Gorchitsa.info

Позначка: верховна Рада

  • Зеленський подав у Раду проєкти щодо продовження воєнного стану та мобілізації до серпня

    Зеленський подав у Раду проєкти щодо продовження воєнного стану та мобілізації до серпня

    Президент України Володимир Зеленський пропонує Верховній Раді ще на три місяці подовжити режим воєнного стану та загальну мобілізацію. Відповідні законопроєкти вже зареєстровані в парламенті й стосуються дії обох режимів до 6 серпня 2025 року.

    Інформація про це з’явилася на офіційному порталі Верховної Ради. Законопроєкти мають номери 13172 (щодо мобілізації) та 13173 (щодо воєнного стану). Наразі документи перебувають на розгляді в Комітеті з питань нацбезпеки, оборони та розвідки.

    Нагадаємо, вперше режим воєнного стану було введено 24 лютого 2022 року – у день початку повномасштабного вторгнення РФ. Відтоді його дію регулярно подовжують кожні 90 днів. Те саме стосується і мобілізації, яка дає змогу формувати, поповнювати та утримувати боєздатність армії.

    Поточне продовження означатиме, що обидва режими діятимуть мінімум до початку серпня. Це рішення, як і раніше, має пройти затвердження Верховною Радою, однак з огляду на практику попередніх голосувань, підтримка депутатів є практично гарантованою.

    Загальна мобілізація дає змогу призивати на службу чоловіків віком від 18 до 60 років, якщо вони не мають підстав для відстрочки або виключення з військового обліку. Водночас продовження воєнного стану передбачає збереження особливого правового режиму: посилені повноваження військових адміністрацій, обмеження на виїзд деяких категорій громадян за кордон, можливість трудової мобілізації, тощо.

  • Верховна Рада створила слідчу комісію для розслідування порушень у військкоматах

    Верховна Рада створила слідчу комісію для розслідування порушень у військкоматах

    У Верховній Раді створено тимчасову слідчу комісію, яка займатиметься розслідуванням порушень, допущених працівниками територіальних центрів комплектування. Про це повідомив народний депутат від партії “Слуга народу” Олександр Бакумов в коментарі виданню “Телеграф”.

    За його словами, комісія вивчатиме факти незаконної мобілізації, зокрема випадки, коли до армії призивали громадян із законною бронню. Депутати мають намір заслухати свідків, провести експертизи та зібрати документи, які передадуть до правоохоронних органів.

    Бакумов наголосив, що робота тимчасової комісії не замінює функції органів досудового розслідування. Натомість вона зосередиться на парламентському контролі та ініціюванні розгляду конкретних фактів. Усі виявлені докази, зокрема свідчення, можуть бути використані у кримінальних провадженнях.

    “Правоохоронні органи мають реагувати: вносити дані до ЄРДР, відкривати справи, використовувати матеріали комісії у провадженнях”, — зазначив депутат.

    Окрім правоохоронців, до процесу можуть долучитися й урядові структури. Кабінет Міністрів уповноважений ухвалювати дисциплінарні рішення, а також вносити зміни до нормативної бази.

    На думку Бакумова, такий парламентський механізм є важливим політичним інструментом впливу та контролю, який дозволяє швидше реагувати на зловживання в системі комплектування.

    Нардеп ще раз підкреслив, що ухвалений Верховною Радою закон посилює мобілізацію, але не легітимізує так звану “бусифікацію” — тобто насильницьке затримання громадян на вулицях для вручення повісток.

    “Ніхто не голосував за бусифікацію. Мобілізація має здійснюватись у рамках закону, без перевищення повноважень та порушення прав людини”, — наголосив він.

    Бакумов переконаний, що існують цивілізовані та ефективні способи реалізації мобілізаційної політики. Працівники ТЦК повинні діяти виключно у правовому полі, а в разі порушень — нести відповідальність.

  • Кабмін змінює правила відстрочки від мобілізації для студентів і педагогів: що нового

    Кабмін змінює правила відстрочки від мобілізації для студентів і педагогів: що нового

    Кабінет Міністрів України погодив законопроєкт, який чітко визначає, хто має право на відстрочку від мобілізації під час дії воєнного стану. Проєкт вже підготовлено для подання на розгляд Верховної Ради. Його норми стосуються передусім студентів, науковців і педагогів.

    Про це повідомили представник уряду у парламенті Тарас Мельничук та народний депутат Олексій Гончаренко.

    Серед ключових положень — конкретизація категорій осіб, які не підлягають мобілізації за умови відповідності критеріям.

