Gorchitsa.info

Позначка: суд

  • Втеча після трагедії: водію оголосили підозру у смертельній ДТП, де загинули 12 людей

    Втеча після трагедії: водію оголосили підозру у смертельній ДТП, де загинули 12 людей

    Правоохоронці повідомили про підозру водію кросовера Nissan Murano, який, за даними слідства, став винуватцем масштабної дорожньо-транспортної пригоди на Миколаївщині, що забрала життя 12 людей. Після аварії чоловік залишив місце події, однак його вдалося оперативно розшукати та затримати. Наразі слідчі готуються звернутися до суду з клопотанням про взяття підозрюваного під варту, а розслідування обставин однієї з найтрагічніших автокатастроф останнього часу триває.

    Про це повідомляє Офіс генерального прокурора.

    За інформацією прокуратури, водію повідомлено про підозру за частиною 3 статті 286 Кримінального кодексу України – порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило загибель кількох осіб.

    Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років із можливим позбавленням права керувати транспортними засобами на визначений судом термін.

    У прокуратурі зазначають, що найближчим часом буде вирішено питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу. Сторона обвинувачення наполягатиме на триманні чоловіка під вартою, враховуючи тяжкість інкримінованого злочину, кількість загиблих та поведінку водія після аварії.

    За даними слідства, трагедія сталася вранці 4 липня на території Миколаївської області на одній із ділянок автомобільної дороги, якою щоденно рухаються сотні транспортних засобів.

    Маршрутний мікроавтобус Mercedes Sprinter здійснював регулярний рейс за маршрутом Одеса – Миколаїв та перевозив пасажирів до обласного центру.

    За попередньою інформацією Національної поліції, під час руху назустріч маршрутці виїхав кросовер Nissan Murano.

    Слідчі вважають, що водій легкового автомобіля порушив правила дорожнього руху, виїхавши на смугу зустрічного руху, де й сталося лобове зіткнення з пасажирським мікроавтобусом.

    Удар був надзвичайно потужним.

    Від сили зіткнення Mercedes Sprinter перекинувся, після чого зіткнувся ще й із вантажним автомобілем Volvo, який рухався дорогою.

    Фактично маршрутний автобус опинився затиснутим між двома транспортними засобами, що значно збільшило масштаби трагедії та ускладнило проведення рятувальної операції.

    Мікроавтобус отримав критичні пошкодження кузова, а багато пасажирів опинилися заблокованими всередині салону.

    На місце події були негайно направлені численні екіпажі екстрених служб.

    Рятувальники Державної служби з надзвичайних ситуацій проводили деблокування людей за допомогою спеціального гідравлічного обладнання, адже самостійно вибратися із понівеченого транспортного засобу більшість потерпілих не могла.

    Одночасно медики надавали першу допомогу постраждалим безпосередньо на місці аварії, після чого потерпілих госпіталізували до лікарень Миколаївської області.

    Унаслідок аварії загинули 12 людей.

    Ще шестеро пасажирів отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості.

    Постраждалих доправили до медичних закладів, де вони перебувають під наглядом лікарів. Частина з них отримала тяжкі травми, тому медики продовжують боротися за їхнє здоров’я.

    Особливого резонансу трагедія набула через те, що після аварії водій Nissan Murano не залишився на місці пригоди.

    За інформацією правоохоронців, він утік одразу після зіткнення, не викликав екстрені служби, не надав допомоги постраждалим і не дочекався прибуття поліції.

    Після отримання повідомлення про втечу винуватця аварії правоохоронці негайно розпочали спеціальну поліцейську операцію.

    До пошуку чоловіка були залучені оперативники, патрульні поліцейські та інші підрозділи.

    У результаті проведених оперативно-розшукових заходів особу водія вдалося швидко встановити, після чого його затримали відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства.

    Після затримання із підозрюваним провели першочергові слідчі дії.

    Наразі правоохоронці продовжують збирати доказову базу у кримінальному провадженні.

    Слідчі призначили низку експертиз, зокрема автотехнічну, трасологічну та судово-медичну.

    Фахівці мають остаточно встановити швидкість руху транспортних засобів, механізм виникнення аварії, технічний стан автомобілів, дорожню обстановку, а також інші обставини, які можуть мати значення для кримінального провадження.

    Крім того, правоохоронці аналізують записи камер відеоспостереження, реєстраторів транспортних засобів, якщо вони збереглися, та опитують очевидців трагедії.

    У прокуратурі наголошують, що кримінальне провадження перебуває на особливому контролі через надзвичайно тяжкі наслідки дорожньо-транспортної пригоди.

    Смерть дванадцяти людей зробила цю аварію однією з найбільш трагічних в Україні за останній час.

    Трагедія вкотре привернула увагу до проблеми грубих порушень правил дорожнього руху, які можуть мати катастрофічні наслідки, а також до необхідності суворої відповідальності для водіїв, чиї дії призводять до загибелі людей.

    Найближчим часом суд має розглянути клопотання прокуратури щодо запобіжного заходу для підозрюваного. Якщо його провину буде доведено в суді, чоловікові загрожує тривалий строк позбавлення волі.

