Gorchitsa.info

Позначка: російський обстріл

  • Росіяни навели реактивний Shahed просто на залізничників: ремонт інфраструктури завершився трагедією

    Росіяни навели реактивний Shahed просто на залізничників: ремонт інфраструктури завершився трагедією

    Російські війська атакували ремонтну бригаду «Укрзалізниці», яка працювала над відновленням пошкодженого інфраструктурного об’єкта в Донецькій області. Унаслідок удару загинув монтер колії, ще двоє працівників залізниці дістали уламкові поранення. За інформацією керівництва компанії, окупанти спрямували безпілотник безпосередньо на місце роботи залізничників.

    Про трагедію ввечері 27 липня повідомив голова правління АТ «Укрзалізниця» Олександр Перцовський. За його словами, бригада ліквідовувала наслідки попереднього російського обстрілу та відновлювала важливий об’єкт залізничної інфраструктури. Під час виконання робіт диспетчери зафіксували наближення небезпечної повітряної цілі та попередили працівників про критичну загрозу.

    Більшість членів бригади після отримання сигналу встигли залишити небезпечну ділянку. Проте повністю уникнути жертв не вдалося. Один із монтерів колії потрапив під удар і зазнав травм, несумісних із життям. Ще двох залізничників поранило уламками. Інформація про тяжкість їхнього стану та місце лікування на момент першого повідомлення не розголошувалася.

    Дрон був спрямований безпосередньо на бригаду

    Перцовський наголосив, що йшлося про реактивний безпілотник типу Shahed, який російські військові навели просто на працівників. Це означає, що залізничники опинилися під загрозою не випадково через падіння уламків або удар по віддаленому об’єкту: ціллю ставала ділянка, де саме тривали відновлювальні роботи.

    Точний населений пункт, час атаки та назву пошкодженого об’єкта компанія не назвала. Таке обмеження інформації може бути пов’язане з безпекою інших ремонтних бригад і небезпекою повторного удару. У прифронтових регіонах залізничники часто працюють у складних умовах, відновлюючи колії, контактні мережі, засоби сигналізації та інші об’єкти одразу після обстрілів.

    У компанії заявили, що нададуть допомогу родині загиблого та підтримають поранених працівників. «Укрзалізниця» також з’ясовує всі обставини події, зокрема послідовність оповіщення, час, який працівники мали для евакуації, та причини, через які одного з них не вдалося врятувати.

    Водночас така перевірка не означає, що компанія ставить під сумнів відповідальність Росії за удар. Ідеться передусім про внутрішній аналіз алгоритмів безпеки, який має допомогти зменшити ризики для інших бригад під час подальших робіт у районах, де російські безпілотники можуть атакувати повторно.

    Залізничники повертали до роботи вже обстріляний об’єкт

    Особливого цинізму атаці додає те, що працівники усували наслідки попереднього російського удару. Вони не виконували військового завдання, а ремонтували транспортну інфраструктуру, необхідну для пересування пасажирів, евакуації цивільного населення, доставки гуманітарних вантажів та підтримання сполучення з прифронтовими громадами.

    Українська залізниця від початку повномасштабної війни продовжує роботу навіть у безпосередній близькості до фронту. Після пошкодження колій чи енергетичних систем ремонтні бригади виїжджають на місця, щойно дозволяє безпекова ситуація. Через це залізничники постійно ризикують потрапити під повторні удари, коли російські війська атакують уже пошкоджену ділянку або намагаються зірвати її відновлення.

    Раніше російська армія неодноразово била по локомотивах, станціях, депо, вокзалах та енергетичних об’єктах «Укрзалізниці». Лише 25 червня окупанти здійснили серію прицільних атак по залізничній інфраструктурі в Запорізькій і Сумській областях. Тоді дві локомотивні бригади вдалося завчасно евакуювати, однак під час третього удару в Запоріжжі загинув помічник машиніста. Машиніст встиг перейти у безпечніше місце, а його колегу, який перебував у задній кабіні, врятувати не вдалося.

    Ці випадки демонструють, що російські атаки на залізницю мають системний характер. Під загрозою опиняються не лише інфраструктурні об’єкти, а й люди, які керують поїздами, ремонтують колії, відновлюють електропостачання та забезпечують рух після обстрілів.

    Чому реактивні дрони становлять особливу небезпеку

    У повідомленні Перцовського окремо наголошується, що для атаки використали саме реактивний Shahed. На відміну від звичайних ударних безпілотників із поршневими двигунами, реактивні модифікації здатні розвивати значно вищу швидкість. Через це від моменту виявлення цілі до її наближення може залишатися менше часу, а ремонтній бригаді складніше встигнути залишити відкриту місцевість.

    Вища швидкість також ускладнює роботу мобільних вогневих груп, які традиційно використовують проти повільніших безпілотників. Водночас точні характеристики дрона, що атакував залізничників, офіційно не оприлюднювалися. Невідомо, чи йшлося про окрему реактивну модифікацію іранського безпілотника, російський аналог або інший апарат, який у повідомленні узагальнено назвали Shahed.

    За словами очільника «Укрзалізниці», диспетчерська система спрацювала та передала попередження про небезпеку. Саме завдяки цьому більшість працівників встигли евакуюватися. Однак швидкість атаки та робота людей на відкритій ділянці могли суттєво скоротити час для порятунку.

    Донеччина залишається зоною постійних атак

    Донецька область щодня перебуває під ударами російської авіації, артилерії та безпілотників. Російські війська атакують житлові квартали, транспортні шляхи, енергетичну та комунальну інфраструктуру. Через близькість до лінії фронту повітряні цілі можуть досягати деяких районів області за лічені хвилини, що значно ускладнює своєчасне оповіщення людей.