    Хто зможе отримати відстрочку

    Відповідно до законопроєкту, відстрочку отримають:

    • учні професійно-технічних училищ та студенти коледжів, які вступили не пізніше, ніж за рік до досягнення граничного віку для мобілізації;

    • студенти університетів, які вперше здобувають певний рівень вищої освіти;

    • докторанти, інтерни та лікарі-резиденти — за умови, що навчаються на відповідному рівні вперше;

    • наукові, науково-педагогічні та педагогічні працівники, які працюють на не менше ніж 0,75 ставки у закладах усіх рівнів освіти — від шкіл до наукових установ;

    • педагоги закладів позашкільної освіти (наприклад, керівники гуртків), якщо вони були офіційно працевлаштовані до початку 2025 року.

    Також важливою умовою для студентів є те, що на момент вступу до закладу освіти вони не мали досягти 25-річного віку, а навчання має відбуватись за денною або дуальною формою.

    Хто втратить право на відстрочку

    Не зможуть отримати відстрочку:

    • чоловіки віком від 25 років, які вже мають вищу освіту і вдруге здобувають освіту на тому самому або нижчому рівні;

    • особи, які почали навчання за кордоном після 24 лютого 2022 року.

    Новий законопроєкт спрямований на усунення правових прогалин та запобігання зловживанням із фіктивним навчанням для уникнення мобілізації. У разі схвалення парламентом, документ може стати важливим етапом у врегулюванні питань бронювання та відстрочки в умовах воєнного стану.

  • Чому Рада відмовилася карати постачальників за затримки зброї

    Чому Рада відмовилася карати постачальників за затримки зброї

    Ухвалене Верховною Радою рішення про скасування штрафів для компаній, які затримують постачання зброї на фронт, викликало хвилю обурення серед військових та експертного середовища. Проте за кулісами голосування криється набагато більше, ніж просто «турбота про оборонпром». Як стало відомо нашому джерелу в Офісі Президента, ця ініціатива покликана не покращити логістику для ЗСУ, а приховати масштаби корупційних схем, що розквітли в оборонних тендерах у 2024 році.

    За інформацією з ОП, у Міноборони ще торік було створено неофіційний механізм допуску до оборонних контрактів «правильних» компаній. Йдеться про внутрішній список фірм, доступ до якого забезпечується виключно за принципом особистої лояльності та готовності «ділитися» прибутками. Формально участь у тендерах беруть кілька фірм, однак переможець відомий заздалегідь. У результаті — корупційна «відкатива» модель, яка живить гаманці посадовців, близьких до Банкової.

    Фактично, на фронт надходить зброя та спорядження з суттєвим запізненням, що не проходить належну перевірку якості, хоча формально вся документація виглядає «ідеально». На практиці це означає: бійці отримують те, що іноді не відповідає заявленим характеристикам, а сама система закупівель перетворилася на непрозорий інструмент розпилу.

    Найгірше, що подібні схеми діють не лише в тилу, а й безпосередньо на напрямках постачання до найгарячіших точок, зокрема на Східному фронті та навіть в межах операцій на території Курської області, про які офіційно не повідомляють.

    Завдяки грифу «секретно» більшість цієї інформації залишається поза межами суспільного контролю. Військові, які безпосередньо зіштовхуються з наслідками таких «угод», не мають жодного важеля впливу. Претензії щодо якості чи затримки автоматично ігноруються під гаслом «не на часі», а реальні збитки армії залишаються непоміченими — або ж просто замовчуються.

    Голосування у Раді щодо скасування штрафів стало логічним продовженням цієї політики: у разі затримок постачальників більше не можна буде притягнути до відповідальності — а значить, немає й підстав для розслідувань.

    Війна дає владі карт-бланш на «секретність», яка дедалі частіше використовується не для захисту держави, а для прикриття збагачення обраних.

  • В Україні хочуть обмежити доступ до даних про нерухомість чиновників

    В Україні хочуть обмежити доступ до даних про нерухомість чиновників

    Верховна Рада України 27 березня планує розглянути в першому читанні законопроєкт №11533, який суттєво обмежить доступ до інформації про нерухомість. Це може ускладнити роботу журналістів-розслідувачів та створити ризики для громадян, які купують житло.

    Про це повідомляє Центр протидії корупції (ЦПК).

    Що передбачає законопроєкт?

    Автором законопроєкту є народний депутат від “Слуги народу” Ігор Фріс. Документ пропонує:

    • На період воєнного стану та рік після його завершення закрити інформацію про точне місцезнаходження нерухомості.

    • Приховати кадастрові номери земельних ділянок.

    • У відкритих реєстрах залишити лише інформацію про країну або адміністративний центр розташування об’єкта.