  • Земля під «Ашаном» обернулася мільйонним боргом: суд ухвалив рішення на користь Києва

    Земля під «Ашаном» обернулася мільйонним боргом: суд ухвалив рішення на користь Києва

    Господарський суд міста Києва ухвалив рішення про стягнення з акціонерного товариства «Київ-Лада» понад 24 мільйонів гривень заборгованості та штрафних санкцій за користування земельною ділянкою у Святошинському районі столиці. Йдеться про територію, на якій розташовані гіпермаркет «Ашан», магазин Epicentr Express та інші торговельні об’єкти. Суд визнав обґрунтованими вимоги Київської міської ради, яка заявила, що компанія протягом кількох років не виконувала належним чином свої фінансові зобов’язання за договором оренди землі.

    Про це свідчить рішення Господарського суду міста Києва від 24 червня.

    Спір стосувався земельної ділянки площею 5,3 гектара з кадастровим номером 8000000000:75:325:0003, розташованої за адресою вулиця Івана Дзюби, 17 у Святошинському районі Києва. Раніше ця вулиця мала назву Сім’ї Сосніних. Сьогодні ця територія є одним із найбільших комерційних майданчиків району, де працюють гіпермаркет «Ашан», магазин мережі Epicentr Express та низка інших торговельних і сервісних закладів.

    Як встановив суд, ще у 2012 році Київська міська рада уклала з АТ «Київ-Лада» договір оренди цієї земельної ділянки. Згідно з документом, земля передавалася компанії для експлуатації та обслуговування цілісного майнового комплексу з громадськими будівлями. Орендар зобов’язувався регулярно та у повному обсязі сплачувати орендну плату відповідно до умов договору та чинного законодавства.

    Під час судового розгляду було проаналізовано виконання фінансових зобов’язань компанії за останні роки. Встановлено, що у період із 2020 по 2025 рік «Київ-Лада» фактично сплатила до міського бюджету 18,73 мільйона гривень орендної плати. Водночас, за розрахунками Київської міської ради, загальна сума, яку компанія мала перерахувати за користування земельною ділянкою протягом цього періоду, становила 42,18 мільйона гривень.

    Таким чином, за даними позивача, утворилася заборгованість у розмірі понад 24 мільйони гривень. Суд дослідив подані сторонами документи та погодився з тим, що відповідач не виконав своїх договірних зобов’язань у повному обсязі. У рішенні зазначено, що підприємство несвоєчасно та не повністю сплачувало орендні платежі впродовж майже шести років — із 1 січня 2020 року до 21 грудня 2025 року, що призвело до накопичення значної заборгованості перед міським бюджетом.

    За результатами розгляду справи Господарський суд визнав вимоги Київської міської ради законними та обґрунтованими. Суд постановив стягнути з АТ «Київ-Лада» 23,45 мільйона гривень основного боргу з орендної плати, а також понад 820 тисяч гривень пені, нарахованої через порушення строків виконання фінансових зобов’язань.

    У судовому рішенні наголошується, що обов’язок своєчасно сплачувати орендну плату є однією з ключових умов договору оренди земель комунальної власності. Надходження від оренди землі є важливою складовою доходів місцевого бюджету, а їх несвоєчасна сплата негативно впливає на фінансові можливості громади щодо реалізації інфраструктурних та соціальних проєктів.

    Згідно з відкритими даними про структуру власності компанії, 89,89% акцій АТ «Київ-Лада» належать кіпрській компанії ENCLERD INVESTMENTS. Кінцевими бенефіціарними власниками підприємства вказані кияни Ігор Панкін, Ігор Касьянов та Юрій Шмаглій, який проживає у селі Старе Київської області. Посаду керівника товариства займає Ігор Буравльов.

    Рішення Господарського суду міста Києва наразі не набрало остаточної законної сили та може бути оскаржене в апеляційній інстанції у строки, визначені процесуальним законодавством. Якщо рішення залишиться чинним після завершення всіх судових процедур, компанія буде зобов’язана перерахувати до бюджету столиці понад 24 мільйони гривень, що включають суму основного боргу та штрафні санкції.

    Останнім часом господарські суди дедалі частіше розглядають справи щодо стягнення заборгованості з оренди комунального майна та земельних ділянок. Органи місцевого самоврядування активізували роботу зі стягнення коштів із недобросовісних орендарів, наголошуючи, що своєчасне наповнення місцевих бюджетів є особливо важливим в умовах воєнного стану та необхідності фінансування критично важливих потреб громад.

  • Матір хотіла продати трьох дітей за 60 тисяч: на Рівненщині викрили моторошну схему

    Матір хотіла продати трьох дітей за 60 тисяч: на Рівненщині викрили моторошну схему

    На Рівненщині правоохоронці викрили 39-річну жінку, яку підозрюють одразу у двох особливо тяжких злочинах – торгівлі людьми та незаконному збуті психотропних речовин із залученням неповнолітньої дитини. За даними слідства, жінка намагалася передати трьох власних дітей сторонньому чоловікові для подальшої трудової експлуатації у вигляді жебрацтва, а також використовувала свою 11-річну доньку для передачі наркотиків покупцям. Суд уже обрав підозрюваній найсуворіший запобіжний захід – тримання під вартою без права внесення застави.

    Про це повідомили у Національній поліції України та Рівненській обласній прокуратурі.

