедів». Уже наступної ночі кількість застосованих безпілотників зросла до 282, а до них додалася балістика та «Циркони».

    Таким чином, дві послідовні ночі Україна переживає надзвичайно інтенсивні повітряні атаки.

    У Києві в ніч на 24 вересня російський удар уже призвів до загиблих та поранених, уламки падали у кількох районах столиці. В Одесі були пошкоджені медичний заклад, школа та житлові будинки. У Хмельницькому головним наслідком стало саме влучання у багатоповерхівку.

    Станом на ранок 24 вересня інформація з Хмельницького виглядає так: пошкоджено житловий багатоквартирний будинок, вибито вікна, понівечено балкони та автомобілі, однак попередньо загиблих і постраждалих немає.

    Екстрені служби продовжують працювати на місці. Остаточні дані щодо кількості пошкоджених квартир, автомобілів та інших об’єктів міська й обласна влада обіцяє повідомити після завершення обстеження території.

  • Росія вдарила по фармзаводу «Дарниця» у Києві: двоє загиблих, десятки постраждалих і пожежі по місту

    Росія вдарила по фармзаводу «Дарниця» у Києві: двоє загиблих, десятки постраждалих і пожежі по місту

    Росія 23 вересня провела тривалу масовану атаку на Київ, під час якої в різних районах столиці зафіксували влучання та падіння уламків. Серед пошкоджених об’єктів — фармацевтичний завод «Дарниця», транспортна інфраструктура, автозаправні станції, складські та нежитлові будівлі, а також один зі столичних дата-центрів. Унаслідок ударів є загиблі та десятки постраждалих.

    Про влучання по підприємству «Дарниця» повідомила членкиня ради директорів фармацевтичної компанії Катерина Загорій. Вона підтвердила факт удару, однак закликала не публікувати фото, відео й інші деталі з місця події до завершення роботи компетентних служб.

    За її словами, на момент заяви загиблих серед працівників підприємства не було. Інформацію про характер пошкоджень та можливий вплив атаки на роботу виробництва компанія з міркувань безпеки не розкривала.

    Це вже не перший удар по фармацевтичному підприємству «Дарниця» у 2026 році. Ще 28 червня «Ненька інфо» писала про російську атаку на територію компанії під час масованого комбінованого обстрілу столиці.

    «Ракетний удар по “Дарниці”: Росія атакувала фармацевтичний завод у столиці» — Ненька інфо

    Двоє загиблих і понад 20 постраждалих

    Паралельно протягом дня стрімко зростала кількість жертв атаки.

    За даними міської влади, один із постраждалих спочатку був госпіталізований у тяжкому стані, однак згодом помер у лікарні. Пізніше стало відомо ще про одну загиблу людину. Станом приблизно на 13:30 Віталій Кличко повідомляв про двох загиблих та 22 постраждалих. 16 поранених перебували у стаціонарах міських лікарень.

    Цифри протягом дня неодноразово оновлювалися: вранці йшлося лише про кількох постраждалих, згодом їхня кількість зросла до семи, восьми, а потім перевищила два десятки. Тому остаточні дані ще можуть змінюватися.

    Офіційний портал Києва повідомляв про наслідки одразу в кількох районах столиці. У Дарницькому районі зафіксували влучання в об’єкт транспортної інфраструктури та займання на даху АЗС. У Голосіївському районі були пошкоджені складські приміщення й автозаправна станція. У Солом’янському районі фіксували падіння уламків і пожежі.

    Дим біля вокзалу, але сам вокзал не пошкоджений

    Окремий резонанс викликали повідомлення про сильний дим у районі Центрального залізничного вокзалу.

    Очевидці та медіа повідомляли про падіння безпілотника в Солом’янському районі та пожежу біля вокзального району. Однак сама «Укрзалізниця» заявила, що Центральний вокзал не пошкоджений.

    За даними міської влади, у Солом’янському районі безпілотник упав на будівлю закладу торгівлі. «Українська правда» також повідомляла про сильний дим у районі залізничного вокзалу, однак офіційного підтвердження прямого удару саме по вокзалу не було.

    Рух Kyiv City Express уранці тимчасово призупиняли через підвищену повітряну загрозу. У «Укрзалізниці» пояснювали, що це було превентивне рішення для безпеки пасажирів.

    Також під час атаки уламкові поранення отримав працівник залізниці, який повертався додому після зміни. Про це повідомив голова правління «Укрзалізниці» Олександр Перцовський.

    Пошкоджено дата-центр: у Києві виникли проблеми з інтернетом

    Удар зачепив і цифрову інфраструктуру столиці.

    Інтернет-оператор UTELS повідомив, що через російську атаку постраждав один зі столичних дата-центрів, у якому було розміщене вузлове обладнання компанії. Через відсутність електроживлення могли виникати перебої у роботі мережі та доступі користувачів до послуг.

    Аварійні бригади почали відновлювальні роботи одразу після того, як ситуація з безпекою це дозволила.

    Про проблеми також повідомляв провайдер «Павутина». Згодом стало відомо, що пошкодження цифрової інфраструктури були суттєвими.

    Росія запустила 161 повітряну ціль

    Атака на Київ була частиною масштабного удару по Україні, який розпочався ще ввечері 22 вересня.

    За даними Повітряних сил ЗСУ, Росія застосувала 161 безпілотний засіб повітряного нападу, серед яких були Shahed, «Гербера», дрони-імітатори «Пародія», а також три «Бандероль»/«Дань-Т». Із загальної кількості Shahed 82 були реактивними.

    Запуски здійснювали з Орла, Курська, Приморсько-Ахтарська, Міллерового, тимчасово окупованого Донецька та Гвардійського в Криму.

    Станом на 08:00 сили ППО збили або подавили 119 безпілотників, а також усі три «Бандероль»/«Дань-Т». Водночас Повітряні сили зафіксували влучання на 18 локаціях і падіння уламків збитих цілей ще на восьми.

    АЗС теж стали цілями

    Окремо російські дрони били по автозаправних станціях у Києві.

    У Голосіївському районі безпілотник влучив в АЗС. Ще одне займання на заправці зафіксували у Дарницькому районі. Міська влада також повідомляла про пожежі у складських приміщеннях та на об’єктах транспортної інфраструктури.