    У ніч на 25 липня російський дрон «Герань-2» влучив у приватний будинок у Слов’янську. Тоді загинула одна людина, ще двоє місцевих жителів дістали поранення. Напередодні місто також зазнало авіаційних ударів, унаслідок яких постраждали цивільні, зокрема неповнолітній.

    На цьому тлі підтримання роботи залізниці на Донеччині має критичне значення. Вона залишається одним із головних шляхів евакуації жителів прифронтових територій та перевезення необхідних вантажів. Кожен пошкоджений об’єкт може впливати на рух поїздів і сполучення з цілими громадами, тому ремонтні бригади змушені повертатися до роботи навіть за високого ризику нових обстрілів.

    Після атаки 27 липня «Укрзалізниця» не повідомляла про скасування пасажирських рейсів або масштабні зміни у графіку руху. Компанія також не розкрила, чи вдалося завершити відновлення пошкодженого об’єкта. Детальнішу інформацію можуть оприлюднити після завершення першочергових робіт і перевірки обставин трагедії.

    Остаточні дані про атаку, її місце та застосований російськими військами безпілотник можуть бути встановлені правоохоронцями. Удари по цивільних працівниках та інфраструктурі документуються як можливі воєнні злочини. Водночас станом на вечір 27 липня головним підтвердженим наслідком атаки була загибель одного працівника «Укрзалізниці» та поранення ще двох його колег.

  • Росіяни вдарили по рятувальниках під час гасіння будинку на Дніпропетровщині: троє постраждалих

    Росіяни вдарили по рятувальниках під час гасіння будинку на Дніпропетровщині: троє постраждалих

    У Нікопольському районі Дніпропетровської області троє працівників місцевої пожежної охорони постраждали внаслідок російського обстрілу. Ворожий удар стався в той момент, коли рятувальники ліквідовували пожежу в житловому будинку.

    Про інцидент 21 липня повідомила Державна служба України з надзвичайних ситуацій. За даними відомства, після російської атаки в одному з населених пунктів району загорівся житловий будинок. На місце прибули працівники місцевої пожежної охорони, які розпочали гасіння полум’я.

    Під час проведення робіт російські війська знову обстріляли територію. Унаслідок удару травмувалися троє рятувальників.

    Після атаки до місця події оперативно прибули підрозділи ДСНС. Надзвичайники надали постраждалим домедичну допомогу, після чого транспортували їх до лікувального закладу. Подробиці щодо характеру травм і стану госпіталізованих на момент публікації офіційно не розкривалися.

    Оприлюднені ДСНС фотографії демонструють наслідки обстрілу та роботу екстрених служб на місці події. Рятувальники продовжили ліквідацію наслідків атаки, попри небезпеку нових ударів.


    фото: ДСНС Дніпропетровщини
    фото: ДСНС Дніпропетровщини

    фото: ДСНС Дніпропетровщини

    Росіяни не вперше атакують рятувальників на Нікопольщині

    Нікопольський район постійно перебуває під вогнем російської армії через близькість до тимчасово окупованої частини Запорізької області. Ворог застосовує проти громад району артилерію, безпілотники та інші засоби ураження.

    Рятувальники нерідко змушені працювати в умовах загрози повторних атак. Російські війська можуть завдавати нового удару після прибуття на місце першого обстрілу пожежників, медиків і правоохоронців.

    Подібний випадок стався в Нікопольському районі 10 липня. Після російської атаки в селі Капулівка загорілася будівля професійно-технічного училища. Коли рятувальники прибули на місце та почали гасити пожежу, російські війська повторно обстріляли територію.

    Тоді було пошкоджено пожежно-рятувальний автомобіль, однак працівники ДСНС не постраждали.

    Ще один повторний обстріл стався у червні в Нікополі. Після атаки на житловий сектор рятувальники гасили пожежу в приватному будинку, коли знову опинилися під ворожим вогнем.

    Такі атаки створюють подвійну небезпеку. Перший удар призводить до руйнувань і пожеж, а наступний може бути спрямований по людях, які прибули рятувати постраждалих та ліквідовувати наслідки.

    Нікопольський район залишається під постійними обстрілами

    Громади Нікопольщини регулярно зазнають атак із протилежного берега Каховського водосховища. Під ударами опиняються житлові будинки, підприємства, навчальні заклади, транспорт, газогони та лінії електропередач.

    Через щоденну небезпеку екстрені служби змушені враховувати можливість повторного обстрілу під час кожного виїзду. Проте рятувальники продовжують працювати, гасити пожежі, розбирати пошкоджені конструкції та надавати допомогу місцевим жителям.

    У ДСНС неодноразово наголошували, що російські удари по місцях роботи екстрених служб ставлять під загрозу не лише життя рятувальників, а й можливість своєчасно допомагати цивільному населенню.

    Коли пожежники змушені тимчасово припиняти гасіння через новий обстріл, вогонь може поширитися на сусідні будівлі. У таких умовах значно зростає ризик загибелі людей, руйнування житла та пошкодження критичної інфраструктури.

    Атаки РФ на Україну 21 липня

    Інцидент на Дніпропетровщині стався на тлі чергової хвилі російських ударів по українських регіонах.

    Уранці 21 липня російський безпілотник влучив в адміністративну будівлю в центральній частині Чернігова. На місці виникла пожежа, конструктивні елементи споруди були частково зруйновані. За попередньою інформацією, одна людина постраждала.

    Того ж дня російські війська атакували FPV-дроном автомобіль у Центральному районі Херсона. Внаслідок удару загинула 45-річна працівниця Херсонської обласної військової адміністрації.

    У ніч проти 21 липня Росія запустила по Україні 58 безпілотників різних типів. За повідомленням українських військових, сили протиповітряної оборони знищили або подавили 46 повітряних цілей.

    Російські обстріли продовжують створювати загрозу не лише для цивільних громадян, а й для тих, хто першим прибуває на місця ударів. Поранення трьох рятувальників на Дніпропетровщині стало черговим свідченням того, наскільки небезпечною залишається робота екстрених служб у прифронтових регіонах.