    За інформацією правоохоронців, підозрюваною є 39-річна жителька Рівненської області, яка виховувала трьох дітей. Слідство встановило, що жінка домовилася зі стороннім чоловіком про передачу йому своїх синів віком 9 та 14 років, а також 11-річної доньки. За попередніми даними, дітей планували перевезти до Києва, де вони мали жебракувати на території Києво-Печерської лаври та в інших місцях великого скупчення людей.

    За версією слідства, жінка розглядала власних дітей як джерело заробітку та погодилася передати їх для експлуатації за грошову винагороду. Загалом вона розраховувала отримати 60 тисяч гривень. Половину суми – 30 тисяч гривень – підозрювана отримала одразу після домовленості, а решту коштів мала одержати після повернення дітей додому.

    Операцію вдалося задокументувати правоохоронцям. Після отримання частини обумовлених грошей жінку затримали співробітники поліції. За даними слідства, її дії мають ознаки торгівлі людьми, оскільки дітей планували використовувати для систематичного жебрацтва та отримання прибутку.

    У прокуратурі наголошують, що жебрацтво, до якого примушують дітей, законодавство розглядає як одну з форм експлуатації людини. Особливо тяжким злочином вважається ситуація, коли жертвами стають неповнолітні.

    Під час подальших слідчих дій правоохоронці встановили ще один епізод ймовірної злочинної діяльності жінки. За даними слідства, вона залучала свою 11-річну доньку до незаконного обігу психотропних речовин. Як повідомляють у поліції, підозрювана використовувала дитину для передачі особливо небезпечного психотропу покупцю, намагаючись таким чином уникнути підозр та відповідальності.

    Слідчі вважають, що жінка свідомо втягувала неповнолітню у злочинну діяльність та використовувала її для здійснення незаконних оборудок. Сам факт залучення дитини до збуту наркотиків є обтяжуючою обставиною та передбачає суворіше покарання.

    Після затримання матері всіх трьох дітей вилучили із сім’ї. Наразі вони перебувають під опікою відповідних служб та отримують необхідну допомогу. Фахівці оцінюють їхній психологічний стан і вирішують питання щодо подальшого влаштування дітей.

    Особливу увагу правоохоронців привернув той факт, що до моменту викриття сім’я не перебувала на обліку в службах у справах дітей. Це означає, що офіційно родина не вважалася неблагополучною та не перебувала під контролем соціальних служб. Наразі компетентні органи перевіряють усі обставини життя дітей та з’ясовують, чи були раніше сигнали про можливі проблеми у сім’ї.

    Жінці вже повідомлено про підозру за кількома статтями Кримінального кодексу України. Їй інкримінують торгівлю людьми, вчинену щодо кількох осіб, а також незаконний збут особливо небезпечних психотропних речовин із залученням дитини.

    За даними прокуратури, санкція найтяжчої зі статей передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до 15 років із можливою конфіскацією майна.

    Під час судового засідання слідчі та прокурори наполягали на найсуворішому запобіжному заході, аргументуючи це тяжкістю інкримінованих злочинів, ризиком впливу на свідків та можливістю ухилення від слідства. Суд погодився з доводами сторони обвинувачення та ухвалив рішення взяти підозрювану під варту без права внесення застави.

    Правоохоронці продовжують досудове розслідування та встановлюють усіх осіб, які могли бути причетними до організації схеми експлуатації дітей. Зокрема, перевіряється роль чоловіка, якому, за даними слідства, мали передати неповнолітніх для жебрацтва.

    У поліції наголошують, що торгівля людьми залишається одним із найнебезпечніших злочинів, жертвами якого часто стають діти. Експлуатація неповнолітніх може проявлятися у різних формах – від примусової праці та жебрацтва до використання у злочинній діяльності чи сексуальної експлуатації.

    Фахівці зазначають, що випадки, коли до таких схем причетні власні батьки, викликають особливе занепокоєння, оскільки саме родина має бути головним місцем безпеки та захисту дитини.

    Раніше подібний випадок було зафіксовано на Закарпатті, де 32-річну жінку засудили до восьми років позбавлення волі за передачу власних дітей в “оренду” для жебрацтва. Правоохоронці наголошують, що боротьба з торгівлею людьми та експлуатацією дітей залишається одним із пріоритетних напрямків їхньої роботи, а за такі злочини законодавство України передбачає максимально сувору відповідальність.

  • Продала трьох дітей за 30 тисяч: на Рівненщині матір підозрюють у торгівлі власними синами та донькою

    Продала трьох дітей за 30 тисяч: на Рівненщині матір підозрюють у торгівлі власними синами та донькою

    На Рівненщині правоохоронці викрили резонансний злочин, який кваліфікують як торгівлю людьми. За даними слідства, 38-річна жителька Рівненського району домовилася передати трьох власних дітей знайомому за грошову винагороду. Слідчі стверджують, що діти мали використовуватися для трудової експлуатації, жебрацтва та збуту наркотичних речовин. Жінку затримали одразу після отримання першої частини грошей, а дітей вилучили та передали під захист держави.

    За інформацією Національної поліції, йдеться про двох хлопчиків віком 9 і 14 років та 11-річну дівчинку. Слідство встановило, що підозрювана домовилася зі знайомим про передачу дітей на певний час. За це вона отримала 30 тисяч гривень, а після повернення дітей мала одержати ще таку ж суму. Саме під час передачі коштів 24 червня у селищі Клевань правоохоронці затримали жінку.

