Gorchitsa.info

Позначка: верховна Рада

  • У Раду внесено законопроєкт про переведення співробітників спецслужб до ЗСУ

    У Раду внесено законопроєкт про переведення співробітників спецслужб до ЗСУ

    Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки подав законопроєкт №13346, який покликаний створити правові механізми для переведення окремих військовослужбовців зі складу спецслужб — Служби безпеки України (СБУ), Головного управління розвідки (ГУР) та Служби зовнішньої розвідки (СЗР) — до Збройних Сил України.

    Як зазначено в пояснювальній записці до документу, цей крок передбачався ще у 2024 році в межах ширшого пакету змін до законодавства, спрямованого на посилення мобілізації. Проте реалізація зіткнулася з низкою юридичних труднощів — зокрема, відсутністю чітко прописаних механізмів зміни типу військової служби для осіб, які переходять із однієї силової структури до іншої.

    Наразі ці обмеження фактично унеможливлюють переведення фахівців, навіть за їхньої згоди, на службу до ЗСУ чи інших формувань оборонного сектору.

    Документ має на меті виправити цю прогалину та забезпечити нормативну базу для організованого процесу кадрових переміщень в умовах війни.

    У пояснювальній записці також акцентується, що мова йде про оптимізацію кадрових ресурсів у секторі безпеки та оборони, а не про примусове скорочення чи звільнення. Законопроєкт передбачає зміни до чинного законодавства, які дозволять прозоро і в межах правових норм переводити військовослужбовців між відомствами без втрати їхнього статусу та гарантій.

    На тлі широкого суспільного обговорення питань мобілізації, увагу також привертає ситуація з іншими структурами безпеки. Зокрема, за офіційною статистикою, станом на кінець 2024 року в лавах Національної поліції налічувалося 70–75 тисяч чоловіків віком від 25 до 60 років. При цьому близько 90% із них мають звільнення від мобілізації, що породжує дискусії щодо рівномірності розподілу мобілізаційного ресурсу.

    Чи вдасться законопроєкту №13346 пройти необхідні етапи розгляду та реалізації — покаже час. Але його поява свідчить про те, що у владі визнають потребу адаптації кадрової політики в умовах тривалого воєнного конфлікту.

  • У Раді обговорили ідентифікацію мобільних абонентів як засіб боротьби з ворожими дронами

    У Раді обговорили ідентифікацію мобільних абонентів як засіб боротьби з ворожими дронами

    Підкомітет Верховної Ради з питань безпеки у кіберпросторі розглянув можливість запровадження обов’язкової ідентифікації всіх користувачів мобільного зв’язку — як нових, так і чинних. Ініціатива обговорюється в межах комплексу заходів протидії використанню української мобільної інфраструктури російськими безпілотниками.

    Про це повідомив Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки у своєму Facebook. До обговорення долучилися представники Сил оборони, розвідувальних органів, а також мобільних операторів.

    Нова загроза — знайомий інструмент

    Як відомо, російські дрони-камікадзе, зокрема “шахеди”, все частіше використовують українські SIM-картки для навігації або передачі сигналів. Цей факт підтверджують дослідження уламків збитих БПЛА. Відсутність ідентифікації значної частини абонентів створює можливості для ворога діяти анонімно через цивільну мобільну інфраструктуру.

    Фактична анонімність у мережі

    Голова підкомітету Олександр Федієнко заявив, що понад 80% абонентів залишаються неідентифікованими. І навіть ті номери, які “прив’язані” до банків, із точки зору державної безпеки не вважаються надійно верифікованими.

    “Це означає, що мільйони абонентів можуть стати легкою мішенню для шахрайства або для використання ворожими спецслужбами”, — наголосив Федієнко.

    Тимчасові заходи у час війни

    Серед запропонованих рішень — обмеження зв’язку на певних територіях під час повітряної тривоги, а також обов’язкова ідентифікація всіх SIM-карток. Такі кроки можуть вимагати ухвалення непопулярних, але необхідних законодавчих змін, зокрема — на період дії воєнного стану.