  • Російська атака знищила склад видавництва “Книголав”: у вогні згоріли 250 тисяч книжок

    Російська атака знищила склад видавництва “Книголав”: у вогні згоріли 250 тисяч книжок

    Унаслідок нічної російської атаки 19 липня було повністю знищено склад українського видавництва “Книголав”. Вогонь охопив приміщення, де зберігалися книжки, і знищив близько 250 тисяч примірників. Про це повідомили у видавництві.

    За словами представників “Книголаву”, ніхто зі співробітників не постраждав, однак матеріальні втрати є величезними. Полум’я знищило приблизно 250 тисяч книжок, які стали результатом багатомісячної роботи авторів, перекладачів, редакторів, дизайнерів, друкарень та всієї команди видавництва.

    «Ми втратили майже 250 тисяч книжок. Це результат праці авторів, перекладачів, редакторів, дизайнерів, друкарень і всієї команди, яка щодня працює для українського читача», — йдеться в офіційній заяві видавництва.

    У “Книголаві” попередили, що через знищення складу можливі тимчасові затримки з відправленням замовлень. Водночас команда вже працює над відновленням логістики та інших процесів, щоб якнайшвидше повернутися до повноцінної роботи.

    У видавництві наголосили, що цей удар є черговим свідченням того, що Росія веде війну не лише проти українських міст і цивільного населення, а й проти культури, освіти та національної ідентичності.

    «Росія вкотре доводить, що веде війну не лише проти людей, а й проти української культури, освіти та нашого майбутнього», — підкреслили у “Книголаві”.

    Це вже другий масштабний удар по українській книжковій галузі за останній місяць. У ніч на 2 липня внаслідок масованої атаки Росії на Київ було знищено склад логістичного партнера видавництва BookChef, де згоріло близько 800 тисяч книжок.

    Російські атаки дедалі частіше завдають ударів по об’єктах, пов’язаних із культурою, освітою та книговиданням. Знищення книжкових складів не лише завдає багатомільйонних збитків українським видавцям, а й суттєво впливає на забезпечення читачів новими виданнями та розвиток українського культурного простору.

  • Масштабна пожежа після удару РФ на Київщині: вогонь охопив величезний логістичний центр

    Масштабна пожежа після удару РФ на Київщині: вогонь охопив величезний логістичний центр

    У ніч на 19 липня російські війська завдали удару по логістичному хабу в Київській області, внаслідок чого виникла масштабна пожежа. За попередніми даними, внаслідок атаки постраждали двоє людей. Про це повідомили у Державній службі України з надзвичайних ситуацій.

    За інформацією рятувальників, удар спричинив займання двох складських будівель. Вогонь швидко поширився та охопив площу близько 100 тисяч квадратних метрів, що зробило пожежу однією з найбільших за останній час у регіоні.

    За попередньою інформацією, атакованим об’єктом міг бути логістичний центр “Антел”, розташований у Бучанському районі Київської області. Офіційного підтвердження цієї інформації наразі немає.

    Близько 10:30 рятувальникам вдалося локалізувати масштабну пожежу. До ліквідації наслідків атаки було залучено понад 200 співробітників ДСНС, 73 одиниці спеціальної техніки, а також три гелікоптери, які допомагали гасити полум’я з повітря.

    Рятувальні роботи на місці тривають. Фахівці продовжують ліквідовувати окремі осередки займання, розбирати завали та оцінювати масштаби руйнувань. Остаточна інформація щодо пошкоджень і стану постраждалих уточнюється.

    Удар по логістичному хабу став частиною чергової масованої російської атаки на Україну в ніч проти 19 липня. Під час цього обстрілу російські війська також атакували Київ, де було зафіксовано десятки вибухів, пошкоджено житлові будинки, торговельні центри та інші об’єкти цивільної інфраструктури. Внаслідок атаки у столиці загинула одна людина, ще щонайменше 15 отримали поранення.

    Крім того, цієї ж ночі російські окупанти завдали удару по виробничих потужностях українського виробника балістичного захисту UKRTAC у Києві, а також атакували керованими авіабомбами цивільну та промислову інфраструктуру міста Суми. Українські рятувальники та екстрені служби продовжують ліквідовувати наслідки російських ударів у різних регіонах країни.

  • Навчала рятувати життя, але сама загинула від ракети РФ: Одеса прощається з волонтеркою Червоного Хреста

    Навчала рятувати життя, але сама загинула від ракети РФ: Одеса прощається з волонтеркою Червоного Хреста

    Під час російської ракетної атаки на Одесу загинула волонтерка та інструкторка з першої допомоги Українського Червоного Хреста Олена Архіпова. У момент удару жінка разом зі своїми трьома дітьми намагалася дістатися до укриття. Діти вижили, однак врятувати їхню матір не вдалося.

    Про загибель волонтерки 17 липня повідомив Український Червоний Хрест. В організації розповіли, що Олена Архіпова була не лише активною учасницею гуманітарних ініціатив, а й професійною інструкторкою, яка навчала інших людей діяти в ситуаціях, коли від правильних рішень залежать життя і здоров’я постраждалих.

    Російський удар по Одесі стався пізно ввечері 16 липня. За оновленими даними Одеської обласної військової адміністрації, внаслідок атаки загинули двоє мирних жителів, ще десятеро людей зазнали поранень. Серед постраждалих були троє дітей. Пошкоджень зазнали житлові будинки, дитячий садок, релігійна споруда, сквер, автомобілі та інша цивільна інфраструктура.

    Однією із загиблих виявилася Олена Архіпова. Під час оголошеної повітряної тривоги вона перебувала разом із дітьми та поспішала до безпечного місця. Усі троє дітей залишилися живі. У Червоному Хресті повідомили, що їм надають необхідну допомогу, однак додаткових подробиць про їхній стан з міркувань приватності не оприлюднювали.

