Gorchitsa.info

Позначка: суд

  • Суд заарештував організатора виставки зброї на Київщині після ракетного удару РФ

    Суд заарештував організатора виставки зброї на Київщині після ракетного удару РФ

    Святошинський районний суд Києва обрав запобіжний захід керівнику асоціації «Армада» та організатору виставки озброєння на Київщині Василю Гончаруку. Його взяли під варту на 60 діб без права внесення застави у справі про службову недбалість після російського ракетного удару по заходу 24 липня.

    За даними Офісу генерального прокурора, Гончаруку повідомлено про підозру за частиною 3 статті 367 Кримінального кодексу України — службова недбалість, що спричинила загибель людей та інші тяжкі наслідки. Санкція статті передбачає до восьми років позбавлення волі.

    Прокуратура наполягала на триманні під вартою без альтернативи застави. Суд погодився з доводами обвинувачення, після чого підозрюваного взяли під варту безпосередньо в залі суду. Запобіжний захід діятиме до 21 вересня.

    Під час засідання Василь Гончарук заявив, що співпрацює зі слідством, висловив співчуття родинам загиблих та просив суд обрати йому домашній арешт. Захист також просив не відправляти його до слідчого ізолятора, наголошуючи на його громадській діяльності, однак окремого клопотання про альтернативний запобіжний захід не подавав. Адвокати відмовилися детально коментувати матеріали справи, посилаючись на таємницю досудового розслідування.

    Нагадаємо, 24 липня російські війська завдали балістичного удару по приватному спортивному комплексу в Бучанському районі Київської області, де проходила виставка безпілотних технологій та озброєння. Унаслідок атаки загинули 11 людей, ще майже 100 отримали поранення.

    За інформацією слідства, захід було організовано без необхідних погоджень із військовим командуванням, обласною та районною військовими адміністраціями й іншими уповноваженими органами. На відкриту локацію запросили понад 300 учасників, тоді як найближче укриття площею лише 34 квадратні метри розташовувалося приблизно за 100 метрів від місця проведення заходу. Ці обставини стали підставою для відкриття окремого кримінального провадження щодо можливої службової недбалості.

    Паралельно правоохоронці розслідують і сам російський ракетний удар як воєнний злочин за статтею 438 Кримінального кодексу України. Слідство також перевіряє дії та бездіяльність посадових осіб державних органів і правоохоронних структур, які могли відповідати за безпеку проведення заходу.

  • Суд зобов’язав Росію виплатити майже пів мільярда гривень херсонському виробнику олії

    Суд зобов’язав Росію виплатити майже пів мільярда гривень херсонському виробнику олії

    Господарський суд Одеської області ухвалив рішення про стягнення з Російської Федерації 486 мільйонів гривень на користь українського підприємства ТОВ “Екобіотек-Україна”, яке зазнало значних збитків унаслідок російської окупації Херсонщини. Суд визнав, що російська агресія призвела до повного розграбування та знищення майна підприємства, фактично позбавивши його можливості вести господарську діяльність.

    Відповідне рішення було ухвалене 24 червня Господарським судом Одеської області. Позивачем виступило ТОВ “Екобіотек-Україна” — підприємство, зареєстроване у Херсоні, яке спеціалізується на виробництві рафінованої дезодорованої рослинної олії. Компанія також володіє земельною ділянкою площею два гектари поблизу автомобільної дороги Цюрупинськ – Гола Пристань.

    У матеріалах справи зазначається, що після початку повномасштабного вторгнення та окупації Херсонської області підприємство втратило можливість працювати. Під час перебування російських військових на території заводу зі складів систематично вивозили готову продукцію, зокрема ємності з олією. За даними суду, це здійснювали люди в цивільному одязі у супроводі військовослужбовців РФ, використовуючи як власний транспорт, так і автомобілі, що перебували на території підприємства.

    Після звільнення Херсона власники отримали доступ до виробничих потужностей і зафіксували масштабні наслідки окупації. Як встановлено у судовому рішенні, майно підприємства було повністю розграбоване або знищене. На території виробництва виявили численні пошкодження будівель і споруд: зламані замки, вибиті вікна, пошкоджені двері, зруйновані елементи виробничого обладнання та інші сліди мародерства.

    Згідно з висновком судових експертів, загальна сума матеріальної шкоди, завданої підприємству, становить 486 мільйонів гривень. Саме цю суму суд постановив стягнути з Російської Федерації.

    Суддя Марина Сулімовська визначила відповідачами у справі державу Російська Федерація в особі Міністерства юстиції РФ, Міністерства оборони РФ, Федерального казначейства РФ, Центрального банку РФ та Міністерства закордонних справ РФ.

    ТОВ “Екобіотек-Україна” заснувала Дарія Туник, а керівником компанії є Володимир Найдишак.

