Позначка: шахрайство

  • Колектори програли суд жінці, якій оформили кредит без її відома

    Колектори програли суд жінці, якій оформили кредит без її відома

    Конотопський міськрайонний суд Сумської області відмовив колекторській компанії у стягненні з жінки понад 56 тисяч гривень за кредитом, який, як з’ясувалося, був оформлений шахраями після зламу її SIM-картки оператора «Київстар».

    Із матеріалів справи випливає, що 3 листопада 2021 року на ім’я громадянки був оформлений споживчий кредит у фінансовій компанії на суму 9 600 гривень. Договір було підписано в електронній формі, а гроші перераховані на банківську картку. Згодом через нараховані відсотки та штрафи сума боргу зросла до 56 592 гривень, а право вимоги перейшло до колекторської компанії.

    Однак жінка заперечила, що брала будь-який кредит. Вона пояснила, що ще наприкінці жовтня 2021 року її мобільний номер, який був фінансовим номером у ПриватБанку, був зламаний після дзвінка невідомої особи. Шахраї отримали доступ до її SIM-картки та банківського акаунта, що призвело до блокування номера та підозрілих фінансових операцій.

    У той самий день жінка звернулася до банку і мобільного оператора, де їй заблокували старий номер і банківську карту. Наступного дня вона подала заяву до поліції про шахрайство, і було відкрито кримінальне провадження.

    Суд також взяв до уваги, що кредит був оформлений уже після того, як номер телефону було заблоковано, а жінка звернулася до банку, мобільного оператора і поліції. Додатково було встановлено, що доступ до онлайн-сервісів, з яких подавалися заявки на кредити, здійснювався з IP-адрес у Харківській області та Дніпрі, тоді як у цей час жінка перебувала на своєму робочому місці у Конотопі.

    Колекторська компанія наполягала, що відсутність вироку у кримінальній справі не є доказом шахрайства. Проте суд зазначив, що саме кредитор зобов’язаний довести, що договір був укладений конкретною особою та що вона не стала жертвою злочину. Таких доказів компанія не надала.

    У результаті суд відмовив у задоволенні позову, визнавши, що жінка не укладала кредитний договір і не сприяла доступу до своїх персональних даних. При цьому колекторам роз’яснили право звертатися з вимогами про відшкодування збитків до осіб, які фактично вчинили шахрайство.

  • Чому банки блокують картки українців і як швидко відновити доступ

    Чому банки блокують картки українців і як швидко відновити доступ

    Банківські картки можуть тимчасово блокуватися з різних причин, і найчастіше це відбувається для захисту клієнтів від шахрайських дій. За оцінками експертів, під тимчасові обмеження потрапляє лише 1–3% активних карток, а саме блокування у багатьох випадках має превентивний характер.

    Сучасні антифрод-системи банків працюють на основі поєднання статистичних моделей і машинного навчання. Вони аналізують фінансові операції в режимі реального часу та реагують на будь-які нетипові або підозрілі дії. Тому блокування не завжди означає помилку чи порушення з боку клієнта — часто це так званий «захисний щит», який не дозволяє шахраям швидко отримати доступ до коштів.

    Однією з причин блокування можуть стати технічні тригери. Зокрема, увагу систем безпеки може привернути некоректно вказане призначення платежу. Під час онлайн-оплат експерти радять використовувати стандартні формулювання на кшталт «оплата за товар» або «оплата за послугу», адже незвичні або жартівливі написи можуть сприйматися як ризикові.

    Ще один поширений фактор — поведінкові аномалії. Йдеться про надто часті перекази за короткий проміжок часу, різке зростання фінансової активності після тривалої перерви або операції, які не відповідають звичному фінансовому профілю клієнта.

    У деяких випадках система безпеки може спрацювати навіть через технічні деталі. Наприклад, під час додавання картки на новий смартфон відсутність Bluetooth-сигналу від «довіреного» пристрою — смартгодинника чи навушників — може розцінюватися як додатковий ризик.

    Фахівці радять у разі блокування картки не панікувати. Найчастіше таке обмеження має тимчасовий характер. Клієнту рекомендують самостійно звернутися до банку за номером телефону, зазначеним на звороті картки, або пройти ідентифікацію через офіційний мобільний застосунок.

    Водночас експерти застерігають: категорично не варто телефонувати за номерами, з яких надходять дзвінки нібито від співробітників банку. Усі питання щодо блокування слід вирішувати виключно через офіційні канали зв’язку, щоб не стати жертвою шахраїв.