    Операцію проводили слідчі Національної поліції спільно з іншими правоохоронними органами в межах документування злочину. Після затримання дітей негайно вилучили працівники служби у справах дітей, щоб убезпечити їх від подальшої експлуатації. Наразі вони перебувають під опікою відповідних соціальних служб.

    За версією слідства, покупець мав використовувати дітей одразу в кількох незаконних видах діяльності. Правоохоронці повідомляють, що дітей планували залучати до примусової праці, жебрацтва, а також до незаконного розповсюдження наркотичних речовин. Саме такі обставини стали підставою для відкриття кримінального провадження за статтею про торгівлю людьми.

    Після затримання поліцейські провели обшуки за місцем проживання підозрюваної. Під час слідчих дій було вилучено предмети, які можуть свідчити про вживання або зберігання наркотичних речовин: скляні колби, лампочки з нашаруваннями та пакет із кристалічною речовиною, схожою на наркотичну. Також обшуки відбулися у людей, яких слідство вважає причетними до постачання наркотиків жінці. Остаточні висновки щодо вилучених речовин мають надати експерти після проведення лабораторних досліджень.

    Суд уже обрав підозрюваній запобіжний захід. Жінку взяли під варту строком на 60 діб без права внесення застави. Якщо її провину буде доведено в суді, санкція інкримінованої статті передбачає до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Ця справа стала ще одним резонансним випадком торгівлі дітьми в Україні за останні місяці. Навесні 2026 року правоохоронці повідомляли про затримання жительки Волині, яка, за даними слідства, намагалася продати свого шестирічного сина за 25 тисяч доларів США. Тоді потенційний покупець звернувся до поліції, після чого жінку затримали під час передачі грошей.

    Ще раніше правоохоронці викрили жительку Сумської області, яка, за версією слідства, намагалася продати новонароджену доньку за 30 тисяч доларів. У тому випадку поліцейські також діяли в межах спеціальної операції та затримали жінку під час передачі основної суми коштів.

    Українське законодавство відносить торгівлю людьми до категорії особливо тяжких злочинів. Якщо жертвами стають неповнолітні, а злочин вчинено щодо кількох дітей або з метою експлуатації, відповідальність суттєво посилюється. Саме тому у справі на Рівненщині суд уже на початковому етапі обрав найсуворіший запобіжний захід — тримання під вартою без альтернативи застави.

    Наразі досудове розслідування триває. Слідчі встановлюють усіх осіб, які могли бути причетними до організації схеми, перевіряють можливі зв’язки з незаконним обігом наркотиків та з’ясовують, чи були інші епізоди експлуатації дітей. Правоохоронці також наголошують, що пріоритетом залишається забезпечення безпеки трьох неповнолітніх та надання їм необхідної психологічної й соціальної допомоги.

  • Верховний суд США поставив крапку у справі Трампа

    Верховний суд США поставив крапку у справі Трампа

    Верховний суд США відмовився розглядати апеляцію президента Дональда Трампа у справі письменниці Е. Джин Керролл, яка звинуватила його у сексуальному насильстві та наклепі. Рішення найвищої судової інстанції фактично залишило чинним попередній вердикт федерального журі, ухвалений у 2023 році, і стало черговим етапом у багаторічній судовій справі, яка має широкий суспільний резонанс у США. Про це повідомляє BBC.

    Судді Верховного суду без пояснення причин відхилили клопотання Трампа про перегляд справи, що є стандартною процедурою, коли суд не вважає за необхідне втручатися у рішення нижчих інстанцій. Таким чином залишається чинним вердикт федерального журі, яке у 2023 році встановило цивільну відповідальність Трампа за сексуальне насильство щодо Керролл та за наклеп після його публічних заяв, у яких він заперечував її звинувачення. За рішенням присяжних, Трамп має виплатити письменниці 5 мільйонів доларів компенсації.

    Ця справа стосується подій, які, за словами Керролл, сталися ще у середині 1990-х років у Нью-Йорку. Вона стверджує, що випадкова зустріч із Трампом у престижному універмазі Bergdorf Goodman завершилася нападом у примірочній. Письменниця публічно розповіла про цей інцидент лише через багато років, коли суспільна дискусія у США щодо сексуального насильства стала значно відкритішою. Сам Трамп категорично заперечує всі звинувачення, стверджуючи, що ніколи не зустрічав Керролл у зазначений період і що її заяви є вигаданими та політично мотивованими.

    Під час розгляду справи у 2023 році федеральне журі дійшло висновку, що хоча доказів для кримінального обвинувачення недостатньо, у цивільному процесі достатньо підстав для встановлення відповідальності за сексуальне насильство. Окремо присяжні визнали, що Трамп вчинив наклеп, коли публічно заперечував звинувачення Керролл і робив заяви, які завдали їй репутаційної шкоди. Саме на цій підставі суд присудив компенсацію у розмірі 5 мільйонів доларів.

    Після рішення Верховного суду адвокатка Керролл Роберта Каплан заявила, що відмова розглядати апеляцію є остаточним підтвердженням висновків присяжних і фактично завершує спроби Трампа переглянути цей вердикт у межах даного провадження. За її словами, рішення суду свідчить про те, що аргументи захисту не знайшли підтримки навіть на рівні найвищої судової інстанції країни.