    За словами Федієнка, йдеться не лише про протидію дронам, а й про захист особистих даних громадян.

    Що далі?

    Конкретних рішень поки не ухвалено, однак, за підсумками засідання, намічені перші практичні кроки. Законодавча ініціатива може бути подана найближчим часом. Після ухвалення змін мобільні оператори будуть зобов’язані провести повну ідентифікацію своїх клієнтів, що потребуватиме масштабної роботи на рівні всієї країни.

  • Автопарк еліти: хто з депутатів їздить на Ferrari, Lamborghini та Maybach

    Автопарк еліти: хто з депутатів їздить на Ferrari, Lamborghini та Maybach

    Поки українці збирають гроші на дрони та бронежилети, окремі народні обранці — на розкішні авто. У 2025 році найбільш гучною покупкою серед парламентарів стала Audi Q8 вартістю 5 млн грн. Її власником став Сергій Магера — нардеп і колишній член забороненого “Опозиційного блоку”. Але це лише вершина айсберга, адже у Верховній Раді — справжній автопарк елітних машин, включно з Rolls-Royce, Lamborghini та Ferrari.

    Сергій Магера: Audi за 5 мільйонів

    68-річний Магера придбав Audi Q8 2025 року випуску. Згідно з декларацією, автомобіль обійшовся йому у 5 млн грн. У минулому нардеп працював директором із регіонального розвитку на Маріупольському металургійному комбінаті імені Ілліча. У 2019 році, вже після переходу до Верховної Ради, задекларував річну зарплату в понад 32 млн грн — ймовірно, через компенсації.

    68-річний нардеп став власником Audi Q8 2025 р.в uqidqhiqudiddxant

    Муса Магомедов: BMW зі знижкою

    На другому місці — Муса Магомедов, який раніше керував “Авдіївським коксохімом”. У 2025 році він купив BMW 7 Series M760Li 2021 року випуску за 2,8 млн грн. На ринку такі машини коштують дорожче, тож парламентарю вдалося придбати її за відносно вигідною ціною. Крім того, дружина Магомедова володіє Porsche Panamera за 3,4 млн грн, а сім’я декларує понад 1,4 млн євро заощаджень.

    Дружина Магомедова Тетяна володіє автомобілем Porsche Panamera

    Вацак: Rolls-Royce і Lamborghini в декларації бізнесу

    Справжнім рекордсменом є член групи “Довіра” Геннадій Вацак. Його компанія “Кондитерський дім “Вацак” у 2023 році придбала електричний Rolls-Royce Cullinan, вартість якого оцінюється у 25 млн грн. Також у автопарку бізнесу депутата — Rolls-Royce Ghost (до 18 млн грн), Lamborghini Urus (понад 15 млн грн) та Bentley Bentayga дружини (понад 7 млн грн).

    Автомобіль Вацака

    Ferrari на Міноборони?

    Ще один резонансний випадок — директор ДП Міноборони “Оборонавторемсервіс” Валентин Слободянюк, який, за версією слідства, придбав Ferrari Roma за 6,4 млн грн у 2022 році, використовуючи схему безоплатного розмитнення для росіян. Авто нібито оформлювалось на користь громадян РФ, але справа ще розглядається в суді.

    Депутати з меншими запитами

    Серед інших нардепів, які задекларували нові автівки у 2025-му, — Максим Зуєв, Олександр Бакумов, Микола Кириченко та Андрій Клочко. Проте їх покупки суттєво скромніші. Найдорожчий торішній придбаний автомобіль серед нардепів — Toyota Highlander за 2,5 млн грн, яку придбав “слуга народу” Володимир Воронов.

