Gorchitsa.info

Позначка: верховна Рада

  • МВФ повернувся до Києва з жорсткими вимогами: Україна ризикує втратити мільярди через податки та реформи

    МВФ повернувся до Києва з жорсткими вимогами: Україна ризикує втратити мільярди через податки та реформи

    До України прибула місія Міжнародного валютного фонду для першого перегляду нової чотирирічної кредитної програми EFF обсягом 8,1 мільярда доларів. Переговори між українською владою та представниками Фонду можуть стати одними з найскладніших за останній час, адже Києву доведеться пояснювати затримки з виконанням низки вимог МВФ, від яких залежить подальше фінансування країни під час війни.

    Про початок роботи місії 27 травня повідомила постійна представниця МВФ в Україні Прішила Тофано, пише «Інтерфакс-Україна». За її словами, команда Фонду на чолі з Гевіном Греєм проведе в Києві переговори з українським урядом, Національним банком та іншими партнерами в межах першого перегляду нової програми розширеного фінансування EFF, а також консультацій за статтею IV Статуту МВФ.

    Основна увага під час перемовин буде зосереджена на макроекономічній стабільності, наповненні державного бюджету, податковій реформі та структурних змінах, які Україна зобов’язалася реалізувати в обмін на міжнародну фінансову підтримку.

    Нова програма EFF стала продовженням співпраці України з МВФ після завершення попередньої чотирирічної програми на 15,6 мільярда доларів, затвердженої ще у березні 2023 року. За тією програмою Україна отримала дев’ять траншів на загальну суму понад 10,6 мільярда доларів.

    Перший транш нової програми — близько 1,5 мільярда доларів — уже надійшов до державного бюджету на початку березня 2026 року. Загалом цього року заплановано три перегляди програми — у червні, вересні та грудні. Якщо Україна успішно виконає всі умови, держава зможе отримати ще понад 2,4 мільярда доларів фінансування вже до кінця року.

    Однак нинішній візит місії проходить на тлі непростих дискусій навколо вимог Фонду. Однією з найрезонансніших тем стало можливе запровадження податку на додану вартість для фізичних осіб-підприємців на спрощеній системі оподаткування.

    Саме ця вимога викликала значне невдоволення серед підприємців та бізнес-спільноти. За даними українських урядовців, у квітні Києву вдалося домовитися з МВФ про перенесення цього пункту щонайменше на рік. Водночас остаточне рішення залежатиме від подальших переговорів.

    Ще одним болючим питанням стало оподаткування міжнародних посилок вартістю до 150 євро. МВФ наполягав на скасуванні пільгового режиму для таких відправлень, однак Верховна Рада 26 травня відхилила відповідний законопроєкт — буквально за день до прибуття місії Фонду до Києва.

    Це рішення може стати додатковим аргументом для жорсткішої позиції МВФ під час переговорів. У Фонді неодноразово наголошували, що Україні необхідно збільшувати внутрішні доходи бюджету, адже витрати на війну та соціальну сферу залишаються колосальними.

    Крім того, серед вимог нової програми EFF — ухвалення законопроєкту №15111-д щодо автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи. Йдеться про контроль за заробітками через онлайн-сервіси та маркетплейси. Очікується, що парламент може розглянути документ у другому читанні вже найближчими днями.

    Міністр фінансів Сергій Марченко раніше заявляв, що українська влада намагатиметься знайти компроміс із МВФ щодо найбільш чутливих податкових питань. За його словами, Київ “робитиме все можливе залежно від ситуації”.

    Окремим блоком переговорів стане державний бюджет та фінансування армії. Українська сторона планує обговорити із представниками МВФ можливі зміни до бюджету, включаючи збільшення виплат військовослужбовцям. За словами Марченка, саме в цьому питанні досягти компромісу з міжнародними партнерами буде простіше.

    Нова програма МВФ має для України критичне значення. Фактично вона є частиною ширшого міжнародного пакета підтримки української економіки в умовах війни. Загалом програма передбачає залучення для України 136,5 мільярда доларів міжнародної допомоги у базовому сценарії та понад 146 мільярдів доларів — у разі погіршення ситуації.

    Міжнародні фінансові партнери уважно стежать за виконанням Україною реформ, оскільки саме від цього залежить подальше надходження коштів не лише від МВФ, а й від Європейського Союзу, Світового банку та урядів західних країн.