    Хто така Олена Архіпова

    Олена Архіпова жила в Одесі та самостійно виховувала трьох дітей. До команди Українського Червоного Хреста вона приєдналася у 2023 році. Її основним напрямом стала перша допомога — вона пройшла необхідну підготовку та почала працювати інструкторкою.

    За час волонтерської діяльності Олена проводила навчання для працівників Державної служби України з надзвичайних ситуацій, співробітників Національної поліції, дорослих і дітей. Під час таких тренінгів вона пояснювала, як оцінювати стан постраждалого, викликати екстрені служби, зупиняти кровотечу, проводити серцево-легеневу реанімацію та діяти до прибуття медиків.

    Її робота була особливо важливою в умовах повномасштабної війни, коли вміння надати базову допомогу може стати вирішальним після обстрілу, аварії або іншої надзвичайної події.

    У 2026 році Олена також стала інструкторкою з першої допомоги для тварин. Вона навчала людей правильно реагувати у випадках травмування домашніх або безпритульних тварин, зокрема під час обстрілів, пожеж та евакуації.

    Саме 17 липня, у день, коли стало відомо про її загибель, волонтерка мала розпочати ще один етап навчання. Вона планувала здобути кваліфікацію інструкторки з першої допомоги для роботи з людьми з фізичною інвалідністю. Цей напрям передбачав адаптацію навчальних програм до потреб слухачів, які мають порушення мобільності або інші особливості.

    Однак до запланованого навчання Олена вже не дісталася.

    Колеги згадують її як людину, яка завжди приходила на допомогу

    В Українському Червоному Хресті Олену Архіпову назвали світлою, щирою та відповідальною людиною. Колеги наголосили, що вона була готова допомагати не лише в межах своїх безпосередніх обов’язків.

    Окрім проведення навчань, волонтерка брала участь в інших гуманітарних проєктах Одеської обласної організації. Йшлося про підтримку людей, які постраждали від війни, допомогу вразливим категоріям населення, участь у заходах і поширення знань, необхідних для порятунку життя.

    В організації зазначили, що Олена щодня власним прикладом доводила важливість людяності, небайдужості й турботи. Вона вчила інших рятувати життя, але сама стала жертвою російського удару по цивільному місту. Український Червоний Хрест висловив співчуття її рідним, друзям, колегам і всій волонтерській спільноті.

    Що відомо про атаку на Одесу

    Російські війська атакували Одесу ракетами ввечері 16 липня. У місті пролунали вибухи, після яких стало відомо про влучання та руйнування у цивільній забудові.

    Унаслідок удару пошкоджень зазнав триповерховий житловий будинок. Також були понівечені інші будинки, дитячий садок, церква, сквер та припарковані автомобілі. На місцях працювали рятувальники, медики, поліцейські та комунальні служби.

    Спочатку повідомлялося про двох загиблих і шістьох поранених, однак упродовж ранку кількість постраждалих збільшилася до десяти. Серед них троє дітей. Частині поранених допомогу надали на місці, інших доправили до медичних закладів.

    Окремо російські війська атакували Одеський район. Там була зруйнована будівля станції технічного обслуговування, однак, за даними місцевої влади, обійшлося без загиблих і поранених.

    Росія запустила по Україні ракети та 130 дронів

    У ніч проти 17 липня Росія здійснила комбіновану повітряну атаку на Україну. За інформацією Повітряних сил ЗСУ, противник застосував одну протирадіолокаційну ракету Х-31П, сім керованих авіаційних ракет Х-59/69 та 130 безпілотників різних типів.

    Серед запущених дронів були ударні апарати типу Shahed, зокрема реактивні версії, а також «Гербера», «Італмас» і безпілотники-імітатори. Запуски здійснювалися з території Росії, тимчасово окупованого Донецька та окупованого Криму.

    До відбиття повітряного нападу залучали авіацію, зенітні ракетні війська, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем.

    Станом на ранок Сили оборони збили або придушили п’ять ракет Х-59/69 і 115 безпілотників. Протирадіолокаційна ракета Х-31П, за даними військових, не досягла своєї цілі. Водночас було зафіксовано влучання двох ракет та восьми ударних дронів на семи локаціях, а також падіння уламків збитих цілей у п’яти місцях.

    Діти Олени залишилися без матері

    Найболючішим наслідком атаки стала доля трьох дітей Олени Архіпової. Вони вижили під час удару, проте втратили матір, яка виховувала їх сама.

    Червоний Хрест повідомив, що дітям надають усю необхідну допомогу. В організації не уточнили, хто надалі опікуватиметься ними, а також не розкрили їхній вік чи медичний стан.

    Загибель Олени стала важкою втратою для її родини, одеської волонтерської спільноти та людей, яких вона встигла навчити першої допомоги. Її знали як інструкторку, яка пояснювала, як не розгубитися в критичну мить і врятувати людину до приїзду лікарів.

    Вона присвятила свою роботу порятунку інших, допомагала правоохоронцям, рятувальникам, дітям, дорослим і власникам тварин бути готовими до надзвичайних ситуацій. Проте російська ракета забрала її життя, коли вона сама намагалася врятувати найдорожчих — своїх дітей.

  • Після трагедії у Вишневому Зеленський наказав перевірити небезпечні підприємства

    Після трагедії у Вишневому Зеленський наказав перевірити небезпечні підприємства

    Президент України Володимир Зеленський доручив Службі безпеки України спільно з іншими правоохоронними органами провести комплексну перевірку підприємств, діяльність яких пов’язана зі зберіганням зброї, боєприпасів та інших вибухонебезпечних матеріалів. Таке рішення стало наслідком масштабної трагедії у Вишневому Київської області, де після російського удару по одному з підприємств сталася повторна детонація, що призвела до значних руйнувань житлових кварталів.