    Фактично це означає, що неможливо буде дізнатися адресу конкретної нерухомості. Наприклад, у реєстрі буде зазначено, що квартира знаходиться в Києві, але без деталізації району чи вулиці.

    Чому це небезпечно?

    1. Ускладнення роботи журналістів
    Законопроєкт закриє доступ до даних про нерухомість чиновників. Це унеможливить перевірку їхніх декларацій, порівняння вартості задекларованих квартир із реальними цінами та розслідування потенційних корупційних схем.

    2. Ризики для покупців нерухомості
    Українці не зможуть перевірити власника квартири чи будинку перед покупкою, що збільшить ризик шахрайства. Люди, які купують житло за останні або позичені гроші, можуть потрапити в пастку аферистів.

    3. Приховування корупції
    Критики законопроєкту наголошують, що він створює ідеальні умови для приховування нелегальних активів чиновників. Без відкритого доступу до реєстрів суспільний контроль стане практично неможливим.

    Що кажуть автори законопроєкту?

    Автор ініціативи Ігор Фріс поки не надав аргументованого пояснення, як такі обмеження захистять суспільство.

    Депутати та скандали з деклараціями

    Нагадаємо, що нещодавно народний депутат Олег Дунда (також від “Слуги народу”) опинився в центрі скандалу через свою декларацію. Його річний дохід складає 658 тисяч гривень, що є звичайною зарплатою нардепа, але цього недостатньо для пояснення його розкішних активів.

  • Стефанчук і Ко: хто з нардепів отримує найбільшу зарплату в Раді

    Стефанчук і Ко: хто з нардепів отримує найбільшу зарплату в Раді

    Поки українці борються за виживання у воєнний час, намагаючись впоратися з інфляцією та замороженими соціальними виплатами, доходи чиновників продовжують зростати. Згідно з поданими деклараціями, у 2024 році народні депутати суттєво збільшили свої заробітки, а лідером за розміром зарплати став спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук.

    Хто отримував найбільше

    Згідно з даними реєстру декларацій, опублікованих Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК), спікер парламенту Руслан Стефанчук отримував у 2024 році в середньому 88,9 тис. грн на місяць. Для порівняння, у 2023 році його середній місячний оклад складав 79 тис. грн. Окрім цього, він отримав 901 тис. грн компенсації на депутатську діяльність.

    На другому місці за рівнем зарплати опинився Михайло Макаренко з фракції “Платформа за життя та мир”. Його середня місячна зарплата у 2024 році складала 76,4 тис. грн, що значно більше, ніж у 2023-му, коли він отримував 67,4 тис. грн щомісяця.

    Депутат від “Слуги народу” Володимир Ватрас посів третє місце, заробляючи 76,1 тис. грн на місяць (у 2023 році його зарплата становила 67,4 тис. грн). Також понад 70 тис. грн щомісяця отримували Максим Дирдін, Юрій Павленко та Руслан Князевич, хоча у 2023 році їхні зарплати не перевищували цієї суми.

    Загальні витрати на оплату праці депутатів

    На 2025 рік у державному бюджеті передбачено 1,657 млрд грн на оплату праці депутатів та нарахування на зарплати. Це на 250 млн грн більше, ніж у 2024 році, коли ця сума становила 1,407 млрд грн. Загальний бюджет Управління справами Апарату Верховної Ради також зріс – з 2,9 млрд грн у 2024 році до 3,1 млрд грн у 2025-му.

    При цьому, за даними Держстату, середня зарплата в Україні за 2024 рік зросла лише на 23,1%, тоді як доходи депутатів підвищилися на 41%. Це викликає критику серед експертів та громадськості, які вважають, що влада повинна зосередитися на підтримці населення в складний економічний період, а не на збільшенні власних доходів.

    Чи виправдане таке зростання зарплат депутатів? Чи варто було б направити ці кошти на соціальні виплати чи оборону? Питання залишається відкритим.

  • Новий законопроєкт: працівників ТЦК та ВЛК можуть притягнути до кримінальної відповідальності за порушення правил мобілізації

    Новий законопроєкт: працівників ТЦК та ВЛК можуть притягнути до кримінальної відповідальності за порушення правил мобілізації

    Верховна Рада України ухвалила важливий законопроєкт №12442, який притягує до кримінальної відповідальності керівників Територіальних центрів комплектування (ТЦК) та військово-лікарських комісій (ВЛК) за порушення законодавства у сфері мобілізації. Законопроєкт ухвалений у першому читанні та отримав підтримку 273 народних депутатів.

    Про це рекрутує народний депутат Ярослав Железняк у своєму Telegram-каналі, вважаючи, що цей документ є кроком до посилення контролю за мобілізаційними процесами в Україні.