    Економісти зазначають, що переговори з МВФ цього разу можуть бути особливо складними через величезний дефіцит бюджету, високі витрати на оборону та зростання соціального навантаження. Водночас без підтримки міжнародних партнерів Україна не зможе повною мірою фінансувати ключові бюджетні витрати під час війни.

    На цьому тлі місія МВФ до Києва фактично стає одним із головних економічних тестів для української влади у 2026 році.

  • В Україні з’явиться нове державне свято: День української музики відзначатимуть уже цієї осені

    В Україні з’явиться нове державне свято: День української музики відзначатимуть уже цієї осені

    Верховна Рада запровадила нове державне свято — День української музики. Вперше його відзначатимуть уже у вересні 2026 року.

    Відповідну постанову №15053 підтримали 292 народні депутати.

    Згідно з документом, День української музики щороку відзначатимуть у третю суботу вересня. Цьогоріч свято припадає на 26 вересня.

    Ініціатори постанови наголошують, що українська музика сьогодні відіграє значно більшу роль, ніж просто мистецтво. В умовах повномасштабної війни вона стала одним із символів культурного спротиву, національної єдності та самоідентифікації.

    Очікується, що запровадження окремого дня української музики допоможе популяризувати національний музичний продукт, підтримати українських виконавців та остаточно витіснити російський контент із культурного простору України.

    Автори ініціативи також наголошують, що українська музика стала важливим елементом культурної дипломатії, адже українські артисти дедалі частіше представляють країну на міжнародній арені та привертають увагу світу до війни й української культури.

    Дату для нового свята обрали не випадково. Вона пов’язана з легендарним фестивалем “Червона рута”, який відбувся у Чернівцях у 1989 році та став однією з ключових подій українського культурного відродження наприкінці радянської епохи.

    Саме під час закриття фестивалю 1989 року вперше публічно прозвучав тоді ще заборонений гімн “Ще не вмерла Україна”. Цей момент вважається символічним проривом української музики та культури з радянського підпілля.

    У Верховній Раді вважають, що нове свято допоможе зберегти пам’ять про фестиваль “Червона рута” та вшанувати внесок українських музикантів у розвиток національної культури.

    Після набуття постановою чинності уряд має розробити план заходів до Дня української музики. Очікується, що в різних містах України проходитимуть концерти, фестивалі, музичні марафони, тематичні події, а також спеціальні ефіри на телебаченні та радіо.

    Постанова набуває чинності з дня її ухвалення.

  • Мобілізація в Україні може змінитися вже найближчим часом: у Міноборони готують новий підхід

    Мобілізація в Україні може змінитися вже найближчим часом: у Міноборони готують новий підхід

    Мобілізація в Україні може зазнати суттєвих змін уже найближчим часом. У владі та парламенті дедалі частіше говорять про необхідність оновити підхід до призову, зменшити кількість конфліктних ситуацій і посилити цифрову складову процесу. Водночас наразі офіційно не оприлюднено повного пакета рішень, тому частина деталей залишається на рівні заяв і попередніх консультацій.

    Нову хвилю обговорень спричинила заява радника міністра оборони України Сергія Стерненка. Він повідомив, що в межах армійської реформи готуються «дуже серйозні зміни» у сфері мобілізації. За його словами, після впровадження нових рішень мобілізація «перестане бути схожою» на нинішню модель. Водночас Стерненко не розкрив повного змісту змін, пояснивши це тим, що передчасне оприлюднення деталей може завадити правильному запуску процесу.

    Окремо він зазначив, що Україна планує активніше залучати іноземців до військової служби. Це може стати одним із напрямів ширшої армійської реформи, яка, за повідомленнями українських медіа, має відбуватися у два етапи. Перший етап стосуватиметься внутрішніх змін у війську, а другий — мобілізаційної системи.

    За даними ТСН.ua з посиланням на джерела у Верховній Раді, одним із можливих напрямів змін може стати поглиблення цифрової складової мобілізації. Йдеться про активніше використання електронних реєстрів, у яких міститься інформація про військовозобов’язаних. Раніше в парламенті вже обговорювали, що в мобілізаційній роботі можуть допомогти ідентифікаційні коди та державні бази даних.