    Про це глава держави повідомив у своєму вечірньому зверненні.

    Президент наголосив, що події у Вишневому виявили необхідність ретельно перевірити роботу всіх підприємств, які мають справу з військовою продукцією, боєприпасами чи іншими небезпечними матеріалами. За його словами, мова йде не лише про встановлення причин конкретного інциденту, а й про запобігання подібним випадкам у майбутньому.

    Зеленський повідомив, що до перевірок будуть залучені Служба безпеки України, правоохоронні органи та інші компетентні державні структури. Вони мають перевірити дотримання вимог щодо безпечного зберігання озброєння, організації виробничих процесів та розташування відповідних об’єктів.

    Глава держави наголосив, що кожен керівник підприємства, яке працює із вибухонебезпечними матеріалами чи продукцією оборонного призначення, повинен особисто відповідати за дотримання норм безпеки.

    “Є в Україні належні місця, щоб зберігати зброю та зберігати боєприпаси, – це все визначено, щоб не було поруч житлових будинків”, – заявив президент.

    За словами Зеленського, державою вже давно визначено спеціальні майданчики та території, які відповідають усім вимогам щодо безпечного зберігання зброї, боєприпасів і військового майна. Такі об’єкти мають розміщуватися на безпечній відстані від густонаселених районів, щоб навіть у випадку надзвичайної ситуації мінімізувати ризики для цивільного населення.

    Президент підкреслив, що трагедія у Вишневому показала необхідність ще раз перевірити, наскільки суворо виконуються ці правила на практиці. За його словами, усі підприємства оборонної сфери мають працювати відповідно до затверджених норм безпеки, адже йдеться не лише про захист стратегічних об’єктів, а й про життя людей, які мешкають поруч.

    Окрему увагу глава держави приділив питанню ліквідації наслідків російських атак. Він зазначив, що після кожного обстрілу держава повинна діяти максимально швидко, щоб люди могли якнайшвидше повернутися до нормального життя.

    Президент визнав, що значна відповідальність за оперативне відновлення лежить на місцевій владі та органах самоврядування, однак наголосив, що проблеми існують і на рівні центральних органів виконавчої влади.

    “Звісно, багато залежить від якості роботи в громадах та роботи в областях, але і на рівні уряду є що виправити. Будуть найближчим часом рішення”, – наголосив Зеленський.

    За його словами, Кабінет Міністрів уже працює над рішеннями, які мають вдосконалити систему реагування після російських ударів, прискорити процес відбудови зруйнованих об’єктів та зробити координацію між державними структурами ефективнішою.

    Хоча президент не уточнив, про які саме рішення йдеться, він дав зрозуміти, що можуть бути як кадрові зміни, так і перегляд окремих механізмів контролю за стратегічними підприємствами та об’єктами критичної інфраструктури.

    Передумовою для таких доручень стали події у Вишневому Бучанського району Київської області. У ніч на 6 липня російські війська здійснили одну з наймасштабніших комбінованих атак останнього часу, застосувавши балістичні ракети, крилаті ракети та ударні безпілотники по Києву та Київській області.

    Одним із головних об’єктів удару стало підприємство у Вишневому. Після влучання ракети виникла масштабна пожежа, а згодом почалася серія повторних детонацій. Саме вони спричинили найсерйозніші руйнування у місті.

    Вибухова хвиля пошкодила майже п’ять вулиць. Було зруйновано та пошкоджено десятки приватних житлових будинків, багатоповерхівок, автомобілів, господарських споруд, комунікацій та іншої цивільної інфраструктури. Через загрозу нових вибухів рятувальникам і правоохоронцям довелося організувати евакуацію жителів прилеглих кварталів.

    Після ліквідації основних наслідків атаки президент повідомив, що російська ракета влучила у склад одного з підприємств, яке входить до структури державного концерну “Укроборонпром”. За словами Зеленського, службове розслідування вже встановлює, чому небезпечні матеріали зберігалися саме на цьому об’єкті та чи були дотримані всі вимоги безпеки.

    Глава держави також анонсував кадрові рішення. Він заявив, що посадові особи, відповідальні за організацію зберігання військового майна та дотримання правил безпеки, будуть звільнені після завершення перевірок. Президент наголосив, що жодна службова недбалість не повинна залишитися без відповідної правової оцінки.

    Наразі Служба безпеки України, правоохоронні органи та профільні державні установи продовжують встановлювати всі обставини інциденту. Одночасно розпочинається масштабна перевірка аналогічних підприємств по всій країні, щоб унеможливити повторення подібних трагедій та посилити безпеку стратегічних об’єктів в умовах триваючої російської агресії.

  • У Вишневому зросла кількість жертв удару: пошкоджено майже 300 будинків

    У Вишневому зросла кількість жертв удару: пошкоджено майже 300 будинків

    Кількість загиблих унаслідок російського удару по Вишневому Київської області продовжує зростати. У лікарні помер чоловік, який отримав тяжкі поранення під час атаки, через що число жертв збільшилося до дев’яти. Тим часом у місті тривають масштабні аварійно-відновлювальні роботи, комісії завершили попереднє обстеження пошкодженого житла, а влада вже оцінює обсяги майбутнього відновлення. За попередніми даними, внаслідок російського обстрілу пошкоджено майже три сотні житлових будинків, десятки людей залишилися без даху над головою, а сотні мешканців потребують допомоги.

    Про це повідомив голова Київської обласної військової адміністрації Михайло Калашник у своєму Telegram-каналі.

    За словами очільника області, протягом усього дня у Вишневому працювали представники Київської обласної військової адміністрації, місцевої влади, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Національної поліції, комунальних служб, енергетики, газовики та інші спеціалісти, які продовжують ліквідовувати наслідки одного з наймасштабніших російських ударів по Київщині за останній час.

