Gorchitsa.info

Позначка: суд

  • Полювали на сім’ї полеглих і зниклих безвісти: шахрайки постануть перед судом

    Полювали на сім’ї полеглих і зниклих безвісти: шахрайки постануть перед судом

    У Кіровоградській області завершили досудове розслідування щодо п’ятьох учасниць організованої шахрайської схеми, жертвами якої стали родичі загиблих, полонених і зниклих безвісти українських військовослужбовців. За даними правоохоронців, аферистки представлялися працівницями державних органів та військових підрозділів, обіцяли допомогу з оформленням грошових виплат і компенсацій, а натомість виманювали у людей кошти. Загальна сума збитків становить близько 1,7 мільйона гривень.

    Про це повідомили в Національній поліції України.

    За даними слідства, зловмисниці цілеспрямовано шукали потенційних жертв у відкритому доступі. Вони моніторили соціальні мережі, месенджери та інтернет-платформи, де родичі українських військових публікували оголошення про пошук полонених або зниклих безвісти захисників.

    Після цього учасниці схеми зв’язувалися з рідними військовослужбовців і представлялися співробітницями державних установ, фінансових підрозділів військових частин або інших офіційних органів.

    Використовуючи довіру людей, які перебували у важкому психологічному стані, вони повідомляли, що можуть допомогти з оформленням державних компенсацій, соціальних виплат чи інших грошових коштів, які нібито належать сім’ям військових.

    Для цього, за легендою шахрайок, потрібно було здійснити певні платежі або сплатити окремі послуги.

    Отримані від потерпілих гроші перераховувалися на банківські рахунки, які перебували під контролем учасниць злочинної схеми.

    Під час досудового розслідування кіберполіцейські встановили механізм роботи угруповання та зібрали необхідну доказову базу.

    У процесі слідства правоохоронці також викрили ще одну співучасницю, яка брала участь у функціонуванні злочинної схеми.

    Після збору доказів слідчі повідомили їй про підозру, а обвинувальний акт щодо всіх п’ятьох фігуранток уже передано до суду.

    За інформацією Національної поліції, загалом аферистки незаконно заволоділи коштами потерпілих на суму 1,7 мільйона гривень.

    Жертвами злочину стали сім’ї українських військовослужбовців, які втратили близьких на війні або продовжують чекати на повернення рідних із полону чи після зникнення безвісти.

    Правоохоронці наголошують, що саме емоційний стан родичів захисників став одним із головних факторів, на якому будувалися шахрайські дії.

    Зловмисниці використовували надію людей на отримання інформації про рідних або законної державної допомоги, аби заволодіти їхніми коштами.

    Наразі матеріали кримінального провадження передані до суду для розгляду по суті.

    У разі доведення вини всім п’ятьом обвинуваченим загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Правоохоронці вкотре закликають громадян бути максимально обережними та не довіряти особам, які телефонують із пропозиціями оформити компенсації чи інші державні виплати за попередню оплату.

    Усі питання щодо соціальних гарантій, виплат сім’ям загиблих, полонених або зниклих безвісти військовослужбовців вирішуються виключно через уповноважені державні органи та офіційні канали комунікації.

    Якщо невідомі особи вимагають переказати кошти для отримання компенсації або представляються працівниками державних установ без належного підтвердження своїх повноважень, правоохоронці рекомендують негайно припинити спілкування та звернутися до поліції.

    Розгляд справи щодо п’ятьох учасниць шахрайської схеми найближчим часом розпочне суд.

  • Злочинна вертикаль Януковича: правоохоронці завершили одну з найгучніших справ Майдану

    Злочинна вертикаль Януковича: правоохоронці завершили одну з найгучніших справ Майдану

    Прокурори Офісу Генерального прокурора та слідчі Державного бюро розслідувань завершили спеціальне досудове розслідування щодо експрезидента Віктора Януковича та ще 16 колишніх високопосадовців. Провадження стосується створення та діяльності злочинної організації, яка, за версією слідства, у 2010–2014 роках фактично захопила державний апарат України, підпорядкувала собі ключові органи влади та застосувала силу проти учасників Революції Гідності.

    Про завершення розслідування повідомив Офіс Генерального прокурора.

    Йдеться про одну з наймасштабніших справ, пов’язаних із режимом Януковича. На відміну від окремих епізодів щодо незаконного заволодіння майном чи перевищення влади, це провадження охоплює ширшу картину — формування системи особистого контролю над державою, використання силових структур у політичних інтересах та організацію насильства проти громадян.

    За даними слідства, після вступу на посаду президента 25 лютого 2010 року Віктор Янукович почав використовувати надані йому повноваження не в інтересах держави, а для встановлення особистого контролю над органами влади.

    До цієї системи, за версією правоохоронців, були залучені люди з найближчого оточення Януковича, передусім ті, хто мав вплив у правоохоронних органах, секторі безпеки, судовій системі та виконавчій владі.

    Слідство вважає, що учасники злочинної організації отримували ключові посади у Верховній Раді, Кабінеті Міністрів, міністерствах, Службі безпеки України, прокуратурі, Збройних силах, судах, місцевих державних адміністраціях та правоохоронних структурах.

