Позначка: суд

  • На Закарпатті засудили чоловіка за ухилення від мобілізації

    На Закарпатті засудили чоловіка за ухилення від мобілізації

    У Закарпатті Міжгірський районний суд ухвалив вирок чоловіку, якого засудили до 3 років і 6 місяців позбавлення волі за ухилення від мобілізації. Як зазначено у вироку, в грудні 2023 року чоловік отримав повістку, але написав заяву про відмову від служби в Збройних силах України, пояснивши своє рішення страхом перед війною і тим, що його рідний брат вже проходить службу.

    Під час судового засідання підсудний визнав свою провину, але звернув увагу на особисті обставини, що сприяли його рішенню. Проте суд, врахувавши попередню непогашену судимість чоловіка за справою про поширення порнографії, ухвалив суворіше покарання.

    Відповідно до статті 336 Кримінального кодексу України, ухилення від мобілізації під час війни карається позбавленням волі. Це рішення підкреслює серйозність підходу до питань мобілізації під час війни та служить попередженням для інших потенційних ухильників.

    Цей випадок став ще одним прикладом того, як система правосуддя реагує на ухилення від мобілізації в умовах воєнного стану. Також варто зазначити, що нещодавно Кабінет Міністрів України ухвалив постанову про порядок відстрочки від призову на військову службу, що викликало занепокоєння серед освітянської спільноти.

  • Мер Нетішина опинився на лаві підсудних

    Мер Нетішина опинився на лаві підсудних

    Міський голова Нетішина Олександр Супрунюк опинився в центрі гучного скандалу, що розділив думки мешканців громади та викликав широкий резонанс у Хмельницькій області. У грудні 2024 року він офіційно отримав підозру у кримінальній справі, пов’язаній із закупівлею дронів неналежної якості для потреб ЗСУ. Суд відсторонив його від посади, але питання залишається відкритим: чи це спроба усунути мера з політичних мотивів, чи справжній приклад службової недбалості?

    Супрунюку інкримінують службову недбалість, що призвела до багатомільйонних збитків. У 2024 році Нетішинська міськрада під його керівництвом закупила 1000 FPV-дронів на суму понад 20 млн грн. Однак третина цих коштів, за версією слідства, опинилася в кишенях постачальника через заміну комплектуючих на дешевші аналоги.

    Кожен дрон виявився “урізаним” на 6 тисяч гривень, а директор компанії-постачальника отримав підозру ще в серпні. Згодом під підозру потрапив і Супрунюк, оскільки він підписував акти прийому-передачі без перевірки технічних характеристик коптерів.

    16 грудня суд ухвалив рішення про відсторонення Олександра Супрунюка з посади та призначив йому запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту. У відповідь на це підлеглі мера виступили з офіційною заявою, у якій підтримали його дії.

    “Нетішинська громада з початку вторгнення активно допомагала фронту, і це завдяки позиції міського голови. Відсторонення його від посади може негативно вплинути на допомогу військовим”, – йдеться у заяві.

    Сам Супрунюк публічно заявляє про політично вмотивоване переслідування, порівнюючи себе із Залужним, Кличком та іншими посадовцями, які, за його словами, зазнають тиску з боку влади.

    До отримання підозри мер стикався з критикою місцевої громади. Серед звинувачень – невиконання обіцянок щодо боротьби з наркоторгівлею, нераціональне використання бюджету, а також виплата високих премій чиновникам. Активісти неодноразово заявляли про зловживання фінансовими ресурсами та вимагали змін у міській раді.

    Ситуація довкола мера Нетішина викликає суперечливі оцінки. З одного боку, закупівля дронів була ініціативою, спрямованою на підтримку військових, але з іншого – допущені недоліки в організації процесу спричинили мільйонні втрати.

  • Чиновниці МСЕК Тетяні Крупі зменшили заставу

    Чиновниці МСЕК Тетяні Крупі зменшили заставу

    Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для голови Хмельницької медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) Тетяни Крупи, яку підозрюють у незаконному збагаченні. Термін перебування під арештом продовжено до 23 березня 2025 року. Водночас розмір застави зменшено зі 280 до 260 мільйонів гривень.

    Керівниця Хмельницької МСЕК опинилася у центрі уваги правоохоронців ще в жовтні 2024 року. Тоді під час обшуків у її помешканні були виявлені $6 млн готівкою, коштовності та елітні брендові речі. Спроба сховати сліди незаконного збагачення перетворилася на фарс: чиновниця намагалася викинути через вікно дві сумки із $500 тис.

    Справу Крупи доповнили дивні оборудки з нерухомістю. У 2017 році вона отримала у дар магазин, оцінений у 200 тис. грн, а під час війни продала його вже за 18 млн грн — майже у 90 разів дорожче.