    Це не перший випадок, коли українські суди ухвалюють рішення про відшкодування збитків, завданих російською агресією. Раніше Господарський суд Донецької області зобов’язав Росію виплатити понад 1,2 мільярда гривень агрокомпанії “Бета-Агро-Інвест” за втрату майна та упущену вигоду внаслідок війни. Подібні рішення формують судову практику щодо притягнення Росії до відповідальності за економічні збитки, яких зазнали українські підприємства під час повномасштабної війни.

  • У 155-й бригаді призначили нового командира після арешту Лучанова

    У 155-й бригаді призначили нового командира після арешту Лучанова

    У 155-й окремій механізованій бригаді імені Анни Київської відбулася зміна командування. Новим командиром підрозділу призначено полковника Андрія Кроку, який до цього обіймав посаду заступника командира бригади. Він замінив Станіслава Лучанова, якого заарештували у справі про незаконне позбавлення волі та вбивство двох цивільних.

    Про призначення повідомили у 155-й окремій механізованій бригаді. Там зазначили, що під час урочистої церемонії полковник Андрій Крока отримав Бойовий прапор як новий командир військової частини.

    Під час заходу Крока звернувся до особового складу та заявив, що його головним завданням стане відновлення репутації бригади.

    «Я вірю, що разом ми відновимо світле ім’я 155 окремої механізованої бригади», — наголосив новопризначений командир.

    Як свідчать повідомлення бригади у соціальних мережах, до призначення Андрій Крока працював заступником командира 155-ї ОМБр, а тепер очолив підрозділ після відсторонення попереднього керівника.

    Зміна командування відбулася на тлі резонансного кримінального провадження. 11 липня стало відомо, що правоохоронці розшукують командира 155-ї бригади Станіслава Лучанова після затримання дев’яти військовослужбовців підрозділу, яких підозрюють у викраденні двох цивільних чоловіків на Київщині.

    Згодом джерела повідомили, що розслідування стосується не лише незаконного позбавлення волі, а й умисного вбивства двох цивільних. Військова служба правопорядку заявила, що колишньому командиру бригади та іншим фігурантам справи оголошено підозри у причетності до цих злочинів.

    Станіслава Лучанова затримали 13 липня у Києві, а вже наступного дня суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Під час судового засідання прокурор заявив, що, за версією слідства, двох цивільних чоловіків за наказом Лучанова вбив командир одного з батальйонів 155-ї ОМБр старший лейтенант Олексій Долголенко.

    Призначення нового командира має забезпечити безперервне управління бригадою та стабілізувати роботу підрозділу на тлі резонансної кримінальної справи, розслідування якої триває.

  • “Хотів підірвати, але передумав”: гучна заява обвинуваченого у вбивстві Парубія шокувала суд

    “Хотів підірвати, але передумав”: гучна заява обвинуваченого у вбивстві Парубія шокувала суд

    У Франківському районному суді Львова 13 липня відбулося чергове засідання у резонансній справі про вбивство народного депутата України та колишнього Голови Верховної Ради Андрія Парубія. Засідання стало одним із найгучніших від початку судового процесу: обвинувачений Михайло Сцельніков зробив низку резонансних заяв про підготовку злочину, суд продовжив йому запобіжний захід, а також перейшов до дослідження великого масиву відеодоказів, вилучених під час розслідування.

    Перед початком розгляду справи по суті Сцельніков несподівано заявив, що спочатку планував використати вибухівку для вчинення злочину. За його словами, технічних труднощів із виготовленням вибухового пристрою він не мав, оскільки, як стверджує сам обвинувачений, володів необхідними детонаторами.

    Втім, він розповів, що розглядав два місця для закладання вибухівки поблизу автомобіля Парубія, але відмовився від такого задуму через ризик загибелі випадкових людей. Одне з місць, за його словами, розташовувалося поруч із дитячим садком, інше — неподалік трамвайної колії, де завжди перебуває багато перехожих.

    “Вибухівку зробити — не проблема, детонатори я мав. Але біля дитячого садочка — діти, а біля трамвайної колії — люди. Тому я вирішив скористатися вогнепальною зброєю. Так, я більше ризикував, тому я тут зараз, але це була принципова позиція”, — заявив обвинувачений у залі суду.

    Також Сцельніков повідомив, що тривалий час очікував на отримання зброї, яку, за його словами, йому “передали по інтернету”. При цьому він наполягав, що остаточне рішення щодо способу вчинення злочину приймав самостійно та не виконував чиїхось вказівок. Ці твердження є позицією обвинуваченого і надалі оцінюватимуться судом разом з іншими доказами у справі.

    Одним із перших процесуальних питань під час засідання стало продовження запобіжного заходу. Прокурор Тарас Ковальчук звернувся до суду з клопотанням залишити Сцельнікова під вартою ще на 60 діб без можливості внесення застави. Сторона обвинувачення наголосила, що ризики, які були підставою для обрання найсуворішого запобіжного заходу, не зникли.

    Клопотання підтримали представник потерпілих Юрій Зошій та дружина загиблого Уляна Парубій. Вони зазначили, що підстав для зміни запобіжного заходу не існує, оскільки триває дослідження доказів, а справа ще далека від завершення. Після наради колегія суддів погодилася з аргументами сторони обвинувачення та постановила продовжити Михайлу Сцельнікову тримання під вартою ще на 60 діб без права внесення застави.