    Формально ці органи продовжували працювати як державні інституції. Однак, за версією обвинувачення, фактично значна частина владної вертикалі діяла в інтересах експрезидента та його оточення.

    У справі фігурують 17 колишніх керівників державної влади. Серед них — експрем’єр-міністр, колишній генеральний прокурор, міністр внутрішніх справ та його заступник, голова СБУ і його перший заступник, який очолював Антитерористичний центр, керівники окремих підрозділів СБУ, міністр оборони, начальник Генерального штабу — головнокомандувач ЗСУ, командувач внутрішніх військ МВС, керівництво столичної міліції та командир київського спецпідрозділу «Беркут».

    Усі підозрювані, за даними правоохоронців, переховуються на території Росії або на тимчасово окупованих територіях України. Саме тому розслідування проводили за спеціальною процедурою in absentia — тобто заочно.

    За клопотанням сторони обвинувачення всім фігурантам обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

    Окремий блок провадження стосується злочинів проти учасників Революції Гідності.

    Слідство встановило, що після рішення тодішньої влади відмовитися від підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом у листопаді 2013 року масові мирні протести в Києві були сприйняті керівництвом держави як загроза збереженню влади.

    За версією правоохоронців, Янукович ухвалив рішення використати правоохоронні органи та Збройні сили України для придушення протестів у центрі столиці.

    Організація цих дій була покладена на підконтрольних керівників Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України, Міністерства оборони та Генеральної прокуратури.

    Найкривавішими стали події 18–20 лютого 2014 року, коли силове протистояння у центрі Києва призвело до масових жертв серед протестувальників.

    За даними слідства, у період із 21 листопада 2013 року до 20 лютого 2014 року загинули 70 цивільних осіб, а понад 1200 учасників акцій протесту отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості.

    Ці цифри стали одним із ключових доказових блоків у справі, яка має показати не лише окремі злочини виконавців, а й роль найвищого політичного та силового керівництва держави у створенні системи репресивного тиску.

    Варто зазначити, що справи Майдану розслідуються вже понад десять років. ДБР неодноразово повідомляло про завершення окремих епізодів щодо командирів підрозділів «Беркуту», представників МВС, СБУ та військового керівництва часів Януковича. Зокрема, у лютому 2026 року бюро повідомляло про завершення розслідування щодо командирів Харківського та Львівського «Беркуту», яких підозрювали в організації та сприянні умисним убивствам і пораненням протестувальників.

    Нинішнє провадження є значно ширшим, адже воно охоплює не лише події конкретних днів на Майдані, а й усю систему влади, яка, за версією слідства, створювала умови для таких злочинів.

    Юридично завершення досудового розслідування не означає вирок. Це означає перехід справи до наступного етапу — ознайомлення сторони захисту з матеріалами та подальше скерування обвинувального акта до суду.

    Оскільки підозрювані перебувають за межами контрольованої Україною території, судовий процес також може відбуватися заочно.

    Для Віктора Януковича це не перше кримінальне провадження, яке дійшло до судових рішень. Раніше українські суди вже ухвалювали вироки щодо експрезидента, зокрема у справі про державну зраду та в інших епізодах. На початку 2026 року ВАКС також ухвалив вирок Януковичу у справі щодо Сухолуччя — 15 років позбавлення волі за незаконне заволодіння земельними ділянками.

    Однак справа про злочинну організацію та насильство проти учасників Майдану має особливе суспільне значення. Вона стосується не лише персональної відповідальності експрезидента, а й оцінки всієї владної системи, яка діяла в Україні у 2010–2014 роках.

    Після завершення всіх процесуальних процедур обвинувальний акт має бути переданий до суду. Саме суд встановить, чи доведені обвинувачення, і визначить міру відповідальності для кожного з фігурантів.

  • Майже 5 мільйонів під питанням: що знайшли НАБУ і САП у справі Кулеби

    Майже 5 мільйонів під питанням: що знайшли НАБУ і САП у справі Кулеби

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура звернулася до Вищого антикорупційного суду з позовом щодо віцепрем’єр-міністра з відновлення України – міністра розвитку громад та територій Олексія Кулеби. Прокуратура просить визнати необґрунтованими активи на суму майже 5 мільйонів гривень та стягнути їх у дохід держави.

    Про це повідомила пресслужба САП.

    Йдеться не про кримінальне обвинувачення чи підозру, а про механізм цивільної конфіскації необґрунтованих активів, який передбачений українським законодавством для посадовців, якщо законність походження майна не може бути підтверджена офіційними доходами. Саме в межах цієї процедури прокурор САП за матеріалами НАБУ звернувся до Вищого антикорупційного суду.

    За інформацією прокуратури, предметом позову стали квартира та машиномісце у Києві, загальна вартість яких становить майже 5 млн грн.

    У САП стверджують, що ще у 2021 році, коли Олексій Кулеба працював першим заступником голови Київської міської державної адміністрації, були укладені попередні договори купівлі-продажу нерухомості через його рідну сестру.

    Надалі, як зазначають у прокуратурі, у 2023 році, коли Кулеба вже обіймав посаду заступника керівника Офісу Президента України, були оформлені основні договори купівлі-продажу зазначених об’єктів.