    Це відбулося на тлі серії атак на об’єкти паливної інфраструктури столиці та інших регіонів.

    Пошкоджена й нежитлова забудова

    У Солом’янському районі один із дронів влучив у нежитлову багатоповерхову будівлю. Спочатку з’являлася інформація, що йдеться про корпус навчального закладу, однак пізніше медіа уточнили, що пошкоджено будівлю галузевого інституту «Діпрозв’язку».

    На місці виникла пожежа, постраждали також сусідні приміщення.

    За даними міської влади, наслідки атаки фіксували у Дарницькому, Солом’янському та Голосіївському районах.

    «Дарницю» атакують повторно

    Особливо показовим у цій атаці є повторне ураження великого фармацевтичного виробника.

    Підприємство «Дарниця» є одним із великих українських виробників лікарських засобів. Після попереднього удару в червні компанія також повідомляла про пошкодження своєї території.

    «Ненька інфо» тоді писала, що удар припав на підприємство під час масштабної ракетно-дронової атаки по Україні.

    Тепер компанія знову підтвердила влучання.

    Водночас важливо не перебільшувати відомі наслідки: станом на момент заяви представників компанії загиблих серед працівників не було, а масштаб пошкоджень виробничих потужностей офіційно не розкривався.

    Київ пережив багатогодинну атаку

    23 вересня стало для столиці черговим днем із кількома хвилями повітряної небезпеки.

    Удари та падіння уламків фіксувалися з раннього ранку, а потім атака продовжилася новими хвилями вже ближче до дня. Через це екстрені служби неодноразово виїжджали на нові місця влучань, а інформація про постраждалих постійно змінювалася.

    Станом на середину дня підтверджено: двоє людей загинули, понад 20 постраждали, пошкоджені об’єкти транспортної, комерційної, фармацевтичної та цифрової інфраструктури.

    Удар по фармацевтичному заводу «Дарниця» став одним із найбільш резонансних епізодів цієї атаки. Компанія просить киян не поширювати фото й відео наслідків до завершення роботи служб, оскільки такі матеріали можуть допомогти противнику оцінювати результати ударів.

    Інформація про масштаби пошкоджень і остаточну кількість постраждалих продовжує уточнюватися.

  • Після удару РФ у «Сільпо» та інших мережах можливий дефіцит товарів: Fozzy Group назвала терміни відновлення

    Після удару РФ у «Сільпо» та інших мережах можливий дефіцит товарів: Fozzy Group назвала терміни відновлення

    Унаслідок російського масованого обстрілу в ніч на 5 серпня були пошкоджені чотири розподільчі центри Fozzy Group. Через перебудову логістики в магазинах компанії може виникнути тимчасовий дефіцит окремих товарів.

    Про це представники Fozzy Group розповіли в коментарі «Суспільному».

    У компанії зазначили, що наслідки російської атаки виявилися значними. Йдеться як про суттєві матеріальні збитки, так і про людські втрати. Під час удару загинули працівники компанії, що стало найтяжчим наслідком атаки для колективу.

    «Втрати значні. Найважчою для нас стала загибель наших колег. Вагомими є й матеріальні збитки. Водночас ми відчуваємо підтримку держави, постачальників та наших гостей», — заявили у Fozzy Group.

    Пошкодження чотирьох розподільчих центрів безпосередньо вплинуло на роботу логістичної системи компанії. Саме через ці об’єкти проходить значна частина товарів перед їхнім подальшим доставленням до торговельних мереж.

    У результаті руйнувань постачання продукції до магазинів тимчасово ускладнилося. Через це покупці можуть помітити відсутність окремих позицій на полицях. У компанії наголошують, що йдеться саме про ситуативний дефіцит певних товарів, а не про повне припинення роботи магазинів.

    Проблема може торкнутися мереж, які входять до Fozzy Group, зокрема супермаркетів «Сільпо», «Фора» та Thrash. Асортимент у різних магазинах може відрізнятися залежно від того, наскільки швидко компанії вдасться перенаправити постачання через альтернативні логістичні маршрути.

    Водночас Fozzy Group уже проводить екстрену перебудову логістики. Компанія намагається компенсувати втрату пошкоджених розподільчих центрів та забезпечити магазини необхідними товарами з використанням інших можливостей для зберігання і доставки продукції.

    У компанії розраховують, що повноцінний звичний асортимент у торговельних мережах вдасться відновити до Дня Незалежності України — 24 серпня. Таким чином, тимчасові перебої з окремими товарами, за очікуваннями Fozzy Group, не повинні тривати довго.

    Російський удар по об’єктах Fozzy Group стався під час масованої атаки в ніч на 5 серпня. Тоді на двох розподільчих центрах «Сільпо» виникли масштабні пожежі. Внаслідок обстрілу загинули шестеро працівників.

    Окрім об’єктів Fozzy Group, під час тієї ж атаки були пошкоджені об’єкти інших великих українських компаній. Під удар потрапили, зокрема, «Епіцентр», ROZETKA та «Нова пошта».

    Удар по логістичній інфраструктурі великих торговельних компаній створює додаткові проблеми для українського бізнесу, який працює в умовах повномасштабної війни. Пошкодження розподільчих центрів впливають не лише на самі компанії, а й на стабільність постачання товарів у різні регіони країни.

    Попри значні руйнування, Fozzy Group продовжує роботу торговельних мереж і намагається максимально швидко відновити нормальне постачання. У компанії закликають враховувати, що тимчасова відсутність окремих товарів може бути пов’язана саме з наслідками російського удару та перебудовою логістики.

    Якщо плани компанії реалізуються, до 24 серпня магазини «Сільпо», «Фора» та Thrash мають повернутися до звичного рівня асортименту. До цього часу в окремих торговельних точках можуть спостерігатися перебої з наявністю певних товарів.

