Gorchitsa.info

Позначка: суд

  • В Кременчуці судитимуть неповнолітню за підпал авто ЗСУ

    В Кременчуці судитимуть неповнолітню за підпал авто ЗСУ

    У Полтавській області завершено досудове розслідування щодо неповнолітньої мешканки Кременчука, яка, за підтримки ворожих спецслужб, скоїла підпал військового позашляховика Збройних Сил України (ЗСУ) і намагалася знищити ще один. Цей злочин став одним із яскравих прикладів того, як російська пропаганда і спецслужби активно використовують навіть молодь для підривної діяльності на території України.

    У серпні 2024 року дівчина потрапила під вплив російських спецслужб, коли вона почала активно шукати способи швидко заробити гроші через соцмережі та Telegram-канали, що стали популярними серед зрадників. Під впливом російських кураторів вона взялася за знищення української техніки. Одна з таких спроб завершилася підпалом позашляховика ЗСУ, який повернувся з передової після виконання бойового завдання.

    Як повідомляють слідчі, дівчина облила автівку легкозаймистою сумішшю та підпалила її. Всі свої дії вона задокументувала на мобільний телефон і відправила відеофайл до росії. Проте це не стало її єдиним злочином. За даними слідства, вона спробувала підпалити ще одне військове авто, але, на щастя, її план не був успішним.

    Служба безпеки України завершила розслідування та передала справу до суду. Неповнолітній правопорушниці пред’явлено обвинувачення у перешкоджанні законній діяльності ЗСУ, а також у незакінченому замаху на вчинення злочину. Злочини скоєні за попередньою змовою з групою осіб, і на теперішній момент її дії розглядаються за статтями Кримінального кодексу України:

    • ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 (перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період),
    • ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 (незакінчений замах на вчинення цього злочину).

    Ця справа підкреслює не лише зраду, але й масштабні маніпуляції, що здійснюються російськими спецслужбами, аби використовувати наймолодших та наївних для виконання своїх підривних планів на території України. Це також нагадує про необхідність пильності у питаннях інформаційної безпеки і захисту від впливу ворожих сил.

    Судовий процес, який має початися найближчим часом, стане важливим етапом для визначення відповідальності цієї неповнолітньої, яка була використана як інструмент в агресії проти своєї власної країни.

  • Середня пенсія суддів зросла до 107 тисяч гривень на місяць

    Середня пенсія суддів зросла до 107 тисяч гривень на місяць

    Поки мільйони українських пенсіонерів отримують виплати, яких ледве вистачає на виживання, служителі Феміди можуть дозволити собі жити на широку ногу. За останні три роки середня пенсія судді зросла з 90 822 грн до 107 040 грн. А за п’ять років – більш ніж удвічі.

    Згідно з даними Пенсійного фонду, ще у 2020 році середній розмір виплати для суддів становив 45 874 грн. Тепер же окремі представники судової системи можуть дозволити собі пенсійні виплати, що перевищують зарплати міністрів і навіть президента.

    VIP-пенсіонери українського правосуддя

    Серед тих, хто отримує захмарні виплати, зокрема:

    • Богдан Пошва, суддя Верховного Суду у відставці, отримує пенсію у розмірі 262 тис. грн на рік.
    • Анжела Жизневська, екс-суддя Житомирського апеляційного адмінсуду, за 2023 рік отримала 1,99 млн грн, або 166,4 тис. грн щомісяця.
    • Василь Коваленко, колишній заступник голови Дніпровського апеляційного суду, отримав 2,05 млн грн пенсії за рік, що дорівнює 170,8 тис. грн на місяць.

    Нагадаємо, що середній розмір пенсії пересічного українця – 5,7 тис. грн, а більшість (6,4 млн із 10,3 млн пенсіонерів) отримують менше ніж 5 тис. грн на місяць.

    Чому судді отримують такі пенсії?

    Розмір виплат екс-суддям визначається за формулою, згідно з якою мінімальна пенсія становить 50% від зарплати працюючого судді. Якщо ж стаж перевищує 20 років, то за кожен додатковий рік додається ще 2%. Максимальний розмір пенсії не може перевищувати 90% зарплати діючого судді.