    В Україні серед основних причин блокування карток залишаються непідтверджене походження коштів, фінансові операції, що не відповідають профілю клієнта, а також регулярні надходження від великої кількості платників. Такі перекази можуть трактуватися банком як ознаки підприємницької діяльності без належної реєстрації.

  • У Києві шахраї під виглядом СБУ виманили у пенсіонерки понад 1,4 млн гривень

    У Києві шахраї під виглядом СБУ виманили у пенсіонерки понад 1,4 млн гривень

    У Києві 74-річна жінка стала жертвою шахраїв, які представилися працівниками Служби безпеки України та переконали її передати всі заощадження нібито для перевірки на причетність до країни-агресора. Про це повідомили у Київській міській прокуратурі.

    За даними слідства, до жінки зателефонували невідомі особи та заявили, що співробітники СБУ мають перевірити її фінансові заощадження. Вони запевнили, що процедура є обов’язковою і кошти буде повернуто після завершення перевірки. Вважаючи, що спілкується з представниками спецслужб, пенсіонерка погодилася виконати їхні вимоги.

    Згодом до жінки прийшов так званий «агент», якому вона передала понад 21 тисячу доларів США, близько 5 тисяч євро та приблизно 285 тисяч гривень готівкою. Загальна сума завданих збитків перевищила 1 мільйон 400 тисяч гривень.

    Правоохоронці встановили особу чоловіка, який безпосередньо отримав гроші від потерпілої. Ним виявився 30-річний мешканець Києва. Йому повідомили про підозру у шахрайстві.

    Дії підозрюваного кваліфіковано за частиною п’ятою статті 27 та частиною п’ятою статті 190 Кримінального кодексу України — як співучасть у шахрайстві, вчиненому в особливо великому розмірі.

    Наразі тривають слідчі дії. Правоохоронці встановлюють інших осіб, які можуть бути причетні до організації та реалізації цієї шахрайської схеми.

  • Столичний адвокат привласнив квартиру померлих і отримав 6 років ув’язнення

    Столичний адвокат привласнив квартиру померлих і отримав 6 років ув’язнення

    У Києві суд визнав винним столичного адвоката у шахрайстві в особливо великих розмірах та призначив йому покарання у вигляді 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного майна. Про це повідомили у Київській міській прокуратурі.

    За даними слідства, дії адвоката були кваліфіковані за ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України — шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах. На момент скоєння цього злочину чоловік уже фігурував в іншому кримінальному провадженні, пов’язаному з шахрайськими діями.

    Правоохоронці встановили, що з метою заволодіння квартирою в Києві адвокат використав підроблені документи. Він оформив фіктивну короткострокову позику на суму понад 800 тисяч гривень на ім’я померлих власників житла — матері та її сина, які на той час уже не були живими.

    Оскільки «боржники» не могли повернути кошти, квартира за документами перейшла у власність адвоката. При цьому встановлено, що померлі не мали спадкоємців, а отже, нерухомість мала перейти у власність територіальної громади міста Києва як відумерла спадщина.

    За позовом прокуратури суд визнав квартиру відумерлою спадщиною на підставі матеріалів кримінального провадження. Таким чином, незаконне заволодіння майном було скасоване в судовому порядку.

    У прокуратурі зазначили, що вирок суду набуде законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

  • Продаж неіснуючої олії: правоохоронці викрили аферу на десятки тисяч доларів

    Продаж неіснуючої олії: правоохоронці викрили аферу на десятки тисяч доларів

    У Вінниці правоохоронці викрили шахрайську схему, жертвою якої став іноземець, що проживає в обласному центрі. Про це повідомляє Вінницька обласна прокуратура.

    За даними слідства, двоє чоловіків організували шахрайство під виглядом продажу великої партії соняшникової олії. Загальна сума завданих збитків перевищила 36 тисяч доларів США.

    Інцидент стався у червні 2025 року. Потерпілий шукав постачальників соняшникової олії для подальшого експорту до країни свого походження. Під час пошуку він натрапив на фішинговий сайт, який імітував вебресурс відомої аграрної компанії, що на той момент уже припинила свою діяльність.

    Зловмисники, видаючи себе за представників цієї компанії, вийшли на контакт з іноземцем та надали йому пакет документів із фіктивними реквізитами. Не підозрюючи шахрайства, потерпілий уклав договір на поставку продукції та перерахував обумовлену суму коштів.

    У результаті таких дій підозрювані незаконно заволоділи 36 200 доларами США. Після отримання коштів жодної продукції покупцю поставлено не було.

    У ході проведення процесуальних та оперативно-розшукових заходів правоохоронці встановили осіб, причетних до злочину. Обох чоловіків затримано та повідомлено про підозру. До суду вже скеровано клопотання щодо обрання їм запобіжних заходів.