  • Троє дітей залишилися без мами: під час удару РФ під Києвом загинула працівниця «Укрзалізниці»

    Троє дітей залишилися без мами: під час удару РФ під Києвом загинула працівниця «Укрзалізниці»

    Масований російський удар по Київщині у ніч проти 5 серпня забрав життя працівниці «Укрзалізниці» Світлани Башловки. Жінка загинула на залізничній платформі «Квітнева» у Броварському районі. Вдома на неї чекали чоловік і троє дітей — двоє синів та донька. Історію загиблої оприлюднила «Залізна родина» — благодійний проєкт допомоги залізничникам та їхнім сім’ям, які постраждали внаслідок російської агресії.

    У ніч атаки російські війська завдали удару по району залізничної станції. За повідомленнями українських медіа, загалом там загинули восьмеро людей. Частина жертв перебувала безпосередньо на платформі, коли стався удар.

    Однією із них була Світлана Башловка.

    Їй було 50 років. Світлана Василівна народилася 28 червня 1976 року у селі Кобижча на Чернігівщині. Більше чотирьох років її життя були пов’язані з українською залізницею.

    Колеги згадують її як щиру, відповідальну та працьовиту людину, на яку можна було покластися.

    Від сигналістки до станційної робітниці

    Свій професійний шлях на залізниці Світлана розпочала сигналісткою третього розряду на станції «Дарниця».

    Пізніше вона працювала прибиральницею виробничих приміщень на вокзалі станції «Київ-Пасажирський». Від травня 2026 року жінка обіймала посаду станційної робітниці другого розряду станції «Ніжин».

    Тобто буквально за кілька місяців до загибелі вона перейшла на нову роботу.

    «Залізна родина» описує Світлану як людину, для якої сім’я була головною цінністю. Вона виховувала трьох дітей, а рідні запам’ятають її турботу, доброзичливість і готовність підтримати у складний момент.

    Жінка мріяла про мир в Україні, хотіла подорожувати разом із родиною та бачити щасливе майбутнє своїх дітей.

    Ці плани обірвала російська ракета.

    Вона загинула на платформі «Квітнева»

    5 серпня життя Світлани Башловки обірвалося на платформі «Квітнева» у Броварському районі Київської області.

    Ця історія стала однією з найболючіших після масованого удару, адже загиблі перебували у цивільному місці — на залізничній інфраструктурі, якою щодня користуються звичайні пасажири та працівники.

    Після атаки журналісти, які працювали на місці, повідомляли про особисті речі загиблих, що залишилися біля платформи. У перші години після удару на телефони деяких жертв продовжували телефонувати рідні.

    Саме такі деталі показують масштаб трагедії значно сильніше за суху статистику: люди просто чекали на поїзд або перебували біля станції, коли Росія завдала удару.

    Вісім загиблих після удару

    За даними, оприлюдненими після атаки, на станції та поблизу неї загинули восьмеро людей.

    Рятувальники, правоохоронці та медики працювали на місці удару, документуючи наслідки та встановлюючи особи загиблих.

    Масштаб руйнувань тієї ночі не обмежився залізницею.

    У Київській області російська атака пошкодила десятки цивільних та комерційних об’єктів. За попередніми даними, серед них були складські комплекси, виробничі будівлі, приватні будинки, тепличне господарство та десятки транспортних засобів.

    Під удар також потрапили об’єкти великих українських і міжнародних компаній.

    Російська атака початку серпня стала однією з найбільш руйнівних для логістичної та торговельної інфраструктури Київщини за останній час.

    Тієї ж ночі були знищені великі склади

    Серед найгучніших наслідків удару — знищення одного з великих логістичних комплексів Rozetka.

    Співзасновник компанії Владислав Чечоткін пізніше заявив, що прямі втрати Rozetka від кількох останніх російських атак сягають мільярдів гривень і є найбільшими за всю історію компанії.

    Також постраждали логістичні потужності PUMA, Bosch, Toyota, Intertop, NOVUS, «Сільпо» та інших компаній.

    Проте за масштабними економічними цифрами залишаються людські життя.

    На об’єктах бізнесу під час атак також були загиблі та поранені працівники. Історія Світлани Башловки стала ще одним нагадуванням, що російські удари по транспортній та логістичній інфраструктурі означають не просто пошкодження складів чи залізничних колій — на цих об’єктах працюють і перебувають люди.

    «Укрзалізниця» працює під постійними ударами

    Українська залізниця від початку повномасштабного вторгнення стала одним із ключових елементів життєзабезпечення країни.

    Саме залізничники у перші місяці війни евакуювали мільйони людей із небезпечних регіонів, забезпечували рух гуманітарних вантажів, підтримували пасажирське сполучення та продовжували роботу навіть під регулярними ракетними й дроновими атаками.

    Росія систематично завдає ударів по залізничній інфраструктурі України — станціях, депо, енергетичних об’єктах, локомотивах та рухомому складу.

    Через це серед загиблих і поранених протягом війни є і працівники «Укрзалізниці».

    Для підтримки таких родин і був створений проєкт «Залізна родина». Він допомагає залізничникам, які постраждали від російської агресії, та сім’ям тих, хто загинув. За даними самого фонду, через його програми вже підтримано сотні сімей. На сайті проєкту вказано понад 23 млн грн зібраної допомоги та понад 19 млн грн уже наданої підтримки.

    Для трьох дітей це вже не статистика війни

    У Світлани Башловки залишилися чоловік, двоє синів та донька.

    Колеги говорять про неї передусім не як про чергову цифру у звіті про наслідки російського обстрілу, а як про матір і людину, яка будувала звичайні плани на майбутнє.

    Вона хотіла, щоб війна завершилася, планувала подорожувати з родиною і мріяла про нормальне життя для дітей.

    У цьому і полягає одна з найтрагічніших рис російських атак по українських містах та цивільній інфраструктурі: за кожною цифрою загиблих є окрема сім’я, яка після одного вибуху вже ніколи не повернеться до попереднього життя.

    Російські удари по цивільній інфраструктурі тривають

    Київщина протягом 2026 року регулярно зазнає масованих атак безпілотниками та ракетами.

    Лише за попередні місяці обласна влада неодноразово повідомляла про десятки й сотні пошкоджених об’єктів після великих атак. Наприклад, після одного з липневих ударів у регіоні було зафіксовано пошкодження 276 об’єктів, 251 із них — у Вишневому.

    Поліція Київщини під час тієї атаки повідомляла про загиблих і десятки постраждалих, включно з дітьми.