    Фактично це означає, що навіть суддя у відставці отримує більше, ніж міністри, топ-чиновники та генерали ЗСУ.

    Контраст між звичайними пенсіонерами та “елітними” суддями лише зростає. Українці, які все життя працювали на заводах, у школах чи лікарнях, змушені виживати на копійки. Тим часом судді, які нерідко ухвалювали скандальні рішення та ставали фігурантами корупційних розслідувань, мають довічне фінансове забезпечення, про яке більшість громадян може лише мріяти.

  • Міноборони закрило “вікно можливостей” для СЗЧ

    Міноборони закрило “вікно можливостей” для СЗЧ

    Міноборони України заявило, що військовослужбовці, які самовільно залишили частину (СЗЧ) після 29 листопада 2024 року, не зможуть повернутися на службу за спрощеною процедурою. Відтепер їхнє поновлення можливе лише після повного розслідування та рішення суду.

    Відповідно до раніше ухваленого закону, військові, які вперше залишили військову частину, мають можливість повернутися без кримінальної відповідальності до 1 березня 2025 року. Вони можуть також перевестися до іншого підрозділу. Проте це правило стосується лише тих, хто здійснив СЗЧ до 29 листопада.

    Згідно з оновленими нормами, військові, які залишили частину після цієї дати, повинні пройти наступну процедуру:

    • Отримати письмову згоду командира частини, яку вони залишили, або резервного батальйону, до якого їх можуть направити.
    • Дочекатися завершення розслідування кримінального провадження щодо свого самовільного залишення частини.
    • Отримати рішення суду на підставі клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності.

    Лише після цього військовий може бути поновлений на службі та отримати відновлення грошових виплат і соціальних гарантій, які були призупинені через його відсутність. Міноборони наголошує, що цей процес може зайняти кілька місяців, і до його завершення військовослужбовці не отримуватимуть фінансової підтримки.

    Нові правила у відповідь на виклики війни

    Законопроєкт №12095, ухвалений Верховною Радою у листопаді 2024 року, передбачав можливість добровільного повернення для військових, які вперше самовільно залишили частину або навіть дезертували. Проте через випадки повторного самовільного залишення армія була змушена переглянути підхід.

    У січні 2025 року парламент продовжив термін повернення таких військових до 1 березня, але для тих, хто залишив частину після 29 листопада, жодних пільг більше не передбачено.

    Ця жорстка позиція Міноборони є відповіддю на виклики війни та необхідність підтримання дисципліни в армії. Водночас експерти вказують на ризики затяжного бюрократичного процесу, що може демотивувати військовослужбовців, які все ж вирішать повернутися.

  • Суд відклав розгляд справи Олександра Лємєнова

    Суд відклав розгляд справи Олександра Лємєнова

    Розгляд апеляції засновника StateWatch та антикорупційного активіста Олександра Лємєнова, якого підозрюють в ухиленні від призову під час мобілізації, перенесено на 3 лютого 2025 року. Суд мав розглянути скаргу щодо обраного запобіжного заходу ще 28 січня, але засідання відклали.

    Нагадаємо, що 27 грудня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд визначив для Лємєнова запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 60 560 грн. Також на нього поклали обов’язки відповідно до статті 194 КПК: прибувати за викликом слідчих та повідомляти про зміну місця проживання.

    Згідно з матеріалами слідства, Лємєнов, маючи військово-облікову спеціальність «організація морально-психологічного забезпечення військ», перебував на обліку у Білоцерківському військкоматі. 5 лютого 2024 року він пройшов медичний огляд і був визнаний придатним до військової служби. Однак 6 грудня 2024 року, коли йому зачитали повістку на відправку до війська, він відмовився її отримати у присутності двох свідків і не з’явився на збірний пункт без пояснення причин.

    8 грудня Лємєнову оголосили підозру за статтею 336 Кримінального кодексу України («Ухилення від призову під час мобілізації»), що передбачає до п’яти років позбавлення волі.