    Дональд Трамп, зі свого боку, різко розкритикував рішення, заявивши, що воно є частиною політично вмотивованих переслідувань, спрямованих проти нього як політика. Він наполягає на своїй невинуватості та продовжує стверджувати, що справа Керролл є неправдивою і використовується для його дискредитації. Водночас Трамп заявив про намір і надалі оскаржувати рішення у пов’язаних судових процесах.

    Попри це, юридичні баталії між сторонами не завершені. Окремо триває розгляд апеляції щодо іншого рішення у цій справі, ухваленого у 2024 році. Тоді інше федеральне журі зобов’язало Трампа виплатити Керролл 83,3 мільйона доларів компенсації за наклеп, який, за висновками суду, був спричинений його публічними заявами у 2019 році, коли він, перебуваючи на посаді президента, знову заперечував її звинувачення і робив різкі особисті висловлювання на її адресу.

    Цей другий вердикт наразі не є остаточним і перебуває на стадії апеляційного перегляду. Водночас раніше Апеляційний суд США дозволив Трампу тимчасово не сплачувати 83,3 мільйона доларів до завершення всіх судових процедур, що означає продовження юридичної невизначеності у справі.

    Справи Е. Джин Керролл стали одним із найбільш резонансних цивільних процесів у сучасній американській політиці, оскільки вперше федеральне журі визнало чинного президента США цивільно відповідальним за сексуальне насильство та наклеп. Ці рішення викликали широкий суспільний і політичний резонанс у США та стали важливою частиною триваючих судових баталій навколо Дональда Трампа.

  • Єрмак програв суд: ВАКС не дозволив позбутися електронного браслета

    Єрмак програв суд: ВАКС не дозволив позбутися електронного браслета

    Вищий антикорупційний суд відмовив колишньому керівнику Офісу президента Андрію Єрмаку у скасуванні одного з ключових обов’язків запобіжного заходу — носіння електронного засобу контролю. Таким чином ексочільник ОП і надалі перебуватиме під електронним моніторингом у межах кримінального провадження щодо легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом.

    Про відповідне рішення 29 червня повідомила пресслужба Вищого антикорупційного суду. Слідчий суддя не задовольнив клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу та скасування обов’язку носити електронний браслет.

    У ВАКС нагадали, що раніше суд обрав для Андрія Єрмака запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 140 млн грн. Після внесення цієї суми його звільнили із СІЗО, однак поклали низку процесуальних обов’язків, серед яких — носіння електронного засобу контролю, здача закордонних паспортів, обмеження на виїзд та обов’язок прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою.

    Захист наполягав, що необхідність у носінні електронного браслета вже відпала, однак суд із цими аргументами не погодився. Запобіжний захід залишили без змін у повному обсязі, а отже підозрюваний і надалі перебуватиме під електронним контролем.

    Кримінальне провадження, у межах якого фігурує колишній глава Офісу президента, стосується легалізації понад 460 млн грн під час реалізації проєкту елітного котеджного містечка «Династія» у селищі Козин Київської області. За версією Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, кошти могли бути отримані внаслідок корупційних схем, а згодом легалізовані через будівництво нерухомості. Підозру Андрію Єрмаку оголосили 11 травня за ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України — легалізація майна, одержаного злочинним шляхом, вчинена організованою групою або в особливо великому розмірі. Санкція статті передбачає від восьми до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Наступного дня після оголошення підозри правоохоронці повідомили про підозру ще шістьом особам, яких слідство також вважає учасниками організованої групи. Серед них, за даними правоохоронців та українських медіа, фігурують колишній віцепрем’єр-міністр Олексій Чернишов та бізнесмен Тимур Міндіч. Справу пов’язують із масштабним розслідуванням щодо відмивання коштів під час будівництва елітної нерухомості.

    14 травня ВАКС частково задовольнив клопотання прокурорів САП і обрав для Єрмака запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у 140 млн грн, хоча сторона обвинувачення просила визначити заставу у розмірі 180 млн грн. Після судового засідання ексглава ОП заявляв, що не має таких коштів, однак зазначав, що має друзів, готових допомогти. Уже 18 травня після перевірки надходження коштів він залишив слідчий ізолятор. За даними українських ЗМІ, заставу було сформовано за рахунок внесків кількох фізичних осіб та компаній.

    Сам Андрій Єрмак відкидає всі висунуті йому звинувачення. Він заявляє, що не причетний до інкримінованих слідством дій, а його адвокати називають підозру необґрунтованою. Захист продовжує оскаржувати окремі процесуальні рішення та наполягає на відсутності ризиків, які б виправдовували застосування такого обсягу запобіжних заходів.

    Втім, рішення від 29 червня свідчить, що суд наразі не побачив підстав для пом’якшення процесуальних обмежень. До завершення досудового розслідування або ухвалення нового рішення суду колишній керівник Офісу президента залишатиметься під електронним контролем і зобов’язаний виконувати всі покладені на нього процесуальні обов’язки.

  • Скандальний нардеп опинився в ізоляторі: НАБУ затримало Кузьміних у справі про хабар

    Скандальний нардеп опинився в ізоляторі: НАБУ затримало Кузьміних у справі про хабар

    Детективи Національного антикорупційного бюро затримали чинного народного депутата Сергія Кузьміних, якого обвинувачують у справі про одержання 558 тисяч гривень неправомірної вигоди. Затримання відбулося на виконання ухвали Вищого антикорупційного суду через систематичну неявку депутата на судові засідання.