    Такі дані показують, що небезпека для цивільного населення столичного регіону залишається системною.

    Росія використовує по Київщині ударні безпілотники, крилаті та балістичні ракети, а наслідки ударів фіксують у житлових районах, на підприємствах, транспортних вузлах та інших цивільних об’єктах.

    Життя Світлани обірвалося дорогою, якою щодня користуються тисячі людей

    Трагедія на платформі «Квітнева» особливо гостро показує, наскільки умовною стала межа між фронтом і тилом.

    Залізнична станція у Київській області — це місце, де люди їдуть на роботу, повертаються додому, зустрічають рідних чи пересідають на інший транспорт.

    Для Світлани Башловки залізниця була ще й частиною професійного життя.

    Понад чотири роки вона працювала в системі, яка під час війни продовжує перевозити мільйони українців попри удари і руйнування.

    5 серпня вона сама стала жертвою тієї війни, роботу під час якої допомагала підтримувати.

    У неї залишилися чоловік і троє дітей. Для них масована атака на Київщину — вже не повідомлення про кількість ракет, пошкоджених об’єктів або збитків у мільярди гривень.

    Це день, коли їхня мама не повернулася додому.

  • Росіяни спалили мільйони книжок у Харкові: під удар потрапили склади «Ранку» та «КнигоЛенду»

    Росіяни спалили мільйони книжок у Харкові: під удар потрапили склади «Ранку» та «КнигоЛенду»

    Російські війська 1 серпня атакували складський комплекс у Харкові, який використовували видавництво «Ранок» та мережа книгарень «КнигоЛенд». Після влучання виникла масштабна пожежа, внаслідок якої були знищені великі запаси книжок і підручників. Генеральний директор видавництва Віктор Круглов заявив, що йдеться про кілька мільйонів примірників і значні фінансові збитки.

    За даними «Суспільного Харків», по об’єкту в Шевченківському районі міста влучив реактивний безпілотник типу «Шахед». Під ударом опинилася складська будівля, де зберігалася книжкова продукція. Після атаки на території спалахнула пожежа.

    Віктор Круглов назвав атаку цілеспрямованою. За його словами, внаслідок удару фактично знищено книжковий склад, де знаходилися мільйони підручників та інших видань. Точний розмір збитків ще встановлюють, адже необхідно провести повну інвентаризацію того, що залишилося після пожежі.

    Склад використовувався не лише самим «Ранком». За інформацією книжкового медіа «Читомо», там також зберігалася продукція інших видавництв, які входять до групи RNK-Ranok. Серед них — «Фабула», «Жорж», «Ще Одну Сторінку», Readberry, Korali books, Varvar та інші бренди. Таким чином, наслідки атаки можуть торкнутися значно ширшого сегмента українського книжкового ринку, ніж лише одного видавництва.

    Особливо болісною втратою стали підручники. На оприлюднених після удару кадрах видно великі обсяги обгорілої та знищеної навчальної літератури. Атака сталася напередодні нового навчального року, коли попит на шкільні видання традиційно зростає.

    Для видавництва «Ранок» Харків залишається основним центром діяльності. Компанія має головний офіс у місті, а її інтернет-магазин та логістичні потужності також історично пов’язані з Харковом. На офіційному сайті видавництва вказані харківські адреси офісу та пункту видачі замовлень.

    Удар безпосередньо вплинув і на роботу мережі «КнигоЛенд». Після атаки компанія тимчасово припинила приймати замовлення через сайт. Саме з пошкодженого складу комплектували та відправляли онлайн-покупки клієнтам по Україні.

    При цьому фізичні книгарні мережі продовжують працювати. Тобто йдеться не про повну зупинку бізнесу, а передусім про серйозне порушення центральної складської та онлайн-логістики.

    У «КнигоЛенді» на момент атаки тривали літні акції та продажі книжок різних українських видавництв. На офіційному сайті мережі представлені, зокрема, видання «Ранку», «Фабули» та «Жоржа», продукція яких також могла зберігатися на атакованому складі.

    Окремо повідомлялося про працівницю, яка після удару певний час не виходила на зв’язок. Згодом «Суспільне» повідомило, що жінка відповіла на телефонний дзвінок. Таким чином, первинні побоювання щодо її долі не підтвердилися.

    Атака на книжковий склад стала черговим ударом Росії по видавничій та поліграфічній інфраструктурі Харкова. Місто залишається одним із найважливіших центрів українського книговидання, але через близькість до російського кордону його видавництва, друкарні та склади регулярно опиняються під загрозою обстрілів.

    Одним із найтрагічніших попередніх випадків став удар 23 травня 2024 року по харківській друкарні «Фактор-Друк», де загинули працівники та були знищені сотні тисяч книжок. Відтоді українські видавці неодноразово наголошували, що російські удари по поліграфічній інфраструктурі завдають шкоди не лише окремим підприємствам, а й усій культурній та освітній сфері країни.

    Нинішня атака знову вдарила саме по книжковій логістиці — запасах готової продукції, підручниках і можливості швидко доставляти видання читачам.

    На тлі війни український книжковий ринок водночас демонстрував ознаки відновлення. За даними, які наводила «Економічна правда», у 2025 році в Україні зареєстрували 117 нових компаній і фізичних осіб-підприємців із основним видом діяльності «Видання книг». Це був найвищий показник за попередні п’ять років.

    Саме тому знищення такого масштабного складу є ударом по галузі, яка попри війну продовжувала розширюватися.

    Для самого «Ранку» ситуація також має особливе значення через масштаби компанії. Видавництво спеціалізується на дитячій, навчальній та художній літературі, випускає шкільні підручники, посібники та розвивальні видання. Через групу RNK-Ranok воно також працює з кількома окремими книжковими брендами та різними сегментами читацької аудиторії.

    Пожежа на складі означає, що наслідки можуть проявлятися поступово — від дефіциту окремих тиражів до затримок із виконанням замовлень і необхідності повторного друку знищеної продукції.

    Точна кількість втрачених книг, перелік повністю знищених тиражів і сума матеріальних збитків наразі ще підраховуються. Представники видавництва обіцяють повідомляти додаткову інформацію після завершення оцінки наслідків.