    А ось на рівні місцевої влади теж не відстають: депутат Бахмацької міської ради Василь Булах купив Mercedes-Maybach за 9,8 млн грн. Офіційно він живе за рахунок агробізнесу, а не бюджетної зарплати.

  • Верховну Раду просять обмежити строки зберігання даних у Реєстрі корупціонерів

    Верховну Раду просять обмежити строки зберігання даних у Реєстрі корупціонерів

    У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №13271-2, що передбачає обмеження строків зберігання інформації про осіб, притягнутих до відповідальності за корупцію. Документ ініціював народний депутат Владлен Неклюдов. Законодавча ініціатива стосується Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.

    Згідно з текстом законопроєкту, пропонується зберігати інформацію:

    • 1 рік – у разі притягнення до адміністративної або цивільно-правової відповідальності;

    • до зняття або погашення судимості – у разі кримінальної відповідальності;

    • 5 років – для юридичних осіб, які отримали кримінально-правові санкції.

    Після спливу зазначених строків відомості мають автоматично вилучатися з Реєстру.

    Автор ініціативи наголошує: встановлення чітких меж зберігання даних узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини у справі “Ситник проти України”. Тоді ЄСПЛ дійшов висновку, що безстрокове перебування у Реєстрі порушує право на повагу до приватного життя і суперечить статті 8 Конвенції з прав людини.

    На думку Владлена Неклюдова, нові правила дозволять досягти балансу між боротьбою з корупцією та дотриманням прав громадян:

    “Це зробить антикорупційну систему більш справедливою, не послаблюючи механізми відповідальності”, — підкреслює депутат.

    Реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення, є одним із ключових інструментів у системі антикорупційного контролю. Водночас, як зазначено в обґрунтуванні законопроєкту, надмірне і безстрокове збереження інформації може перетворитися на інструмент стигматизації осіб, які вже понесли покарання згідно із законом.

    У разі ухвалення цього законопроєкту, порядок обробки даних у Реєстрі буде оновлено, а відповідні технічні зміни має забезпечити НАЗК.

  • Комітет Ради не підтримав законопроект про зменшення пенсій прокурорам – Гетманцев

    Комітет Ради не підтримав законопроект про зменшення пенсій прокурорам – Гетманцев

    Законопроект, що передбачає скасування спеціальних пенсій для працівників прокуратури, пройшов перше читання у Верховній Раді, але не отримав схвалення профільного Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. Про це повідомив голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

    За його словами, ініціатива зіткнулася з потужним спротивом, попри підтримку з боку керівництва комітету.

    Опір зсередини

    «Опір з боку прокурорської спільноти та деяких депутатів, які їх підтримують, виявився шаленим», — зазначив Гетманцев. Він підкреслив, що тиск із боку зацікавлених сторін зупинив ухвалення позитивного рішення, хоча аргументи авторів законопроєкту базуються на ідеї соціальної справедливості та економічної доцільності.

    Питання справедливості і ресурсів

    На думку Гетманцева, скасування спецпенсій — це не лише крок до рівності в пенсійній системі, а й реальна можливість перерозподілити кошти на користь тих, хто отримує найменше.

    «Мова йде не просто про зміни у законодавстві, а про вивільнення ресурсів для підвищення мінімальних пенсій, що є особливо актуальним в умовах воєнного часу та економічної нестабільності», — заявив він.

    Наступні кроки

    За словами Гетманцева, законопроект можуть доопрацювати вже на наступному тижні під час чергового засідання Комітету. Якщо компроміс буде знайдено, документ можуть винести на голосування у другому читанні.

    Зараз доля законопроєкту лишається невизначеною, однак ініціатори налаштовані рішуче. «Це питання принципу», — додав Гетманцев.

  • Центри національного спротиву відкриються в кожній області, – Верещук

    Центри національного спротиву відкриються в кожній області, – Верещук

    Вже у травні Верховна Рада отримає низку законопроєктів, спрямованих на створення системної підготовки цивільного населення до спротиву агресору. Про це заявила заступниця керівника Офісу Президента України Ірина Верещук, зазначивши, що йдеться не просто про зміни в законодавстві, а про створення нової екосистеми національного спротиву.