    Крім того, слідство вказує, що для обслуговування квартири та машиномісця укладалися договори про надання послуг, до яких було залучено особу, яка працювала водієм посадовця.

    Саме ці обставини стали підставою для детального аналізу способу набуття майна та фінансових можливостей родини чиновника.

    У САП заявили, що під час перевірки були проаналізовані доходи та видатки самого посадовця, а також членів його сім’ї. За результатами цього аналізу прокурори дійшли висновку, що офіційно задекларованих доходів було недостатньо для придбання активів такої вартості.

    «Встановлено, що законних доходів для придбання цих активів не вистачало», — зазначають у прокуратурі.

    Саме тому антикорупційні органи звернулися до суду із вимогою визнати майно необґрунтованим активом та стягнути його на користь держави.

    Водночас остаточне рішення у справі ухвалюватиме виключно Вищий антикорупційний суд.

    Варто зазначити, що процедура цивільної конфіскації останніми роками стала одним із ключових інструментів боротьби з незаконним збагаченням посадовців. На відміну від кримінального провадження, у таких справах не обов’язково доводити вчинення злочину. Основним питанням є співвідношення офіційних доходів особи та вартості придбаних активів.

    Якщо суд доходить висновку, що походження майна не підтверджується законними доходами, активи можуть бути стягнуті в дохід держави.

    Подібні рішення ВАКС уже ухвалював раніше щодо інших посадовців. Лише минулого тижня суд частково задовольнив позов САП та визнав необґрунтованими активи колишнього керівника одного з підрозділів Національної поліції на суму понад 6,7 млн грн. Тоді у дохід держави були стягнуті кошти та вартість кількох автомобілів преміум-класу.

    Справу Кулеби вже називають однією з найрезонансніших серед процедур цивільної конфіскації щодо високопосадовців чинної влади.

    Сам Олексій Кулеба наразі офіційно обіймає посаду віцепрем’єр-міністра з відновлення України та міністра розвитку громад і територій. До цього він працював головою Київської обласної військової адміністрації, а також заступником керівника Офісу Президента.

    Після надходження позову Вищий антикорупційний суд має відкрити провадження та розпочати розгляд матеріалів справи. Під час судового процесу сторони отримають можливість надати свої докази та пояснення щодо джерел походження коштів, використаних для придбання нерухомості.

    У разі якщо ВАКС підтримає позицію САП, квартира та машиномісце можуть бути конфісковані та передані у власність держави. Якщо ж суд визнає пояснення сторони захисту достатніми та підтвердженими документально, позов прокуратури може бути відхилений.

    Таким чином, наразі йдеться лише про початок судового процесу, а остаточну крапку у справі поставить рішення Вищого антикорупційного суду.

  • Схема на 3,8 мільйона: у Києві викрили посадовців Пенсійного фонду та бізнесменів

    Схема на 3,8 мільйона: у Києві викрили посадовців Пенсійного фонду та бізнесменів

    У Києві завершили розслідування масштабної корупційної справи, пов’язаної із заволодінням бюджетними коштами під час державних закупівель. Печерська окружна прокуратура столиці скерувала до суду обвинувальний акт щодо учасників організованої групи, до якої входили посадовці Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві та керівники приватних компаній. За даними слідства, через завищення вартості обладнання та обсягів виконаних робіт державному бюджету було завдано збитків на майже 3,8 мільйона гривень.

    Про це повідомила пресслужба Київської міської прокуратури.

    За версією слідства, оборудка діяла протягом 2020–2022 років. Правоохоронці встановили, що керівниця одного з підрозділів Пенсійного фонду та інші посадові особи вступили у змову з представниками комерційних структур для реалізації схеми із завищенням вартості закупівель.

    Йдеться про роботи з облаштування та модернізації комп’ютерної мережі для потреб Пенсійного фонду. Під час виконання контрактів, як стверджують слідчі, в офіційних документах навмисно завищувалися обсяги виконаних робіт, а також ціни на обладнання та комплектуючі.

    За результатами експертиз було встановлено, що лише за цими епізодами сума збитків державному бюджету становить близько трьох мільйонів гривень.

    Однак на цьому діяльність учасників схеми не завершилася.

    Як з’ясувало слідство, двоє керівників компаній-постачальників, які вже фігурували у справі з Пенсійним фондом, нібито використали свої зв’язки серед посадовців управління освіти, молоді та спорту Святошинської районної державної адміністрації Києва для отримання ще одного вигідного контракту.

    Цього разу мова йшла про тендер на постачання протипожежного обладнання для навчальних закладів району. За даними правоохоронців, вартість поставленого обладнання була штучно завищена приблизно на 800 тисяч гривень.

    Таким чином загальна сума встановлених збитків у межах кримінального провадження сягнула майже 3,8 мільйона гривень.

    У прокуратурі зазначають, що дії обвинувачених кваліфіковані як заволодіння бюджетними коштами шляхом зловживання службовим становищем та внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів.

    Слідчі наголошують, що схема базувалася на фальсифікації документації та погодженні завідомо завищених цін. Після підписання актів виконаних робіт і підтвердження поставок кошти перераховувалися підрядним організаціям із державного бюджету.