    Ухвала суду наголошує, що Лємєнов, «усвідомлюючи складний період для держави, свідомо ухилився від виконання військового обов’язку, протиставивши себе суспільству». Ба більше, згідно з даними слідства, з 24 листопада 2024 року він уникав відвідування військкомату, за що його було оголошено в розшук.

    У контексті цієї справи не оминули увагою й іншого засновника StateWatch — Гліба Каневського. Він, після тривалого ухилення від служби, працевлаштувався у Міністерство оборони в департамент закупівель. З його приходом цей підрозділ опинився в центрі гучних корупційних скандалів, зокрема щодо завищених цін на закупівлю військового спорядження.

    Ця історія вписується у ширшу тенденцію, коли активістів-антикорупціонерів звинувачують в ухиленні від мобілізації. У суспільстві навіть з’явився термін «шабунінг» — на честь антикорупціонера Віталія Шабуніна, якого також неодноразово звинувачували в уникненні служби. До цього списку також відносять інших відомих представників громадського сектору, включаючи журналістів та експертів.

    Тим часом Лємєнов продовжує наполягати на своїй невинуватості й оскаржує запобіжний захід у суді. Очікується, що 3 лютого відбудеться засідання, яке може прояснити його подальшу долю.

  • Прокурор готує апеляцію на вирок ексголові Броварської РДА

    Прокурор готує апеляцію на вирок ексголові Броварської РДА

    Броварський міськрайонний суд 27 січня 2025 року затвердив угоду про примирення між ексголовою Броварської РДА Володимиром Майбоженком та потерпілими у справі про наїзд на пішоходів. Обвинувачений, який в квітні 2024 року, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, збив чотирьох пішоходів, у тому числі малолітню дитину, сплатить штраф у розмірі 34 тис. грн і на три роки позбудеться права керувати транспортними засобами.

    Прокурор Київської обласної прокуратури спочатку не погоджувався з укладенням угоди, вважаючи її невідповідною інтересам суспільства та вимогам Кримінального кодексу України. Проте суд не підтримав цю позицію, відмовивши в дослідженні матеріалів, що свідчать про відсутність пом’якшуючої обставини для обвинуваченого.

    У зв’язку з цим на вирок готується апеляційна скарга.

  • Андрій Коболєв, обвинувачений НАБУ у незаконних преміях, виїхав за кордон

    Андрій Коболєв, обвинувачений НАБУ у незаконних преміях, виїхав за кордон

    Колішній голова правління НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв, якого звинувачують у призначенні собі багатомільйонних премій, виїхав з території України. Цю інформацію було підтверджено під час засідання Вищого антикорупційного суду (ВАКС).

    Так, на минулому тижні, Вищий антикорупційний суд мав чергове засідання у справі Коболєва, під час якого з’ясувалося, що підозрюваний перебуває за межами України.
    Зокрема, Коболєв не зʼявився в зал суду, але долучився до засідання через відеоконференцзвʼязок.

    Прокурор не заперечив проти його участі через відеозв’язок з-за кордону. Водночас прокурорка наголосила на ризиках неповернення Коболєва в Україну через «побоювання кримінальної відповідальності».

    “Він може не повернутися з цієї поїздки”, – зазначила прокурорка.

    Як саме та коли Коболєв покинув Україну, не відомо.

    Водночас 3 грудня САП повідомила про те, що домоглася заборони для Коболєва виїжджати за межі України. Відповідне рішення ухвалив ВАКС. Та згодом стало відомо, що через описку це рішення ВАКС так і не набрало законної сили аж до 17 грудня.

    Зокрема, ухвалою ВАКС від 3 грудня судді задовольнили клопотання прокурорів і вирішили покласти на Коболєва наступні процесуальні обов’язки: повідомляти слідчих про зміну місця проживання, не спілкуватися зі свідками, здати всі закордонні паспорти.

    Однак строк дії ухвали прописали – “до 3 березня 2024 року включно”. Тобто йшлося про період часу, який давно минув. Тож Коболєв після 3 грудня 2024 року продовжував перебувати поза дією запобіжного заходу і відповідних процесуальних обмежень та міг спокійно виїхати за кордон.

    І тільки 17 грудня ВАКС виніс окрему ухвалу про виправлення помилки. Нею судді встановили дію процесуальних обмежень для Коболєва – “до 3 березня 2025 року включно”.