    За інформацією Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, обвинуваченого доставили до ізолятора тимчасового тримання. Прокурор САП просить змінити йому запобіжний захід на тримання під вартою без альтернативи застави. Розгляд відповідного клопотання призначили на 29 червня.

    У САП офіційно не назвали прізвище затриманого, однак українські медіа з посиланням на власні джерела повідомили, що йдеться саме про народного депутата Сергія Кузьміних. Він був обраний до Верховної Ради від партії “Слуга народу” по округу №67 у Житомирській області.

    Причиною затримання стала не нова підозра, а поведінка обвинуваченого під час судового розгляду. За даними прокуратури, депутат неодноразово не з’являвся на засідання ВАКС. Останню неявку він пояснював службовим відрядженням до Королівства Іспанія.

    У САП наголосили, що така поведінка створила реальну загрозу затягування провадження. Зокрема, депутат не з’являвся до суду 29 жовтня 2025 року, 30 березня 2026 року, 1 червня 2026 року та 22 червня 2026 року. За дві неявки суд уже застосовував до нього грошові стягнення.

    Сама справа тягнеться ще з початку 2022 року. За версією слідства, у січні 2022 року народний депутат через довірену особу одержав 558 тисяч гривень неправомірної вигоди. Ця сума, як стверджують правоохоронці, становила 30% від вартості договору на постачання системи ультразвукової діагностики для комунальної лікарні у Житомирі.

    Слідство вважає, що гроші були винагородою за вплив на посадових осіб медичного закладу, аби приватна компанія стала переможцем закупівлі. НАБУ раніше повідомляло, що після оплати лікарнею вартості обладнання депутат нібито попросив передати йому 30% від суми договору.

    Крім епізоду з УЗД-апаратом, слідство заявляло і про інші можливі домовленості. За даними НАБУ, депутат планував застосувати таку саму схему до інших договорів — зокрема на постачання системи магнітно-резонансної томографії та лапароскопічного набору для хірургічних процедур. Загальна вартість цих потенційних контрактів оцінювалася у понад 38 млн гривень.

    Дії нардепа кваліфіковані за частиною 2 статті 369-2 Кримінального кодексу України — зловживання впливом. Ця стаття стосується одержання неправомірної вигоди за вплив на ухвалення рішень особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

    У січні 2022 року НАБУ повідомляло, що депутата викрили “на гарячому” під час одержання коштів. Уже в лютому того ж року його оголошували в розшук через неявку на виклики правоохоронців. Пізніше слідство було завершене, а обвинувальний акт передали до суду ще у 2022 році.

    Попри це, судовий розгляд справи затягнувся на роки. Антикорупційні організації та медіа неодноразово звертали увагу на те, що справа Кузьміних стала одним із прикладів того, як розгляд корупційних проваджень може блокуватися через неявки обвинувачених, клопотання та процесуальні затримки.

    Нинішнє затримання може стати переломним моментом у справі. Якщо ВАКС задовольнить клопотання прокурора САП, нардеп може опинитися під вартою без можливості внесення застави. Якщо суд обере м’якший запобіжний захід, провадження все одно має продовжитися за умови забезпечення явки обвинуваченого.

    Водночас важливо наголосити: Кузьміних має статус обвинуваченого, а не засудженого. Його вина може бути встановлена лише вироком суду, який набрав законної сили. Сам депутат раніше публічно заперечував обвинувачення та заявляв про політичний підтекст справи.

    Ситуація навколо затримання Кузьміних викликала резонанс ще й тому, що йдеться про чинного народного депутата та справу, пов’язану із закупівлею медичного обладнання для лікарні. На тлі війни, дефіциту ресурсів у медичній системі та підвищеної уваги суспільства до корупції будь-які підозри щодо “відкатів” у сфері охорони здоров’я сприймаються особливо гостро.

    Антикорупційні органи наполягають, що справа має бути розглянута без подальшого затягування. Саме тому САП просить суд обрати жорсткіший запобіжний захід. Остаточне рішення щодо подальшого перебування депутата під вартою має ухвалити Вищий антикорупційний суд.

     

  • «Побачив, як сина завели до ТЦК»: військовий напав на поліцейського — чим завершилася справа

    «Побачив, як сина завели до ТЦК»: військовий напав на поліцейського — чим завершилася справа

    У Житомирській області суд виніс вирок військовослужбовцю, який напав на поліцейського біля територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Конфлікт стався після того, як до ТЦК доставили сина обвинуваченого. За матеріалами справи, чоловік прибув до центру після телефонного дзвінка від сина, побачив, як його виводять з автомобіля, і намагався втрутитися в ситуацію. Сутичка завершилася травмами правоохоронця, кайданками для військового та кримінальним провадженням.

    Справу розглядав Звягельський міськрайонний суд Житомирської області. Обвинуваченого судили за умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв’язку з виконанням ним службових обов’язків. Йдеться про частину другу статті 345 Кримінального кодексу України.

    Як встановив суд, інспектори сектору реагування патрульної поліції Звягельського районного відділу поліції несли службу на території ТЦК та СП. Вони забезпечували громадський порядок і брали участь у реалізації мобілізаційних заходів.

    У цей час на територію центру прибув військовослужбовець. За даними суду, він розпочав словесний конфлікт з одним із поліцейських. Під час суперечки чоловік усвідомлював, що перед ним перебуває правоохоронець у форменому одязі, який виконує службові обов’язки.

