Gorchitsa.info

Позначка: суд

  • «Позика» на $800 тисяч для родини голови АМКУ: депутата Львівщини віддадуть під суд у справі про фіктивні докази

    «Позика» на $800 тисяч для родини голови АМКУ: депутата Львівщини віддадуть під суд у справі про фіктивні докази

    Депутата однієї з міських рад Львівської області Володимира Ковальчука судитимуть за обвинуваченням у наданні неправдивих показань детективам НАБУ, використанні підробленого документа та декларуванні недостовірної інформації. Слідство вважає, що депутат допомагав створити штучне пояснення походження активів родини голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка, який сам є фігурантом справи про незаконне збагачення та недостовірне декларування.

    Про завершення слідства та передачу матеріалів до суду повідомило НАБУ. Інформацію також оприлюднили журналісти проєкту «Схеми» та низка українських медіа.

    За версією слідства, Ковальчук заявив детективам, що у 2021 році нібито позичив 800 тисяч доларів тестю Павла Кириленка — Олександру Матієнку. Саме ці гроші, за словами родини Кириленка, начебто стали джерелом коштів для придбання елітної нерухомості у Києві. Йдеться про квартири, офісні приміщення та паркомісця у столичному житловому комплексі бізнес-класу «Оболонь Plaza».

    Історія із «позикою» стала одним із ключових епізодів у справі проти голови АМКУ Павла Кириленка. НАБУ та САП підозрюють, що у 2020–2023 роках Кириленко, перебуваючи на посаді керівника Донецької обласної військової адміністрації, набув активи на понад 72 мільйони гривень, записавши майно на родичів дружини.

    Раніше під час засідання Вищого антикорупційного суду тесть Кириленка Олександр Матієнко пояснював походження коштів саме цією позикою. За його словами, він разом із дружиною нібито планував інвестувати у київську нерухомість разом із Володимиром Ковальчуком як у спільний бізнес-проєкт. Матієнко заявляв, що сторони хотіли придбати нерухомість, зробити ремонт і згодом перепродати її дорожче.

    Втім, у НАБУ переконані, що договір позики був сфальсифікований уже після початку антикорупційного розслідування. Згідно з результатами судової експертизи, документ, датований липнем 2021 року, насправді був підписаний значно пізніше — у 2024 році. Експерти також дійшли висновку, що договір намагалися штучно «зістарити», аби створити враження його давнього походження.

    Слідчі вважають, що Ковальчук не лише надав неправдиві свідчення, а й використав підроблений договір у цивільному процесі. Навесні 2025 року депутат звернувся до Ужгородського міськрайонного суду із позовом про стягнення з родини Матієнків «боргу» у розмірі 800 тисяч доларів. Попри аргументи прокурорів САП щодо сумнівності документа, у серпні 2025 року суд першої інстанції задовольнив позов Ковальчука. Наразі це рішення оскаржується в апеляції.

    Крім того, за даними НАБУ, депутат відобразив цю позику у своїй декларації за 2024 рік, що слідство також розцінює як внесення недостовірної інформації до електронної декларації.

    Дії Ковальчука кваліфікували за кількома статтями Кримінального кодексу України, серед яких:
    — введення в оману суду або іншого уповноваженого органу;
    — використання завідомо підробленого документа;
    — декларування недостовірної інформації.

    Сам депутат усі звинувачення відкидає. У коментарях журналістам він заявив, що вважає підозру необґрунтованою та назвав кримінальне провадження «тиском» через його статус свідка у справі Кириленка. Також Ковальчук стверджує, що не бачив експертизи, яка встановила нібито пізніше створення договору позики. Окремо депутат заявив, що на момент надання коштів не знав про родинні зв’язки Олександра Матієнка з головою Антимонопольного комітету.

    Сама справа Павла Кириленка залишається однією з найгучніших антикорупційних справ щодо високопосадовців останніх років. У центрі уваги слідства — походження численних об’єктів нерухомості та елітного майна, оформленого на близьких родичів дружини чиновника. ВАКС раніше обрав Кириленку запобіжний захід у вигляді застави понад 30 мільйонів гривень та поклав на нього низку процесуальних обов’язків.