    23 січня 2025 року слідчий суддя частково задовольнила клопотання детективів НАБУ. Очільниця МСЕК залишиться під вартою, проте може вийти на свободу, якщо внесе заставу у розмірі 260 млн грн.

    За умовами застави Крупа буде зобов’язана:

    • прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду;
    • повідомляти про зміну місця проживання;
    • не залишати межі Хмельницького без дозволу;
    • здати паспорт для виїзду за кордон.

    Однак, враховуючи обсяг знайдених коштів, зібрати необхідну суму для застави для неї може виявитися цілком реалістичним.

    Цей випадок яскраво ілюструє масштаби корупції в органах, покликаних займатися соціальними проблемами. Суспільство з нетерпінням очікує на обвинувальний вирок у цій справі. Водночас Крупа, як і будь-яка підозрювана, згідно зі ст. 62 Конституції України, вважається невинуватою, доки її провину не доведено в суді.

  • Прокурора ОГП судитимуть за матеріалами НАБУ

    Прокурора ОГП судитимуть за матеріалами НАБУ

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) направила до суду обвинувальний акт стосовно прокурора Офісу Генерального прокурора. Підставою для цього стали результати досудового розслідування, яке проводило Національне антикорупційне бюро України (НАБУ).

    Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на САП.

    В липні 2024 року прокурора ОГП викрили на одержанні 170 тис. дол. неправомірної вигоди. Як встановило слідство, обвинувачений через посередника одержав від підприємця хабар за закриття кримінального провадження щодо незаконного відчуження посадовими особами майна на користь приватного товариства, а також зняття арешту з майна.

    Обвинувальний акт за ч. 4 ст. 368 КК направлено до ВАКС для розгляду по суті.

    Санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

  • Двоє киян постануть перед судом за підпали майна військових

    Двоє киян постануть перед судом за підпали майна військових

    Двох мешканців Києва судитимуть за організацію підпалів майна військовослужбовців Збройних сил України в Закарпатській області. За версією слідства, вони залучали місцевих жителів для виконання “брудної роботи”, пропонуючи грошову винагороду.

    Про це повідомили в пресслужбах Закарпатської обласної прокуратури та поліції області. Зловмисникам загрожує до 10 років позбавлення волі.

    Правоохоронці зазначають, що ініціатором злочинної діяльності є ще один мешканець Києва, який наразі перебуває в розшуку. Матеріали щодо нього виділено в окреме провадження.

    За інформацією слідства, обвинувачувані розшукували виконавців серед місцевих жителів Закарпаття. Їм надавали інформацію про майно військовослужбовців, яке потрібно було знищити, включно з адресами та даними про транспортні засоби. Виконавці мали надавати фото- та відеозвіти про виконану “роботу”.

    У липні та серпні 2024 року обвинувачені організували підпали майна трьох військовослужбовців в Ужгороді та Мукачеві. У списку майбутніх жертв було понад десяток співробітників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки області. Правоохоронці вчасно виявили злочинну діяльність і попередили знищення майна.

    Слідство встановило, що злочинці планували розширити діяльність на інші регіони України, включно з Києвом. Наразі обвинувальний акт щодо 32-річного киянина та 39-річного раніше судимого уродженця Донеччини передано до суду.

    Обвинувачені перебувають під вартою. Їм інкримінують організацію підпалів і залучення громадян до злочинної діяльності. Якщо їх провину буде доведено, їм загрожує до 10 років позбавлення волі.

    Ситуація викликала обурення в суспільстві, оскільки постраждалими виявилися військовослужбовці, які захищають країну. Громадські активісти закликають до суворого покарання винних і посилення контролю за подібними злочинами в майбутньому.

    Закарпатські правоохоронці наголошують на важливості співпраці громадян із правоохоронними органами для попередження злочинів.

  • Депутат-зрадник закликав здаватися росіянам і отримав вирок

    Депутат-зрадник закликав здаватися росіянам і отримав вирок

    Депутата Охтирської районної ради Сумської області, який під час активних бойових дій на Сумщині відкрито підтримував окупантів та закликав місцевих жителів не чинити спротив, засуджено до 15 років ув’язнення. Про це повідомила пресслужба СБУ 16 січня.

    Фігурант, який представляв заборонену проросійську партію “Наш край”, після захоплення міста Тростянець активно співпрацював з російськими військовими. Він не лише підтримував агресорів і пропонував їм допомогу, а й забезпечував їх харчами, сприяв відновленню енергопостачання до захоплених будівель і допомагав коригувати карти для бойових операцій.

    Під час окупації депутат відкрито закликав місцеве населення сприяти російським військовим, поширював пропагандистські матеріали в соцмережах і навіть закликав до зміни державних кордонів України.

