Позначка: суд

  • 60 тисяч застави за повістку: Лємєнову інкримінують ухилення від мобілізації

    60 тисяч застави за повістку: Лємєнову інкримінують ухилення від мобілізації

    Білоцерківський суд ухвалив рішення про обрання запобіжного заходу для відомого антикорупційного активіста Олександра Лємєнова. Його підозрюють в ухиленні від мобілізації. Суд зобов’язав його внести заставу у розмірі 60 тисяч гривень.

    6 грудня Лємєнову вручили повістку в Білоцерківському територіальному центрі комплектування (ТЦК). За даними слідства, активіст у присутності двох свідків відмовився отримувати документ. У визначений час він не з’явився на збірний пункт, не повідомивши про причини.

    8 грудня Лємєнову було повідомлено про підозру за ст. 336 Кримінального кодексу України, яка передбачає до п’яти років позбавлення волі за ухилення від мобілізації. Крім того, його оголосили в розшук.

    Попри це, активіст особисто з’явився на судове засідання. У соцмережах він заявляє, що вже “мобілізувався”, проте не уточнює, в якій структурі проходить службу.

    Сам Лємєнов вважає, що справа має політичний підтекст і є помстою за його критику влади. Зокрема, він наголошує, що його діяльність, спрямована на боротьбу з корупцією, могла викликати невдоволення у певних колах.

    Справи про ухилення від мобілізації щодо публічних осіб стають дедалі частішими. Раніше подібні звинувачення висувалися голові Центру протидії корупції Віталію Шабуніну. В соцмережах навіть з’явився термін “шабунінг”, яким позначають спроби уникнути військової служби.

    Ця ситуація викликала активні обговорення в суспільстві: одні підтримують Лємєнова, вважаючи його справу політичним переслідуванням, інші вбачають у цьому підтвердження ухиляння.

    Справи Лємєнова і Шабуніна ставлять під питання рівність усіх перед законом, особливо в умовах війни. Водночас вони демонструють, що мобілізація і відповідальність за неї є складною і багатогранною проблемою для українського суспільства. Чи зможе суд встановити справедливість у цій справі – покаже час.

  • До суду передали справу про вбивство Ірини Фаріон

    До суду передали справу про вбивство Ірини Фаріон

    Прокуратура завершила досудове розслідування та передала до суду справу щодо вбивства громадської діячки Ірини Фаріон. Підозрюваним у цій резонансній справі є 18-річний житель Дніпра, якому інкримінують умисне вбивство через мовне питання.

    “Прокурори Львівської обласної прокуратури завершили досудове розслідування та передали до суду обвинувальний акт стосовно 18-річного жителя міста Дніпра за обвинуваченням у вбивстві громадської діячки, народної депутатки України VII скликання Ірини Фаріон”, – ідеться у повідомленні.

    На підставі зібраних доказів дії обвинуваченого перекваліфіковано.

    Йому інкримінують умисне вбивство особи, пов’язане з виконанням нею громадського обов’язку, з мотивів національної нетерпимості, а також незаконне володіння вогнепальною зброєю (п. 8, 14 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України).

    Слідством встановлено, що 19 липня 2024 року у Львові обвинувачений з відстані близько двох метрів вистрелив у потерпілу з пістолета і втік з місця події. Жінка померла того ж дня від проникаючого вогнепального поранення у голову у лікарні.

    “Докази підтверджують, що вбивство було скоєно через виконання потерпілою громадського обов’язку та з мотивів національної нетерпимості. Обвинувачений виявив переконання в “національній дискримінації громадян України, які спілкуються російською мовою”. Ірина Фаріон, яка була відома своєю позицією щодо захисту української мови та культури, своїми діями нібито розколювала народну єдність. На підставі чого у фігуранта виник умисел на її вбивство”, – повідомили в Офісі Генпрокурора.

    За клопотанням прокуратури йому раніше було обрано запобіжний захід – тримання під вартою без можливості застави, який продовжено до 12 січня 2025 року.

  • У Києві акушера-гінеколога засудили до 3 років ув’язнення за смерть немовляти

    У Києві акушера-гінеколога засудили до 3 років ув’язнення за смерть немовляти

    У Києві суд ухвалив вирок акушеру-гінеколога, який працював у приватній клініці, засудивши його до 3 років ув’язнення за смерть новонародженого. Лікар був визнаний винним у неналежному виконанні своїх обов’язків, що призвело до смерті немовляти через невчасно проведену операцію кесаревого розтину.

    Про це повідомила пресслужба Київської міської прокуратури. Обвинуваченому присуджено тюремний строк, а медичний заклад, де він працював, зобов’язаний виплатити компенсацію.

