Gorchitsa.info

Позначка: верховна Рада

  • На черговій зустрічі Президента з фракцією Слуги Народу підніматимуть питання “мирного договору” та підготовки до виборів

    На черговій зустрічі Президента з фракцією Слуги Народу підніматимуть питання “мирного договору” та підготовки до виборів

    Як повідомляють наші джерела, на запланованій зустрічі Володимира Зеленського з фракцією Слуги Народу будуть обговорюватись притання прийняття через ВР “мирного договору з РФ на рівні закону” та підготовку регіональних штабів до майбутніх виборів.

    За інформацією джерела, перед зустріччю, явка на яку обовязова, нардепів проінструктували про необхідність “здачі телефонів при вході” та забороні розголошення жодної інформації щодо тематики зустрічі, крім тієї, що буде роздана в меседж-боксах.

    В контексті інформації наданої нашим джерелом, варто згадати нещодавню  заяву  Міністра закордонних справ Туреччини Хакана Фідана в ефірі телеканалу TRT Haber.

    Зокрема, Хакан Фідан заявив, що у врегулюванні війни Росії проти України може відбутися прорив вже за кілька місяців.

    На його думку, попри поточну ескалацію на фронті, контури потенційної угоди стають чіткішими після зустрічі Володимира Путіна з Дональдом Трампом.

    При цьому Хакан Фідан розцінює поточне посилення бойових дій не як ознаку провалу дипломатії, а як класичну військову стратегію обох сторін перед можливими переговорами.

    Більше інсайдів в режимі реального часу читайте на нашому Telegram-каналі Ненька інфо | Новини | Україна

  • Україна переходить на зимовий час: коли переводити годинники у жовтні 2025 року

    Україна переходить на зимовий час: коли переводити годинники у жовтні 2025 року

    У жовтні 2025 року українці традиційно перейдуть на зимовий час. Попри неодноразові спроби скасувати сезонне переведення годинників, відповідний закон досі не набув чинності, тож правила залишаються незмінними.

    Переведення стрілок відбудеться у ніч із 25 на 26 жовтня. О 04:00 за київським часом українці повернуть годинники на одну годину назад — до 03:00. Це означає, що ніч стане на годину довшою, однак світловий день узимку скоротиться. Така зміна часу дозволяє раніше починати робочий день і заощаджувати електроенергію у ранкові години.

    Варто нагадати, що літній час (EEST, UTC+3) в Україні починається в останню неділю березня. У 2025 році цей перехід відбувся 30 березня, а наступного року він запланований на 29 березня 2026-го.

    Питання скасування сезонних змін часу в Україні піднімають не вперше. Ще у 2020 році у Верховній Раді розробили законопроєкт №4201 про відмову від переведення годинників. У 2024 році документ навіть ухвалили у другому читанні, але він досі не підписаний президентом. Поки цього не станеться, українці продовжуватимуть жити за старим графіком.

    Медики наголошують, що зміна часу впливає на біоритми людини. Через це у багатьох виникають труднощі з адаптацією, погіршується сон, з’являється втома й дратівливість. За даними ВООЗ, після переведення годинників збільшується кількість випадків тривожних і депресивних станів.

    Щоб легше пережити зміну часу, лікарі радять кілька простих кроків: лягати та прокидатися у стабільний час, провітрювати спальню, уникати алкоголю, важкої їжі та гаджетів перед сном. Також допоможе вечірня прогулянка або легка розтяжка.

    Отже, у ніч із 25 на 26 жовтня українці переведуть годинники на годину назад. Поки держава не ухвалила остаточного рішення щодо відміни цієї практики, варто заздалегідь підготувати свій організм до переходу на зимовий режим.

  • У Верховній Раді пропонують нові правила для медіа: журналісти б’ють на сполох

    У Верховній Раді пропонують нові правила для медіа: журналісти б’ють на сполох

    У парламенті зареєстровано законопроєкт №14057, який пропонує внести зміни до Цивільного кодексу України. Ініціаторами документа стала група депутатів на чолі зі спікером парламенту Русланом Стефанчуком.

    Законопроєкт передбачає посилення відповідальності за поширення «недостовірної інформації» та встановлює новий порядок її спростування. Експерти та представники медіа наголошують, що у разі ухвалення документ може серйозно обмежити свободу слова.