    Представник парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський у коментарях медіа раніше заявляв, що влада шукає спосіб змінити мобілізаційні процедури так, щоб мінімізувати конфлікти та водночас унеможливити ухилення від військового обов’язку. За його словами, серед завдань — зробити процес більш упорядкованим і менш конфліктним.

    Водночас, за інформацією парламентарів, зміни не обов’язково означатимуть повну відмову від нинішніх методів оповіщення у громадських місцях. Частина джерел вказує, що цей елемент, імовірно, не буде головним предметом майбутнього перегляду. Остаточні рішення залежатимуть від того, у якому форматі Міноборони представить свої пропозиції — як законодавчі зміни для голосування у Верховній Раді або як зміни до урядових постанов.

    Важливо, що станом на зараз не йдеться про вже ухвалені нові правила. Україна продовжує жити в умовах воєнного стану та загальної мобілізації, які були продовжені до 2 серпня 2026 року. Про це повідомляла Верховна Рада після ухвалення відповідних законів.

    Паралельно Міноборони вже розвиває цифрові сервіси у сфері військового обліку. Зокрема, у 2026 році триває курс на спрощення процедур через застосунок «Резерв+». Міноборони раніше пояснювало, що більшість відстрочок можна оформлювати онлайн, а частина з них продовжується автоматично, якщо підстави не змінилися або можуть бути підтверджені через державні реєстри.

    Ключовим елементом цифровізації залишається електронний реєстр «Оберіг». На офіційному ресурсі української армії пояснюється, що він збирає, зберігає та обробляє дані призовників, військовозобов’язаних і резервістів для військового обліку. Саме такі реєстри можуть стати основою для більш системного підходу до мобілізації.

    У Верховній Раді також лунають заяви, що нового різкого посилення мобілізації парламент може не підтримати. Народний депутат Максим Бужанський у коментарі ТСН.ua заявив, що, на його думку, Рада не голосуватиме за додаткове посилення, оскільки чинний закон уже є достатньо жорстким. За його словами, проблема полягає не стільки у відсутності норм, скільки в їхньому виконанні.

    Таким чином, майбутні зміни можуть бути спрямовані не на формальне «закручування гайок», а на перебудову самого механізму мобілізації. Імовірно, влада намагатиметься поєднати кілька напрямів: цифровий облік, автоматизовану перевірку даних, зменшення конфліктів між громадянами та представниками ТЦК, а також розширення можливостей для залучення добровольців, зокрема іноземців.

    Поки що головне питання — коли саме Міноборони представить повний пакет рішень і які з них потребуватимуть голосування парламенту. До офіційної презентації говорити про конкретні нові правила передчасно. Але вже очевидно, що тема мобілізації знову стає однією з центральних у державній політиці, адже від її ефективності залежить не лише поповнення війська, а й рівень суспільної довіри до державних інституцій під час війни.

  • Рада провалила голосування за ПДВ на посилки до 150 євро

    Рада провалила голосування за ПДВ на посилки до 150 євро

    Верховна Рада України не змогла ухвалити зміни до законодавства, які передбачали запровадження податку на додану вартість для міжнародних посилок вартістю до 150 євро, фактично проваливши голосування за правки до законопроєкту №12360, що стосується внесення змін до Митного кодексу України та реформування правил оподаткування імпортних відправлень.

    Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк, зазначивши, що парламенту не вистачило голосів навіть для процедурного рішення щодо повторного другого читання законопроєкту. За його словами, саме це рішення мало відкрити можливість повернутися до ключових правок, які передбачали скасування чинної пільги на безподаткове ввезення товарів із-за кордону в межах ліміту до 150 євро.

    У підсумку для ухвалення рішення необхідно було щонайменше 226 голосів народних депутатів, однак підтримку надали лише 222 парламентарі. Через це законопроєкт не був направлений на повторний розгляд у другому читанні, а всі пов’язані з ним правки, зокрема щодо оподаткування міжнародних посилок, не отримали подальшого просування. Фактично це означає, що ініціатива була заблокована на цьому етапі законодавчого процесу.

    Ярослав Железняк у своїх коментарях зазначив, що провал голосування став наслідком відсутності достатньої політичної підтримки як для базової редакції документа, так і для альтернативних підходів до внесення змін. Він також наголосив, що після такої невдачі уряд змушений буде готувати новий законопроєкт, оскільки чинна редакція не отримала навіть мінімальної підтримки для подальшого просування в парламенті.