    Після звільнення Тростянця Збройними силами України зрадник намагався сховатися в межах громади, сподіваючись уникнути правосуддя. Проте співробітники СБУ встановили його місцезнаходження та затримали.

    Незважаючи на всі зібрані докази, чоловік не визнавав своєї провини. Однак детально проведене розслідування СБУ за підтримки обласної прокуратури повністю спростувало його заяви.

    Суд визнав депутата винним за двома статтями Кримінального кодексу України:

    • Ч. 2 ст. 111 — державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану;
    • Ч. 1 ст. 436-2 — виправдовування збройної агресії РФ та глорифікація її учасників.

    Покарання включає 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Цей випадок є черговим свідченням того, що державна зрада не залишиться безкарною, особливо в умовах війни. Рішення суду демонструє рішучість українських правоохоронців і правосуддя у боротьбі з тими, хто підриває національну безпеку та співпрацює з агресором.

  • Організатору незаконної схеми перетину кордону загрожує 9 років позбавлення волі

    Організатору незаконної схеми перетину кордону загрожує 9 років позбавлення волі

    У Києві розпочнеться суд над чоловіком, якого слідство підозрює в організації незаконної схеми перетину кордону для призовників. За даними правоохоронців, зловмисник оцінив свої “послуги” у 10 тисяч доларів США.

    Про це поінформували в пресслужбі столичної поліції. Обвинуваченому загрожує до дев’яти років позбавлення волі.

    “Зловмисник пропонував чоловікам призовного віку вступити на стаціонарну форму навчання до вищого навчального закладу в Польщі, щоб уникнути мобілізації та безперешкодно перетнути державний кордон України. Свою послугу ділок оцінив у 10 000 доларів, а за попередньою домовленістю, він мав допомогти “клієнту” успішно скласти онлайн-іспити”, – розповіли в пресслужбі.

    Поліцейські затримали 24-річного “бізнесмена”, коли він отримував винагороду від 25-річного “абітурієнта”. На даний момент слідство у справі про незаконне переправлення осіб через державний кордон України завершено. Обвинувальний акт направлено до суду для розгляду по суті.

  • Народного депутата України внесли до реєстру корупціонерів

    Народного депутата України внесли до реєстру корупціонерів

    Народного депутата України, викритого Державним бюро розслідувань (ДБР) на корупційному правопорушенні, було внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією дії.

    За даними ЗМІ, йдеться про Олександра Дубінського. Депутат, використовуючи свої повноваження, намагався впливати на слідство у кримінальній справі, в якій він є фігурантом.

    Про це стало відомо із повідомлення пресслужби Державного бюро розслідувань (ДБР).

    Правоохоронці не вказують імені нардепа, проте, за даними ЗМІ, йдеться про Олександра Дубінського.

    «У березні 2024 року Печерський районний суд Києва визнав чинного народного депутата винним у вчиненні адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією. У грудні 2024 року Апеляційний суд залишив у силі цей вирок», — повідомили у Держбюро розслідувань.

    За матеріалами слідства Бюро з’ясувало, що у серпні та жовтні 2023 року народний обранець надіслав до МОЗ України та ДБР депутатські запити, у яких порушувались питання, що становлять його приватний інтерес.

    «У своїх запитах він цікавився розглядом питання щодо надання йому дозволу на виїзд за кордон, що є предметом кримінальної справи, в якій депутат виступає фігурантом. Також він намагався тиснути на слідство, вимагаючи ініціювати перевірки керівництва правоохоронних органів, які розслідують кримінальні провадження, в яких депутат є підозрюваним», — зазначено в повідомленні.

    У ДБР уточнили, що такими діями парламентарій порушив вимоги Закону України «Про запобігання корупції», за що передбачено адміністративну відповідальність.

    Після набрання рішенням законної сили дані стосовно нардепа внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.

  • Олександр Лємєнов подає апеляцію в справі про ухилення від служби

    Олександр Лємєнов подає апеляцію в справі про ухилення від служби

    Засновник антикорупційної організації StateWatch та активіст Олександр Лємєнов, якого підозрюють в ухиленні від мобілізації, подав апеляцію на обраний йому запобіжний захід. В апеляційному суді слухання цієї апеляції призначено на 28 січня 2025 року.

    Олександру Лємєнову інкримінують ухилення від призову під час мобілізації, на особливий період, зокрема, через відмову отримати повістку та неявку на збірний пункт. Згідно з ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду від 27 грудня 2024 року, йому призначено запобіжний захід у вигляді застави на суму 60.560 грн. Крім того, Лємєнову покладено обов’язки регулярно з’являтися до слідчого, прокурора або суду за першим викликом та повідомляти про зміну місця проживання.