    На тлі активізації антикорупційних розслідувань справа Ковальчука може стати прецедентною не лише через обсяг фігуруючих сум, а й через сам механізм, який, за версією слідства, використовувався для легалізації походження активів через фіктивні боргові зобов’язання та судові процеси.

  • «Продала» сина за 600 гривень на день: у Запоріжжі суд виніс вирок матері, яка віддала дитину для жебрацтва

    «Продала» сина за 600 гривень на день: у Запоріжжі суд виніс вирок матері, яка віддала дитину для жебрацтва

    У Запоріжжі суд виніс вирок 59-річній жінці, яка віддала власного 12-річного сина сторонньому чоловікові для жебракування. За даними слідства, мати планувала заробляти на дитині щонайменше 600 гривень щодня, використовуючи хлопчика для збору грошей під виглядом благодійності.

    Про це повідомили Офіс Генерального прокурора та Запорізька обласна прокуратура.

    Слідство встановило, що після втрати роботи жінка почала використовувати сина для жебракування. Вона відправляла дитину просити гроші у перехожих, а згодом вирішила фактично «здати» хлопчика в оренду іншій людині, щоб отримувати стабільний прибуток.

    Правоохоронці з’ясували, що у грудні 2020 року жінка домовилася зі стороннім чоловіком про передачу дитини для подальшої експлуатації. За версією слідства, вона розраховувала, що хлопчик щодня приноситиме приблизно 600 гривень.

    Про можливий злочин поліції повідомив місцевий житель, який дізнався про домовленість щодо дитини. Після цього правоохоронці організували контрольовану зустріч із так званим «покупцем».

    На зустріч жінка прийшла зі свідоцтвом про народження сина, щоб підтвердити свої права на дитину. Одразу після отримання грошей її затримали співробітники правоохоронних органів.

    Після викриття хлопчика вилучили з родини та направили до центру соціально-психологічної реабілітації дітей. У прокуратурі не уточнюють, де дитина перебуває зараз, однак наголошують, що її життю та здоров’ю нічого не загрожує.

    Суд визнав жінку винною за частиною 3 статті 149 Кримінального кодексу України — торгівля людиною або інша незаконна угода щодо людини, вчинена стосовно малолітнього чи неповнолітнього з метою експлуатації.

    Їй призначили покарання у вигляді дев’яти років позбавлення волі.

    У прокуратурі зазначають, що жебракування дітей в Україні й надалі залишається серйозною проблемою, особливо у складних соціальних умовах та серед родин, які опинилися за межею бідності. Водночас правоохоронці наголошують: використання дітей для отримання прибутку розцінюється як експлуатація та є тяжким злочином.

    Подібні випадки останніми роками фіксували і в інших регіонах України. Раніше на Закарпатті затримали жінку, яка віддала двох дітей «в оренду» для жебрацтва за тисячу доларів. Також у Луцьку правоохоронці викрили жінку, яка намагалася продати шестирічного сина за 25 тисяч доларів.

    Психологи зазначають, що діти, які пережили подібні ситуації, часто потребують тривалої реабілітації та психологічної допомоги. Використання неповнолітніх для жебракування може призводити до серйозних психологічних травм, втрати довіри до дорослих та проблем із соціалізацією в майбутньому.

    В Україні за торгівлю людьми, зокрема щодо дітей, передбачене суворе покарання — до 15 років позбавлення волі залежно від обставин злочину.

  • Єрмак після СІЗО: подякував за заставу і заявив, що не виїжджатиме з України

    Єрмак після СІЗО: подякував за заставу і заявив, що не виїжджатиме з України

    Колишній керівник Офісу президента Андрій Єрмак прокоментував своє звільнення з-під варти після внесення застави, подякувавши всім, хто долучився до збору необхідної суми, та наголосивши, що не має наміру залишати Україну.

    Відповідну заяву він оприлюднив після виходу із СІЗО, підкресливши, що отримана підтримка стала для нього важливою у період, який він назвав складним і випробувальним. За його словами, як люди з близького оточення, так і ті, з ким він не знайомий особисто, допомогли зібрати кошти для внесення застави, визначеної судом.