    Законопроєкт №12360 розглядався як один із ключових елементів оновлення митної та податкової політики України, спрямованої на гармонізацію з європейськими стандартами. Одним із його центральних положень було скасування чинного порогу, який дозволяє громадянам отримувати міжнародні посилки вартістю до 150 євро без сплати ПДВ. Запровадження такого податку розглядалося як крок до розширення податкової бази та збільшення бюджетних надходжень, зокрема в умовах воєнного стану та зростання потреб державного бюджету.

    Водночас це питання викликає значний суспільний резонанс, оскільки безмитний поріг тривалий час використовувався для онлайн-замовлень товарів з-за кордону, і його скасування могло б призвести до подорожчання частини імпортних покупок для громадян. Саме через це ініціатива неодноразово ставала предметом політичних дискусій і не отримувала стабільної підтримки серед депутатського корпусу.

    Окремо зазначається, що цей законопроєкт розглядався як один із структурних “маяків” у співпраці України з міжнародними фінансовими партнерами, зокрема Міжнародним валютним фондом та Європейським Союзом. Виконання таких зобов’язань є важливою умовою для продовження фінансової підтримки, однак у випадку з податком на посилки парламент не зміг досягти необхідного політичного консенсусу.

    Раніше профільний комітет Верховної Ради підтримав альтернативні пропозиції щодо скасування пільги на міжнародні посилки, однак вони також не знайшли достатньої підтримки в сесійній залі. Міністр фінансів Сергій Марченко неодноразово наголошував, що запровадження оподаткування імпортних відправлень є необхідним кроком у межах бюджетної політики та міжнародних домовленостей, хоча визнавав ризики політичної та суспільної чутливості цього питання.

    Таким чином, після проваленого голосування Україна залишається без змін у системі оподаткування міжнародних посилок, а уряд і парламент фактично повертаються до етапу розробки нового законодавчого підходу, який має врахувати як вимоги міжнародних партнерів, так і внутрішні економічні та соціальні фактори.

  • У Держдумі заявили, що Рада та ОП не є “центрами рішень”

    У Держдумі заявили, що Рада та ОП не є “центрами рішень”

    У Державній думі Російської Федерації заявили, що будівлі Верховної Ради України та Офіс Президента України нібито не є “центрами ухвалення рішень”, по яких Росія планує завдавати ударів. Таку заяву зробив голова комітету Держдуми РФ з оборони Андрій Картаполов на тлі чергових погроз Москви щодо можливих масштабних атак по Україні та заяв російського МЗС про “системні удари” у відповідь на дії Києва.

    В інтерв’ю російській “Парламентській газеті” Картаполов фактично спробував пояснити, що саме російська влада вкладає у поняття “центри ухвалення рішень”, яким Кремль регулярно погрожує від початку повномасштабної війни. За словами російського депутата, Верховна Рада України не є стратегічним військовим об’єктом, оскільки народні депутати “не контролюють війська” і “не визначають, куди та коли завдавати ударів”.

    Подібну тезу він озвучив і щодо Офісу президента України. Картаполов заявив, що президент Володимир Зеленський нібито “не з’являється” у будівлі ОП та “сидить у бункері”. За його словами, в офісі президента “два охоронці та п’ять прибиральниць”, тому, як він висловився, “немає сенсу витрачати дорогі боєприпаси на порожнє місце”.

    Такі заяви пролунали на тлі постійних російських інформаційних кампаній, спрямованих на демонстрацію готовності Кремля до ескалації війни та психологічного тиску на українське суспільство. Російські посадовці та пропагандисти вже неодноразово використовували риторику про удари по “центрах ухвалення рішень”, однак у більшості випадків під російські атаки потрапляли житлові будинки, торговельні центри, енергетичні об’єкти та інша цивільна інфраструктура.

    Сам Картаполов заявив, що під “центрами ухвалення рішень” Росія має на увазі захищені підземні командні пункти та штаби Збройні сили України, а також окремі структури державного управління. За його словами, йдеться про укріплені об’єкти, які нібито розташовані не в центрі Київ, а в прихованих та спеціально захищених місцях.

    Російський депутат наголосив, що завданням армії РФ є виявлення таких пунктів управління та їхнє знищення за допомогою високоточного озброєння. Він також дав зрозуміти, що Росія не планує відмовлятися від масованих ударів по Україні. За словами Картаполова, атаки триватимуть доти, доки Москва не побачить зміни позиції українського керівництва та готовності Києва “беззастережно прийняти умови” Кремля.