    Для читачів наразі найпомітнішим наслідком стало тимчасове припинення онлайн-замовлень у «КнигоЛенді». Водночас офлайн-магазини залишаються відкритими.

    Після атаки українська книжкова спільнота почала поширювати інформацію про удар та заклики підтримувати постраждалі видавництва купівлею їхньої продукції. Для компаній, які втратили великі обсяги готових книг, відновлення складських запасів може потребувати значного часу та додаткових ресурсів.

    Російський удар 1 серпня таким чином знищив не просто складське приміщення. У вогні опинилися мільйони книжок, значна частина яких призначалася дітям та школярам, а удар зачепив одразу кілька українських видавничих брендів і одну з найбільших книжкових мереж країни.

  • «Ракет до Patriot немає»: Зеленський пояснив, чому Росія нарощує балістичні удари

    «Ракет до Patriot немає»: Зеленський пояснив, чому Росія нарощує балістичні удари

    Президент України Володимир Зеленський заявив про критичний дефіцит ракет-перехоплювачів до зенітно-ракетних комплексів Patriot після масованої атаки Росії в ніч на 1 серпня. За його словами, саме нестача боєприпасів до систем, здатних перехоплювати балістику, суттєво обмежила можливості української протиповітряної оборони та дозволила більшій кількості російських ракет досягти цілей.

    Глава держави повідомив, що під час нічного удару Росія застосувала загалом 35 ракет різних типів, із яких 27 були балістичними, а також 185 ударних безпілотників. Основною ціллю атаки став Київ.

    За словами Зеленського, українським силам вдалося перехопити лише одну балістичну ракету. Президент прямо пов’язав такий результат із нестачею ракет до Patriot.

    «Лише одну балістичну ракету сьогодні вночі вдалося збити просто тому, що немає ракет до Patriot. І саме такий дефіцит перехоплювачів проти балістики лише заохочує Росію наносити такі удари проти життя», — заявив Зеленський.

    Він наголосив, що проблема полягає не у відсутності самих сучасних систем протиповітряної оборони, а в недостатньому запасі ракет до них. Patriot є одним із небагатьох комплексів на озброєнні України, здатних ефективно працювати проти балістичних цілей, тому запас перехоплювачів має критичне значення під час масованих атак.

    Президент закликав партнерів прискорити передачу Україні засобів протиповітряної та протиракетної оборони, а також боєприпасів до них. За його словами, такі ресурси потрібні Україні негайно, а не мають залишатися на складах союзників як резерв на майбутнє.

    «Дуже важливо, щоб партнери почули, що ці засоби потрібні не десь на складах для можливих сценаріїв, а тут і зараз, щоб російську війну можна було стримати й зупинити в Україні. Кожен пакет із антибалістикою зберігає життя наших людей. І кожна ніч, коли її немає, призводить до жертв», — наголосив президент.

    Заява пролунала після однієї з найважчих атак на Київ останнього часу. В ніч на 1 серпня російські війська завдали серії ударів балістичними ракетами по столиці та області.

    За даними, оприлюдненими станом на ранок, у Києві загинули щонайменше дев’ятеро людей, ще близько 30 отримали поранення. Серед постраждалих — четверо дітей.

    Найбільше жертв зафіксували у Дарницькому районі, де загинули семеро людей. Ще двоє стали жертвами атаки у Солом’янському районі.

    Руйнування та пожежі після обстрілу виникли одразу в кількох районах столиці. У Солом’янському районі частково зруйновано п’ятиповерховий житловий будинок, де рятувальники евакуйовували людей із верхніх поверхів.

    У Дарницькому районі пошкоджено житлові та нежитлові будівлі, автомобілі, а на одній із відкритих територій утворилася велика вирва.

    Пошкодження також зафіксували у Шевченківському, Дніпровському та Печерському районах. У Шевченківському районі виникли пожежі в нежитлових будівлях і загорілися автомобілі швидкої допомоги.

    Крім того, внаслідок атаки було пошкоджено будівлю посольства Литви в Україні. Інформації про постраждалих серед дипломатів не повідомлялося.

    Нічний удар знову загострив дискусію про обсяг та швидкість постачання Україні сучасних систем протиракетної оборони. Київ протягом останніх місяців неодноразово закликав партнерів збільшити кількість комплексів Patriot та передавати більше ракет PAC-3, які використовуються для перехоплення балістичних цілей.

    Саме балістичні ракети залишаються однією з найскладніших загроз для української ППО. Вони рухаються з надзвичайно високою швидкістю, а час між фіксацією запуску та потенційним влучанням може бути дуже коротким. Це значно зменшує можливості для реагування цивільного населення та екстрених служб.

    Крім того, Росія дедалі частіше комбінує балістичні удари з великою кількістю ударних безпілотників. Така тактика змушує українську ППО одночасно працювати проти різних типів цілей і витрачати значну кількість боєприпасів.

    Зеленський наголосив, що нестача перехоплювачів створює для Москви відчуття безкарності. Якщо російське командування бачить, що Україна не має достатньої кількості ракет для знищення балістичних цілей, воно отримує додатковий стимул застосовувати такі ракети масовано.

    Саме тому президент закликав союзників оцінювати постачання боєприпасів до ППО не лише як військову допомогу, а як безпосередній інструмент захисту цивільного населення.

    Київ також наполягає, що посилення протиракетної оборони України є частиною ширшої безпеки Європи. Українські військові вже мають великий практичний досвід протидії російським ракетам різних типів, а розбудова ефективного повітряного щита може стати основою для майбутньої системи захисту європейського простору.

    Після удару 1 серпня президент фактично повторив ключовий сигнал, який українська влада передає партнерам останні місяці: системи Patriot самі по собі не вирішують проблему без постійного постачання ракет до них. Кожна наступна масована атака швидко виснажує запаси перехоплювачів, а їх виробництво та постачання потребують часу.

    Тому Україна просить союзників не чекати нових масштабних ударів, а формувати достатні запаси заздалегідь. За словами Зеленського, від швидкості цих рішень безпосередньо залежить, скільки російських ракет буде знищено ще в повітрі та скільки життів удасться врятувати під час наступних атак.