    Основні положення законопроєкту

    Відповідно до проекту закону, наводиться кримінальна відповідальність за порушення порядку медичних оглядів, що застосовуються для визначення придатності громадян до військової служби. Законопроєкт передбачає також покарання за порушення правил призову громадян на військову службу. Це сприятиме зниженню можливих зловживань у цій сфері та підвищить дисципліну серед осіб, відповідних за мобілізаційні процеси.

    Розширення кола осіб, що підпадають під відповідальність

    Законопроєкт лише посилює покарання для керівників ТЦК, а й розширює коло осіб, які можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за корупційні правопорушення. Тепер під кримінальну відповідальність можуть потрапити не тільки керівники ТЦК, а й голови, заступники та члени ВЛК, а також військові медики, які роблять медичні огляди призовників. Це дозволяє ефективніше боротися з корупційними схемами та іншими неправомірними діями у сфері мобілізації.

    Метою законопроєкту є посилення обороноздатності держави

    Запровадження кримінальної відповідальності за порушення мобілізаційного законодавства має на меті підвищення відповідальності та дисципліни серед осіб, які здійснюються цією мобілізацією, а також запобігання можливому зловживанню. З ухваленням цього закону планується зменшити кількість неправомірних дій, які сприяють процесу мобілізації, і посилити контроль за виконанням законодавства у оборонній сфері країни.

    Наступні етапи розгляду законопроєкту

    Законопроєкт №12442 наразі має пройти ще кілька етапів розгляду в парламенті, але вже зараз отримав позитивні відгуки серед депутатів. Багато з них вважають, що цей закон є успіхом для зміцнення обороноздатності України, зокрема в контексті поточної військової ситуації. Крім того, депутат Ярослав Железняк підкреслив, що ухвалення цього документу є кроком до забезпечення більшої прозорості та ефективної мобілізації, що є критичним для країни в умовах війни.

    Таким чином, із ухваленням законопроєкту планується значно зменшити кількість залучених у сферу мобілізації та створити більшу систему прозорості, яка відповідає сучасним вимогам обороноздатності України.

  • Нові правила мобілізації: хто з освітян та студентів може отримати відстрочку

    Нові правила мобілізації: хто з освітян та студентів може отримати відстрочку

    Верховна Рада України внесла зміни до законодавства про мобілізацію, уточнивши, хто з аспірантів, студентів і викладачів має право на відстрочку від військової служби. Поправки ухвалені у квітні 2024 року та передбачають нові умови для представників освітньої сфери.

    Згідно з чинними правилами, аспіранти можуть отримати відстрочку, але це не звільняє їх від мобілізації в майбутньому. Право на відстрочку мають:

    • студенти вищих навчальних закладів до 30 років;
    • особи з науковими званнями;
    • штатні викладачі;
    • педагогічні працівники фахових передвищих закладів освіти;
    • інтерни, які навчаються на денній формі.

    Однак є важливе уточнення: вступ до університету для отримання другої або третьої вищої освіти не дає права на відстрочку. Це запобігає випадкам, коли громадяни намагаються уникнути мобілізації шляхом багаторазового вступу до навчальних закладів.

    Що зміниться у 2025 році?

    З наступного року право на відстрочку матимуть лише аспіранти, які навчаються на бюджетній формі. Контрактникам залишиться лише заочне навчання, яке не дає права на відстрочку.

    Ці зміни ще не остаточні, але ймовірність їхнього ухвалення висока.

    Які документи потрібні для отримання відстрочки?

    Щоб підтвердити право на відстрочку, необхідно надати:

    • паспорт громадянина України;
    • ідентифікаційний код;
    • військово-обліковий документ (військовий квиток або тимчасове посвідчення);
    • довідку з навчального закладу (форма №20);
    • повістку (якщо вона була видана).

    Після цього призовник має пройти військово-лікарську комісію (ВЛК) та отримати офіційне рішення щодо відстрочки.

    Коли відстрочка не діє?

    Є випадки, коли аспіранти можуть бути мобілізовані достроково:

    • за власним бажанням;
    • якщо вони навчаються на військових спеціальностях або за напрямками, пов’язаними з національною безпекою;
    • під час щорічних оперативних відправлень мобілізованих.

    Нові зміни у мобілізаційному законодавстві продовжують викликати дискусії, адже вони суттєво впливають на студентів та освітян. Остаточні правила стануть відомі після їхнього повного затвердження.

  • Український парламент подякував США за підтримку: звернення до Трампа та Конгресу

    Український парламент подякував США за підтримку: звернення до Трампа та Конгресу

    Верховна Рада України звернулася до президента США Дональда Трампа, Конгресу та американського народу, висловлюючи вдячність за стратегічну підтримку.