    На запитання журналістів про те, чи може сам Зеленський бути потенційною ціллю для ліквідації, Картаполов відповів, що таке рішення “може визначити лише одна людина” — верховний головнокомандувач РФ Володимир Путін. Ця заява стала ще одним натяком на можливість подальшої ескалації риторики Кремля щодо українського політичного керівництва.

    Водночас в Україні та серед західних партнерів неодноразово наголошували, що заяви Росії про удари по “центрах ухвалення рішень” на практиці часто завершуються атаками по цивільних об’єктах. Під час масованих обстрілів російські ракети та дрони регулярно влучають у житлові квартали, торговельні центри, лікарні, школи та об’єкти енергетичної інфраструктури.

    Особливо активно подібна риторика почала звучати після українських атак по військових об’єктах у Росії та на окупованих територіях. Кремль дедалі частіше використовує погрози “відповіддю” та “ударами по центрах ухвалення рішень” як елемент тиску та демонстрації готовності до нових етапів ескалації війни.

    Паралельно міжнародні ЗМІ та західні розвідки повідомляють про суттєве посилення заходів безпеки навколо самого Путіна. За даними європейських спецслужб, російський президент останнім часом проводить дедалі більше часу у спеціально обладнаних підземних бункерах, звідки координує військові та державні процеси.

    Причиною такого посилення безпеки, за інформацією медіа, стали побоювання Кремля щодо можливих замахів, внутрішньої дестабілізації та ризиків державного перевороту на тлі затяжної війни, економічних проблем і посилення напруги всередині російських еліт. Після заколоту ПВК Вагнер та конфліктів усередині російського військово-політичного керівництва питання особистої безпеки Путіна, за даними західних джерел, стало одним із ключових пріоритетів Кремля.

    На цьому тлі нові заяви російських чиновників щодо можливих ударів по Україні лише підсилюють напруження навколо безпекової ситуації та ризиків подальшої ескалації війни.

  • Нардеп Гетманцев провів відпустку на Лазурному узбережжі, – журналіст Бойко

    Нардеп Гетманцев провів відпустку на Лазурному узбережжі, – журналіст Бойко

    Як повідомляє журналіст Володимир Бойко, голова податкового Комітету Ради Данило Гетманцев з 23 квітня по 5 травня 2026 року перебував у відпустці у Франції неподалік Монако.

    “Гетманцев під час воєнного стану їздив у відпустку на Лазурне узбережжя, а Апарат ВРУ  приховує, чи звертався нардеп по дозвіл на виїзд за кордон” зазначає журналіст Володимир Бойко та публікує фото відповіді на його офіційний запит.

    ФОТО:  Апарат ВРУ не відповів на журналістський запит про відпочинок Гетманцева у Франції

    Також, за інформацією Володимира Бойко, приховує свою відпустку на Лазурці  з 23 квітня по 5 травня 2026 року і сам голова податкового Комітету Ради Данило Гетманцев.  Зокрема, на офіційний запит журналіста Гетманцев уникнув прямої відповіді.

    ФОТО: Нардеп Гетманцев ухиляється від відповіді журналістам про свій відпочинок у Франції

    За інформацією журналіста, нардеп Гетманцев  звертався по дозвіл до Апарату Ради та отримав його і виїхав до Франції.

    Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що родина голови парламентського комітету з податків і фінансів Данила Гетманцева мешкає за кордоном і володіє нерухомістю через офшорні схеми з російськими зв’язками.

    Згідно з офіційними документами, дружина та сини Гетманцева живуть у Франції. Їхнім домом є квартира площею 142,6 квадратного метра, зареєстрована на компанію Les Hauts D’Esmeralda. Цю фірму створено у листопаді 2012 року у Верхній Савої — елітному регіоні Франції, популярному серед заможних іноземців.

    Бенефіціаром компанії є мати нардепа — Олена Гетманцева. Співзасновником виступає Філіп Мейєр, громадянин Швейцарії з Женеви. Втім, на цьому коло зв’язків не закінчується. Мейєр також є партнером у ще одній французькій компанії — Les Hauts De Bristol, яка пов’язана із громадянами росії Мариною Крінічанською та Даніілом Крінічанським, зареєстрованими в москві.