    “Щиро вдячний кожному, хто долучився до збору необхідної суми застави — як людям, з якими я знайомий особисто, так і тим, кого поки що не знаю. Дякую всім, хто підтримує мене в цей непростий момент. Справедливість варта того, щоб за неї боротися”, — зазначив Єрмак у своєму зверненні.

    Він також наголосив, що й надалі категорично заперечує всі висунуті проти нього звинувачення та вважає їх безпідставними. За словами колишнього посадовця, він має намір відстоювати свою позицію виключно у правовий спосіб, співпрацюючи з адвокатами та використовуючи всі передбачені законом механізми захисту.

    Окремо Єрмак підкреслив, що поважає судову систему та правоохоронні органи, але водночас наполягає на своїй невинуватості. Він заявив, що не планує ухилятися від слідчих дій і готовий брати участь у всіх процесуальних процедурах, які можуть бути призначені у межах кримінального провадження.

    Найбільший акцент у його заяві був зроблений на запевненні, що він не має наміру залишати Україну.

    “Я нікуди не тікав і не збираюся. Я залишаюся в Україні та продовжу робити те, що робив увесь цей час — працювати на користь моєї держави, допомагати військовим, полоненим і людям, які потребують підтримки”, — заявив Єрмак.

    Після виходу з-під варти на нього, згідно з рішенням суду, продовжують діяти процесуальні обмеження, пов’язані з кримінальним провадженням. Серед них — обов’язок з’являтися за викликом слідства та суду, повідомляти про зміну місця проживання або роботи, а також обмеження на виїзд за межі України без відповідного дозволу.

    Нагадаємо, 18 травня Єрмак вийшов із СІЗО після внесення застави у розмірі 140 мільйонів гривень. Рішення про тримання під вартою з альтернативою застави ухвалив Вищий антикорупційний суд 14 травня.

    За матеріалами слідства, колишнього керівника Офісу президента підозрюють у причетності до схеми легалізації коштів, яка могла бути пов’язана з будівництвом елітного котеджного містечка “Династія” у Козині на Київщині. Правоохоронці також перевіряють можливі джерела походження коштів, які, за версією слідства, могли надходити з корупційних схем у сфері енергетики.

    Єрмак своєї вини не визнає та називає всі звинувачення політично мотивованими й безпідставними. Розслідування у справі триває.

  • Суд стягнув з компанії Ахметова 15 млн грн на користь «Укренерго»

    Суд стягнув з компанії Ахметова 15 млн грн на користь «Укренерго»

    Господарський суд Донецької області ухвалив рішення про стягнення з АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» на користь ПрАТ «НЕК «Укренерго» 15,46 млн грн заборгованості за послуги з передачі електричної енергії. Рішення у справі було прийняте 28 квітня, однак стало відомим лише після оприлюднення матеріалів у судовому реєстрі, що фактично надало йому публічного розголосу.

    Йдеться про господарський спір між двома ключовими учасниками енергетичного ринку України — оператором системи передачі електроенергії НЕК «Укренерго» та розподільною компанією ДТЕК Донецькі електромережі, що входить до структури енергетичного холдингу ДТЕК.

    Як встановлено матеріалами справи, 1 січня 2024 року між сторонами було укладено договір про надання послуг з передачі електроенергії. Згідно з цим договором, ДТЕК Донецькі електромережі зобов’язувалася своєчасно та в повному обсязі оплачувати послуги, які надає оператор системи передачі. Однак, за позицією позивача, компанія систематично порушувала фінансову дисципліну, що призвело до накопичення значної заборгованості.

    Первісно НЕК «Укренерго» оцінювала суму боргу у 19,59 млн грн. Окрім основної заборгованості, компанія також заявила вимогу про стягнення 3% річних у розмірі 84,4 тис. грн, посилаючись на прострочення виконання грошових зобов’язань та систематичні затримки платежів з боку відповідача.

    Під час розгляду справи суд дослідив акти приймання-передачі послуг і фінансові розрахунки сторін та встановив, що при визначенні суми позову позивач не врахував частину коригувань до актів, зокрема за травень 2025 року. Саме ці уточнення, як зазначено в матеріалах суду, вплинули на кінцевий розмір заборгованості та призвели до завищення первісно заявленої суми.