    “Ювенальні прокурори Оболонської окружної прокуратури міста Києва змогли довести перед судом вину акушера-гінеколога однієї з приватних клінік столиці. Під час ведення пологів він допустив медичну помилку, яка призвела до смерті новонародженого”, – зазначили у пресслужбі.

    У прокуратурі нагадали, що трагедія сталася в травні 2020 року. Під час ведення пологів 32-річної жінки лікар здійснив неправильну оцінку даних КТГ-моніторингу плода та несвоєчасно прийняв рішення про проведення кесаревого розтину. Як наслідок, новонароджене немовля зазнало незворотних змін у центральній нервовій системі і померло через 55 днів.

    Згідно з висновком комплексної судово-медичної експертизи було підтверджено причинно-наслідковий зв’язок між діями лікаря та смертю немовляти. Дії медика були кваліфіковані як неналежне виконання своїх професійних обов’язків, що спричинило тяжкі наслідки для неповнолітнього.

    У результаті розгляду справи суд визнав лікаря винним та призначив покарання у вигляді трьох років позбавлення волі з позбавленням права займатися медичною діяльністю строком на один рік. Це максимальний строк, передбачений відповідною статтею.

    “Крім того, суд повністю задовольнив позовні вимоги постраждалої сторони щодо стягнення з приватної клініки компенсації моральної шкоди в розмірі 1 170 000 гривень”, – додали в пресслужбі.

  • Російського агента, який “зливав” ФСБ локації Сил оборони України, засуджено до 15 років

    Російського агента, який “зливав” ФСБ локації Сил оборони України, засуджено до 15 років

    Працівника охоронної фірми з Херсонщини засуджено до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна за співпрацю з російською ФСБ. Суд визнав його винним у державній зраді за частиною 2 статті 111 Кримінального кодексу України.

    "Зливав" ФСБ локації Сил оборони на Херсонщині: російського агента засудили до 15 років ув'язнення. Фото

    Цей чоловік потрапив у поле зору ФСБ ще у 2000-х роках, коли працював таксистом у Москві. Влітку 2023 року співробітники СБУ затримали його “на гарячому”, коли той збирав розвіддані про дислокацію Сил оборони України на звільненій частині Херсонщини.

    Агент отримував інструкції від оперативного співробітника окупаційного “УФСБ РФ по Республике Крым”. Через Telegram він передавав дані про розташування українських військових, включно з можливими вогневими позиціями артилерії та РСЗВ, зокрема західних гаубиць М777.

    ФСБ також вимагала, щоб агент особисто прибував у райони потенційних цілей для коригування вогню в реальному часі.

    Зрадник використовував анонімний чат у месенджері, але це не допомогло уникнути викриття. Служба безпеки України зафіксувала його шпигунську діяльність і надала беззаперечні докази суду.

    На основі матеріалів СБУ суд визнав чоловіка винним у державній зраді, вчиненій під час воєнного стану. Йому призначили 15 років ув’язнення із конфіскацією майна.

    Ця справа стала ще одним нагадуванням, що кожен, хто працює на ворога, понесе відповідальність згідно з українським законодавством.

  • На Волині засудили чоловіка за поширення інформації про мобілізаційні заходи ТЦК

    На Волині засудили чоловіка за поширення інформації про мобілізаційні заходи ТЦК

    У Волинській області засудили чоловіка, який керував групою у соціальній мережі, де публікував інформацію про місцезнаходження працівників ТЦК, а також про проведення мобілізаційних заходів. Про це стало відомо з вироку Ковельського міськрайонного суду Волинської області у справі №159/7546/24.

    Як вказується у матеріалах справи, чоловік був адміністратором групи у Viber, де було понад 13 тисяч підписників. Обвинувачений публікував там інформацію про місцезнаходження представників ТЦК та проведення ними мобілізаційних заходів.

    Своїми діями він перешкоджав законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань. Публікації в месенджері ускладнювали або унеможливлювали здійснення законної діяльності ЗСУ та інших військових формувань або суттєво знижували її ефективність.

    Таким чином, своїми навмисними діями чоловік вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 114-1 КК України. На суді він визнав себе винним у вчиненні цього кримінального злочину та підписав угоду з прокурором.

    Суд звільнив чоловіка від реального тюремного терміну з випробувальним строком на 12 місяців. Вирок може бути оскаржений у Волинському апеляційному суді протягом 30 днів.

  • Судитимуть адвокатів, які підробили рішення суду для викрадення мільйонів

    Судитимуть адвокатів, які підробили рішення суду для викрадення мільйонів

    Офіс Генерального прокурора скерував до суду обвинувальний акт щодо двох адвокатів та приватного виконавця. Їх звинувачують у використанні підроблених документів, зловживанні повноваженнями та крадіжці коштів в особливо великих розмірах.