    Після вирішення питання про запобіжний захід суд перейшов до дослідження письмових і відеодоказів. Першим переглянули відеозапис огляду автомобіля Сцельнікова, який перебував у гаражному кооперативі.

    Обвинувачений підтвердив, що на записі зафіксовані його автомобіль та гараж, однак заявив, що перегляд відео є, на його думку, зайвим.

    Він навіть звернувся до суддів із закликом не витрачати час на демонстрацію матеріалів, заявивши, що не заперечує належність майна та вважає перегляд відеозаписів марною тратою часу й коштів платників податків.

    Наступним суд дослідив відео обшуку квартири у Львові, яку орендував Сцельніков. Саме під час цього обшуку правоохоронці вилучили значну кількість речових доказів, які, за версією слідства, можуть мати значення для кримінального провадження.

    За інформацією прокуратури, серед вилученого були боєприпаси, глушник до вогнепальної зброї, розчинник, блокнот із записами, мобільний телефон, SIM-карта, одяг і взуття, а також радянські нагороди із символікою СРСР. Усі ці предмети долучені до матеріалів справи та досліджуються судом у встановленому законом порядку.

    Під час слухання Сцельніков також попросив суд не викликати для допиту власницю квартири, яку він орендував у Львові. За його словами, жінка не має жодного стосунку до інкримінованого йому злочину, а тому її участь у процесі є недоцільною.

    Окрім цього, судді переглянули відеозапис обшуку приватного будинку у селі Колодіївка Хмельницької області, де після спецоперації правоохоронці затримали підозрюваного менш ніж через дві доби після вбивства. На записі серед іншого було продемонстровано нагрудний знак “За взятие Будапешта”, а також інші вилучені речі. Пізніше суд дослідив відео зі зняття відбитків пальців із ще одного автомобіля, який належав Сцельнікову.

    Розгляд справи триває вже кілька місяців. Під час попередніх засідань суд заслуховував сторони процесу, вирішував процесуальні питання, а також поступово переходив до дослідження доказової бази. Зокрема, у травні обвинувачений визнав провину за окремими епізодами обвинувачення, однак суд продовжує повний розгляд усіх матеріалів кримінального провадження.

    Нагадаємо, Андрія Парубія було вбито 30 серпня у Львові. За даними слідства, нападник, переодягнений у форму кур’єра служби доставки, підійшов до політика на вулиці та здійснив приблизно вісім пострілів. Від отриманих поранень Парубій загинув на місці. Після нападу кілер залишив місце злочину на електровелосипеді, використовуючи маскування під кур’єра Glovo. Уже менш ніж за дві доби правоохоронці встановили місцеперебування підозрюваного та затримали його на території Хмельницької області.

    Після затримання Михайлу Сцельнікову повідомили про підозру, а згодом прокуратура змінила правову кваліфікацію провадження. Наразі він обвинувачується, зокрема, за статтею 112 Кримінального кодексу України — посягання на життя народного депутата України у зв’язку з його державною діяльністю, а також за статтею 263 КК України щодо незаконного поводження зі зброєю. Санкція статті 112 передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від десяти до п’ятнадцяти років або довічне ув’язнення.

    Водночас відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Судовий розгляд справи триває.

  • Apple звинуватила OpenAI у крадіжці комерційних таємниць

    Apple звинуватила OpenAI у крадіжці комерційних таємниць

    Компанія Apple подала позов до федерального суду Каліфорнії проти OpenAI та двох її співробітників, звинувативши розробника ChatGPT у незаконному заволодінні комерційними таємницями, конфіденційною документацією та технологічними напрацюваннями, що стосуються майбутніх апаратних продуктів компанії. У корпорації заявляють, що OpenAI нібито систематично використовувала чинних і колишніх працівників Apple для отримання доступу до секретної інформації, яка могла бути використана під час створення власних пристроїв зі штучним інтелектом. У компанії називають це не окремими порушеннями, а цілеспрямованою схемою, яка, за їхніми твердженнями, діяла протягом тривалого часу.

    Про це повідомляє Financial Times.

    У заяві Apple наголошується, що компанія має серйозні підстави вважати, що її інтелектуальна власність була незаконно використана.

    «З’явилися вагомі докази того, що особи, які працюють в OpenAI, незаконно заволоділи секретною та конфіденційною інформацією Apple щодо наших неанонсованих технологій, процесів і продуктів. Ми завжди захищатимемо наполегливу працю та інновації наших команд і вживаємо для цього всіх належних заходів», – заявили у корпорації.

    У матеріалах позову стверджується, що OpenAI нібито створила механізм, який дозволяв отримувати доступ до внутрішніх напрацювань Apple через активне працевлаштування її нинішніх і колишніх співробітників. За версією позивача, йдеться про передачу конфіденційної інформації щодо ще не представлених публіці продуктів, інженерних рішень, виробничих процесів, креслень, архітектури майбутніх пристроїв, інформації про ланцюги постачання, партнерів і постачальників комплектуючих.