    Наразі всі матеріали кримінального провадження передані до суду для розгляду по суті.

    У разі доведення вини фігурантам загрожує серйозне покарання. Санкції інкримінованих статей передбачають до 12 років позбавлення волі, позбавлення права обіймати певні посади або займатися відповідною діяльністю строком до трьох років, а також конфіскацію майна.

    Досудове розслідування у справі проводили слідчі Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у Києві. Оперативний супровід забезпечував Департамент кіберполіції Національної поліції України.

    Ця справа стала черговим прикладом боротьби правоохоронних органів із корупційними схемами у сфері державних закупівель. Лише останніми місяцями в Україні було викрито низку подібних оборудок, пов’язаних із завищенням цін на обладнання, будівельні роботи та постачання товарів для державних установ.

    Зокрема, раніше правоохоронці повідомили про спробу незаконного отримання майже 900 тисяч гривень державних коштів за постачання неякісної комп’ютерної техніки для потреб ДСНС. Крім того, в Києві суд залишив чинним вирок колишнім посадовцям кіностудії імені Олександра Довженка, через дії яких державне підприємство зазнало понад 4,4 мільйона гривень збитків.

    Також нещодавно було повідомлено про підозру керівнику одного з комунальних підприємств столиці, який, за даними слідства, організував закупівлю рослин для озеленення міста за завищеними цінами. Внаслідок цього бюджет втратив понад 1,2 мільйона гривень.

    Експерти зазначають, що сфера державних закупівель залишається однією з найбільш вразливих до корупційних ризиків. Саме тому посилення контролю за тендерними процедурами та цифровізація закупівельних процесів є одним із ключових напрямків антикорупційної політики держави.

    Подальшу долю фігурантів резонансної справи визначатиме суд. Якщо провину учасників схеми буде доведено, вони можуть отримати реальні терміни ув’язнення та втратити право працювати на державній службі.

  • Мінус 50 мільйонів: суд пішов назустріч ексміністру енергетики Галущенку

    Мінус 50 мільйонів: суд пішов назустріч ексміністру енергетики Галущенку

    Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про зменшення застави для колишнього міністра енергетики України Германа Галущенка. Відтепер сума застави становить 150 мільйонів гривень замість раніше визначених 200 мільйонів. Рішення стало черговим етапом у резонансній справі, яка останніми місяцями перебуває в центрі уваги українського суспільства та міжнародних спостерігачів.

    Про зміну запобіжного заходу повідомила адвокатка ексміністра Сусанна Тірзікян. За її словами, захист розцінює рішення суду як позитивний сигнал, однак наголошує, що боротьба за повне виправдання підозрюваного триває.

    «Це важливий проміжний результат. Водночас ми розглядаємо це рішення лише як перший крок на шляху до справедливості. Попереду ще багато роботи, і ми продовжимо використовувати всі передбачені законом механізми для захисту прав нашого клієнта», – заявила адвокатка.

    У команді захисту переконані, що звинувачення проти Галущенка не мають достатнього підґрунтя. Саме тому адвокати планують і надалі оскаржувати позицію сторони обвинувачення та доводити невинуватість свого підзахисного.

    Справа Галущенка стала однією з найгучніших антикорупційних справ останнього часу. Колишнього міністра енергетики затримали детективи Національного антикорупційного бюро України в межах так званої справи «Мідас». Після затримання ВАКС обрав для нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб із правом внесення застави у розмірі 200 мільйонів гривень.

    Така сума одразу привернула значну увагу експертів та громадськості, оскільки стала однією з найбільших застав, призначених українськими судами для колишніх високопосадовців. У захисті неодноразово заявляли, що розмір застави є надмірним і не відповідає ані ризикам, ані фактичним обставинам справи.

    Додатковий резонанс ситуації надало втручання міжнародних правозахисних структур. Зокрема, раніше повідомлялося, що за перебігом процесу почала спостерігати міжнародна організація IAC ISHR. Після аналізу судового розгляду її представники заявили про низку зауважень щодо дотримання прав підозрюваного.

    У своєму попередньому висновку експерти організації звернули увагу на окремі процедурні моменти та висловили сумніви щодо достатності доказової бази, представленої стороною обвинувачення. Водночас офіційних юридичних наслідків такі висновки не мають, однак можуть використовуватися стороною захисту як додатковий аргумент під час подальших судових засідань.

    На цей момент деталі обвинувачень у межах справи «Мідас» продовжують досліджуватися судом. Остаточного рішення щодо винуватості або невинуватості Германа Галущенка не ухвалено. Відповідно до Конституції України та норм кримінального процесуального законодавства, він вважається невинуватим, доки його провину не буде доведено в законному порядку та підтверджено обвинувальним вироком суду.

    Експерти зазначають, що рішення про зменшення застави не означає зміни суті обвинувачень або перегляду позиції слідства. Йдеться лише про коригування запобіжного заходу з урахуванням аргументів сторін та оцінки ризиків, які аналізує суд.

    Водночас сама справа залишається важливою не лише для енергетичної галузі, а й для всієї антикорупційної системи України. В умовах війни та масштабної міжнародної фінансової підтримки питання прозорості управління державними ресурсами перебувають під особливою увагою як українського суспільства, так і міжнародних партнерів.