    У понеділок, 3 березня, о 22:01 прес-служба Верховної Ради опублікувала офіційне звернення до керівництва та громадян Сполучених Штатів Америки. У документі українські парламентарі наголосили на важливості стратегічного партнерства між двома країнами, особливо в умовах зростаючих викликів безпеці в регіоні.

    У листі подякували за підтримку Сполучених Штатів Америки та наголосили на необхідності подальшого розвитку стратегічного партнерства.

    Від імені українського народу Верховна Рада України висловлює глибоку вдячність президенту Дональду Трампу, Конгресу Сполучених Штатів Америки та американському народу за тверду і послідовну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, а також за надані Україні пакети безпекової допомоги, які сприяли стабілізації ситуації на лінії фронту. Україна глибоко поважає прагнення великого американського народу до всебічного відновлення глобального лідерства Сполучених Штатів. Водночас ми твердо переконані, що лідерство Сполучених Штатів на міжнародній арені нерозривно пов’язане із захистом ідеалів свободи і демократії, дотриманням міжнародних угод, надійністю у відносинах із союзниками та друзями

    – йдеться у документі.

    У зверненні зазначено, що” український народ прагне миру, як ніхто інший у світі, і вірить, що роль Трампа та його миротворчі зусилля стануть вирішальними у якнайшвидшому припиненні бойових дій та досягненні миру для України, Європи та всього світу”.

    Верховна Рада України вітає ініціативи президента США Дональда Трампа щодо започаткування переговорного процесу, спрямованого на забезпечення миру.

    – пише прес-служба.

    “Верховна Рада України наголошує на необхідності подальшого розвитку стратегічного партнерства зі Сполученими Штатами Америки, зокрема у сфері дослідження критично важливих корисних копалин”, – додали у прес-службі.

    28 лютого під час зустрічі між Президентом Володимиром Зеленським та Дональдом Трампом виникла напружена суперечка. Трамп різко відреагував на слова Зеленського про те, що США “відчують” війну попри океан.

    Президент України Володимир Зеленський достроково залишив Білий дім після суперечки з Дональдом Трампом в Овальному кабінеті. Спільну прес-конференцію було скасовано після конфлікту щодо гарантій безпеки для України. Вашингтон та Київ не підписали угоду про корисні копалини.

  • Президентські вибори відкладені: Україна чекатиме справедливого миру

    Президентські вибори відкладені: Україна чекатиме справедливого миру

    Верховна Рада України ухвалила постанову №13041 “Про підтримку демократії в Україні в умовах агресії РФ”, якою підтвердила неможливість проведення виборів під час воєнного стану. Документ підтримали 268 народних депутатів.

    Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

    26 лютого Верховна Рада України ухвалила постанову №13041 “Про підтримку демократії в Україні в умовах агресії РФ”. Напередодні голосування за цей документ провалилося, однак сьогодні його підтримали 268 народних депутатів.

    У тексті постанови парламент заявляє, що головною причиною неможливості проведення виборів в Україні є збройна агресія РФ. У документі зазначено, що:

    • Путін несе відповідальність за те, що в Україні неможливо організувати вільні, прозорі та демократичні вибори із залученням міжнародних спостерігачів.
    • Воєнний стан не дозволяє проводити вибори відповідно до Конституції, і лише після завершення війни вони стануть можливими.
    • Україна як демократична країна проведе президентські вибори після забезпечення справедливого та сталого миру – це рішення ухвалюватиме Верховна Рада.
    • Мандат Володимира Зеленського не підлягає перегляду. Парламент нагадує, що він був обраний на вільних і демократичних виборах, а його повноваження триватимуть до моменту вступу на посаду новообраного президента згідно з Конституцією.

    Документ чітко окреслює позицію України: проведення виборів зараз є неможливим, а стабільний мир є головною передумовою для їх організації.

    Рада також закликала міжнародну спільноту консолідувати зусилля для досягнення перемоги України та встановлення справедливого миру, який дозволить відновити нормальне демократичне життя, включно з виборчим процесом.

    Ця постанова має як внутрішньополітичне, так і міжнародне значення. Вона фіксує єдину позицію української влади щодо неможливості проведення виборів у період воєнного стану, водночас підкреслюючи відданість демократичним принципам. Це також є відповіддю на дискусії всередині країни та заяви західних партнерів щодо можливості виборів навіть під час війни.

    Парламент підкреслив, що після завершення бойових дій Україна негайно відновить демократичні процедури, зокрема вибори, відповідно до міжнародних стандартів.