    Apple наголошує, що розглядає ці дії як систематичне порушення своїх прав інтелектуальної власності. У позові зазначається, що така практика нібито не була випадковою або поодинокою, а навпаки — підтримувалася всередині нового апаратного підрозділу OpenAI.

    За твердженням Apple, саме завдяки незаконно отриманій інформації OpenAI могла значно скоротити власний цикл досліджень і розробки, отримавши доступ до багаторічних результатів роботи інженерів компанії.

    У відповідь OpenAI категорично відкинула всі звинувачення.

    Представник компанії заявив, що OpenAI не використовує чужі комерційні таємниці та будує власні технології виключно на основі власних досліджень і розробок.

    «Нас не цікавлять комерційні таємниці інших компаній. Ми залишаємося зосередженими на створенні інноваційних технологій, які відкривають нові можливості для людей у всьому світі», – заявили в компанії.

    Позов став черговим етапом загострення конкуренції між Apple та OpenAI, яка останніми роками перетворилася на одного з найвпливовіших гравців світового ринку штучного інтелекту.

    Особливо напруженими відносини між компаніями стали після того, як OpenAI оголосила про намір вийти за межі програмного забезпечення та почати виробництво власних апаратних пристроїв із використанням технологій штучного інтелекту.

    У травні 2025 року компанія придбала за 6,4 мільярда доларів студію io, яку очолює легендарний дизайнер Джоні Айв, який протягом багатьох років відповідав за створення зовнішнього вигляду iPhone, iPad, MacBook та інших культових продуктів Apple.

    Ця угода стала одним із найбільших придбань в історії OpenAI та фактично підтвердила її амбіції вийти на ринок споживчої електроніки, де десятиліттями домінує Apple.

    Після завершення угоди, як стверджує Apple, OpenAI почала активно переманювати її співробітників.

    За інформацією компанії, нині в OpenAI працює понад 400 колишніх працівників Apple.

    Позивач зазначає, що саме масовий перехід інженерів, дизайнерів, спеціалістів із виробництва та менеджерів став підставою для проведення внутрішньої перевірки.

    Apple повідомила, що розпочала власне розслідування ще у лютому.

    Під час перевірки, за твердженням компанії, були виявлені ознаки можливого витоку комерційної інформації.

    Після цього корпорація офіційно звернулася до OpenAI, повідомивши про свої підозри та запропонувавши відреагувати на ситуацію.

    Однак, як стверджує Apple, жодної відповіді компанія так і не отримала.

    У позовній заяві наголошується, що вже виявлені факти можуть бути лише невеликою частиною набагато масштабнішої схеми.

    «Докази, викладені в цьому позові, є лише верхівкою айсберга», – зазначає Apple.

    У компанії також стверджують, що подібна поведінка стала нормою всередині нового апаратного бізнесу OpenAI.

    «Як закономірний результат, новостворений бізнес OpenAI з виробництва апаратного забезпечення зараз спирається на вкрай хиткий фундамент, повністю прогнилий через незаконне використання привласнених комерційних таємниць», – йдеться у судових документах.

    Одним із головних відповідачів у справі є керівник напряму апаратного забезпечення OpenAI Тан Тан.

    За даними Apple, він залишив компанію на початку 2024 року.

    Позивач стверджує, що ще до звільнення Тан нібито передав представникам OpenAI конфіденційну інформацію про мережу постачальників Apple, виробничі процеси та інші внутрішні матеріали.

    Крім цього, Apple заявляє, що після переходу до OpenAI Тан проводив співбесіди з інженерами Apple та використовував уже наявні конфіденційні знання для отримання ще більшого обсягу внутрішньої інформації.

    За версією компанії, таким чином OpenAI могла систематично накопичувати відомості про нові продукти конкурента.

    Другим відповідачем став колишній інженер-електрик Apple Чан Лю.

    За словами позивача, він працював над одними з найсекретніших проєктів компанії та мав доступ до особливо важливої технічної інформації.

    У січні 2026 року він перейшов до OpenAI.

    Apple стверджує, що після звільнення Лю не повернув щонайменше один службовий пристрій та не підтвердив виконання всіх обов’язкових процедур, передбачених внутрішніми правилами компанії.

    У позові також зазначається, що Лю нібито використовував комп’ютер іншої співробітниці Apple для отримання доступу до секретних матеріалів.

    Крім цього, за версією компанії, він інструктував колегу щодо способів копіювання файлів в обхід корпоративних систем захисту.

    Згодом ця співробітниця також перейшла працювати до OpenAI.

    Apple також стверджує, що вже після звільнення Лю використав одну з уразливостей корпоративного мережевого сховища, щоб отримати доступ до конфіденційної інформації, хоча більше не мав відповідних повноважень.

    За даними позову, аналогічні дії нібито здійснювали й інші працівники Apple перед своїм переходом до OpenAI.