    Після словесного конфлікту ситуація швидко переросла у фізичну сутичку. Суд встановив, що обвинувачений схопив поліцейського за формений одяг, після чого вдарив його головою в обличчя, а потім завдав ще одного удару кулаком.

    Унаслідок нападу правоохоронець отримав синець у ділянці носа з переходом у навколоочні ділянки, перелом кісток носа зі зміщенням, крововилив і садно слизової оболонки верхньої губи. Також у потерпілого зафіксували крайовий скол першого зуба верхньої щелепи. За висновком експерта, ці травми належать до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров’я.

    Сам обвинувачений у суді повністю визнав свою вину. Він пояснив, що того дня йому зателефонував син і повідомив, що працівники поліції везуть його до ТЦК. Після цього військовий приїхав на місце й побачив, як його сина витягли з автомобіля.

    За словами чоловіка, він намагався захистити сина, однак працівники поліції йому перешкоджали. Саме це, як він пояснив у суді, викликало сильний гнів. Під час конфлікту він ударив поліцейського спочатку головою, а потім рукою. Після цього до нього застосували кайданки.

    Обвинувачений також повідомив суду, що на момент розгляду справи його сина вже мобілізували, однак йому невідомо, де саме той проходить службу.

    Потерпілий поліцейський надав суду свою версію подій. За його словами, сина обвинуваченого затримали як особу, яка перебувала в розшуку за порушення правил військового обліку. Після затримання його доставили до ТЦК, куди згодом прибув батько.

    Правоохоронець заявив, що військовий поводився агресивно та намагався розпочати бійку. Поліцейський намагався його заспокоїти, але у відповідь отримав удари. Через перелом носа потерпілий переніс операцію, близько місяця перебував на лікуванні та, за його словами, у цей період не отримував заробітної плати.

    Крім того, поліцейський розповів, що після інциденту в соцмережах, зокрема у Facebook, з’явилися негативні публікації, які стосувалися його особисто. Саме тому він наполягав на компенсації моральної шкоди.

    Під час судового розгляду обвинувачений заявив, що визнає цивільний позов частково — у сумі 30 тисяч гривень. Також він повідомив, що ще до ухвалення вироку переказав потерпілому 15 тисяч гривень як часткове відшкодування моральної шкоди, однак поліцейський ці кошти не отримав.

    Суд розглядав справу у скороченому порядку, оскільки обвинувачений визнав вину, а фактичні обставини не оспорювалися сторонами. Захист, потерпілий і сам обвинувачений не заперечували проти такого формату розгляду.

    Прокурор просив призначити військовому п’ять років позбавлення волі, але звільнити його від відбування покарання з випробуванням на три роки. Водночас суд вирішив, що такий строк є надмірним.

    Під час ухвалення вироку суд врахував, що обвинувачений раніше не був судимий, визнав свою вину, щиро розкаявся, частково намагався відшкодувати шкоду та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення. Також суд взяв до уваги, що чоловік є військовослужбовцем, неодноразово отримував бойові поранення під час захисту України, має позитивну характеристику за місцем служби та відзнаки командування.

    Окремо суд звернув увагу на позицію потерпілого, який не наполягав на суворому покаранні для обвинуваченого.

    У підсумку суд визнав військового винним і призначив йому три роки позбавлення волі. Водночас чоловіка звільнили від реального відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік.

    У вироку зазначається, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а обране покарання має забезпечити справедливий баланс між інтересами суспільства та правами людини.

    Ця справа стала черговим резонансним епізодом на тлі напруження навколо мобілізаційних заходів в Україні. Вона показує, що навіть сильні емоції, сімейні обставини та військовий статус не звільняють людину від кримінальної відповідальності за напад на правоохоронця. Водночас суд може враховувати бойовий шлях, каяття, позицію потерпілого та інші обставини під час призначення покарання.

  • Орбана вимагають арештувати у справі «золотого конвою»

    Орбана вимагають арештувати у справі «золотого конвою»

    Адвокат українських інкасаторів звернувся з вимогою про арешт колишнього прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, а також низки колишніх високопосадовців країни у справі, що стосується ймовірного незаконного затримання українських громадян під час інциденту з так званим «золотим конвоєм». Ініціатива правозахисника вже викликала широкий резонанс в угорському та українському медіапросторі, оскільки вперше в межах цієї справи мова зайшла про можливу відповідальність політичного керівництва найвищого рівня.

    Про це повідомляє угорське видання 24.hu.

    Згідно з оприлюдненою інформацією, адвокат обґрунтовує своє клопотання матеріалами журналістських розслідувань, зокрема публікаціями видання 444.hu, у яких йдеться про необхідність перевірки можливих рішень, ухвалених на політичному рівні під час затримання українських інкасаторських автомобілів. У центрі справи опинився інцидент, що стався 6 березня 2026 року, коли на території Угорщини були зупинені два інкасаторські автомобілі «Ощадбанку», які перевозили значні суми готівкової валюти та близько дев’яти кілограмів золота, загальною вартістю десятки мільйонів доларів і євро.