    У результаті перерахунку суд дійшов висновку, що фактичний розмір боргу, який підлягає стягненню, становить 15,46 млн грн. Суддя Оксана Чернова визначила, що саме ця скоригована сума відповідає підтвердженим обсягам наданих послуг за періоди жовтень–листопад 2024 року, а також березень–травень і червень–липень 2025 року з урахуванням уточнених актів звірки.

    Окремо суд переглянув нарахування 3% річних і зменшив їхній розмір із заявлених 84,4 тис. грн до 70,6 тис. грн. Таке коригування було здійснене з урахуванням уточненого основного боргу та фактичних періодів прострочення платежів.

    Водночас суд відхилив частину позовних вимог, що перевищували встановлену суму, визнавши їх необґрунтованими через невраховані коригування у первинних розрахунках.

    Окрему увагу в контексті справи привертає структура власності відповідача: бенефіціаром ДТЕК Донецькі електромережі є бізнесмен Рінат Ахметов, що додає справі резонансу на тлі триваючих фінансових суперечок у енергетичному секторі.

    У матеріалах справи також згадується, що подібні спори між учасниками ринку вже розглядалися раніше. Зокрема, у серпні 2025 року цей самий суд зобов’язав компанію ДТЕК Донецькі електромережі сплатити понад 5 млн грн штрафних санкцій та інфляційних втрат на користь НЕК «Укренерго» за несвоєчасне виконання фінансових зобов’язань.

    Таким чином, нове рішення стало черговим епізодом у тривалій серії господарських спорів між ключовими гравцями енергетичного ринку, які стосуються розрахунків за передачу електроенергії та дотримання фінансової дисципліни в умовах функціонування енергосистеми України.

  • Українка через російські обстріли відсудила у РФ 10 млн грн моральної компенсації

    Українка через російські обстріли відсудила у РФ 10 млн грн моральної компенсації

    Мешканка села Старі Петрівці Вишгородського району Київської області через суд домоглася компенсації моральної шкоди від Російської Федерації за зруйнований унаслідок обстрілів будинок. Вишгородський районний суд постановив стягнути з РФ 10 млн грн.

    Відповідне рішення суд ухвалив 8 травня 2026 року у справі №363/3138/25.

    У матеріалах справи зазначається, що житловий будинок жінки двічі потрапляв під російські обстріли — 10 березня 2022 року та 16 червня 2023 року. Після повторного удару оселя зазнала критичних руйнувань і стала непридатною для проживання.

    Позивачка проживала у будинку разом із сином ще до початку повномасштабного вторгнення. За її словами, дім родина будувала багато років власними силами. Після першого обстрілу жінка намагалася самостійно відновити житло, однак повторна атака фактично знищила будинок.

    Судові матеріали свідчать, що в оселі були пошкоджені несучі стіни, перекриття та мансарда. Руйнування підтверджені актами сільської ради та даними Державного реєстру пошкодженого майна.

    Окрім матеріальних збитків, жінка заявила про серйозні психологічні наслідки, спричинені війною та постійними обстрілами. У позові вказувалося, що через пережите вона страждає від:

    – хронічної тривожності;
    – безсоння;
    – панічних атак;
    – погіршення фізичного та психологічного стану.

    Психологічна експертиза підтвердила причинно-наслідковий зв’язок між російською агресією та моральними стражданнями позивачки.

    Спочатку жінка вимагала стягнути 60 млн грн моральної компенсації з Російської Федерації, а також із компаній «Газпром», «Газпром Капітал» та пов’язаних структур. Однак суд частково задовольнив позов і визначив основним відповідачем саме державу-агресора.

    У рішенні суду зазначено:

    «Стягнути з Російської Федерації за рахунок її коштів, майна та активів на користь позивачки 10 млн грн як компенсацію за завдану моральну шкоду».

    Водночас юристи зазначають, що фактичне виконання такого рішення може бути складним. Після початку повномасштабної війни більшість російських активів на території України були арештовані або виведені, а процедура стягнення майна РФ за кордоном залишається юридично складною та тривалою.

    Останніми роками українські суди дедалі частіше ухвалюють рішення про компенсацію збитків громадянам, які постраждали від російської агресії. Йдеться як про матеріальні втрати через зруйноване житло, так і про моральну шкоду, завдану війною, окупацією та обстрілами.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії тисячі українців втратили домівки або були змушені залишити свої оселі через бойові дії. Київщина навесні 2022 року стала одним із регіонів, які найбільше постраждали від російських атак та окупації.