    За інформацією слідства, організатором злочинної оборудки став столичний адвокат. Його метою було заволодіння 8,5 млн грн, які були арештовані в рамках кримінального провадження, націоналізовані та спрямовані на потреби оборони України.

    Для реалізації схеми адвокат залучив свого колегу та приватну виконавицю. Зловмисники підробили рішення Київського апеляційного суду, яке дозволяло стягнення зазначеної суми з рахунків компанії, бенефіціаром якої є громадянин російської федерації.

    Адвокати запропонували приватній виконавиці відкрити виконавче провадження на підставі фальшивого рішення суду. Для того щоб жінка погодилася, вони запропонували їй хабар у розмірі 45 тисяч доларів.

    Правоохоронці викрили оборудку, провівши обшуки в місцях проживання та роботи обвинувачених. Під час слідчих дій вилучили значні суми грошей.

    За клопотанням прокурорів накладено арешт на:

    • елітні автомобілі;
    • паркомісця у центрі Києва;
    • земельні ділянки у Київській області.

    Обвинувачені постануть перед судом за кількома статтями Кримінального кодексу України:

    • ч. 1-4 ст. 358 – використання завідомо підроблених документів;
    • ч. 3 ст. 365-2 – зловживання повноваженнями;
    • ч. 5 ст. 185 – крадіжка в особливо великих розмірах.

    За ці злочини підозрюваним загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Суспільний резонанс викликала не лише сума коштів, а й те, що гроші були спрямовані на оборону країни. Громадськість очікує на прозорий судовий процес та повернення викрадених коштів до державного бюджету.

  • Львівський суд відмовив студенту у наданні відстрочки

    Львівський суд відмовив студенту у наданні відстрочки

    23-річний студент, який звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з вимогою забезпечити позов і заборонити ТЦК призивати його до армії, не отримав позитивного рішення.

    Суть справи

    Молодий чоловік оскаржив відмову ТЦК в наданні йому відстрочки від призову на військову службу через навчання на денній формі. В суді він стверджував, що має законне право на відстрочку відповідно до норм Закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. Однак, ТЦК відхилив його заяву, мотивуючи це тим, що згідно з даними Єдиного державного електронного бази освіти (ЄДЕБО), студент порушив порядок здобуття освіти, що не відповідало вимогам законодавства.

    Позов до суду

    Студент звернувся до суду з вимогою виправити інформацію в ЄДЕБО та підтвердити, що його навчання не суперечить вимогам Закону “Про освіту”. Також він просив суд заборонити ТЦК вжиття будь-яких дій, спрямованих на його призов до армії, до ухвалення рішення за його позовом. Водночас він зазначив, що в нього є повістка на 11 листопада 2024 року і висловив побоювання щодо примусового призову до військової служби, що могло порушити його права.

    Рішення суду

    Суд розглянув заяву студента і дійшов висновку, що він не довів порушення своїх прав та протиправність дій ТЦК. Суд зазначив, що процедура мобілізації чітко регулюється законом, і наявність повістки не є достатньою підставою для застосування заходів забезпечення позову. У результаті суд відмовив у задоволенні заяви студента про забезпечення позову.

  • Журналіста Олександра Лємєнова оголошено у розшук

    Журналіста Олександра Лємєнова оголошено у розшук

    Білоцерківський міськрайонний суд Київської області ухвалив рішення про затримання відомого антикорупційного активіста та засновника громадської організації State Watch Олександра Лємєнова. Ця подія викликала значний резонанс у суспільстві, адже Лємєнов є однією з ключових фігур у боротьбі з корупцією в Україні.

    Про це стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень, інформує «Закон і Бізнес».

    Це рішення було прийняте у зв’язку зі злісною неявкою О.Лємєнова до Білоцерківського ТЦК та до Білоцерківського відділу поліції.

    Ще тиждень тому поліція направила О.Лємєнову повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ст.336 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до 5 років.

    Як стало відомо, О.Лємєнов втік із автомобіля Білоцерківського ТЦК після того, як був затриманий у ресторані в Києві. На той момент він, як повідомляється, ігнорував повістки та ухилявся від військової служби.

    Проте, вчора в соціальних мережах О.Лємєнов заявив, що він нібито мобілізований. Насправді він залишається розшукуваною особою, якій вручено повідомлення про підозру.

    Більше того, учора пацієнти 3-ї міської лікарні, що на вулиці Петра Запорожця, в Києві, звернулися до Дніпровського районного відділення Нацполіції Києва з проханням забезпечити порядок та захистити їх від агресивної поведінки О.Лємєнова.