    Фігурантам інкримінують шахрайство в особливо великих розмірах. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до дванадцяти років із конфіскацією майна.

  • У Києві затримали шахрая, який ошукав пенсіонерку на 362 тис. гривень

    У Києві затримали шахрая, який ошукав пенсіонерку на 362 тис. гривень

    У Києві правоохоронці затримали шахрая, який обдурив 80-річну пенсіонерку по схемі «Ваш родич потрапив у ДТП». Жінка передала незнайомцю 362 000 гривень після дзвінка про нібито термінову операцію для її сина.

    Пенсіонерка пояснила, що повірила словам шахрая та передала кошти через водія таксі, не підозрюючи про обман. Оперативники спільно з аналітиками сектору кримінального аналізу встановили особу зловмисника — ним виявився 31-річний місцевий мешканець.

    Поліція встановила, що чоловік діяв разом із спільниками. Один із них напередодні зателефонував жінці, переконуючи її, що син потрапив у ДТП і потребує дорогої операції. Роль затриманого полягала в організації отримання грошей: він замовив таксі, домовився з водієм, який забрав кошти, і перерахував їх на електронний гаманець.

    Затриманому повідомили про підозру. Під час обшуку у нього вилучили зіп-пакети з канабісом, які він планував продати. Суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

    За участь у шахрайстві, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, та за незаконне зберігання наркотичних засобів із метою збуту порушнику загрожує до восьми років позбавлення волі. Тривають заходи із встановлення інших учасників афери.

  • Реклама онлайн-казино масово заполонила Telegram, але штрафують лише «необраних»

    Реклама онлайн-казино масово заполонила Telegram, але штрафують лише «необраних»

    У мережі знову фіксують масову появу рекламних повідомлень онлайн-казино, що активно поширюються через українські Telegram-канали. Автори таких постів обіцяють миттєві виграші за символічні суми та гарантують швидке виведення коштів. За даними користувачів, які надсилали скарги редакції, механіка схеми побудована таким чином, щоб у короткий проміжок часу втягнути якомога більше людей, а після цього — швидко зникнути.

    У рекламних оголошеннях фігурують суми від 100 до 150 гривень, за які нібито можна «протестувати удачу» через безкоштовне колесо фортуни або бонусні обертання. Сайти, на які ведуть лінки, існують лише кілька годин — саме стільки триває «акція», після чого домени змінюють або повністю деактивують. Такий підхід дозволяє шахрайським платформам уникати моніторингу, а зібрані кошти виводити через посередників або платіжні шлюзи, які складно відстежити.

    На тлі цього зростає питання ефективності державного контролю. За нагляд за азартним ринком відповідає агентство «Плейсіті», яке очолює Геннадій Новіков, а регуляторні інструменти посилює Міністерство цифрової трансформації на чолі з Михайлом Федоровим. Однак штрафи, які офіційно оголошують відомства, накладаються лише на окремі компанії та окремі Telegram-канали. Така вибірковість створює підозри у формуванні неофіційного «тарифу лояльності», коли частина платформ залишається недоторканною попри численні порушення.

    Додаткову увагу викликають казино, які самостійно публікують списки майданчиків, де розміщують рекламу. У цих переліках фігурують конкретні Telegram-канали, що може свідчити про системну співпрацю між адміністраторами майданчиків і власниками казино. Формально відповідальність за поширення незаконної реклами несуть обидві сторони, однак притягають до відповідальності зазвичай лише дрібних розповсюджувачів або незначні проєкти.

    У результаті ринок онлайн-казино продовжує існувати у «сірій зоні» — між формальною забороною, частковими санкціями та відсутністю реального контролю. Для гравців це означає високі ризики втрати коштів, для держави — розмивання системи регулювання, а для суспільства — запитання про прозорість і справедливість роботи контролерів.

    Поки вибіркові штрафи не переростуть у системний контроль, онлайн-казино й надалі матимуть можливість працювати поза правовим полем, використовуючи короткоживучі сайти, агресивну рекламу та безкарність як інструменти збагачення.

  • Пенсіонери стали жертвами афери з ремонтом комп’ютерів у Києві

    Пенсіонери стали жертвами афери з ремонтом комп’ютерів у Києві

    У Києві правоохоронці скерували до суду обвинувальний акт щодо двох мешканців столиці віком 25 та 26 років, які ошукали літніх людей, пропонуючи ремонт комп’ютерів та встановлення антивірусного програмного забезпечення. За даними прокуратури, зловмисники виманили у потерпілих від 8 до 11 тисяч доларів за роботу, яка насправді коштує значно менше.