    Старі Петрівці, де проживала позивачка, неодноразово опинялися під загрозою обстрілів через близькість до північного напрямку наступу російських військ на Київ.

  • Продав немовля за $25 тисяч: на Закарпатті винесли вирок чоловіку, який хотів вивезти дитину за кордон

    Продав немовля за $25 тисяч: на Закарпатті винесли вирок чоловіку, який хотів вивезти дитину за кордон

    Ужгородський міськрайонний суд виніс вирок 46-річному жителю Закарпаття, який намагався продати 11-місячного хлопчика за кордон під виглядом усиновлення іноземцями. Чоловіка засудили до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Про це повідомив Офіс генерального прокурора.

    За даними слідства, засуджений планував організувати незаконне вивезення немовляти до Іспанії та отримати за це близько 25 тисяч доларів. Для реалізації схеми він знайшов жінку із Житомира, яка перебувала у складних життєвих обставинах, та запропонував їй 5 тисяч доларів за передачу дитини для «усиновлення».

    Слідчі встановили, що чоловік двічі зустрічався з матір’ю хлопчика, фотографував дитину та надсилав світлини потенційним «замовникам». Також він підготував пакет документів для виїзду за кордон, інструктував жінку щодо проходження контролю на кордоні та супроводжував її разом із малюком до пункту пропуску «Малі Селменці» на Закарпатті.

    Правоохоронці затримали чоловіка у червні 2023 року безпосередньо під час спроби перетину державного кордону. Відтоді він перебував під вартою.

    Суд визнав його винним за ч. 2 ст. 15 та ч. 3 ст. 149 Кримінального кодексу України — замах на торгівлю людиною, вчинений щодо малолітньої дитини.

    В Офісі генпрокурора зазначили, що суд призначив максимальне покарання, передбачене санкцією статті, — 10 років ув’язнення з конфіскацією майна.

    Це вже не перший резонансний злочин, у якому фігурує засуджений. Раніше, у червні 2025 року, його засудили за привласнення понад 6,3 млн грн державної допомоги, призначеної родині загиблого українського військовослужбовця.

    За інформацією прокуратури, чоловік був хрещеним батьком загиблого воїна та користувався довірою його рідних. Слідство встановило, що він переказував державні виплати на власні банківські рахунки, знімав гроші готівкою та використовував їх для особистих потреб.

    Також відомо, що до цього чоловік працював вихователем у місцевому інтернаті.

    Правоохоронці наголошують, що випадки торгівлі людьми, особливо дітьми, залишаються одним із найтяжчих злочинів проти людини. В умовах війни та складної соціально-економічної ситуації ризики експлуатації вразливих категорій населення лише зростають.

    За даними Нацполіції та прокуратури, злочинці часто намагаються маскувати незаконне вивезення дітей під усиновлення, евакуацію або гуманітарну допомогу. Особливу увагу правоохоронці приділяють прикордонним регіонам, де ризики незаконного переміщення людей є традиційно вищими.

    В Україні за торгівлю людьми передбачене покарання до 15 років позбавлення волі залежно від тяжкості злочину та обставин справи. Якщо злочин вчиняється щодо дитини або організованою групою, відповідальність суттєво посилюється.

    Вирок Ужгородського міськрайонного суду наразі ще не набрав законної сили та може бути оскаржений у встановленому законом порядку.

  • На смерть збив військового на блокпосту: у Києві водія засудили до 7 років тюрми

    На смерть збив військового на блокпосту: у Києві водія засудили до 7 років тюрми

    Святошинський районний суд Києва виніс вирок водієві, який у липні 2023 року під час комендантської години на смерть збив військовослужбовця Нацгвардії на блокпосту поблизу станції метро «Святошин». Ще один боєць тоді зазнав травм середнього ступеня тяжкості.

    Про це повідомила Київська міська прокуратура.