    Однією з ключових норм є автоматичне визнання інформації недостовірною, якщо вона не підтверджена обвинувальним вироком суду. Це фактично унеможливить журналістські розслідування щодо корупційних чи кримінальних схем, адже судові процеси в Україні часто тривають роками.

    У проєкті також закріплюється «право на забуття». Це означає, що будь-яка особа може вимагати видалення інформації, навіть правдивої, якщо вона «втратила актуальність» або «суспільний інтерес». Водночас у тексті законопроєкту відсутні чіткі критерії для визначення цих понять, що може створити широке поле для зловживань.

    Окремий розділ стосується компенсацій за моральну шкоду. Ініціатива дозволяє подавати позови навіть через оціночні судження чи «неприємний тон» публікацій, що, на думку юристів, здатне суттєво збільшити тиск на медіа.

    Таким чином, ухвалення законопроєкту №14057 може змінити правила роботи журналістів в Україні та суттєво обмежити свободу слова, викликавши занепокоєння як у медіа-спільноті, так і серед правозахисників.

  • Нардеп Чорний припустив появу нового парламенту вже наступного року

    Нардеп Чорний припустив появу нового парламенту вже наступного року

    Народний депутат Дмитро Чорний повідомив, що нинішня каденція Верховної Ради добігає кінця, і вже наступного року в Україні може з’явитися новий склад парламенту. Про це він написав на своїй сторінці у Facebook.

    «Відчуваю, що ця каденція Ради добігає завершення, і ми працюємо якщо не останню, то точно передостанню сесію. Уже наступного року країна, ймовірно, матиме новий парламент. Це тісно пов’язано із питанням завершення війни», — зазначив Чорний.

    Він наголосив, що колеги-депутати мають утриматися від політичних суперечок і зосередитися на ухваленні рішень, які справді важливі для держави.
    «Час, що залишився, має бути використаний якісно та продуктивно. Це наш останній шанс діяти заради безпеки та майбутнього країни», — підкреслив нардеп.

    Наразі в Україні вибори не проводяться через дію воєнного стану, запровадженого після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Конституція забороняє проведення виборів у цей період, тому точні строки та формат наступних виборів залишаються невизначеними й безпосередньо залежать від розвитку безпекової ситуації.

  • Єдина інформаційна система соціальної сфери: що знатиме держава про українців

    Єдина інформаційна система соціальної сфери: що знатиме держава про українців

    18 вересня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №11377 про створення Єдиної інформаційної системи соціальної сфери. Документ передбачає масштабне збирання та об’єднання даних про громадян з десятків державних реєстрів.

    У системі формуватиметься повна картина про людину: від її статусу у військовому обліку та перетину кордону — до майна, транспорту, податків і навіть наявних виконавчих проваджень. Перелік реєстрів не є вичерпним і може розширюватися рішенням уряду.

    Серед основних джерел даних:

    • реєстр військовозобов’язаних «Оберіг»;

    • електронна система охорони здоров’я (ЕСОЗ);

    • демографічний реєстр;

    • реєстр транспортних засобів;

    • податковий реєстр;

    • земельний кадастр;

    • реєстр нерухомості;

    • автоматизована система виконавчого провадження;

    • судова інформаційна система.

    Органи влади зобов’язані надавати дані в систему. Неподання або затримка інформації тягне за собою відповідальність посадовців. Для роботи системи можна буде використовувати центри обробки даних, розташовані за межами України, але лише за погодженням із СБУ.

    Витрати на створення та модернізацію системи покриватимуться як із держбюджету, так і за рахунок міжнародних фінансових організацій, інвесторів та донорів. При Мінсоцполітики створять спеціальний моніторинговий орган, куди увійдуть правозахисники, фахівці з кібербезпеки та соціальної політики. Він матиме доступ до неперсоніфікованих даних про роботу системи та зможе залучати незалежних експертів.

    Закон дозволяє державі самостійно оновлювати інформацію про громадян, у тому числі вносити відомості з інших баз без особистої участі людини. На основі даних системи формуватимуться аналітичні матеріали та статистика.

    Таким чином, ухвалений закон фактично створює єдиний цифровий реєстр, що міститиме всі основні дані про українців.

  • В Україні обмежать право студентів на відстрочку від мобілізації

    В Україні обмежать право студентів на відстрочку від мобілізації

    В Україні готують нові правила мобілізації, які можуть суттєво обмежити право студентів на відстрочку від служби. Відповідний законопроєкт уже отримав підтримку профільного комітету Верховної Ради.