    За словами Верещук, робота над законопроєктами велася спільно з представниками Міністерства оборони, Генерального штабу ЗСУ, Командування Сил територіальної оборони, Міністерства освіти та громадських організацій. Ініціатива обговорювалася в Офісі Президента і була підтримана на найвищому рівні.

    «Ми створюємо нову екосистему підготовки усього цивільного населення до спротиву ворогу. Це не лише про військову підготовку чоловіків. Це про готовність нації», — наголосила Верещук.

    У квітні Кабінет Міністрів вже ухвалив постанову про створення Центрів підготовки громадян до національного спротиву, хоча сам документ ще не опублікований. Ці центри, за задумом, мають з’явитися в кожній області України і стануть майданчиками для навчання населення діям у кризових та воєнних ситуаціях.

    Підготовка охоплюватиме різні напрями: від основ тактичної медицини і самозахисту — до правил поведінки під час обстрілів, взаємодії з військовими та оперативного реагування в умовах загрози.

    Цей комплекс заходів розглядається як умова виживання та сталого функціонування держави в умовах тривалої воєнної загрози. Верещук зазначила, що закладається фундамент на роки вперед — з прицілом на безпеку майбутніх поколінь.

  • У Верховній Раді достатньо голосів для ратифікації угоди про корисні копалини

    У Верховній Раді достатньо голосів для ратифікації угоди про корисні копалини

    Як повідомляють наші джерела, Верховна Рада найближчим часом ратифікує скандальну угоду про корисні копалини. Для цього уже “зібрано” 230 голосів народних депутатів.

    Водночас, за повідомленням джерел, інвестиційний фонд відбудови США–Україна, створення якого передбачає угода про корисні копалини, не зможе розпочати  повноцінну роботу до кінця цього року. При цьому в медійному плані планується широке висвітлення всіх питань стосовно його функціонування.

  • Верховна Рада підтримала закон про криптовалюту: що варто знати

    Верховна Рада підтримала закон про криптовалюту: що варто знати

    Україна на крок ближче до впорядкування крипторинку. Верховна Рада готує до розгляду законопроєкт, який уперше офіційно визначить правила обігу віртуальних активів. Документ уже одностайно підтримав профільний комітет з питань фінансів, податкової та митної політики, очолюваний Данилом Гетманцевим.

    Згідно з новим законопроєктом, віртуальні активи визначаються як цифрове майно, що існує винятково завдяки технології блокчейн. Це не гроші у класичному сенсі, а цифрові об’єкти, подібні до майна — токени, NFT, стейблкоїни тощо.

    Досі криптовалюти в Україні залишались у “сірій зоні” — без правового статусу, захисту користувачів та зрозумілих податкових зобов’язань. Як зазначив Гетманцев, ситуація нагадувала “Дикий Захід”, де користувачі не мали юридичних гарантій.

    Закон охопить усіх, хто має справу з криптою — від звичайних власників до професійних трейдерів, бірж, сервісів зберігання, емітентів токенів і фінтех-стартапів. Біржі та посередники будуть зобов’язані проводити ідентифікацію клієнтів (KYC) і звітувати про транзакції, але держава не отримає доступу до приватних гаманців громадян.

    Для звичайних користувачів усе просто: якщо є прибуток — його потрібно задекларувати і сплатити податки. Прибуток обкладатиметься ПДФО у 18% і військовим збором у 1,5%. Але якщо актив просто зберігається без продажу або обмінюється на іншу крипту — податків не буде. Для активів, придбаних до набуття чинності закону, у 2026 році передбачена пільгова ставка 5%.

    За недекларування передбачено штрафи. Бізнес отримає адаптаційний період до 2029 року, протягом якого правила впроваджуватимуться поступово.