    Подальший перебіг процесу може мати значний вплив на суспільну дискусію щодо роботи антикорупційних органів, стандартів доказування у справах проти високопосадовців та практики застосування застав як альтернативи триманню під вартою.

    Наразі Герман Галущенко та його захист продовжують відстоювати свою позицію в суді. Водночас слідство наполягає на обґрунтованості висунутих підозр. Остаточну крапку в резонансній справі має поставити суд після повного дослідження всіх доказів та аргументів сторін.

  • Розстріл інструкторів на полігоні: курсанту дали довічне за криваву трагедію на Чернігівщині

    Розстріл інструкторів на полігоні: курсанту дали довічне за криваву трагедію на Чернігівщині

    Чернігівський районний суд виніс вирок курсанту, який під час навчальних стрільб у військовому навчальному центрі відкрив вогонь по інструкторах. Двоє військовослужбовців загинули, ще один був поранений. Суд визнав обвинуваченого винним в умисному вбивстві двох осіб та замаху на вбивство ще одного військового і призначив йому найсуворіше покарання — довічне позбавлення волі.

    Про рішення суду повідомила Національна поліція України. За даними правоохоронців, трагедія сталася 16 липня 2025 року на території одного з навчальних центрів Збройних сил України в Чернігівській області. Під час проведення навчальних стрільб курсант, який перебував на полігоні зі зброєю, здійснив постріли з автоматичної зброї у бік інструкторів-військовослужбовців.

    Унаслідок стрілянини двоє інструкторів отримали смертельні поранення. Ще один військовий був поранений, однак вижив. Після інциденту нападника затримали на місці події. До розслідування були залучені слідчі поліції, військова служба правопорядку та інші компетентні органи.

    Дії обвинуваченого кваліфікували за кількома тяжкими статтями Кримінального кодексу України. Йдеться про умисне вбивство двох або більше осіб у зв’язку з виконанням ними службового обов’язку, а також закінчений замах на умисне вбивство двох або більше осіб у зв’язку з виконанням службового обов’язку. Такі злочини належать до категорії особливо тяжких і можуть каратися довічним ув’язненням.

    Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, визнав курсанта винним і призначив йому покарання у вигляді довічного позбавлення волі. Вирок став фіналом резонансної справи, яка викликала широкий суспільний резонанс ще влітку 2025 року.

    Одразу після трагедії командування військової частини повідомляло про проведення службової перевірки та посилення заходів безпеки під час навчань зі зброєю. Особливу увагу тоді приділяли контролю за діями курсантів під час виходу на вогневий рубіж, зберіганню та використанню автоматичної зброї, а також психологічному стану військовослужбовців, які проходять підготовку.

    За повідомленнями українських медіа, після інциденту в соцмережах активно обговорювали питання допуску особового складу до зброї, проходження медичного та психологічного відбору, а також відповідальності командування за безпеку під час навчального процесу. Окремі публікації вказували на те, що справа викликала обурення саме через можливі питання до стану підготовки та контролю за курсантами.

    Водночас офіційно правоохоронці повідомили лише ключові обставини справи: стрілянина сталася під час навчальних стрільб, вогонь був відкритий по інструкторах, двоє військових загинули, ще один постраждав. Детальні мотиви засудженого у відкритих офіційних повідомленнях не розкриваються.

    Подібні трагедії у військових навчальних центрах є надзвичайними подіями, особливо в умовах повномасштабної війни, коли підготовка військовослужбовців відбувається інтенсивно та часто у стислих термінах. Водночас кожен випадок застосування зброї проти побратимів або інструкторів потребує окремого ретельного розслідування, адже йдеться не лише про кримінальну відповідальність конкретної особи, а й про питання безпеки всього навчального процесу.

    Фахівці зазначають, що навчальні стрільби є одним із найризикованіших етапів військової підготовки. Саме тому на полігонах діють суворі правила поводження зі зброєю, команди інструкторів, контроль секторів стрільби та порядок пересування особового складу. Порушення цих правил або умисні дії зі зброєю можуть мати фатальні наслідки.

    Вирок у цій справі став одним із найсуворіших покарань, призначених за злочин, вчинений на території військового навчального центру. Суд фактично визнав, що дії курсанта були спрямовані проти військових, які виконували службовий обов’язок, а тому потребували максимально жорсткої правової оцінки.

    Родини загиблих інструкторів втратили близьких людей, які займалися підготовкою військових у час, коли країна продовжує протистояти російській агресії. Саме інструктори у навчальних центрах щодня готують нових бійців до служби, передають бойові навички та відповідають за безпеку під час занять.

    Наразі вирок може бути оскаржений у встановленому законом порядку. Проте вже зараз справа стала гучним прецедентом і, ймовірно, знову актуалізує питання психологічного відбору, контролю на полігонах та безпеки під час військової підготовки.