    Окрім цього, зафіксовано, що теща Гетманцева, Олена Буковньова, нині проживає в російському місті Петропавловськ-Камчатський разом із чоловіком — Олександром Буковньовим.

    У декларації депутата також вказано фінансовий зв’язок із підсанкційною особою. Родина Гетманцева надала позику у 50 тисяч доларів США громадянину Лівану Родріго Мерхежу. Цей чоловік перебуває під санкціями США через звинувачення у торгівлі зброєю.

  • Марченко: податок на посилки доведеться ухвалити — це умова МВФ і ЄС

    Марченко: податок на посилки доведеться ухвалити — це умова МВФ і ЄС

    Україна змушена буде ухвалити законопроєкт про оподаткування міжнародних посилок, оскільки його прийняття є частиною зобов’язань перед міжнародними партнерами та умовою подальшого фінансування. Про це заявив міністр фінансів України Сергій Марченко під час обговорення змін до податкового законодавства.

    За словами очільника Мінфіну, питання запровадження податку на товари, що надходять із-за кордону через поштові сервіси, не є предметом політичного вибору України, а випливає з міжнародних домовленостей.

    «Є зовнішній тиск з цього питання, є зовнішній запит. У нас немає можливості зняти це питання або якимось чином передомовитися», — наголосив Марченко.

    Він підкреслив, що ухвалення відповідного законопроєкту є фактично неминучим кроком у межах чинних фінансових домовленостей із міжнародними партнерами.

    «Іншого виходу немає. Зовнішній тиск, думаю, доведеться збалансувати внутрішнім тиском», — додав міністр.

    Йдеться про законодавчу ініціативу, яка передбачає зміну правил оподаткування товарів, що надходять в Україну в міжнародних поштових і кур’єрських відправленнях. Зокрема, мова йде про можливе запровадження податку на додану вартість або інших фіскальних механізмів для посилок із-за кордону.

    Урядові джерела зазначають, що ця ініціатива є частиною ширшого пакета податкових реформ, які Україна має виконати в межах співпраці з Міжнародний валютний фонд. У МВФ такі кроки розглядаються як структурні маяки — індикатори реформ, від виконання яких залежить подальше фінансування програм макрофінансової стабільності.

    Окремо питання податку на посилки розглядається і в контексті співпраці з Європейський Союз. За даними з урядових обговорень, виконання цієї норми може стати умовою для отримання частини фінансової допомоги ЄС, зокрема траншів у межах багаторічних програм підтримки України.

    Зокрема, мова йде про можливу прив’язку до фінансування обсягом близько 8,4 млрд євро, частина якого може бути надана за умови ухвалення податкових змін. У європейських інституціях також розглядається варіант ширшої прив’язки фіскальних реформ до більшого кредитного пакета, обсяг якого оцінюється приблизно у 90 млрд євро.

    Таким чином, податкові зміни щодо міжнародних посилок можуть стати одним із елементів загальної фінансової архітектури підтримки України з боку Заходу.

    Водночас це питання вже викликає активне обговорення всередині країни, оскільки воно безпосередньо стосується мільйонів громадян, які регулярно користуються закордонними онлайн-магазинами та маркетплейсами. Очікується, що ухвалення законопроєкту може вплинути на вартість імпортних товарів масового споживання та змінити структуру онлайн-торгівлі в Україні.

    У парламенті тим часом тривають консультації щодо тексту документа. Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев заявив, що голосування за законопроєкт може відбутися вже найближчим часом. За його словами, частина депутатів, які раніше виступали проти ініціативи, вже змінили свою позицію.

    За словами урядовців, ухвалення цього закону є важливим елементом для забезпечення стабільного фінансування державного бюджету та продовження співпраці з міжнародними кредиторами в умовах воєнного стану та значного бюджетного дефіциту.

    Фактично, питання оподаткування посилок поступово переходить із рівня політичної дискусії до фінального етапу ухвалення рішення, яке напряму пов’язане з виконанням міжнародних зобов’язань України.

  • Зеленський провів зустріч із представниками монобільшості: говорили про ЄС і безпеку країни

    Зеленський провів зустріч із представниками монобільшості: говорили про ЄС і безпеку країни

    Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із представниками парламентської фракції «Слуга народу» та керівником Офісу президента Кирилом Будановим. Під час переговорів сторони обговорили ключові питання, які найближчим часом розглядатимуться у Верховній Раді.