    За оцінками аналітиків Global Ledger, лише за період 2021–2024 років державний бюджет міг би отримати понад 350 мільйонів доларів, якби ринок було легалізовано раніше.

    Новий закон відкриває шлях для створення повноцінних українських криптобірж. Це може зробити Україну конкурентною на світовому ринку та привабити додаткові інвестиції в ІТ і фінтех.

    Завдяки обов’язковій ідентифікації користувачів і контролю за операціями криптовалюта більше не зможе бути зручною “сірою зоною” для виведення коштів чи корупційних схем. Закон спрямований на підвищення прозорості та довіри до цифрових фінансів в Україні.

  • Затримали зарплату — сплатіть пеню: Рада ухвалила нові правила для роботодавців

    Затримали зарплату — сплатіть пеню: Рада ухвалила нові правила для роботодавців

    Верховна Рада України ухвалила законопроєкт, який посилює відповідальність роботодавців за несвоєчасну виплату заробітної плати. Його мета — забезпечити працівникам конституційне право на вчасну та повну оплату праці.

    У пояснювальній записці до документа зазначено, що затримки заробітної плати залишаються однією з найгостріших соціально-трудових проблем України впродовж усього періоду незалежності. Особливо ця проблема загострилася на тлі повномасштабної війни, коли через агресію Росії багато підприємств були змушені скоротити або зупинити роботу, що призвело до зростання боргів перед працівниками.

    Що передбачає законопроєкт:

    • Право працівника тимчасово припинити роботу, якщо зарплата затримується більш ніж на 15 календарних днів.

    • Компенсацію у разі неплатоспроможності роботодавця — до трьох середньомісячних заробітних плат, але не більше 12 мінімальних зарплат.

    • Зарахування до страхового стажу періоду, за який працівникові було виплачено компенсацію.

    • Обов’язкову пеню, якщо зарплата не виплачена протягом 15 днів після закінчення місяця — розмір пені не може бути меншим за облікову ставку НБУ.

    Автори законопроєкту впевнені: нові норми дозволять скоротити борги з виплати зарплат, а також дадуть реальні механізми захисту працівників у складних економічних умовах.

  • Парламент схвалив перший крок до покарання за сексизм у ЗСУ

    Парламент схвалив перший крок до покарання за сексизм у ЗСУ

    Верховна Рада України у першому читанні підтримала законопроєкт №13037, який передбачає посилення протидії сексуальним домаганням, дискримінації та іншим формам насильства за ознакою статі у Збройних силах України.

    Як повідомив народний депутат Ярослав Железняк, «за» проголосували 274 народні депутати.

    Документом пропонується розширити поняття військової дисципліни та чітко закріпити обов’язок кожного військовослужбовця не допускати будь-яких проявів дискримінації, у тому числі вербальних і невербальних дій. Командири, своєю чергою, будуть зобов’язані негайно реагувати на правопорушення проти статевої свободи та недоторканості.

    Також передбачається, що військовослужбовці зможуть подавати скарги та заяви про дискримінацію не лише за службовою вертикаллю, а й безпосередньо до органів правопорядку, досудового слідства чи інших державних структур — навіть із порушенням вимог підпорядкованості.

    Ще одна новела — заборона притягати до дисциплінарної відповідальності військовослужбовця лише через факт повідомлення про дискримінацію чи насильство.

    Окремо запроваджується нова підстава для усунення військовослужбовця від виконання обов’язків — у випадку, якщо його дії чи бездіяльність сприяли вчиненню правопорушення проти статевої свободи чи недоторканості.

    Документ також передбачає проведення службового розслідування для встановлення причин і умов, що сприяли вчиненню таких правопорушень.

    У Збройних силах України сьогодні служить понад 70 тисяч жінок. Законопроєкт має на меті посилити їхній захист і підвищити загальний рівень безпеки та військової дисципліни.