    Трагічна аварія сталася в ніч проти 25 липня 2023 року на Берестейському проспекті у Києві. За даними слідства, 23-річний водій автомобіля Volkswagen рухався містом зі швидкістю щонайменше 134,5 км/год, що більш ніж удвічі перевищувало дозволену швидкість на цій ділянці дороги.

    Суд встановив, що водій проігнорував дорожні знаки «STOP — контроль», встановлені перед блокпостом, а також вимоги щодо обов’язкового зниження швидкості. Через це він не встиг загальмувати та врізався у двох військовослужбовців Національної гвардії України, які в той момент несли службу на блокпосту.

    Унаслідок потужного удару 49-річний нацгвардієць загинув на місці від отриманих травм. Інший військовий отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

    Після наїзду автомобіль продовжив рух та врізався ще у дві автівки неподалік блокпоста.

    Одразу після аварії правоохоронці перевірили водія на стан алкогольного сп’яніння за допомогою приладу Drager. Алкоголю в організмі чоловіка не виявили.

    Під час судового розгляду прокуратура наполягала на реальному терміні ув’язнення через тяжкі наслідки ДТП, грубе перевищення швидкості та порушення правил дорожнього руху в умовах воєнного стану та комендантської години.

    Святошинський районний суд підтримав позицію обвинувачення та визнав чоловіка винним у скоєнні смертельної дорожньо-транспортної пригоди. Йому призначили покарання у вигляді семи років позбавлення волі, а також заборонили керувати транспортними засобами протягом трьох років.

    Смертельна аварія на блокпосту тоді викликала широкий суспільний резонанс, адже після початку повномасштабного вторгнення Росії блокпости стали невід’ємною частиною системи безпеки українських міст. Особливо вночі, під час дії комендантської години, військові та правоохоронці здійснюють посилений контроль транспорту через загрозу диверсійних груп, переміщення зброї та інших ризиків.

    У 2022–2024 роках в Україні вже фіксували низку резонансних ДТП на блокпостах, частина з яких закінчувалася загибеллю військовослужбовців або цивільних. Після цього правоохоронці неодноразово закликали водіїв суворо дотримуватися правил дорожнього руху, особливо поблизу військових об’єктів та контрольних пунктів.

    За словами юристів, у таких справах суди дедалі частіше призначають реальні терміни ув’язнення, якщо йдеться про грубе перевищення швидкості або загибель людей. Окремо враховується й те, що правопорушення скоєне під час воєнного стану.

    У прокуратурі наголошують: ігнорування вимог на блокпостах під час війни несе підвищену небезпеку, адже військові та правоохоронці працюють у режимі постійної загрози російських атак та диверсій.

  • Заснув під час атаки РФ: на Прикарпатті судили сержанта, який пропустив команду «Готовність №1»

    Заснув під час атаки РФ: на Прикарпатті судили сержанта, який пропустив команду «Готовність №1»

    Тисменицький районний суд Івано-Франківської області оштрафував військовослужбовця, який під час російської повітряної атаки не вийшов на зв’язок із командуванням та пропустив сигнал бойової готовності. Сержанта визнали винним у порушенні правил несення бойового чергування та недбалому ставленні до військової служби.

    Інцидент стався вночі 16 квітня 2026 року під час чергової масованої комбінованої атаки Росії по Україні. Тієї ночі окупанти застосували балістичні ракети та ударні безпілотники, а вибухи лунали у Києві, Дніпрі, Одесі та низці інших регіонів. Хоча на Прикарпатті безпосередніх ударів не зафіксували, підрозділи протиповітряної оборони були переведені у стан підвищеної готовності ще до оголошення повітряної тривоги для цивільного населення.

    Як встановив суд, головний сержант — командир автомобільного відділення однієї з військових частин — не виконав команду «Готовність №1» для відбиття повітряного нападу противника. У критичний момент він не відповідав на телефонні дзвінки та не виходив на зв’язок із пунктом управління військової частини.

    Згідно з матеріалами справи, військовослужбовець прокинувся лише приблизно через годину після початку тривоги — від сильного стуку у двері. Саме тоді йому повідомили, що він пропустив сигнал бойової готовності.

    Після інциденту у військовій частині провели службове розслідування. На сержанта склали адміністративні протоколи за порушення правил несення бойового чергування та недбале ставлення до служби.