    Під час проведення аварійно-відновлювальних робіт влада отримала ще одну трагічну звістку. Один із постраждалих, який перебував у лікарні у вкрай тяжкому стані, помер від отриманих поранень.

    «На жаль, маємо ще одну трагічну новину. У лікарні помер чоловік, який отримав тяжкі поранення внаслідок російського удару. Таким чином кількість загиблих зросла до дев’ятої. Щирі співчуття рідним та близьким кожного, чиє життя забрала Росія», — повідомив Михайло Калашник.

    Таким чином, станом на вечір офіційно підтверджено загибель дев’яти людей. Ще 18 постраждалих продовжують перебувати у медичних закладах. Медики надають їм необхідну допомогу, а частина пацієнтів досі залишається під постійним наглядом лікарів через тяжкість отриманих травм.

    Паралельно триває масштабна оцінка руйнувань, яких зазнало місто. Спеціально створені комісії вже завершили попереднє обстеження пошкодженого житлового фонду. За результатами огляду всі будинки розподілили на три категорії залежно від ступеня пошкоджень.

    До першої категорії віднесли 115 житлових будинків, які зазнали незначних ушкоджень. Йдеться переважно про вибиті вікна, пошкодження покрівель, фасадів, дверей та інших конструкцій, які можна відновити без проведення масштабних будівельних робіт. Власники таких осель зможуть отримати державні компенсації та самостійно провести необхідний ремонт.

    До другої категорії потрапили 47 житлових будинків, які отримали значні пошкодження та потребують капітального ремонту. Відновлення цих будівель здійснюватиметься вже за рахунок державного та обласного бюджетів із залученням будівельних організацій.

    Найскладнішою залишається ситуація з третьою категорією. За попередніми підрахунками, 91 житловий будинок повністю зруйнований і не підлягає ремонту. Для таких об’єктів фактично доведеться здійснювати нове будівництво. Влада вже заявила, що фінансування робіт також забезпечуватиметься коштом державного та обласного бюджетів.

    Окрім приватного сектору, значних пошкоджень зазнала й багатоповерхова забудова міста. Заплановано проведення капітального ремонту двох багатоквартирних житлових будинків, а також комплексне відновлення інженерної інфраструктури кварталу, який опинився в епіцентрі вибухової хвилі.

    Загалом, за останніми даними, російський удар пошкодив 253 приватні житлові будинки та ще 27 багатоквартирних будинків. У багатоповерхівках вибуховою хвилею вибито 1692 вікна, що свідчить про надзвичайну силу удару. Крім того, пошкоджень зазнали покрівлі, фасади, балкони, інженерні комунікації та внутрішні приміщення житлових будинків.

    Російська атака також завдала значної шкоди місцевому бізнесу. До органів влади вже надійшло 65 звернень від підприємців, чиє майно було пошкоджене або частково зруйноване внаслідок вибухів. Фахівці продовжують фіксувати збитки, а остаточний масштаб руйнувань стане відомим після завершення всіх обстежень.

    Для ліквідації наслідків удару залучено понад 200 працівників комунальних служб, десятки одиниць спеціальної техніки, рятувальників, поліцейських, енергетиків, газовиків, а також волонтерів і представників благодійних організацій. Вони розбирають завали, вивозять будівельне сміття, закривають вибиті вікна тимчасовими конструкціями, відновлюють електро- та газопостачання, а також допомагають мешканцям евакуювати вцілілі речі.

    Особливу увагу влада приділяє людям, які залишилися без житла. Для них організували пункти тимчасового розміщення. Наразі там проживають 60 осіб. Ще близько 160 мешканців тимчасово оселилися у родичів, друзів або знайомих. У Київській обласній військовій адміністрації запевнили, що за необхідності кількість місць для проживання оперативно збільшать, щоб жодна постраждала родина не залишилася без прихистку.

    Одночасно триває забезпечення людей гуманітарною допомогою. Для постраждалих організовано триразове гаряче харчування. Його забезпечує фудтрак Олега Бібікова, який працює безпосередньо біля місця ліквідації наслідків російської атаки. Також жителі можуть отримати воду, продукти першої необхідності, засоби гігієни та психологічну підтримку.

    Михайло Калашник наголосив, що зараз основним завданням залишається максимально швидке надання допомоги всім постраждалим сім’ям, організація виплат компенсацій, забезпечення людей тимчасовим житлом та якнайшвидше відновлення пошкодженої інфраструктури. За його словами, обласна влада працює над тим, щоб процес відновлення розпочався без затримок одразу після завершення оцінки всіх збитків.

    Водночас спеціалісти продовжують обстежувати постраждалі райони міста. У Київській ОВА наголошують, що кількість пошкоджених об’єктів ще може зрости, адже частину будівель наразі неможливо повністю оглянути через небезпеку обвалів та необхідність проведення додаткових технічних експертиз.

    Нагадаємо, речник Генерального штабу Збройних сил України Дмитро Лиховій повідомив, що після російського удару по Вишневому, завданого 6 липня, на місці сталася вторинна детонація. Водночас він окремо підкреслив, що об’єкт, на якому пролунали повторні вибухи, не перебуває у сфері управління Збройних сил України.

  • Генштаб поставив крапку: об’єкт, що вибухнув у Вишневому, не належить ЗСУ

    Генштаб поставив крапку: об’єкт, що вибухнув у Вишневому, не належить ЗСУ

    Генеральний штаб Збройних сил України офіційно заявив, що об’єкт у Вишневому Київської області, на якому після російського удару 6 липня сталася повторна детонація, не перебуває у сфері управління та не підпорядковується Збройним силам України. Відповідну заяву зробив речник Генерального штабу ЗСУ Дмитро Лиховій, коментуючи ситуацію після масованої атаки Росії, яка призвела до значних руйнувань у місті. Заява Генштабу з’явилася на тлі суспільного резонансу та доручення президента Володимира Зеленського провести повне розслідування причин вибухів.