    Наразі рішенням суду санкціоновано його розшук, і він перебуває в програмі «Оберіг» як особа, яка розшукується, а також внесений до бази розшуку на сайті Міністерства внутрішніх справ.

    Це не перший випадок, коли антикорупційні активісти уникають виконання військового обов’язку. У діловому середовищі це явище називають «шабунінгом». Раніше від військової служби ухилялися й інші відомі активісти.

    Ця ситуація викликала широкий суспільний резонанс, а також підняла питання про відповідальність публічних осіб, які активно займаються громадською діяльністю.

  • Двоє чоловіків зґвалтували неповнолітню дівчину

    Двоє чоловіків зґвалтували неповнолітню дівчину

    У Києві до суду передано справу двох чоловіків, яких обвинувачують у зґвалтуванні 15-річної дівчини та грабежі. Інцидент стався на столичному Печерську, у недобудованій будівлі, де зловмисники скоїли злочини. Обвинуваченим, які наразі перебувають під вартою, загрожує до 12 років позбавлення волі.

    За процесуального керівництва ювенальних прокурорів Київської міської прокуратури та Печерської окружної прокуратури міста до суду скерованого обвинувальний акт за обвинуваченням двох чоловіків у зґвалтуванні та грабежі, вчиненому повторно групою осіб в умовах воєнного стану (ч. 3 ст. 152, ч. 4 ст. 186 КК України).

    – йдеться у повідомленні прокуратури. 

    Розслідування встановили, що двоє раніше судимих чоловіків – 41 та 29 років у недобудові на Печерську, із застосуванням погроз та насильства,  вчинили дії сексуального характеру щодо 15-річної дівчини. Після цього вони відібрали у неї мобільний телефон “Iphone 12”. Зловмисників затримали.

    Зазначається, що 29-річний чоловік з 2011 року судами Луганської області був 5 разів засуджений за крадіжки. Його 41-річний спільник був засуджений на Донеччині за розбої та завдання тяжких тілесних ушкоджень.

    Наразі за клопотанням ювенальних прокурорів підозрювані перебувають під вартою без права внесення застави. Їм загрожує покарання до 12 років позбавлення волі.

  • На Закарпатті два прикордонника втекли за кордон

    На Закарпатті два прикордонника втекли за кордон

    Рахівський районний суд Закарпатської області розглянув справу щодо прикордонника, якого звинуватили в недбалому ставленні до військової служби, що призвело до втечі двох його колег до сусідньої країни.

    Як зазначено у матеріалах справи, 27 вересня 2024 року на службу на ділянці державного кордону України заступив прикордонний патруль у складі двох військовослужбовців – мешканців Сумської області.

    Зв’язок з вказаними військовослужбовцями мав підтримувати Дмитро Д., який знаходився на чергуванні. Кожні 30 хвилин Дмитро Д. мав здійснювати сеанси зв’язку з прикордонниками, які знаходилися на ділянці кордону.

    Однак згідно з матеріалами справи, Дмитро Д. сеанси зв’язку не здійснював, але відповідні формальні записи про сеанси зв’язку в робочому зошиті прикордонного наряду зробив.

    Аж раптом 27 вересня прикордонний наряд до місця розташування підрозділу не повернувся – скоріш за все, близько 00:50 обидва прикордонники втекли на територію сусідньої країни.

    На думку командування, Дмитро Д. порушив вимоги «Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби», Статуту внутрішньої служби Збройних Сил і наказу по прикордонному загону «Про організацію оперативно-чергової служби у 2024 році».

    Дмитро Д. свою провину не визнав. На свій захист він пояснив, що 26-27 вересня, коли він здійснював обов’язки з чергування, у нього було велике навантаження, через що вийти на зв’язок з прикордонним нарядом йому вчасно не вдалося. Фізично завадити втекти своїм колегам по службі він у будь-якому разі теж не міг.

    Дмитро Д. додав, що у час, коли він, на думку командування, мав здійснити сеанс зв’язку з прикордонним нарядом, у нього взагалі мав бути час для відпочинку, але при цьому у 00:08 27 вересня він все ж здійснив сеанс зв’язку з нарядом.

    Також Дмитро Д. звернув увагу, що як виявилося вже під час службового розслідування інциденту, обидва прикордонники були прикомандировані до відділу прикордонної служби та давно знайомі між собою, при цьому раніше вони вже двічі намагалися незаконно перетнути державний кордон.

    Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що Дмитро Д. все ж дійсно допустив порушення відомчих інструкцій і наказів, а відтак його провина у недбалому ставленні до військової служби є доведеною.

    3 грудня Рахівський райсуд Закарпатської області притягнув Дмитра Д. до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17 тис. гривень.