    У суді військовий повністю визнав провину. У своїх поясненнях він розповів, що напередодні разом з іншими бійцями повернувся із бойового завдання, пов’язаного з відбиттям повітряного нападу. Після цього військові приготували вечерю та пішли відпочивати.

    За словами сержанта, у його кімнаті перебував планшет із програмним забезпеченням для моніторингу повітряної обстановки. Однак через сильну втому він заснув і не почув телефонних дзвінків від командування.

    Справу розглядав суддя Максим Олійник. Після вивчення матеріалів провадження, пояснень військовослужбовця та результатів службового розслідування суд визнав сержанта винним та призначив йому покарання у вигляді штрафу — 17 тисяч гривень.

    Постанова суду наразі ще може бути оскаржена.

    Ця справа привернула увагу на тлі постійних дискусій щодо навантаження на українських військових та виснаження особового складу під час повномасштабної війни. З початку 2022 року українські сили ППО та мобільні групи фактично працюють у режимі постійної бойової готовності через регулярні ракетні та дронові атаки Росії.

    Водночас юристи зазначають: навіть в умовах надзвичайного фізичного та психологічного навантаження військовослужбовці, які перебувають на бойовому чергуванні, несуть персональну відповідальність за виконання наказів та підтримання зв’язку з командуванням.

    На тлі цього випадку українські суди останнім часом розглядають дедалі більше справ, пов’язаних із військовою службою під час воєнного стану. Зокрема, раніше Придніпровський районний суд Черкас визнав військовослужбовця винним у державній зраді.

    Також Шевченківський районний суд Харкова засудив до п’яти років ув’язнення молодшу сержантку прикордонної служби, яка після початку повномасштабного вторгнення не прибула до підрозділу та залишилася вдома на окупованій території.

    Окремий резонанс викликала справа на Дніпропетровщині, де троє чоловіків, пов’язаних із підрозділом «Вовки да Вінчі», влаштували стрілянину біля магазину та викрали 20-річного хлопця. Усіх підозрюваних суд відправив під варту без права застави.

    Юристи наголошують, що під час воєнного стану дисциплінарна та адміністративна відповідальність для військовослужбовців стала жорсткішою. Особливо це стосується випадків, які можуть вплинути на боєготовність підрозділів або роботу системи протиповітряної оборони.

    Водночас військові психологи звертають увагу на інший аспект проблеми — хронічну втому та емоційне виснаження бійців, які роками працюють у режимі постійної небезпеки та нестачі відпочинку. Саме тому, на думку експертів, питання ротацій, психологічної підтримки та відновлення військових стає одним із ключових викликів для армії у 2026 році.

  • Псевдореабілітаційні центри із майже 300 людьми всередині: на Дніпропетровщині судитимуть організаторів незаконної мережі

    Псевдореабілітаційні центри із майже 300 людьми всередині: на Дніпропетровщині судитимуть організаторів незаконної мережі

    На Дніпропетровщині до суду скерували справу щодо організаторів мережі псевдореабілітаційних центрів, у яких майже два роки незаконно утримували сотні людей, зокрема дітей. Правоохоронці встановили, що заклади працювали без ліцензій та дозволів, а людей фактично позбавляли волі під виглядом лікування від залежностей.

    Про це повідомили у Дніпропетровській обласній прокуратурі.

    За даними слідства, четверо учасників організованої групи створили та забезпечували діяльність трьох так званих «реабілітаційних» центрів у Жовтих Водах та Шахтарському. Заклади діяли від 2023 року майже два роки без передбачених законом дозволів на медичну або реабілітаційну діяльність.

    Попри відсутність ліцензій, родичі платили організаторам від 6 тисяч гривень за утримання однієї людини, сподіваючись, що їхні близькі проходять лікування чи отримують допомогу у боротьбі із залежністю.

    Насправді, як встановили слідчі, людей утримували проти їхньої волі. У пацієнтів забирали документи, контролювали їхнє пересування та не дозволяли залишати приміщення. За версією правоохоронців, у закладах діяла система постійного нагляду, а перебування людей більше нагадувало незаконне ув’язнення, ніж реабілітацію.