    Як повідомила Київська міська прокуратура, «комп’ютерні майстри на дому» шукали клієнтів серед пенсіонерів та рекламували свої послуги зі знижками. До помешкання завжди приходили вдвох: один виконував роботи на комп’ютері, інший підтримував розмову з клієнтом. Під час роботи потерпілим просили вимкнути телефон, нібито через можливі перешкоди сигналу.

    Після кількагодинної «діагностики» та встановлення відносно недорогих чи безплатних програм шахраї виставляли рахунки, які перевищували реальну вартість послуг у сотні разів. Платили літні люди зазвичай власними заощадженнями у доларах США, не маючи змоги порадитись із рідними чи відмовитись від послуги.

    Завдяки цій схемі обвинувачені ошукали чотирьох киян на майже 1,8 млн гривень.

    Обвинувальний акт щодо шахраїв скеровано до Святошинського районного суду. За скоєне їм загрожує позбавлення волі на строк до восьми років.

  • На Сумщині викрили організовану групу шахраїв, які виманили майже мільйон гривень

    На Сумщині викрили організовану групу шахраїв, які виманили майже мільйон гривень

    На Сумщині правоохоронці викрили організовану злочинну групу шахраїв, які виманювали конфіденційні дані громадян та заволоділи майже мільйоном гривень. Трьом ключовим учасникам схеми вже повідомлено про підозру, повідомив Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України.

    За даними слідства, група діяла за чітко розробленою схемою. Шахраї використовували фейкові Telegram-боти та телефонні дзвінки під виглядом служби безпеки банків, щоб отримати доступ до даних потерпілих. Інші учасники негайно знімали готівку або купували за рахунок жертв ювелірні вироби та дороговартісну техніку.

    У результаті злочинної діяльності троє осіб постраждали на загальну суму 991 тис. грн. Серед потерпілих — жінка, з рахунку якої шахраї зняли 520 тис. грн, отримані від держави після загибелі чоловіка-військовослужбовця. Слідство триває та встановлює точну кількість постраждалих.

    Поліція також перевіряє інших причетних до схеми та можливу участь у аналогічних злочинах по всій Україні.

    Дії підозрюваних кваліфіковано як шахрайство, вчинене у великих розмірах організованою групою. Їм загрожує до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

  • Екс-чиновник Задирака може отримати обвинувачення у фінансуванні тероризму

    Екс-чиновник Задирака може отримати обвинувачення у фінансуванні тероризму

    Колишній топ-чиновник Державної продовольчої зернової корпорації Андрій Задирака, який переховується в Греції, підозрюється у шахрайстві та розкраданні земель однієї з громад Житомирської області. Водночас він співпрацює з відвертими російськими колаборантами, зокрема з Олександром Кураковим, який після початку повномасштабного вторгнення рф має бізнес на окупованій території Луганської області.

    Задирака починав кар’єру в компанії, власниками якої були громадяни рф, і займалася вивезенням українського зерна до росії. Після звільнення з ДПЗК через корупцію він обрав фермерський шлях у Житомирській області, однак замість легальної оренди земель почав рейдерське захоплення ділянок.

    Одним із яскравих кейсів стало захоплення кооперативу “Морозівський”, розформованого ще в 1990-х роках. Задирака та його спільники переписали його на підставних осіб, захопивши сотні гектарів Малинської громади. Землі вартістю понад 600 млн грн прокуратура вже повернула законним власникам. Проти Задираки та його партнерів відкрито кримінальні провадження.

    Екс-чиновник продовжує отримувати прибуток через компанії, серед яких ТОВ “Агропаладіум – Плюс”, Каширська зернова компанія, БСК Агро та Поліська аграрна група. Його партнер Кураков володіє мажоритарною часткою ТОВ “Агромонтажник”, зареєстрованої на окупованій Луганщині за російським законодавством у жовтні 2022 року. Компанія управляється росіянами і сплачувала до бюджету держави-агресора значні кошти.

    До кола співпраці Задираки входять також юридичні радники — родина Дармограй, які керують земельними активами та забезпечують правову підтримку в судах і місцевих органах влади.

    Фактично діяльність Задираки та його партнерів може підпадати під статті ККУ про колабораційну діяльність, фінансування зміни територіального устрою та фінансування тероризму. Максимальна санкція за цими статтями — до 12 років позбавлення волі. Екс-чиновник, усвідомлюючи ризики, переховується в Греції, однак міжнародний розшук та можливість екстрадиції можуть стати неминучими.