  • Росія могла навмисно запустити ракету в Польщу: журналіст пояснив, чому це не схоже на випадковість

    Росія могла навмисно запустити ракету в Польщу: журналіст пояснив, чому це не схоже на випадковість

    Заліт російської крилатої ракети Х-101 більш ніж на 100 кілометрів углиб території Польщі міг бути не випадковою помилкою, а навмисною провокацією з боку Росії. Таку думку висловив журналіст-міжнародник, редактор Радіо Свобода Ростислав Хотин, коментуючи інцидент, що стався під час масованої російської атаки на Україну в ніч на 30 липня.

    Водночас він наголосив, що остаточні висновки мають зробити компетентні органи після завершення розслідування, а його оцінка є експертною думкою, а не встановленим фактом.

    Чому виникла версія про навмисну провокацію

    За словами Хотина, масштаб порушення польського повітряного простору змушує сумніватися у версії про випадкове відхилення ракети від курсу.

    Він зазначив, що йдеться не про кілька кілометрів, а про понад 100 кілометрів польоту над територією Польщі.

    «Коли ракета залітає на 100 кілометрів, це не випадковий заліт на 2–5 чи 10 кілометрів. Багато хто говорить, і про це пишуть медіа, що це могла бути свідома провокація з боку Росії», – сказав журналіст.

    Водночас жодних офіційних заяв польської влади про навмисний характер дій Росії наразі немає. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск раніше заявив, що поки немає підстав вважати, що саме Польща була ціллю російської атаки.

    Потужний вибух і великий кратер

    Хотин звернув увагу на масштаби вибуху після падіння ракети.

    За його словами, за попередніми даними, утворився кратер близько 10 метрів у діаметрі та до 5 метрів завглибшки, а уламки розлетілися приблизно на 200 метрів.

    На думку журналіста, такі наслідки свідчать про значну потужність бойової частини ракети Х-101.

    Водночас польські слідчі ще проводять експертизи, які мають остаточно встановити обставини інциденту та характеристики боєприпасу.

    Політичний контекст

    Хотин також звернув увагу на події, що передували російській атаці.

    За день до масованого удару президент України Володимир Зеленський зустрівся у Любліні з прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском і попередив польську сторону про підготовку Росією масштабної повітряної атаки.

    У ніч на 30 липня Росія дійсно здійснила один із найбільших комбінованих ударів по Україні, застосувавши десятки крилатих ракет та ударних безпілотників. Під час цієї атаки одна з крилатих ракет Х-101 перетнула державний кордон Польщі та впала на території Люблінського воєводства.

    Що відомо про інцидент

    Після виявлення ракети польські військові підняли в повітря винищувачі та привели сили протиповітряної оборони у повну бойову готовність.

    Місце падіння було виявлено в населеному пункті Тарнава-Колонія Білґорайського повіту. На місці працюють військова жандармерія, поліція та експерти, які досліджують уламки ракети.

    Прем’єр-міністр Дональд Туск повідомив, що наявні дані свідчать про падіння саме російської крилатої ракети Х-101. За його словами, жертв і значних руйнувань вдалося уникнути.

    До розслідування також долучено українського експерта. Польська сторона очікує, що результати технічної експертизи допоможуть встановити точну траєкторію польоту ракети та з’ясувати, чи було порушення повітряного простору наслідком помилки, чи мало інший характер.

    Наразі офіційного підтвердження того, що Росія навмисно спрямувала ракету на територію Польщі, немає. Польська влада наголошує, що остаточні висновки будуть зроблені лише після завершення розслідування.

  • Український пілот переслідував російську ракету до самого кордону з Польщею — Міноборони

    Український пілот переслідував російську ракету до самого кордону з Польщею — Міноборони

    Заступник міністра оборони Польщі Цезарій Томчик розповів нові подробиці інциденту з російською крилатою ракетою Х-101, яка 30 липня впала на території Польщі. За його словами, український винищувач супроводжував ракету практично до самого державного кордону, однак за 20 секунд до його перетину був змушений припинити переслідування.

    Про це Томчик заявив в ефірі польського телеканалу TVN24. Його слова проливають світло на дії української авіації під час масованої російської ракетної атаки та пояснюють, чому український літак не продовжив переслідування цілі після наближення до польського повітряного простору.

    Пілот був за 20 секунд до кордону

    За словами Цезарія Томчика, український льотчик до останнього супроводжував російську крилату ракету Х-101, однак не зміг її знищити.

    «Пілот, який відстежував цю останню ракету, яку він не зміг збити, повернув назад за 20 секунд до кордону», — повідомив заступник міністра оборони Польщі.

    Посадовець пояснив, що український винищувач не мав права заходити в повітряний простір Польщі. Крім того, існувала небезпека, що польська система протиповітряної оборони або винищувачі F-16 могли б сприйняти літак як невідомий об’єкт, що створило б ризик дружнього вогню.

    Понад 70 російських ракет

    Томчик також розповів про масштаби нічної атаки Росії.

    За його словами, якщо під час більшості масованих обстрілів Росія запускає приблизно 10–20 крилатих ракет, то цього разу йшлося про значно масштабнішу операцію.

    Загалом Росія випустила близько 70 ракет, із яких близько 20 вже близько третьої години ночі рухалися у напрямку польського кордону. Водночас більшість цих цілей були перехоплені українською протиповітряною обороною ще над територією України.

    Українські Повітряні сили повідомляли, що під час цієї атаки Росія застосувала 61 крилату ракету Х-101 та майже 300 ударних безпілотників різних типів.

    Чому ракету не збили

    Польський посадовець наголосив, що український пілот виконав усі можливі дії в межах своїх повноважень.

    Після наближення ракети до державного кордону він був змушений припинити переслідування, адже українські бойові літаки не можуть без спеціального дозволу входити в повітряний простір іншої держави.

    Польща зі свого боку також підняла в повітря винищувачі F-16, літак дальнього радіолокаційного виявлення Saab 340, вертоліт Мі-24 та інші сили протиповітряної оборони для контролю ситуації після входження російської ракети в польський повітряний простір.

    Чи була Польща ціллю

    На запитання журналістів, чи могла Росія навмисно спрямувати ракету на територію Польщі, Томчик відповів, що наразі виключати не можна жодного сценарію.