    Загалом у трьох центрах перебували 287 людей — жінок та чоловіків. Серед них були й неповнолітні: двоє дітей віком 14 та 15 років, а також п’ятеро 17-річних підлітків. До центрів їх передавали батьки або опікуни.

    Після викриття незаконної діяльності всіх дітей повернули законним представникам. Під час слідчих дій семеро неповнолітніх та 25 дорослих офіційно заявили про незаконне позбавлення волі.

    У грудні 2025 року правоохоронці провели обшуки у приміщеннях псевдореабілітаційних центрів. Під час слідчих дій вилучили документацію, записи та інші докази, які, за даними слідства, підтверджують незаконну діяльність закладів.

    Дії організаторів та працівників центрів кваліфікували як незаконне позбавлення волі, вчинене з корисливих мотивів організованою групою. Наразі обвинувальний акт скеровано до суду.

    Суд уже обрав фігурантам запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту.

    Подібні псевдореабілітаційні центри періодично викривають у різних регіонах України. Часто вони працюють без медичних ліцензій та контролю держави, а родичам людей обіцяють лікування залежностей або психологічну допомогу. Водночас правоохоронці неодноразово фіксували випадки жорстокого поводження, ізоляції, фізичного та психологічного тиску на людей, яких утримували у таких закладах.

    Правозахисники наголошують, що примусове утримання людей у подібних установах без рішення суду або законних медичних підстав є порушенням прав людини та може кваліфікуватися як незаконне позбавлення волі.

  • Суд відправив Дубінського під безальтернативний арешт

    Суд відправив Дубінського під безальтернативний арешт

    Печерський районний суд Києва 14 травня обрав новий запобіжний захід народному депутату Олександру Дубінському у межах кримінального провадження щодо державної зради та поширення антиукраїнської пропаганди. Суд задовольнив клопотання сторони обвинувачення та постановив взяти депутата під варту строком на 60 днів без права внесення застави.

    Про рішення суду повідомили Офіс генерального прокурора та Державне бюро розслідувань, які здійснюють процесуальне керівництво та досудове розслідування у справі.

    За даними слідства, навіть перебуваючи у слідчому ізоляторі, Дубінський продовжував вести активну інформаційну діяльність через соціальні мережі та месенджери. Правоохоронці стверджують, що народний депутат поширював у Telegram, Facebook та Instagram матеріали, які були спрямовані на просування вигідних Російській Федерації наративів, дискредитацію української влади та державної політики, а також на створення передумов для зриву мобілізаційних процесів в Україні.

    У матеріалах слідства йдеться про те, що контент, який публікував депутат, мав ознаки системної інформаційної діяльності, що збігалася з російською пропагандистською риторикою в умовах повномасштабної війни. Серед іншого, правоохоронці вказують на спроби формування недовіри до військово-політичного керівництва держави, дискредитацію мобілізації та поширення тез, які, на думку слідства, могли бути використані в інтересах РФ.

    У ДБР наголошують, що досудове розслідування проводиться щодо народного депутата IX скликання, якого підозрюють у державній зраді. Йдеться про злочин, вчинений в умовах воєнного стану, що належить до категорії особливо тяжких.

    Слідчі також вважають, що перебування під вартою без можливості внесення застави є необхідним для запобігання подальшому поширенню інформаційних матеріалів, які можуть шкодити національній безпеці України, а також для недопущення впливу на хід слідства.

    Нова підозра у державній зраді була вручена Олександру Дубінському 5 травня. За версією слідства, депутат продовжував інформаційну діяльність навіть під час перебування у СІЗО.

    Це не перше кримінальне провадження щодо Дубінського. Раніше правоохоронні органи вже повідомляли про розслідування його можливої участі в інформаційних операціях, пов’язаних із впливом РФ. У попередніх справах фігурували підозри щодо співпраці з російськими структурами та участі у кампаніях із дискредитації України на міжнародному рівні.

    Раніше Служба безпеки України заявляла, що Дубінський міг бути частиною мережі інформаційного впливу, яку пов’язували з російськими спецслужбами. Сам депутат публічно заперечував усі звинувачення, заявляючи про політичний характер переслідування.

    Наразі досудове розслідування триває. Правоохоронці продовжують збір доказів та аналіз діяльності підозрюваного в інформаційному просторі під час повномасштабної війни.