    У січні стало відомо про те, що Апеляційна палата ВАКСу відмовилася розглядати питання про заборону Коболєву виїжджати з України.

    Нагадаємо, Андрій Коболєв був головою правління НАК “Нафтогаз України” з 26 березня 2014 по 28 квітня 2021 року.

    У січні 2023 року САП та НАБУ повідомили Коболєву про підозру щодо отримання ним 2018 року $10 млн (на той час 260 млн грн (сума перевищує нормативно визначені розміри таких виплат – 37,48 млн грн) премії за перемогу над “Газпромом” у Стокгольмі на $4,6 млрд. Він, зловживаючи службовим становищем самостійно ініціював розгляд наглядовою радою питання про виплату цієї премії й самостійно встановив її розмір.

    Ексголові “Нафтогазу” загрожує від 7 до 12 років за ґратами. Зазначимо, що суд відмовився відправляти колишнього очільника “Нафтогазу” в СІЗО. На початку березня Коболєва зобовʼязали носити електронний браслет.

    25 вересня 2023 року Коболєву вдвічі зменшили розмір застави, з 229 до 107 млн гривень і скасували електронний браслет.

  • Чоловік через суд домігся скасування рішення ВЛК

    Чоловік через суд домігся скасування рішення ВЛК

    Львівський окружний адміністративний суд скасував постанову районної військово-лікарської комісії (ВЛК) про придатність до військової служби чоловіка, який страждає на хронічні захворювання опорно-рухового апарату. Суд зобов’язав медиків провести новий медогляд із урахуванням діагнозу позивача.

    Як повідомляється в судовому рішенні, оприлюдненому у січні 2025 року, до суду звернувся житель Львівщини, у якого хронічні захворювання опорно-рухового апарату діагностували ще у 2012 році. Чоловік неодноразово проходив ВЛК з початку повномасштабної війни, де спершу визнавався непридатним до служби, а згодом — обмежено придатним. Однак у липні 2023 року районна ВЛК визначала його придатним до військової служби, не взявши до уваги його хронічні захворювання, що й стало причиною звернення до суду.

    “Відповідачем протиправно не взято до уваги документи про історію хвороби позивача, а відтак прийнято неправомірну постанову про придатність до військової служби”, — зазначила суддя Наталія Грень у своєму рішенні.

    Суд задовольнив позов, скасувавши постанову ВЛК в частині визнання позивача придатним до служби, та зобов’язав провести новий медогляд із урахуванням всіх медичних висновків. Важливо зазначити, що рішення суду ще можна оскаржити.

    Ця справа привернула увагу до важливості правильного та всебічного медичного огляду військовозобов’язаних, особливо у випадках наявності хронічних захворювань. Влада та медичні органи мають забезпечити належний контроль за станом здоров’я військовослужбовців, щоб уникнути помилкових рішень, що можуть вплинути на життя та здоров’я людей.

  • Суд зобов’язав Мінкульт передати костел Святого Миколая католицькій парафії

    Суд зобов’язав Мінкульт передати костел Святого Миколая католицькій парафії

    Київський костел Святого Миколая, який наразі перебуває у державній власності під управлінням Міністерства культури, має бути переданий католицькій громаді. Таке рішення ухвалив суд, задовольнивши багаторічні вимоги парафії повернути історичну будівлю до її релігійного призначення.

    Костел Святого Миколая був збудований понад сто років тому католиками і від початку слугував місцем проведення богослужінь. У радянський період храм незаконно перетворили на концертний зал, позбавивши католицьку громаду її культової споруди.

    “Архівні документи та історичні факти однозначно свідчать про те, що костел спершу був призначений для релігійних обрядів, а його перетворення на концертний зал було незаконним актом радянської влади”, – заявив отець Павло Вишковський під час судового засідання.

    На сьогодні костел Святого Миколая перебуває у сфері управління Мінкультури і закріплений на балансі Національного будинку органної та камерної музики України. Хоча в будівлі досі проводяться концерти, католицька громада наполягала на поверненні її до виключно релігійного використання.