    У компанії вважають, що окремі співробітники копіювали службову документацію, технічні файли, креслення та інші матеріали незадовго до звільнення.

    Apple просить суд негайно видати судову заборону, яка не дозволить OpenAI та окремим відповідачам знищувати документи, електронні листування, цифрові носії або будь-які інші потенційні докази.

    Також компанія вимагає зобов’язати відповідачів повернути всі копії комерційних таємниць, конфіденційної документації та інших матеріалів, які, за твердженням Apple, були незаконно привласнені.

    Окрім цього, позивач просить суд стягнути з OpenAI компенсацію завданих збитків або зобов’язати компанію виплачувати роялті у випадку, якщо спірні технології вже використовуються або будуть використані під час створення нових продуктів.

    Цей судовий процес може стати одним із найрезонансніших корпоративних спорів останніх років у технологічній галузі. Якщо викладені у позові звинувачення підтвердяться в суді, справа може мати серйозні наслідки не лише для OpenAI, а й для всієї індустрії штучного інтелекту, де конкуренція за інженерів, інновації та інтелектуальну власність останніми роками суттєво загострилася. Водночас на момент подання позову звинувачення Apple залишаються позицією позивача і мають бути перевірені судом у встановленому законом порядку.

  • Верховний Суд відмовився скасовувати санкції проти Петра Порошенка

    Верховний Суд відмовився скасовувати санкції проти Петра Порошенка

    Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відмовився задовольнити позов п’ятого президента України, народного депутата та лідера партії «Європейська солідарність» Петра Порошенка щодо скасування персональних санкцій, запроваджених проти нього рішенням Ради національної безпеки і оборони, введеним у дію указом президента Володимира Зеленського. Таким чином, суд визнав чинним президентський указ у частині застосування обмежувальних заходів до політика, а санкції залишилися в силі.

    Відповідне рішення ухвалив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду після тривалого розгляду справи.

    Рішення у судовому засіданні оголосила головуюча суддя Олеся Радишевська.

    Під час проголошення вердикту суд постановив відмовити у задоволенні адміністративного позову Петра Порошенка до президента України Володимира Зеленського, Ради національної безпеки і оборони України, Кабінету Міністрів України та Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.

    Позивач просив суд визнати протиправним та скасувати президентський указ у частині, що стосується застосування до нього персональних санкцій.

    «У задоволенні адміністративного позову Порошенка Петра Олексійовича до президента України Зеленського Володимира Олександровича… РНБО, Кабінету Міністрів України, Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України про визнання протиправним і скасування указу у частині – відмовити», – зачитала рішення головуюча суддя.

    Судовий процес тривав близько півтора року. За цей час суд вивчив матеріали справи, заслухав позиції сторін, дослідив аргументи позивача та представників органів державної влади, після чого ухвалив остаточне рішення.

    Повний текст судового рішення має бути оприлюднений протягом п’яти днів. Саме після його публікації стане відома детальна правова аргументація Верховного Суду щодо причин відмови у задоволенні позову.

    Водночас вже відомо, що рішення було ухвалене із двома окремими думками суддів. Це означає, що окремі члени колегії не повністю погодилися із загальною правовою позицією суду або мали власне бачення окремих аспектів справи. Зміст цих окремих думок також буде оприлюднений разом із повним текстом рішення.

    Одразу після завершення судового засідання представники сторони захисту заявили, що не погоджуються із вердиктом і мають намір продовжити юридичну боротьбу.

    Адвокат Петра Порошенка Ілля Новіков повідомив журналістам, що рішення Верховного Суду буде оскаржене.

    «Це рішення буде оскаржене. Його незаконність не викликає жодних сумнівів», – заявив він.

    Окрім критики самого рішення суду, адвокат зробив ще одну резонансну заяву. За його словами, сторона захисту має інформацію про можливий тиск на суддів під час розгляду цієї справи.

    Новіков стверджує, що окремі особи нібито намагалися контактувати із суддями, які розглядали позов.

    «Певні люди пробують увійти в контакт із суддями. Зараз настав час назвати цих людей. За нашою інформацією, це працівники СБУ Едуард Рудюк і Володимир Солончук. Ми будемо звертатися до їхнього керівництва, до пана Поклада, який фактично керує СБУ наразі, з вимогою перевірити діяльність цих людей», – заявив адвокат.

    На момент публікації матеріалу Служба безпеки України офіційно не коментувала ці заяви, а підтвердження або спростування наведених адвокатом тверджень не оприлюднювалися.

    Санкції щодо Петра Порошенка були введені 13 лютого 2025 року після того, як президент України Володимир Зеленський своїм указом увів у дію відповідне рішення Ради національної безпеки і оборони.

    Тоді до санкційного списку потрапили одразу кілька відомих українських політиків та бізнесменів.

    Окрім Петра Порошенка, персональні обмежувальні заходи були застосовані до бізнесмена Ігоря Коломойського, мільярдера Костянтина Жеваго, колишнього співвласника «ПриватБанку» Геннадія Боголюбова та колишнього народного депутата від забороненої партії ОПЗЖ Віктора Медведчука, якого українські правоохоронні органи обвинувачують у державній зраді.