  • Продала власних дітей за $1000: на Закарпатті суд виніс вирок матері

    Продала власних дітей за $1000: на Закарпатті суд виніс вирок матері

    На Закарпатті завершився розгляд справи, яка навесні сколихнула всю Україну. Суд виніс вирок 32-річній мешканці Хустського району, яка намагалася передати власних малолітніх дітей сторонній особі для використання у жебракуванні. За двотижневу «оренду» 11-річного сина та 5-річної доньки жінка планувала отримати 1000 доларів США. Суд визнав її винною у торгівлі людьми та призначив покарання у вигляді восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Про вирок повідомили в органах прокуратури. За даними слідства, мешканка села Ільниця самостійно шукала людину, яка погодилася б взяти дітей для жебракування. Вона домовилася про передачу хлопчика та дівчинки на два тижні, розраховуючи отримати по 500 доларів за кожну дитину. Таким чином загальна сума оборудки становила 1000 доларів.

    Правоохоронці встановили, що жінка усвідомлювала характер майбутньої експлуатації дітей та погоджувалася на те, що вони будуть використовуватися для випрошування грошей. Слідчі задокументували переговори та підготовку до передачі дітей. У квітні 2026 року під час отримання обумовленої суми неподалік Іршави жінку затримали співробітники поліції.

    Після затримання їй було повідомлено про підозру за частиною третьою статті 149 Кримінального кодексу України — торгівля людьми, вчинена щодо малолітніх осіб із метою експлуатації. Ця стаття передбачає особливо сувору відповідальність, коли злочин вчиняється щодо дітей або батьками стосовно власних дітей.

    Під час судового розгляду обвинувачена повністю визнала свою вину та висловила каяття. Водночас суд дійшов висновку, що зібраних доказів достатньо для підтвердження факту підготовки до експлуатації дітей та їх передачі за винагороду. У результаті жінку засудили до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Особливу увагу правоохоронці приділили подальшій долі дітей. Після викриття злочину двох дітей, яких мати намагалася передати для жебракування, а також їхню 8-річну сестру вилучили із небезпечного середовища. Наразі всі троє перебувають під опікою рідної бабусі та забезпечені необхідними умовами проживання. У прокуратурі наголосили, що діти перебувають у безпеці та отримують необхідну підтримку.

    Історія викликала широкий суспільний резонанс не лише через цинізм злочину, а й через те, що його вчинила рідна мати. Соціальні мережі після оприлюднення деталей справи буквально вибухнули хвилею обурення. Користувачі називали випадок одним із найшокуючіших за останній час та вимагали максимально суворого покарання.

    Експерти наголошують, що жебракування залишається однією з форм експлуатації дітей, яка часто прихована від сторонніх очей. Діти можуть використовуватися для випрошування грошей у громадських місцях, на транспортних вузлах або біля торговельних центрів. У багатьох випадках отримані кошти привласнюють дорослі організатори таких схем.

    За даними правоохоронців, останніми роками в Україні фіксується зростання кількості викритих фактів експлуатації дітей. Серед найпоширеніших форм — примусове жебракування, трудова експлуатація, втягнення у злочинну діяльність та сексуальна експлуатація. Саме тому правоохоронні органи та соціальні служби приділяють особливу увагу виявленню подібних злочинів.

    У прокуратурі зазначають, що завдяки оперативним діям вдалося не допустити фактичної передачі дітей для експлуатації. В іншому випадку наслідки для малолітніх могли бути надзвичайно тяжкими як фізично, так і психологічно.

    На тлі цієї справи увагу привертають і подібні випадки в інших регіонах країни. Нещодавно у Запоріжжі суд виніс вирок 59-річній жінці, яка також передала власного сина сторонній особі для використання у жебракуванні. Правоохоронці наголошують, що кожен такий випадок розглядається як тяжкий злочин проти прав та свобод дитини.

    Фахівці закликають громадян не залишатися байдужими, якщо вони стають свідками можливих фактів експлуатації дітей. Будь-яка інформація може допомогти запобігти злочину та врятувати дитину від небезпеки.

    Вирок у справі закарпатської матері став черговим сигналом про те, що торгівля людьми та експлуатація дітей залишаються серйозною проблемою навіть під час війни. Водночас ця історія завершилася тим, що дітей вдалося захистити, а винну особу — притягнути до відповідальності.

  • Наживалися на горі родин загиблих захисників: у Києві судитимуть «магів», які виманили у людей останні гроші

    Наживалися на горі родин загиблих захисників: у Києві судитимуть «магів», які виманили у людей останні гроші

    У Києві завершили розслідування резонансної справи про псевдомагів та ворожок, які роками заробляли на людському горі, страху та відчаї. Серед жертв шахрайської схеми виявилися родичі загиблих та зниклих безвісти українських військових, які шукали бодай якусь надію на зв’язок із близькими або відповіді на болючі запитання.

    Як повідомила Національна поліція України, обвинувальний акт щодо чотирьох учасників організованої групи вже скеровано до суду. Фігурантам загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. За даними слідства, злочинна схема діяла під прикриттям «езотеричних послуг», «екстрасенсорики», «магічної допомоги» та «ворожіння». Насправді ж її організатори використовували психологічні маніпуляції та емоційний тиск для виманювання грошей у людей.

    За інформацією правоохоронців, діяльність угруповання припинили ще у березні цього року. Організаторкою схеми була 50-річна мешканка Черкаської області, яка залучила до незаконного бізнесу своїх родичів.