    Судовий процес тривав тривалий час, адже це питання неодноразово піднімалося як релігійними, так і громадськими організаціями. Рішення суду стало важливим кроком до відновлення історичної справедливості.

    Згідно з рішенням суду, Міністерство культури зобов’язане передати костел у власність парафії. Проте залишається відкритим питання: як це вплине на діяльність органного залу, який наразі працює в приміщенні храму?

    Католицька громада заявила про готовність співпрацювати з державою для збереження культурної функції костелу, але наголошує, що його основним призначенням має залишатися релігійне життя.

  • На Полтавщині суд звільнив від покарання хлопця, який розповсюджував інтимні відео своєї колишньої

    На Полтавщині суд звільнив від покарання хлопця, який розповсюджував інтимні відео своєї колишньої

    8 січня Полтавський апеляційний суд виніс вирок Олексію К., який був обвинувачений у виготовленні та розповсюдженні порно-відео за участю своєї колишньої дівчини. Суд розглянув апеляцію, внаслідок чого вирок був змінений, але обвинуваченому вдалося уникнути покарання через закінчення строків давності.

    Відомо, що Олексій К. знімав статеві акти зі своєю дівчиною у період з січня по червень 2019 року, після чого, коли пара розійшлася, почав розсилати ці відео подругам і знайомим колишньої через месенджер Facebook. Відповідно до вироку Київського райсуду, хлопця визнали винним у порушенні приватного життя та розповсюдженні порнографії (ч.1 ст.182 та ч.2 ст.301 КК України).

    Однак, Олексій К. в суді заперечував свою провину, стверджуючи, що не відправляв відео нікому. Проте, на підставі зібраних доказів, свідчень потерпілої та свідків, суд визнав його винним.

    Суд призначив йому рік обмеження волі, але оскільки строк давності для притягнення до відповідальності закінчився, вирок був пом’якшений: обвинуваченого звільнили від відбування покарання, а кримінальне провадження було закрите.

    Крім того, апеляційний суд постановив конфіскувати у державну власність речові докази — мобільний телефон, планшет та флешку, вилучені у обвинуваченого під час слідства.

    Цей вирок набуває законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржений у касаційному порядку протягом трьох місяців.

  • Мера Ірпеня Маркушина заарештовано через його поїздку до Італії

    Мера Ірпеня Маркушина заарештовано через його поїздку до Італії

    Печерський суд Києва ухвалив рішення щодо міського голови Ірпеня Олександра Маркушина, призначивши йому тримання під вартою до 22 березня 2025 року із можливістю внесення застави в розмірі 30 млн гривень. Крім того, до цього часу він відсторонений від виконання своїх обов’язків як міський голова. Це рішення стало результатом розслідування, яке стосується поїздки Маркушина до Італії в серпні 2022 року.

    Прокуратура звинувачує Олександра Маркушина в тому, що він використав свій офіційний статус для особистих цілей. Зокрема, його поїздка, на думку слідства, була не для волонтерської діяльності, а для зустрічі з сином. За даними обвинувачення, Маркушин не займався волонтерством за кордоном і не надав документів, які могли б підтвердити його участь у таких активностях.

    Міський голова Ірпеня на судовому засіданні категорично заперечив ці звинувачення, наголошуючи, що його поїздка була дозволена Київською обласною військовою адміністрацією, і мала не лише особистий, а й благодійний характер. За словами Маркушина, метою поїздки було не лише побачення з сином, але й придбання дронів для української армії. Водночас, він зазначив, що вже двічі поліція Київщини розслідувала цю справу та не виявила порушень, але Державне бюро розслідувань через короткий час висунуло підозру.

    У своєму виступі на суді Маркушин також наголосив, що є єдиним опікуном свого малолітнього сина, оскільки його дружина померла після пологів. Важливо відзначити, що прокурори вимагали збільшити суму застави до 40 млн грн, однак суд залишив її на рівні 30 млн грн.

    Адвокат Олександра Маркушина заявив, що звинувачення необґрунтовані, і вони готові подати апеляцію на рішення суду. Маркушин, у свою чергу, вважає, що справа є частиною політичної боротьби і має на меті дискредитацію його діяльності.