    Про це глава держави повідомив у Telegram, а деталі зустрічі також озвучив очільник фракції «Слуга народу» Давид Арахамія.

    За словами Зеленського, головними темами стали стійкість держави в умовах війни та подальший рух України до членства в Європейському Союзі.

    «Обговорили ключові питання, які зараз є на порядку денному в парламенті. Те, що потрібно для стійкості нашої держави й для руху України у Євросоюз», — зазначив президент.

    Давид Арахамія повідомив, що вже наступного тижня консультації продовжаться у ширшому форматі. Також найближчим часом має відбутися окреме засідання фракції за участю Володимира Зеленського.

    Зустріч відбулася на тлі загострення безпекової ситуації та активізації російських інформаційних і військових загроз. Раніше цього ж дня Зеленський заявив, що Росія розглядає одразу п’ять сценаріїв розширення війни на Чернігівсько-Київському напрямку.

    Президент повідомив, що українська влада вже готує відповіді на кожен із можливих варіантів розвитку подій, а також посилює військову присутність на півночі країни через ризик нових наступальних дій з боку РФ.

    Окремо Зеленський наголосив, що Кремль продовжує намагатися втягнути Білорусь у війну проти України. За його словами, українська розвідка фіксує відповідні переговори між Володимиром Путіним та Олександром Лукашенком.

    На цьому тлі Служба зовнішньої розвідки України попередила про підготовку Росією масштабної кампанії дезінформації, спрямованої на внутрішню дестабілізацію України та підрив підтримки Києва з боку західних партнерів.

    У розвідці вважають, що Кремль активізує інформаційні операції через невдачі на фронті та погіршення внутрішньої ситуації в самій Росії.

    Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський раніше також заявляв, що російська армія вже п’ятий місяць поспіль втрачає більше особового складу, ніж здатна мобілізувати. За його словами, суттєву роль у цьому відіграють українські Сили безпілотних систем.

    Тим часом Інститут вивчення війни повідомив, що наразі немає ознак готовності Кремля до завершення війни, попри численні публічні заяви російського керівництва про нібито бажання переговорів.

    Паралельно з внутрішньополітичними консультаціями в Україні тривають і дипломатичні процеси навколо євроінтеграції держави. Одним із ключових викликів залишається необхідність ухвалення низки законодавчих рішень, необхідних для відкриття переговорних кластерів із Європейським Союзом.

    Саме тому, як зазначають джерела у парламенті, найближчі тижні можуть стати визначальними для ухвалення рішень щодо реформ, антикорупційної політики, судової системи та оборонного сектору.

    На цьому тлі українська влада також готується до можливого посилення військового тиску з боку Росії влітку 2026 року. За оцінками аналітиків, Кремль може спробувати поєднати військову ескалацію з масштабними інформаційними атаками та спробами дестабілізації політичної ситуації всередині України.

  • Роботів для фронту хочуть звільнити від ПДВ: у Раді готують податковий прорив для української оборонки

    Роботів для фронту хочуть звільнити від ПДВ: у Раді готують податковий прорив для української оборонки

    У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який може суттєво змінити ситуацію із забезпеченням української армії наземними роботизованими комплексами. Документ передбачає звільнення від податку на додану вартість операцій із постачання наземних безпілотних систем для потреб оборони. Ініціатори законопроєкту заявляють: через втрату податкових пільг на початку 2026 року виробники НРК опинилися у критичній ситуації, а частина контрактів для фронту фактично була заблокована.

    Про реєстрацію законопроєкту повідомили голова парламентського комітету з питань фінансів Данило Гетманцев та заступниця голови Громадської антикорупційної ради при Міноборони Тетяна Ніколаєнко.

    Йдеться про законопроєкт №15259 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій із постачання наземних роботизованих комплексів», зареєстрований у Верховній Раді 19 травня 2026 року.

    За словами Тетяни Ніколаєнко, проблема виникла після того, як виробники наземних роботизованих комплексів фактично втратили право на податкові пільги, які раніше діяли через норми щодо електромобілів. У результаті оборонні підприємства зіткнулися з різким подорожчанням продукції, а вже підписані контракти почали «зависати».

    «Військові опинилися без потрібної техніки і збирали зі спалених ворогом решток нові НРК», — зазначила Ніколаєнко.