    Адвокат заявляє, що у діях фігурантів справи можуть міститися ознаки щонайменше семи епізодів незаконного позбавлення волі, а також можливі факти катування або жорсткого поводження. На його думку, ключовим питанням розслідування залишається встановлення того, чи було затримання українських інкасаторів здійснене в межах чинного законодавства та процесуальних норм, чи це було політично мотивоване рішення, ухвалене поза межами правового поля з метою реалізації державних або політичних інтересів.

    Окремо правозахисник наголошує, що у разі підтвердження того, що рішення про затримання та подальші дії щодо українських громадян ухвалювалися не слідчими органами, а на політичному рівні, такі дії можуть бути кваліфіковані як незаконне позбавлення волі з обтяжуючими обставинами. Він також підкреслює, що існує реальний ризик впливу потенційних фігурантів справи на хід розслідування, що, на його переконання, робить арешт необхідним запобіжним заходом для забезпечення неупередженості слідства.

    Журналісти зазначають, що наразі Генеральна прокуратура Угорщини не підтвердила і не спростувала інформацію щодо можливих підозрюваних, на яких посилається сторона захисту. У відомстві підкреслили, що слідство у справі триває, а будь-які публічні припущення щодо винуватості або статусу окремих осіб можуть негативно вплинути на процес збору доказів і встановлення об’єктивної картини подій.

    Водночас головний прокурор Угорщини Габор Балінт Надь у коментарі наголосив, що з професійної точки зору підстави для формування обґрунтованої підозри щодо окремих посадових осіб могли існувати значно раніше, однак остаточні правові висновки має зробити слідство після повного аналізу всіх матеріалів справи.

    Нагадаємо, що інцидент із затриманням українських інкасаторів стався під час транспортування валютних коштів та дорогоцінних металів через територію Угорщини. Тоді угорська сторона ініціювала розслідування за підозрою у відмиванні грошей, а парламент країни ухвалив рішення про арешт відповідних активів. Українська сторона розцінила ці дії як неправомірне вилучення майна та порушення міжнародних норм.

    Згодом, після тривалого дипломатичного тиску та переговорів між Києвом і Будапештом, у травні 2026 року президент України Володимир Зеленський повідомив про повернення всіх затриманих цінностей українській стороні. Попри це, юридичні наслідки інциденту продовжують розглядатися в правовому полі, а справа поступово набуває ознак міжнародного резонансу, оскільки може торкатися не лише виконавців, а й політичного керівництва держави.

  • «Сінево» та CSD Lab судяться з державою: чи зникнуть безкоштовні аналізи для українців

    «Сінево» та CSD Lab судяться з державою: чи зникнуть безкоштовні аналізи для українців

    Найбільші приватні лабораторії України – «Сінево» та CSD Lab – оскаржують у суді нові правила фінансування Програми медичних гарантій. Компанії заявляють, що зміни суттєво скорочують державні виплати приватним лабораторіям і можуть поставити під загрозу їхню участь у програмі, за якою українці отримують безкоштовні лабораторні дослідження за направленням лікаря.

    Про це повідомляє Forbes Ukraine.

    За інформацією видання, Київський окружний адміністративний суд у червні 2026 року відкрив провадження за позовами приватних лабораторій проти Кабінету Міністрів України та Національної служби здоров’я України (НСЗУ).

    Зокрема, позов мережі «Сінево» вже прийнято до розгляду, а підготовче судове засідання призначене на 7 липня 2026 року.

    Що стало причиною конфлікту

    Предметом спору став новий порядок реалізації Програми медичних гарантій, який, на думку приватних лабораторій, створює нерівні умови між державними та приватними медичними закладами.

    У «Сінево» та CSD Lab стверджують, що після змін рівень компенсацій для приватних лабораторій скорочується приблизно до 30% від попереднього рівня фінансування.

    На думку представників бізнесу, такі правила можуть зробити участь приватних лабораторій у державній програмі економічно невигідною.

    Саме тому компанії вирішили оскаржити нові умови в судовому порядку.

    Що таке Програма медичних гарантій

    Програма медичних гарантій – це державний механізм фінансування медичних послуг, який реалізує НСЗУ.

    У межах програми українці можуть безкоштовно отримувати визначений перелік медичних послуг, серед яких консультації лікарів, діагностика, лабораторні дослідження, стаціонарне лікування та інші види медичної допомоги за направленням сімейного або профільного лікаря.

    Приватні медичні заклади можуть брати участь у програмі нарівні з державними та комунальними лікарнями, якщо укладають відповідний договір із НСЗУ.

    Чи вплине це на пацієнтів

    Поки що безпосередніх змін для пацієнтів немає.

    Однак, якщо суд не задовольнить позови, а нові правила залишаться чинними, частина приватних лабораторій може переглянути свою участь у Програмі медичних гарантій.

    У такому випадку пацієнти можуть втратити можливість проходити окремі безкоштовні лабораторні дослідження саме у приватних мережах і будуть змушені звертатися до інших медичних закладів, які залишаться учасниками програми.

    Водночас остаточні наслідки залежатимуть як від результатів судового розгляду, так і від подальших рішень НСЗУ та самих лабораторій.

    Коли чекати перших рішень

    Першим етапом стане підготовче засідання у справі за позовом «Сінево», яке призначене на 7 липня 2026 року.

    Саме після початку судового розгляду стане зрозуміло, чи матимуть приватні лабораторії шанси домогтися перегляду нових правил фінансування та збереження нинішніх умов участі у Програмі медичних гарантій.