    За його словами, остаточні висновки можна буде зробити лише після завершення експертиз і роботи розвідувальних служб.

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск раніше заявив, що наразі немає підстав вважати, що саме Польща була безпосередньою ціллю російського удару. За попередньою оцінкою, ракета впала на території Люблінського воєводства через розвиток бойової ситуації під час масованої атаки на Україну.

    Розслідування триває

    31 липня польські правоохоронні органи та військові продовжують процесуальні дії на місці падіння ракети. Фахівці досліджують уламки, щоб остаточно підтвердити тип озброєння та відновити траєкторію його польоту.

    До розслідування також залучили українського експерта. Польська сторона планує завершити технічну експертизу найближчими тижнями, після чого можуть з’явитися нові офіційні висновки щодо причин інциденту.

    Падіння російської ракети стало одним із найсерйозніших порушень повітряного простору країни-члена НАТО за останній час і вкотре продемонструвало, наскільки близько бойові дії в Україні наблизилися до східного кордону Альянсу.

  • Росія вдарила по «Новій пошті» на Вінниччині: восьмеро поранених, один постраждалий у тяжкому стані

    Росія вдарила по «Новій пошті» на Вінниччині: восьмеро поранених, один постраждалий у тяжкому стані

    Російські війська 31 липня завдали удару по відділенню «Нової пошти» у Вінницькій області. Унаслідок атаки постраждали щонайменше восьмеро людей, троє з яких були госпіталізовані до реанімаційного відділення. Один із поранених перебуває у тяжкому стані.

    Про наслідки атаки повідомила начальниця Вінницької обласної військової адміністрації Наталя Заболотна. На місці влучання працюють рятувальники, медики, правоохоронці та інші екстрені служби.

    Інформація щодо обставин удару, типу застосованого російськими військами озброєння та остаточного масштабу руйнувань продовжує уточнюватися. Влада наразі не називає населений пункт, де було розташоване уражене відділення, і не розкриває його номер із міркувань безпеки.

    Кількість постраждалих зросла протягом ранку

    Перші повідомлення про наслідки російської атаки з’явилися вранці 31 липня. Спочатку обласна влада інформувала про влучання в об’єкт цивільної інфраструктури та одну постраждалу людину. Згодом стало відомо, що під ударом опинилося саме відділення «Нової пошти».

    Пізніше кількість поранених збільшилася до п’яти. Серед них був 19-річний хлопець, стан якого медики оцінювали як середньої тяжкості. Ще четверо людей на той момент мали легкі травми.

    Після обстеження людей та завершення першочергових рятувальних заходів начальниця Вінницької ОВА уточнила, що загальна кількість постраждалих зросла до восьми.

    Троє поранених перебувають у реанімації. Один із них отримав тяжкі травми, стан ще двох офіційно детально не уточнювався. П’ятеро інших постраждалих мають легші ушкодження.

    Інформації про загиблих станом на момент підготовки матеріалу не надходило.

    Удар припав на цивільний об’єкт

    Опубліковані обласною владою фотографії свідчать про значні пошкодження поштового відділення. На кадрах видно зруйновану частину будівлі, вибиті вікна, пошкоджені конструкції та розкидані уламки.

    Поблизу місця удару перебували автомобілі та працівники поштового оператора. Точна кількість людей, які в момент атаки були безпосередньо у приміщенні або поруч із ним, поки не повідомляється.

    «Нова пошта» є цивільним логістичним оператором, відділення якого використовуються для приймання, сортування та видачі посилок. Компанія також перевозить документи, гуманітарні вантажі, медикаменти й особисті речі громадян.

    Удар по відділенню став черговою атакою Росії на українську цивільну логістичну інфраструктуру. Від початку повномасштабного вторгнення російські ракети, авіабомби та безпілотники неодноразово влучали у відділення, сортувальні депо й термінали поштового оператора в різних регіонах України.

    Що відомо про атаку на Вінниччину

    Перед повідомленням про влучання Наталя Заболотна попереджала, що Вінницька область перебуває під повітряною атакою. Згодом вона заявила про ураження цивільної інфраструктури та роботу всіх необхідних служб на місці.

    Яким саме озброєнням російські війська атакували поштове відділення, офіційно не повідомлялося. Тому стверджувати, що йшлося саме про ракету або певний тип безпілотника, наразі немає підстав.

    Повітряні сили та місцева влада можуть оприлюднити додаткові подробиці після завершення першочергових заходів і перевірки уламків. Водночас точне місце влучання та характеристики пошкоджень можуть не розголошуватися одразу, щоб не допомагати російським військам оцінювати результати атаки.

    На території поштового відділення триває ліквідація наслідків. Фахівці обстежують пошкоджені конструкції, перевіряють, чи немає під уламками людей, а також усувають потенційні загрози для працівників і місцевих жителів.

    Постраждалим надають медичну допомогу

    Найбільше занепокоєння викликає стан одного з трьох пацієнтів, госпіталізованих до реанімації. Обласна влада повідомила, що він перебуває у тяжкому стані.

    Лікарі проводять необхідні обстеження та надають постраждалим допомогу. Деталі щодо характеру поранень не розголошуються. Також поки не уточнено, скільки серед постраждалих працівників «Нової пошти», клієнтів відділення або випадкових перехожих.

    Відомо лише, що серед поранених є 19-річний хлопець. У перших повідомленнях його стан оцінювали як середньої тяжкості.

    Обласна влада пообіцяла інформувати про зміни у стані поранених та перебіг ліквідації наслідків атаки.

    Росія систематично атакує поштову інфраструктуру

    Відділення та логістичні центри «Нової пошти» неодноразово зазнавали російських ударів у різних областях України. Під час таких атак гинули й отримували поранення працівники компанії та цивільні, які перебували поруч.

    Зокрема, 3 липня 2026 року російський FPV-дрон атакував відділення «Нової пошти» у Запоріжжі. Унаслідок влучання загинув 50-річний працівник компанії, який працював водієм.

    Російські війська також атакували сортувальні депо, вантажні відділення та термінали оператора у прифронтових і тилових регіонах. Після таких ударів компанія зазвичай евакуює персонал, переносить обслуговування клієнтів до найближчих відділень та уточнює інформацію про пошкоджені відправлення.