    Шахраї створювали спеціалізовані сайти з рекламою магічних послуг, запускали рекламні кампанії в інтернеті та активно працювали через месенджери й телефонні дзвінки. Саме через ці канали вони знаходили потенційних жертв.

    Особливу увагу зловмисники приділяли людям, які переживали важкі життєві обставини. Серед потерпілих були дружини загиблих військовослужбовців, матері полеглих захисників, родичі безвісти зниклих бійців та громадяни, які перебували у складному психологічному стані після втрати близьких.

    Спочатку клієнтам пропонували недорогі консультації або «діагностику ситуації». Після встановлення контакту починався психологічний вплив. Потерпілим повідомляли про нібито страшні прокляття, негативну енергетику, смертельну небезпеку чи необхідність проведення додаткових ритуалів.

    Кожна наступна «послуга» коштувала дорожче за попередню.

    Люди брали кредити та віддавали останні заощадження

    Слідчі встановили, що для отримання грошей шахраї використовували класичну схему емоційного шантажу.

    Після першого платежу потерпілим повідомляли, що проведений обряд нібито виявив нові проблеми, які потребують негайного втручання. Людей переконували оплачувати додаткові ритуали, очищення, обереги та інші вигадані магічні процедури.

    У багатьох випадках суми платежів постійно зростали. Потерпілі віддавали власні заощадження, позичали кошти у знайомих або оформлювали кредити. Частина громадян фактично опинялася у фінансовій пастці, не маючи змоги зупинитися через страх перед наслідками, якими їх лякали шахраї.

    Правоохоронці наголошують: головною зброєю злочинців була не магія, а професійно вибудувані психологічні маніпуляції. Зловмисники ретельно вивчали співрозмовників, використовували отриману інформацію для формування довіри та поступово втягували людей у схему постійних платежів.

    Родини військових стали основною ціллю

    Особливий цинізм цієї справи полягає в тому, що серед жертв були родини українських військових.

    Після початку повномасштабної війни кількість оголошень від різноманітних «ясновидців», «екстрасенсів» та «контактерів із потойбіччям» помітно зросла. Частина таких осіб відкрито обіцяла повідомити місце перебування зниклих військових, передбачити долю полонених або навіть «зв’язатися» із загиблими захисниками.

    Національна поліція неодноразово попереджала громадян про подібні схеми. Раніше правоохоронці вже повідомляли про підозру трьом так званим «спадковим ясновидицям», які ошукали дружин загиблих і безвісти зниклих військовослужбовців на понад 1,4 мільйона гривень.

    Слідчі зазначають, що саме люди, які переживають втрату близьких або перебувають у стані невизначеності щодо долі рідних, найчастіше стають мішенню для подібних аферистів.

    Що загрожує фігурантам

    Досудове розслідування у справі завершене. Матеріали кримінального провадження та обвинувальний акт вже передані до суду.

    Чотирьом учасникам угруповання інкримінують шахрайство в особливо великих розмірах у складі організованої групи. Санкція відповідних статей Кримінального кодексу України передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    У Національній поліції наголошують, що боротьба з подібними схемами залишається одним із пріоритетних напрямків роботи правоохоронців, особливо в умовах війни, коли шахраї все частіше намагаються використовувати емоційний стан людей для власного збагачення.

    Правоохоронці закликають громадян не довіряти особам, які за гроші обіцяють надприродні послуги, повернення зниклих людей, спілкування із загиблими або гарантоване вирішення життєвих проблем за допомогою магії. У випадку підозри на шахрайство громадян просять негайно звертатися до поліції.

    Історія київських псевдомагів вкотре показала: найнебезпечнішою зброєю шахраїв є не містика, а вміння грати на людському болю. І саме тому їхніми жертвами нерідко стають ті, хто найбільше потребує підтримки та надії.

  • Справу Тимошенко винесли на рівень ООН

    Справу Тимошенко винесли на рівень ООН

    Провадження проти лідерки партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко отримало новий міжнародний резонанс після того, як група європейських юристів-міжнародників з прав людини звернулася до структур Організації Об’єднаних Націй із заявами про можливі порушення фундаментальних прав та ознаки політичної вмотивованості розслідування.

    Як повідомляє агентство AFP, звернення до чотирьох спеціальних доповідачів Управління Верховного комісара ООН з прав людини подали французький юрист Франсуа Зімере, а також юристки Джессіка Фінель та Каталіна де ла Сота. У своєму документі вони виклали детальний аналіз перебігу справи та зазначили, що, на їхню думку, розслідування містить низку системних процесуальних проблем, які можуть суперечити міжнародним стандартам справедливого судочинства.

    Юристи стверджують, що ключовим елементом їхніх зауважень є питання доступу сторони захисту до доказової бази. Зокрема, вони вказують, що адвокатам, за їхньою оцінкою, було обмежено доступ до матеріалів справи, включно з оригінальними аудіозаписами, які фігурують як важливі докази. На їхню думку, така ситуація може ставити під сумнів рівність сторін у процесі та право на повноцінний захист.