    Запровадження санкцій проти п’ятого президента України одразу викликало значний політичний резонанс. Представники партії «Європейська солідарність» неодноразово заявляли, що рішення має політичний характер і є інструментом тиску на опозицію.

    Натомість представники української влади наголошували, що санкції ухвалювалися виключно в межах повноважень РНБО та президента України з міркувань національної безпеки, а не з політичних мотивів.

    Юридичне оскарження президентського указу стало одним із найбільш резонансних судових процесів останніх років, оскільки фактично вперше Верховний Суд розглядав питання законності санкцій, запроваджених щодо колишнього глави держави.

    Під час розгляду справи сторона захисту наполягала, що рішення РНБО та відповідний президентський указ не мали належного правового обґрунтування і порушували права Петра Порошенка.

    Натомість представники державних органів відстоювали позицію про законність застосованих санкцій та відповідність процедури їхнього ухвалення вимогам українського законодавства.

    Після оголошення рішення Верховного Суду адвокати Петра Порошенка заявили, що продовжать використовувати всі передбачені законом механізми для його перегляду. Остаточну стратегію подальших юридичних дій сторона захисту планує визначити після оприлюднення повного тексту судового рішення, в якому буде викладено детальне мотивування вердикту та правові висновки суддів.

    Таким чином, на цьому етапі санкції, запроваджені проти Петра Порошенка рішенням РНБО та указом президента Володимира Зеленського, залишаються чинними, однак юридичне протистояння навколо цієї справи, ймовірно, триватиме й надалі, оскільки сторона захисту вже офіційно заявила про намір домагатися перегляду ухваленого рішення

  • Чи почне НАБУ екстрадицію “смотрящого” за Мінюстом Андрія Довбенко після відставки Єрмака

    Чи почне НАБУ екстрадицію “смотрящого” за Мінюстом Андрія Довбенко після відставки Єрмака

    За інформацією ЗМІ, після вручення підозри екс-голові ОП Андрію Єрмаку може активізуватись поставлене на паузу розслідування НАБУ проти “смотрящого за Мінюстом” Андрія Довбенка, який втік від українського правосуддя до Лондона.

    Нагадаємо, гучна справа про корупцію на майже півмільярда гривень в АРМА та ДП “СЕТАМ”, за якою по інформації НАБУ стоїть юрист Андрій Довбенко, фактично стала “на паузу” після втечі головного фігуранта до Лондона.

    За інформацією ЗМІ, втеча Довбенко до Британії стала можливою завдяки його зв’язкам з Андрієм Єрмаком через екс-дружину Дарію Зарівну.

    Також, за інформацією джерел, в Україні блокуються суди у справі Довбенко, ймовірно завдяки його зв’язкам у вищих ешелонах влади.

    Зокрема, 3-го березня вищий антикорупційний суд не зміг провести повноцінне підготовче засідання у справі про ймовірну корупційну оборудку з продажу за заниженими цінами арештованого майна, переданого в управління АРМА. У засіданні зʼясувалось, що один із обвинувачених – оцінювач майна – не зміг зʼявитись через військову службу. Однак суд розглядав клопотання сторони захисту іншого обвинуваченого Віктора Вишньова про зміну запобіжного заходу.

    Нагадаємо, 10 квітня 2023 року НАБУ оголосило Андрія Довбенка в розшук, а вже 19 квітня 2023 року ВАКСзаочно взяв його під варту. Згодом щодо нього здійснювалось спеціальне досудове розслідування. Відомості про спроби екстрадувати цього фігуранта справи відсутні.

  • Після гучного розголосу: стало відомо, як склалися долі дітей, які залишилися без батьків через мобілізацію

    Після гучного розголосу: стало відомо, як склалися долі дітей, які залишилися без батьків через мобілізацію

    Історії 14-річного Микити та 5-річної Віоли, які після мобілізації своїх батьків фактично залишилися без належної опіки, свого часу викликали широкий суспільний резонанс. Обидва випадки стали предметом уваги громадськості, правозахисників, місцевої влади та державних органів. Нині стало відомо, як склалися долі дітей після гучного розголосу.

    Як повідомляє ТСН.ua, позитивне продовження отримала історія п’ятирічної Віоли Бронової з Кривого Рогу. Наприкінці червня її батька мобілізували просто дорогою до дитячого садка. Через це дівчинка залишилася без людини, яка мала забрати її із закладу дошкільної освіти. Оскільки інші родичі не відреагували на ситуацію, дитину тимчасово забрала до себе директорка дитячого садка Наталія Євтушенко.

    Через кілька днів після мобілізації батька відпустили для врегулювання сімейних документів. За словами чоловіка, він самостійно виховує доньку та має намір офіційно підтвердити свій статус батька-одинака у судовому порядку.