    За словами Дмитра Лиховія, об’єкт, де після російської атаки відбулася повторна детонація, не має жодного стосунку до Збройних сил України.

    «Об’єкт, на якому сталися вибухи у Вишневому Київської області, не належить до сфери управління та не підпорядковується Збройним силам України», — наголосив речник Генерального штабу.

    Він також нагадав, що чинним залишається розпорядження Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, яке забороняє розміщення складів боєприпасів та інших потенційно небезпечних військових об’єктів поблизу житлової забудови й місць перебування цивільного населення. Це рішення було ухвалене саме для мінімізації ризиків для мирних мешканців у разі російських атак.

    У Генеральному штабі також висловили співчуття жителям Вишневого, які постраждали внаслідок російського удару, та наголосили, що Збройні сили України продовжують виконувати заходи із захисту цивільного населення в умовах повномасштабної війни.

    Масована атака на Київ і Київську область відбулася в ніч на 6 липня. Російські війська застосували комбінований удар із використанням ракет і ударних безпілотників. Одним із найбільш постраждалих населених пунктів стало місто Вишневе під Києвом, де після влучання виникли масштабні пожежі, а згодом пролунала повторна детонація, що викликала додаткові руйнування та хвилю занепокоєння серед місцевих жителів.

    За інформацією місцевої влади, у Вишневому були пошкоджені або зруйновані житлові будинки, промислові об’єкти та інженерна інфраструктура. Через високий ризик подальших вибухів частину мешканців довелося евакуювати. Крім того, після пожежі було зафіксовано погіршення якості повітря через продукти горіння та інші небезпечні речовини. Фахівці рекомендували жителям тимчасово обмежити перебування на відкритому повітрі та зачиняти вікна.

    Після резонансних подій президент України Володимир Зеленський доручив Службі безпеки України та українським розвідувальним органам провести детальне з’ясування всіх обставин, пов’язаних із повторною детонацією у Вишневому. Глава держави наголосив, що необхідно встановити походження об’єкта, характер вибухів та причини, які призвели до таких масштабних наслідків. Це доручення має забезпечити повну та об’єктивну оцінку події.

    Заява Генерального штабу стала першою офіційною відповіддю військового командування на численні припущення щодо можливого військового призначення об’єкта, який вибухнув після російського удару. Водночас у Генштабі не уточнювали, кому саме належить цей об’єкт, наголосивши лише, що він не перебуває у структурі Збройних сил України.

    Окремо речник Генштабу акцентував увагу на тому, що українське військове командування дотримується встановлених правил щодо розміщення військової інфраструктури. Заборона на створення складів боєприпасів поблизу житлової забудови діє відповідно до наказів Головнокомандувача ЗСУ та залишається обов’язковою для виконання всіма військовими підрозділами.

    Наразі правоохоронні органи, СБУ, профільні служби та експерти продовжують працювати на місці події. Остаточні висновки щодо причин повторної детонації, характеру об’єкта та всіх обставин російського удару мають бути оприлюднені після завершення офіційного розслідування.

  • Екологічна катастрофа на Оболоні: що відбувається з озером після російської атаки

    Екологічна катастрофа на Оболоні: що відбувається з озером після російської атаки

    У Києві триває масштабна операція з ліквідації наслідків екологічної аварії, яка виникла після масованого російського комбінованого удару по столиці в ніч на 2 липня. Столичні комунальні служби, рятувальники ДСНС та екологи вже вилучили з озера Кирилівського в Оболонському районі 65 тонн нафтосуміші, що потрапила у водойму після пошкодження промислового об’єкта. За даними Київської міської державної адміністрації, забруднення вдалося локалізувати, а постійний моніторинг не виявив потрапляння нафтопродуктів до річки Почайна, тож безпосередньої загрози для акваторії Дніпра наразі немає.

    У Департаменті захисту довкілля та адаптації до змін клімату КМДА пояснили, що забруднення виникло після пошкодження внаслідок російського удару одного з промислових об’єктів. Нафтопродукти через систему дощової каналізації потрапили до струмка Сирець, а звідти – до озера Кирилівського, яке входить до каскаду озер Опечень. Саме оперативна реакція рятувальників дозволила не допустити поширення забруднення на інші водойми столиці.

    За інформацією міської влади, фахівці ДСНС уже відкачали 65 тонн нафтосуміші, що становить приблизно 45,5 кубічного метра забруднених речовин. Для очищення акваторії цілодобово працюють дев’ять плавучих скімерів – спеціальних установок, які збирають нафтову плівку з поверхні води. Попередньо фахівці прогнозують, що роботи зі збору основної маси нафтопродуктів триватимуть ще близько п’яти днів, після чого розпочнеться наступний етап очищення водойми.

    Одним із ключових завдань стало недопущення поширення забруднення за межі Кирилівського озера. Для цього рятувальники встановили чотири системи бонових загороджень, які локалізували нафтову пляму приблизно на третині площі водойми. Такий підхід не лише обмежив розповсюдження нафтопродуктів, а й дозволив рибі та іншим мешканцям водойми частково переміститися до менш забруднених ділянок.

    Особливу увагу приділено захисту сусідніх водойм. Пропускну споруду між озерами Кирилівське та Йорданське повністю перекрили боновими загородженнями, а також додатково обробили спеціальними сорбентами. Це має запобігти потраплянню нафтової плівки до інших водойм навіть у разі сильного вітру чи зміни погодних умов. Крім того, регулярні лабораторні дослідження показують, що у річці Почайна нафтопродукти не виявлені, а отже загрози подальшому потраплянню забруднення до Дніпра нараззі немає.