    У зверненні до ООН також наголошується, що сукупність обставин у провадженні проти Тимошенко може свідчити про порушення базових гарантій справедливого суду, закріплених у міжнародному праві. Автори документа закликають спеціальних доповідачів ООН розглянути ситуацію та дати їй правову оцінку в межах своїх повноважень, а також вжити заходів реагування у випадку підтвердження виявлених порушень.

    Окрему увагу привертає постать Франсуа Зімере, який є відомим європейським правником у сфері міжнародного права та прав людини, а також колишнім послом Франції з прав людини. Він неодноразово виступав у міжнародних інституціях із позицією щодо захисту прав людини та активно підтримує притягнення Росії до відповідальності за воєнні злочини, скоєні під час війни проти України, що додає додаткової уваги до його участі у цій справі.

    Реакція міжнародної правової спільноти на провадження проти Тимошенко з’являється не вперше. Раніше окремі депутати Європейського парламенту та представники Парламентської асамблеї Ради Європи висловлювали занепокоєння щодо дотримання процесуальних гарантій у справі, а також наголошували на необхідності забезпечення повної неупередженості розслідування та судового розгляду.

    Крім того, у звітах українських правозахисних організацій, зокрема Харківської правозахисної групи, зазначалося, що перебіг розслідування може містити низку процесуальних порушень. У цих висновках підкреслювалося, що сукупність зафіксованих обставин потенційно може вказувати на політичну вмотивованість переслідування, хоча остаточні юридичні оцінки мають давати компетентні судові інстанції.

    Сама справа Тимошенко вже тривалий час залишається предметом суспільної та політичної дискусії як в Україні, так і за її межами. Вона неодноразово ставала об’єктом критики з боку міжнародних організацій, тоді як українська сторона наполягає на законності дій правоохоронних органів і відсутності політичного впливу на перебіг розслідування.

    Нинішнє звернення європейських юристів до структур ООН може стати черговим етапом у міжнародному розгляді справи, оскільки спеціальні доповідачі УВКПЛ мають мандат оцінювати відповідність національних проваджень міжнародним стандартам прав людини та формувати рекомендації для держав щодо усунення можливих порушень.

    Таким чином, справа Тимошенко знову опинилася у фокусі міжнародної уваги, а участь авторитетних європейських правників і звернення до ООН можуть суттєво посилити дискусію навколо дотримання стандартів справедливого судочинства в цьому провадженні.

  • У Швеції ексвійськового звинуватили у шпигунстві для РФ

    У Швеції ексвійськового звинуватили у шпигунстві для РФ

    У Швеції прокуратура висунула обвинувачення 34-річному чоловіку у спробі шпигунства на користь Російської Федерації, а також у причетності до окремого розслідування щодо змови з метою вбивства. Про це повідомляє шведське видання SVT із посиланням на заяву прокурора Матса Люнгквіста, який веде справу.

    За даними слідства, підозрюваний раніше проходив службу у Збройних силах Швеції та під час виконання службових обов’язків мав доступ до інформації з надзвичайно високим рівнем секретності. Саме цей доступ, як вважають правоохоронці, міг становити потенційну загрозу національній безпеці у випадку передачі даних іноземним спецслужбам.

    Шведська прокуратура стверджує, що у 2025 році чоловік здійснив поїздку до Москви, де, за версією слідства, зустрічався з представниками російських розвідувальних та безпекових структур. Офіційно деталі цих контактів не розкриваються. Правоохоронці не уточнюють, які саме матеріали або інформація могли обговорюватися під час цих зустрічей, посилаючись на обмеження, пов’язані з державною таємницею та інтересами слідства.

    Прокурор Матс Люнгквіст заявив, що через чутливий характер матеріалів розслідування значна частина інформації залишається засекреченою. За його словами, оприлюднення додаткових деталей могло б зашкодити слідчим діям та безпеці процесу.

    Окремо шведська прокуратура підтвердила, що паралельно триває інше кримінальне провадження, у межах якого цього ж чоловіка підозрюють у змові з метою вбивства. Наразі не розкривається, хто саме міг бути потенційною жертвою, а також за яких обставин могла плануватися ймовірна змова.

    Слідчі органи не коментують, чи існує прямий зв’язок між справою про шпигунство та справою про підготовку вбивства. Водночас неофіційно припускається, що обидва епізоди можуть бути частиною ширшого розслідування, пов’язаного з діяльністю іноземних розвідувальних структур на території Швеції.

    Правоохоронці наголошують, що справа є комплексною і стосується питань національної безпеки. Саме тому частина матеріалів, включно з деталями доказової бази, залишається засекреченою.

    Цей випадок став черговим у низці резонансних розслідувань у Європі, пов’язаних із підозрами у шпигунській діяльності на користь Росії. Останніми місяцями низка європейських країн повідомляла про затримання або екстрадицію осіб, яких підозрюють у співпраці з російськими спецслужбами. Зокрема, наприкінці травня у Польщі було затримано працівника оборонного підприємства за підозрою у шпигунстві, а в Іспанії українця, якого підозрюють у подібній діяльності, екстрадували до Німеччини.

    Шведська справа наразі перебуває на стадії судового розгляду, і остаточні висновки щодо вини обвинуваченого має встановити суд. У разі доведення провини чоловіку може загрожувати тривале позбавлення волі відповідно до шведського законодавства про злочини проти державної безпеки.