    Новий законопроєкт має повернути пільговий режим для наземних роботизованих систем, які використовують Сили оборони України. Згідно з текстом документа, від ПДВ пропонують звільнити операції з постачання наземних безпілотних систем, що класифікуються у товарних групах 84, 85, 87, 90 та 93 згідно з УКТ ЗЕД.

    Водночас пільга не буде автоматично поширюватися на всі товари цих категорій. Законопроєкт передбачає чіткі умови застосування звільнення від ПДВ. По-перше, постачання має здійснюватися в межах державних оборонних контрактів. По-друге, кінцевими отримувачами техніки повинні бути Збройні сили України, Міністерство оборони, інші військові формування, правоохоронні органи або підприємства, які виконують державні оборонні замовлення.

    Фактично йдеться про спробу держави оперативно підтримати один із найбільш перспективних напрямків української оборонної індустрії. Наземні роботизовані комплекси останнім часом дедалі активніше використовуються на фронті для евакуації поранених, логістики, розмінування, доставки боєкомплекту та штурмових операцій.

    Після масштабного розвитку безпілотної авіації саме НРК стали новим пріоритетом для українського військово-промислового комплексу. За даними Міноборони, у 2025–2026 роках десятки українських компаній почали виробляти власні наземні платформи різного типу — від компактних логістичних роботів до ударних комплексів із кулеметним або гранатометним озброєнням.

    Однак галузь зіткнулася з низкою проблем. Однією з ключових стала саме податкова невизначеність. Представники оборонної індустрії неодноразово заявляли, що після втрати ПДВ-пільг вартість окремих роботизованих систем зросла настільки, що деякі закупівлі стали економічно невигідними для держави.

    У Раді зброярів раніше наголошували: без оперативного втручання парламенту Україна ризикувала втратити частину виробничих потужностей у сфері наземної робототехніки. Саме тому виробники наполягали на окремому законодавчому врегулюванні питання.

    Данило Гетманцев підтвердив, що законопроєкт уже зареєстровано у парламенті, а його ухвалення дозволить усунути правову прогалину, через яку оборонні підприємства втратили пільговий режим.

    На тлі війни та постійного дефіциту ресурсів розвиток роботизованих систем для фронту стає одним із ключових елементів сучасної оборонної стратегії України. Українські військові дедалі частіше використовують роботизовані платформи для виконання завдань у найнебезпечніших зонах, де ризик для особового складу є надто високим.

    Експерти оборонної галузі зазначають, що розвиток НРК дозволяє частково компенсувати нестачу людей на фронті та мінімізувати втрати серед військовослужбовців. Крім того, Україна поступово перетворюється на один із головних світових майданчиків для випробування та розвитку військової робототехніки в реальних бойових умовах.

    Поки що законопроєкт лише зареєстрований і має пройти профільний комітет та голосування у сесійній залі. Водночас автори ініціативи сподіваються, що парламент підтримає документ максимально швидко, оскільки питання напряму пов’язане із забезпеченням фронту технікою.

    Нагадаємо, 14 травня Верховна Рада також підтримала у першому читанні законопроєкт про цільове використання військового збору. Документ передбачає спрямування цих коштів виключно на грошове забезпечення військовослужбовців ЗСУ.

  • Андрій Єрмак готує злив компроментуючих матеріалів щодо Буданова в іноземних ЗМІ. Джерела

    Андрій Єрмак готує злив компроментуючих матеріалів щодо Буданова в іноземних ЗМІ. Джерела

    За інформацією наших джерел, у разі загострення конфлікту між Андрієм Єрмаком та Кирилом Будановим, Єрмак може передати іноземним ЗМІ ряд документів компроментуючого характеру відносно чинного глави ОП.

    “Андрій Єрмак не полишає надії скинути нового главу Офісу після ряду провалів у питаннях внутрішньої та зовнішньої політики.  

    Зокрема, мова йде про неспроможність Буданова забезпечити стабільні голосування нардепами ключових законопроектів та провал переговорів з американцями.

    Також зберігаються напружені відносини з країнами Балтії, і поїздка Буданова до Литви не сприяла їхньому покращенню” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше  відомий політолог Володимир Фесенко в інтерв’ю Radio NV заявив, що Кирила Буданова хочуть прибрати з Банкової.