    Слідчі відзначають, що Лємєнов, маючи військово-облікову спеціальність та будучи визнаним придатним до служби, умисно ухилився від мобілізації та не з’явився на збірний пункт. Його відмова від отримання повістки була зафіксована в присутності двох свідків.

    Лємєнову було повідомлено про підозру за ст. 336 Кримінального кодексу України, що передбачає покарання до 5 років позбавлення волі. Від початку мобілізації, з 24 листопада 2024 року, Лємєнов був оголошений у розшук, оскільки ухилявся від виконання своїх обов’язків і не з’являвся на виклики слідчого.

    Слідчий суддя зазначив, що підозрюваний усвідомлював серйозність ситуації, в якій перебуває країна, однак свідомо ухилився від виконання обов’язків, що порушує моральні та правові принципи в умовах війни.

    Цей випадок набуває додаткового резонансу через зв’язок Лємєнова з іншими антикорупційними активістами, які також, за різними даними, уникали виконання своїх обов’язків під час мобілізації. У діловому середовищі це явище отримало назву “шабунінг”, від імені одного з відомих активістів.

    Зокрема, відомо, що інший засновник StateWatch Гліб Каневський після тривалого ухилення від військової служби працював у Міністерстві оборони, де став фігурою в численних корупційних скандалах, зокрема щодо завищених закупівель для армії.

    Як стало відомо, подібні випадки мали місце й серед інших відомих активістів, включаючи керівників “Центру протидії корупції”, таких як Дарія Каленюк та Вітілій Шабунін, а також блогера Юрія Бутусова та інших. Це піднімає питання про етичність таких осіб, які заявляють про боротьбу з корупцією, водночас ухиляючись від обов’язків перед державою.

  • Журналіст Бутусов вимагає позбавити громадянства Портнова

    Журналіст Бутусов вимагає позбавити громадянства Портнова

    Український журналіст і блогер Юрій Бутусов знову привернув увагу своїми заявами в соціальних мережах. Цього разу він звернувся до президента Володимира Зеленського з закликом боротися з корупцією, пропонуючи “негайно порушити кримінальні справи або позбавити громадянства Андрія Портнова”. Однак, як виявилося, цей заклик є результатом певної непорозуміння, адже петиція, на яку посилається Бутусов, стосувалася не позбавлення громадянства, а санкцій РНБОУ проти Портнова.

    Бутусов заявив, що українці зібрали 25 тисяч підписів під петицією про позбавлення громадянства Андрія Портнова, але, як зазначили користувачі в коментарях, насправді петиція стосувалася введення санкцій проти колишнього заступника голови адміністрації Віктора Януковича, а не його позбавлення громадянства. Це вже не перший випадок, коли Бутусов ставить під сумнів факти, зокрема в контексті своєї діяльності під час війни.

    Один з колишніх захисників Донецького аеропорту, Олексій Мочанов, нещодавно заявив про свій негативний досвід співпраці з Бутусовим. За його словами, блогер неодноразово поширював неправдиву інформацію про забезпечення боєприпасами та інші аспекти війни, а зараз займається збором пліток і чуток на фронті. Мочанов зазначив, що багато з тих заяв, які робить Бутусов, не мають під собою фактичного підтвердження, а сам блогер часто намагається привернути увагу до себе за рахунок сенсацій.

    Окрім того, нещодавно стало відомо, що Бутусов ухилявся від мобілізації під час першої хвилі війни. Він пояснював свою відсутність на військовому обліку серйозними проблемами зі здоров’ям, зокрема близькістю до 5,5 діоптрій, яку йому приписали після побиття “Беркутом” у 2013 році під час протестів. Лише після ухвалення законів, що посилили відповідальність за порушення військового обліку, Бутусов з’явився до територіального центру комплектування (ТЦК) і отримав відстрочку до квітня 2025 року, мотивуючи це тим, що є батьком трьох неповнолітніх дітей.

    Особливо цікавою є ситуація з Андрієм Портновим, на якого Бутусов часто намагається звертати увагу. Портнов, який неодноразово вигравав суди проти Бутусова, відзначався на політичній арені ще за часів Януковича. Неодноразово Бутусов критикував його діяльність, але в останні роки у нього виникли серйозні судові проблеми. Так, у 2024 році Київський апеляційний суд підтвердив рішення Дарницького районного суду про позови Портнова до Бутусова, що привело до примусового виконання рішень суду щодо останнього.

    Юрій Бутусов знову став об’єктом критики через свою непослідовність у висловлюваннях та маніпулювання фактами. Його заклики до президента щодо боротьби з корупцією виглядають, м’яко кажучи, суперечливими, з огляду на те, що сам він неодноразово вдавався до нечесних практик у своїй публічній діяльності. Питання щодо Портнова і далі залишаються болючими, а суперечності навколо цього призводять до нових етапів судових розглядів.