    Як розповіла директорка дитячого садка Наталія Євтушенко, пережиті події сильно вплинули на маленьку Віолу. Дівчинка дуже прив’язалася до жінки, яка допомогла їй у складний момент.

    «Я для неї стала просто Наталією. Вона дуже рада мене бачити. Постійно приносить малюнки, відбитки долоньок, квіточки. Це її спосіб подякувати», — розповіла директорка дошкільного закладу.

    За її словами, зараз ситуація стабілізувалася. Батько щодня приводить доньку до дитячого садка та забирає її після занять.

    За інформацією джерел ТСН.ua у владних структурах Дніпропетровської області, остаточному вирішенню ситуації сприяв значний суспільний резонанс. Співрозмовники видання стверджують, що після широкого висвітлення історії до її розгляду долучився військовий прокурор, після чого питання було врегульоване в інтересах дитини.

    Не менш резонансною була історія 14-річного Микити, також із Кривого Рогу. Взимку цього року його батька мобілізували через відсутність оформленої відстрочки. Після цього підліток залишився сам удома, а згодом був влаштований до дитячого будинку.

    Історія хлопця набула широкого розголосу після того, як стало відомо, що він самостійно звернувся до поліції, коли батько не повернувся після відвідування територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

    Згодом за згодою батька Микита тимчасово переїхав до родини депутатки Дніпропетровської обласної ради Аріни Пустової. Саме вона запропонувала допомогу після того, як дізналася про ситуацію хлопця від знайомих. Для цього були оформлені всі необхідні документи.

    8 липня Аріна Пустова повідомила журналістам, що нині ситуація суттєво покращилася.

    «Зараз усе дуже добре. Найголовніше — хлопець перебуває разом із татом. Батько Микити приїхав владнати питання з документами», — зазначила вона.

    За словами депутатки, наразі тривають судові розгляди. Батько хлопця намагається юридично підтвердити, що саме він є єдиною особою, яка здійснює опіку над сином.

    У Криворізькій міській раді раніше повідомляли, що мати Микити проживає за кордоном. Вона обіцяла повернутися до України, щоб вирішити питання щодо виховання дитини, однак цього так і не зробила.

    Саме тому батько прагне через суд остаточно врегулювати всі юридичні питання, пов’язані з опікою над сином.

    Обидві історії стали одними з найрезонансніших випадків, пов’язаних із мобілізацією батьків, які фактично самостійно виховували дітей. Вони викликали широкий суспільний резонанс, дискусію щодо механізмів підтвердження статусу одиноких батьків, порядку надання відстрочки від мобілізації та необхідності оперативного захисту прав дітей у подібних ситуаціях.

    Після широкого висвітлення у ЗМІ до обох випадків долучилися органи державної влади, місцевого самоврядування, правозахисники та соціальні служби. У результаті як Віола, так і Микита сьогодні перебувають поруч зі своїми батьками, а юридичне оформлення необхідних документів триває.

    Водночас остаточні рішення щодо правового статусу обох чоловіків мають ухвалити суди після розгляду всіх матеріалів справ.

  • Побив киянку пакетом Louis Vuitton — і уникнув покарання: суд закрив гучну справу адвоката

    Побив киянку пакетом Louis Vuitton — і уникнув покарання: суд закрив гучну справу адвоката

    Печерський районний суд Києва звільнив від кримінальної відповідальності адвоката, якого обвинувачували у хуліганстві після дорожнього конфлікту з киянкою. Справа, що тягнулася понад два роки, завершилася без вироку: суд закрив провадження через закінчення строків давності. Про це повідомив «Главком» із посиланням на судовий реєстр.

    Інцидент, за матеріалами справи, стався ще у травні 2023 року на вулиці Євгена Ковпака, 17 у Києві. Між водієм Mercedes і водійкою Toyota виник конфлікт через паркування. Жінка попросила чоловіка переставити автомобіль, оскільки, за її словами, він заважав проїзду іншим транспортним засобам. Обвинувачений відмовився це зробити.

    Після цього, коли чоловік вийшов з авто і пішов у бік будинку, водійка Toyota повторно звернулася до нього з проханням перемістити машину. За версією обвинувачення, у відповідь адвокат почав лаятися та завдав жінці трьох ударів у голову пакетом бренду Louis Vuitton. Саме ця деталь зробила справу особливо резонансною, хоча юридично ключовим у ній залишалося питання не бренду пакета, а самої кваліфікації дій як хуліганства.

    Крім того, за матеріалами справи, потерпіла фіксувала конфлікт на мобільний телефон Apple iPhone 14. Обвинувачений, побачивши це, нібито вирвав смартфон із рук жінки та кинув його на асфальт. Унаслідок цього пристрій отримав пошкодження.

    У судових засіданнях обвинувачений вини не визнавав. Водночас наприкінці травня 2026 року його захисник подав клопотання про звільнення клієнта від кримінальної відповідальності. Аргумент був формальний, але законний: від моменту події минуло понад три роки, а для такого правопорушення це означає сплив строків давності. Прокурор не заперечував проти клопотання сторони захисту. Потерпіла та її адвокат виступили проти, заявивши, що суд не забезпечив своєчасного розгляду справи та не ухвалив вирок.