    Наразі відстрочку мають громадяни з інвалідністю та ті, хто визнані непридатними за станом здоров’я; багатодітні та одинокі батьки, опікуни; особи, чиї близькі загинули на фронті або повернулися з полону; студенти денної й дуальної форми навчання, аспіранти, інтерни, а також викладачі, науковці та працівники критичних підприємств.

    Проте нові правила значно звузять ці можливості. Для учнів профтехів відстрочка діятиме лише у випадку, якщо навчання вони почали вперше і до 25 років. Для студентів вишів головним критерієм стане завершення навчання у визначені законом строки. Академвідпустка, переривання навчання чи довгі перездачі більше не враховуватимуться. Якщо студент не встиг у встановлені терміни — він автоматично втрачатиме право на відстрочку.

    Для аспірантів, докторантів та інтернів вікових обмежень не передбачено, але вимагатимуть послідовність здобуття освіти без штучного розтягування строків.

    Відстрочку, як і раніше, потрібно буде оформлювати через територіальні центри комплектування, подаючи заяву та довідку з навчального закладу. Комісія має ухвалити рішення протягом семи днів, а у випадку відмови громадяни можуть оскаржити його в суді.

    Юристи наголошують, що ці зміни особливо вдарять по студентах, які раніше користувалися академвідпустками чи змінювали спеціальність, фактично затягуючи терміни навчання.

  • Суддя Лазюк може уникнути 7 років в’язниці через мобілізацію

    Суддя Лазюк може уникнути 7 років в’язниці через мобілізацію

    Суддя Дзержинського райсуду Харкова Сергій Лазюк, якого у 2022 році Вищий антикорупційний суд визнав винним у корупції та засудив до семи років ув’язнення з конфіскацією майна, може уникнути покарання. Причина — прогалина у законодавстві, яка дозволила йому фактично «заморозити» власну справу.

    У 2023 році під час розгляду апеляції Лазюк мобілізувався. Це автоматично призупинило судовий процес, і з того часу він не просувається. Тим часом строки давності завершуються: за першим епізодом — уже за півтора місяці, за другим — у січні 2026 року. Якщо апеляцію не відновлять найближчим часом, вирок ВАКС залишиться на папері.

    Як зазначають у Центрі протидії корупції та «Автомайдані», справа Лазюка стала показовою. Коли Верховна Рада ухвалювала закон про мобілізацію засуджених, із переліку тих, хто не міг скористатися цією нормою, випали судді, прокурори, слідчі та посадовці Офісу президента. Таким чином, Лазюк отримав можливість уникнути реального покарання, прикриваючись мобілізацією.

    Правозахисники наголошують: це створює небезпечний прецедент. Якщо судді та високопосадовці зможуть безкінечно відкладати вироки завдяки формальним шпаринам у законі, довіра суспільства до антикорупційної системи буде остаточно підірвана.

    У парламенті зареєстрований законопроєкт №10100, який мав би врегулювати подібні випадки та встановити чіткі строки розгляду справ навіть у разі мобілізації. Однак поки що депутати не поспішають його ухвалювати.

    Справу Лазюка експерти називають «лакмусовим папірцем» для влади: від того, чи знайдеться політична воля закрити прогалини й не дозволити спустити справу на гальмах, залежить не лише доля конкретного судді, а й довіра до всього антикорупційного правосуддя в Україні.

  • НАБУ розкрило план незаконної забудови держземлі біля Верховної Ради

    НАБУ розкрило план незаконної забудови держземлі біля Верховної Ради

    САП скерувала до суду обвинувальний акт стосовно колишнього керівника Управління справами Апарату Верховної Ради України. Його підозрюють в участі у масштабній земельній схемі, пов’язаній із майном державного підприємства «Державний будівельний комбінат».

    За даними слідства, у 2020 році народний депутат спільно з посадовцями Держбудкомбінату та керівництва Апарату ВРУ організував фіктивний аукціон. Його метою було передати під забудову ділянку державного підприємства вартістю понад 525 млн грн.

    Перемогу в торгах отримала компанія, афілійована з нардепом. У підписаному інвестиційному договорі частку державного підприємства штучно занижено до 300 млн грн, що фактично позбавляло його права на справедливу частку у майбутньому проєкті.

    За планом організаторів, виробничі об’єкти мали бути знесені, а на території — збудовано житловий комплекс.