    У разі знищення або пошкодження посилок «Нова пошта» повідомляє клієнтів про подальші дії окремо. Місце перебування відправлення можна перевірити через офіційний трекінг або мобільний застосунок компанії.

    Водночас на момент публікації офіційної інформації про кількість знищених посилок у відділенні на Вінниччині, можливу компенсацію або перенесення його роботи не було.

    Удар стався далеко від лінії фронту

    Вінницька область розташована в центральній частині України та не межує з територіями, де безпосередньо ведуться бойові дії. Попри це регіон регулярно перебуває під загрозою російських ракетних і дронових атак.

    Росія застосовує далекобійне озброєння для ударів по об’єктах у глибині української території. Під загрозою опиняються енергетичні підприємства, промислові об’єкти, транспортна та логістична інфраструктура, житлові будинки й інші цивільні споруди.

    Атака на поштове відділення вкотре демонструє, що небезпека зберігається не лише у прифронтових громадах. Під час повітряної тривоги влада закликає жителів усіх регіонів прямувати до найближчих укриттів і залишатися там до офіційного відбою.

    Остаточні наслідки ще встановлюють

    Станом на останнє офіційне повідомлення відомо про вісьмох постраждалих. Троє з них перебувають у реанімації, зокрема одна людина — у тяжкому стані. Ще п’ятеро отримали легкі травми.

    Усі екстрені служби продовжують працювати на місці удару. Територію обстежують рятувальники та правоохоронці, медики надають допомогу пораненим, а слідчі документують наслідки російської атаки.

    Остаточний масштаб руйнувань, тип застосованого озброєння та можливі пошкодження сусідніх будівель або автомобілів встановлюються. Вінницька ОВА закликала громадян стежити за офіційними повідомленнями та не публікувати точне місце влучання чи переміщення екстрених служб.

  • Росія масовано атакувала Миколаївщину: пошкоджені порт, підприємство і житлові будинки

    Росія масовано атакувала Миколаївщину: пошкоджені порт, підприємство і житлові будинки

    Російські війська вдень 28 липня здійснили масовану комбіновану атаку на Миколаїв та область, застосувавши керовані авіаційні бомби, крилаті ракети й безпілотники різних типів. Унаслідок ударів пошкоджено промислове підприємство, об’єкт портової інфраструктури, приватні та багатоквартирні житлові будинки. За останніми даними правоохоронців, поранень зазнали четверо цивільних людей.

    Про наслідки атаки повідомили виконувач обов’язків начальника Миколаївської обласної військової адміністрації Георгій Решетілов, міський голова Миколаєва Олександр Сєнкевич і Миколаївська обласна прокуратура. Місцеві служби продовжують обстеження пошкоджених об’єктів та ліквідацію наслідків влучань. Мер Миколаєва підтвердив, що до робіт залучені комунальні та аварійні служби міста.

    За словами Решетілова, російські війська атакували регіон ударними безпілотниками типу Shahed, реактивними дронами, які називають «Бандеролями», а також керованими авіаційними бомбами. Сили оборони змогли знищити більшість повітряних цілей, однак в області зафіксували окремі влучання та падіння уламків збитих засобів ураження.

    У Миколаєві пошкоджень зазнали промислове підприємство, портова інфраструктура та житловий фонд. На окремих об’єктах виникли пожежі, до гасіння яких залучили підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій. Інформація про масштаби руйнувань продовжує уточнюватися.

    У Галицинівській громаді Миколаївського району уламки збитого безпілотника впали на приватний житловий будинок. Унаслідок цього постраждав 86-річний чоловік. Його госпіталізували у тяжкому стані. Медики надають потерпілому необхідну допомогу.

    Міський голова Олександр Сєнкевич повідомив про руйнування у приватному секторі та пошкодження багатоквартирних будинків. За його словами, фахівці обходять території, фіксують наслідки ударів і визначають обсяг першочергових ремонтних робіт.

    «Вдень російські агресори масовано атакували наше місто. До ліквідації наслідків залучені всі необхідні служби та працівники комунальних підприємств міста», – повідомив мер.

    Сєнкевич наголосив, що російські війська вкотре спрямували озброєння по цивільній інфраструктурі та житлових кварталах. Він також закликав жителів не ігнорувати сигнали повітряної тривоги й дотримуватися правил безпеки до завершення обстеження місць ударів.

    Миколаївська обласна прокуратура повідомила, що внаслідок атаки постраждали загалом четверо цивільних. Крім 86-річного жителя Миколаївського району, травми отримали троє мешканців обласного центру — двоє чоловіків і жінка. Інформації про їхній стан на момент публікації не наводилося.

    За попередніми даними слідства, під час комбінованого удару російська армія застосувала дві керовані авіаційні бомби, п’ять крилатих ракет і два реактивні безпілотні літальні апарати. Остаточний тип озброєння та кількість застосованих засобів ураження встановлюватимуть після огляду місць подій і дослідження уламків.

    За фактом чергового обстрілу цивільної інфраструктури правоохоронці розпочали досудове розслідування. На місцях влучань працюють прокурори, слідчі, вибухотехніки та інші профільні служби. Вони документують пошкодження, збирають уламки боєприпасів та фіксують наслідки російської атаки для подальшого використання у кримінальному провадженні.

    Атака 28 липня відбулася на тлі посилення російських ударів по портовій інфраструктурі Миколаївської області. Лише напередодні російські безпілотники атакували портові об’єкти регіону. Тоді загинув 48-річний чоловік, були пошкоджені цивільні судна, а ще один постраждалий перебував у тяжкому стані.

    Також упродовж липня окупанти неодноразово били по цивільних суднах, складах і підприємствах Миколаївщини. Зокрема, під час попередніх атак пошкоджували портові об’єкти та іноземні судна, пришвартовані у регіоні.

    Місцева влада закликає громадян не публікувати фото та відео роботи протиповітряної оборони, місць влучань і переміщення військових. Жителів пошкоджених будинків просять звертатися до представників місцевої влади та аварійних служб для фіксації збитків і отримання допомоги.