    Суддя у своїй ухвалі зазначив, що інкриміноване хуліганство у цьому випадку належить до категорії кримінальних проступків. За статтею 49 Кримінального кодексу України особу можуть звільнити від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення кримінального правопорушення і до набрання вироком законної сили минули визначені законом строки. Для кримінального проступку, за який передбачене покарання у вигляді обмеження волі, цей строк становить три роки.

    Хуліганство, відповідно до статті 296 Кримінального кодексу, визначається як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. За першою частиною цієї статті передбачені штраф, пробаційний нагляд або обмеження волі.

    У рішенні суду також зазначено, що обвинуваченому неодноразово пропонували, з огляду на невизнання ним вини, продовжити розгляд справи до ухвалення вироку — виправдувального або обвинувального. Однак чоловік категорично відмовився від продовження судового розгляду та наполягав саме на звільненні від кримінальної відповідальності через строки давності.

    Це означає, що суд не встановлював остаточно, чи був обвинувачений винним або невинним по суті. Провадження закрили не через виправдання, а через те, що законний строк притягнення до відповідальності сплив раніше, ніж справа завершилася вироком. Така процедура не є реабілітуючою підставою, але водночас і не дорівнює обвинувальному вироку.

    За даними «Главкома», обвинувачений має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю з 1994 року. Саме професійний статус фігуранта додає справі суспільного резонансу, адже йдеться про людину, яка сама працює у правовій сфері.

    У підсумку справа, яка почалася з конфлікту через припаркований Mercedes, завершилася без покарання для обвинуваченого. Потерпіла сторона наполягала, що затягування процесу позбавило її можливості отримати судове рішення по суті. Натомість суд застосував передбачений законом механізм і закрив провадження через завершення трирічного строку давності.

  • Печерський суд заборонив публікувати розслідування про 143 квартири брата директора ДБР

    Печерський суд заборонив публікувати розслідування про 143 квартири брата директора ДБР

    Печерський районний суд Києва ухвалив рішення, яким заборонив журналістам «Слідство.Інфо» та громадській організації «Центр протидії корупції» поширювати матеріали розслідування щодо майна, угод та інвестицій харківського бізнесмена Олександра Сухачова — брата директора Державного бюро розслідувань Олексія Сухачова.

    Про рішення суду повідомили представники ЦПК та «Слідство.Інфо», оприлюднивши відповідну ухвалу. За їхніми словами, вона була винесена саме напередодні публікації журналістського розслідування, над яким редакції працювали протягом кількох місяців.

    Як стверджують автори матеріалу, під час роботи над розслідуванням вони виявили інформацію про 143 квартири, офісні приміщення та інші об’єкти нерухомості, які належали або належать Олександру Сухачову. Крім цього, журналісти заявляють, що встановили зв’язки між бізнес-активами та структурами, пов’язаними з Державним бюро розслідувань.

    Ще 24 червня журналістка ЦПК Аліна Стрижак направила офіційний запит до директора ДБР Олексія Сухачова з проханням прокоментувати встановлені факти. Аналогічний запит було направлено й до компанії «Парковий-2», яку журналісти пов’язують із братом посадовця.

    За словами представників ЦПК, замість надання відповіді компанія звернулася до Печерського районного суду із заявою про забезпечення позову. Суддя Сергій Вовк задовольнив цю заяву та тимчасово заборонив поширювати будь-яку інформацію щодо майнового стану Олександра Сухачова, деталей придбання нерухомості та джерел її фінансування.

    В ухвалі суду зазначено, що публікація таких відомостей може завдати фізичній особі «невідворотної шкоди», яку неможливо буде усунути після виходу матеріалу. Також суд вказав, що оприлюднення інформації може порушити комерційну таємницю ТОВ «Парковий-2». Окремо наголошується, що Олександр Сухачов не надавав згоди на розголошення інформації про належні йому об’єкти нерухомості.

    У «Слідство.Інфо» та Центрі протидії корупції назвали рішення суду безпрецедентним та таким, що створює небезпечний прецедент для свободи слова в Україні. Співавтор розслідування Максим Савчук заявив, що журналісти зібрали значний масив інформації про майнові активи брата директора ДБР та можливі зв’язки з державними структурами, однак наразі не можуть оприлюднити результати своєї роботи через судову заборону.

    Виконавча директорка Центру протидії корупції Дар’я Каленюк заявила, що організація розцінює ухвалу як спробу обмежити журналістську діяльність та створити механізм попередньої цензури щодо антикорупційних розслідувань. За її словами, ЦПК та «Слідство.Інфо» мають намір оскаржити рішення суду в апеляційній інстанції.

    Наразі сам зміст журналістського розслідування не оприлюднений через дію судової заборони. Водночас остаточне рішення щодо законності такого обмеження має бути ухвалене після розгляду справи у встановленому процесуальному порядку.