    За даними Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, масштаб екологічної аварії є значним. Попередні розрахунки свідчать, що після російської атаки до Кирилівського озера потрапило понад 350 тонн нафтопродуктів та паливної емульсії. Основну частину розливу вдалося локалізувати ще на підходах до водойми, однак уникнути потрапляння частини пального у воду не вдалося. Саме тому до ліквідації наслідків залучили не лише ДСНС і комунальні служби, а й Державну екологічну інспекцію, профільне міністерство та науковців.

    Фахівці КП «Плесо» здійснюють постійний екологічний моніторинг стану води. За їхніми даними, нафтопродукти поки що перебувають переважно на поверхні, тому ризик проникнення забруднення у підземні води оцінюється як низький. Водночас через випаровування паливно-мастильних матеріалів мешканцям прилеглих районів рекомендують за можливості не відкривати вікна та уникати тривалого перебування поблизу берегової лінії озера до завершення аварійних робіт.

    Екологи вже фіксують окремі випадки загибелі риби, птахів та інших представників водної фауни, однак, за даними КМДА, масового мору наразі не спостерігається. До оцінки стану екосистеми долучили фахівців Інституту гідробіології Національної академії наук України. Після завершення аварійного очищення планується реалізувати комплекс заходів із відновлення водойми. Серед них – аерація води, додатковий екологічний моніторинг та поступове штучне зариблення озера після стабілізації екологічної ситуації.

    У міській адміністрації нагадують, що Кирилівське озеро є технічною водоймою, де купання було заборонене ще до виникнення надзвичайної ситуації. Після забруднення нафтопродуктами заборона залишається чинною. Також до кінця літа повністю заборонено рибальство та будь-яке використання водойми, доки не завершаться роботи з очищення та не буде підтверджено безпечний екологічний стан.

    Фахівці наголошують, що ліквідація наслідків аварії триватиме ще певний час навіть після збору основної маси нафтопродуктів. Наступним етапом стане обробка поверхні води спеціальними сорбентами, які зв’яжуть залишки нафтової плівки для її подальшого механічного видалення. Лише після цього можна буде перейти до довготривалого відновлення екосистеми та остаточно оцінити масштаб шкоди, завданої російською атакою довкіллю столиці.

  • Згоріли у пастці: у Вишневому загинули 22-річна Анна та її дядько

    Згоріли у пастці: у Вишневому загинули 22-річна Анна та її дядько

    Після масованої російської атаки на Київщину 6 липня стало відомо про ще одну особисту трагедію, яка сколихнула Вишневе. Серед загиблих — 22-річна Анна Дорохіна та її дядько Віталій. За словами родичів, під час обстрілу вони намагалися врятуватися і сховалися у бетонній споруді, однак вона стала для них пасткою.

    Про загибель Анни та Віталія повідомила тітка дівчини Марія Распутна у Threads. За її словами, Анні вже за місяць мало виповнитися 23 роки. Родичка описала дівчину як світлу, щиру й добру людину, яка підтримувала близьких і дарувала тепло оточенню.

    У своєму зверненні Марія також порушила питання безпеки об’єктів, які могли становити небезпеку для мирних мешканців. Вона заявила, що якщо інформація про склад боєприпасів поблизу житлових будинків підтвердиться, це має бути предметом ретельного розслідування, а відповідальні повинні понести покарання. Водночас офіційні органи на момент публікації не підтверджували деталі про характер об’єкта, тому ці твердження слід розглядати як позицію родини загиблих, а не встановлений факт.

    Трагедія сталася на тлі масштабних руйнувань у Вишневому, яке найбільше постраждало під час нічної атаки РФ на Київську область. За даними місцевої та центральної влади, у місті пошкоджено понад 200 об’єктів, із них понад 100 житлових будинків. Серед пошкоджених — близько 80 приватних і понад 30 багатоквартирних будинків, а також торговельні, складські, адміністративні та виробничі будівлі.

    Окремо повідомлялося про пошкодження семи гуртожитків залізничників, де проживали понад 160 родин. “Укрзалізниця” вже розпочала першочергові ремонтні роботи, а місцева влада і профільні служби продовжують обстеження пошкодженого житла та інфраструктури.

    Після удару у Вишневому виникла масштабна пожежа, а через загрозу повторної детонації небезпечних предметів поліція оточила частину території. З небезпечної зони евакуювали близько 500 людей. Для мешканців, які втратили житло або не можуть залишатися вдома через небезпеку, розгорнули пункти тимчасового розміщення та допомоги.

    Кількість загиблих на Київщині після атаки оновлювалася протягом доби. Суспільне з посиланням на обласну прокуратуру повідомляло, що станом на вечір 6 липня в області було відомо про 10 загиблих. Раніше влада повідомляла про 8 загиблих і 48 поранених, серед яких були діти; частина постраждалих перебувала у лікарнях, троє — у тяжкому стані.

    У Вишневому наслідки удару називають одними з наймасштабніших для житлового сектору від початку повномасштабної війни. За повідомленнями урядовців, пошкодження охопили близько 13 гектарів житлової забудови. Через масштаб руйнувань уряд має виділити кошти з резервного фонду для підтримки громади та відновлення пошкодженого житла.

    Мешканці міста вже подали сотні заяв через програму “єВідновлення”. Спеціальні комісії мають обстежити пошкоджені будівлі, оцінити збитки та визначити обсяг допомоги. Паралельно на місці продовжують працювати рятувальники, поліцейські, медики, комунальники, енергетики, газовики та волонтери.

    Історія Анни Дорохіної та її дядька Віталія стала одним із найболючіших символів трагедії у Вишневому. Вони, як і сотні інших мешканців, у момент атаки намагалися знайти безпечне місце, але російський удар і подальші пожежі забрали їхні життя. Родина загиблих закликає не залишати цю трагедію лише черговою цифрою у зведеннях і вимагає встановити всі обставини того, що сталося.