    У березні 2023 року схему викрили детективи НАБУ та прокурори САП. Колишній керівник Управління справами Апарату ВРУ, один із ключових учасників оборудки, переховується від слідства. Тому провадження щодо нього здійснювали заочно.

    У листопаді 2024 року до суду вже скерували обвинувальні акти стосовно чинного народного депутата та ще одного учасника схеми. Один із них визнав вину та уклав угоду зі слідством.

    Справу екскерівника Апарату ВРУ тепер розгляне суд. У разі доведення вини йому загрожує багаторічне ув’язнення та конфіскація майна.

  • Хто регулюватиме крипторинок України: Рада підтримала законопроект

    Хто регулюватиме крипторинок України: Рада підтримала законопроект

    В Україні може з’явитися легальний ринок віртуальних активів. Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроект №10225-д, який передбачає легалізацію крипторинку та визначає правила його оподаткування.

    Антикорупційний комітет парламенту вже вказав на небезпеку корупційних зловживань у законопроекті. Зокрема, документ наділяє регулятора ринку повноваженнями, подібними до функцій органів досудового розслідування. Це включає право огляду приміщень, отримання документів і носіїв даних, збір доказів та опитування свідків.

    Головне науково-експертне управління Верховної Ради також підтвердило наявність ризиків у такій моделі.

    У відповідь на критику співініціатор законопроекту Данило Гетманцев пообіцяв, що до другого читання перегляне ці норми.

    Ключове питання залишається відкритим: законопроект не визначає, який саме орган стане регулятором ринку криптоактивів. Саме це, на думку експертів, створює підґрунтя для потенційних зловживань.

    Що передбачає законопроект

    За словами нардепа Олексія Жмеренецького, законопроект базується на європейському регулюванні MiCA, але адаптований до українських реалій. Документ передбачає:

    • ліцензування криптоплатформ, вимоги до їх капіталу, прозорості та процедур KYC («знай свого клієнта»);

    • запровадження правил звітності для транзакцій;

    • класифікацію віртуальних активів: криптоактиви, токени електронних грошей (EMT) та токени, прив’язані до активів (ART).

    До другого читання планують внести зміни, які напрацюють спільно комітети та Міністерство цифрової трансформації.

  • Від тарифів до квартир: як гроші українців опиняються в кишенях Бойка

    Від тарифів до квартир: як гроші українців опиняються в кишенях Бойка

    Юрій Бойко та його оточення роками будують схеми у сфері енергетики й нерухомості, які дозволяють виводити з України мільйони доларів. Нові компанії, що з’явилися на ринку лише рік тому, вже виходять на мільярдні обороти та отримують державні контракти — і всі вони так чи інакше пов’язані з бізнес-групою Бойка.

    Хоча на папері власниками часто виступають діячі культури, документи, зв’язки та партнери демонструють: за цим бізнесом стоїть саме оточення колишнього лідера ОПЗЖ.

    Контракти на сотні мільйонів

    У 2024 році компанія «Ел-Енерго» отримала від «Дніпроводоканалу» контракт на майже 900 млн грн. У тендері їй допомогла «Толк Україна» Володимира Крупка — давнього партнера Бойка, який раніше очолював «Волиньобленерго» та заробляв сотні мільйонів у «Електротрейдінг груп».

    Сьогодні саме «ЕТГ» постачає більшу частину ресурсів для «Ел-Енерго», а власники цих компаній напряму пов’язані з командою Бойка.

    «Квартирний фонд» для відмивання грошей

    Але енергетика — лише частина схеми. Через фонд «Хантер» Бойко роками відмивав кошти, скуповуючи щонайменше 1107 квартир на понад 70 млн доларів. Лише після публічного розголосу справу внесли до ЄРДР, хоча фонд працював десятиліттями та залишався «невидимим» для податкової, СБУ, БЕБ і навіть НАБУ.

    Фактично це була масштабна схема легалізації грошей політика, який досі зберігає мандат у Верховній Раді.

    Українці платять за електроенергію все більше, а гроші з цього бізнесу осідають у кишенях політиків з проросійським минулим. Бойко, який ще на початку повномасштабної війни давав інтерв’ю російському пропагандисту Соловйову, і нині контролює мільйонні потоки в енергетиці та нерухомості.

    Залучення до схем відомих людей із культурної сфери створює лише «димову завісу», що приховує старі корупційні практики, які й надалі працюють у тіні.